Чому український народ масово не підтримує дій опозиції?
04/06/2001 | Максим'як
Чому український народ масово не підтримує дій опозиції?
Відповідь на це питання дає опозиції практичне керівництво до дії.
Звичайно, опозиція має достатньо тверезих політиків, здатних потенційно оцінити можливості своїх активних членів партії. Але гіперболізація одними своїх можливостей, а іншими, навпаки, песемістичне їх применшення, приводить до того, що ті, які знають як і що робити, тобто тверезі аналітики і організатори, залишаються в абсолютній меншості.
Оце, чому, не дає спокою не тільки українцям, але також іноземцям, які дивуються нашій товстозадості в таких очевидних питаннях, як протест проти найвищої посадової особи, звинуваченої в найтяжчих гріхах. В європейській країні зібрати на протест кілька тисяч осіб і добре потовкти поліцію і самим дістати по голові, то є звичайна справа. Єдине, що відрізняє їхніх поліцейських від наших, це те, що наші продовжують бити після вуличних подій, жорстоко і підло.
Подія такого рівня, яка в нас відбулася 9 квітня, не є якоюсь особливою в очах європейця. Це, так собі, акція нижче середнього. Більш важливою є тема протесту. І тут, що саме цікаво, коли звинувачується найвища посадова особа, що вона там щось вкрала в свого народу, уявимо собі, п. Ширак, п. Коль чи п. Блер, то народ сидить на канапах перед телевізором чи з газетою і йому, навіть, в голову не приходить виходити на вулицю протестувати. Бо на то є преса, дебати в парламенті, комісії, суд і знов преса і по телевізору набагато краще дивитися, як винуватого по всіх каналах, всі кому не лінь – домогосподарки, його колеги, коміки і т.д., розмазують по екранах. Але, недай Бог, якась інституція, як наша, наприклад, прокуратура, вирішить дурня зваляти, то, гарантую, пів-мільйона народу прийде і зрівняє ту прокуратуру з асфальтом.
Бо, дійсно, що тут такого, вийти на вулицю і добитися своїх прав? Це так просто! Це - така хороша нагода для пересічного громадянина – вийти на вулицю і показати, хто є господар в державі!
Сподівтися, що Захід сильно переймається нашим паном президентом є великою помилкою. Ми про себе надто великої думки. Ми нікому не потрібні, а подібних царків в країнах світу є до 70 відсотків. Оцінювати ж події в Україні за стандартами англійської демократії, нікому просто в голову не прийде. Тобто нашого президента і далі будуть кудись запрошувати, так, для годиться, але самі до нас їздити не будуть. Хто знає, що цей Кучма, бля, ще викине? - думає західний політик, – щоб мене ним в підручнику історії понижувавали! Наше важливе геополітичне становище є важливим тільки для нас, а для решти сильних в цьому світі, ми слугуємо тільки грудкою цукру для російського медведя: як він починає дуже сильно ревіти, йому дадуть один раз лизнути і забирають назад. Події в Україні Захід оцінює тільки з двох позицій: перше - чи створюють такі події перешкоди для міжнародної торгівлі? І друге - чи ці події не можуть привести до військової загрози чи напруженості в регіоні? Оскільки Кучма за мішок полови віддать все з України і пустить кого схоче на нашу землю, то таких проблем для заходу наразі не виникає.
Отож, прийдеться нам самим все залагоджувати і наш кучмо-симонізм поступово змінювати на щось більш цивілізоване. Сподіватися на Захід не має чого.
На мою думку, є три важливі речі, дослідження яких, дасть відповідь на питання поставлене перед опозицією: “Як стати масовою?” А саме:
· Здатність до виявлення протесту
· Пропаганда і агітація
· Організація процедури протесту
Народ – психоінформаційна система
Народ – це здатна до самоорганізації психоінформаційна система, колективна істота, етносоціальний організм (Каганець). Основними інструментами вивчення такої психоінформаційної системи є емпіричне узагальнення та психоаналітика.
Здатність до висловлення протесту
Спочатку підкреслю - аналіз стосуєтся подій, які відбуваються в цей час.
Якщо ще не має у науці такого поняття як здатність до протесту, то це є добре, бо мені прийшлося видумати цей термін. Для нас він означатиме: “Здатність народу захищати свої спільні надбання при загрозі їх втрати”. Я її характеризую такими рівнями:
· нульовий,
· мінімальний,
· середній
· максимальний.
Фактори, від яких залежить рівень здатності до протесту:
· Спадково-інформативний (фоновий)
· Ситуативно-інформативний (соціальний)
· Стресовий
Спадково-інформативний фактор
Щоб оцінити цей фактор, ми повинні повернутися десять років назад і проаналізувати звідкіль пішла і є держава наша Українська. А відродилася наша Україна після розпаду тоталітарної держави. Оскільки часовий проміжок в 10 років є недостатнім для зміни покоління, то слід вважати, що цей фактор на три четвертих був сформований в умовах попередньої тоталітарної держави.
Що таке тоталітаризм і як він виник в 20 столітті, написано дуже багато. Але не завадить коротенько нагадати його означення та історію.
Тоталітаризм – це форма суспільного устрою, в якому панує необмежена диктатура однієї партії. Невід’ємними атрибутами тоталітаризму є ідеологія диктатури та геноцид. Є загальноприйнятим, що німецький тоталітаризм часу Другої світової війни був побудований на ідеології расової зверхності і на цій основі піддав геноциду в першу чергу євреїв та частково слов’ян. Російський тоталітаризм 20-го століття був побудований на ідеології класової зверхності та атеїзму і на цій основі піддав геноциду в першу чергу українське селянство та інтелігенцію та частково азійські народи. Жодна ідеологія не має право оправдовувати вбивство людини – це є злочин проти людства. За 70 років було знищено 40 млн осіб української національності (Соловій). Єдиним шляхом виживання народу в умовах геноциду є страх, який, подібно, як біль є природньою захисною реакцією. Основна спадкова інформація є страх перед геноцидом. Зовсім в незначному відсотку її доповнює шевченкіана та козацька республіка.
Ситуативно-інформативний фактор
Якщо відкинути емоції у визначеннях, то сьогоднішня форма державного устрою в Україні є дуже схожою на автократичний режим – форму влади, яка основана на повновладді однієї особи. Деспотії чи тиранії у нас, слава Богу, ще не має, але рівень такого автократичного режиму можна назвати, як поліцейський режим каудільо, який пербуває в пошуку шляхів для досягнення необмежених та безконтрольних повноважень. (Я не знаю, яку літературу дають читати нашому пану президенту, але, майже без винятку, кінець таких автократій є однаковий: засудження чи страта вождя із повною націоналізацією його майна). Цей поліцейський режим отриманий повністю в робочому стані від попередньої тоталітарної держави і там кожен гвинтик був добре змащений і припасований. Оскільки російський комунізм не був покараний, так, як це було зроблено з німецьким фашизмом, то поліцейський режим зберігся і почав підбирати собі каудільо. (Перший президент України п. Кравчук, як людина освічена, відмовився від такої підлої історичної ролі). Я пробую собі уявити, чи змогла би Німеччина сама, виходячи тільки з поверхового громадського осуду фашистської ідеології, позбутися цієї ідеології? Ні, ніколи! Тільки фізично, завдяки зовнішнім силам, були знищені носії ідеології расової ненависті, і далеко не повністю, бо відомі ще сьогодні рецедиви фашизму в Європі! Здивований Захід постійно нас понижує тим, що ми продовжуємо уживатися спільно із комуністичною ідеологією. Але вони просто вже забули, якими шляхами викорінювалася ідеологія фашизму. Отож, в Україні, маємо те, що ми маємо (Кравчук). Від тоталітаризму до автократизму безумовно спостерігається якісний позитивний скачок. За досвідом латиноамериканських країн, автократизм є перехідним етапом від тоталітаризму до демократії. Ситуативно-інформативний фактор формується на слабодиференційованій базі в умовах психічного дискомфорту та невизначеності. Інформаціїні потоки обмежені дуже низькими стандартами до життєвого рівня та людських свобод, взятими до того ж під контроль поліцеським режимом, але, попри всі негативи, ці стандартами є вищі, ніж при попередній тоталітарній системі.
Стресовий фактор
Загроза війни, загроза масового знщення чи загроза геокатастрофи.
