“Воры в законе“ как движущая сила нашей революции
04/12/2001 | Andriy Sokyra
“Воры в законе“ как движущая сила нашей революции
Процессы происходящие в Украине и других пост-советских странах неплохо описываются криминальными категориями с использованием воровской “фени“. Не нужно быть посвященным во все ньюансы уголовного мира, чтобы использовать такой подход - криминальные понятия и жаргон уже давно прочно вошли в нашу повседневную жизнь. Например, воровской сленговый термин “беспредел“ (хорошо понятный всем без излишних объяснений) ёмко и ясно характеризует ситуацию на Украине. Я использую здесь воровские термины как элементы модели для описания процессов происходящих в нашем обществе, то есть в переносном виде, поэтому и заключаю их в ” ”. Мои ”воры” имеют весьма отдаленное отношение к настоящим уркам. Поэтому мне не важно, откуда они пришли, эти ”воры”, из криминального мира, силовых структур, университетов или консерваторий - важно что и как они делают. ”По плодам их узнаете их” (Мф 7, 16).
Для начала погрузимся в историю взаимоотношений власти и криминала на большом советском пространстве. Партия большевиков, как известно, вышла из среды террористов-бомбистов и постоянно пополнялась за счёт урок (достаточно вспомнить, например, кто такой был мокрушник-гастролер Гриня Кот, более известный широким массам как красный командир Григирий Котовский). Сами урки часто помогали (не задаром, конечно) партии в решении её задач (так люди короля Молдаванки Михаила Винницкого достали большевикам карту Одесского укрепрайона). Окрепнув, большевики перестали считаться с королями молдаванок и хитровок, рассправляясь с ними по мере возможности. Уголовная среда была заполнена стукачами и агентами влияния большевиков. (Что-то подобное делала когда-то царская охранка в среде самих революционеров и многие из них были двойными агентами). Вместе с тем коммунисты и далее обращались к уркам за помощью в решении щекотливых проблем. Между партией и криминальной средой был установлен своеобразный устойчивый симбиоз и распределены сферы влияния. В результате кризиса партийной системы и распада советской империи рассматриваемоe равновесие не могло не сместиться в сторону урок. Теперь, в уже незавиисимой Украине, трудно сказать, кто на кого больше влияет - коррумпированный посткоммунистический режим на урок - или наоборот.
Что же у нас произошло после распада Союза? Партийная номенклатура, вышедшая своими корнями из мира уголовников-террористов, бомбящих банки и пополняющих за счёт подобных “акций“ партийную кассу, потеряла монополию на власть. Она “не справилась с управлением“ в результате теx процессов, которые сама же инициировала. С легкой руки главного инициатора попытка реанимации старой прогнившей номенклатуры, приведшая к коллапсу всей системы, нам извесна под бодрым именем “перестройка“. Несмотря на гибель системы, власть осталась в руках партноменклатуры, что легко подтверждается узнаванием “старых знакомых“ в среде новых властьимущих. Однако властью пришлось поделится с “классическими“ ворами, которые оказались проворнее престарелых наследников Ильича, потерявших нюх от сладкой жизни времен Застоя. Выйдя из подполья, эти молодцы в союзе с наиболее крепкими из оставшихся партаппаратчиков и стали полновластными хозяевами страны. Они неплохо дополняют друг друга, эти новые и старые составляющие современного режима. Им в одинаковой мере свойственны страсть к наживе, клановость, круговая порука, протекционизм, коррупция, произвол и презрение к простому человеку. Тот же, кто случайно попал в эту среду, в конце концов изгоняется или уничтожается ею, если не сумел под воздействием кнута и пряника приспособиться к её интересам и стать “своим“.
В середине ХIХ века И. Тургенев охарактеризовал ситуацию в России того времени одним словом: ”Воруют”. Это же слово прекрасно объясняет, почему молодая украинская держава оказалась на краю гибели. Воровство проникло во все сферы жизни нашего общества и грозит полностью вытеснить нашу традиционную здоровую крестьянскую мораль. Мораль людей, не боявшихся оставлять открытыми двери своего дома. Теперь этот народ пользуется поговоркой «не обманешь – не проживёшь». Государство стимулирует воровские инстинкты народа идиотизмом законов и правил, непомерными налогами, невыплатой денег и произволом чиновников. Львиная доля наших сограждан привыкла или вынуждена воровать, остальные как минимум нарушают законы и предписания, часто даже не замечая этого. Каждый из нас живет с постоянным риском познакомиться на собственном опыте с романтикой лагерной жизни.
Кто же такие ”воры”, если само общество больно воровством? Воровать, конечно, по мелочам могут ”мужики” и ”фраера”, но настоящие ”воры” крадут по крупному и занимаются организацией и управлением воровскиx технологиями. Это - элита общества, которой принадлежит реальная власть. Oни и определяют сегодняшный путь Украины к катастрофе. Значение этой прослойки в нашей жизни трудно переоценить. Не будем же наивными, думая, что сможем построить свободную демократическую Украину, запросто раздавив ”воров” или перешагнув через их интересы! Многие страны с хорошо развитой демократией и рыночной экономикой постоянно страдают из-за коррупции и воровства в высших ешелонах власти. Так чего же хотеть нам, если из нас демократические традиции напрочь выбиты большевикими сапогами, а вышеназванные явления давно стали нормой жизни?
Если нам на роду написано быть воровским государством, важно понимать КАКОЙ воровской режим был бы меньшим злом для народа, то есть для “фраеров“ и “мужиков“. А такой, который не допускал бы “беспредела“. Любой закон, даже воровской, несет в себе понятие справедливости, пусть даже жестокой и негуманной. Отсутствие всякого закона, “беспредел“, неприемлем даже для воровского сообщества. Согласно воровскому “кодексы чести“, “воры“ как высшая каста обязаны следить за соблюдением установленных правил, не допускать беспредела. Кроме того, это в их собственных интересах, так как поддержаные сытости и работоспособности “фраеров“ и “мужиков“ гарантирует самим “ворам“ сытую и спокойную жизнь. Исходя из таких соображений, “воры в законе“ заинтересованы в поддержании принципов воровской справедливости. Вор же, нарушивший эти принципы, не может считаться “вором в законе“. Вместе с тем я не склонен идеализировать или романтизировать ”воров в законе” и моё обращение к воровской этике скорее продиктовано желанием показать, что даже преступное сообщество создает себе определенные нормы, правила, законы, а также имеет собственные представления о морали и справедливости. Было бы наивным считать что урки будут работать на благо общества благодаря своей ”высокой морали и сознательности”. Их мораль определяется сугубо прагматическими соображениями и страстью к наживе.
