МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

elektoral'ne pole, iz postupu

06/10/2001 | vujko
Рос?яни у сучасному Львов?

МЕНШИНА

Роман ЛОЗИНСЬКИЙ

Упередження та стереотипи

Н? для кого не секрет, що н? Рос?ю, н? рос?ян у
Львов? не люблять. Причин для нелюбов? можна
знайти багато. Рос?я в нас ст?йко асоц?ю?ться ?з
б?льшовицьким режимом, з ус?ма його
найжорсток?шими та найпотворн?шими рисами, а чи
не в кожного галичанина ? сво? особлив?
порахунки ?з радянською владою.

Адже мало знайдеться в Галичин? людей, у яких
хтось у родин? не постраждав в?д б?льшовик?в: чи
то зазнав пересл?дувань та репрес?й, чи просто
був ф?зично знищений. А ще у св?домост? багатьох
людей ?сну? ст?йке негативне ставлення до Рос??
як до держави агресивно?, деспотично?,
непередбачувано? ? незрозум?ло?, яка н?коли не
поважала сво?х сус?д?в, ?х культуру та мову, й
ц? стереотипи, зазвичай, переносяться на ус?х
рос?ян.

У той самий час рос?яни вже б?льше як
п?встол?ття ? нев?д??мною рисою повсякденного
Львова ? мають на життя м?ста дуже великий
вплив. ?х у Львов? щонайменше сто тисяч, ? це
самих лише рос?ян, не беручи до уваги
представник?в ?нших народ?в, що говорять
по-рос?йськи. Рос?йську мову у м?ст? ми зараз
чу?мо на кожному кроц?. Чи не кожен укра?нець
Львова ма? друз?в та знайомих серед рос?ян. ? що
ц?каво - рос?йське населення Львова укра?нц?
сприймають загалом дуже толерантно. А серед
укра?нсько? м?сько? ел?ти, особливо ?? молодшого
покол?ння, взагал? дуже часто можна почути думки
про те, що в м?ст? ?з льв?в?янином рос?йського
походження нав?ть легше знайти сп?льну мову,
ан?ж з? сво?м, укра?нцем, тим б?льше -
галичанином. Хто ж вони ? - рос?яни Львова? Як?
вони? Як вони з?явилися й що ?х чека? дал??

?енеза

За часом появи в м?ст? рос?яни належать до
наймолодших етн?чних груп. Ще жив? сучасники
австр?йського Львова, у якому рос?янин був ледве
чи не р?дк?стю.

Адже сто рок?в тому ?х у м?ст? було лишень
к?лька десятк?в чолов?к. П?сля Першо? св?тово?
в?йни рос?ян у м?ст? поб?льшало за рахунок
ем?грант?в - ут?кач?в ?з б?льшовицько? Рос??,
проте нав?ть перед вереснем 1939 р. у
400-тисячному м?ст? ?х жило всього лише дек?лька
сот ос?б.

У липн? 1944 р., коли до Львова вдруге прийшли
б?льшовики, до м?ста одразу ж масово почали
м?грувати рос?яни. У наступн? дек?лька рок?в ?х
при?жджало по 10-20 тис. щороку, й б?льш?сть ?з
цих м?грант?в залишилася тут назавжди.

Усього в к?нц? 40-х - на початку 50-х до
Галичини переселилося понад 200 тис. рос?ян, ?
половина з них оселилася саме у Львов?, де
швидко сформувалося ст?йке рос?йське етн?чне
ядро, чисельн?сть якого в наступн? десятил?ття
залишалася довол? стаб?льною - на р?вн? 120-130
тис. ос?б.

Особлива роль

Сучасна рос?йська сп?льнота м?ста дуже сильно
в?др?зня?ться в?д укра?нського чи польського
населення м?ста. Середньостатистичний рос?янин у
Львов? осв?чен?ший (причому здеб?льшого це
престижна вища осв?та - юридична, економ?чна,
медична), прагматичн?ший, адаптован?ший до зм?н
сусп?льно? ситуац??, менш закомплексований. В?н
ма? краще житло (причому живе здеб?льшого у
центральн?й частин? м?ста) й ма? вищий р?вень
доход?в. Нав?ть сам спос?б життя у них в?дм?нний
- рос?яни б?льше займаються спортом, б?льше
дбають про сво? здоров?я.

