Jak boljache vdaryty oligo-bandjukiv (ne po jajcjah)
05/04/2001 | Rost
Napered proshu vybachennja za latynku (ne mozhu znajty staryj post Serhiya z posylannjam na transliterujuchyj site)
Oligarhiv-bandjukiv treba byty po najboljuchishomu – po jih finansovyh potokah.
Os’ real’nyj pryklad: Chy ne najpryvablyvishi groshovi potoky – exportni nadhodzhennja. V Ukrajini praktychno vsi osnovni exportujuchi pidpryjemstva znahodjat’sja pid kontrolem vyshe zgadanyh „dijachiv“. Shyroko vzhyvanya shema finansuvannja takogo exportu – t. zv. "peredexportne finansuvannja“, koly exportujuche pidpryjemstvo bere korotkochasnyj valjutnyj kredyt v banku i rozrahovujet’sja za njogo groshovymy nadhodzhennjamy vid exportu (cej kredyt, hoch i korotkochasnyj (do 3 misjaciv), ale revol’vernyj. Duzhe aktyvno cej vyd finansuvannja vykorystovujut’ inozemni banky cherez svojih „dochok“ v Ukrajini. Dlja pidpryjemstv taki kredyty vygidnishe braty v inozemnyh bankah, bo tam vony deshevshi, a krim togo – dlja povnoji shemy potribna uchast’ „materyns’kogo“ banku za kordonom – tam, perevazhno, vidkryvajut’ rahunky offshorni firmy – pershi pokupci exportnoji produkciji (vy mozhete zdogadatysja, scho ci firmy nalezhat’ tym zhe ljudjam, scho i ukrajins’kyj exporter). Dali ci offshory pereprodujut’ tovar profesijnym trejderam abo kincevym spozhyvachym, zalyshajuchy u sebe osnovnyj zarobok.
Poza tym, kredytna istorija roboty z vidomym inozemnym bankom sche nikomu ne zashkodyla.
Tak ot: vsi zakordonni banky zaraz (pislja guchnyh skandaliv z BoNY ta in.) velycheznu uvagu prydiljayut’ borot’bi z vidmyvannjam zlochynnyh i sumnivnyh groshej. Navit’ “optymizacija podatkiv” shljahom quasi-zakonnogo jih unyknennja chy zmenshennja mozhe vyklykaty zapytannja, hocha dovesty ce neprosto. Vsi velyki banky stvoryly okremi viddily, scho zajmajut’sja lyshe cym (compliance). Ce ne prosto iniciatyva samyh bankiv, a vymogy nacional’nyh bankiv vidpovidnyh krajin.
Zadacha „compliance officers“, poza vsym inshym – vyjavljaty pidozrili transakciji, a takozh “spuskaty” inshym viddilam “chorni spysky“ kompanij ta osib, z jakymy krasche ne maty spravy – ne vidkryvaty rahunkiv, a jakscho rhunky uzhe vidkryti – plavno zgortaty roboty z nymy, ne ponovljuvaty kredyty i t. in.
Do uvagy berutsja navit’ gazetni ta in. publikaciji – zovsim ne obov’jazkovo, schob ljudynu shukav Interpol.
Vysnovok: nam prosto neobhidno vykorystaty cej resurs v borot’bi proty usih cyh vit’, grysh ta inshyh. Ja vpevnenyj – i bachu na praktyci – odna, dvi publikaciji z negatyvnymy faktamy – i kysen’ potrohu prykryvatymut’. Dlja cjogo neobhidni, zvychajno, nazvy firm v Ukrajini ta za kordonom, jih zv’jazok z tijeju chy inshoju osoboju ta negatyvna informacija na cju osobu chy firmu. Tut vzhe potribna dopomoga tak by movyty “z misc’”.
A nasha sprava (pracivnykiv normal’nyh bankiv) – donesty taku informaciju do doblesnyh vartovyh chystoty groshej.
Oligarhiv-bandjukiv treba byty po najboljuchishomu – po jih finansovyh potokah.
Os’ real’nyj pryklad: Chy ne najpryvablyvishi groshovi potoky – exportni nadhodzhennja. V Ukrajini praktychno vsi osnovni exportujuchi pidpryjemstva znahodjat’sja pid kontrolem vyshe zgadanyh „dijachiv“. Shyroko vzhyvanya shema finansuvannja takogo exportu – t. zv. "peredexportne finansuvannja“, koly exportujuche pidpryjemstvo bere korotkochasnyj valjutnyj kredyt v banku i rozrahovujet’sja za njogo groshovymy nadhodzhennjamy vid exportu (cej kredyt, hoch i korotkochasnyj (do 3 misjaciv), ale revol’vernyj. Duzhe aktyvno cej vyd finansuvannja vykorystovujut’ inozemni banky cherez svojih „dochok“ v Ukrajini. Dlja pidpryjemstv taki kredyty vygidnishe braty v inozemnyh bankah, bo tam vony deshevshi, a krim togo – dlja povnoji shemy potribna uchast’ „materyns’kogo“ banku za kordonom – tam, perevazhno, vidkryvajut’ rahunky offshorni firmy – pershi pokupci exportnoji produkciji (vy mozhete zdogadatysja, scho ci firmy nalezhat’ tym zhe ljudjam, scho i ukrajins’kyj exporter). Dali ci offshory pereprodujut’ tovar profesijnym trejderam abo kincevym spozhyvachym, zalyshajuchy u sebe osnovnyj zarobok.
Poza tym, kredytna istorija roboty z vidomym inozemnym bankom sche nikomu ne zashkodyla.