Здесь я хочу перейти к тому, чем же отличаются между собой “воры в законе“ и “воры вне закона“ (назовем их так, да простят меня знатоки воровской тематики!) в контексте управления обществом. Первые, понимая необходимость закона как регулятора жизни общества, дают “фраерам“ и “мужикам“ возможность заработать для себя и для них, что обеспечивает стабильность и перспективы в будущем для всех. Вторые живут за счёт беспредела, стараясь выжать все до последней капли из бедного “мужика“ или “фраера“. Они понимают шаткость своего положения и стараются все взять от жизни сегодня, не задумываясь о завтрашнем дне. “Живи сам и дай жить другим“ - вот моральное кредо первых, девизом вторых могло бы стать известное “после нас хоть потоп“. Первые ориентируются на национальную, пусть часто теневую, экономику, а вторые при первом же “шухере“ бегут за границы с награбленными капиталами. Представителем первой группы был не так давно убитый известный одесский авторитет - о чем были публикации в прессе - (к сожалению, не помню имени, лишь “кличку“ - но приводить её здесь было бы неуважительно к его светлой памяти), который после пышных похорон покоится в своей родной земле; известный "диссидент" и экс-премьёр Лазаренко, бесспорно, представляет вторую группу. Так что не важно, является ли данный вор представителем власти или криминального мира, важно его отношение к социальной справедливости (пусть даже и в "воровском" понимании этого слова). Могу лишь добавить, что между вышеназванными группами воров идет постоянная, незримая для нас борьба на уничтожение.
Сравнивая нынешнюю епоху с ушедшей советской социалистической, должен с сожалением отметить, что тогда доминировал первый, а сейчас - второй тип вора. Этим можно объяснить относительную сытость брежневской епохи , по которой тоскуют многие наши сограждане, а также большинство наших неудач на пути к независимости. Для того, чтобы остановить падение в пропасть, нам не стоит “воскрешать“ Брежнева или Советский Союз, нужно лишь помочь нашим “ворам в законе“ победить сторонников беспредела. А они уже сами решат, как эффективно стимулировать экономику и обеспечить людей работой.
В заключении (то есть в смысле “в конце“, а не “в тюрьме“) хочу отметить, что на нынешнем этапе становления украинской государственности “воры в законе“ (еще раз повторю, что этот термин следует понимать лишь в контексте с выш) являются союзниками всего трудового народа от простого работяги до крупного бизнесмена, настоящими, а не бутафорскими гарантами нашей независимости.
Статья написана в 1999 году.
Процессы происходящие в Украине и других пост-советских странах неплохо описываются криминальными категориями с использованием воровской “фени“. Не нужно быть посвященным во все ньюансы уголовного мира, чтобы использовать такой подход - криминальные понятия и жаргон уже давно прочно вошли в нашу повседневную жизнь. Например, воровской сленговый термин “беспредел“ (хорошо понятный всем без излишних объяснений) ёмко и ясно характеризует ситуацию на Украине. Я использую здесь воровские термины как элементы модели для описания процессов происходящих в нашем обществе, то есть в переносном виде, поэтому и заключаю их в ” ”. Мои ”воры” имеют весьма отдаленное отношение к настоящим уркам. Поэтому мне не важно, откуда они пришли, эти ”воры”, из криминального мира, силовых структур, университетов или консерваторий - важно что и как они делают. ”По плодам их узнаете их” (Мф 7, 16).
Для начала погрузимся в историю взаимоотношений власти и криминала на большом советском пространстве. Партия большевиков, как известно, вышла из среды террористов-бомбистов и постоянно пополнялась за счёт урок (достаточно вспомнить, например, кто такой был мокрушник-гастролер Гриня Кот, более известный широким массам как красный командир Григирий Котовский). Сами урки часто помогали (не задаром, конечно) партии в решении её задач (так люди короля Молдаванки Михаила Винницкого достали большевикам карту Одесского укрепрайона). Окрепнув, большевики перестали считаться с королями молдаванок и хитровок, рассправляясь с ними по мере возможности. Уголовная среда была заполнена стукачами и агентами влияния большевиков. (Что-то подобное делала когда-то царская охранка в среде самих революционеров и многие из них были двойными агентами). Вместе с тем коммунисты и далее обращались к уркам за помощью в решении щекотливых проблем. Между партией и криминальной средой был установлен своеобразный устойчивый симбиоз и распределены сферы влияния. В результате кризиса партийной системы и распада советской империи рассматриваемоe равновесие не могло не сместиться в сторону урок. Теперь, в уже незавиисимой Украине, трудно сказать, кто на кого больше влияет - коррумпированный посткоммунистический режим на урок - или наоборот.
Что же у нас произошло после распада Союза? Партийная номенклатура, вышедшая своими корнями из мира уголовников-террористов, бомбящих банки и пополняющих за счёт подобных “акций“ партийную кассу, потеряла монополию на власть. Она “не справилась с управлением“ в результате теx процессов, которые сама же инициировала. С легкой руки главного инициатора попытка реанимации старой прогнившей номенклатуры, приведшая к коллапсу всей системы, нам извесна под бодрым именем “перестройка“. Несмотря на гибель системы, власть осталась в руках партноменклатуры, что легко подтверждается узнаванием “старых знакомых“ в среде новых властьимущих. Однако властью пришлось поделится с “классическими“ ворами, которые оказались проворнее престарелых наследников Ильича, потерявших нюх от сладкой жизни времен Застоя. Выйдя из подполья, эти молодцы в союзе с наиболее крепкими из оставшихся партаппаратчиков и стали полновластными хозяевами страны. Они неплохо дополняют друг друга, эти новые и старые составляющие современного режима. Им в одинаковой мере свойственны страсть к наживе, клановость, круговая порука, протекционизм, коррупция, произвол и презрение к простому человеку. Тот же, кто случайно попал в эту среду, в конце концов изгоняется или уничтожается ею, если не сумел под воздействием кнута и пряника приспособиться к её интересам и стать “своим“.
В середине ХIХ века И. Тургенев охарактеризовал ситуацию в России того времени одним словом: ”Воруют”. Это же слово прекрасно объясняет, почему молодая украинская держава оказалась на краю гибели. Воровство проникло во все сферы жизни нашего общества и грозит полностью вытеснить нашу традиционную здоровую крестьянскую мораль. Мораль людей, не боявшихся оставлять открытыми двери своего дома. Теперь этот народ пользуется поговоркой «не обманешь – не проживёшь». Государство стимулирует воровские инстинкты народа идиотизмом законов и правил, непомерными налогами, невыплатой денег и произволом чиновников. Львиная доля наших сограждан привыкла или вынуждена воровать, остальные как минимум нарушают законы и предписания, часто даже не замечая этого. Каждый из нас живет с постоянным риском познакомиться на собственном опыте с романтикой лагерной жизни.
Кто же такие ”воры”, если само общество больно воровством? Воровать, конечно, по мелочам могут ”мужики” и ”фраера”, но настоящие ”воры” крадут по крупному и занимаются организацией и управлением воровскиx технологиями. Это - элита общества, которой принадлежит реальная власть. Oни и определяют сегодняшный путь Украины к катастрофе. Значение этой прослойки в нашей жизни трудно переоценить. Не будем же наивными, думая, что сможем построить свободную демократическую Украину, запросто раздавив ”воров” или перешагнув через их интересы! Многие страны с хорошо развитой демократией и рыночной экономикой постоянно страдают из-за коррупции и воровства в высших ешелонах власти. Так чего же хотеть нам, если из нас демократические традиции напрочь выбиты большевикими сапогами, а вышеназванные явления давно стали нормой жизни?
