“Живуть в Україні, як дачники, держави зневаживши суть. Нині там заправляють Табачники, де Тютюнники мали би буть”
04/21/2001 | kolobok
Зачаровані на схід
БОНДАРЕНКО
Ніяк не можу зрозуміти – чи є межа політичному
безголов’ю наших політиків?
У вівторок стало відомо про те, що в парламенті виникло
нове депутатське об’єднання “В Європу – разом з Росією”.
До об’єднання увійшли 32 депутати.
Очолив об’єднання народний депутат Андрій Деркач.
Секретарем об’єднання став Дмитро Табачник. Обидва –
із групи “Трудова Україна”. Таке собі коротеньке
повідомлення у пресі. Можливо, воно би і пройшло повз
увагу більшості читачів, якби не кілька “але”...
Зауважмо, що Дмитро Табачник є людиною, яка чимало
прислужилася для того, аби наш Президент став
Президентом – і вперше, і вдруге. Він же став першим
головою Адміністрації Президента і він же формував
внутрішню та зовнішню політику України у 1994-
1996 роках. Нині Дмитро Володимирович є одним із
натхненників “Индустриального союза Донбасса”, що
виник довкола одіозної фігури губернатора Віктора
Януковича. Це саме про нього, про Дмитра Табачника, у
стінах Верховної Ради склали епіграму: “Живуть в Україні,
як дачники, держави зневаживши суть. Нині там
заправляють Табачники, де Тютюнники мали би буть”.
Також зауважмо, що Андрій Деркач є сином колишнього
голови Служби безпеки України Леоніда Деркача. І сам є
кадровим офіцером Служби безпеки. Незначна ремарочка:
у 1993 році Андрій Леонідович закінчив Академію
Федеральної служби безпеки Росії, а минулого року його
розглядали як варіант “українського Путіна”.
Ще один момент: обидва належать до партії “Трудова
Україна”. Тієї самої партії, яка вимагає від Віктора Ющенка
створення коаліційного уряду. У разі створення цього
уряду трудовики матимуть десять портфелів – причому,
підозрюю, далеко не другорядних. Нині від “трудовиків”
значною мірою залежить майбутнє України. І не лише
майбутнє уряду Ющенка, а й геополітичне майбутнє нашої
держави.
Цікаво, що десять років тому (ба навіть п’ять) гасла про
єдність із Росією могли висловлювати хіба лише комуністи
і відверті проросійськи налаштовані сили десь на далекому
сході України. До чого ж дійшла криза нашої свідомості,
що для більшості повідомлення про
утворення нового депутатського об’єднання не стало
якоюсь шокуючою новиною? Загал сприйняв це, як
належне.
Минулого року піднялася хвиля протестів і кампаній щодо
витіснення російської культури із львівського простору.
Але всяка кампанія захлинається, якщо їй бракує
планомірності, стратегічних розробок, гасел, усього того,
що в результаті дає можливість побачити мету, а не
просто піднятися на стихійний бунт.
Сьогодні під час обіду був свідком сцени. Поруч зі мною за
столиком сиділи троє львів’ян і сперечалися про долю
уряду Ющенка. З доволі голосної розмови зрозумів, що
вони є прихильниками уряду Ющенка і прихильниками
європейської інтеграції. Проте коли я попросив офіціантку
змінити “ай-яй-яй дєвчонку” на щось менш дражливе,
вони одразу ж кинулися на захист російської, з дозволу
сказати, пісні.
Інший варіант. Кілька років тому я, викладаючи в одному
із львівських вузів, спостерігав картинку: під час пари
студенти відповідали мені українською мовою, на перерві
переходили на російську. На моє запитання “Чому?”
відповідали: “А в нас у групі є студентка з Криму. Це –
щоб їй було легше нас зрозуміти”.
О santa simplicitas!
От вона насправді – наша дорога в Європу разом з Росією.
Ось він – електорат нових русоєвропейців. І стає
зрозуміло, чому до нового об’єднання увійшов депутат
Ткачук, який, як відомо, має львівське коріння і на великі
свята їде до Львова.
Із цього починається наш євросійський вибір. Російська
культура настільки глибоко проникла в нашу свідомість,
що ми не можемо собі уявити нашу присутність у світі без
опіки Росії. Ми досі, на десятому році незалежності,
почуваємося без Росії так само невпевнено, як мала
дитина, яка вперше без батьків потрапила у велике місто. І
чи не нагадують наші політики, знову-таки, малу дитину,
яка трішки погуляла, побешкетувала, а тепер знову біжить
до “мами” – у колиску трьох братніх народів.
Дванадцять років тому Ромко Кухарук написав вірша “Я
не люблю Росії”. Десять років тому Юрій Андрухович
констатував, що “стає маразмом “Навіки разом”.
Хтось, риючись у пожовклих книгах доби непу та
українізації, знайшов гасло Хвильового “Геть від Москви!”.
Хтось пригадав слова Миколи Куліша, мовляв,
українізація лише тоді переможе, коли повії у
Катеринославі пропонуватимуть себе українською. Все це
було тоді, десять-дванадцять років тому.
Але досі у барах Львова звучить російська музика. Молодь
віддає перевагу російській мові (яка стає неодмінним
атрибутом тінейджерських тусовок поруч із легкими
наркотиками, віртуозним матом – де там Президенту! – та
алкогольними напоями). Повії – навіть не у
Катеринославі, а у Львові – пропонують себе російською.
Переважно російськомовним є бізнес... Олег Невелюк
нещодавно поставив питання: кого ж уважати
російськомовним? Людину, яка є україномовною в побуті,
володіє кількома європейськими мовами, а російською
володіє краще, аніж етнічний росіянин, що мешкає в
Україні? Чи, може, людину, яка, крім російської, не знає
жодної іншої мови?
То як же нам без Росії? Куди ж нам без російської мови?
Як же нам без російської культури? Саме на захист цього –
доволі широкого прошарку населення – піднімають свій
голос панове Табачник і Деркач. Саме задля них
придумано формулу: мовляв, ми йдемо у Європу, на пляжі
Рів’єри та в зали Лувра. А щоби нам не забороняли у
Нотр-Дам-де-Парі лузгати зернята – ми йдемо у Європу
разом з Росією. За її спиною нам ніхто нічого не
заборонить. Ми зможемо вести себе по-хамськи, плювати
і колупатися в носі, показувати потворні пики
Європейському Союзу і проводити внутрішню політику,
яка повністю суперечитиме всім уявленням про
європейську цивілізованість. Європа вжахнулася,
побачивши червоноармійців у будьонновках. Вона ще
більше вжахнеться, побачивши нинішнє бидло, яке
прийде в Європу разом з Росією.
Панове Деркач і Табачник покажуть Європі нову Україну – Україну рагулів та жлобів.
Тремти, Європо, бо ґрунт для такої “прекрасної
перспективи” вже заготовлено.
І ще. Зауважте: об’єднання у Верховній Раді виникло в
день, коли відбувався звіт уряду Ющенка. Дуже
символічно: ось вам, громадяни України, ваше майбутнє.
В Європу з Росією, але без Ющенка. І без
демократів-опозиціонерів, які заважають, плентаючись під
ногами. І – бажано – в єдиному братньому союзі трьох
слов’янських народів.
Кость БОНДАРЕНКО
POSTUP - ПОСТУП
№59 (717),
19-25 КВІТНЯ 2001 року
БОНДАРЕНКО
Ніяк не можу зрозуміти – чи є межа політичному
безголов’ю наших політиків?
У вівторок стало відомо про те, що в парламенті виникло
нове депутатське об’єднання “В Європу – разом з Росією”.
До об’єднання увійшли 32 депутати.
Очолив об’єднання народний депутат Андрій Деркач.
Секретарем об’єднання став Дмитро Табачник. Обидва –
із групи “Трудова Україна”. Таке собі коротеньке
повідомлення у пресі. Можливо, воно би і пройшло повз
увагу більшості читачів, якби не кілька “але”...
Зауважмо, що Дмитро Табачник є людиною, яка чимало
прислужилася для того, аби наш Президент став
Президентом – і вперше, і вдруге. Він же став першим
головою Адміністрації Президента і він же формував
внутрішню та зовнішню політику України у 1994-
1996 роках. Нині Дмитро Володимирович є одним із
натхненників “Индустриального союза Донбасса”, що
виник довкола одіозної фігури губернатора Віктора
Януковича. Це саме про нього, про Дмитра Табачника, у
стінах Верховної Ради склали епіграму: “Живуть в Україні,
як дачники, держави зневаживши суть. Нині там
заправляють Табачники, де Тютюнники мали би буть”.
Також зауважмо, що Андрій Деркач є сином колишнього
голови Служби безпеки України Леоніда Деркача. І сам є
кадровим офіцером Служби безпеки. Незначна ремарочка:
у 1993 році Андрій Леонідович закінчив Академію
Федеральної служби безпеки Росії, а минулого року його
розглядали як варіант “українського Путіна”.
Ще один момент: обидва належать до партії “Трудова
Україна”. Тієї самої партії, яка вимагає від Віктора Ющенка
створення коаліційного уряду. У разі створення цього
уряду трудовики матимуть десять портфелів – причому,
підозрюю, далеко не другорядних. Нині від “трудовиків”
значною мірою залежить майбутнє України. І не лише
майбутнє уряду Ющенка, а й геополітичне майбутнє нашої
держави.
Цікаво, що десять років тому (ба навіть п’ять) гасла про
єдність із Росією могли висловлювати хіба лише комуністи
і відверті проросійськи налаштовані сили десь на далекому
сході України. До чого ж дійшла криза нашої свідомості,
що для більшості повідомлення про
утворення нового депутатського об’єднання не стало
якоюсь шокуючою новиною? Загал сприйняв це, як
належне.
Минулого року піднялася хвиля протестів і кампаній щодо
витіснення російської культури із львівського простору.
Але всяка кампанія захлинається, якщо їй бракує
планомірності, стратегічних розробок, гасел, усього того,
що в результаті дає можливість побачити мету, а не
просто піднятися на стихійний бунт.
Сьогодні під час обіду був свідком сцени. Поруч зі мною за
столиком сиділи троє львів’ян і сперечалися про долю
уряду Ющенка. З доволі голосної розмови зрозумів, що
вони є прихильниками уряду Ющенка і прихильниками
європейської інтеграції. Проте коли я попросив офіціантку
змінити “ай-яй-яй дєвчонку” на щось менш дражливе,
вони одразу ж кинулися на захист російської, з дозволу
сказати, пісні.
Інший варіант. Кілька років тому я, викладаючи в одному
із львівських вузів, спостерігав картинку: під час пари
студенти відповідали мені українською мовою, на перерві
переходили на російську. На моє запитання “Чому?”