Оцінка рівня
Рівень здатності психо-інформаційної системи до самозахисту я характеризую як низький, або згідно класифікації – мінімальний. Тому що, спадковий фактор залишається вирішальним у формуванні рівня протестної свідомості, оскільки народ, як психоінформаційна система все ще далі, на рівні 60-70 відсотків, свою суспільну активність погоджує із спадковим страхом перед фізичним знищенням. Діючий в країні поліцейський режим постійно згенеровує нові інформаційні потоки з метою утримання цього рівня. Страх перед комуністичним геноцидом настільки сильний, що не має жодного значення де проживає особа в Криму чи Львові, на якій мові розмовляє, ця спадкова інформація є вирішальною. Яка інформація здатна подолати такий високий поріг, щоб збурити систему? Це інформація про війну та загрозу фізичного знищення - будь-яка інша інформація не досягне порогового рівня. На мою думку, ситуативно-інформаційний фактор, зараз не здатен понизити суттєво поріг – заледве на декілька відсотків. Але дуже важливо є те, що ним можна маніпулювати і саме в ньому знаходяться всі важелі управління народом Щоб понизити пороговий рівень факторів інформативності і отже, збільшити здатність народу до висловлення протесту, тобто заставити психоінформаційну систему реагувати на інформацію, яка повідомляє систему про ще дуже віддалену загрозу, її потрібно настоїти, встановити набагато вищі рівні чутливості, наприклад, щоб вбивство політика чи журналіста викликало протест всього народу.
На тому мінімальному рівні під свій захист народ здатен взяти тільки ті надбання, які він вважає спільними для всього українського народу, його сходу і заходу:
· українська незалежна держава
· відсутність війни та її загрози
· відсутність загрози геноциду
· відсутність загрози голоду
Звідси я пояснюю, чому український народ пасивно спостерігає і не спішить масово підтримувати опозицію. Лідери опозиціє повинні запитати себе: як може робітник чи селянин оцінювати свій рівень життя та свобод за західними стандартами, коли він ніколи їх не бачив? Для нього Кучма – це особа, яка не допустила до війни, зберегла цілісність держави і поборює постійно комуністів. Ці ключові істини повторювалися перед виборами. І це є для нього стандартом. На тому рівні поліцейський режим і далі зомбує народ.
Пропаганда і агітація
Щоб зробити психоінформаційну систему керованою, в першу чергу необхідно:
· налагодити датчики зворотнього зв”язку,
· встановити контроль над інформаційними потоками та простором,
· забезпечити вільне переміщення потоків інформації,
· усунути перешкоди на шляху інформації або навчитися обминати їх,
· мати в запасі також резервні шляхи,
тобто отримати можливість маніпулювати ситуативно-інформаційним фактором.
Я не є спеціалістом із PR-технологій, тому мої судження можуть не співпадати із загальноприйнятими в науці. Але я хотів би зауважити, що судячи із того, що відбувається в українському інформаційному просторі, важко назвати це випадковістю, оскільки мають місце дуже складні і витончені схеми побудовані на сучасних інформаційних технологіях. Заледве п. Кучма має таких спеціалістів в своїй адміністрації. Виникає резонне запитання: “Чи не має тут, в Україні, якоїсь таємної іноземної резиденції під вивіскою інституту соціологічних досліджень, нанятої для збору та аналізу інформації, та подання рекомендацій безпосередньо президенту, щоб він вже далі, через свої служби втілював їх у життя та тримав під контролем психо- інформаційний простір країни?
Основним іструментом прищеплення ідеолоії фашизму чи комунізму були пропаганда і агітація. Якого високого рівня зомбування народу можна цими інструментами досягнути, доказувати не потрібно – ряд доказів є ще наявні. Пропаганда – це завідомо брехлива або спотворена інформація. Агітація – це правдива інформація. Поєднання цих двох інформаційних потоків спрямовується в психоінформаційну систему і підтримується доти, поки система сама не почне їх вторинне відтворення. Це ідеальна схема.
Я можу з переконаністю сказати, що використання опозицією тільки одного інформаційного потоку – правдивої інформації, як агітації, не дасть бажаних результатів. Більше того, той, хто генеруватиме пропагандистські потоки, просто присвоїть досягнення опозиції в інформаційному просторі.
Чому пропаганда, яку ми назвали відвертою брехнею або перекрученням правдивої інформації, має таку силу серед народу? Чи існує взагалі, як інформація, а не як філософська категорія, абсолютна правда? Ось приклад пропагандистського гасла з недавніх виборів: “Ну, що, ви хочете, щоб ваші діти служили в Чечні – тоді голосуйте за комуніста”. Психоаналітик відносно легко зможе тут розділити брехню і правду, але пересічна особа не зробить цього ніколи – вона підсвідомо вибере рішення, яке відвертатиме загрозу - війну.
Основна задача пропаганди полягає в тому, що народу потрібно говорити те, що він хоче почути, а не те, що опозиція хоче сказати. Наведу ще один приклад: Ви є лікар (опозиція) і ваш пацієнт (народ) хворий на рак. Пацієнт знає, що з ним біда, але викручується і хапається за життя і вірить, що виживе. Чи маєте ви право говорити, як лікар, що пацієнт приречений? Хіба не зрозуміло, що після того станеться. Хворому буде байдуже до ваших ліків, він скаже: ”Отже, так має бути”. Його доконає апатія і безнадія. Ефект зворотній від бажаного.
Наведу, ще один приклад: Недавня війна в Югославії висвітлила шокуючу неправду в меті її ведення збоку Заходу, саме того Заходу, на демократичні ідеали якого ми всі орієнтуємося. Протягом половини року, жодна західна газета ні слова не сказала на захист Югославії. За перший тиждень війни США витратили 4 млрд.дол.! І все це подавалося як намір прибрати Мілошевича. Прибрати Мілошевича можна було і за тисячний відсоток тої суми. Ніхто навіть не заїкнувся, що бомбардування заводів, фабрик та комунікацій - це фізичне знищення сильного економічного конкурента. Про цю правду на побутовому рівні всі знали, але вона нікого не цікавила, бо вона могла спричинити психологічний дискомфорт народу, тому жодна опозиційна партія в Європі не наважилася цю правду вимовити вголос.
Недаремно в народі кажуть, що солодка брехня має більшу силу ніж гірка правда. Крім цього народ понад усе любить видовища і масові гуляння, навіть, під час чуми, а також любить анекдоти, сатиричні пісеньки та карикатури.
Конкретні пропагадистські схеми не підлягають розголошенню, бо існує такий ефективний захід, як контрпропаганда.
Я думаю, що гострота інформації про вбивство журналіста та зміст стрічок, не є вже такою сильною, але це не означає, що народ вже визначився і прийняв рішення. Народ тільки дізнався про те, що така інформація є, але в чому полягає загроза і яка міра загрози для нього, він ще не зрозумів. Допомогти йому визначитися в цьому, зобов’язана опозиція, або це зроблять противники. Гасло “Геть Кучму” необхідно поширити з площ і вулиць в пісні та сатиру, в просту та зрозумілу агітацію, яка повинна попасти в кожну квартиру. Ми знаємо, що зміст оприлюднених Мельниченком записів не має юридичної сили, але він покаже багатьом, в маленьких містечках і селах, всю замасковану кухню поліцейського режиму. Відчути себе обманутим - це вже початок протесту. Такий підхід повинен переконати кожну людину: якщо вона не допоможе усунути режим, то цей режим знову відродить тоталітаризм із рабством та геноцидом.
В той час, коли майже весь інформаційний простір перебуває під контролем автократичного режиму, листівка є тим єдиним джерелом інформації.
Кошти, які конгрес США виділяє на підтримкку засобів масової інформації, бажано щоб потрапили за призначенням. І тоді можна буде включитися в боротьбу за іформаційний простір.
Коротко про організацію протесту
Опозиція повинна розділити всі регіони на зони дії, щоб зекономити кошти з одного боку, а з іншого, щоб не випустити з уваги якийсь район чи село. Адже кожна партія має тисячі своїх членів (хто їх переписував із телефонної книги чи з надгробків, звичайно, повинен чесно для себе це визнати і не враховувати таких членів в переговорах із своїми соратниками по опозиції). Реальні члени партій повинні виконати роль інформаційних каналів.
В Києві я зустрічався із різними людьми, з різним протестним рівнем. Ті, хто приймав участь в зимово-веснянних акціях УБК на Хрещатику, є золотий фонд опозиційних партій. Ці люди мають дуже високий рівень суспільної свідомості і громадської активності. Я переконаний, що вони здатні діяти дуже ефективно в регіонах.
Перед кожною акцією протесту, необхідно володіти інформацією. Опозиція повинна проводити свої соціальні опитування, щоб зрозуміти, чи доходить інформація до народу, яка інформація та з яких джерел.
Ланцюг протесту можна провести 1 травня. Знову з’єднати Львів, Київ, Харків і т.д. Ще живі організатори першого ланцюгу. Ми їхали сотні кілометрів, щоб стати десь там в якійсь ланці і потриматися за руки кілька хвилин. Акція хоч і дорога, але значимість вчинку і психологічний ефект є дуже великий.
Опозиції варто слідкувати за всіма протестними акціями, які відбуваються проти режиму – шахтарськими, студентськими і т.д., Ці верстви суспільства не повинні бути зовсім осторонь чи мати свої особливі умови.
“Український народ повинен самовизначитися. На чию сторону він стане – опозиції чи влади – та сторона і має моральне право керувати державою” (Стецьків).
А, поправді - хто народ перетягне. А, поправді – підозрювані в злочинах проти власного народу не мають морального права керувати державою.
