СТУДЕНТИ КПІ ВРУЧИЛИ СВОЄМУ РЕКТОРОВІ СКАРГУ-ПРОТЕСТ
03/27/2001 | Майдан-Інформ
О 13.45 студенти КПІ - активісти Всеукраїнського громадського комітету опору "За правду!" зібралися біля І-го корпусу Київського політеху, щоб вручити ректорові Михайлові Згуровському скаргу-протест проти тиску на активістів комітету.
Така форма звернення до ректора була викликана тим, що 23 березня до студентів, які мали з собою матеріали Комітету, підійшли люди в цивільному, які представились працівниками карного розшуку, і зажадали від них не розповсюджувати агітаційні матеріали на території вузу. Деяких студентів обшукали ще в метро, вилучивши в них агітки. Також відбулася розмова з деякими представниками адміністрації навчального закладу.
Вчора пізно ввечері на засіданні ініціативної групи по створенню в КПІ комітету опору "За правду!" було прийняте рішення не збирати великий пікет і не підписувати листа великою кількістю підписів, щоб на всякий випадок не "світити" всіх членів комітету, а відрядити для передачі листа повноважну делегацію з 15 чоловік.
Студенти вирішили вручити ректорові протест у перервах між парами, побоюючись, щоб їх не звинуватили у зриві навчального процесу (ЗМІСТ СКАРГИ-ПРОТЕСТУ ЧИТАЙТЕ В РОЗДІЛІ "ЗАЯВИ ТА ЗВЕРНЕННЯ").
За зборами студентів пильно стежили два молоденьких міліціонера у формі та кілька більш досвідчених людей у шкірянках. Час від часу "шкіряні" підходили до міліціонерів і щось їм казали, але ніяких дій з боку правоохоронців щодо студентів не застосовувалося.
До ректора студентська делегація рушила в супроводі членів президії Всеукраїнського громадського комітету опору "За правду!" Тараса Шамайди, Сергія Мальованця, Михайла Свистовича та трьох телевізійних камер ("1+1", СТБ й "Новий канал"). Там на них, окрім пана Згуровського, чекали також проректори Коробко і Якименко та керуючий справами Гожій.
Щоправда, адміністрація вузу попросила з камерами до ректорського кабінету не заходити, але проти диктофонів нічого не мали.
Зустріч пройшла конструктивно й без обопільних звинувачень. Студенти поскаржилися на спроби зазіхань на їхнє конституційне право поширювати інформацію.
Ректор КПІ Михайло Згуровський зачитав витяги з Закону "Про освіту" та Статуту КПІ, де говориться про заборону створювати в навчальному закладі партійні та релігійні структури, на що студенти відповіли, що Комітет "За правду!" не є партійною організацією, не ставить своєю метою прихід до влади і будується виключно на позапартійній основі.
Далі Михайло Захарович (до речі, колишній міністр освіти) розповів про ліберальні традиції навчального закладу, згадавши як ще у 1905 році директор (так тоді звався керівник вузу) не пустив на територію політеху кінну поліцію, яка хотіла заарештувати страйкуючих студентів.
Згадав він і період боротьби за незалежність України, коли нинішній ректор обіймав посаду першого проректора. Тоді, у 1989 році, партійний комітет КПІ засудив політику Політбюро ЦК КПУ. Це рішення приймалося відкритим голосуванням і троє з чотирьох представників адміністрації, які розмовляли зі студентами (Згуровський, Коробко, Якименко) голосували за нього. Також саме в КПІ пройшов перший з"їзд тоді ще опозиційного до влади Народного Руху України.
Це дійсно було так, і багато хто з членів президії Комітету "За правду!" пам"ятають, що адміністрація КПІ була найпрогресивнішою з усіх вузівських адміністрацій, а першим, хто надав учасникам студентського голодування у 1990 році матеріальну допомогу (у вигляді кількох десятків розкладачок) був парторг КПІ пан Крючков.
Студенти висловили сподівання, що нинішнє керівництво вузу продовжить ліберальні традиції своїх попередників, адміністрація пообіцяла, що не чинитиме тиску на студентів за їхню політичну діяльність, якщо вона не виходитиме за межі закону.