відповідали: “А в нас у групі є студентка з Криму. Це –
щоб їй було легше нас зрозуміти”.
О santa simplicitas!
От вона насправді – наша дорога в Європу разом з Росією.
Ось він – електорат нових русоєвропейців. І стає
зрозуміло, чому до нового об’єднання увійшов депутат
Ткачук, який, як відомо, має львівське коріння і на великі
свята їде до Львова.
Із цього починається наш євросійський вибір. Російська
культура настільки глибоко проникла в нашу свідомість,
що ми не можемо собі уявити нашу присутність у світі без
опіки Росії. Ми досі, на десятому році незалежності,
почуваємося без Росії так само невпевнено, як мала
дитина, яка вперше без батьків потрапила у велике місто. І
чи не нагадують наші політики, знову-таки, малу дитину,
яка трішки погуляла, побешкетувала, а тепер знову біжить
до “мами” – у колиску трьох братніх народів.
Дванадцять років тому Ромко Кухарук написав вірша “Я
не люблю Росії”. Десять років тому Юрій Андрухович
констатував, що “стає маразмом “Навіки разом”.
Хтось, риючись у пожовклих книгах доби непу та
українізації, знайшов гасло Хвильового “Геть від Москви!”.
Хтось пригадав слова Миколи Куліша, мовляв,
українізація лише тоді переможе, коли повії у
Катеринославі пропонуватимуть себе українською. Все це
було тоді, десять-дванадцять років тому.
Але досі у барах Львова звучить російська музика. Молодь
віддає перевагу російській мові (яка стає неодмінним
атрибутом тінейджерських тусовок поруч із легкими
наркотиками, віртуозним матом – де там Президенту! – та
алкогольними напоями). Повії – навіть не у
Катеринославі, а у Львові – пропонують себе російською.
Переважно російськомовним є бізнес... Олег Невелюк
нещодавно поставив питання: кого ж уважати
російськомовним? Людину, яка є україномовною в побуті,
володіє кількома європейськими мовами, а російською
володіє краще, аніж етнічний росіянин, що мешкає в
Україні? Чи, може, людину, яка, крім російської, не знає
жодної іншої мови?
То як же нам без Росії? Куди ж нам без російської мови?
Як же нам без російської культури? Саме на захист цього –
доволі широкого прошарку населення – піднімають свій
голос панове Табачник і Деркач. Саме задля них
придумано формулу: мовляв, ми йдемо у Європу, на пляжі
Рів’єри та в зали Лувра. А щоби нам не забороняли у
Нотр-Дам-де-Парі лузгати зернята – ми йдемо у Європу
разом з Росією. За її спиною нам ніхто нічого не
заборонить. Ми зможемо вести себе по-хамськи, плювати
і колупатися в носі, показувати потворні пики
Європейському Союзу і проводити внутрішню політику,
яка повністю суперечитиме всім уявленням про
європейську цивілізованість. Європа вжахнулася,
побачивши червоноармійців у будьонновках. Вона ще
більше вжахнеться, побачивши нинішнє бидло, яке
прийде в Європу разом з Росією.
Панове Деркач і Табачник покажуть Європі нову Україну – Україну рагулів та жлобів.
Тремти, Європо, бо ґрунт для такої “прекрасної
перспективи” вже заготовлено.
І ще. Зауважте: об’єднання у Верховній Раді виникло в
день, коли відбувався звіт уряду Ющенка. Дуже
символічно: ось вам, громадяни України, ваше майбутнє.
В Європу з Росією, але без Ющенка. І без
демократів-опозиціонерів, які заважають, плентаючись під
ногами. І – бажано – в єдиному братньому союзі трьох
слов’янських народів.
Кость БОНДАРЕНКО
POSTUP - ПОСТУП
№59 (717),
19-25 КВІТНЯ 2001 року
Відповіді
2001.04.21 | Адвокат ...
Re: “Живуть в Україні, як дачники, держави зневаживши суть. Нині там заправляють Табачники, де Тютюнники мали би буть”
Сумно, але фактЯк фактом є і те, що і Табачник Д., і Деркач А., хоч скільки і яких вони там у Москві навчальних закладів не скінчили, все одно залишаться для москалів природніх куґутамі, навіть, якщо задарма віддадуть Україну з її прибацаним населенням Путіну. Задарма та ще й "своїх приплатять". Путін візьме, посміхнеться, вічливо подякує... Але іншого, окрім куґути табачники-деркачі-богословські від нього не діждуться, скільки б неукраїнської крови не мандрувало б їхніми жилами.
Невже вони цього не розуміють? А єщьо с вєрхнім образованієм!
2001.04.21 | Пані
Кстати, куда делся Юлиан Тютюнник?
Ты жив еще, брат-анархист? Прием!!!А то остались одни слрошные правые - куда делись идеологичекие диспуты...
Классная эпиграмма. Статья приятная для чтения. Но по сути - рискуя нарваться на флейм, админа и архив - не в русском языке дело!!!!
На русском языке писали Бунин и Жириновский. Связь есть? Хотя какая то?
Вот эта полова, которая ныне называется русской эстрадой, имеет отношение к русскому языку? Может и да, но не к тому, на котором пишу я!!!
Я преимущественно пользуюсь русским языком.
Но с детства патологически не люблю Россию! Каюсь. Грешна.
От балалайки меня тянет в туалет. От щей - туда же. От московского говора - перехожу на украинский язык, чтоб шокировать собеседника. Когда слышу "песни о главном" - вытаскиваю пожеванную кассету песен сичових стрильцив образца 1991 года. А когда я вижу в ящике мимоходом какой-нибудь "Бандитский Петербург", то испытывю дикое желание анонимно настучать в СБУ на подрывную работу телевидения. Длинный список подобных грехов имеется, можете додумать сами.
Однако... Люблю "Антропологию" и "Аквариум" (оба), словари Даля и писания Достоевского, Блока и Булгакова, Гиляровского и Гоголя (флейм офф! писал он по русски!!!). Люблю гулять по Питеру. Декаданс люблю.
Но если придется (не дай бог, не думаю, что доживу, и т.д. и пр.) рука не дрогнет, в русскую армию стрелять буду без единого колебания.
И знаете, что? Я не одна! Нас таких много! Может не большинство - но критическая масса русскоязычных украинцев с подобным мировоззрением существует!
Дело не в языке как таковом. А в отсутсвие действенной альтернативы современной русской культуре!!!!!! Мне Андрухович нравится намного больше, чем Пелевин. Но ... кто знает того Андруховича здесь на Востоке... Или даже в Киеве вне узкой прослойки очень сознательной интеллигенции...
Тонкий это вопрос на самом деле и не сводится к языку как таковому. Русский язык - это всего лишь еще один язык. Наряду с английским, китайским и испанским.
Современная массовая русская культура - это совсем другое дело. Это не есть тождественно классическому русскому языку.
Это зэковские "старые песни о главном"- "цепи золотые" и "алзмазы глаз".
Это "величие русской души", великой, потому что пьяной в усмерть, и широкой, потому, что ничего не жалко - особенно чужого.
Это государственная идеология, в которой величие государства - это главное, а граждане готовы терпеть любые унижения и лишения, "жила бы страна родная - и нету других забот!"
Это менталитет, в котором тяжелый труд презирается, а вор и взяточник - почитается.
И это именно та самая массовая русская культура, в которую благополучно тянут даже запад Украины эти самые дачники!!! Не путать с великим и могучим русским языком.
Это ж так просто - свести все к языку...
2001.04.21 | kolobok
Pani, Tysnu Vashu ruku i ruky vsih hto tak samo dumaje
ot tilky sattia pro te sho takyh liudej potribno bilshe, vony povynni buty aktyvnishymy, bo inakshe - shabash bude pry vladi.I nihto ne obrazhaje Vash "mohuchij jazyk" v joho cyvilizovanomu obrazi - i ne treba bilshe temu rozvyvaty. kinec. z cym davno vzhe vyznachylysia.
jak by ce optymistychno zavershyty nezvazhajuchy na takyj herovyj nastrij?
chervonozhopyh z bandiukamy,
i pahana - do odnoji jamy!
2001.04.21 | Пані
Тут не в обидах дело, а в анализах
Не мой это язык, не мне и обижаться. Так вышло, что письменно я хорошо владею русским. Так родным он мне от этого не стал все равно...Дело в подмене понятий.
Когда феномен агрессии чужой культуры подменяется ее носителем (языком). И протест направляется не на эту культуру, а на носитель. Не анализируется, что есть чужеродного в песнях про "ай ай девочку" (какая гадость!), а констатируется, что песня эта есть на русском языке.
Я не видела ни одной серьезной статьи с подобным анализом современной массовой русской культуры в Украине и или на украинском языке. А ведь это куда важнее, чем бороться за поголовный переход чиновничества на суржик.
2001.04.21 | DarkAngel
Язык не виноват
... любая национальная культура уникальна сама по себе.Мы все, по рождению, - многоязычны.
"Майдан" не причина и не следствие -
"Майдан" - наша "пред" "последняя" пристань...
Глаголов много...
Суть одна.
2001.04.21 | kolobok
Tut, dumaju, Vy ne zovsim pravi,
bo avtora, ta j mene v podibnij sytuaciji, dratuje vlasne ne mova - a tupist, prymityvnist cijeji "aj, aj devochki". i ce prosto unfortunate sho same rosijskoho takoho smittia najbilshe. ochevydno, prote, sho kombinacija tuposti plus rosijskoji movy stvoriuje she hirshyj efect.povirte, u lvovi take bachyty i sluhaty bahatiom liudiam prosto dyko. tym bilshe sho ce dovoli nove (2-3 roky) javysheche, z jakym nevidomo jak borotysia. vy kazhete sho ne potribo atakuvaty nosija, ale joho nihto ne atakuvav by jak sho b zamist "devochky" hrala, napryklad, navit ne znaju - poriadna rosijska muzyka na Vash vybir (ja ne specialist v cij haluzi). VV zh nihto ne krytykuje za spiv rosijskoju.
ja rozumiju Vas, sho hotilosia b predmetnoho analizu shkidlyvosti takoji muzyky. ale analizuvaty vazhko. v mene v takyh sytuacijah emociji bjut cherez kraj. ce, odnak, ne vyhid - tomu mozhna bulo by razom nad nym podumaty.
2001.04.21 | DarkAngel
Вибачте, "думати" - це привілея...
...русский би(сссс)ер закончился...нещодавно мені з Південної Кореї надійшов e-mail з драйвером (kolobok, it's only for You Minde) "кореїці".