Если нам на роду написано быть воровским государством, важно понимать КАКОЙ воровской режим был бы меньшим злом для народа, то есть для “фраеров“ и “мужиков“. А такой, который не допускал бы “беспредела“. Любой закон, даже воровской, несет в себе понятие справедливости, пусть даже жестокой и негуманной. Отсутствие всякого закона, “беспредел“, неприемлем даже для воровского сообщества. Согласно воровскому “кодексы чести“, “воры“ как высшая каста обязаны следить за соблюдением установленных правил, не допускать беспредела. Кроме того, это в их собственных интересах, так как поддержаные сытости и работоспособности “фраеров“ и “мужиков“ гарантирует самим “ворам“ сытую и спокойную жизнь. Исходя из таких соображений, “воры в законе“ заинтересованы в поддержании принципов воровской справедливости. Вор же, нарушивший эти принципы, не может считаться “вором в законе“. Вместе с тем я не склонен идеализировать или романтизировать ”воров в законе” и моё обращение к воровской этике скорее продиктовано желанием показать, что даже преступное сообщество создает себе определенные нормы, правила, законы, а также имеет собственные представления о морали и справедливости. Было бы наивным считать что урки будут работать на благо общества благодаря своей ”высокой морали и сознательности”. Их мораль определяется сугубо прагматическими соображениями и страстью к наживе.
Здесь я хочу перейти к тому, чем же отличаются между собой “воры в законе“ и “воры вне закона“ (назовем их так, да простят меня знатоки воровской тематики!) в контексте управления обществом. Первые, понимая необходимость закона как регулятора жизни общества, дают “фраерам“ и “мужикам“ возможность заработать для себя и для них, что обеспечивает стабильность и перспективы в будущем для всех. Вторые живут за счёт беспредела, стараясь выжать все до последней капли из бедного “мужика“ или “фраера“. Они понимают шаткость своего положения и стараются все взять от жизни сегодня, не задумываясь о завтрашнем дне. “Живи сам и дай жить другим“ - вот моральное кредо первых, девизом вторых могло бы стать известное “после нас хоть потоп“. Первые ориентируются на национальную, пусть часто теневую, экономику, а вторые при первом же “шухере“ бегут за границы с награбленными капиталами. Представителем первой группы был не так давно убитый известный одесский авторитет - о чем были публикации в прессе - (к сожалению, не помню имени, лишь “кличку“ - но приводить её здесь было бы неуважительно к его светлой памяти), который после пышных похорон покоится в своей родной земле; известный "диссидент" и экс-премьёр Лазаренко, бесспорно, представляет вторую группу. Так что не важно, является ли данный вор представителем власти или криминального мира, важно его отношение к социальной справедливости (пусть даже и в "воровском" понимании этого слова). Могу лишь добавить, что между вышеназванными группами воров идет постоянная, незримая для нас борьба на уничтожение.
Сравнивая нынешнюю епоху с ушедшей советской социалистической, должен с сожалением отметить, что тогда доминировал первый, а сейчас - второй тип вора. Этим можно объяснить относительную сытость брежневской епохи , по которой тоскуют многие наши сограждане, а также большинство наших неудач на пути к независимости. Для того, чтобы остановить падение в пропасть, нам не стоит “воскрешать“ Брежнева или Советский Союз, нужно лишь помочь нашим “ворам в законе“ победить сторонников беспредела. А они уже сами решат, как эффективно стимулировать экономику и обеспечить людей работой.
В заключении (то есть в смысле “в конце“, а не “в тюрьме“) хочу отметить, что на нынешнем этапе становления украинской государственности “воры в законе“ (еще раз повторю, что этот термин следует понимать лишь в контексте с выш) являются союзниками всего трудового народа от простого работяги до крупного бизнесмена, настоящими, а не бутафорскими гарантами нашей независимости.
Статья написана в 1999 году.
Відповіді
2001.04.12 | Rost
Не погоджуюсь!
Я все ще не вірю, що вибирати Україні приходиться лише з-поміж злодіїв!Хіба що виходити з припущення, що всі люди - злодії (по аналогії з "все мужики - козлы!")
Але це вже хід думок людини остаточно задавленої і здеморалізованої людини.
2001.04.12 | Andriy Sokyra
Re: Не погоджуюсь!
Rost писав(ла):> Я все ще не вірю, що вибирати Україні приходиться лише з-поміж злодіїв!
К сожалению, именно такие люди обычно пробиваются на политический Олимп (и не только в Украине ).
> Хіба що виходити з припущення, що всі люди - злодії (по аналогії з "все мужики - козлы!")
Я этого не утверждаю. Просто честные люди обычно не владеют большими деньгами и политическими технологиями, что в наше время - главное условие для прихода к власти.
2001.04.12 | Isoлятор
З точки зору неідеаліста...
Всі люди таки дійсно злодії. Яка ж нормальна людина відмовиться взяти щось "за так" замість того, щоб довго трудитись, заробляючи гроші, а потім бігти купувати?.. Але оскільки ця людина не одна така розумна, довелося винайти законні та моральні обмеження, а також відповідні орґанізації, що пильнують їх дотримання. І, звичайно, ніколи не бракувало умільців послати подалі всі ці обмеження та обійти закони.Звичайно, можу погодитися з тим, що існує невеликий відсоток людей, яким багато не треба, яким просто від природи противно брати чуже в усіх можливих варіаціях. Але меншу всього на світі таким людям потрібна якась там "влада" та "могутність"...
От вони її й не дістають. Дістають інші.
2001.04.12 | Rost
Прагматичний підхід
Я далекий від ідеалізму.Більш того - у мене щоденно перед очима живий приклад мого банку (це один з найуспішніших банків в Європі). І я бачу, що най-найвище керівництво - не злодіїі, і рішення приймаються (best effort) вигідні для банку, його акціонерів (безпосередньо приймаю участь час від часу). Навіть якщо короткострокові інтереси менеджменту часом можуть не співпадати з довгостроковими інтересами акціонерів - але ж не крадуть, повірте!
Звичайно, у керівників, і контракти такі, що у них немає стимулу шукати, як би ще підзаробити, і соціальний статус височезний. А ризик втратити репутацію!
Я не бачу дуже великої різниці між управлінням державою та корпоративним управлінням - назвімо всіх українців акціонерами корпорації "Україна", уряд - її менеджментом, парламент - уповноваженими на зборах акціонерів.
Зрозуміло, спрощувати не треба.
Основна думка - МОЖЛИВО створити систему, яка зведе до мінімуму злодійство "нагорі". Потрібна "дрібничка" - щоб самі "акціонери" цього хотіли.
