Заколот грибникiв
03/09/2001 | Antifriz
Шановнi! А хто має якусь iнформацiю стосовно цього марення? Бо менiтак i не вдалося дiзнатися що це таке в СБУ привидiлося. Хтось постраждав?
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2001.03.09 | Пані
Ха-ха! Вы что мысли читаете?
Наверное мы с вами одновременно запостили. Прочитайте мою (как всегда оригинальнуюhttp://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=984090993&first=&last=
2001.03.09 | SpokusXalepniy
Бывает полезным перечитать классику (оригиналы).
Кое-что теперь читается другими глазамиhttp://www.day.kiev.ua/2000/170/
Ниже фрагмент (выделения - мои):
/----------------------
Після того, як на четвертий день після зникнення журналіста Георгія Гонгадзе не було ніякої інформації щодо його місцезнаходження, окрім таємничого телефонного дзвінка у понеділок в посольство Грузії, і в якому серед трьох людей, які ніби знають про місцезнаходження журналіста, було названо прізвище депутата Олександра Волкова, знайти цього депутата у приміщенні парламенту видавалось майже неможливим. Шанс давала тільки призначена у середу після великої перерви нарада депутатської більшості, де Волков мав бути обов’язково і біля дверей якої я збирався поставити депутату запитання щодо долі Гонгадзе.
Все виявилося простіше: Олександр Волков з’явився в парламенті опів на дванадцяту і на прохання дати інтерв’ю одразу погодився. На тридцятій секунді навколо нас з Волковим скупчилась величезна кількість озброєних телекамерами «шакалів пера». Було видно, що Олександр ВОЛКОВ був готовий до запитань, а тому говорив спокійно і врівноважено:
— Те, що відбувається, — це дивні справи. Люди, які задумали цю провокацію, думають залишитися безкарними. Ми знайдемо, хто стоїть за цим. Я впевнений, що зникнення Гонгадзе пов’язано з його професійною діяльністю. Це справа політична. Щодо мене, то нічого компрометуючого Волкова цей журналіст не опублікував. Вiн мене не критикував. Він тільки передруковував матеріали із різних видань, яких повно ходить в Інтернеті, і яким вже по багато років. Цей бруд проти мене запускається вже давно, проте Гонгадзе не має до цього відношення. Слід зробити все, щоб якнайшвидше розкрити цю справу. Якщо раніше справи про замахи на журналістів не доводилися до кінця, то зараз це слід таки зробити. Це можна зробити, якщо дуже цього хотіти. Ще раз наголошую, що це справа політична, причому шита білими нитками. Я не буду називати тих, хто стоїть за цим. Запитайте про це краще тих, хто висловлює різні припущення, і щодо мене теж. Мені дуже прикро, що в брудних політичних іграх може постраждати людина, яка до них непричетна. Дуже б хотів, щоб все закінчилось добре для Гонгадзе, щоб його знайшли неушкодженим.
Депутат виявив готовність увійти до складу депутатської слідчої комісії, що стане займатися вивченням обставин зникнення журналіста, якщо така комісія буде створена.
Коментуючи інформацію невідомого, який подзвонив у грузинське посольство і назвав серед людей, хто може щось знати про долю Гонгадзе, міністра внутрішніх справ Кравченка, Волкова і кримінального авторитета, депутат відзначив, що коментувати треба тому, хто дзвонив. А на наступне питання, чи не була це провокація проти нього, Волков відповів риторичним питанням: «А як ви думаєте?» І, підкресливши, що справа шита білими «суворими нитками», сказав: «Але те, що за цим стоять професіонали, які чи сьогодні, чи раніше працювали у спецслужбах, це — сто відсотків».
-------------------------/
Интересно,что до Морозовского опрелюднення пленок, газета День довольно ответственно рассказывала о деле Гонгадзе.
Почему она так изменила взгляды после?
Кстати, кому газета принадлежит?