Ще до інсталяції я (як, майбуть, і Ви б) відповів їм англійською ("нашою", "вашою", "совковою", якої навчився) і отримав відповідь: "... oure deviserse is the bester in the whoule worlde and suporterde your requarementerse... plearse use attachet fonts ("кореїці") file..."
І, як майбуть і у Вас, (вже німецьку почав пригадувати), у мене "v takyh sytuacijah emociji bjut cherez kraj. ce, odnak, ne vyhid - tomu mozhna bulo by razom nad nym podumaty".
Чи ми міркуємо разом?
Чи дивимось на комах, що повзають?
І летять (і як гарно падають),
З чим прийшли.
І гребуть (взагалі, під себе),
З тим і пішли,
Голі...
Хто це розуміє, взагаілі...
2001.04.21 | Ihor
Чи хтось проводив опитування стосовно того ...
1. Який відсоток російськомовного населення України нелюбить Росію?2. Який відсоток російськомовного населення хотів би вивчити українську мову якби була можливість?
2001.04.21 | сергій
Ось маємо на тему містики мови. Нажаль коацапською. Бо для них писалося. В москві, доречі.
http://www.kulichki.com/moshkow/OLDI/rec_okara.txt2001.04.21 | сергій
А ось оригінал. Я саме його мав на увазі, але помилково дав критику на нього спочатку.
http://www.aha.ru/~vladkov/okara/mertvyje-slova.htmуривок–
Русскоязычная литература на Украине
Последние лет двести Украина, находясь в составе сначала Российской
империи, а затем и СССР, страдала комплексом младшего брата —
отсюда присущее национальному самосознанию ощущение собственной
провинциальной ущербности и второсортности, окраинности — это
вполне осязаемо отразилось на украинской культуре и литературе.
Похоже, нечто сходное происходит теперь в масштабах самой Украины с
культурой на русском языке — украиноязычная культура по своему
художественному уровню и скрытым потенциалам выгодно отличается
от русскоязычной.
2001.04.21 | Гура
О языке, культуре и любви
Скажу два слова и я на эту тему...Я вырос в среде, в которой на украинском языке говорили очень мало. Моя мама, несмотря на то, что очень болеет за Украину и любит украинский язык, сама в детстве слышала тоже в основном русский. Поэтому я думаю на русском. Так сложилось. (Это лирическое вступление :-)) Но я обожаю украинские застольные песни, украинские обряды и традиции, я просто завидую людям, которые свободно говорят на чистом украинском, а когда я бываю в западных областях Украины - то для меня это как глоток чистого воздуха, чего-то настоящего. Но что интересно, мне также нравятся и русские застольные песни, да и много чего в русской культуре. Я одно время жил немного и на Западе. Имел возможность наслушаться вдоволь местной попсы. Тошнит также, как и от дешевой русской, украинской или американской попсы. Поэтому я хочу сказать следующее. Да, с одной стороны, язык - это на первый взгляд просто способ, форма коммуникации. Но есть два очень важных обстоятельства.
Первое. В любом языке есть базовое ядро, владея которым можно выразить практически любую мысль. Но такой язык беден и жалок. Это как латынь. Живой же язык народа, который его породил - многоцветен и красив, также как и все то, что этот народ на таком языке создает. При этом передаются мельчайшие оттенки чувств, что создает объемность восприятия, близкую с реальностью, которую он призван передать. А сама речь - это не просто сочетание звуков, которые заучил - и все. Это колорит и длительность выговора каждого отдельного звука в зависимости от смыслового окружения, что в целом и создает неповторимый шарм, гармонию и особую смысловую и эмоциональную нагрузку.
Второе. Язык - только часть культуры, хотя и самая главная. Поэтому если уровень этой культуры низок (то ли моральные принципы низки, то ли они примитивны), то и этот язык будет такой же примитивный, бедный духовно. Поэтому попса - это пена деградирующего, вырождающегося общества, для которого уже не нужна вся палитра цветов для передачи чувств, а нужна просто очереднаю модная новая жвачка (пожевал и выплюнул)...
А все признаки деградации, которые перечисляла Пани, к сожалению, есть и на Украине (мы все были совком).
И еще. У меня бы, наверно, дрогнула рука, если бы не дай Бог, пришлось бы стрелять. И вообще -одно дело - враг, захватчик, а другое дело - нелюбовь к бескультурью. Враг может быть и внутренним. Зачем интервенцию псевдокультуры сравнивать с физической интервенцией.
Ненависть порождает ненависть, а любовь - любовь. Кто любит, тот блажен.
2001.04.21 | DarkAngel
О языке...
Простите, милый Гура, у меня есть кот.Назвали его Zyxel-in-Conect.
А проще - Зухель.
Так мы, славяне, ту латынь читаем.
И что, беднее стали мы с тех пор
Как Кий ушел от нас, когда почил Атилла?
И Рим упал,
Ульянова приемышей уж нет
И Мы Живем
В своей Стране.
На Раду посмотреть,
Не плачь -
Но жаль ИХ всех -
Простить - мне не дано, а Вам?
2001.04.21 | DarkAngel
Оригінал?
<Последние лет двести Украина, находясь в <составе сначала Российской<империи...
Шановний Сергій, наша спільна помилка є саме у тому, що ми всі, як навіжені, не пам'ятаємо - до кого приєднувався Богдан. Не до Російської Імперії - але до Московського Княжества (у тойчас іншого не було). Ось чому -"москалі".
А що було до цього не хоче згадувати ніхто.
"Молодший брат" чи " молодша сестра" - це комплекс, що нам свідомо нав'язують з тих часів, історію яких нам всім треба пригадати.
<а затем и СССР, страдала комплексом
<младшего брата — отсюда присущее
<национальному самосознанию ощущение
<собственной провинциальной ущербности и <второсортности, окраинности — это
<вполне осязаемо отразилось на украинской
<культуре и литературе.
Сергей, избавьтесь от этого.
Москва не осознает себя "младшим братом" Польши от того, что поляки "взяли" Москву в 1642 году. И не мы виноваты в том, что этот маразм продолжается до сих пор.
Ведь Вы уже почувствовали, что
<украиноязычная культура по своему <художественному уровню и скрытым <потенциалам выгодно отличается от <русскоязычной.
Не хочу убеждать и что-то кому-то доказывать....
Есть "их" Гомер....
Есть "Наш" Сковорода....
Есть "их" Шекспир...
Есть "Наш" Котляревский...
Есть "их" Пушкин...
Есть "Наш" Шевченко...
...
Они Все - Наши.
Простите, критики, не я тому виной, что это
Недоступно Вам.
Вас Есть Всегда (хоть я не из Одессы)
Я Есть Из Вас...
И Вы Есть - Я...
Да, Я - не Я,
А просто "я",
Вам так понятней...
Так и живем -
Всю жизнь, без ... (Бога, в сердце и в душе)
Нам нужен враг, (от москалей)
Чтоб с ним бороться,
А для чего -
Загадка нашей жизни.
И мы с НИМ боремся...
Всегда...
Кто с кем...
Кто знает?
2001.04.21 | сергій
То не моя стаття, а Андрія Окари, який сам по собі особа мені незрозуміла..
Але думка про те, що написане російською в Україніпахне смертю мені імпонує.
Бо це правда, блін.
2001.04.21 | Максим'як
Вулкан думок і море вражень від дописів на цю тему. Притулю і свої.
Я взагалі не читаю російського, або дуже мало. Це не означає, що я не перечитав Буніна, Достоєвського чи Чехова та інших в оригіналі, але все решту, я читаю на російській тільки із виняткової необхідності, подібно, як з інших мов. Світову літературу намагаюсь читати тільки в українських перекладах. Коли я є на сході, то в кіоску завжди купляю українські видання газет, деколи мені кіоскерки намагаються в загальній масі вкласти російське видання, навіть, якщо я вже відійшов на сто метрів від кіоску, я повертаюся і прошу: “Вибачте, я просив “Дзеркало тижня “”, - а вже не має, - ну, тоді прошу вернути гроші”. “Звідки ти береш ці газети? А хіба “Грані” є українською?, - запитують мене там знайомі. Майже в кожному кіоску вони є, але їх кіоскерки не ставлять навидноті.Я об”їхав Україну вдовж і впоперек, але не можу пригадати жодного випадку, щоб хтось із російськомовних чи росіян щось погане сказав про українську мову, хоч розмовляю завжди, без винятку українською. Я завжди відчуваю правоту і впевненість в тому, що один можу розмовляти українською мовою в оточенні російськомовних, в глухому одеському, херсонському селі, чи в Києві. Це правота приналежності до корінного народу. Бувають випадки, що люди не розуміють української мови, в тих випадках мені завжди стає весело, але я не переходжу на російську, а слово в слово допомагаю зрозуміти. Роблю це щиро, бо знаю, як насильно русифікувалася східна Україна. Зрусифікований українець для мене є людиною, що пережила якусь сильну життєву трагедію, подібно, як ви зустрінете знайомого, в якого померла близька людина і підсвідомо розумієте, що спілкування повинно бути дуже делікатним. Трагедія зрусифікованих лежить в розірваних зв”язках між внутрішнім генетичним мовним кодом і зовнішніми голосовими вібраціями. Підтвердженням цього є те, що виконання українських народних пісень російськомовними, викликає в них таке ж відчуття насолоди і задоволення, як і в україномовних. В цьому і є захована причина походження людини, більше того, я підозріваю, що в дітей від мішаних українсько-російських шлюбів потяг до української мови є сильнішим, ніж до російської. Я би може ніколи не доріс до розуміння своїх братів зі сходу, коли б не кілька років проживання на півдні і на сході. В одному херсонському містечку, де я жив рік в гуртожитку серед людей з усієї України, що приїхали на будівництво каналів, до року майже всі перейшли в спілкуванні на українську мову. Єдиною агітацією було те, що я завжди розмовляв українською мовою.
Весь цей перехід на українську мову фактично ніким замічений не був, але одного разу комендантка мені це із здивуванням зауважила – для мене це була дуже радісна новина. Причина стала зрозумілою мені тільки недавно, просто, всі, хто має в генах закладений код рідної мови, (може це є десь на рівні підсвідомості, вчені наразі шукають), при постійному зовнішньому збудженні рідними звуками, легко його можуть відновити, оскільки в людини виникає відчуття зручності і комфорту. Це стосується будь-якої мови. Мова появилася не тільки, як потреба в передачі та збереженні інформації, але як і шифрувальний код окремого роду чи племені для його захисту і розпізнання серед інших.