2001.04.12 | сергій
вірно
до цього і прагнемоможливо і імовірно таке запровадити
але за це треба боротися, і перемогти, як перемогли серби мілошевіча.
Іншого шляху немає. Тільки масові протести і громадянська непокора.
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Re: вірно
сергій писав(ла):> Іншого шляху немає. Тільки масові протести і громадянська непокора.
K sozhaleniju, etogo ne dostatochno.
Studenty uzhe ne vpervyje mitingujut, golodajut i zhivut v palatkax - a v ujutnyx kabinetah sidjat te zhe nomenklaturnyje zadnicy, kotoryje esche Brezhneva pomnjat.
Neobxodimy novyje ambicioznyje demokraticheski mysljaschije politiki, obladajuschie den'gami i xarizmoj. Sejchas takije ljudi pojavilis' - im nado dat' vysshyje gosudarstvennyje posty.
2001.04.13 | сергій
який афігєваючий проникливий політичний рецепт!
> Neobxodimy novyje ambicioznyjeпо типу п.Тимошенко? Амбіція є але втілення бракує мудрості.
demokraticheski mysljaschije politiki,
а коли до влади прийде, як от кучма, які гарантії що можливість спиз––ти багато десятків і сотен міліонів не зміне демократичну орієнтацію на щось інше? Грошікі любимо любимо ми всі!
obladajuschie den'gami i xarizmoj.
Звідки гроші взялися? Крадені, якшо великі.
Ні Нам потрібна система щоб було невигідно красти і що в політиці не було шахраїв. А харізми в нас самих достатньо.
Sejchas takije ljudi pojavilis'
так, вже набили кішені, знаюмо, чули
- im nado dat' vysshyje gosudarstvennyje posty.
Треба давати!
Ви самі дасте, чи мені взяти це особисто на себе??
Відповідайте негайно, бо треба діяти.
Я можу комусь не тому дати!
ШО мовчите?
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Spasibo za kompliment...
сергій писав(ла):> > Neobxodimy novyje ambicioznyje
> по типу п.Тимошенко? Амбіція є але втілення бракує мудрості.
Eto chto, volos dolgij - um korotkij?
> demokraticheski mysljaschije politiki,
> а коли до влади прийде, як от кучма, які гарантії що можливість спиз––ти багато десятків і сотен міліонів не зміне демократичну орієнтацію на щось інше?
Грошікі любимо любимо ми всі!
Ot etogo nikto ne zastraxovan, diktatory ne raz izbiralis' demokraticheskimi vyborami.
> obladajuschie den'gami i xarizmoj.
> Звідки гроші взялися? Крадені, якшо великі.
Bez deneg ne poluchit'sja, vspomnite proshedshie vybory - pobedil tot, u kogo v rukah byli gos. den'gi i SMI.
> Ні Нам потрібна система щоб було невигідно красти і що в політиці не було шахраїв.
Ustanovlenije takoj sistemy dolzhno stat' programmoj oppozicii.
А харізми в нас самих достатньо.
Nu tak joly-paly, vpered - i s pesnej!
> Sejchas takije ljudi pojavilis'
> так, вже набили кішені, знаюмо, чули
U Vas zdorovyj skepsis!
> - im nado dat' vysshyje gosudarstvennyje posty.
> Треба давати!
> Ви самі дасте, чи мені взяти це особисто на себе??
> Відповідайте негайно, бо треба діяти.
> Я можу комусь не тому дати!
>
> ШО мовчите?
Xa-xa, za jazyk sxvatil! 5 ballov!! Pust' eti ljudi sami dumajut, kak im VZJAT", na to oni i politiki.
2001.04.12 | Isoлятор
І я вірю!
Вірю, що не крадуть! От та сама "репутація" і є один з "моральних механізмів". Треба тільки, щоб вони запрацювали в усьому суспільстві - тоді в нас і закони будуть "як треба", і міліція буде там, де мусить бути.А в останньому - згоден з Сергієм. Європейські країни до своєї сучасної культури йшли дуже довго, через століття війн, свавілля та застосування смертної кари. І врешті-решт люди там навчилися більш-менш ефективно співіснувати - але тільки тоді, коли кожний громадянин зрозумів, що для того, щоб його поважали, він сам мусить докласти деяких зусиль.
А нам, навпаки, втирають: "нічого ви не зробите, ви ж такі маленькі, а ті, що нагорі - великі та страшні..." Та вони там такі ж самі люди, теж посцяти час від часу хочуть. Тільки їсти хочуть трохи сильніше, ніж ті, що "внизу".
2001.04.12 | Данило Кубай
Re: Прагматичний підхід (типу коментар)
Rost писав:> Я не бачу дуже великої різниці між управлінням державою та корпоративним управлінням - назвімо всіх українців акціонерами корпорації "Україна", уряд - її менеджментом, парламент - уповноваженими на зборах акціонерів.
Тут Rost , здається, зформулював САМЕ ТУ модель ситуації, яку категорично інорує поточна влада.
В демократичній країні, де совереном є народ, уряд є КЛЕРКАМИ, а не господарями чи юберменшами. Грубо кажучи, вся ця історія, починаючи зі згаданого Andriy’ем Sokyr’ою XIX століття, а то й раніш -- історія СИСТЕМАТИЧНО ПОГАНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ. Який і породжує ЗЛОЧИН(И). І ті, що в середовищі "менеджерів", і ті, що "на місцях".
Ситуація в Країні У. зараз -- спроба "акціонерів" нагадати "раді директорів" їхні безпосередні функції.
Тому приєднуюся до Rost:
>Я все ще не вірю, що вибирати Україні приходиться лише з-поміж злодіїв!
2001.04.12 | Мартинюк
Легенда про добрих розбійників.
Стаття цікава, але цікава на мій погляд з художнього боку.В ній є одна хиба, яке може обернутися дуже небезпечною річчю - знову маскується роль партноменклатури в розвязуванні того що можна назвати економічною громадянською війною в СНД.
По перше більшовики не просто поповнювалися бандитами - вони ними були або наполовину( за кількістю) або повністю. Приклад Сталін, який перший тюремний термін дістав за конокрадство і в тюрмі був "розагітований".
"Злодії в законі" не були ніяким загадковим феноменом, а звичайнісінькими "полпредами партії" у злочинному середовищі.
Фактично "крутий" злодій у "законі" є номенклатурою обласного, республіканського і вищого рівня з відповідним статусом, привілеями - наприклад дачею. Цим пояснюється його "дивовижна" недоторканість і "невловимість".
Масована поява бандитів в часі "перестройки" не є ознакою слабості компартії і яскравим свідченням її ж бандитського потенціалу. Просто було організовано класичний "партизанський рух" з метою знесилення і знищення економічних противників комуністичної номенклатури. Зрештою це навіть не були бандити, а так звана "організована спортивність" на пару з так званими "комсомольськими оперзагонами" .
