БАРИКАДА НА ІМ'Я ЮЩЕНКО
04/24/2001 | Майдан-Інформ
Барикадою символічною, а не тією, над якою пролітає бруківка, крики "УРА!" і смертоносні кулі. Всього цього немає. На щастя. Цього не повинно статися. Хоча до цього підштовхують різноманітні експериментатори - від великої політики, грошей і амбіцій. Саме тому і баррикада є чисто символічною.
Сталося те, про що давно говорилося - комуністи з олігархами відправляють у відставку Віктора Ющенка. Парламентська більшість, створена свого часу під страхом розпуску парламенту виявилася меншістю. Лише Народний Рух (після недавньої заяви лідерів НРУ та УНР про спільні дії та спільну участь в наступних виборах, варто обидві партії називати єдиним словом), "Батьківщина" і "Реформи-Конгрес" не відступили, а СДПУ(о), НДП, Демсоюз і їм подібні знайшли спільні інтереси з комуністами, як самі вони кажуть - "на благо Неньці". Цікаво, як збираються рятувати Україну і демократію Волков і Медведчук під керівництвом Петра Симоненка і Наталі Вітренко? Як назвати цей союз грошей та серпа і молота проти Віктора Ющенка і його уряду? Куди дітися народу України від цієї суміші, яку вже встигли назвати "політичним Чорнобилем" (до речі, уряд збираються відправити у відставку 26 квітня - на 15-у річницю аварії на ЧАЕС)? На яку сторону символічної барикади стати?
Вперше за десять років незалежності Україна отримала чесного прем'єр-міністра, українця і патріота, економіста і політика. У Верховній Раді йому всі радять - домовляйся з партіями і вони тебе залишать на посту. Президент спочатку радить - "прем'єр повинен навчитися домовлятися з партіями в парламенті", а потім під час голосувань вмиває руки, щоб ніхто не закинув йому надмірної уваги до однієї чи іншої сторони (були вже випадки в історії людства з вмиванням рук Понтієм Пилатом). Але ж Президент повинен виявляти увагу до долі своєї країни! Інакше - шлях Лукашенка, який отримує орден "За заслуги перед Отечеством" з рук російського Президента (вже ж вочевидь не за заслуги перед Білоруською батьківщиною).
Отак і сталося, що сам Віктор Ющенко полишений сам на себе і сам став тією символічною барикадою в Україні, яку одні намагаються відстояти, а інші - зруйнувати. А тоді рукопашна, бо захисників не прощають, та й не для того її штурмують - не для прощення, а заради наступу.
Згадується у зв'язку з цим всім лозунг Олександра Ємця, смерть якого і досі ставить чимало запитань, - "вислови свою думку, щоб завтра не брати в руки автомат".
Досить було Іванові Плющу покритикувати соціал-демократів за їх неприховане бажання усунути Віктора Ющенка і відмовитися порушувати законність процедури голосування, як одразу ж антиурядові активісти (куди входить і Народно-демократична партія - рідна партія Плюща) назбирала підписи за усунення спікера від ведення сесії. Не зупинила критиків уряду і хвороба Віктора Ющенка, який лише за допомогою знеболюючого зміг прийти до Верховної Ради, щоб виступити перед своїми опонентами. Цікаво, де та наполегливість була, коли Генеральний прокурор Потебенько відмовлявся від звіту про хід розслідування справи Георгія Гонгадзе. Мабуть не цікаво це було олігархічно-комуністичним силам в парламенті, бо ж готували атаку на прем'єра. І дотепер не цікава ця справа. Хіба звернутися до детектива з Америки - гроші дозволяють - і водночас поганьбити Мирославу Гонгадзе, бо ж її від'їзд унеможливлює розслідування і шкодить американо-українській дружбі!!!! А поза тим, в порушення законів на російськомовному каналі ІНТЕР показати, що Ющенко - чи не завербований власною дружиною американський шпигун, а то й диверсант, який шкодить російсько-українській дружбі!!!!!
Той же Іван Плющ, оцінюючи проект резолюції про недовіру уряду, сказав, що від цієї революції лише один крок до "пролетарсько-буржуазної революції". Натомість Михайло Бродський та його партія "Яблуко" прореагувала на недавні пікетування ГК "За Правду!" офісів тих партій, які виступили проти Віктора Ющенка та на намір вийти до помешкань депутатів, які продемонстрували ту саму позицію - партія проведе пікетування помешкань політичних лідерів "фашистської юні: Ющенка, Пинзеника, Стецьківа". На думку "Яблука", пікетування помешкань народних обранців комітетом "За правду!" "фактично є проявом неприховуваного фашизму, до якого призвела націоналістична політика пана Ющенка" (!)
Відрадно хоча б те, що, називаючи ознаки фашистів, партія "Яблуко" відразу ж бере на озброєння ці "фашистські методи".
А взагалі цікавою ще є послідовність Михайла Бродського - що він як фашист зробить спочатку - захопить УТ-1, вижене Лапікуру чи подасться пікетувати молодь? З молоддю якось напевно безпечніше, бо ж і за УТ-1 і за Лапікурою влада, можна й по писку дістати, а ГК "За правду!" вчинить вочевидь так, як свого часу Президент, коли Бродський зайняв його крісло у Верховній Раді - продезинфікує те місце, де він постояв, та й по всьому.