Пересічний житель не має часу думати про про вибір мови (особливо молодь), це для нього дуже складна тема, він все сприймає масово, а не індивідуально. Тому він і реагує масово на культуру, якщо в Європі є проблема вимиття пісень на рідній мові, а все забивають негроїдні англомовні пісні, то в Україні є проблема із засиллям російської низькопробної попси. Від пересічного жителя це мало залежить. Все залежить від державної політики в мовній сфері, а тої політики в Україні ще не має. Хлопці, які слухають російських пісень, при потребі захисту України від Росії не будуть ні хвилини вагатися, захищати їм свою землю чи ні. Це щось інше. Питання чи любить росіянин, проживаючий в Україні, Росію не є якимось особливим. Так само можна запитати українця, що проживає в Канаді, чи любить він Україну. Але так само, як українець з Канади, так і росіянин з України, приїждаючи до своєї історичної землі, кожен раз чує себе все чужішим і вже за тиждень-два спішить вернутися назад в свою Канаду чи Україну. В цих людей, особливо в першого покоління, в яких ще живі спогади про рідну землю, можуть бути проблеми із зброєю при захисті нової батьківщини. Але поправді, ті, які мають сильно-виражене почуття ностальгії завжди повернуться на свою історичну землю, але та частина переселенців, які свідомо їдуть в пошуках кращих умов проживання будуть легко асимілюватися і нічого з цим не поробиш.
Випадок в ресторані, який описав Кость Бондаренко, нагадав мені один момент з мого життя. На нашому пролетарському містечку проживали уцілівші від тотального комуністичного винищення. В кожній сім”ї переховувалися фотографії рідних, що безневинно були замордовані чи загинули в партизанці. Ми, діти, росли всі патріотами. Але спогади свідчить, що були підстави для здивування і тоді. Багато моїх ровесників захоплювалися російськими спортивними успіхами чи бітлами. Це часто приводило до конфліктів між батьками і дітьми. Не буду передавати, що вони нам говорили, але нічого страшного не трапилося, всі, як один, виросли патріотами і стали ревними хранителями українських звичаїв. А зовсім недавно, на Плащеницю, тисячі і тисячі молоді йшло до церви, нескінченим потоком до самої ночі, бритоголові, в шкіряних куртках, що в інший день ніколи би собі не уявив, що це і є продовжувачі наших традицій і культури.
Тому ці випадки чи тенденції потрібно розглядати в іншій площині. Росія має сьогодні значно краще розвинуті інформаційні технології, які повністю заполонили український простір, а Україні практично не має чого протиставити в противагу їм. Я переконаний, що подібно як Ющенко навів порядок в економіці, за один рік можна навести порядок і в мовній сфері.
2001.04.21 | сергій
Дозвольте трохи радікалізувати Вашу Думку....
Це не моє, але цікаве–Ворог є за спиною
От Ви даєте комусь кличку "коммуняк".
А яким є практичний змiст цiєї клички? Чи
обiзвали б Ви цiєю кличкою українських
патрiотiв двадцятих рокiв, поставивши їх
поруч з кацапською наволоччю i вбивцями?
Чи поставили б Ви поруч тих,хто вiддавав
життя за Україну, з тими, хто їх
розстрiлював, в часи Розстрiляного
Вiдродження i Голодомору? i тi i тi були
комунiстами, тiльки розстрiляними були
українськi комунiсти, а розстрiлювали -
росiйськомовнi, кацапськi ...
Розподiлом опонентiв у полiтичнiй
площинi завжди користувалися вороги,
`вороги` України. Цi вороги -це кацапи,
росiйськомовнi
нащадки вбивць, колонiзаторiв i катiв
України, незалежно вiд полiтичної закваски.
Серед них є численна група таких, котрим
також не подобаються, сьогоднi,
"коммуняки". Але марними є сподiвання, що
вiд цього вони готовi сприйняти Україну.
Нинi вони рахують на те, що якщо впаде
Кучма, впаде i ненависна їм Україна. Яку
вони вже майже довели до
дошки своїм окраданням її багатств, своїм
запроданством перед Заходом або пiвнiчним
Сходом (залежно вiд кон'юнктури).
Лiнiя подiлу, лiнiя фронту є не по
iдеологiчним принципам марксизму,
фашизму, лiбералiзму, антиглобалiзму i т.д.,
i
т.п. В українському таборi є мiсце для
всiх полiтичних течiй, i це нормально, бо
люди можуть мати рiзнi, часом навiть
протилежнi iдеї, як краще захистити Неньку.
Критерiєм мусить бути вiрнiсть
жовтоблакитному прапору, Державi i
Конституцiї, при всiй їх сучаснiй
недосконалостi. Полiпшувати i будувати
своє. Руйнувати кацапське.
Ужиток мови iноземних загарбникiв є
ознакою зради, яка до речi спрацьовує
дуже добре тут на мережi. Адже сюди
пишуть не люди без освiти, котрим
обставини життя не дали
змоги як слiд вивчити рiдну мову. Сюди
пишуть особи, котрi,коли вони не вживають
української мови, то роблять це цiлком
свiдомо, з ненавистi i презирства.
Коли йдеться про деяких хохлiв i
кацапських жополизiв - з неповажання до
самих себе,
i нерозумiння того, що кожне слово
мовою iноземних загарбникiв ятрить рани в
душi України, вiддаляє час вiдбудови, дає
змогу кацапським грабiжникам
продовжувати
сосати кров українського народу. Поки
немає згоди мiж українським патрiотами -
кацапи,
ця пошесть на тiлi України, загрожують
самому її iснуванню.
Микола Середа
2001.04.21 | Предсказамус
Як легко знайти ворога України (інструкція)
Як тільки хтось із "захистників рідної мови" напише щось на зразок Вами процитованого: "Ужиток мови iноземних загарбникiв є ознакою зради," то можете бути певні - це написав ворог України. Бо кому ще прйде в голову думка сварити між собою українців (тобто тих, хто тут живе і вважає Україну своєю Батьківщиною), за мовною ознакою.Дяка Богові, що провокаторов-борців за рідну мову стає з кожним роком все меньше. Середа, один з найстаріших та сумнозвіснійших в Укрнеті провокаторів зараз виглядає частіше смішно, але шкода від його провокаторської діяльности ще значна.
Що ціікаво - він, як і Ви, захищає Україну з амеріканського контіненту. Вже років 8 як. То може до нас, в Східну Україну, панове? Розповісти нам, які ми запроданці?
Безпеку, самі розумієте, не гарантую.
2001.04.21 | сергій
Почніть своє зведення рахунків з того що облиште
видавати моралізаторство, підписуючиськазлячим ником.
А ще можу порадити навчитися розрізняти
купку електронів від реальних людей та вчинків.
Краще от робіть як пан Максим'як–
розмовляйте українською з російськомовними.
Середа пише радикально але його можна зрозуміти і за його думками стоїть невтихаючий біль за страчених 40 міліонів українців.
Треба нам всімсказати самім собі– ми нащадки тих, хто якимось чином вижив в цієї бойні.
Чому наші батьки та діди вижили? Чому , якою ціною? Відповідь на це питання буде точно такою ч як і чому багато хто з нас перейшов на мову загарбника.
Відповідь називаєтся словом
КОЛАБОРАЦІОНІСТ.
До того ж вибачте, но ви Предсказамус написали крайню дурницю.
Ви самі – не існуєте, ви купка електронів на мережі, продукт моєї уяви.
Ім'я Ви собі обрали литовське, як пан незнаускас з п'єси Леся Подерв'янського "Місце зустрічи.."
І оце паскудненька купка електронів стверджує що вона має географічну прописку в Україні!!!
Схаменітся!
Ідіть, навчайтесь, думайте головою, а коли зрозумієте що маєтся на увазі приходьте назад.
І наберітся трохи гідності та мужньості щоб не ховатися під брудною та смердючою ковдрою козлячого лібералізму.
Культурно–політичні провокації йому не нравицця, ну ви бачили таке!
2001.04.21 | Предсказамус
Пробачте.
Я не зрозумів відразу, що Ви на роботі. Бо вносити розбрат в доволі дружній колектив відвидувачів форуму - це важка праця, нерви не завжди витрімуюсь, от і дерете горло...Продовження не буде з огляду на попередження адмінгрупи ("У разі будь яких відповідей на відверті та тупі провокації вилучатися будуть повідомлення і провокатора, і того, хто відповідає.")
2001.04.21 | Максим'як
Re: Ну, ви, пане Сергію і радикалізували. Це протилежне тому, що я написав.
Я мав можливість зустрічатися з різними людьми і такі висловлювання для мене є не новими.Це стиль самітника, людини далекої від реального світу.
Таким підходом можна лише добитися, що Україну за пів року розчавлять тіж США, Європа і Росія.
Але, якщо до теми, то є жертвою тоталітарного геноциду було в першу чергу населення східної України, а один із рецидивів цього геноциду і є російська мова. Оце населення, яке під страхом смерті було насильно зрусифіковане, тепер, виходить, знову треба покарати? Ну, це дурість, скажу вам несусвітня.
Навіть, якщо і існує реально такий Микола Середа, то саме для ворогів України він є найбільшою знахідкою, а для самих українців, як на сході, так і на заході - шкідник (м”ягко сказано).
2001.04.21 | сергій
Я абсолютно згоден з вами і сам практикую у житті такий підхід як Ви
Текст Середи– це текст радікальний.Це – провокація. Але воно вказує на деякі речі на які тримаючись в лапках політкоректності та гнилого лібералізмусу ми ненаважимося вказати.
Якщо базуючись на почуттях, якими надіхнене було написання тексту Середи можна хоч трохи надати мужності і самовпевненності нашим людям–
то завдання виконане.
Це типовий зразок електронного спротиву системі уявлень, культурі та мові стандартного нав'язуваного нам всім мислення, рабства понять.
Це боротьба за нашу підсвідомість.
Про що я кажу?
Ми ж всі знаємо, що доки мозолястою рукою український загал не притисне сволочів–
ніякого добробуту, ніякої волі нам не буде.
Хочемо перемогти– треба діяти, як робили румуни, як робили поляки, як робили прибалти, як робили в свій час американці, як щойно зробили серби.
Навіть Ельцин зробив декілька мужніх вчинків у 87–91 роках.
А якщо ми будемо шукати виключно ліберально–загальних європейських рішень,
ДИСКРІМІНУЮЧИ будь–який відхіл від цього політкоректного концтабору, в якому каструють нашу національну свідомість і кидають нас всіх на коліна перед брехнею, –
то краще одразу стати рака і стягнути штані самім.
Молю Бога щоб послав Україні сили і мужність її людям.
2001.04.21 | Гура
Юпітере, ти гнівишся, значить ти неправий
Цей Микола Середа - якнайменше психічно неврівноважена людина. На таких людей не треба звертати уваги, вони самі не розуміють, що роблять ще більше шкоди своєю ненавистю. Є такий прислів: "Юпітере, ти гнівишся, значить ти неправий". Гнів руйнує особистість.2001.04.21 | сергій
А вашіх родичів вбивали на вашіх очах, га?