Злодії в законі виконували просто роль консультантів та провідників, які допомогли це все замаскувати під неорганзовану кримінальну стихію.
Як тільки номенклатура трошки освоїлася з новим умовами експропріації суспільного майна, вона безцеремонно позбулася найбільш диких і некерованих "спортсменів". Розумніші з них зараз правцють у податковій інспекції.
Історії про бандитську "стихію" об"єктивно служать для приховування ролі номенклатури у цьому всьому, а отже і для зняття з неї відповідальності.
2001.04.12 | сергій
Пан Мартинюк не перестає писати ну просто геніально. І лаконічно.
Роздрукувати і роздати всім кого зустрінете,переважно з вищею освітою.
Це вже альманах правди про Справжню природу совєтів і щх нащадків, які захопили владу
в Україні а також Росії.
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Re: Легенда про добрих розбійників.
Мартинюк писав(ла):> більшовики не просто поповнювалися бандитами - вони ними були або наполовину( за кількістю) або повністю. Приклад Сталін, який перший тюремний термін дістав за конокрадство і в тюрмі був "розагітований".
Сава vot imeet drugoje mnenije, no vazhna sut' - bol'shevitskaja partija byla kriminal'noj organizacijej, sledovatel'no partnomenklatura - eto te zhe "vory", tol'ko politizirovannyje.
> "Злодії в законі" не були ніяким загадковим феноменом, а звичайнісінькими "полпредами партії" у злочинному середовищі.
Vmeste s tem kriminalitet suschestvoval i do bol'shevikov, sledovatel'no luchshe govorit' o simbioze partii i kriminala, prichem v opredelennyj mement partija smogla stat' rukovodjaschej i napravljajuschej siloj i v kriminal'noj srede. Sejchas zhe voobsche trudno opredelit' "gde konchajetsja policija i nachinajetsja Benja Krik".
K sozhaleniju, vse moi opponenty vosprinimajut ponjatije "vory", ispol'zovannoje v stat'je, bukval'no, t.e. kriminal'nyje avtoritety. No ja lish ispol'zoval etot termin (kak teper' vizhu, ne sovsem udachno) dlja opisanija bolee shirokogo kruga organizatorov nashej "ekonomiki".
Vmeste s tem ispol'zovanie Vashego termina "partnomenklatura" v celjah shyrokoj agitacii i propagandy cherez 10 let posle padenija bol'shevizma sozdajet opredelennyje problemy. Neobhodimy dopolnitel'nyje raz'jasnenija, pochemu partii net, a ee nomenklatura ostalas'.
2001.04.13 | Мартинюк
RТАКЕ ПОЯСНЕННЯ ВІДПОВІДАЄ НА 90% ЗАПИТАННЯ ПРОСТИХ УКРАЇНЦІВ.
ВИ НАПИСАЛИ :"Vmeste s tem ispol'zovanie Vashego termina "partnomenklatura" v celjah shyrokoj agitacii i propagandy cherez 10 let posle padenija bol'shevizma sozdajet opredelennyje problemy. Neobhodimy dopolnitel'nyje raz'jasnenija, pochemu partii net, a ee nomenklatura ostalas'."
Згоден з Вами, що це потребує пояснення, однак це пояснення дає простому українцю на 90% адекватну модель того що діється в українському суспільстві, яка дуже корисна йому для правильного орієнтування як в особистих так і в громадських проблемах.
2001.04.13 | Andriy Sokyra
"R. P. U." - v massy!
Togda v kachestve pervogo shaga neobxodimo razmnozhit' Vashu "R. P. U." (gde dajutsja takije objasnenija), chtoby ona stala nastol'noj knigoj dlja kazhdogo ukrainca.2001.04.13 | сергій
Що це таке – "R. P. U." ???
Треба почати масові судові переслідуваннягадів.
А ще я вважаю без масових, сотен тисяч
налічуючих виступів нічого не буде.
Кучму замінить щось таке що перетворится на кучму за 3–5 років.
За 300 міліонов, скажімо, ви купити
будь кого за 5 хвилин.
А от коли воно буде сцяти що прийду я з великою ломакою чи ви з рушницею–
тоді маюмо шанс.
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Re: Що це таке – "R. P. U." ???
Володимир МАРТИНЮКРІЧ ПОСПОЛИТА УКРАЇНСЬКА.
(Розвиток марксистсько-ленінського феодалізму в Україні.)
http://maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_lib
сергій писав(ла):
> Треба почати масові судові переслідування гадів.
> А ще я вважаю без масових, сотен тисяч
> налічуючих виступів нічого не буде.
Odno drugomu ne meshajet. I v parlamente, i v sudax, i na ploschadjax.
> Кучму замінить щось таке що перетворится на кучму за 3–5 років.
> За 300 міліонов, скажімо, ви купити
> будь кого за 5 хвилин.
Poetomu vlast' sledujet periodicheski menjat'. 4 goda - eto period ee poluraspada.
> А от коли воно буде сцяти що прийду я з великою ломакою чи ви з рушницею–
> тоді маюмо шанс.
Eto kak raz i est' to, chto v demokraticheskih stranah nazyvajetsja "obratnaja zvjaz' s izbirateljami"
2001.04.13 | Rost
Некоректне узагальнення
Andriy Sokyra писав(ла):> ... K sozhaleniju, vse moi opponenty vosprinimajut ponjatije "vory", ispol'zovannoje v stat'je, bukval'no, t.e. kriminal'nyje kriminal'nyje avtoritety.
Це не так.
Я, наприклад, говорив про злодійство, крадіжки, для скоєння яких зовсім необов"язково бути кримінальним "авторитетом".
Isoлятор: "Всі люди таки дійсно злодії."
Невже він хотів сказати, що всі люди - кримінальні "авторитети"?
"vse" мінус 2 (як мінімум) = не всі
:;:
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Sorry
Soglasen, no Vshe i Isolatora zamechanija tozhe ne otnosjatsja k opredeleniju "vory", kotoroe ja dal v stat'e."Кто же такие ”воры”, если само общество больно воровством? Воровать, конечно, по мелочам могут ”мужики” и ”фраера”, но настоящие ”воры” крадут по крупному и занимаются организацией и управлением воровскиx технологиями. Это - элита общества, которой принадлежит реальная власть. Oни и определяют сегодняшный путь Украины к катастрофе."
Xotja dolzhen zametit', chto kriminal'nost' gosudarstvennaja vyrastaet iz kriminal'nosti bytovoj.
2001.04.13 | Isoлятор
Дочитуйте, будь ласка, до кінця!
Я ж написав про наявність вилучень в моїх "узагальненнях".А з другого боку - звідкілясь то й узявся в християнській реліґії термін "першородний гріх"...
Раджу на цю тему почитати Дольніка. Є в "Бібліотеці Мошкова", розділ "Психолоґія".
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Re: Прагматичний підхід (типу коментар)
Данило Кубай писав(ла):> В демократичній країні, де совереном є народ, уряд є КЛЕРКАМИ, а не господарями чи юберменшами.