О.Максим’як
Відповідь на це питання дає опозиції практичне керівництво до дії.
Звичайно, опозиція має достатньо тверезих політиків, здатних потенційно оцінити можливості своїх активних членів партії. Але гіперболізація одними своїх можливостей, а іншими, навпаки, песемістичне їх применшення, приводить до того, що ті, які знають як і що робити, тобто тверезі аналітики і організатори, залишаються в абсолютній меншості.
Оце, чому, не дає спокою не тільки українцям, але також іноземцям, які дивуються нашій товстозадості в таких очевидних питаннях, як протест проти найвищої посадової особи, звинуваченої в найтяжчих гріхах. В європейській країні зібрати на протест кілька тисяч осіб і добре потовкти поліцію і самим дістати по голові, то є звичайна справа. Єдине, що відрізняє їхніх поліцейських від наших, це те, що наші продовжують бити після вуличних подій, жорстоко і підло.
Подія такого рівня, яка в нас відбулася 9 квітня, не є якоюсь особливою в очах європейця. Це, так собі, акція нижче середнього. Більш важливою є тема протесту. І тут, що саме цікаво, коли звинувачується найвища посадова особа, що вона там щось вкрала в свого народу, уявимо собі, п. Ширак, п. Коль чи п. Блер, то народ сидить на канапах перед телевізором чи з газетою і йому, навіть, в голову не приходить виходити на вулицю протестувати. Бо на то є преса, дебати в парламенті, комісії, суд і знов преса і по телевізору набагато краще дивитися, як винуватого по всіх каналах, всі кому не лінь – домогосподарки, його колеги, коміки і т.д., розмазують по екранах. Але, недай Бог, якась інституція, як наша, наприклад, прокуратура, вирішить дурня зваляти, то, гарантую, пів-мільйона народу прийде і зрівняє ту прокуратуру з асфальтом.
Бо, дійсно, що тут такого, вийти на вулицю і добитися своїх прав? Це так просто! Це - така хороша нагода для пересічного громадянина – вийти на вулицю і показати, хто є господар в державі!
Сподівтися, що Захід сильно переймається нашим паном президентом є великою помилкою. Ми про себе надто великої думки. Ми нікому не потрібні, а подібних царків в країнах світу є до 70 відсотків. Оцінювати ж події в Україні за стандартами англійської демократії, нікому просто в голову не прийде. Тобто нашого президента і далі будуть кудись запрошувати, так, для годиться, але самі до нас їздити не будуть. Хто знає, що цей Кучма, бля, ще викине? - думає західний політик, – щоб мене ним в підручнику історії понижувавали! Наше важливе геополітичне становище є важливим тільки для нас, а для решти сильних в цьому світі, ми слугуємо тільки грудкою цукру для російського медведя: як він починає дуже сильно ревіти, йому дадуть один раз лизнути і забирають назад. Події в Україні Захід оцінює тільки з двох позицій: перше - чи створюють такі події перешкоди для міжнародної торгівлі? І друге - чи ці події не можуть привести до військової загрози чи напруженості в регіоні? Оскільки Кучма за мішок полови віддать все з України і пустить кого схоче на нашу землю, то таких проблем для заходу наразі не виникає.
Отож, прийдеться нам самим все залагоджувати і наш кучмо-симонізм поступово змінювати на щось більш цивілізоване. Сподіватися на Захід не має чого.
На мою думку, є три важливі речі, дослідження яких, дасть відповідь на питання поставлене перед опозицією: “Як стати масовою?” А саме:
· Здатність до виявлення протесту
· Пропаганда і агітація
· Організація процедури протесту
Народ – психоінформаційна система
Народ – це здатна до самоорганізації психоінформаційна система, колективна істота, етносоціальний організм (Каганець). Основними інструментами вивчення такої психоінформаційної системи є емпіричне узагальнення та психоаналітика.
Здатність до висловлення протесту
Спочатку підкреслю - аналіз стосуєтся подій, які відбуваються в цей час.
Якщо ще не має у науці такого поняття як здатність до протесту, то це є добре, бо мені прийшлося видумати цей термін. Для нас він означатиме: “Здатність народу захищати свої спільні надбання при загрозі їх втрати”. Я її характеризую такими рівнями:
· нульовий,
· мінімальний,
· середній
· максимальний.
Фактори, від яких залежить рівень здатності до протесту:
· Спадково-інформативний (фоновий)
· Ситуативно-інформативний (соціальний)
· Стресовий
Спадково-інформативний фактор
Щоб оцінити цей фактор, ми повинні повернутися десять років назад і проаналізувати звідкіль пішла і є держава наша Українська. А відродилася наша Україна після розпаду тоталітарної держави. Оскільки часовий проміжок в 10 років є недостатнім для зміни покоління, то слід вважати, що цей фактор на три четвертих був сформований в умовах попередньої тоталітарної держави.
Що таке тоталітаризм і як він виник в 20 столітті, написано дуже багато. Але не завадить коротенько нагадати його означення та історію.
Тоталітаризм – це форма суспільного устрою, в якому панує необмежена диктатура однієї партії. Невід’ємними атрибутами тоталітаризму є ідеологія диктатури та геноцид. Є загальноприйнятим, що німецький тоталітаризм часу Другої світової війни був побудований на ідеології расової зверхності і на цій основі піддав геноциду в першу чергу євреїв та частково слов’ян. Російський тоталітаризм 20-го століття був побудований на ідеології класової зверхності та атеїзму і на цій основі піддав геноциду в першу чергу українське селянство та інтелігенцію та частково азійські народи. Жодна ідеологія не має право оправдовувати вбивство людини – це є злочин проти людства. За 70 років було знищено 40 млн осіб української національності (Соловій). Єдиним шляхом виживання народу в умовах геноциду є страх, який, подібно, як біль є природньою захисною реакцією. Основна спадкова інформація є страх перед геноцидом. Зовсім в незначному відсотку її доповнює шевченкіана та козацька республіка.
Ситуативно-інформативний фактор
Якщо відкинути емоції у визначеннях, то сьогоднішня форма державного устрою в Україні є дуже схожою на автократичний режим – форму влади, яка основана на повновладді однієї особи. Деспотії чи тиранії у нас, слава Богу, ще не має, але рівень такого автократичного режиму можна назвати, як поліцейський режим каудільо, який пербуває в пошуку шляхів для досягнення необмежених та безконтрольних повноважень. (Я не знаю, яку літературу дають читати нашому пану президенту, але, майже без винятку, кінець таких автократій є однаковий: засудження чи страта вождя із повною націоналізацією його майна). Цей поліцейський режим отриманий повністю в робочому стані від попередньої тоталітарної держави і там кожен гвинтик був добре змащений і припасований. Оскільки російський комунізм не був покараний, так, як це було зроблено з німецьким фашизмом, то поліцейський режим зберігся і почав підбирати собі каудільо. (Перший президент України п. Кравчук, як людина освічена, відмовився від такої підлої історичної ролі). Я пробую собі уявити, чи змогла би Німеччина сама, виходячи тільки з поверхового громадського осуду фашистської ідеології, позбутися цієї ідеології? Ні, ніколи! Тільки фізично, завдяки зовнішнім силам, були знищені носії ідеології расової ненависті, і далеко не повністю, бо відомі ще сьогодні рецедиви фашизму в Європі! Здивований Захід постійно нас понижує тим, що ми продовжуємо уживатися спільно із комуністичною ідеологією. Але вони просто вже забули, якими шляхами викорінювалася ідеологія фашизму. Отож, в Україні, маємо те, що ми маємо (Кравчук). Від тоталітаризму до автократизму безумовно спостерігається якісний позитивний скачок. За досвідом латиноамериканських країн, автократизм є перехідним етапом від тоталітаризму до демократії. Ситуативно-інформативний фактор формується на слабодиференційованій базі в умовах психічного дискомфорту та невизначеності. Інформаціїні потоки обмежені дуже низькими стандартами до життєвого рівня та людських свобод, взятими до того ж під контроль поліцеським режимом, але, попри всі негативи, ці стандартами є вищі, ніж при попередній тоталітарній системі.
Стресовий фактор
Загроза війни, загроза масового знщення чи загроза геокатастрофи.
Оцінка рівня
Рівень здатності психо-інформаційної системи до самозахисту я характеризую як низький, або згідно класифікації – мінімальний. Тому що, спадковий фактор залишається вирішальним у формуванні рівня протестної свідомості, оскільки народ, як психоінформаційна система все ще далі, на рівні 60-70 відсотків, свою суспільну активність погоджує із спадковим страхом перед фізичним знищенням. Діючий в країні поліцейський режим постійно згенеровує нові інформаційні потоки з метою утримання цього рівня. Страх перед комуністичним геноцидом настільки сильний, що не має жодного значення де проживає особа в Криму чи Львові, на якій мові розмовляє, ця спадкова інформація є вирішальною. Яка інформація здатна подолати такий високий поріг, щоб збурити систему? Це інформація про війну та загрозу фізичного знищення - будь-яка інша інформація не досягне порогового рівня. На мою думку, ситуативно-інформаційний фактор, зараз не здатен понизити суттєво поріг – заледве на декілька відсотків. Але дуже важливо є те, що ним можна маніпулювати і саме в ньому знаходяться всі важелі управління народом Щоб понизити пороговий рівень факторів інформативності і отже, збільшити здатність народу до висловлення протесту, тобто заставити психоінформаційну систему реагувати на інформацію, яка повідомляє систему про ще дуже віддалену загрозу, її потрібно настоїти, встановити набагато вищі рівні чутливості, наприклад, щоб вбивство політика чи журналіста викликало протест всього народу.