От ми з вами Гура розробили плян конституційного усунення Кучми, так?Так.
І що, гадаєте хоч одне падло в парляменті візьмется?
А я вам скажу що гарантовано– ні.
Бо якщо не сцють, то просто немають злості, ну, не подобаєтся слово злость– мужньості та рішучості, агресії, в американському розумінні цього слова.
От така наш опозиція точно вся.
Я у 88 році розмовляв з членами одної тодішньої організації яка тіки почала працювати відкрито,
там багато був хто з відомих осіб.
І от ніхто серьозно не сприймав влітку 88го
року ідею йти на вибори у Березні 89.
І це люди, хто тоді вже мали розроблену
КОНСТИТУЦІЮ УКРАЇНИ. В мене і доси є копія.
А в сша вже я розмовляв з панами з уряду у вигнанні– так загальна думка була що не буде Україна незалежна ще років 50....
от з тієй самоє невіри та нерішучості ми і
..маємо те що маємо.
А мене це не влаштовує.
2001.04.22 | Гура
Re: Дякую Богові, що ні
...але мої предки в свій час теж зазнали знущань з боку лицемірних та жорстоких представників старої комуністичної влади. А ось до чого тут пошуки "ворогів", та ще й по мовній ознаці, я щось не второпаю. "Ворога" завжди можна знайти, було б бажання. А ось згуртуватися до відкритої боротьби та відбудови - то вже більше кепки треба...Що до тих, хто зможе відстоювати "наш" план конституційного усунення Кучми, то я вважаю, що це не питання - звичайно є такі люди в парламенті (той же Мороз чи Чорновол). Питання у тому, щоб такий план ретельно проробив юрист та потім склалася така обстановка в парламенті, яка б сприяла до імпічменту. Та спочатку цю ідею треба ще їм закинути.
2001.04.22 | сергій
Ні не треба шукати ворогів!
То не треба так сприймати буквально.Правильно, треба гуртуватуся.
Вважайте за ліричний відступ.
Доречі кацапи не позначає росіяни.
ну про це ми вже колись балакали.
2001.04.22 | SpokusXalepniy
Ясно: "цели определены, задачи поставлены - за работу, товарищи!"
сергій писав(ла):> От ми з вами Гура розробили плян конституційного усунення Кучми, так?
> Так.
> І що, гадаєте хоч одне падло в парляменті візьмется?
> А я вам скажу що гарантовано– ні.
Це означає, що ви, розробляючи план, вже напевно знали, що його ні в коєму разі не буде здійснено, та ще й гарантовано не буде здійснено!
Тим самим ви зміцнюєте моє уявлення на вашу "болтологію", як на таку, що має мету забалакати форум і відвести його спрямованність від найважливіших питань.
2001.04.22 | сергій
важливіші питання– це віськове звання Остапа? чи може :А що знає Стінгер?
Ти підступний Спокусяка– де твоє місце?Може маєш депутацький мандат– то роби запит до КС!
А не маєш– не втручайся.
Звідки ти знаєш що і як роблять розумні і чемні пани?
Тебе ніхто не запитував. Стій в кутку біля віників. Покличимо– вийдеш, скажеш "Звалі, дядя?"
2001.04.22 | SpokusXalepniy
"розумні і чемні пани" - це ти про себе?
сергій писав(ла):> Ти підступний Спокусяка– де твоє місце?
>
> Може маєш депутацький мандат – то роби запит до КС!
> А не маєш– не втручайся.
> Звідки ти знаєш що і як роблять розумні і чемні пани?
>
> Тебе ніхто не запитував. Стій в кутку біля віників. Покличимо– вийдеш, скажеш "Звалі, дядя?"
Втручатися у бесіду "розумних і чемних" - це просто мій обов"язок перед суспільством. Інакше - як же "розумні і чемні" будуть ідентифіковані панством, якщо не на моєму фоні?
От я і з"являюсь, коли виникає сумнів у "розумі та чемності".
Таким чином не ображайся - буду втручатися без мандату.
P.S. А ты, Парамоша, азартный. Нервничаешь,когда за вымя трогают.
2001.04.22 | Іван
Польові дослідження з емігрантського пустомельства
Я тут із паном Сер}|{іком уже мав парочку розмов, які закінчилися однаково: коли вдавалося ткнути його писком у ... саму суть його балаканини, він скромно затикався, ніби нічого й не було. Першого разу це була розмова про "світове українство", отут:http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&key=987271342&first=&last=
А вдруге -- про "масовий героїзм", отут:
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_arch&key=987384818&first=&last=
Тепер, бачу, пан Сер}|{ік уже змінив тактику, й коли його тикають носом у те саме, він намагається заткнути рота іншим. А втім, арґумент "ти дуже дурний" уже використовувався цим ... розумним і чемним паном раніше.
2001.04.22 | khloe
Радикалізуємо далі!:-)))
Цитата зі словника іншомовних слів:"ФАШИЗМ
характерними для фашизма є:
*антикомунізм (тут усе ясно)
*знищення демократичних свобод
Середа : "Ужиток мови iноземних загарбникiв є ознакою зради"
*культ насильства
Середа: "Критерiєм мусить бути вiрнiсть жовтоблакитному прапору, Державi i Конституцiї, при всiй їх сучаснiй недосконалостi. Полiпшувати i будувати своє. Руйнувати кацапське."
*шовінізм і расизм
Пані: "Это зэковские "старые песни о главном"- "цепи золотые" и "алзмазы глаз".
Это "величие русской души", великой, потому что пьяной в усмерть, и широкой, потому, что ничего не жалко - особенно чужого. Это государственная идеология, в которой величие государства - это главное, а граждане готовы терпеть любые унижения и лишения, "жила бы страна родная - и нету других забот!"Это менталитет, в котором тяжелый труд презирается, а вор и взяточник - почитается."
Середа: "Цi вороги (України) -це кацапи, росiйськомовнi нащадки вбивць, колонiзаторiв i катiв України, незалежно вiд полiтичної закваски."
*агресія
Пані: "Но если придется (не дай бог, не думаю, что доживу, и т.д. и пр.) рука не дрогнет, в русскую армию стрелять буду без единого колебания.И знаете, что? Я не одна! Нас таких много! Может не большинство - но критическая масса русскоязычных украинцев с подобным мировоззрением существует!"
Сергій: "Бо якщо не сцють, то просто немають злості, ну, не подобаєтся слово злость– мужньості та рішучості, агресії, в американському розумінні цього слова."
ТІЛЬКИ НЕ ПОДУМАЙТЕ, БОЖЕ ЗБАВ, ЩО Я КОГОСЬ У ЧОМУСЬ ЗВИНУВАЧУЮ!
АЛЕ ЯКУ ДЕРЖАВУ МИ З ВАМИ ЗБУДУЄМО З ТАКОЮ ІДЕОЛОГІЄЮ ?
2001.04.22 | сергій
держава не будуєтся з ідеології
а будуєтся працею і наполеглівістюА ви виступюили з точки зору козлячого лібералізму.
За Державу всі нації воювали і боролися.
А Ви гадаєте її подарують вам цюркіси та кучми?
Ну от.
лібералізм то їм вигідне. Топто людям– лібералізм, а начальству– гроші, влада, свобода насильства!
Як не знайдемо на чому заснувати невпинне прагнення досягти перемоги ніякі теорії не допоможуть.
Треба виховувати в собі силу встати і битися до кінця, бо інакше навіть на вибори жоден сраку не підніме сходити. не кажучі вже про справжні дії.
Іде війна, поки що скрита, але смертельна війна на винищення народу України.
2001.04.22 | сергій
результат дослідження –
Цієї цитати––––––
Цитата зі словника іншомовних слів:
"ФАШИЗМ
характерними для фашизма є:
*антикомунізм (тут усе ясно)
––––––––
вказує що джерело є совєтське пропагандистське видання,–
йде до смітника. Знайдіть щось людське.
Повчу вас трохи задарма–
слово фашизьм здебільшого вживають для італійського варіанту відомої ідеології,
а німецький варіант– то більше націоналсоціалізм.
З червоним прапором.
Але це немає ніякого відношення до теми, ви її тривіалізуєте.
Ви чули щось проконсервативну революцію?
Я не є її адепт, але у 2001 році ваша аргументація є на рівні дитячого садку.
Коротче, не стану займатися багатослів'ям–
Україна може збудуватися лише за наявності
суттєвої національно–патріотичної ідеології.
На одному лібералізмі не виповземо.
Лібералізм – то для країн, які давно пройшли етап
становлення нації, то є Західна Європа.
А нам треба дивитися скоріше на Прибалтику, а ще
східну Європу, навіть Ірландію.
Нам потрібно винайти базу для того щоб люди могли прокинутися, щоб люди знали чому вони мають всупереч своїй природній інерції діяти, виходити на вулиці, страйкувати і т.і.
2001.04.22 | khloe
А лібералізм не козлячий буває?
Ви писали, Сергію: "держава не будуєтся з ідеології"І в наступному постінгу: "Україна може збудуватися ЛИШЕ ЗА НАЯВНОСТІ
суттєвої національно–патріотичної ідеології."
Щось тут не клеїться, ви визначіться, будь ласка, потрібна все-таки ідеологія, чи ні. А націонал-патріотична аж ніяк не має передбачати таку вже агресивність...Але треба ж мати якусь межу і не з'їжджати до фашизму ( яка різниця, німецький він чи італійський, скоро український буде).
Ви відсилаєте нас до Ірландії? При вашій освідченості ви маєте знати, що там і люди, буває, гинуть... І вам не шкода пересічних українців? Чи яка різниця? Поки ми тут будемо втілювати з життя вашу "силу встати і битися до кінця", ви пересидите в своїй Америці і приїдете на готове! Ну здохне там пара-трійка казлів із натовпу... Ви Достоєвського читали? Чи ви російських письменників, які пишуть на морально-релігійні теми, теж не читаєте?
2001.04.22 | Roller
Ответ дяде Пиночету
Рекомендую прочитать ответ на идею Аугусто о банановой Украине.
"В каждой шутке есть доля шутки"
http://maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&key=987830191&first=&last=&pattern=Roller
2001.04.23 | Augusto
Здається я Вас перехвалив:(
Ви чого? Ви ж маєте якусь там програму, то перекладіть на Вашу мову! Бо я Вам про абстрактну "бананову распубліку", а Ви про мою (?) ідею для України!2001.04.23 | Roller
Re: Здається я Вас перехвалив:(
"В каждой шутке есть доля шутки"Вы же не Пиночет.