У багатьох сферах життя м?ста частка рос?ян ?
непропорц?йно високою у пор?внянн? з ?х
загальною часткою серед населення м?ста. Так,
дуже багато рос?ян було у таких сферах, як
право, медицина, економ?ка, вища осв?та, наука,
силов? в?домства, транспорт. Рос?йська община у
Львов? в дек?лька раз?в менша, н?ж укра?нська,
але надзвичайно сильна. Рос?йське етнокультурне
ядро, п?д яким розум?ють кор?нних мешканц?в
м?ста впродовж дек?лькох покол?нь, хоча й почало
формуватися водночас ?з новим пово?нним
укра?нським (оск?льки дово?нне укра?нське
етнокультурне ядро фактично було зруйноване),
розвинут?ше й структурован?ше. Рос?ян менше,
проте вони згуртован?ш?.

Чому так вийшло? Вс? ц? переваги рос?яни здобули
у перше пово?нне десятил?ття. До Друго? св?тово?
в?йни основу м?сько? ел?ти (управл?нсько?,
ф?нансово?, науково-осв?тньо?, техн?чно? тощо)
складали поляки та, меншою м?рою, ?вре?.

Укра?нська ел?та була значно слабшою ? менш
чисельною. М?сцевим укра?нським спец?ал?стам
нова влада не дов?ряла ? св?домо обмежувала
доступ до кер?вних посад.

Серед тих рос?ян, що переселялися до Львова у
к?нц? 40-х - на початку 50-х рок?в, окр?м
прац?вник?в державних та парт?йних орган?в,
в?йськовослужбовц?в ? прац?вник?в ?нших силових
в?домств, було також багато вчител?в, медик?в,
науковц?в тощо. Довол? потужне переселення
рос?ян в?дбувалося ? в процес? ?ндустр?ал?зац??
м?ста та розвитку нових галузей промисловост? у
друг?й половин? 50-х - на початку 60-х рок?в,
проте тод? у профес?йному склад?
рос?ян-м?грант?в переважали ?нженерно-техн?чн?
прац?вники та висококвал?ф?кован? роб?тники.
Сформувалася нова м?ська ел?та - майже виключно
не м?сцева, переважно рос?йська чи
рос?йськомовна.

За переписом 1959 р. рос?яни становили близько
30 % населення м?ста, а загалом рос?йськомовне
населення Львова складало майже половину
мешканц?в м?ста. М?сцевого галицького населення
в м?ст? було ще менше. Фактично, Льв?в у це
десятил?ття був нав?ть б?льше рос?йським м?стом,
ан?ж багато обласних м?ст у центральн?й Укра?н?,
яка перебувала п?д рос?йським впливом уже
стол?ттями. В?д остаточно? русиф?кац?? Льв?в
врятувала лише його довол? швидка
?ндустр?ал?зац?я, яка у 50-70-х роках поповнила
населення м?ста на дек?лька сотень тисяч
укра?нц?в ?з оточуючо? його с?льсько? м?сцевост?
й заклала п?д?рунтя для створення ново?
укра?нсько? ел?ти.

Сучасн? реал??

Коли виникла незалежна Укра?на, впродовж певного
часу було заборонено д?яльн?сть КПУ, а на
виборах у Галичин? перемогли пол?тичн? парт??
нац?онально-патр?отичного прозах?дного
спрямування, рос?яни остаточно в?д?йшли в?д
активно? участ? в органах державно? влади.
Головним напрямком реал?зац?? трудового
потенц?алу рос?ян стало приватне п?дпри?мництво.


Основними сферами ?х д?яльност? стало
обслуговування населення, причому передов?
галуз?: торг?вля, посередництво, ?нформац?йн?
технолог??, надання населенню юридичних,
медичних, туристичних, страхових послуг ? таке
?нше.