Але все це тільки декорації до однієї нетеатральної сцени - "двірцевий переворот", в якому з однієї сторони - антиурядова більшість з комуністів та олігархів, з іншої Україна, а посередині - барикада на ім'я Ющенко.
Сталося те, про що давно говорилося - комуністи з олігархами відправляють у відставку Віктора Ющенка. Парламентська більшість, створена свого часу під страхом розпуску парламенту виявилася меншістю. Лише Народний Рух (після недавньої заяви лідерів НРУ та УНР про спільні дії та спільну участь в наступних виборах, варто обидві партії називати єдиним словом), "Батьківщина" і "Реформи-Конгрес" не відступили, а СДПУ(о), НДП, Демсоюз і їм подібні знайшли спільні інтереси з комуністами, як самі вони кажуть - "на благо Неньці". Цікаво, як збираються рятувати Україну і демократію Волков і Медведчук під керівництвом Петра Симоненка і Наталі Вітренко? Як назвати цей союз грошей та серпа і молота проти Віктора Ющенка і його уряду? Куди дітися народу України від цієї суміші, яку вже встигли назвати "політичним Чорнобилем" (до речі, уряд збираються відправити у відставку 26 квітня - на 15-у річницю аварії на ЧАЕС)? На яку сторону символічної барикади стати?
Вперше за десять років незалежності Україна отримала чесного прем'єр-міністра, українця і патріота, економіста і політика. У Верховній Раді йому всі радять - домовляйся з партіями і вони тебе залишать на посту. Президент спочатку радить - "прем'єр повинен навчитися домовлятися з партіями в парламенті", а потім під час голосувань вмиває руки, щоб ніхто не закинув йому надмірної уваги до однієї чи іншої сторони (були вже випадки в історії людства з вмиванням рук Понтієм Пилатом). Але ж Президент повинен виявляти увагу до долі своєї країни! Інакше - шлях Лукашенка, який отримує орден "За заслуги перед Отечеством" з рук російського Президента (вже ж вочевидь не за заслуги перед Білоруською батьківщиною).
Отак і сталося, що сам Віктор Ющенко полишений сам на себе і сам став тією символічною барикадою в Україні, яку одні намагаються відстояти, а інші - зруйнувати. А тоді рукопашна, бо захисників не прощають, та й не для того її штурмують - не для прощення, а заради наступу.
Згадується у зв'язку з цим всім лозунг Олександра Ємця, смерть якого і досі ставить чимало запитань, - "вислови свою думку, щоб завтра не брати в руки автомат".
Досить було Іванові Плющу покритикувати соціал-демократів за їх неприховане бажання усунути Віктора Ющенка і відмовитися порушувати законність процедури голосування, як одразу ж антиурядові активісти (куди входить і Народно-демократична партія - рідна партія Плюща) назбирала підписи за усунення спікера від ведення сесії. Не зупинила критиків уряду і хвороба Віктора Ющенка, який лише за допомогою знеболюючого зміг прийти до Верховної Ради, щоб виступити перед своїми опонентами. Цікаво, де та наполегливість була, коли Генеральний прокурор Потебенько відмовлявся від звіту про хід розслідування справи Георгія Гонгадзе. Мабуть не цікаво це було олігархічно-комуністичним силам в парламенті, бо ж готували атаку на прем'єра. І дотепер не цікава ця справа. Хіба звернутися до детектива з Америки - гроші дозволяють - і водночас поганьбити Мирославу Гонгадзе, бо ж її від'їзд унеможливлює розслідування і шкодить американо-українській дружбі!!!! А поза тим, в порушення законів на російськомовному каналі ІНТЕР показати, що Ющенко - чи не завербований власною дружиною американський шпигун, а то й диверсант, який шкодить російсько-українській дружбі!!!!!
Той же Іван Плющ, оцінюючи проект резолюції про недовіру уряду, сказав, що від цієї революції лише один крок до "пролетарсько-буржуазної революції". Натомість Михайло Бродський та його партія "Яблуко" прореагувала на недавні пікетування ГК "За Правду!" офісів тих партій, які виступили проти Віктора Ющенка та на намір вийти до помешкань депутатів, які продемонстрували ту саму позицію - партія проведе пікетування помешкань політичних лідерів "фашистської юні: Ющенка, Пинзеника, Стецьківа". На думку "Яблука", пікетування помешкань народних обранців комітетом "За правду!" "фактично є проявом неприховуваного фашизму, до якого призвела націоналістична політика пана Ющенка" (!)
Відрадно хоча б те, що, називаючи ознаки фашистів, партія "Яблуко" відразу ж бере на озброєння ці "фашистські методи".
А взагалі цікавою ще є послідовність Михайла Бродського - що він як фашист зробить спочатку - захопить УТ-1, вижене Лапікуру чи подасться пікетувати молодь? З молоддю якось напевно безпечніше, бо ж і за УТ-1 і за Лапікурою влада, можна й по писку дістати, а ГК "За правду!" вчинить вочевидь так, як свого часу Президент, коли Бродський зайняв його крісло у Верховній Раді - продезинфікує те місце, де він постояв, та й по всьому.
Але все це тільки декорації до однієї нетеатральної сцени - "двірцевий переворот", в якому з однієї сторони - антиурядова більшість з комуністів та олігархів, з іншої Україна, а посередині - барикада на ім'я Ющенко.