K sozhaleniju, Ukraina "ne sovsem" demokraticheskaja strana, poetomu eto vpolne zakonomernoje zamechanije trudno realizovat'. U nas chelovek pri vlasti sebja schitajet i suverenom, i Gospodom Bogom.
Dostatochno posmotret' na nashih obychnyh mentov ili tamozhennikov, chtoby v etom ubeditsja.
2001.04.12 | Гура
Гроші і задоволення від життя
Isoлятор:"Всі люди таки дійсно злодії. Яка ж нормальна людина відмовиться взяти щось "за так" замість того, щоб довго трудитись, заробляючи гроші, а потім бігти купувати?.."
Можу Вас завірити, що далеко не всі такі. Відомо, що "легкі" гроші не до душі і справжнього щастя на них не збудуєш. Як вони приходять, так уходять. Але далеко не всі це розуміють. Для мене, наприклад, гроші мають "запах". Особисто я отримую задоволення від самої праці. У цьому є велика тайна існування людини, її місії на Землі. Без пошуку гармониїї, самовдосконалення і розуміння себе як частки Всесвіту ніякі гроші не принесуть щастя, внутрішню рівновагу, справжнє задоволення.
2001.04.13 | Isoлятор
То Ви є щаслива людина...
До такого стану в ідеалі мусять приходити всі, коли починають розуміти, що головне щастя в житті - робити добро не собі, а людям...Насправді це трапляється досить рідко та здебільшого під старість. Причому ті, з ким "трапилось", ризикують отримати репутацію не зовсім, скажімо так, нормальних людей (по собі знаю
2001.04.12 | Партієць
Ніяких “Ворів" !!! Тільки сильні ПАРТІЇ спасуть Україну
Ніяких “Ворів" !!! Тільки сильні ПАРТІЇ спасуть Україну.А, взагалі, примітивна стаття....
"Па - панітіям" можна тільки красти.
Будувати неможливо :-(
2001.04.13 | Andriy Sokyra
ПАРТІЇ - umy, chesti i sovesti...
Legko obvinjat' opponenta v primitivizme, predlagaja banal'nyje reshenija. Otkuda v Ukraine vzjat'sha sil'nym partijam? Esli oni ne voznikli za 10 let, to ne vozniknut i za 100.Dlja sozdanija partii nuzhny den'gi, a dlja sil'noj partii, sposobnoj prijti k vlasti - ochen' bol'shije den'gi. I gde Vy ix voz'mete? Iz chlenskih vznosov? Net, pobezhite na poklon k oligarxam (ili po moemu opredeleniju - k "voram", t.k. chestnym putem ochen' bol'shih deneg v Ukraine ne zarabotat').
Vse bolee-menee "sil'nyje" partii libo finansirujutsja oligarxami, libo prjamo sozdajutsja imi, libo dazhe imi vozglavljajutsja. U nas partiji - eto politicheskije tusovki, sluzhaschije dlja zaschity ekonomicheskoj dejatel'nosti "vorov". Dlja nas lish' vazhno podderzhat' takuju ekonomicheskuju dejatel'nost', kotoraja idet na blago Ukrainy, t.e. tex oligarxov (esli slovo "vory" Vam ne nravitsja), kotoryje svoi pust' dazhe navorovannyje den'gi budut vkladyvat' v nashu ekonomiku, a ne vyvozit' za rubezh.
2001.04.13 | Нестор Мазепа
Віра в доброго злодія
> Otkuda v Ukraine vzjat'sha sil'nym partijam? Esli oni ne voznikli za 10 let, to ne vozniknut i za 100.За 10 років вони встигли виникнути й розвалитися. Тепер знову виникнуть, бо нічого кращого ще ніхто не придумав.
> I gde Vy ix voz'mete? Iz chlenskih vznosov?
Евріка! Так нечесно, Ви знали.
> t.k. chestnym putem ochen' bol'shih deneg v Ukraine ne zarabotat'
А якщо не дуже великі гроші помножити на мільйон?
> Vse bolee-menee "sil'nyje" partii libo finansirujutsja oligarxami, libo prjamo sozdajutsja imi, libo dazhe imi vozglavljajutsja
І які олігархи фінансували РУХ на час його створення? Ви розказуєте про епоху розвинутого кучмізму, а вона саме закінчується.
> podderzhat' takuju ekonomicheskuju dejatel'nost', kotoraja idet na blago Ukrainy
Будь яке злодійство сюди не потрапляє, за визначенням. Системна шкода від злодійства -- як у вигляді викривлення інформації на ринку, так і у вигляді шкоди діловій етиці -- завжди в багато разів перевищує власне вкрадену суму.
> kotoryje svoi pust' dazhe navorovannyje den'gi budut vkladyvat' v nashu ekonomiku, a ne vyvozit' za rubezh.
Може розкажете, з якого великого дива Ваш "добрий злодій" залишатиме гроші в Україні, де інші можуть їх у нього вкрасти так само як він украв? Це прямо як віра в доброго царя. Ви не москаль, часом?
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Re: Віра в доброго злодія
Нестор Мазепа писав(ла):> > Otkuda v Ukraine vzjat'sha sil'nym partijam? Esli oni ne voznikli za 10 let, to ne vozniknut i za 100.
> За 10 років вони встигли виникнути й розвалитися. Тепер знову виникнуть, бо нічого кращого ще ніхто не придумав.
I tak zhe ujdut v nebytie.
> > I gde Vy ix voz'mete? Iz chlenskih vznosov?
> Евріка! Так нечесно, Ви знали.
Dlja etogo nuzhna massovaja partija, no Vy ee ne sozdadite iz-za slaboj politicheskoj aktivnosti naselenija.
> > t.k. chestnym putem ochen' bol'shih deneg v Ukraine ne zarabotat'
> А якщо не дуже великі гроші помножити на мільйон?
I gde Vy najdete etot million oslov, kotorye Vam zaplatjat svoi krovnyje 10 griven' ?
> І які олігархи фінансували РУХ на час його створення?
I chto, eta "partia" pokazala svoju zhyznesposobnost'? Poetomu RUX i razvalilsa, chto oligarxi profinansirovali ne sozdanije, a razval.
>Ви розказуєте про епоху розвинутого кучмізму, а вона саме закінчується.
Daj to Boh...
> > podderzhat' takuju ekonomicheskuju dejatel'nost', kotoraja idet na blago Ukrainy
>
> Будь яке злодійство сюди не потрапляє, за визначенням. Системна шкода від злодійства -- як у вигляді викривлення інформації на ринку, так і у вигляді шкоди діловій етиці -- завжди в багато разів перевищує власне вкрадену суму.
Eto - v demokraticheskom mire, u nas bez zlodejstva prosto nevozmozhna ekonomicheskaja dejatel'nost'.
>Може розкажете, з якого великого дива Ваш "добрий злодій" залишатиме гроші в Україні, де інші можуть їх у нього вкрасти так само як він украв?