На тому мінімальному рівні під свій захист народ здатен взяти тільки ті надбання, які він вважає спільними для всього українського народу, його сходу і заходу:
· українська незалежна держава
· відсутність війни та її загрози
· відсутність загрози геноциду
· відсутність загрози голоду
Звідси я пояснюю, чому український народ пасивно спостерігає і не спішить масово підтримувати опозицію. Лідери опозиціє повинні запитати себе: як може робітник чи селянин оцінювати свій рівень життя та свобод за західними стандартами, коли він ніколи їх не бачив? Для нього Кучма – це особа, яка не допустила до війни, зберегла цілісність держави і поборює постійно комуністів. Ці ключові істини повторювалися перед виборами. І це є для нього стандартом. На тому рівні поліцейський режим і далі зомбує народ.
Пропаганда і агітація
Щоб зробити психоінформаційну систему керованою, в першу чергу необхідно:
· налагодити датчики зворотнього зв”язку,
· встановити контроль над інформаційними потоками та простором,
· забезпечити вільне переміщення потоків інформації,
· усунути перешкоди на шляху інформації або навчитися обминати їх,
· мати в запасі також резервні шляхи,
тобто отримати можливість маніпулювати ситуативно-інформаційним фактором.
Я не є спеціалістом із PR-технологій, тому мої судження можуть не співпадати із загальноприйнятими в науці. Але я хотів би зауважити, що судячи із того, що відбувається в українському інформаційному просторі, важко назвати це випадковістю, оскільки мають місце дуже складні і витончені схеми побудовані на сучасних інформаційних технологіях. Заледве п. Кучма має таких спеціалістів в своїй адміністрації. Виникає резонне запитання: “Чи не має тут, в Україні, якоїсь таємної іноземної резиденції під вивіскою інституту соціологічних досліджень, нанятої для збору та аналізу інформації, та подання рекомендацій безпосередньо президенту, щоб він вже далі, через свої служби втілював їх у життя та тримав під контролем психо- інформаційний простір країни?
Основним іструментом прищеплення ідеолоії фашизму чи комунізму були пропаганда і агітація. Якого високого рівня зомбування народу можна цими інструментами досягнути, доказувати не потрібно – ряд доказів є ще наявні. Пропаганда – це завідомо брехлива або спотворена інформація. Агітація – це правдива інформація. Поєднання цих двох інформаційних потоків спрямовується в психоінформаційну систему і підтримується доти, поки система сама не почне їх вторинне відтворення. Це ідеальна схема.
Я можу з переконаністю сказати, що використання опозицією тільки одного інформаційного потоку – правдивої інформації, як агітації, не дасть бажаних результатів. Більше того, той, хто генеруватиме пропагандистські потоки, просто присвоїть досягнення опозиції в інформаційному просторі.
Чому пропаганда, яку ми назвали відвертою брехнею або перекрученням правдивої інформації, має таку силу серед народу? Чи існує взагалі, як інформація, а не як філософська категорія, абсолютна правда? Ось приклад пропагандистського гасла з недавніх виборів: “Ну, що, ви хочете, щоб ваші діти служили в Чечні – тоді голосуйте за комуніста”. Психоаналітик відносно легко зможе тут розділити брехню і правду, але пересічна особа не зробить цього ніколи – вона підсвідомо вибере рішення, яке відвертатиме загрозу - війну.
Основна задача пропаганди полягає в тому, що народу потрібно говорити те, що він хоче почути, а не те, що опозиція хоче сказати. Наведу ще один приклад: Ви є лікар (опозиція) і ваш пацієнт (народ) хворий на рак. Пацієнт знає, що з ним біда, але викручується і хапається за життя і вірить, що виживе. Чи маєте ви право говорити, як лікар, що пацієнт приречений? Хіба не зрозуміло, що після того станеться. Хворому буде байдуже до ваших ліків, він скаже: ”Отже, так має бути”. Його доконає апатія і безнадія. Ефект зворотній від бажаного.
Наведу, ще один приклад: Недавня війна в Югославії висвітлила шокуючу неправду в меті її ведення збоку Заходу, саме того Заходу, на демократичні ідеали якого ми всі орієнтуємося. Протягом половини року, жодна західна газета ні слова не сказала на захист Югославії. За перший тиждень війни США витратили 4 млрд.дол.! І все це подавалося як намір прибрати Мілошевича. Прибрати Мілошевича можна було і за тисячний відсоток тої суми. Ніхто навіть не заїкнувся, що бомбардування заводів, фабрик та комунікацій - це фізичне знищення сильного економічного конкурента. Про цю правду на побутовому рівні всі знали, але вона нікого не цікавила, бо вона могла спричинити психологічний дискомфорт народу, тому жодна опозиційна партія в Європі не наважилася цю правду вимовити вголос.
Недаремно в народі кажуть, що солодка брехня має більшу силу ніж гірка правда. Крім цього народ понад усе любить видовища і масові гуляння, навіть, під час чуми, а також любить анекдоти, сатиричні пісеньки та карикатури.
Конкретні пропагадистські схеми не підлягають розголошенню, бо існує такий ефективний захід, як контрпропаганда.
Я думаю, що гострота інформації про вбивство журналіста та зміст стрічок, не є вже такою сильною, але це не означає, що народ вже визначився і прийняв рішення. Народ тільки дізнався про те, що така інформація є, але в чому полягає загроза і яка міра загрози для нього, він ще не зрозумів. Допомогти йому визначитися в цьому, зобов’язана опозиція, або це зроблять противники. Гасло “Геть Кучму” необхідно поширити з площ і вулиць в пісні та сатиру, в просту та зрозумілу агітацію, яка повинна попасти в кожну квартиру. Ми знаємо, що зміст оприлюднених Мельниченком записів не має юридичної сили, але він покаже багатьом, в маленьких містечках і селах, всю замасковану кухню поліцейського режиму. Відчути себе обманутим - це вже початок протесту. Такий підхід повинен переконати кожну людину: якщо вона не допоможе усунути режим, то цей режим знову відродить тоталітаризм із рабством та геноцидом.
В той час, коли майже весь інформаційний простір перебуває під контролем автократичного режиму, листівка є тим єдиним джерелом інформації.
Кошти, які конгрес США виділяє на підтримкку засобів масової інформації, бажано щоб потрапили за призначенням. І тоді можна буде включитися в боротьбу за іформаційний простір.
Коротко про організацію протесту
Опозиція повинна розділити всі регіони на зони дії, щоб зекономити кошти з одного боку, а з іншого, щоб не випустити з уваги якийсь район чи село. Адже кожна партія має тисячі своїх членів (хто їх переписував із телефонної книги чи з надгробків, звичайно, повинен чесно для себе це визнати і не враховувати таких членів в переговорах із своїми соратниками по опозиції). Реальні члени партій повинні виконати роль інформаційних каналів.
В Києві я зустрічався із різними людьми, з різним протестним рівнем. Ті, хто приймав участь в зимово-веснянних акціях УБК на Хрещатику, є золотий фонд опозиційних партій. Ці люди мають дуже високий рівень суспільної свідомості і громадської активності. Я переконаний, що вони здатні діяти дуже ефективно в регіонах.
Перед кожною акцією протесту, необхідно володіти інформацією. Опозиція повинна проводити свої соціальні опитування, щоб зрозуміти, чи доходить інформація до народу, яка інформація та з яких джерел.
Ланцюг протесту можна провести 1 травня. Знову з’єднати Львів, Київ, Харків і т.д. Ще живі організатори першого ланцюгу. Ми їхали сотні кілометрів, щоб стати десь там в якійсь ланці і потриматися за руки кілька хвилин. Акція хоч і дорога, але значимість вчинку і психологічний ефект є дуже великий.
Опозиції варто слідкувати за всіма протестними акціями, які відбуваються проти режиму – шахтарськими, студентськими і т.д., Ці верстви суспільства не повинні бути зовсім осторонь чи мати свої особливі умови.
“Український народ повинен самовизначитися. На чию сторону він стане – опозиції чи влади – та сторона і має моральне право керувати державою” (Стецьків).
А, поправді - хто народ перетягне. А, поправді – підозрювані в злочинах проти власного народу не мають морального права керувати державою.
О.Максим’як
Відповіді
2001.04.06 | сергій
Такий матеріал як цей та інші нашіх найкращіх авторів треба ставити на сайті Української Правди, який є НАЙПОПУЛЯРНІШИМ сайтом в укрінтернеті– бл.10 000 читачів(особ) в день!!!!!
Маємо якось домовитися з Українською Правдою.НЕГАЙНО.
2001.04.07 | Максим'як
Re: Перше:Тут є оперативний зворотній зв"язок
Друге: Це мій вклад в МайданТретє: Що там є добре, то не пропаде. Через тиждень-два появиться на устах авторитетніших людей (І добре)
Четверте: Що погане, то врахуємо і уникнемо міжнародних та внутрішніх скандалів.
П"яте: Взагалі, такі речі пишуться для вузького кола осіб. Можна так сказати: для службового користування.
2001.04.07 | сергій
зауваження щодо службового використання
я гадаю що ті, що на службі скоріше цей сайт читають ніж УП, хоч, on the second thought,вони читають обидва.
Як і ми з вами.
2001.04.07 | Гура
Re: Чому український народ масово не підтримує дій опозиції?
Пан Максим'як!А звідки Ви взяли, що
"Пропаганда – це завідомо брехлива або спотворена інформація. Агітація – це правдива інформація."
Може я відстав від новітніх досягнень світової наукової думки?
Я завжди вважав, що пропаганда - це розповсюдження та пояснення яких-небудь ідей або стверджень, а агітація - це робота з людьми з метою переконання їх у чомусь та схилу їх до якихось дій.
А так, бесперечно текст академічний. Може й знадобіться в майбутьому. Але, як на мене, деякі пісні (наприклад, "Любо! Гей!" групи ВВ) можуть зарядити енергією і дати поштовх до миттєвих дій.
2001.04.07 | сергій
ВеВе взагалі кожен патріот має слухати щоденно а ще – читати тексти пісень,
бо досвід показує, що 99% слухачів не чують текста під напором такої музики.Вельмишановний Пан Олег Скрипка–
є унікальне явище у нашій культурі, порівнянє
може тіко з Самим Паном Лесем Подерв'янським.
Це є самий верхній рівена нашого мистецтва 20 сторіччя.
Тіко продукція ВВ та Леся тягне на рівень глобальної сучасної мистецької культури,
нажаль все інше має тіко локальне значення чи
залишаєтся у просторі академізму і не є
новітнім. Нажаль.
Коли читаєш вірші Олега, розумієш, що окрім
ВВ в нас є і просто видатний поет О. Скрипка, НАЙКРАЩІЙ поет України 20 сторіччя, бо всі інші
писали і пишуть так, що читати їх треба себе примушувати і ніяких свіжих емоцій, ніяких
живих почуттів ніхто з них не дає. все повтори , чужі застарілі думки, образність, повторююча чи то європейскі течії чи руські.
Ось подивіться,є тут не має ні снобізму властивому деяким самозакоханим діячам з Іванофранківщини, ні пильного академізму київських пенсіонерок, зробивших свій великий внесок, ні нажаль вкрай політизованого безсилля нашіх мужніх героїв, при всій моїй повазі до їх героїзму, але все ж таки в Олега є ЖИТТЯ, МАЙБУТНЄ, є чим дихати,
його образи справжні, і оригінальні, і актуальні.
І чесні.
ПIСЕНЬКА
О.Скрипка Текст спильно з О.Літовченко
Він йшов вулицею села,
Вітер у кишенях є.
Обличчя грає, мов весна,
Бухе.
"Що не квітне - те пов'яне", -
Тако, тако каже мій дід.
"Траву м'яти біля хати
Не слід, ой, Грицю, не слід".
О! Гей! Мамо! Гей! Хлопці грають,
О! Гей, гей! Біля сільради,
О! Гей! їх у клуб не пускають
Гей! Бо вони дуже патлаті.
Мати пора біля хати,
Тато щось в хліву жене.
Через бруки джміль куса
Мене.
Хмаринка в небі пропливає,
Мов маленький цепелін.
А баба на горище вліза
У небо по драбині по хрін.
У клубі, клубі - рок.
У клубі, клубі хлопці грають у гучномовець.
У клубі, клубі - рок.
У клубі, клубі...
Це була невеличка недільна культурна програма.
В ехвірі радіво Незалежна Українська Культура,
у мікрохвона Сергій з нюйорку!
Ми вас вітаємо!
2001.04.07 | Гура
Re: ВеВе взагалі кожен патріот має слухати щоденно а ще – читати тексти пісень,
Сергію!Ось де ми знайшли дійсно спільну платформу! Я ж майже фанат ВВ! І нічого кращого я навіть не можу собі уявити. І вірші Олега мені дуже подобіються. Ось їх сайт (та ти мабуть і сам знаєш):
http://vv.chernigov.ua:8101/
Його пісні та взагалі цей стиль - фолк-рок - це щось казкове...
Тому я й кажу тобі, що не реагуй зразу на мову, а придивись спочатку до людини і будь толерантніше...
2001.04.07 | сергій
НІ, так не можна, треба виховувати в собі внутрішнього звіра!
2001.04.07 | Гура
Це спокуса диявола...
...і це не по-христіанськи і не притаманно українскій ментальності.Все в житті взаємопов'язано і має свої наслідки. Душа повинна бути доброю, а думки - ясними. Тоді можна черпати енергію просто зі всесвіту і перемогти диявола. Є така народна мудрість - "Юпитер, ти гнівишся, значить ти неправий".
2001.04.08 | Максим'як
Re: Чому український народ масово не підтримує дій опозиції?
З першим вашим запитанням, мабуть, не варто дистутувати, бо це буде дуже довго. Добавте слово “переважно” або "часто" і поняття визначень розширеться.Стосовно ВВ, то є закон, відомий нам (совєтським), як закон Гегеля, про перехід кількості в якість. ВВ дає вам, в той момент, ту кількість, якої вам бракувало для якісного скачка. Можна спіткнутися і це теж буде поштовхом до миттєвих дій.
2001.04.08 | Гура
Re: Чому український народ масово не підтримує дій опозиції?
Я просто к тому, что каждая система имеет не только свой порог чувствительности, но и свою "частоту" реагирования. Поэтому для ожидаемого "отклика" от молодежи, к примеру, нужно и воздействие свое подбирать.2001.04.07 | сергій
Re: Чому український народ масово не підтримує дій опозиції?
Шановний пан Максим'як написав...
поліцейський режим отриманий повністю в
робочому стані від попередньої тоталітарної держави і там кожен гвинтик був добре
змащений і припасований. Оскільки російський комунізм не був покараний, так, як це
було зроблено з німецьким фашизмом, то поліцейський режим зберігся і почав
підбирати собі каудільо. (Перший президент України п. Кравчук, як людина освічена,
відмовився від такої підлої історичної ролі). Я пробую собі уявити, чи змогла би
Німеччина сама, виходячи тільки з поверхового громадського осуду фашистської
ідеології, позбутися цієї ідеології? Ні, ніколи! Тільки фізично, завдяки зовнішнім силам,
були знищені носії ідеології расової ненависті, і далеко не повністю, бо відомі ще
сьогодні рецедиви фашизму в Європі! Здивований Захід постійно нас понижує тим, що
ми продовжуємо уживатися спільно із комуністичною ідеологією. Але вони просто вже
забули, якими шляхами викорінювалася ідеологія фашизму. Отож, в Україні, маємо те,
що ми маємо (Кравчук).
.....
мені це нагадало давно читаний роман Пелевіна
Покоління пе.
Вибачте за російську мову :(
----------------------------
По телевизору между тем показывали те же самые хари, от которых всех тошнило последние двадцать лет. Теперь они говорили точь-в-точь
то самое, за что раньше сажали других, только были гораздо смелее,
тверже и радикальнее. Татарский часто представлял себе Германию сорок
шестого года, где доктор Геббельс истерически орет по радио о
пропасти, в которую фашизм увлек нацию, бывший комендант Освенцима
возглавляет комиссию по отлову нацистских преступников, генералы СС
просто и доходчиво говорят о либеральных ценностях, а возглавляет всю
лавочку прозревший наконец гауляйтер Восточной Пруссии. Татарский,
конечно, ненавидел советскую власть в большинстве ее проявлений, но
все же ему было непонятно - стоило ли менять империю зла на банановую
республику зла, которая импортирует бананы из Финляндии.
Впрочем, Татарский никогда не был большим моралистом, поэтом
2001.04.07 | Максим'як
Re: Чому український народ масово не підтримує дій опозиції?
Дуже вдало зауважено. Я, правда, не читав, але того достатньо, що мені зараз відомо про Німеччину, Австрію, щоб зрозуміти, чого може добитися вільна людина, і чого би добилася Німеччина, коли б все залишилося так, як в нас.2001.04.08 | fahid
Зря не читали.
Это классика. И как раз о пропаганде.2001.04.08 | сергій
посилання на Пєлєвіна на мережі, як кому потрібна мотивація підійти та вимкнути телевізію.