2001.04.22 | сергій
Ви мені нагадали Жванєцького–
у самий напружений момент дискусії запитати паспорта у опонента.А про тіх людей що вмирають щорочно в Україні Ви забули, так? Скільки їх? Сотні тисяч?
Від недоїдання, хвороб, алкоголізму, на шахтах?
А вбиті на замовлення? Скільки їх, що знукають?
Так і не треба про це казати.
Пояснюю ще раз– йдется про знаходження основи для у свідомості для активних дій.
Те що и та деякі інші під цим, користуючись советським словнико ,–
розумієте нав"язаний вам штамп фашізма– то ви і є жертва промивки мозка. Чи може маєте інші отивації казати на біле чорне, але я все ж гадаю що це просте непорозуміння.
2001.04.22 | сергій
корекція.
Щось я трохи клацнув не вірно. Коректую–
––––––
Пояснюю ще раз– йдется про знаходження основи у свідомості для активних дій.
Те що Ви та деякі інші, користуючись советським словнико ,розумієте під цим нав"язаний вам штамп фашізма– то тому, що ви є жертва промивки мозка. Чи може маєте інші мотивації казати на біле чорне, але я все ж гадаю що це просте непорозуміння.
А взагалі, то мені якось хтілося б змінити тему.
А до цього повернемося, коли з'ясуєтся з Ющенком та іншими подробицями. Може все і обійдется....
2001.04.23 | Roller
«Уж лучше пусть нами управляет плохой президент Кучма, чем хороший посол Паскуале».
«Уж лучше пусть нами управляет плохой президент Кучма, чем хороший посол Паскуале».Какое отношение Вы, Сергей, имеете до наших украинских людей? Я не вижу оснований для их зашиты Вами. У них достаточно отечественных защитников, и сочувствующих хватает. Если вы внимательно читали мои предыдущие записи, то можете найти мою оценку геноциду народа Украинской хунтой, пардон шляхтой.
Хотя, с учетом Американских интересов правильнее будет называть, краснопузой хунтой, или желто блакитной, до шляхты треба еще дорости. Левые и правые обижаются за использование их цветов. Назовем про американской & про российской хунты.
Следуя Вашей манере давать советы, посоветую и я. Займитесь делом, если это не есть ваша основная работа. Если есть время, разберитесь лучше с собой, или с Вашими Американскими банановыми, да и кокаиновыми компаниями. И оставьте в покое нас и правозащитников в Торонто. Я слышал, они на Вас обижаются. Если вы любите помогать, это ваше хобби, помогите тем людям, которые рядом с Вами.
Сравнение со Жванецким, это высшая похвала, оценка, и награда, на которую я даже не мечтал. Спасибо, честно. Меня, правда, недавно сравнивали со Салтыковым Щедриным, совсем захвалили. Если все это так, как Вы говорите, у меня есть не плохой шанс попасть в рубрику полит юмор сайта майдан. Можете рекомендовать, буду признателен. Не знаю правда рискнет ли оргкомитет майдана поместить это. Может сильно пошатнуть Ваши позиции и поднять мой рейтинг, да и хост как я понял Ваш.
Интересно, что сегодня один юморист рассказал, что Жважнецкий, его как-то спросил: "Чего они смеются, я же говорю совершенно серьезно», это он о зрителях, Сергей. Жважнецкий один из умнейших людей, к его мнению прислушивается народ и политики. Возможно, Вы не знаете, но к нашим сатирикам относятся много лучше, чем к политикам и никогда не путают их с шутами и артистами. Это самые уважаемые и почитаемые люди. Такая уж у нас страна. Не зря Мише Жванецкому поставили памятник в городе герое Одессе, при жизни. Такой чести не удостаивался даже Л. Брежнев, ему достался только бюст, как дважды герою России. А россиянка Пугачева всегда звонит украинцу Жванецкому, когда ей становится плохо и она начинает тупеть от окружающей среды. И Мы этим гордимся, патриотически.
Спасибо Сергей. Можете сообщить об этом в оргкомитет. Вы меня просто окрылили.
Что касается моих заблуждений, разрешите мне оставить их. Меня недавно тоже пытались убедить что я не прав, каша в голове, но события показали, что прав оказался я. Свобода мысли, знаете ли, Данилыч гарантирует, да и в Конституции записано. Так уж я Вас попрошу, не посягайте, на мои свободы, пожалуйста. Я опираются на мнения независимых экспертов и ваших консультантов.
Тем более, что я только что по УТ-1 услышал мнение лидера "Шит Батькивщины", забыл его имя, которое точь в точь совпадает с моим. Просто на удивление, точно совпадает, и высказывал он его перед толпой скандирующих для FT.
Его можно определить просто. «Уж лучше пусть нами управляет плохой президент Кучма, чем хороший посол Паскуале.»
Надеюсь, что у сторонника оппозиции хватит здравого смысла и ума разобраться who is who, и он отдаст предпочтение отечественной пропаганде, или подумает своими собственными независимыми мозгами. Такие на сайте есть. Чтобы не обижать остальных не буду называть.
Сообщение вообще-то адресовалось не Вам, тем не менее я отвечаю, потому что Ваш «папа» Augusto молчит. Передавайте ему привет от Roller-а. Он молодец. Хоть один человек честно рассказал о позиции Америки в строительстве банановой Украины.
Я вижу, Вы неплохо понимаете по русски, прогресс. Вы знаете Сергей, где-то с пол года назад, на форуме газеты Известий, на главной странице, я увидел под заголовок: “Я тебя на хую видал, Америка”. Возможно он и сейчас висит, посмотрите. Я настолько удивился, конечно мне стало интересно, дальше шел интеллектуальный спор по вопросам религии. Но это перевернуло во мне отношение, низкопоклонство, как его называли раньше перед американцами. Я увидел, что они не выше, а в чем-то, по человечески ниже нас. Вот я и подумал, почему так получается русским можно, а украинцам нет. Наверное просто потому, что на украинский это не переводится. Вы не подумайте, к Вам это пока не относится.
Боритесь и напоритесь Сергей, как завещал большой Билл.
Бывай Америка.
P.S. Кстати, предыдущему участнику вы так и не ответили. К Вам обращался он, а не я.
2001.04.23 | SpokusXalepniy
Уж лучше укажите на ошибки, не дайте умереть дураком.
Я может чего-то упустил в прессе. Поэтому несколько вопросов:1) Что именно такого сказал посол Америки, что вызвало такую roller патриатизма? [*]
Напомните пожалуйста.
2)Потом, какие именно действия американской стороны можно интерпретировать как намерение превратить неньку в банановую республику?
3) В просратых американских деньгах конечно же тоже виноваты сами американцы? Или часть вины все же лежит на украинцах?
Кстати, американцы не едят попкорн в театрах, только в кино (он не хрустит). "Корн" ("corn") это маис, кукуруза. Ее американцы употребляют в пищу в десятках, если не сотнях, видах. Интересно, что пищевая кукуруза (не для скота) действительно очень вкусная - с типичной украинской не сравнить.
В городе-побратиме Ужгорода, в небольшом городе в штате Орегон, в дни фестиваля и ярмарки укр.искуства, я помню встретился с американской кукурузой первый раз. Мне его вынули прямо из кипящей воды, подержали над открытым огнем, изящно закутали основание кукурузным же листом (для удобного держания), макнули в ведро с кипящим маслом и чуть присыпали солью. Такой вкуснятины я не помню когда и ел. Имею в виду вкус самой кукурузы. Интересно, что желтая, пищевая, вкуснее белой же пищевой - все наоборот.
Хрущев после поездки в Америку решил ее садить "от Москвы до самых, до окраин". Так его она там поразила. Правда, в основном садили ту, которая для скота. Ну, а народ уже мог остатками питаться.
По-моему, Украине с этим вопросом надо у американцев учиться, учиться и учиться.
У нашего с вами любимого Жванецкого рекомендую вспомнить монолог о том, как много можно узнать о других странах, путешествуя в них... по телевизору (ну, еще на сайте Известий много чего узнаете).
А вот как, например, организованы выборы в Америке, вы за попкорном так и не увидите.
Так что мой совет - знания об Америке, почерпнутые от "сергеев", известинских форумов, и передач УТ-1 - считайте (на всякий случай) не до конца полными.
[*] - кстати, "roller" идет сейчас в Украине за древнеказацкое имя? Или это просто так - наш привет Америке (мол, чем богаты тем и рады).
2001.04.23 | Roller
Пару ответов.
Уважаемый, SpokusXalepniyRe: Я может чего-то упустил в прессе. Поэтому несколько вопросов:
Если форум можно считать прессой, то адресую Вас к нему. Начало вопроса ниже. Почитайте ответы Mr. Augustо. Особенно “Слава Украинскому бананове”. Вы вероятно не заметили, что в начале я говорил о РОР корме, ну это для связки слов. Вы наверное тоже из Американской команды? Приятно познакомиться.
Очень вы меня потешили именем Roller, в моем роду действительно был дед, который , по фото казак. Да и родился в столице донского казачества, Новочеркасске. Там стоит памятник Ермаку Тимофеевичу, стоил, пока немцы не стянули танками и атаману Платову, основателю города. Но было это конечно давно.
Возможно, что-то и осталось в крови. Хотя Roller означает Валик. Это сокращенное имя, которым меня называли мои приятели, от Валентин, так оно и прилапло, но почему-то дети и взрослые продолжают называть дядя Валик. Хотя бывает и не к месту, ну что поделаешь, я смирился.
Однажды я переводил текст транслятором, он мне Валик как Roller. Так что имя как видите соответствует в точности. Хотелось бы узнать ссылку на казацкие подробности.
Я вижу что с юмором у Вас похоже ОК. С удовольствием пообщаюсь.Воспользуйтесь поиском по ключe Roller.
Народ всегда прав! Roller 20-04-2001 14:14
Добре сказане. Ви знаєте Аугусто.. Roller 20-04-2001 15:56
В каждой шутке есть доля шутки. Roller 21-04-2001 08:16
Re: Критика кусочков. "Срань господня" Roller 19-04-2001 12:07
суттевий гандж Roller 21-04-2001 23:19
Большой Ю. объявил, что «ломает подкидную доску», но не покидает «большой спорт».
К сожалению, я сегдня немного занят. С удовольствием отвечу на все ваши вопросы при первой возможности.
Best regads,
Roller.
2001.04.23 | Roller
Думал шляхта, пригляделся хунта. Вот блин.
SpokusXalepniy писав(ла):> Я может чего-то упустил в прессе. Поэтому несколько вопросов:
> Напервый вопрос я ответил в предыдущем ответе.