A mozhet byt' ne vsem nashim "voram" xochetsja vorovat' ili otstegivat' "voram" povyshe? Dumaju, chto est' i sredi nih ljudi, zainteresovannyje v tom, chtoby suschestvovali legal'nyje mexanizmy dlja poluchenija bol'shix deneg - i ne bylo vorovstva. Mozhet byt' i iz-za straxa byt' obvorovannym. Krome togo, ne vse tak prosto i s vyvozom kapitala.
<Це прямо як віра в доброго царя. Ви не москаль, часом?
V dobrogo carja i dobryh oligarhov ne ver'u, i delo zdes' ne v nacional'nosti. Ja by hotel, chtoby v Ukraine bylo vse krasivo i demokratichno. No bojus', chto s oligarxami (esli eto slovo Vam bol'she nravitsja, chem "vory") nam pridetsja schitat'sja, i luchshe ne voevat' s nimi kak Don Kixot s mel'nicami (k etomu prizyvajut kommunisty), a ispol'zovat' opredelennyje protivorechija v ix srede.
2001.04.12 | Сава
Хибний аналіз збудований на викривлених фактах
1. Більшовики походили не з кримінального середовища, а з середовища радикальних інтелектуалів. Співпраця з карними злочинцями була зумовлена тим, що і революційне і кримінальне середовища були АНТИСИСТЕМНИМИ. Точно так же у 70-х відомий дисидент Буковський вважався у кримінальників героєм № 1. Загравання більшовицької влади з кримінальним середовищем ("социально близкие") завершилося у повоєнні часи так званою "сучою війною".2. Партійна номенклатура зовсім не "невпоралася з управлінням", а свідомо ще з кінця 70-х років (коли стало зрозуміло, що економічне змагання з капіталізмом соціалізм програв) створювала передумови для "конвертації" влади у капітал. Останній етап цього процесу ми спостерігаємо сьогодні.
3. Зрощення чиновництва з тіньовиками (не "ворами", а "баригами" - це зовсім різні речі) зумовлено тим, що легальними засобами "конвертувати" владу у капітал неможливо - закони не дозволяють. Відтак "конвертація" відбувається через тіньові структури.
4. "Втеча" капіталів за кордон зумовлена насамперед колосальними податками, які, у свою чергу, підвищені задля того аби не допустити до розподілу державної власності "чужих". Лазаренко же постраждав винятково через те, що поспішив: він вирішив, що капітал вже може контролювати владу. Кучма йому довів, що це ще зовсім не так.
2001.04.12 | сергій
теж розумне зауваження
істина як завжди присутня там деє чесний аналіз і має різні аспекти
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Re: Хибний аналіз збудований на викривлених фактах
Сава писав(ла):> 1. Більшовики походили не з кримінального середовища, а з середовища радикальних інтелектуалів.
No sam Lenin utverzhdal, chto intelligencija - eto der'mo, pri etom rekomendoval verbovat' kadry dlja partii iz ugolovnoj sredy.
> 2Партійна номенклатура зовсім не "невпоралася з управлінням", а свідомо створювала передумови для "конвертації" влади у капітал.
Ne dumaju, chto Gorbachev xotel razvala CCCR i otmeny kommunisticheskoj monopolii na vlast'. Prosto tak poluchilos'. Xotja opredelennyje krugi mogli splanirovat' i predvidet' nekotoryje do- i posle-
perestroechnyje sobytija. I zaranee ko vsemu podgotovitsja. Eto podtverzhdajet pojavlenije predstavitelej partnomenklatury i KGB na vysshyx postah v stranah SNG.
> 3. Зрощення чиновництва з тіньовиками (не "ворами", а "баригами" - це зовсім різні речі) зумовлено тим, що легальними засобами "конвертувати" владу у капітал неможливо - закони не дозволяють. Відтак "конвертація" відбувається через тіньові структури.
Sovershenno soglasen, no v mojej interpretacii "vory" - eto bolee shirokoje ponjatije, chem prosto tenevoj kriminalitet. Eto - i partnomenklatura, i oligarxi, i "barygi", i kriminal'nyje avtoritety - vse kto uchastvujet v razvorovyvanii gosudarstva.
> "Втеча" капіталів за кордон зумовлена насамперед колосальними податками, які, у свою чергу, підвищені задля того аби не допустити до розподілу державної власності "чужих".
My prosto ne znajem, skol'ko deneg za granicu pereveli "svoi". A uznajem - uzhasnemsja.
2001.04.12 | fahid
Мафия бессмертна. А беспредел - нет.
Тезис "лучше воровской закон чем беспредел" подобен тезису комуняк "при нас был порядок, а теперь бардак". На самом же деле воровской закон и лагерный порядок - опаснее беспредела и анархии, потому что устойчивы. Анархия же недолговечна, и когда она кончается, открываются возможности для обновления. Лазаренко пришел и ушел. Второго Лазаренко не было. Теперь на его месте Ющенко. А на месте того одесского пахана - точно такой же пахан.Смысл текущего момента - конец беспредела. Сейчас определяется какой порядок его сменит. Будущее открыто. Нельзя терять такой шанс!
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Re: Мафия бессмертна. А беспредел - нет.
fahid писав(ла):> Тезис "лучше воровской закон чем беспредел" подобен тезису комуняк "при нас был порядок, а теперь бардак".
Ja etogo ne utverzhdal. Glavnaja mysl' sta'i drugaja: "zakon luchshe chem bespredel", prichem nezavisimo ot togo, iz kakoj sredy etot zakon vyshel. Krome togo, bespredel i anarxija - sovershenno raznyje ponjatija. Bespredel - eto gajki, zakruchennyje do takoj stepeni, chto nizy uzhe ne mogut, i verxam krutit' dal'she nekuda. Ja - protiv bespredela, no ne protiv anarxii.
На самом же деле воровской закон и лагерный порядок - опаснее беспредела и анархии, потому что устойчивы. Анархия же недолговечна, и когда она кончается, открываются возможности для обновления.
Lagernyj porjadok perestajet byt' ustojchivym, kogda dostigajet bespredela, no anarxija sklonna k samoorganizacii (v etom smysl lozunga "Anarxija - mat' porjadka") - eto process samoproizvol'nyj. Anarxija prevyh let nezavisimosti porodila Kuchmu, chto porodit nyneshnjaja anarxija - nadejus', chto-nibud' poluchshe.
Лазаренко пришел и ушел. Второго Лазаренко не было. Теперь на его месте Ющенко.
Vse eto - figurki v rukax garanta. Paxan nikuda ne uxodil.
>
> Смысл текущего момента - конец беспредела. Сейчас определяется какой порядок его сменит. Будущее открыто. Нельзя терять такой шанс!
Soglasen na vse 100%!
2001.04.13 | fahid
Re: Мафия бессмертна. А беспредел - нет.