ба. Мотивація підійти та вимкнути телевізію.Як кому потрібно– ось посилання на
"Generation П"
http://lib.ru/PELEWIN/pokolenie.txt
А ось на статтю на тему маніпуляцій свідомостю
шляхом брехливого телебачення
http://lib.ru/PELEWIN/anketa.txt
2001.04.09 | fahid
Кстати вспомнил одну из югославских фишек...
Кто про них не читал - смотрите в библиотеке. Фишка - врубать музыку как можно громче или просто шуметь когда идут новости по гос. ТВ.ВСЕМ КРУТИТЬ ВВ НА ПОЛНОЙ ГРОМКОСТИ С 21-00 ДО 21-30!!!
2001.04.09 | сергій
Оце класс!
2001.04.09 | сергій
Бібліотека найкращої Української музіки. http://www.muzon.com
Особливо можу порадити цеhttp://www.muzon.com/mp3/menu/skryabin/nashi_par.htm
Патріотично і взгалі класно.
Записуйте на касету з компютера, роздавайте людям
2001.04.09 | SpokusXalepniy
Якщо б ця музІка ще й грала...
сергій писав(ла):> Особливо можу порадити це
> http://www.muzon.com/mp3/menu/skryabin/nashi_par.htm
> Патріотично і взгалі класно....
...але не робить тобто не звучить. Може тому що занадто патріотична?
2001.04.09 | сергій
не пойняв?
Завантажуєш мп3 і граєш собі.Шо, не вмієш?
Не чув Тараса Чубая?
Давай, кажі які проблеми– я допоможу.
2001.04.09 | сергій
справді. файлів немає. то мабуть Моссада провокація чи цереу
2001.04.09 | SpokusXalepniy
Гадаю все ж таки ЦРУ, бо...
бо Масад відклав цю справу (знищення укр. МР3 файлів) на друге місце. У зв"язку з загостренням сітуації з Арафатом.2001.04.10 | СГ
В мене недавно дуже добре все зливалося з музон..
2001.04.10 | А В
Re: Ибо...
Ибо украинский народ "забил" на Украину и живо интересуется Путиным и даже Бушем...А то, что "малороссия" есть не малая часть России, а её "малая Родина" - знает даже ребёнок, если он не наркоман и не дебил...События в Украине - скучны и жалки для резвых умов её непоседливых жителей...
Но это Центр, Восток, Юг. Запад же - интересуется Польшей, Венгрией, Канадой и прочими странами, где у граждан есть родственники и друзья. Родоплеменные связи - выше любых упражнений в изящных искусствах и "неточных" науках. Те науки, что опираются на биологическое - растут, те, что опираются на идеалы - падают, как все виды психологии без физиологии и теологии без медицины и пансиона...
Так что у Украины есть один способ выжить - превзойти соседей в заботе о правах личности. И когда огорчённые своими правительствами русские, венгры, чехи, поляки - начнут переезжать в Украину капиталами, семьями и идеями - мы будем великой страной. А пока Украина строит некий "идеал" державной самобытности - она остаётся непонятной для собственных граждан...Этакий "коммунизм-2", украинизм...Рассуждают - все, рассудить - некому...Рассуждения вместо судьбы - продолжаются...
Рассудить, увы, некому...Нужен суд.
Иного способа решить что есть правда, что ложь, а что "несвоевременная гениальность" - нет, кроме суда. И нет правого суда, кроме выборного народом.
Вот так народ и заявит о своём понимании истины в каждом конкретном случае.
И неужели мы просто филиалы Кучмы, чтобы "не доверять народу"?
А с Кучмы возможно спросить, почему он сорвал судебную реформу и где деньги США, что выделены на реформы вообще.
Мы все завтра можем оказаться под судом. Каким он будет? А желающих праведного суда вместо произвола - не 16 миллионов, а и все 48...Жаль, что не 52...
Вот "наскоро" про то, что поддержат все при любых ненасильственных методах...
А где это делать? Да везде, тотально...Все под Богом ходим, но "на Бога надейся, а сам не плошай"...
Дороги, цепи - непрофессионально. Рынки, поликлиники, учебные заведения, микрорайоны - везде должны быть протянуты цепочки коммуникаторов. Коммуникаторов чего? Единого штаба оппозиции. На базе чего возможен единый штаб? На базе единой идеи. Идея "снять Кучму" - слаба. А кого "одеть" вместо Кучмы? Не нового ли фюрера вместо канцлера, как в Германии 1933? В этом и винят националистов Украины. Так что - всю оппозицию спасёт от раскола лишь идея Суда с выборностью присяжных, чтоб ставил на место и Президента и Парламент, трактуя их конституционность в каждом случае. А по Конституции - власть у народа. На практике - раз в 4 года...:( Всё, чем смог - помог, остальное -по прейскуранту...:)
2001.04.10 | СГ
Хто може вести дискусію про майбутнє України?
Як її організувати? Як можна зробити той документ, який би став місією, конституцією, "маніхвестом" для дій? Я не знаю. Юлія почала добру справу, але зараз всі займаються стратегією і тактикою, а не відповіддю на питання "Навіщо ми це робимо?"Хотів би закликати об"єднувати галичан і східняків, бо це ж все ближні. І галичани і русини і донеччани переймаються одним і тим же, але у західних є знання як можна пересидіти безробіття на заході, а у східних не має, плюс різниця у ступені совіціького впливу.
Маленька ремарка: Гроші від американської допомоги пішли на винагороди консультантам та американським контракторам (як і мало бути). Гроші від МВФ були проїдені Українським урядом. Гроші від СБ 1) пішли на короткотермінове кредитування Національного Банку У. і 2) на винагороди консультантам і контракторам. Виведе нас тільки дисципліна у національних фінансах, кредити треба віддавати (це пригноблює приватне кредитування до того ж), а американська допомога від ЮСАйДі - дякуємо, дуже-дуже добре, але це не революція.
Дякую за цікаве повідомлення, АВ !
2001.04.10 | сергій
Ви шановний банально виступили
Кажете самозрозумілі речі .Критикувати вас не важко але і не хочется
бо це буде діскваліфікація самому собі
Хоча заверну увагу лише на один пункт про фюрера
Якби фюрер, почавши у 33у, консолідувавший
німецьку націю і наведший поряок в економіці,
не розпочав дебільну військову компанію, то...
.......
був би це не хвюрер, а піночет.
Поява на хвоні гидотної української політики советського гатунку лідера правого автолітарного типу трохи з пунктиком щодо національного
розквиту,–
вирішила би всі проблеми скоріше за
Пані Тимошенко з деякими елементами дембельскої істерії і відсутностію европейського бачення та правового мислення.
Швиденько всі уроди з широкими спаскудженними
горілкою рилами та прихованими червоними партбілетами, всі ці червоногестапівці та тигіпкі, вся ця нечість вмить опинилася б на республіканському стадіоні під зорким наглядом
штурмовиків з приємним галицьким вимовом,
невміючим казати одне одному
хамське кацапське ТЫ.
І не стало б в Неньці за місяц ані жодної
голодної дитини ані жебрачащої бабуні.
А от шахраї з телевізії, вул Володимірській та
та інших відомих місць швиденько мчали б
на своїх мерседесх в бік північного кордону.
І шо? А пустили б ми їх, як думаєте?
2001.04.10 | khloe
Конструктивніше!
Таке враження, що це не політичний форум, а літературний конкурс! Те, що можна сказати одним-двома реченнями, розписується на сторінках!Так, злочинців треба судити, але це не головне. Судити їх будуть, коли усунуть від влади. А тоді для України буде важливіше - не суд над злочинцями, бо від нього люди жити краще не стануть, а реформи податкової системи, підйом економіки!
Треба мислити тверезо й холодно, а ви жадаєте крові й літературно схиляєте до помсти всіх! Конструктивніше!
2001.04.10 | сергій
Pomsta ne vsim ,a SUD nad vynuvatymy
та то я написав тому панові, самев плляні зведення до абсурду отих
красивих викрутасів.
А втім і в його є доля правди і в мене
Мені не потрібна зміна советскіх при владі тепер на трохи молодших советскіх потім.
Я ім всім не вірю, бо добре знаю їх.
Мені потрібен пересмотр загальної системи управління, декомунізація по Нюрнбергу і
прихід до влади професіональних, моральних
українців ніяким чином не забрудненних ані якою
співпрацею з советсікі ні тоді ні нещодавно.
Бо переконаний, що точно так як у 90у народ погодився на щонебудь аби Незалежність,
таку саму помилку Україні більше не потрібно.
А поки що взагалі неясно яким чином діяти та в якому составі будувати політичний актів.
2001.04.10 | khloe
Re: Pomsta ne vsim ,a SUD nad vynuvatymy
Щодо Нюрнберга - читайте Суворова. Зокрема його "САМОГУБСТВО".2001.04.10 | сергій
суворов пробачте поц
а ще й колишній гестаповецьнетреба нам таких розумних
читате таке – є збочення
От в мене є хароша книга, інтересна,
на англійській мові про Нюрнберг над німецькими
кегебістами і гітлеровським політбюро.
А також як вони провели денаціфікацію
від апарата їхнього кпсс.
2001.04.10 | khloe
Re: суворов пробачте поц?
А де б і нам таку "харошу та інтересну" книжечку дістати? Ми б уже якось розтлумачили ту англійську.:)) Та й порівняли б. А в нас тільки таких "поців та колишніх гестапівців" і друкують:(((Довідочка: "Виктор Суворов (он же Владимир Богданович Резун), 1947 года рождения,
с 1970 года в номенклатуре ЦК КПСС, бежал в 1978 году, с 1981 года - старший
преподаватель в одной из британских военных академий, женат, имеет дочь,
сына и внука. Верховным судом СССР приговорен к расстрелу, позже замененному
на пожизненное заключение." І коли він встиг в гестапо засвітитися?
http://kulichki-lat.rambler.ru/moshkow/WSUWOROW/
2001.04.10 | fahid
Поц не поц, но и не такой авторитет
чтобы на него ссылаться. А почитать про денацизацию Германии и правдо было бы интересно. На сети есть чего-нибудь?2001.04.10 | сергій
тoго ніхто не знає....
мабуть єgoogle.com має знати
2001.04.10 | khloe
google.com ....
http://www.ess.uwe.ac.uk/genocide/WW2res.htm2001.04.10 | сергій
а якщо на денаціфікацію пошукати?
окрім сусу була й заборона нацистам(комуністам)займати посади, і не тіко їм а всім
комсомольським лідерам, чинам вермахту, багато кому
а найбільші злодії от як гімлєри(марчуки)
чи самі себе чи по суду були страчені
2001.04.10 | сергій
корекція
треба читати окрім СУДУзамість СУСУ
2001.04.10 | khloe
Авторитет - не авторитет, а историю войны знает получше нас с вами.:))
Чтобы его, как и Юлю:)), судить - надо разобраться. А ссылка на УМНОГО человека, пусть даже и в какой-то мере "совєтського гестапівця" - для объективности не помешает .2001.04.10 | сергій
Люба Хлоєчка, НАША історія війни – це УПА, Галичина і таке інше.:))
Наша історія – це історія Українського народуйого жертв, його героїзму.
Нас втягнули в це фриці та москалі.
Наша позиція окрема. І історія наша пишется інакше.
Доречі історія майже завжди це брехня та ідеологія.
Враховуючи це ми потребуємо історіє написану
із врахуванням нашіх український інтересів.
Доречі загиблих євреїв треба вважати теж
часткою української нації, бо вони за століття злилися з нами майже повністю.
це теж жертви укращнського народу, як і кримські татари і інші.
фашисти та більшовики–кпсс–ники то є одно і теж
для нас. Ворог, якого треба знищувати.
І їх спадкоємців, кгбістів, комуністів, кучмістів.
Принаймні хоча б тавруючи назавжди як запеклих ворогів Української Держави та добробута її народу.
Слава Україні!
2001.04.10 | khloe
Та слава ж, слава:-)))
Про що мова, пане Сергію?Адже він (В.Суворов) те саме й доводить у своїх працях про другу світову війну, на якій з вини "фриців та москалів" полягло ой як немало українців, щоб зараз про них взяти й забути!
Ви пишете: "Доречі історія майже завжди це брехня та ідеологія." - Він же там і розвінчує і совєтську і нацистську брехню та ідеологію.
Ваші слова: "фашисти та більшовики–кпсс–ники то є одно і теж для нас. Ворог, якого треба знищувати. І їх спадкоємців, кгбістів, комуністів, кучмістів.Принаймні хоча б тавруючи назавжди як запеклих ворогів Української Держави та добробуту її народу."
Так званими КПСС-никами були майже всі з тих чи інших причин. Ви закликаєте мене знищити своїх же батьків? Чи на якому місці мені поставити їм тавро? І ви не боїтеся, що затаврованою виявиться більша частина сучасної України?
Чи вам аби тавро поставити? Ви, часом, не журналіст? Дуже вже любите всім ярлики й тавра ліпити!:-))
Цим Україну не прославиш!:-))
2001.04.10 | сергій
Ви перебільшуєте
заборона працювати на державу була впроваджена у німців у 40і роки всім по переліку, гестапівцям, партначальству, т.і.Це багато людей, але все ж меншина і воно того варте.
Поїдьте в бундес, побачите.
2001.04.10 | khloe
Хто перебільшує?
Тепер уже пізно проводити український Нюрнберг над комуняками. Чого ж не схаменулися, коли проголошували Незалежність? Зараз це просто НЕРЕАЛЬНО! Міняти владу треба, але совєтський - не совєтський не є критерієм. Це можлива причина, але НЕ ПІДСТАВА ДЛЯ СУДУ!2001.04.10 | сергій
с 1970 года в номенклатуре ЦК КПСС – ось це і є гестапо совескє. Як можна їм вірити?
На нюрнбрзі такі відповідали і потрапляли за грати не зважаючи ні на що!2001.04.10 | Гура
Re: с 1970 года в номенклатуре ЦК КПСС – ось це і є гестапо совескє. Як можна їм вірити?
Сергію! Зрозумій таку річ. Серед тих комуняк зі стажем було багато рядових гвинтиків, карьєристів, боягузів та просто зомбованих людей, яки ВІРИЛИ у те, що вони роблять добру справу для народу. Ти на забувай, що головна небезпека комуністичної ідеї полягає у тому, що вона являє собою НЕДОСЯЖНИЙ ІДЕАЛ. Це вигадана казка для дорослих, своєрідна релігія, і в цьому її підступність. А люди дуже легко програмуються і тоді ними можна маніпулювати. Тому ознака для можливого маймутнього суду може бути тільки одна - доведеність у скоєнні злочину. А порівнювати треба дуже обережно.Слава Україні ! :-)
2001.04.10 | khloe
Медична тематика на форумі:))
І до речі, не будемо ставити одне одному діагнози. А то можна ж і заплутатися.:-))2001.04.11 | AB
Re: Чого я не фюрер, чого не стриляю...
Мені потрібен пересмотр загальної системи управління, декомунізація по Нюрнбергу іприхід до влади професіональних, моральних
українців ніяким чином не забрудненних ані якою
___________________________________
Мдаа, понятно. Но кто же РЕШИТ, что есть "пересмотр" и "приход", а тем паче - "профессионально, моральные украинцы"?
- Штирлиц, вы еврей!
-Нет, я русский разведчик...
Вот таких реформ люди и боятся...Вот из-за таких откровений и не верят Ющенко. И из -за таких излияний и не поддерживают
УБК...
А может всё-таки выборы во всём, включая судебное жюри? А то как окажешься не украинцем, а этническим румыном по бабушке, если отбор будет производить расовая комиссия по чистоте крови и без права отвода членов комиссии?
2001.04.11 | сергій
написав і радіє, ви бачили таке!
Почитайте про судову реформу все що було написано Паном Мартинюком та іншими.Чи от я сьогодні завісив підбірочку по судовій реф. у Росії.
Це так, апріорі, а далі не брешіть–
поперше люди Ющенка не бояться, а рівень довіри до нього найвищій у всій Україні за будь кого.
Брехати не добре, шановний.
По друге бояться тіко кгбісти і червона шляхта, бо підуть під суд.
по третє ви мабуть тому таке і пишете, що якось до тих категорій належите, інакше
логіка викладеного в вас на рівні хворого з павловки.
2001.04.12 | АВ
Re: Бачили, бачили...А що, препарювати треба вже?
Почитайте про судову реформу все що було написано Паном Мартинюком та іншими.Ну спросите у Мартынюка, кто я в очереди по этой теме...И по прогнозам реалий - тоже...Его скринку поштову дати?
Чи от я сьогодні завісив підбірочку по судовій реф. у Росії.
Видел. Уважил. Как смог, так и уважил...
Це так, апріорі, а далі не брешіть–
поперше люди Ющенка не бояться, а рівень довіри до нього найвищій у всій Україні за будь кого.
Брехати не добре, шановний.
Сколько людей - столько мнений. В Тернополе может его и не боятся, а вот в иных местах возникают вопросы...В частности - об оправданности наличия "Виктор Ющенко" аккурат под портретом Грушевского на 100-гривневой купюре. Опустил он гривню, опозорил...Факт. После такого - только в отставку, а не на охрану валютного коридора. Собаки брешуть, а я - висловлююсь, шановний пан морализаторе...
По друге бояться тіко кгбісти і червона шляхта, бо підуть під суд.
по третє ви мабуть тому таке і пишете, що якось до тих категорій належите, інакше
логіка викладеного в вас на рівні хворого з павловки.
Я боюсь? Ну разве что Марчука. Да и то - иногда, Мартынюк не даст соврать...:)
2001.04.11 | сергій
доповнення
Украінцями вважаються громадяниУкраїнської Держави, будь які за
нацпоходженням а також мовою спілкування.