Щодо інциденту 23 березня, пан Згуровський сказав, що ні він, ні адміністрація вузу, який, на відміну від 1905 року, не має екстериторіальності, не викликали міліцію. І те, що міліція знала, до кого саме "чіплятися", є виключно "заслугою" самих правоохоронців. Михайло Захарович сказав, що через велику завантаженість (а КПІ, де вчиться біля 35 тис. студентів, є найбільшим навчальним закладом СНД, випереджаючи за цим показником навіть 30-тисячний московський МГУ) не мав змоги докладно дізнатися щодо мети створення та діяльності Комітету "За правду!", після чого студенти подарували йому деякі матеріали.
Сторони висловили взаємну повагу, пообіцявши поважати погляди один одного, не переслідувати студентів (з боку адміністрації) і не зривати навчальний процес (з боку правдистів). До речі, на пару студенти все ж запізнилися, але сьогодні це їм дозволив ректор, адже розмова не вийшла короткою, бо самі собою виплили й інші питання: пропускною системи в гуртожитках, навчального та виховного процесу, організації дозвілля.
Пан Згуровський висловив пропозицію щодо входження в майбутньому активістів Комітету в разі серйозності їхніх намірів взяти діяльну участь в житті вузу, до вченої ради КПІ. Він також наголосив, що Київський політехнічний інститут має довгу і славну історію та традиції, і йому боляче читати в Інтернеті негативні відгуки щодо рідного вузу, тим більше, що інформація не завжди достовірна.
Майдан-Інформ висловлює своє задоволення, що адміністрація вузу регулярно читає наш сайт, і висловлює щирі вибачення пану Гожію за перекручення його прізвища в повідомленні "Ситуація в КПІ: більше трьох не збиратися?", де його назвали Гвоздьовим. Особливо перепрошуємо пана Якименка, оскільки, як виявилося, його 23 березня під час розмови зі студентами-розповсюджувачами матеріалів Комітету "За правду!" взагалі не було. Ці неточності в повідомленні вже виправлені, і ми сподіваємося, що відтепер на нашому сайті щодо Київського політехнічного інституту з"являтиметься не лише точна, але й позитивна інформація.
Така форма звернення до ректора була викликана тим, що 23 березня до студентів, які мали з собою матеріали Комітету, підійшли люди в цивільному, які представились працівниками карного розшуку, і зажадали від них не розповсюджувати агітаційні матеріали на території вузу. Деяких студентів обшукали ще в метро, вилучивши в них агітки. Також відбулася розмова з деякими представниками адміністрації навчального закладу.
Вчора пізно ввечері на засіданні ініціативної групи по створенню в КПІ комітету опору "За правду!" було прийняте рішення не збирати великий пікет і не підписувати листа великою кількістю підписів, щоб на всякий випадок не "світити" всіх членів комітету, а відрядити для передачі листа повноважну делегацію з 15 чоловік.
Студенти вирішили вручити ректорові протест у перервах між парами, побоюючись, щоб їх не звинуватили у зриві навчального процесу (ЗМІСТ СКАРГИ-ПРОТЕСТУ ЧИТАЙТЕ В РОЗДІЛІ "ЗАЯВИ ТА ЗВЕРНЕННЯ").
За зборами студентів пильно стежили два молоденьких міліціонера у формі та кілька більш досвідчених людей у шкірянках. Час від часу "шкіряні" підходили до міліціонерів і щось їм казали, але ніяких дій з боку правоохоронців щодо студентів не застосовувалося.
До ректора студентська делегація рушила в супроводі членів президії Всеукраїнського громадського комітету опору "За правду!" Тараса Шамайди, Сергія Мальованця, Михайла Свистовича та трьох телевізійних камер ("1+1", СТБ й "Новий канал"). Там на них, окрім пана Згуровського, чекали також проректори Коробко і Якименко та керуючий справами Гожій.
Щоправда, адміністрація вузу попросила з камерами до ректорського кабінету не заходити, але проти диктофонів нічого не мали.
Зустріч пройшла конструктивно й без обопільних звинувачень. Студенти поскаржилися на спроби зазіхань на їхнє конституційне право поширювати інформацію.
Ректор КПІ Михайло Згуровський зачитав витяги з Закону "Про освіту" та Статуту КПІ, де говориться про заборону створювати в навчальному закладі партійні та релігійні структури, на що студенти відповіли, що Комітет "За правду!" не є партійною організацією, не ставить своєю метою прихід до влади і будується виключно на позапартійній основі.
Далі Михайло Захарович (до речі, колишній міністр освіти) розповів про ліберальні традиції навчального закладу, згадавши як ще у 1905 році директор (так тоді звався керівник вузу) не пустив на територію політеху кінну поліцію, яка хотіла заарештувати страйкуючих студентів.
Згадав він і період боротьби за незалежність України, коли нинішній ректор обіймав посаду першого проректора. Тоді, у 1989 році, партійний комітет КПІ засудив політику Політбюро ЦК КПУ. Це рішення приймалося відкритим голосуванням і троє з чотирьох представників адміністрації, які розмовляли зі студентами (Згуровський, Коробко, Якименко) голосували за нього. Також саме в КПІ пройшов перший з"їзд тоді ще опозиційного до влади Народного Руху України.
Це дійсно було так, і багато хто з членів президії Комітету "За правду!" пам"ятають, що адміністрація КПІ була найпрогресивнішою з усіх вузівських адміністрацій, а першим, хто надав учасникам студентського голодування у 1990 році матеріальну допомогу (у вигляді кількох десятків розкладачок) був парторг КПІ пан Крючков.
Студенти висловили сподівання, що нинішнє керівництво вузу продовжить ліберальні традиції своїх попередників, адміністрація пообіцяла, що не чинитиме тиску на студентів за їхню політичну діяльність, якщо вона не виходитиме за межі закону.
Щодо інциденту 23 березня, пан Згуровський сказав, що ні він, ні адміністрація вузу, який, на відміну від 1905 року, не має екстериторіальності, не викликали міліцію. І те, що міліція знала, до кого саме "чіплятися", є виключно "заслугою" самих правоохоронців. Михайло Захарович сказав, що через велику завантаженість (а КПІ, де вчиться біля 35 тис. студентів, є найбільшим навчальним закладом СНД, випереджаючи за цим показником навіть 30-тисячний московський МГУ) не мав змоги докладно дізнатися щодо мети створення та діяльності Комітету "За правду!", після чого студенти подарували йому деякі матеріали.
Сторони висловили взаємну повагу, пообіцявши поважати погляди один одного, не переслідувати студентів (з боку адміністрації) і не зривати навчальний процес (з боку правдистів). До речі, на пару студенти все ж запізнилися, але сьогодні це їм дозволив ректор, адже розмова не вийшла короткою, бо самі собою виплили й інші питання: пропускною системи в гуртожитках, навчального та виховного процесу, організації дозвілля.
Пан Згуровський висловив пропозицію щодо входження в майбутньому активістів Комітету в разі серйозності їхніх намірів взяти діяльну участь в житті вузу, до вченої ради КПІ. Він також наголосив, що Київський політехнічний інститут має довгу і славну історію та традиції, і йому боляче читати в Інтернеті негативні відгуки щодо рідного вузу, тим більше, що інформація не завжди достовірна.
Майдан-Інформ висловлює своє задоволення, що адміністрація вузу регулярно читає наш сайт, і висловлює щирі вибачення пану Гожію за перекручення його прізвища в повідомленні "Ситуація в КПІ: більше трьох не збиратися?", де його назвали Гвоздьовим. Особливо перепрошуємо пана Якименка, оскільки, як виявилося, його 23 березня під час розмови зі студентами-розповсюджувачами матеріалів Комітету "За правду!" взагалі не було. Ці неточності в повідомленні вже виправлені, і ми сподіваємося, що відтепер на нашому сайті щодо Київського політехнічного інституту з"являтиметься не лише точна, але й позитивна інформація.