З відповідей Григорія Омельченка
06/06/2001 | Максим
Зараз на "Експерт-центрі" http://www.expert.org.ua
ще йде інтернет конференція з Григорієм Омельченко
Надаю декілька його цікавих відповідей..
Олександр Київ Україна запитує :
Шановний Григорію Омеляновичу! Якщо Ви маєте фактичні докази злочинів високих посадових осіб, то чому вони не в прокуратурі? і чому ці особи не притягнені до відповідальності?
Відповідь:
Всі матеріали, які надходять до мене особисто або в наш комітет з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю щодо посадових осіб, в діях яких є ознаки злочину, ми направляємо для перевірки або розслідування до правоохоронних органів України: Генеральної Прокуратури, МВС, Служби безпеки, Податкової Адміністрації. Якщо це торкається вищих посадових осіб, копії цих матеріалів ми також направляємо Президенту України Л.Кучмі для вжиття ним в рамках його повноважень відповідних заходів, реагування щодо цих посадових осіб. Жодного матеріалу щодо осіб, в діях яких є ознаки злочину або інші порушення Конституції або Законів України ми не приховуємо тому, що в цьому випадку уже ми станемо на шлях порушення законодавства. А от чому ці особи, і в першу чергу з найближчого оточення Президента, які погрязли в корупції і посадових зловживаннях, Генеральна Прокуратура до цього часу не притягла до кримінальної відповідальності, а Президент не познімав їх з офіційних посад, то це, думаю, запитання риторичне. Практика свідчить, що за час керівництва державою Л.Кучма створив систему "кругової поруки", яка діє за принципом "не здавати своїх" та за принципами подвійної моралі, подвійних стандартів. До речі, в одному з своїх виступів Л. Кучма сам заявив, що керівники державних органів діють у своїй діяльності за цими принципами. Правда, Кучма забув сказати, що всіх високопосадових державних службовців він особисто призначає на посади: так як діє Л.Кучма - діють і його підлеглі. Кримінальні справи порушуються, як правило, лише проти тих осіб, які знаходяться в опозиції до Л.Кучми та його режиму, або піддають його жорсткій, але справедливій критиці. Можна привести дуже багато прикладів. Ось декілька з них. Про злочинну діяльність Павла Лазаренка та його партнерів по бізнесу Миколи Агафонова (нині народного депутата), Петра Кириченка, Ігоря Пороженцева, Олексія Дитяковського та інших Президент Л.Кучма був особисто мною проінформований в грудні 1994 року та квітні 1995 року. Я особисто вручив Президенту Л.Кучмі у його робочому кабінеті мої депутатські звенення про злочинну діяльність цих осіб, а також копії фінансово-банківських документів, які підтверджували наявність валютних банківських рахунків закордоном у Лазаренка та його компанйонів і те, що вони "відмивають" за кордоном на той час ще лише десятки мільйонів американських доларів. Що ж зробив Президент, знаючи про злочинну діяльність Лазаренка? У грудні 1994 року Кучма призначив Лазаренка членом комісії з державних нагород України; у липні 1995 року - Головою Дніпропетровької облдержадміністрації; у вересні 1995 року - першим віце-прем'єр міністром України; у травні 1996 року - прем'єр-міністром України. 28 грудня 1995 року Л.Кучма своїм указом нагородив П.Лазаренка орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня "За видатні заслуги перед українською державою в галузі державного будівництва, значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Дніпропетровського регіону". 14 листопада 1996 року Кучма нагородив М.Агафонова (двічи засудженого за розкрадання колективного майна)орденом "За заслуги III ступеню "За впровадження сучасних форм господарювання". На сьогодні встановлено, що "сучасні форми господарювання" коштували українській державі майже 24 мільйони доларів США, що були викрадені Агафоновим у співучасті з Лазаренком та іншими. Я ж неодноразово просив (упродовж 1994-1997 років) Президента України дати доручення правоохоронним органам провести розслідування фактів злочинної діяльності цих осіб, і лише у 1998 році, коли Лазаренко заявив, що він буде балатуватися у президенти, Кучма дав вказівку Генпрокуратурі порушити проти Лазаренка та інших кримінальну справу. Думаю, що цей лише один приклад красномовно засвідчує, яка політика проводиться Кучмою та підлеглими йому керівниками правоохоронних органів. До того часу, доки при владі Л.Кучма ніхто з осіб його оточення, які скоїли злочини, не будуть притягненні до відповідальності.
Микола запитує :
По яких статтях кримінального кодексу можна притягнути до відповідальності Л.Кучму?