Окр?м високого р?вня профес?йно-квал?ф?кац?йно?
та осв?тньо? п?дготовки рос?ян, важливу роль тут
в?д?грали наявн?сть серед рос?ян родич?в та
знайомих у нових кра?нах, що виникли на
територ?? колишнього СРСР та в центральних,
п?вденних ? сх?дних районах Укра?ни, а також
зв?язки ?з силовими в?домствами, що забезпечило
?м над?йне прикриття в?д крим?нальних структур.
Кр?м приватного п?дпри?мництва, традиц?йно
багато рос?ян залишилося у вже згадуваних
силових органах, науц? та вищ?й осв?т?,
державн?й медицин?, на зал?зничному та
ав?ац?йному транспорт?.

Ц?каво, що в мовному питанн?, яке активно
обговорювалося останн?м часом у зв?язку ?з
загибеллю Б?лозора, серед причин, як? призвели
до засилля рос?йськомовно? музики в м?ст?, майже
н?хто не звернув уваги на те, що, по-перше, саме
рос?яни чи рос?йськомовне населення ?нших
нац?ональностей ? власниками значно? частини
кав?ярень у центр? Львова, по-друге, саме в
центр? найвищий в?дсоток рос?йського населення,
а по-трет?, саме рос?яни, загалом, ? заможною
частиною мешканц?в м?ста, ? серед в?дв?дувач?в
кафе та бар?в вони складають переважну
б?льш?сть. З огляду на це рос?йськомовний
репертуар п?сень льв?вських кафе ц?лком
законом?рний.

Рос?ян дуже багато в малому та середньому
б?знес?. У великому б?знес? Львова й Галичини ?х
менше, оск?льки останн?й т?сно пов?язаний ?з
владою, а владна верх?вка у нас майже виключно
укра?нська. Правда, ?сну? ще справд? великий
б?знес, який роблять у Ки?в?, на промисловому
сход? Укра?ни, у Дн?пропетровську чи Запор?жж?,
б?знес, який роблять так зван? укра?нськ?
?ол?гархи?, часто також рос?яни за походженням,
? до якого активно залучаються рос?яни Львова.
?сну? проблема наступу ки?вського та
сх?дноукра?нського б?знесу на галицький. А ще ?
Б?ЗНЕС, що його роблять у Рос??...

Пол?тичн? уподобання

На пол?тичних вподобаннях рос?ян сл?д зупинитися
окремо. Рос?йський електорат Львова довол? ч?тко
розпод?ля?ться на дв? велик? групи. Першу
становлять здеб?льшого рос?яни старшого в?ку.
Вони дисципл?новано ходять на вибори ?
традиц?йно в?ддають сво? голоси представникам
л?вих парт?й: КПУ або р?дше СПУ.

Н?чого дивного в цьому нема?. Переважно це люди,
як? переселилися сюди в перше пово?нне
десятил?ття, й усе досягнуте в житт?, що мина?,
у них пов?язано виключно ?з колишн?м Радянським
Союзом та КПРС. Саме завдяки Союзу вони отримали
можлив?сть жити в цьому гарному м?ст?, отримали
квартири у престижних районах Львова та висок?
посади у поважних закладах. Вони прийшли сюди як
?визволител?? й по-?ншому уявляти свою роль
просто не в змоз?. Багато з них так ? не
навчилися говорити укра?нською мовою, бо н?коли
не бачили в цьому потреби, ? тому час в?д часу
потерпають в?д побутового нац?онал?зму.

Рос?яни середнього, а тим б?льше молодого в?ку
зовс?м ?нш?. ?х пол?тична активн?сть дуже
низька. Вибори вони просто ?гнорують ? для цього
мають ц?лком поважн? причини. П?дтримувати КПУ
молодше покол?ння рос?ян не може, оск?льки росте
за зовс?м в?дм?нно? сусп?льно пол?тично?
ситуац??, ? вчення ??лл?ча? ?м абсолютно чуже, а
суто рос?йсько? пол?тично? парт?? в Укра?н?
просто нема?.