2001.03.09 | ilia25
Интервью на самом деле потрясное
Ведь Волков практически указывает пальцем на МВД, как на организатора похищения Гонгадзе.Вот бы сейчас у него спросить, кого он имел в виду, говоря, что дело шито белыми нитками!
2001.03.09 | Пані
Вы сейчас скажете, что у меня идея фикс
Газета формально принадлежит трудовому коллективу. Главный редактор была до "Дня" пресс-секретарем Марчука (в бытность его премьером - ранее не знаю). Весной прошлого года они поженились. В один день и одной церкви с Бакаем.2001.03.09 | Остап
Хто з ким поженився ???
Пані писав(ла):> Газета формально принадлежит трудовому коллективу. Главный редактор была до "Дня" пресс-секретарем Марчука (в бытность его премьером - ранее не знаю). Весной прошлого года они поженились. В один день и одной церкви с Бакаем.
Хто з ким поженився ???
2001.03.09 | Shooter
Re: Хто з ким поженився ???
Марчук з Бакаєм?Цікаве би вийшло подружжя
2001.03.09 | Antifriz
Re: Ха-ха! Вы что мысли читаете?
Развитие этого трида очень напоминает съезд с темы. Я же спрашивал про бред, связанный с типа заговором. У кого-то есть конкретная информация?2001.03.10 | Пані
Никуда я не съезжаю
Antifriz писав(ла):> Развитие этого трида очень напоминает съезд с темы. Я же спрашивал про бред, связанный с типа заговором. У кого-то есть конкретная информация?
Ни у кого тут конкретной информации, которая объясняет этот странный заговор - нет. Поэтому мы только можем строить предположения.
Одно (свое) я вам и показала - ваше дело принимать это во внимание или нет.
Второе высказывал несколько раз Спокус. Он считает, что это была репетиция введения ЧП.
2001.03.10 | SpokusXalepniy
"...но возможен, ход обратный - говорит "
Пані писав(ла):> Antifriz писав(ла):
> > Развитие этого трида очень напоминает съезд с темы. Я же спрашивал про бред, связанный с типа заговором. У кого-то есть конкретная информация?
>
> Ни у кого тут конкретной информации, которая объясняет этот странный заговор - нет. Поэтому мы только можем строить предположения.
>
> Одно (свое) я вам и показала - ваше дело принимать это во внимание или нет.
>
> Второе высказывал несколько раз Спокус. Он считает, что это была репетиция введения ЧП.
Не совсем так. С грибниками я терялся в догадках в плане абсолютной глупости описанной ситуации.
В то же время известную "Заяву" героев Украины я расценил как артподготовку к введению ЧП.
Теперь у меня появились и по грибникам, и по "Заяві", и еще по кое-чему (см. ниже) новые соображения.
Введение
В чем, мне кажется, заключается наши ошибки при анализе информации? Мы пытаемся анализировать ее с позиций здравого смысла, как бы в плане демократического осмысления, со стороны. Мы забываем с кем имеем дело. Эти люди разговаривают между собой (между властными кланами) на их привычном, коммунистическом языке.
На общих заседаниях политбюро Косыгин с Сусловым были одной командой только внешне. На самом деле намеки и даже угрозы друг другу делались через приближенные к ним газеты и журналы в статьях, которые для обывателя-читателя выглядели совершенно лояными. Но "члены" совершенно четко понимали намеки на кого делаются.
Другими словами, цели многих статей были совсем не те, которые им приписывали читатели. Это просто был коммунистический специализированный язык разборок между группировками, который означал что-то типа: "если вы начнете внедрять то-то, то мы ответим тем-то и вам тогда не поздоровится".
На таком же языке ведут между собой переговоры наша властная братва и сейчас. Поэтому и грибники, и "заява" и многое другое предназначено для нас с вами только "якобы".
Самая большая наша ошибка считать, что появление инфо о грибниках или "заяви" не содержит в себе ничего другого, кроме дурости.
На самом деле - это передача информации о намерениях "от нашего стола - вашему". Президент, МВД, СБУ, и в частности Деркач, это не примитивные тупицы. Это опытные бойцы-продолжатели методов коммунистического политбюро, зародившихся в конце 20-х годов.
Еще об ошибках.
Уже мелькают заявление со стороны оппозиции и УбК, что власть проявляет слабость (разгоны, запреты...).
Это ошибка кажется. Похоже, что власть явно усилилась в сравнении с декабрем. Она уже не так боиться действовать в наглую. Значит чувствет поддержку сил тьмы. Доказательство - факт существования ПРЕЗИДЕНТА Кучмы и Ко до сих пор.
Над чем подумать 1.
Сначала обратим внимание на этот фрагмент из "Заяви".
...Хіба не пам'ятаємо, як у разі поразки дехто з кандидатів зневажливо обзивав той же народ, до якого ще недавно вони так пристрасно апелювали? Хіба не бачимо зараз, як зухвало нехтують вони волею народу, висловленою під час Всеукраїнського референдуму? У сценаріях, які нам нині підсовуються, немає нічого нового. Хіба що з урахуванням минулих уроків вони стають більш облудними і підступними. Але в українського суспільства, ми в цьому певні, вистачить природної мудрості і політичного досвіду, щоб ґрунтовно у всьому розібратися і дати всьому зважену, об'єктивну і заслужену оцінку. Чи не тому "доброзичливці", які інспірують чергові чорні викиди на газетні шпальти, телеекрани та в Інтернет, зазвичай діють анонімно, не відкриваючи забрала? Дійшло до того, що з неблаговидними цілями вже апелюють до іноземних держав та міжнародних організацій, плачуться послам, оббивають пороги в зарубіжних політиків, скиглячи, що в Україні все погано і всі погані. Далі, як говориться, нікуди...
Первоисточник "Президентський вісник", № 18 десь у середені жовтня (гадаю, що готувалась заява на початку жовтня до середини).
Если нет других соображений, то ясно, что речь идет о Морозе (с Гранями) или (??) о Марчуке (с намеком о прошлой, апрельской 2000 связи с УП).
Похоже, все-таки, что о Морозе.
Почему это появилось к середине октября (задолго до опрелюднення Морозом пленок)?
Не есть ли эта "заява" ответом на грибников (на намек о возможности государственного переворота со стороны СБУ)?
Похоже, что в промежутке между 20 сентября и 3 ноября (обозначенном в "летописях", как период затишья) был самым бурным подковерным отрезком времени. не исключаю, даже, попытки тихого госпереворота (кто-то понял, что подставлен, а шакалы поняли, что лучшего шанса не предвидится).
Впечатление такое, что о наличие пленок у Мороза уже знали. Похоже, что они думали, что там записаны только последние события (что есть только на первоначальной кассете).
Над чем подумать 2.
В СБУ-шном выкидом инфо о "грибниках" можно обратить внимание на принадлежность последних к союзу офицеров.
Не намек ли это президенту о том где будет (в случае чего) армия и кто ее контролирует лучше?
Над чем подумать 3.
Мельниченко еще в декабре делал намек на Марчука (он среди всех наименее запятнанный) и на Деркача, который еще не совсем потерял совесть, и ведомство которого еще не так разложилось, как другие службы Украины.
Возможно, что Мельниченко с Морозом и Ко делали таким образом намек: "присоединяйтесь Барон, присоединяйтесь", мол, от вашего присоединения зависит дальнейшее опрелюднення.
Над чем подумать 4.
Я даже мог бы допустить, что записи делались с косвенной подачи Деркача (например через его сына) для свержения Кучмы.
Мельниченко мог и не знать (только догадываться) об истинном хозяине. Хотя я и допускаю, что он был кустарь-одиночка (может + пару друзей).
Кроме того, Кучма старался втянуть Деркача в общую кухню отчетов перед ВР вместе с Потебенько-Кравченко-Литвином. А тот всячески старался от них отмежеваться. Но попал на общую сковородку.
Это послужило Кучме хорошим поводом бросить Деркача, как кусок, мяса народу и избавиться таким образом от сомнительного члена команды.
Не могу еще сопоставить все это со слухами о суточном аресте Деркача и Кравченко в конце ноября.
2001.03.10 | Пані
Мы с вами почти раскрыли этот заговор?
Мы, кажется, с вами пришли к одному и тому же выводу, что по крайней мере "письмо героев" (а я считаю, что и пиар акция под кодовым названием "заговор грибников") является обменом сигналами между (как бы это назвать) олигархическими группировками из окружения Кучмы?Осталось только прийти к общему мнению кто и кому посылал эти сигналы. У вас ссылки на текст "письма" под рукой нет? Если нет - я найду, только время терять не хочется.
2001.03.10 | SpokusXalepniy
Предлагаю поместить в библиотеку (как полезное, доброе, вечное)
Припинити лукаві ігри без правил!Звернення Героїв України до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, політичних партій, громадських організацій, усіх громадян України
позиція
Шановні народні депутати, члени Уряду, політики та громадські діячі, співвітчизники! Звернутися до вас спонукає ситуація, що складається останнім часом у державі. Гадаємо, у нас є право на таке звернення. Людина тільки тоді чогось варта, тільки тоді може розраховувати на авторитет, увагу і повагу, на те, щоб до її слів прислуховувалися інші, якщо вона добре, сумлінно і чесно робить свою справу. Саме так ми і намагаємося працювати для народу та держави. І, вважаємо, певною мірою це вдається, якщо першими удостоєні найвищого звання України. Та, зрештою, справа не в нагородах. На нашу думку, настав час повести розмову про те, що прямо й безпосередньо стосується і всього суспільства, і кожного з нас, шановні співгромадяни, зокрема.
Мабуть, усі ви погодитеся: у державі намітився поворот на краще. Стає легше дихати не лише в економіці - слабшає політична напруга, очищається загальна морально-психологічна атмосфера. Вибори Президента, референдум за народною ініціативою, сформування більшості у Верховній Раді, а відтак і посилення співпраці між законодавчою та виконавчою владою - все це не тільки сприяє кращому розв'язанню поточних проблем, а й вносить істотну ясність у види на майбутнє.
Не бачити цього не можуть чи не хочуть лише упереджені, до краю заполітизовані люди. Вони нехтують ціною, якою далися нинішні, ще крихкі, паростки стабільності, порозуміння та злагоди, не відчувають своєї відповідальності за те, що чекало б державу, суспільство у разі, якби так важко здобуту стабільність було порушено.
Послухайте декого з політиків, почитайте газети, що є їхнім рупором,- одним не подобається, що український народ надто розважливий, неохочий до різких рухів, інші мало не жалкують, що нам не довелося пройти через кров, як це було у більшості пострадянських держав. А треті практично відкрито закликають до акцій громадянської непокори, за якими постає недвозначна загроза соціальних потрясінь. Диву даєшся: невже нікому не спадає на думку, що все це надто серйозні речі, щоб так легковажно з ними поводитися. І заради чого? Для сьогохвилинних виграшів, які здебільшого виявляються примарними?
Річ, як нам здається, в іншому. Такі політики і такі політичні сили вже запрограмовані на конфлікт, збурення і руйнацію, бо в іншому, нормальному середовищі просто не можуть існувати, катастрофічно втрачають ґрунт під ногами. Вони нездатні генерувати конструктивні ідеї, робити конкретні, потрібні і корисні справи. Їм немає чого показати людям - того, що зроблено ними. Оскільки ж самими лише гучними деклараціями, псевдодемократичною риторикою авторитету в суспільстві та політичної ваги не набудеш і до влади не прорвешся - а в цьому головна мета і єдина мотивація всіх їхніх діянь - то вдаються до технологій, які прийнято називати, і цілком заслужено, чорними.
Уже, можна сказати, з'явилися "вузькі" фахівці, що спеціалізуються на отруєнні суспільної свідомості. У хід іде все, до Інтернету включно. Цей прекрасний винахід, покликаний слугувати загальному добру, зближенню людей і народів, дедалі частіше намагаються перетворити у зливну канаву, куди безборонно і безкарно скидається брехливий, безсоромний компромат.
На безкарності доводиться наголошувати особливо. Останнім часом наклепницька кампанія фокусується на особі Президента України, за посягання на честь і гідність якого винні мають притягатися до відповідальності на підставі закону - так записано у нашій Конституції. Прийоми і засоби, які при цьому застосовуються, не мають нічого спільного ні з опозиційністю чи загальноприйнятими в цивілізованих державах принципами політичної критики, ні з елементарними етичними нормами. Рине справжній потік дрімучих, печерно-примітивних інсинуацій.
Замовники, ідеологи та виконавці таких кампаній не зважають і ніколи не зважали на те, що сказане і зроблене ними обертається бумерангом проти самої України, у любові до якої вони не перестають клястися. Злісна дезінформація про нашу державу, яка періодично з'являється у ласих до сенсацій чи добре оплачених зарубіжних газетах,- то справа і їхніх нечистих рук. Саме з подачі таких горе-патріотів, які, до речі, продемонстрували свою абсолютну нездатність до практичної роботи, Україна зажила у світі сумнівної слави однієї з найбільш корумпованих держав.
Ми вважаємо, що наш спільний громадянський обов'язок - згуртуватися для відсічі провокаційній метушні, націленій проти самих підвалин української державності, основ громадянського миру. Бо за спробами облити брудом, дискредитувати такого сильного політика й авторитетного державного діяча, яким є Президент України, проглядається прагнення розхитати, ослабити всю державну владу, втягти народ у нескінченний виборчий марафон, внести в суспільство під прикриттям демократичних гасел бацили розколу, ворожнечі, анархії.
У нас немає сумніву: з наближенням парламентських виборів ця розгнуздана кампанія, якщо не поставити перед нею надійний заслін, буде активізуватися, набирати все ширших масштабів. А з недавнього досвіду відомо: підігріта такими, з дозволу сказати, "технологами" ситуація в державі може доходити до точки кипіння, що паралізує практично всі сфери суспільного життя. І насамперед економіку, що було б смертельно небезпечним за даних умов, коли вона ледве віддалилася від кризової прірви. Саме тому ми хочемо, щоб наш заклик було почуто, щоб він знайшов відгук у державних структурах і політичних колах, у широкому людському загалі. Не даймо спритним демагогам ошукати себе, спокусити солоденькими байками. Ці обіцянки й аванси в широкому ужитку напередодні виборів, а потім кладуться на полицю до чергової мітингової кампанії. Хіба не пам'ятаємо, як у разі поразки дехто з кандидатів зневажливо обзивав той же народ, до якого ще недавно вони так пристрасно апелювали? Хіба не бачимо зараз, як зухвало нехтують вони волею народу, висловленою під час Всеукраїнського референдуму? У сценаріях, які нам нині підсовуються, немає нічого нового. Хіба що з урахуванням минулих уроків вони стають більш облудними і підступними. Але в українського суспільства, ми в цьому певні, вистачить природної мудрості і політичного досвіду, щоб ґрунтовно у всьому розібратися і дати всьому зважену, об'єктивну і заслужену оцінку. Чи не тому "доброзичливці", які інспірують чергові чорні викиди на газетні шпальти, телеекрани та в Інтернет, зазвичай діють анонімно, не відкриваючи забрала? Дійшло до того, що з неблаговидними цілями вже апелюють до іноземних держав та міжнародних організацій, плачуться послам, оббивають пороги в зарубіжних політиків, скиглячи, що в Україні все погано і всі погані. Далі, як говориться, нікуди...
