02/26/2001 | Майдан-Інформ

Під час студентського мітингу в студмістечку Київського Національного університету імені Т.Г. Шевченка двері всіх гуртожитків були зачинені. Мало того, що студентів не випускали з їхніх домівок, заступники деканів, коменданти та їхні заступники, голови студрад, кастелянші та прибиральниці були мобілізовані на те, щоб відганяти студентів від вікон в їхніх кімнатах. Отже, студенти на кілька годин були фактично ув”язнені власними викладачами.
Коли студентська колона проходила під гуртожитком №3, де живуть курсанти, на голову одному з учасників акції “Україна без Кучми!” вилили відро холодної води.
Це була не остання провокація. Біля станції метро “Либідська” дорогу студентській колоні перегородили дві вантажівки, які студенти просто відштовхали власноручно. Тоді на дорозі в колони став автобус “Ікарус”, який повторив долю вантажівок. Як стратегічний резерв на перекриття руху демонстрантів були кинуті мікроавтобуси, але після вантажівок та “Ікарусів” вони здалися студентам легкими, як пір”їнки. Після цього переможну ходу протестуючих вже ніхто не намагався зупинити.
Були провокації і під час урочистого віднесення клітки з підсудним до Верховного суду. Звідкись полетіли дві повні пляшки з пивом. Одна влучила в спину демонстранта, а друга – в голову. На щастя, попадання не було прямим, і ніхто серйозно не постраждав. Також комусь, очевидно, захотілося полякати демонстрантів, і в колону полетіло кілька петард.
Молоді дівчата-учасниці акції “Україна без Кучми!” підійшли до щільних кордонів міліції біля Адміністрації Президента, щоб вручити їм квіти. Дехто з правоохоронців, які були в повному бойовому екіпіруванні і чомусь з… протигазами, сприйняв такий жест з розчуленням, дехто – зі здивуванням, а деякі – відмовилися брати квіти. Тоді дівчата, побачивши, що страх перед начальством сильніше за красу, поклали їм гвоздики під ноги.