> 1) Что именно такого сказал посол Америки, что вызвало такую roller патриатизма? [*]
Фраза вынесенная в заголовок принадлежит устам командира "Щит Батьктвщина", думаю он сможет лучше ее пояснить. Посол лишь предающее звено, ведет он себя достаточно корректно, по крайне мере последнее время, это видно из его интервью Мостовой в ЗН. Хотя много критике в его адрес звучало и ни ВР.
Я отношусь к нему терпимо. И даже приветствую некоторые действия, направленные на защиту СМИ. Но не больше.
> Напомните пожалуйста.
>
> 2)Потом, какие именно действия американской стороны можно интерпретировать как намерение превратить неньку в банановую республику?
> Думаю прочитав ссылки в предыдущем ответе вы поймете о чем идет речь. Конечно это штрих, но характерный.
С одной стороны нас просят расчитывать на свои силы. С другой хотят помочь, когда об этом не просят. Думаю Вы знакомы с планом Бзежинского, банановый вавриант худший вариант плана. Плохо и то , что в том же русле действует и план Путина. Т.е Украина оказалась между трех огней. Огня краснпузой шляхты, напоминающей с учетом двух остальных партнеров больше хунту. Об этом и шла речь. Это осложняет действия оппозиции, поскольку бороться прийдется на три фронта.Но нам не привыкать. Мы проходили и покруче, скажем антанту.
> 3) В просратых американских деньгах конечно же тоже виноваты сами американцы? Или часть вины все же лежит на украинцах?
> Не знаю о каких деньгах Вы говорите. Эти деньги произошли на Украине.Хотя спорить я не стану. В просратых деньгах должен быть виноват тот кто их "просрал".
На самом деле деньги не просраны, а хорошо вложены в механизм влияния, в монетарный механизм политики. И действует довольно эффективно. Затраты крмпенсированы с лихвой. Это очень рентабельный политический и экономичесий бизнесс.Но простым американцам, мы должны быть признательны, они искренне хотели помочь, не все конечно, но наши земляки думаю помогали искренне. Им поклон от Roller-а.
> Кстати, американцы не едят попкорн в театрах, только в кино
Єто дело не меняет. Я не хотел подчеркивать бездуховность или невоспитанность нации. У нас тоже щелкают семечки в трамваях приезжие и бросают лузгу.
Речь о другом. Мі разніе. У нас разніе ценности. И я слішал, по телевизору настольгические слезы по прошлой жизни. Хорошо зарабатывать в Америке, а жить на них на Украине. Это оптимальный вариант.
Я позволил себе отзываться об америке и американцах только потому, что бы показать как неприятно слушать когда это делают по отношения к тебе, а не ты сам.Только с этой целью. Ведь когда Вы приходите в гости вы придерживаетесь других правил нежели у себя дома.И это кажется естественным. Когда это происходит на уровне граждан страны Америка, я этого не замечаю. Миф о великой Америке существует только в мозгах американцев. Ну и пусть он там остается.
Вот в общем-то все. Хочу сказать , что у меня много моих знакомых чейчас проживает в Америке, Израйле, Канаде. И я желаю им успеха, счастья и добра. Народ, простые люди всегда поймут друг друга.Но к сожалению существуют еще и интересы государств.
У моего государства тоже еть интересы и они должны совпадать с моими, хорошими интересами.
Всего Вам доброго. Я недеюсь, Вы поймете меня правильно, и простите некоторую невыдержанность в тонах.
Будьте здоровы.
2001.04.23 | Гура
Re: Уж лучше...
Да, свобода мысли - это сила, свобода слова - еще лучше. Но я не думаю, что этот Ваш постинг на этом форуме кто-то поддержит (кроме разве что старлея СБУ, и то, сомневаюсь). И дело не в Сергее или "любви" к Америке. Я тоже никогда не приму экстремизм и я тоже не воспринимаю"советы из-за океана". И я не в восторге от американской культуры. Мне не понравилась предложенная Вами альтернатива: Америка или Кучма (вернее, Данилыч, как Вы его все время ласково называете). Конечно, это Ваше право его любить или уважать - нет вопросов. Вы можете его даже просто терпеть (типа - дерьмо, но свое). Но с меня хватит этого дерьма. Спасибо, наелись. Вы же вроде интеллигентный человек, Вам не мерзко жить с таким ничтожеством у власти? А ведь он задает дух окружения и формирует такое же примитивное, только еще и раболепное чиновничество по стране. Интеллект там и не ночевал. Вам не страшно смотреть в будущее? Сколько еще миллионов украинцев умрет с голода, уедет, погибнет в шахтах, сколько станет моральными или физическими проститутками, ворами, сколько сгниет в тьрьмах от нашего "славного неподкупного" правосудия? Мне страшно за наших детей - у них нет не только будущего, у них отобрали уже детство. Наука практически погибла, медицина еле дышит, все брошено на произвол судьбы. Конечно, никто кроме нас самих нам не поможет, это уж точно, но и пугать Америкой нас не нужно, мы как-нибуть разберемся, кто с нам друг, а кто - враг. Не дураки.
2001.04.23 | сергій
Ну, полайтесь зі мною Ролер, шо Вам–
все ж воно беспечніше ніж намагатися вирвати владу у банди.мені шо – я вас навіть не читаю.
От Пана Гуру почитав і мені все ясно.
Ідіть, пожалійте кучму як йому буде важко коли все що він обіцяв нашому Верховному судді, Юлі Тимошенко і іншим патріоти зроблять з ним та його пацанами.
А мабуть все ж таки зроблять.
Але на завтра.
2001.04.23 | Roller
Следующий раз, дорогой.
Следующий раз, дорогой.Нервуешь? ...............успокоит.
2001.04.23 | Roller
Re: Уж лучше...
Гура писав(ла):Вам не мерзко жить с таким ничтожеством у власти? . Интеллект там и не ночевал. Вам не страшно смотреть в будущее?
Мерзко, но не страшно. Не бойтесь, с Ю.Тимошенко, мы построим Вам то, что вы хотите.
Не прилично ругать своего президента в присутствии иностранцев. Это можно делать только среди своих.
Re: хостинга, да он и так в общем-то есть, я не гордый. Это просто лишний раз доказывает, что Сергей не прав.
И насчет "каши", на ваш вопрос я оставил подробный ответ. Рекомендую почитать и подумать. Со старлеем пропустил. Видел кого-то пинали ногами. Сейчас это принято, Все на одного.
Пока Гура.
2001.04.23 | Гура
Re: Уж лучше...
Читайте "Еще раз о референдуме и об импичментеГура, 23-04-2001 22:49"
2001.04.21 | YND
Godi pidprvlyaty Hvyliovogo!!!!
V oryginali: "Get' vid ZADRYPANKY Moskvy!"Pani i vsym sylam myru i progresu - palki vitannya!
2001.04.22 | Free Spirit
Pro rosiiskomovni syly myru i progresu
Prujednujus z vitanniamy do tsykh syl (do jakykh zarakhovuju i sebe). Tochka zoru Pani sche raz dovodyt absurdnist poniattia "russkoiazychnyie" jak kategorii elektoratu z spilnymy politychnymy interesamy. "Russkoiazychnykh" (khto korystujetsia rosiiskoiu u pobuti) v Ukraini bilshe nizh 50%, ale v toj zhe chas tilky 44% vystupyly za nadannia rosiiski statusu "ofitsinoi " movy v 2000 r. (dyv. opytuvannia 94-00 rokov na saiti Fondu Demokratychnykh Initsiatyv, i tsei vidsotok stabilno znyzhyjetsia po rokakh).Scho tse oznachaje? Jak na mene, tak tse oznachaje scho znachna chastyna rosiiskomovnykh je patriotamy Ukrainy, stoit na derzhavnytskykh pozytsiakh, i ne vidchuvaje sebe "dyskryminovanymy" za umov koly tilky Ukrainska mova maje derzhavny status. Zaraz v Ukraini dvomovnist v zakoni bula b odnomovnistiu za faktom, todi jak odnomovnist v zakoni - tse dvomovnist za faktom.
Rozshyrennia sferu vzhyvannia Ukrainiskoi movy bude jty postupovo, tse sprava pokolin. Ukrainomovni Ukraintsi povynni ne vpadaty z tsioho pryvodu v isteryku, a prostiahnuty ruku rosiiskomovnym patriotam Ukrainy . Tsym samym vybyvajetsia kozur z ruk vsiakykh malenkovichiv and Co. jaki volajut scho vsi rosiiskomovni dyskryminovani v Ukraini za umov derzhavnogo statusu tilky ukrainskoi movy.
2001.04.22 | сергій
от правильно написав!
ukrtown.com/translitзавітайте сюди– допоможе з транслітом
2001.04.21 | Roller
суттевий гандж
«А был ли мальчик?»Re: Статьи ««Жив-бив хлопчик у незалежній Україні». Автор Микола Цівірко.
Вечерний Киев 113 (16575) 6 Липня 2000р. в продолжение статьи “ Зачем ви насаждаете нам свой національній фанатизм?"...
В самое время ( 6 липня), то о котором нам повествует героиня Галина ДІМЛЕВИЧ,
депутат Ленінградської рай ради м.Києва.
В городе Киеве происходит, второй не менее трагичный случай, случай у зоопарка. Случай на столько серьезный, что его выносят на первую полосу печатного органа, но почему-то не приводят в электронном виде. Под заголовком:
«Жив-бив хлопчик у незалежній Україні»
о нем нам повествует Микола Цівірко.
Сюжет очень прост. Фотография. На фото дядя почему-то спиной, задом к объективу, роста 180, лысый, вероятно папа, гладит по головке мальчика, хлопчику 1-2 годика. Хлопчик лицом к объективу.
Первое, что приходит в голову, судя по заголовку, что мальчик жил, и что-то с ним случилось, в «незалежній Україне». Я не знаю, какие ассоциации, возникают у Вас, мне как-то становится не по себе, если вспомнить недавний трагический случай, убийства, или принесения в жертву сатанистами девочки выпускницы. И ее труп изглоданный собаками найденный… недалеко от Андреевского спуска. Или мальчик заложник.
Оказывается :
Папа просто спросил мальчика по-русски: «Хочешь, пойдем сегодня в зоопарк? А мальчик ответил:«Я уже був» (то есть по-украински). И в этот момент его сфотографировали.
Или автор жалеет мальчика и гладит по головке, а растроганный папа фотографирует дядю с мальчиком на память, но почему-то лица дяди не видно, сюжет таков.
Или папа гладит по головке, а автор фотографирует, услышав начало разговора, решил их сфотографировать на память, потому что « з дитячих вуст, якими промовляє істина, довелось почути ту саму кумедію, але с точністью до навпаки.”
