04/26/2001 | Майдан-Інформ

Саме така кількість депутатів проголосувала за прийняття постанови про недовіру уряду. Авторський колектив постанови, до речі, складався виключно з комуністів. Ось прізвища співавторів цього ганебного документу: Симоненко, Гуренко, Матвєєв.

Між голосуваннями "за основу" і "в цілому" відбулося кілька виступів народних депутатів щодо поправок до постанови. Більшість з них були несуттєвими і зводились до спроб пом"якшити деякі звинувачення на адресу уряду.

Всім стало зрозуміло, що уряд не врятуєш, але антипрезидентська опозиція спробувала пов"язати відставку прем"єра з імпічментом президента.

З вимогою імпічменту виступив Олександр Мороз, а Ігор Коліушко (партія "Реформи і порядок") запропонував доповнити постанову пунктом про імпічмент Кучмі.

Якби пропозиція Коліушка пройшла, то антипрем"єрські сили при голосуванні "в цілому" потрапили б в глухий кут: хочете відставити прем"єра - відставляйте президента.

Та на допомогу Кучмі як завжди прийшла дозволена опозиція в особі комуністів. Їхній лідер Петро Симоненко виступив проти того, щоб пов"язувати ці два питання, чим ще раз довів, що насправді нинішня Компартія керується з Банкової.

Пенис (Петр Николаевич Симоненко) чудово розумів, що при окремому розгляді імпічмент не пройде, але комуністи в такому разі не ризикують втратити електорат, бо можуть легко голосувати разом з прихильниками імпічменту.

Коли комуністи не голосували за відставку Потебенька, вони це обгрунтовували тим, що треба міняти весь режим, а не окремих осіб. На Ющенка чогось це правило в червоних не розповсюджується. Тим більше на Кучму.