Повторюємо: ми, хто написав цього листа і поставив під ним свої підписи,- люди конкретного діла. І не хочемо, щоб хтось чи щось заважали нам конкретно ним займатися, втягували у політичні розборки і розхитували державний човен.
Переконані, що так думає абсолютна більшість наших співгромадян. Нам цілком під силу забезпечити і зберегти стабільність і порозуміння в державі, поставити на місце безоглядних і безвідповідальних політиканів, які хочуть вкинути в неї отруйні зерна ворожнечі та розбрату. Такі люди ніколи не визначали обличчя України. Сподіваємося, що так буде і надалі.
Антонець Семен Спиридонович - голова сільськогосподарського акціонерного товариства "Обрій"
Балабуєв Петро Васильович - генеральний конструктор державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс імені О. К. Антонова"
Богуслаєв В'ячеслав Олександрович - голова правління, генеральний директор ВАТ "Мотор-Січ"
Борисюк Михайло Дем'янович - генеральний конструктор бронетанкобудування України - начальник Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені О. О. Морозова
Возіанов Олександр Федорович - президент Академії медичних наук України, директор Інституту урології та нефрології АМН України, доктор медичних наук
Галуненко Олександр Васильович - льотчик-випробувач Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. К. Антонова
Генієвський Сергій Іванович - гірник очисного вибою державного акціонерного товариства "Шахта імені М. В. Фрунзе"
Герасимов Іван Олександрович - голова ради Організації ветеранів України
Гордєйчук Катерина Іллівна - доярка ВАТ "Широке" Сімферопольського району
Гордовенко Михайло Васильович - бригадир гірників очисного вибою шахти "Краснолиманська"
Запорожець Іван Іванович - голова колгоспу імені Енгельса Новопсковського району
Каденюк Леонід Костянтинович - космонавт
Козловський Альфред Іванович - генеральний директор ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод"
Літвінов Володимир Григорович - прохідник акціонерного товариства "Шахта "Добропільська" Донецької області"
Мала Любов Трохимівна - директор Інституту терапії АМН України
М'ялиця Анатолій Костянтинович - генеральний директор Харківського державного авіаційного виробничого підприємства
Павлюк Микола Пантелеймонович - начальник Одеського морського торговельного порту
Патон Борис Євгенович - президент Національної академії наук України
Петринюк Василь Андрійович - директор товариства "Полква" Теофіпольського району
Сацький Віталій Антонович - голова правління ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" імені С. Орджонікідзе"
Січовий Володимир Іванович - перший заступник генерального директора виробничого об'єднання "Південний машинобудівний завод"
Скопенко Віктор Васильович - ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Скудар Георгій Маркович - голова правління, генеральний директор ЗАТ "Новокраматорський машинобудівний завод"
Стребко Станіслав Кирилович - начальник Іллічівського морського торговельного порту
Сушко Лука Григорович - полковник у відставці
Тронько Петро Тимофійович - завідувач відділу Інституту історії НАН України, голова Всеукраїнської спілки краєзнавців
Філіпчук Володимир Станіславович - голова правління акціонерного товариства "Ексімнафтопродукт"
Передруковано із тижневика "Президентський вісник", № 18 (28 жовтня - 3 листопада 2000 року)
2001.03.10 | Пані
Распечатала, достала красный карандаш и в бой!
Спасибо, пойду думать. Еще, наверное, есть смысл порыться в архивах "Дня" периода затишья. Может там есть ответный сигнал.2001.03.10 | SpokusXalepniy
Уже рылся. № 19сент. по 30 сент.
Начинайте с 15 окт.Я беру на себя "до".
2001.03.10 | Пані
Яволь (-)
субж