>>Лазаренко пришел и ушел. Второго Лазаренко не было. Теперь на его месте Ющенко.>Vse eto - figurki v rukax garanta. Paxan nikuda ne uxodil.
Это Кучма год назад думал что Ющенко - его марианетка. Сейчас он так не думает ИМХО.
А вообще вы, уважаемый, чего-то недоговариваете. Вам бы лучше не расширять понятие "воры" до бесконечности, а наоборот, сузить и четко определить тот подкласс "воров" с которыми предлагаете сотрудничать (или использоавть их). Желательно привести конкретные фамилии.
2001.04.17 | Andriy Sokyra
Re: Мафия бессмертна. А беспредел - нет.
fahid писав(ла):> Это Кучма год назад думал что Ющенко - его марианетка. Сейчас он так не думает ИМХО.
Poka Juschenko ustraivajet, a budet "barzet'" - snimut.
>
> А вообще вы, уважаемый, чего-то недоговариваете. Вам бы лучше не расширять понятие "воры" до бесконечности, а наоборот, сузить и четко определить тот подкласс "воров" с которыми предлагаете сотрудничать (или использоавть их). Желательно привести конкретные фамилии.
Ja ne rasshirjaju "do beskonechnosti", ja utverzhdaju, chto "vory" - eto pravjaschij klass, ili proslojka, esli ugodno (klassovyj podxod ne vsem nravitsja) nyneshnej Ukrainy. Podklass "vorov", s kotorym sledujet sotrudnichat' ja tozhe nazval - eto te iz nix, kotoryje "dajut zhyt' drugim", prichem ne tol'ko svojemu "shoblu". Eto te ljudi, kotoryje objektivno zainteresovany v procvetanii Ukrainy - mozhet byt' prosto po specifike svojego biznesa.
Konkretnyje familii nazyvat' ne budu po dvum prichinam:
- vsvjazi s vysheskazannym eto mozhet byt' vosprinjato kak obvinenije v vorovstve, a ja ne imeju konkretnyx dokazatel'stv dlja takogo utverzhdenija.
- po toj zhe prichine eto mozhet povredit' image etix ljudej, chego by ja ne xotel.
Da i zachem? Vy sami mozhete vospol'zovat'sja etim podxodom i opredelit' kto est' who. Odno dolzhen skazat' - ne ver'te slovam! Pol'zujtes' sovetom evangelista: ”По плодам их узнаете их” (Мф 7, 16).
Uspexov!
2001.04.13 | ilia25
Хорошо сказано
fahid писав(ла):> Смысл текущего момента - конец беспредела. Сейчас определяется какой порядок его сменит. Будущее открыто. Нельзя терять такой шанс!
2001.04.13 | Andriy Sokyra
Koe-chto o partijax.
Citiruju po materialam sajta UNA-UNSO:http://www.geocities.com/CapitolHill/Lobby/5331/mafia.html
МАФІЯ - МАЙБУТНЄ НАШОГО ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ?
(стаття написана в 1991 році)
"Обставини політичного життя в Україні, що характеризуються силовими методами державного й адміністративного правління, а також відсутністю традицій парламентаризму роблять безсенсовими спроби творення "класичних" демократичних політичних партій, з їх боротьбою за виборця й парламентську більшість як методою досягнення політичних цілей. Крім того, низька політична культура, нерозвиненість окремих соціальних, культурних, етнічних груп суспільства з їх окремішніми зацікавленнями та пріоритетами значно обмежує самі цілі, зводячи політичні програми до банальної соціальної демагогії. Софістика у виконанні "провідників-інтелектуалів" є найвищого гатунку, але й вона лишається абстрактною, а як така - незрозумілою рядовому слухачеві. Тому в розумінні широкого загалу публіки всі - від націоналістів до комуністів - обіцяють одне й те саме: ковбасу. В крайньому разі, одні - ковбасу через відокремлення, інші - ковбасу через федерацію, а насправді всі прагнуть одного - дірватися до годівниці. Саме годівниця в розумінні рядового виборця є альфою і омегою української політики.
Кожна ціль вимагає відповідних засобів. Якщо відкинути демагогію слів і придивитися до їх носіїв, то стане зрозумілим, що й структура самих партій є пристосованою до володіння саме годівницею. За структурою й методами діяльності - це зграї. "Пахан" - зверхник на чолі, під особу якого певні зовнішні сили "башляють" гроші, технічні засоби. "Пахан у відповідь пристосовує свою музику до побажань завойовників. "Пахана" оточують "пристяжні", які властиве "тримають масу", ділять здобич і проводять "лінію партії" в маси. Дехто з них мріє стати "наглядачами", а якщо це не вдається, вони відокремлюються зі своєю "кодлою" й творять нову зграю. В їхніх руках знаходиться й бізнес організації: перепродаж літератури, символіки, матеріальних цінностей, просто шахрайство й побори. З цих двох статей "вкладення" на "пахана" та "навар" з бізнесу і складається прихідна частина партійного бюджету, розходна ж має з головними статтями гроші на новий бізнес, платню функціонерам та хабарі партійному "лоббі" в місцевих та центральних структурах.
"Пахана" та "пристяжних" оточує "шобла" - ті, хто вже відчув "смак падла" і, повні надій на легкий хліб, рвуться "в долю". Вони - головний конкурент старих "пристяжних", надія й опора "пахана" в конфліктах, але одночасно й "кодла" окремих "пристяжних", майбутні "пристяжні" в нових зграях. Вони за межами "діла", але під їх впливом знаходиться певна кількість "мужиків" - рядових членів організації та симпатиків. Їх обов'язком є відроблення грошей замовників, творення ілюзій масовості та якоїсь "діяльності". Вони щасливі своєї причетності до "великої справи", бо нічого більше, крім неприємностей, вони з того не мають. Частина "мужиків" "сучиться", трафляє до "шобли", частина найбільш розумних та порядних відходить від політики, а невиправні оптимісти в надії "знайти щось справжнє" переходять до іншої зграї.
Якщо формою організації є зграя, метою - годівниця, то методою просто мусить бути інтрига. Пліткарство, змови, боротьба "всіх проти всіх", лиття бруду на опонентів - ось властиве і весь арсенал засобів українських партій від КПУ до УНП, не виключаючи Руху. Всі вони є провідниками політики зовнішніх сил, бо знаходяться під іноземним контролем, на іноземному утриманні. Завдяки своїй нечистоплотності партійні структури давно вже стали угіддям шпигунської та провокаторської діяльності, середовищем для вибору агентів та знаряддям і дахом для шпигунських операцій.
У подібних Україні "збалканізованих" суспільствах це явище профанації політичної діяльності не є чимось винятковим, скоріше характерним. Не заглиблюючись в аналіз причин, що його викликали, звернемося відразу до наслідків, які воно викликає. Це - економічна та політична залежність України від зовнішніх сил, провінціоналізація, другорядність внутрішнього життя, денаціоналізація й деградація суспільства на тлі відносного процвітання компрадорської меншості й азіатського зубожіння більшості."