Відповідь:
Шановний пане Миколо! Відповідь на Ваше запитання буде доповнення до попереднього. На нашу думку як членів Тимчасової слідчої комісії, в діях Президента України Кучми вбачаються ознаки, зокрема, таких злочинів: розкрадання державних валютних коштів в особливо великих розмірах (12 млн. марок ФРН) у співучасті з Ю.Звягільським і колишнім міністром Кабінету Міністрів України А.Лобовим (ст. 86-1 КК України); співучасть (у формі посібництва) з П.Лазаренком у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах (ст.19, ст.86-1 КК України) та приховування (“відмивання”) їх за кордоном; незаконне відкриття за кордоном валютних рахунків та приховування на них валютних коштів (ст.80-1 КК); неодноразове отримання хабарів в особливо великих розмірах посадовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (ч.3 ст.168 КК) - за призначення П.Лазаренка на вищезазначені посади в органах державної влади; халатність, тобто невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов’язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків державним інтересам (ч.2 ст.167 КК). Зазначені вище діяння Президента України Л.Кучми (які на нашу думку мають ознаки злочинів) та оприлюднення їх у вітчизняних і зарубіжних засобах масової інформації об’єктивно змушують Верховну Раду України розпочати процедуру усунення Президента України Л.Кучми з поста в порядку імпічменту з метою встановлення об’єктивної істини та отримання висновку Верховного Суду України про те, чи містять зазначені діяння Президента України Л.Кучми (а можливо й інші, які будуть встановлені спеціальною тимчасовою слідчою комісією) ознаки злочину. В разі, коли Верховна Рада України не почне процедури імпічменту, не проведе об’єктивного розслідування всіх обставин зазначених діянь Л.Кучми, щоб отримати висновок Верховного Суду України, це може бути розцінене як спроба парламентської більшості стати на захист Президента України Л.Кучми, в діяннях якого, на нашу думку, вбачаються ознаки злочинів. У цьому випадку Л.Кучма також буде позбавлений конституційного права на судовий захист і права бути виправданим судом, щоб бути юридично чистим перед громадянами України та світовою громадськістю. Здійснення процедури імпічменту необхідно також з метою забезпечення конституційного принципу рівності всіх громадян перед законом (ст.24 Конституції) - якщо в зазначених діях Президента України Л.Кучми Верховним Судом України будуть встановлені ознаки злочину, то Л.Кучма повинен бути негайно усунутий Верховною Радою України з поста Президента України. Тому, на нашу думку, Президент України Л.Кучма має бути сам зацікавлений в проведенні процедури імпічменту та встановленні об’єктивної істини у його справі. Президенту (як і народному депутату) нічого і нікого боятися, якщо він чесний і не скоював злочину.
ще йде інтернет конференція з Григорієм Омельченко
Надаю декілька його цікавих відповідей..
Олександр Київ Україна запитує :
Шановний Григорію Омеляновичу! Якщо Ви маєте фактичні докази злочинів високих посадових осіб, то чому вони не в прокуратурі? і чому ці особи не притягнені до відповідальності?
Відповідь:
Всі матеріали, які надходять до мене особисто або в наш комітет з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю щодо посадових осіб, в діях яких є ознаки злочину, ми направляємо для перевірки або розслідування до правоохоронних органів України: Генеральної Прокуратури, МВС, Служби безпеки, Податкової Адміністрації. Якщо це торкається вищих посадових осіб, копії цих матеріалів ми також направляємо Президенту України Л.Кучмі для вжиття ним в рамках його повноважень відповідних заходів, реагування щодо цих посадових осіб. Жодного матеріалу щодо осіб, в діях яких є ознаки злочину або інші порушення Конституції або Законів України ми не приховуємо тому, що в цьому випадку уже ми станемо на шлях порушення законодавства. А от чому ці особи, і в першу чергу з найближчого оточення Президента, які погрязли в корупції і посадових зловживаннях, Генеральна Прокуратура до цього часу не притягла до кримінальної відповідальності, а Президент не познімав їх з офіційних посад, то це, думаю, запитання риторичне. Практика свідчить, що за час керівництва державою Л.Кучма створив систему "кругової поруки", яка діє за принципом "не здавати своїх" та за принципами подвійної моралі, подвійних стандартів. До речі, в одному з своїх виступів Л. Кучма сам заявив, що керівники державних органів діють у своїй діяльності за цими принципами. Правда, Кучма забув сказати, що всіх високопосадових державних службовців він особисто призначає на посади: так як діє Л.Кучма - діють і його підлеглі. Кримінальні справи порушуються, як правило, лише проти тих осіб, які знаходяться в опозиції до Л.Кучми та його режиму, або піддають його жорсткій, але справедливій критиці. Можна привести дуже багато прикладів. Ось декілька з них. Про злочинну діяльність Павла Лазаренка та його партнерів по бізнесу Миколи Агафонова (нині народного депутата), Петра Кириченка, Ігоря Пороженцева, Олексія Дитяковського та інших Президент Л.