Tak ot: vsi zakordonni banky zaraz (pislja guchnyh skandaliv z BoNY ta in.) velycheznu uvagu prydiljayut’ borot’bi z vidmyvannjam zlochynnyh i sumnivnyh groshej. Navit’ “optymizacija podatkiv” shljahom quasi-zakonnogo jih unyknennja chy zmenshennja mozhe vyklykaty zapytannja, hocha dovesty ce neprosto. Vsi velyki banky stvoryly okremi viddily, scho zajmajut’sja lyshe cym (compliance). Ce ne prosto iniciatyva samyh bankiv, a vymogy nacional’nyh bankiv vidpovidnyh krajin.
Zadacha „compliance officers“, poza vsym inshym – vyjavljaty pidozrili transakciji, a takozh “spuskaty” inshym viddilam “chorni spysky“ kompanij ta osib, z jakymy krasche ne maty spravy – ne vidkryvaty rahunkiv, a jakscho rhunky uzhe vidkryti – plavno zgortaty roboty z nymy, ne ponovljuvaty kredyty i t. in.
Do uvagy berutsja navit’ gazetni ta in. publikaciji – zovsim ne obov’jazkovo, schob ljudynu shukav Interpol.
Vysnovok: nam prosto neobhidno vykorystaty cej resurs v borot’bi proty usih cyh vit’, grysh ta inshyh. Ja vpevnenyj – i bachu na praktyci – odna, dvi publikaciji z negatyvnymy faktamy – i kysen’ potrohu prykryvatymut’. Dlja cjogo neobhidni, zvychajno, nazvy firm v Ukrajini ta za kordonom, jih zv’jazok z tijeju chy inshoju osoboju ta negatyvna informacija na cju osobu chy firmu. Tut vzhe potribna dopomoga tak by movyty “z misc’”.
A nasha sprava (pracivnykiv normal’nyh bankiv) – donesty taku informaciju do doblesnyh vartovyh chystoty groshej.
Відповіді
2001.05.04 | сергій
ukrtown.com/translit– Пан Технар, може на пиці сайту мати посилання чи своє таке?
http://ukrtown.com/translitукртаун/коса/трансліт
2001.05.04 | Rost
Сергію, дякую! (-)
!2001.05.04 | сергій
То було б класно– банк даних по кримінальним фірмам!
Давайте сюди надсилати.А ми вже передамо до Відповідних відділів на Заході.
2001.05.04 | trick
Re: То було б класно- банк даних по кримінальним фірмам!
Stop.stop, stop.Zadacha. Majzhe matematychna.
Napryklad, biznesmen A. i firma jogo konkurenta "B" jaka vzhe davno mulyae ochi biznesmenu A. I ot ja vid nichogo robyty lazyachi Inetom, "A" pobachyv cu garnu propozyciju .
Pytaetsa, chy bude u zaproponovanij bazi firma "B"? I jaka bude todi dostovirnist ciei bazy?
Abo she prostishe, je firma, pidkontrolna ludyni z opzycijnoi partii F. Pytannya: z chyei podachi vona bude u spysku cherez 5 xvylyn pislya jogo stvorennya?
Ideja varta uvagy ale treba shos bilsh rozumne, bo ce duzhe blyzke do dyfamacii.
IMHO
2001.05.04 | сергій
Це не дефомація а відкритість–
ви коли гроші вкладуєте в акції ви доСЕК дивитись?
Securities Exchange Committe?
Та до інших джерел?
Деякі навіть в компанію їздять, все мацають руками.
Всі ці речі ОБОВ'ЯЗКОВО мають бути відкритими.
Хто власник, який в нього рекорд діловий, хто партнери, що на них маємо, і т.д.
fuckedcompany.com, чули?
2001.05.04 | Rost
Re: То було б класно- банк даних по кримінальних фірмах!
Є прикмети (ціла низка), по яких вирізняють підозрілі фірми/трансакції. Джерело, з якого надійшла інформація, мусить бути прийнятним для банка. Повірте, що працівник банку - надійне джерело інформації з точки зору самого банку. Звідкіля би я не отримав ту чи іншу інформацію - сліпо її копіювати не буду, навіть якщо джерело її - Майдан2001.05.04 | Майдан
Наші пропозиції :
Дійсно розсилати зразу майли що та і та фірма на лежить нашим супротивникам якось не випадає. Однак нам на сайті потрібно мати інформацію про основні види бізнес активності нашої української злодійократії - зназвами фірм, описом оборудок, з процентами які належать власникам.Все пропоную ставити у "БІБЛІОТЕКУ". Зараз ми туди повставляємо наявні розшифровки плівок Мельниченка і таке подібне. Поки що схема розділу -"список", але потім ми його якось структуризуємо.
Просимо надсилати вже існуючі статті( не абстрактно публіцистичні а з конкретною інформацією) на теми злодійських махінацій нашої олігархії з поміткою - "для Бібліотеки". Особливо активним і продуктивним надамо пароль, аби самі могли б ставити .
2001.05.04 | Остап
Не тратьте сили на дурниці!
Які ще кримінальні фірми?Як Ви будете їх відрізняти?
Не тратьте сили на дурниці!
Краще займіться розробкою програми дій.
2001.05.04 | Rost
Re: Не тратьте сили на дурниці!
Остап писав(ла):> Які ще кримінальні фірми?
- Див. вище
> Як Ви будете їх відрізняти?
- Є офіційні критерії нац. банків розвинутих країн плюс внутрішні документи банків плюс здоровий глузд плюс професіоналізм і досвід
> Не тратьте сили на дурниці!
- витрачаю сили на те, на чому розуміюся (і, даруйте, - на що хочу). Особисто я бачу, що це реально і, об"єктивно, хоч трохи може допомогти Україні в цілому.
> Краще займіться розробкою програми дій.
- дякую за вказівку. Як на мене, якраз про дії і йдеться в моїй пропозиції.