Народний трибунал над громадянином Кучмою
02/25/2001 | Майдан-Інформ
Громадським прокурором виступав відомий український правозахисник організатор перших в Україні опозиційних мітингів у Львові ще в 1987 році колишній народний депутат адвокат Іван Макар, громадським обвинувачувачем - член львівської групи "Міжнародна амністія" Ростислав Луцишин (голова львівської обласної організації Соціал-демократичної партії України").
Оскільки ні сам Кучма, ні запрошені на суд його захисники (О.Волков, Г.Суркіс, Р.Безсмертний, В.Ющенко, І.Плющ, В.Лапікура) на суд не з"явились, Кучмі були надані громадські захисники (відомий політик Лариса Скорик, яка фігурувала на трибуналі як Ляля Убийкучма, та колишній радянський політв"язень Вілен Очаківський** з Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса). Також виступали численні свідки.
Іван Макар зачитав звинувачення, захисники, як могли, відстоювали свого підзахисного. Лариса Скорик просила врахувати, що, за свідченням колишнього однокурсника (нині Академіка) Кучми, "Льоне лучше удавалось соображать на троих, чем у доски". Свідчення про фальсифікацію підписів з вимогою провести відомий квітневий загальнонаціональний референдум (свідок зі Львова пред"явив підписний лист, де за референдум підписалися такі громадяни як Болт Х*йович Х*їв, П*здень Х*уйло Михуйович та інші) вона відкинула, бо наш президент просто не знав, що таких громадян не існує, оскільки всіх нас вважає такими. Також вона спростувала звинувачення про переслідування опозиції, оскільки наш гарант надзвичайно поштиво ставиться до найголовнішого опозиціонера Першого секретаря КомпартіїПетра Симоненка.
Вілен Очаківський закликав трибунал не засуджувати Кучму до проведення психіатричної експертизи, оскільки не тільки в нього, але й в народного депутата Марковської стан психічного здоров"я президента викликає побоювання. Тому він запропонував відправити Кучму на примусове лікування у Дніпропетровській психлікарні закритого типу (сам Вілен Очаківський свого часу пройшов тортури в цій самій страшній радянській психлікарні. Він, до речі, був першим в Радянському Союзі реабілітованим політв"язнем "психушок", якого офіційно було визнано здоровим та з якого було знято діагноз). Пан Вілен також назвав брехнею зачитаний громадським обвинувачувачем уривок з розшифровок плівок Мельниченка, на яких Кучма "замовляє" Георгія Гонгадзе, оскільки на плівці не було матюків, а Кучма без них свої думки висловлювати не може.
Трибунал визнав громадянина Кучму винним у зникненні журналіста Георгія Гонгадзе, переслідуванні політичних опонентів і незалежних ЗМІ, корупції та отриманні хабарів від посадових осіб, в узурпації влади та намаганні здійснити конституційний переворот шляхом фальсифікації референдуму.
Після цього опудало Кучми помістили до клітки і в супроводі 10 тисяч охоронців віднесли до Верховного суду (повз МВС та Адміністрацію Президента), де й залишили.
Оскільки ні сам Кучма, ні запрошені на суд його захисники (О.Волков, Г.Суркіс, Р.Безсмертний, В.Ющенко, І.Плющ, В.Лапікура) на суд не з"явились, Кучмі були надані громадські захисники (відомий політик Лариса Скорик, яка фігурувала на трибуналі як Ляля Убийкучма, та колишній радянський політв"язень Вілен Очаківський** з Товариства "Меморіал" імені Василя Стуса). Також виступали численні свідки.
Іван Макар зачитав звинувачення, захисники, як могли, відстоювали свого підзахисного. Лариса Скорик просила врахувати, що, за свідченням колишнього однокурсника (нині Академіка) Кучми, "Льоне лучше удавалось соображать на троих, чем у доски". Свідчення про фальсифікацію підписів з вимогою провести відомий квітневий загальнонаціональний референдум (свідок зі Львова пред"явив підписний лист, де за референдум підписалися такі громадяни як Болт Х*йович Х*їв, П*здень Х*уйло Михуйович та інші) вона відкинула, бо наш президент просто не знав, що таких громадян не існує, оскільки всіх нас вважає такими. Також вона спростувала звинувачення про переслідування опозиції, оскільки наш гарант надзвичайно поштиво ставиться до найголовнішого опозиціонера Першого секретаря КомпартіїПетра Симоненка.
Вілен Очаківський закликав трибунал не засуджувати Кучму до проведення психіатричної експертизи, оскільки не тільки в нього, але й в народного депутата Марковської стан психічного здоров"я президента викликає побоювання. Тому він запропонував відправити Кучму на примусове лікування у Дніпропетровській психлікарні закритого типу (сам Вілен Очаківський свого часу пройшов тортури в цій самій страшній радянській психлікарні. Він, до речі, був першим в Радянському Союзі реабілітованим політв"язнем "психушок", якого офіційно було визнано здоровим та з якого було знято діагноз). Пан Вілен також назвав брехнею зачитаний громадським обвинувачувачем уривок з розшифровок плівок Мельниченка, на яких Кучма "замовляє" Георгія Гонгадзе, оскільки на плівці не було матюків, а Кучма без них свої думки висловлювати не може.
Трибунал визнав громадянина Кучму винним у зникненні журналіста Георгія Гонгадзе, переслідуванні політичних опонентів і незалежних ЗМІ, корупції та отриманні хабарів від посадових осіб, в узурпації влади та намаганні здійснити конституційний переворот шляхом фальсифікації референдуму.
Після цього опудало Кучми помістили до клітки і в супроводі 10 тисяч охоронців віднесли до Верховного суду (повз МВС та Адміністрацію Президента), де й залишили.