Кучма був особисто мною проінформований в грудні 1994 року та квітні 1995 року. Я особисто вручив Президенту Л.Кучмі у його робочому кабінеті мої депутатські звенення про злочинну діяльність цих осіб, а також копії фінансово-банківських документів, які підтверджували наявність валютних банківських рахунків закордоном у Лазаренка та його компанйонів і те, що вони "відмивають" за кордоном на той час ще лише десятки мільйонів американських доларів. Що ж зробив Президент, знаючи про злочинну діяльність Лазаренка? У грудні 1994 року Кучма призначив Лазаренка членом комісії з державних нагород України; у липні 1995 року - Головою Дніпропетровької облдержадміністрації; у вересні 1995 року - першим віце-прем'єр міністром України; у травні 1996 року - прем'єр-міністром України. 28 грудня 1995 року Л.Кучма своїм указом нагородив П.Лазаренка орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня "За видатні заслуги перед українською державою в галузі державного будівництва, значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Дніпропетровського регіону". 14 листопада 1996 року Кучма нагородив М.Агафонова (двічи засудженого за розкрадання колективного майна)орденом "За заслуги III ступеню "За впровадження сучасних форм господарювання". На сьогодні встановлено, що "сучасні форми господарювання" коштували українській державі майже 24 мільйони доларів США, що були викрадені Агафоновим у співучасті з Лазаренком та іншими. Я ж неодноразово просив (упродовж 1994-1997 років) Президента України дати доручення правоохоронним органам провести розслідування фактів злочинної діяльності цих осіб, і лише у 1998 році, коли Лазаренко заявив, що він буде балатуватися у президенти, Кучма дав вказівку Генпрокуратурі порушити проти Лазаренка та інших кримінальну справу. Думаю, що цей лише один приклад красномовно засвідчує, яка політика проводиться Кучмою та підлеглими йому керівниками правоохоронних органів. До того часу, доки при владі Л.Кучма ніхто з осіб його оточення, які скоїли злочини, не будуть притягненні до відповідальності.
Микола запитує :
По яких статтях кримінального кодексу можна притягнути до відповідальності Л.Кучму?
Відповідь:
Шановний пане Миколо! Відповідь на Ваше запитання буде доповнення до попереднього. На нашу думку як членів Тимчасової слідчої комісії, в діях Президента України Кучми вбачаються ознаки, зокрема, таких злочинів: розкрадання державних валютних коштів в особливо великих розмірах (12 млн. марок ФРН) у співучасті з Ю.Звягільським і колишнім міністром Кабінету Міністрів України А.Лобовим (ст. 86-1 КК України); співучасть (у формі посібництва) з П.Лазаренком у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах (ст.19, ст.86-1 КК України) та приховування (“відмивання”) їх за кордоном; незаконне відкриття за кордоном валютних рахунків та приховування на них валютних коштів (ст.80-1 КК); неодноразове отримання хабарів в особливо великих розмірах посадовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (ч.3 ст.168 КК) - за призначення П.Лазаренка на вищезазначені посади в органах державної влади; халатність, тобто невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов’язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків державним інтересам (ч.2 ст.167 КК). Зазначені вище діяння Президента України Л.Кучми (які на нашу думку мають ознаки злочинів) та оприлюднення їх у вітчизняних і зарубіжних засобах масової інформації об’єктивно змушують Верховну Раду України розпочати процедуру усунення Президента України Л.Кучми з поста в порядку імпічменту з метою встановлення об’єктивної істини та отримання висновку Верховного Суду України про те, чи містять зазначені діяння Президента України Л.Кучми (а можливо й інші, які будуть встановлені спеціальною тимчасовою слідчою комісією) ознаки злочину. В разі, коли Верховна Рада України не почне процедури імпічменту, не проведе об’єктивного розслідування всіх обставин зазначених діянь Л.Кучми, щоб отримати висновок Верховного Суду України, це може бути розцінене як спроба парламентської більшості стати на захист Президента України Л.Кучми, в діяннях якого, на нашу думку, вбачаються ознаки злочинів. У цьому випадку Л.Кучма також буде позбавлений конституційного права на судовий захист і права бути виправданим судом, щоб бути юридично чистим перед громадянами України та світовою громадськістю. Здійснення процедури імпічменту необхідно також з метою забезпечення конституційного принципу рівності всіх громадян перед законом (ст.24 Конституції) - якщо в зазначених діях Президента України Л.Кучми Верховним Судом України будуть встановлені ознаки злочину, то Л.Кучма повинен бути негайно усунутий Верховною Радою України з поста Президента України. Тому, на нашу думку, Президент України Л.Кучма має бути сам зацікавлений в проведенні процедури імпічменту та встановленні об’єктивної істини у його справі. Президенту (як і народному депутату) нічого і нікого боятися, якщо він чесний і не скоював злочину.