Вероятно, наша героиня Г.Д на это раз удовлетворилась бы ответом мальчика. Напомню, что с ней случилась похожая история, учитель и класс говорили по русски на улице. И дети дружно заложили учителя, назвав его имя и должность.
Но, не тут то было. Автора, Миколу Цівірко, на «мекине не проведешь». Даже в таком, казалось бы, безобидном событии, он углядел, услышал, и успел сфотографировать нечто. Что? Дочитайте до конца, и Вы узнаете к каким чудовищным выводам приходит автор.
Но все по порядку. Он не сделал замечание папе, как это сделала Г.Д, наверное ему было не интересно, что ответит папа, не захотелось слушать. Но, зато он сфотографировал папу с мальчиком., а может сам сфотографировался, или сфотографировал другого дядю и другого мальчика. Не суть важно. Но если это настоящий папа, и мальчик, их ждет большой приз.
Стали бы вы фотографировать такую позу? Наверное нет. Для чего фотографировать зад. А вот дядя на фото стал. Но кто-то делал фото. Кто, автор, папа?
Представьте, простодушного папу, ну скажем Юрия Никулина в роли папы. Подходит к вам дядя и говорит: « можно я сфотографируюсь с Вашим ребенком». Папа спрашивает: «А у Вас есть фотоаппарат ?», «Есть.» игриво, отвечает дядя., «Только мне нужен снимок с мальчиком с заду, для статьи». «Хорошо» отвечает папа» и делает снимок своего ребенка с «задом дяди». И они прощаются. «А о чем статья то?» кричит вдогонку папа. «Да. так, потом прочитаешь», весело отвечает дядя. Спрашивается на каком языке говорил папа, и что ответил ребенок?
И выходит статья, под заголовком « жив быв хлопчик…» в которой папа выглядит не совсем в хорошем виде, в конце пометка «продолжение теми на 4 стор.». Но там нет ничего про хлопчика с Украины. Там совсем про другое. Всего три статьи из «суспыльства» под заголовками КГБыстські архі дають свідчення тільки «своїм»,… «Несли в Европу легенду» с фотографией памятной доски во Львове генерал хорунжему Чупринке, переселившегося в США, и статья «У межах норми?» Извиняюсь за подробное описание статьи, ее нет на сайте. Не видно и фото на сайте, а жаль, все-таки передовица. И я не обратил на нее внимание, только потому, что г.н. Самсонов обратил внимание на предыдущую «учитель и класс» -ячейка общества. А Это вроде продолжение темы, на этот раз «отцы и дети». Вы еще помните, «пойдем в зоопарк», я «уже був».
И вот Вам пожалуйста, целая история, и опять драма. Вот как об этом "докладует" автор: «Так, особиста. Але логіку вдіях цих людей відшукаті важко. Це або байдуже, легковажне ставлення до майбуття маленького громадянина України, бо суржикомовність, якщо вона вкоріниться змалку, може на все жіття лишитися суттевим ганджем.” Что такое гандж в словаре я не нашел, но автор расшифровывает…”свідченням низькой культурі і освіти особистости”
Больше того, автор поясняет свою обеспокоенность “як зазначає зі шпальт россійскомовної пресси митрополит УПЦ Московского патріархату Володимир (Сабодан) “дуже скоро” буде вікладатись закон Божий (звісно, російскою мовою і з російским духом) те саме, як запевняє владика, буде і в українскому войску, куди може потрапити ота дитина, коли виростє. В університетах, яких в Україні стало більше, ніж міст, українским духом, за рідкісними винятками, й не пахне. “
Так вот зачем понадобился мальчик-с пальчик. Вот, что на самом деле волнует украинского патриота-националиста.. Русский дух! Вот, где “собака зарыта”. Да, тут есть о чем поволноваться. Русская душа, русский дух, над этим ломала голову не только Европа.(опять фу-фу, тут русским духом пахнет), но ему оказывается и Украинский дух не по нутру. Уж очень он похож на русский. Что ж поделать, видно из разного теста сделаны, да из одной муки замешаны. Дух как дух. Обычный украинский дух, ни чем не хуже, и не лучше русского. Но не такой, не истинно Украинский. А мальчику нужен истинный, не такой как у папы.Что же это будет за патриот?
Он пишет:” Страшно, що й діток, народжених у роки незалежності, виховують матусі, устократ більш зросійщені, чем їхні попередниці… “
Конечно лучше, если бы мальчика воспитывала бы не мама, а ее предственница, скажем
Да !!! (Тут, извините, гражданин рискует получить иск от всех мам Украины.)
Да ему страшно, что детей воспитывают их матери, а не их попередницы, скажем 1774 г, времен Габсбуржской императрицы Мирии Терезы и ее сына Иосифа-2. Времен декрета Марии по которому термин “уніат” заменили термином «греко - католик.» (взято с того же номера).
Вы спросите при чем здесь Мария Тереза , греко католики и все остальное? А то, что они должны бы быть попередницами наших мам, да что-то не сложилось, наверное папы виноваты. Не верите.Читайте номер.
Теперь мне не кажутся странными ассоциации Владимира Владимировича (учителя нашедший поддержку в Канаде, но не в Киеве) с егуменей. Нет Галіна Дімлевич истинная украинка, патриока, националистка..
А спросили ли мальчика, хочет ли он, чтобы его воспитывала не мама, а чужая тетя. Или это не обязательно. Главное, чтобы был истинный патриот, говорящий на языке дедов тети Гали?
Гром небесный прогремел будто за грехи наших партизан. Президент с командой улетел на помощь, и это не шутка. Лучше нам узнать об этом от ВК.. (Сильный град. И молния. Есть жертвы.)
Не нашлость места тому же Цівірко помянуть народного певца Игоря Белозира. Сегодня, как раз сорок дней, 6-го числа, и в ВК ни строчки. Вся Украина скорбит и соболезнует. И во Львове прошел концерт посвященный Игорю , “Від бога наша пісня”. Вспомнили, что он был на Баме, в Авганистане, что во Львове “настоящие” украинцы не приняли его в консерваторию за его Рок оперу. Мы уверены, что не только Украина, но и Россия, и вся Европа, где его знали и почитали, соболезнует его жене и близким. Как раз накануне, за день до этого он написал песню “ Остання пісня”, как чувствовал. И это первое, что увидела его жена, бывшая в отъезде. Это рояль, ноты и стихи.
Мы сделаем это за Цівірко. И пусть наши друзья в Канаде, и в Лондоне во Львове, Одессе, Ростове, Москве, Тбилиси, Санкт-петербурге помянут его вместе с нами. Помянем его мы, простые хохлы и кацапы, грузины и москали. Когда нам болит, мы вместе. Нам нечего делить с нашими женами. У нас общие дети. Какие уж есть, зато наши. Снами на поминках нет только их, “ нацюг”. Мы для них иностранцы. Ну кто ж виноват, что они засранцы.Только они сами. Они сами сделали себя такими. Их предки ни при чем. Человека нельзя заставить. Можно сделать, чтобы он захотел себя заставить. Но он это делает самостоятельно. Они, эти нацюги, оскверняют наши святыни, наших матерей и жен. Они серут нам в душу. Им все дозволено. Они выше закона, они над законом, они нация.
Хотелось бы поблагодарить гн. Самсонова за оказанную поддержку. Мне понятны Ваши опасения. Мы живем не так уж и плохо, как Вам представляется, мирно живем. И этим мы гордимся. Только на Украине из всех бывших республик еще не было заворухи-войны, ни гражданской, ни освободительной, не смотря нп все старания наци. И в этом большая заслуга наших президентов, чтоб там не говорили. У нас есть своя мова, Украинская мова, и она нас объединит, и объединяет. И мы только учимся ходить и говорить, как тот мальчик. Но мы растем, и мы научимся “не пачкать пленки”, вне всяких сомнений.
Проблема о которой пишут авторы действительно существует. Проблема языка состоит в том, чтобы его “почесать”. И его “чешут”, “ Чешут, и ждут чего-то.”, . часа Х, наверное.
Хотеться подякувати і редакції газети за наданий матеріал і можливість поспілкуватися . Спасибі також за те, що Ви не видаете газету на російській мові, правильно робите. Дух який жив, і не помер, і якого так бояться горе патріоти, дух противоборства, протистояння будь-якому насильству, якраз і є хорошим стимулом для всіх нас об'єднатися у вивченні природної нам Української мови, провідником якої по праву є Західна Україна. І в цьому немає ніякої суперечності. Ті хто був в Карпатах, співав Марічку, був в калибі, знає що народ скрізь однаковий і народу нема ділити нічого, крім долі. А доля у нас одна. І перефразовуючи відому приказку ми можемо посміхнувшись сказати «Хай живе нацюга на Україні, тільки пакості не робить”.
И все же, был ли мальчик? Или про него забыли, и выплеснули вместе с грязной водой?». Думайте сами. …… Бить, или не быть.
2001.04.22 | Чжуанцзы
"гандж" - то є гандж
Пошук по Рамблєру,Слово "гандж" найчастіше (більш ніж 90 відсотків) вживається як назва наркотику (коноплі). Також є місто Ганджа, декілька приізвищ, походячих від цього слова. Але в газеті "День" є таке: "бригада мулярів меланхолійно вовтузиться з розчином, ховаючи гандж під шаром цементної штукатурки". Це єдине вживання слова "гандж" не в наркотичному сенсі (якщо відкинути власні імена).
Яскравий приклад мертвого слова,
2001.04.22 | Andrij
Re: "гандж" - то є ґандж
А не завадило б трішки підівчити сучасний правопис. Тоді б мо' й мистецтво війни краще б пішло. А загалом, Алєксандр Нєвскій якось сказав щось там про тих хто ходить в гості з мечем. Чжуанцзи про це нічого не каже?2001.04.22 | Roller
Re: "гандж" - по Yandex
На главную О насВ Украине и России бытует и чисто национальное название "гандж" (не путать с диалектическим западноукраинским "гандж" - выгода, польза).
Узнав же, что гандж можно использовать в медицине, марихуану "реабилитировали" сначала в Нидерландах, а с недавнего времени и в Бельгии.
http://www.bip.com.ua/out3.phtml?nid=286 -
2001.04.23 | сергій
Ось що пыше наша львивсьька молодь` майбутнє нацiї–ВДУМАЙТЕСЬ!
Bluz:"..
Мова - це зв'язок з нашими предками,
ниточка чи канал, що з'єднує нас з ними.
Якщо мову забруднити чужими словами,
цей зв'язок помалу втрачається та врешті,
губиться взагалі. Через відродження мови
ми повернемо собі козацьку силу предків
та поборемо, врешті, всіх ворогів