Я вважаю, що державні посади мають займати лише такі, які вільно володіють державною мовою.
це саме вважає і Кнституція, чи може ні?
2001.04.12 | А В
Re: Ще треба доповнювати...
Во - первых "про логику хворого з Павловки". Кто это такие и чем отличаются их логика от классической логики, будевой алгебры и иных определений "логики"?И не есть ли сравнение граждан, хворих у Павловки со мной их прямым оскорблением? :)
А если ещё веселее, то граждане Украины имеют полное право считать себя русскими...Кто мы такие, чтобы отказывать гражданам Украины в праве считать себя русскими? :-)))
Ось така цикава казка, малята. Не сказка, а казка, дитлохи...8--)))
Пока пан Мартынюк сравнивает системы развитых стран, а Вы призываете к тому, о чём призываете - в Интернете существуют протоколы и стандарты. Мы сейчас общаемся как раз на основании этих стандартов. Они, в отличие от стандартов гитлеровской Германии и сталинской России - приняты как ради производителя, так и ради потребителя. Стандарты были созданы и по конкурсному принципу, и по системе "жюри", в результате мы имеем небезопасную, но СВОБОДУ коммуникаций. Я призываю Вас допустить, что расстрел перед строем даже ради самой святой идеи - это расправа. Самый честный трибунал - тоже расправа. А вот суд и присяжных - это действительно власть народа. Вот мы с Вами уже в метре от вызова друг - друга на дуэль, но есть панове Мартынюк, Технарь, Илья - вот они нас и рассудят. Более того - они не только рассудят нас, но и всех, кто в аналогичной ситуации с нами.
А вы заметили, как от суда Линча мы постепенно переходим к суду присяжных? Так и Европа вслед за Америкой - от авторитетов перебралась к присяжным.
И не видеть нам Европы как своих ушей, пока мы не присоединимся к их системе стандартов. Я имею в виду не литературное определение "стандартов", а вполне технические подробности таковых и именно технические стандарты мер, весов, качества товаров. А вот с судом присяжных - заминочка вышла...Подобно тому, как США, Англия, Франция не продают дикарям ядерного оружия и его компонентов, не продают действительно современных технологий - так и с судом присяжных, сами - пользуются, а другим - не рекомендуют, умалчивая о таковом...
Да, им просто незачем делиться с дикарями гордыми такой утомительной процедурой, как "жюри присяжных"...
Да и зачем нам компьютеры с модемами, когда есть "нескорена нация та еи справжня мова соловьина"...
2001.04.12 | сергій
????
перечитайте мої останні два повідомлення.українець=громадянин України.
А також конституцію.
Який суд лінча?
Я про це не писав, не брешіть.
Це ваше перекручення.
Я повторюю–
читайте про судову реформу і з тим сперечайтесь а не зі мною.
2001.04.12 | ***
тільки жереб...
Я вже це писав, і ще раз повторюю: краще суд присяжних не обирати голосуванням, а використовувати жереб (звичайно, з цензом середньої освіти, також можливо з проживанням в Україні на протязі декількох років).Вибори жюрі призведуть до політизації та маніпуляцій. До того ж , бізнес та кримінал будуть прощтовхувати своїх (за гроші), а значить будуть нерівні можливості. Є ще декілька проблем з "вибірністю", але думаю, що і цього досить.
2001.04.12 | fahid
Підтримую(-)
2001.04.10 | А В
Re: Ибо...
Ибо украинский народ "забил" на Украину и живо интересуется Путиным и даже Бушем...А то, что "малороссия" есть не малая часть России, а её "малая Родина" - знает даже ребёнок, если он не наркоман и не дебил...События в Украине - скучны и жалки для резвых умов её непоседливых жителей...
Но это Центр, Восток, Юг. Запад же - интересуется Польшей, Венгрией, Канадой и прочими странами, где у граждан есть родственники и друзья. Родоплеменные связи - выше любых упражнений в изящных искусствах и "неточных" науках. Те науки, что опираются на биологическое - растут, те, что опираются на идеалы - падают, как все виды психологии без физиологии и теологии без медицины и пансиона...
Так что у Украины есть один способ выжить - превзойти соседей в заботе о правах личности. И когда огорчённые своими правительствами русские, венгры, чехи, поляки - начнут переезжать в Украину капиталами, семьями и идеями - мы будем великой страной. А пока Украина строит некий "идеал" державной самобытности - она остаётся непонятной для собственных граждан...Этакий "коммунизм-2", украинизм...Рассуждают - все, рассудить - некому...Рассуждения вместо судьбы - продолжаются...
Рассудить, увы, некому...Нужен суд.
Иного способа решить что есть правда, что ложь, а что "несвоевременная гениальность" - нет, кроме суда. И нет правого суда, кроме выборного народом.
Вот так народ и заявит о своём понимании истины в каждом конкретном случае.
И неужели мы п%F
2001.04.10 | А В
Re: Ибо...
Ибо украинский народ "забил" на Украину и живо интересуется Путиным и даже Бушем...А то, что "малороссия" есть не малая часть России, а её "малая Родина" - знает даже ребёнок, если он не наркоман и не дебил...События в Украине - скучны и жалки для резвых умов её непоседливых жителей...
Но это Центр, Восток, Юг. Запад же - интересуется Польшей, Венгрией, Канадой и прочими странами, где у граждан есть родственники и друзья. Родоплеменные связи - выше любых упражнений в изящных искусствах и "неточных" науках. Те науки, что опираются на биологическое - растут, те, что опираются на идеалы - падают, как все виды психологии без физиологии и теологии без медицины и пансиона...
Так что у Украины есть один способ выжить - превзойти соседей в заботе о правах личности. И когда огорчённые своими правительствами русские, венгры, чехи, поляки - начнут переезжать в Украину капиталами, семьями и идеями - мы будем великой страной. А пока Украина строит некий "идеал" державной самобытности - она остаётся непонятной для собственных граждан...Этакий "коммунизм-2", украинизм...Рассуждают - все, рассудить - некому...Рассуждения вместо судьбы - продолжаются...
Рассудить, увы, некому...Нужен суд.
Иного способа решить что есть правда, что ложь, а что "несвоевременная гениальность" - нет, кроме суда. И нет правого суда, кроме выборного народом.
Вот так народ и заявит о своём понимании истины в каждом конкретном случае.
И неужели мы просто филиалы Кучмы, чтобы "не доверять народу"?
А с Кучмы возможно спросить, почему он сорвал судебную реформу и где деньги США, что выделены на реформы вообще.
Мы все завтра можем оказаться под судом. Каким он будет? А желающих праведного суда вместо произвола - не 16 миллионов, а и все 48...Жаль, что не 52...
Вот "наскоро" про то, что поддержат все при любых ненасильственных методах...
А где это делать? Да везде, тотально...Все под Богом ходим, но "на Бога надейся, а сам не плошай"...
Дороги, цепи - непрофессионально. Рынки, поликлиники, учебные заведения, микрорайоны - везде должны быть протянуты цепочки коммуникаторов. Коммуникаторов чего? Единого штаба оппозиции. На базе чего возможен единый штаб? На базе единой идеи. Идея "снять Кучму" - слаба. А кого "одеть" вместо Кучмы? Не нового ли фюрера вместо канцлера, как в Германии 1933? В этом и винят националистов Украины. Так что - всю оппозицию спасёт от раскола лишь идея Суда с выборностью присяжных, чтоб ставил на место и Президента и Парламент, трактуя их конституционность в каждом случае. А по Конституции - власть у народа. На практике - раз в 4 года...:( Всё, чем смог - помог, остальное -по прейскуранту...:)
2001.04.10 | Гура
Re: Ибо...
Да, бесспорно, интересно, художественно и возможно даже правильно, но... не убедительно.Вы бы еще в стихах написали :-). Хочется увидеть аргументы, систему, план, если хотите. Я не понимаю, как суд присяжных и вообще, судебная реформа может решить все проблемы больного общества. Есть еще наука, экономика, система образования, политика, религия и т.д...
2001.04.10 | Ukrman
Re: Ибо...
1.Немає, здається, тільки здорового глузду! 2.Перед очима тільки ВЛАДА та ГРОШІ. На жаль, як самоціль...3.Опозиції повірять тільки тоді, коли вона покаже дійсно демократичні цілі, та реальні шляхи до них. І, головне, зможе донести все це до свідомості народу, якому, до речі, на протязі декількох століть немає різниці, хто ним керує і які податки платити. Бо йому (народу) своє робити треба...
2001.04.10 | dissidens
Re: Ибо...
Ви кажете, що народу "впродовж декількох століть немає різниці, хто ним керує і які податки платити". Не варто так песимістично! Чи пак - оптимістично?:)За кілька останніх років народ на своїй шкурі зрозумів, у чию кишеню і які податки він платить. Інакше нам би тут нічого було обговорювати! А от щодо конкретики в цілях і паланах дій - абсолютно згоден!