Це ? ? от? прагматично мисляч? люди, як? нараз?
сконцентрували свою активн?сть в економ?чн?й
сфер?.

Це м?сто для них р?дне, вони тут народилися й не
мають нам?ру н?куди зв?дси ви?жджати, у них
нема? жодних ?люз?й н? з приводу свого
майбутнього, н? з приводу Укра?ни, н? з приводу
Рос?? (з ?? ол?гархами, Чечнею, пост?йними
авар?ями ? великодержавницькими амб?ц?ями), вони
просто заробляють грош?, хто як вм??, а це вони
вм?ють робити добре. Ц? люди волод?ють довол?
значними кап?талами та зв?язками, добре знають
укра?нську мову, бо розум?ють, що тут ??
потр?бно знати, й за необх?дност? одразу ж на
не? переходять у сп?лкуванн?.

Оборона перед втратою ?дентичност?

В останн? десятил?ття серед рос?ян Львова
почалися дуже ц?кав? внутр?етн?чн? процеси,
зумовлен? кардинальною зм?ною
сусп?льно-пол?тичних умов ?х проживання п?сля
розпаду СРСР та виникненням незалежно? Укра?ни,
а отже, перетворенням рос?ян ?з державно? нац??
(а саме таким де факто був статус рос?ян у
Союз?) в етн?чну меншину. Етнологи добре вивчили
повед?нку етн?чно? групи у под?бн?й ситуац??.
Загалом, вона зводиться до таких д?й:
1. Швидке зростання числа мононац?ональних
шлюб?в серед рос?ян.

2. М?грац?я рос?йського населення ?з менших м?ст
та м?стечок Галичини до Львова. У невеликих
м?стах, у яких с?м?? часто виживають саме
завдяки п?дсобному господарству та зв?язкам ?з
родичами в сел?, нормальне ?снування рос?ян ?
довол? проблематичним.

3. ?нституц?йне оформлення етн?чно? общини,
?накше кажучи, створення нац?ональних товариств,
видання преси, створення нац?ональних пол?тичних
орган?зац?й тощо. У контекст? цього процесу
питання появи в Укра?н? пол?тично? парт??, яка б
репрезентувала ?нтереси рос?ян, ? лише питанням
часу. До процес?в ?нституц?йного оформлення сл?д
зарахувати ? появу у Львов? рос?йського
консульства. Наступний крок - перем?щення
консульства ?з вул. Патона, що майже на околиц?
м?ста, в центральну частину Львова.

У 90-х роках чисельн?сть рос?йсько? громади
в?дчутно скоротилася. Льв?в покинули т? рос?яни,
як? ще не встигли адаптуватися у Львов?
(м?гранти 80-х рок?в) ? зберегли ст?йк? родинн?
зв?язки з? сп?вв?тчизниками в Рос??, деяка
частина в?йськовослужбовц?в, як? не забажали
служити в Укра?нськ?й Арм??. Багато рос?ян, як ?
представник?в ?нших етн?чних груп, пови?жджало
на зах?д п?д час загально? хвил? розчарування
пострадянською д?йсн?стю. Зараз темпи пад?ння
чисельност? рос?ян у м?ст? спов?льнились.

Перех?дний пер?од в ?х ?стор?? зак?нчу?ться, так
само, як зак?нчу?ться ?х адаптац?я до нових
пол?тичних та економ?чних умов, остаточне
оформлення, зм?цнення та структуризац?я
рос?йського етнокультурного ядра. У Львов?
рос?яни достатньо сильн? й чисельн?, щоб
створити свою власну м?ську культуру. Рос?яни
Львова утверджуються як надзвичайно сво?р?дна,
ориг?нальна частина рос?йсько? етн?чно?
сп?льноти, в?дм?нна як в?д рос?ян кор?нно?
Рос??, так ? в?д рос?ян Сходу чи П?вдня Укра?ни.

Відповіді

  • 2001.06.10 | vujko

    hotilosya b pobachyty analiz inshyh elektoral'nyh grup, ne obovyazkovo etnichnyh(-)



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua