Критика міжнародних альтернатив В.Ю.+450
06/14/2001 | Shooter
>міжнародні:
>1. росія – наш стратегічний партнер, але вона не завжди ставиться до нас дружно
Пропоную доповнити список стратегічних партнерів Америкою (ставиться швидше дружньо, чим так, як Росія), Європою (індиферентно) і, можливо, Китаєм та деякими іншими країнами Середньої, Південної та Південно-Східної Азії (сьогодні - індиферентно).
>2. польща – наш найбійльший друг на даний момент.
згода
>3. ніяких розмов про вступ до нато
натомість розмови про особливий статус співпраці з НАТО . і реалізація цих розмов. Насамперед - у виробництві зброї і спільних маневрах.
4. ніяких розмов про вступ до єс, натомість наближення до стандартів єс, спочанку на рівні загального законодавства (права людини, судова система тощо) й доходячи до найменших деталей. орієнтуватися на польщу як приклад і, можливо, помічника
Вступ - можливо і ні. Проте повинно чітко вестись мова про асоційоване партнерство з ЄС (до 5-7 років). Досвід Польщі та інших постсоціалістів - цінний, проте орієнтуватись, насамперед, потрібно на Брюсель та Бонн.
5. домагатися вільної торгівлі з росією як доказу її дружності, відповідати на всі її економічні утиски адекватно
згоден.
6. центрально-східна європа, балто-чорноморський пояс, гууам як альтернативи російському ринку
думаю, нереально. Формуються 2 ринки - ЕУ і пост-радянський. Ціль - перший (як в n разів об'ємніший). 2 ринок - як доповнення. Але не як альтернатива.
7. відкрито заявити про своє ставлення до білоруського режиму
. А що там заявляти?
8. наша мета по придністров’ю – вивід всіх російських військ, єдина молдова, український протекторат прав придністровців.
згоден. Протекторат укр. держави на всіх територіях компактного проживання українців (насамперед - Росія, потім - Молдавія, Польща, Словаччина, Румінія,...).
>1. росія – наш стратегічний партнер, але вона не завжди ставиться до нас дружно
Пропоную доповнити список стратегічних партнерів Америкою (ставиться швидше дружньо, чим так, як Росія), Європою (індиферентно) і, можливо, Китаєм та деякими іншими країнами Середньої, Південної та Південно-Східної Азії (сьогодні - індиферентно).
>2. польща – наш найбійльший друг на даний момент.
згода
>3. ніяких розмов про вступ до нато
натомість розмови про особливий статус співпраці з НАТО . і реалізація цих розмов. Насамперед - у виробництві зброї і спільних маневрах.
4. ніяких розмов про вступ до єс, натомість наближення до стандартів єс, спочанку на рівні загального законодавства (права людини, судова система тощо) й доходячи до найменших деталей. орієнтуватися на польщу як приклад і, можливо, помічника
Вступ - можливо і ні. Проте повинно чітко вестись мова про асоційоване партнерство з ЄС (до 5-7 років). Досвід Польщі та інших постсоціалістів - цінний, проте орієнтуватись, насамперед, потрібно на Брюсель та Бонн.
5. домагатися вільної торгівлі з росією як доказу її дружності, відповідати на всі її економічні утиски адекватно
згоден.
6. центрально-східна європа, балто-чорноморський пояс, гууам як альтернативи російському ринку
думаю, нереально. Формуються 2 ринки - ЕУ і пост-радянський. Ціль - перший (як в n разів об'ємніший). 2 ринок - як доповнення. Але не як альтернатива.
7. відкрито заявити про своє ставлення до білоруського режиму
. А що там заявляти?
8. наша мета по придністров’ю – вивід всіх російських військ, єдина молдова, український протекторат прав придністровців.
згоден. Протекторат укр. держави на всіх територіях компактного проживання українців (насамперед - Росія, потім - Молдавія, Польща, Словаччина, Румінія,...).
Відповіді
2001.06.14 | zinc
Re: Критика міжнародних альтернатив В.Ю.+450
>Пропоную доповнити список стратегічних партнерів Америкою (ставиться швидше дружньо, чим так, як Росія), Європою (індиферентно) і, можливо, Китаєм та деякими іншими країнами Середньої, Південної та Південно-Східної Азії (сьогодні - індиферентно).мав на увазі перш за все реальність, а не гарні слова чи побажання. Росія -- найбільший доступний нам ринок, і країна від якої ми найбільше залежні, тому нам просто судилося мати її справді стратегічним партнером. Для інших -- красиві розмови, та чекати поки або ми доростемо або вони "снізойдуть".
>натомість розмови про особливий статус співпраці з НАТО . і реалізація цих розмов. Насамперед - у виробництві зброї і спільних маневрах.
але ж знову: ніяких гучних заяв про співпрацю ! просто виробляти зброю та цікавити нею. просто проводити ті маневри, які цікавлять обидві сторони.
>Проте повинно чітко вестись мова про асоційоване партнерство з ЄС (до 5-7 років).
ніяких розмов ! ми вже достатньо разів сказали, що хочемо там бути. пора працювати над собою та чекати, поки це помітять та почнуть кликати, а тоді вже й балакати, якщо захочемо.
>думаю, нереально. Формуються 2 ринки - ЕУ і пост-радянський. Ціль - перший (як в n разів об'ємніший). 2 ринок - як доповнення. Але не як альтернатива.
думаю, перший -- нереально "в обозримой перспективе"
>>7. відкрито заявити про своє ставлення до білоруського режиму
> А що там заявляти?
а що україна вже заявила ?
>згоден. Протекторат укр. держави на всіх територіях компактного проживання українців (насамперед - Росія, потім - Молдавія, Польща, Словаччина, Румінія,...).
думаю, що зараз це нереально, а, коли стане реально, то буде вже неактуально
2001.06.14 | Shooter
Re: Критика міжнародних альтернатив В.Ю.+450
zinc писав(ла):>
> мав на увазі перш за все реальність, а не гарні слова чи побажання. Росія -- найбільший доступний нам ринок,
Ще раз, ще раз і ще раз. Росія як профілюючий ринок для України- МІФ!!!. Математика елементарна: 350 млн х 1000 доларів і 150 млн х 75 доларів. Вже експорт України в Росію дорівнює експорту України в 4 країни ЕУ/асоційовані країни ЕУ. А докупи їх є 28.
> і країна від якої ми найбільше залежні,
В чому?!! Тільки "не крадем газ" (бандюки не крадуть) - і ніякої залежності!!! Ще один велетенський міф!!! Сьогодні не проблема купити - проблема продати. Тому швидше Росія від нас залежна - 70 млрд. кубів газу на рік "піхнути" - не іграшка.
>тому нам просто судилося мати її справді стратегічним партнером. Для інших -- красиві розмови, та чекати поки або ми доростемо або вони "снізойдуть".
. Ще одна базова помилка. Ніхто до нікого "не снізойде". Всі будуть робити тільки те, що їм вигідно. Росії "вигідно" сьогодні реанімувати імперію, Заходу - не допустити цієї реанімації. Україні - бути частиною структур Заходу, а не "загниваючої Росії". Все. То є реальна і єдина парадигма, з якої має виходити Україна.
І не тільки "виходити", а активно "стукати в двері" Європи (як треба - то і ногами), а не раз-по-раз озиратися на північний-схід. Там голі-босі-бідні-і безпомічні, like ми. І їм теж нікуди від Європи не дітися.
Проте входження України в Європу через Росію було би вирізанням апендециту через задницю.
> >натомість розмови про особливий статус співпраці з НАТО . і реалізація цих розмов. Насамперед - у виробництві зброї і спільних маневрах.
> але ж знову: ніяких гучних заяв про співпрацю ! просто виробляти зброю та цікавити нею. просто проводити ті маневри, які цікавлять обидві сторони.
сьогодні - може й так. через 5 років - побачимо.
> >Проте повинно чітко вестись мова про асоційоване партнерство з ЄС (до 5-7 років).
> ніяких розмов ! ми вже достатньо разів сказали, що хочемо там бути. пора працювати над собою та чекати, поки це помітять та почнуть кликати, а тоді вже й балакати, якщо захочемо.
Ніхто нікого кликати нікуди не буде!!! Крім Росії в велику Росію.
Внутрішні зміни в Україні - політична ситстема, закони, податки, громадянське суспільство - база. Проте Європа повинна бути готова, що залізна завіса №2 довго не витримає.
Як не будем стукати - не відкриють. А "спишуть" на ласку Росії і на наступних 50 років.
>Формуються 2 ринки - ЕУ і пост-радянський. Ціль - перший (як в n разів об'ємніший). 2 ринок - як доповнення. Але не як альтернатива.
>думаю, перший -- нереально "в обозримой перспективе"
чому? Румунія, Болгарія, Македонія, в кінці кінців, Литва, Латвія - реально як члени ЄС до 2-7 років, Україна - не реально, як асоційований член/партнер?
Знову ж таки: так чи інакше Україна змушена орієнтуватися насамперед на найближчий найбагатіший ринок - європейський. Що вже і йде повним ходом "явочним порядком".
>згоден. Протекторат укр. держави на всіх територіях компактного проживання українців (насамперед - Росія, потім - Молдавія, Польща, Словаччина, Румінія,...).
>думаю, що зараз це нереально, а, коли стане реально, то буде вже неактуально
Все реально. Було би бажання. І було би хоч мінімальне розуміння мудаків із ВР, що сьогодні за кордоном України - "золотий її потенціал". Але тупоголові бандюки і комуняки навіть закон про закордонних українців не захотіли розглядати ((.
2001.06.15 | Максим'як
Re: Добре бачення. Але добавлю.
Наскільки реально ввести і протягом якого часу це вдасться зробити: візовий режим з Росією? Можна після цього сподіватися на справді уважне ставлення Європи до України. В першу чергу це би пом’якшило стосунки із Східно-Європейськими країнами. Якщо Польша фактично зазнає мільярдних збитків від візовості, то Україна, навпаки, не має такої сильної чартерної прикордонної торгівлі на сході і збитків не буде, а тільки виграші. З нового року планується всього-навсього в’їзд в Україну-Росію із закордонними паспортами і то вже лунають крики, і до того може і не дійти.Думаю, що це є ключове питання нашої інтеграції із заходом.
Друге, що варто вже робити, це відмовитися від власної монетарної політики і прив”язати гривню до євро, бо дійсно наш ринок вже є там. За рік на непоступливості нашої гривні наші товари в Європі подорожчали на 10-15 відсотків і ряд видів готової продукції єде тепер із східно-європейських.
Потрібна спеціальна програма спрямована на насичення Європейського ринку такими дешевими і простими побутовими товарами, а також екологічно-чистими продуктовими товарами (є дорожчі від звичайних в 5-10 раз) . Наприклад голандські помідори не мають запаху ні смаку і в побуті їх називають четвертий стан води і не є в жодне порівняння із херсонськими чи миколаївськими. Ця програма в Україні повинна передбачати підтримку дрібного виробника в сфері побутових товарів і вже великого в сфері вироблення продуктів харчування (на дрібних не можливо добитися ні якості продуктів, ні їх низької ціни).
Необхідно, як це ще 10 років тому зробили чехи – закупити лабораторії на сертифікацію продуктів (одна коштувала 50 млн.дол.)
Ми можемо дуже легко завоювати ринок продуктів у Європі, бо всі одностайно визнають, що смак в наших товарів є неповторний.
Наразі, хватить.
2001.06.15 | zinc
Re: свій серед чужих, чужий серед своїх
я з усім погоджуюся, тільки додам, що Україна зараз як "свій серед чужих, чужий серед своїх", і треба бути впевненим в своїх силах і можливостях перед тим, як показувати незалежність "своїм чужим" та пропонувати спілку "чужим своїм"2001.06.15 | оЛЕКСАНДР
І не доткнеш...
І не доткнеш ні слова. Все правильно (всіх думок стосується).Щодо нібито нереальності потрапити в Європу в найближчому майбутньому: якщо виконаємо все, передбачене даною програмою - потрапимо. Якщо ні :-((
2001.06.15 | Сергій Кабуд
Ви точнісінько в яблучко влучили, пане Максим'як!
Вже декілька років, улітку я купую в Нюйорку Білий Налив.Не знаю звідки воно їде, але це ВІН! Справжнісінький!
Року у 93у я чув, що до Хвілядельхвії приходила баржа з цими яблуками. Наші емігранти розбирають як дурні це за секунду.
А помідори я тут купуюсаме голянські бо вони в порівнянні з тутешніми кращі.
А справа в черноземі. Ніколи не думав коли жив в Україні що це настільки впливає.
Найпаскудніші продукти у австралії. Люди звідти кащуть що американські в порівнянні просто чудові
2001.06.16 | Лариса Лебідь
Re: Ви точнісінько в яблучко влучили, пане Максим'як!
Кілька реплік (про городину й садовину):- у Голландії‚ скажімо‚ 15 грамів (!) кропу (як хто не розуміє‚ то це "укроп")‚ тобто малюсінькі кілька гілочок‚ причому здебільшого стебла‚ коштують (у супермаркеті‚ а не на базарі) 2.25 NCL! 1NGL=2.20 грн. за їхнім курсом ($0.40). Те саме з іншою зеленню. Про помідори -- щира правда‚ яблука взагалі більшу частину року імпортують з Нової Зеландії (!).
АЛЕ. Коли ми запропонували тим нещасним голландцям‚ котрі й овоча нормального ніколи не куштували‚ налагодити зв’язки із нашими фермерами для постачання садовини й городини‚ вони дуже навіть помірковано відповіли‚ що наші фрукти й овочі доступні лише в сезон. А новозеландські‚ аргентинські‚ etc. -- протягом усього року. І помідори в них нібито й свої смачні‚ але тільки тоді‚ коли достигають. "Що ж нам робити 10 місяців року‚ коли їх нема?".
Як виявилося‚ значно дешевше привезти це все з іншого кінця світу (відпускна ціна ледь не задарма)‚ ніж вирощувати своє в теплицях. Отаке.
Хоча‚ щиро кажучи‚ голландці та бельгійці тим взагалі не переймаються (от італійці та французи "живі вітаміни" поважають не лише за корисність‚ а й за смак).
Якщо врахувати‚ скільки тих же яблук та персиків пропадає під час врожайних років в Україні‚ то навіть якщо доставляти їх літаками‚ мабуть‚ вийшов би прибуток (нам‚ звісно). Але - сезон.
- щодо австралійських продуктів -- брехня. Не знаю‚ як саме‚ але їм вдається продавати дуже багато дійсно смачних фруктів та овочів. Кавуни‚ наприклад‚ смачнющі! А виноград паскудний. Про яблука взагалі мовчу -- сортів сотні‚ і всі на смак як трава. Чи ми просто звикли до смакоти на наших чорноземах?
Якби ще на тих чорноземах та отримувати адекватні врожаї! У тих же Нідерландах‚ де земля -- ну просто глина суцільна! -- збирають з кожного засадженого гектара таку кількість продукту‚ що я від жаху навіть забула‚ скільки саме (йшлося про ті ж помідори та деяку іншу городину). Але людина поінформована повідомила‚ що з українськими врожаями ні в яке порівняння не йде . І справа зовсім не в добривах (у нас сиплють не менше‚ а вони здебільшого турбуються про здоров’я і скорочують відсоток використання хімічних речовин). У чому саме‚ не буде й згадувати.
Насамкінець ще одне спостереження: в Аргентині продають здебільшого італійські яблука і європейські груші. Не дивно‚ що не аргентинські‚ бо у них проблеми з кліматом‚ але чому‚ скажімо‚ не українські ? А тому. Тому‚ що у них кожне яблуко мало того що величезне (навіть мізерні сорти‚ якими у нас корів годують)‚ бо на продаж ідуть лише найдобірніші екземпляри‚ так ще й помите і в папірець загорнуте. Згадаймо‚ у якому вигляді наші фрукти транспортують навіть у межах країни. І то‚ це за умови‚ що вони до того транспортування доживуть при збиранні врожаю.
.
Перепрошую‚ що так багато по нібито недоречній на форумі темі‚ але ж приклад з дарами садів та полів -- лише приклад.... і якби ж то для всіх інших галузей укр. виробництва нетиповий..........
2001.06.16 | Сергій Кабуд
Пані Ларисо, так шо ж брехня коли самі кажете шо ні?
Австралійські кавуни добрячі а інше як трава.Ну добре, нехай так.
Тутешні мериканські кавуни нічого але й нічого особливого.
Все ж таки прошу пояснити ось це–
І справа зовсім не в добривах (у
нас сиплють не менше‚ а вони здебільшого
турбуються про здоров’я і скорочують
відсоток використання хімічних речовин). У
чому саме‚ не буде й згадувати.
Чому в нас більші врожаї? Чи меньші?
Я так і не второпав.....
2001.06.16 | Лариса Лебідь
Re: Пані Ларисо, так шо ж брехня коли самі кажете шо ні?
Cергію‚ по-перше‚ ви написали‚ що єрундові (ну майже так) австралійські ПРОДУКТИ (усі‚ виходить). Це-то вже точно не зовсім правда. Пробували б ви їхні горіхи! (хто що любить‚ про те й пише ) Або м’ясо. Кенгуряче і я не пробувала (хоча відгуки чула якнайкращі)‚ а крокодиляче дійсно смачне :-)). Зауважте‚ про те‚ що несмачні‚ я згадувала лише в контексті яблук (теж дуже вже люблю наші‚ справжні‚ ) і винограду. Більшість інших ВИРОЩЕНИХ продуктів дуже таки й непогані. В USA бувати не випадало‚ тому про ваші там продукти нічого сказати поки що не можу.А щодо вашого питання
<Чому в нас більші врожаї? Чи меньші?
Я так і не второпав.....
, то ви‚ очевидно‚ давно вже в Україні не були. Або коли й були‚ то колгоспного господарства не бачили. Як ви гадаєте‚ чому справжні господарники так того фермерства прагнуть? Бо тоді буде щось СВОЄ. Але з цього щастя випливає‚ що при нормальних ринкових відносинах (підкреслюю‚ нормальних) отримаєш‚ скажімо‚ гроші‚ тільки в тому випадку‚ якщо те СВОЄ буде якісним.
А так у нас тільки й багатства‚ що чорноземи. Ви ж‚ мабуть‚ пам’ятаєте (тільки прошу не зациклюватися на не надто укроїнофільських настроях автора) крилату фразу про "разруху". Як ні‚ то нагадую:
"...разруха ... она в головах".
(Булгаков. Собачье сердце...)
З приводу наших голів я вже якісь сумні плачі писала‚ тому повторюватися не буду.
2001.06.16 | Максим'як
Re: Смак продуктів харчування є не тільки суб"єктивною ознакою.
Смак залежить від тривалого споживання цих продуктів. Коли він сприймається не новизною відчуттів через рецептори на язику, а через всі функції організму, а це проявляється не раніше, ніж за два-три місяці, то що в народі кажуть - вже проїлося.2001.06.17 | Shooter
:):
>А так у нас тільки й багатства‚ що чорноземи...
Не тільки. Скажімо, титан-цирконієвих пісків - завалісь. І в ґерманії (Ge) попереду всієї планети.
2001.06.16 | Shooter
Корекції
Максим'як писав(ла):> Наскільки реально ввести і протягом якого часу це вдасться зробити: візовий режим з Росією?
Як на мене, думка хибна. Візовий режим з Росією варто вводити перед 0,5 року до вступу в ЕУ. Що у випадку України -рочків за 15-20.
> Друге, що варто вже робити, це відмовитися від власної монетарної політики і прив”язати гривню до євро, бо дійсно наш ринок вже є там.
Може й Ви маєте правду.
>За рік на непоступливості нашої гривні наші товари в Європі подорожчали на 10-15 відсотків і ряд видів готової продукції єде тепер із східно-європейських.
За рік "непоступливості", IMHO, пенсіонери почали отримувати на 10 УСД більшу пенсію. І не зросла гривнева ціна "критичного імпорту".
Українські товари (при нормальному внутрішньо-українському ринку) мали би і так бути дешевші від ЦЄ. Проблема "в малому" - нормалізувати економічну систему України (як перший крок - нормалізація політичної системи України).
> Потрібна спеціальна програма спрямована на насичення Європейського ринку такими дешевими і простими побутовими товарами,
дешевими і "нормальними" (технологічними). через прихід західного інвестора в Україну.
> а також екологічно-чистими продуктовими товарами (є дорожчі від звичайних в 5-10 раз).
Важкувато буде. Якщо не нереально. Біля 50% бюджету ЕУ - це дотації с/г. Тому перше завдання - насити внутрішній ринок с/г продукції. Сьогодні внутріншня ціна м'яса в Україні - на рівні внутрішньої ціни м'яса в Словаччині. А з Польщі імпортуємо картоплю і цибулю. Анекдот.
In general, с/г продукція - не є "локомотивом" розвитку економіки.
2001.06.16 | Максим'як
Re: Корекції
Стосовно візового режиму, давайте думати від зворотнього:”Чи може це прискорити процес інтеграції в Європу?” (приклад Прибалтики).По-друге: Введення віз є складна процедура для таких близьких країн, як Україна і Росія, отже потрібні проміжкові варіанти.
По-третє: затягування до останнього з візами для нас в Чехії і Польщі пов”язано із збитками для цих країн від такого введення.
Стосовно абсолютного росту пенсій, цін та нормалізації економіки, думаю, що ви не будете заперечувати, що все залежить від продуктивності праці, яка в свою чергу залежить від продуктивності засобів виробництва і тут жодні реформи не поможуть, тобто не існує інших регуляторних нормалізаторних шляхів!
Із своїми “нормальними” товарами, ми вже давно на світовому ринку і їх технологічність полягає в тому, що ці товари вміють стріляти і літати. З цим товаром ми в Європу розвинуту не вклинемось (Македонія, може Турція). Інших ми не скоро матимемо. Я веду мову про побутові дрібнички, яких є асортимент в десятки тисяч. Всі ці товари ввозяться з цілого світу, бо їх не вигідно в таких країнах виготовляти. В нас ці товари можуть виготовлятися на на кустарному рівні, так як це є в Індії чи Латинській Америці (радянська система винищила дрібного виробника, як прошарок) Цим займається вся Східна Європа.
То все дуже довго розказувати про с/г. Але приклад про цибулю легко пояснюється. Цибулі в Україні є більше ніж треба, але традиційно західні області цибулю не вирощують. Доставка цибулі з Криму чи Херсону робить її ціну в десять раз вищу від закупівельної, тому там вже менше її садять. Тому вигідніша 20-кметрова доставка із Польщі і цибулі і яблук і помідорів, ніж 800-1000 кметрова і Херсону чи Криму.
Раніше такого не було, бо ціна на пальне була пропорційна до всього решту. Хоч собівартість вирощення цибулі в Польщі набагато вища, для західних областей вона є дешевшою. Щоб це питання цибуляно-помідорове вирішити в межах України, потрібно добрі дороги і якісні холодильники, щоб збитки при транспортуванні становили, як в Європі 0,5 відсотка, а не 30, як у нас. Ось і весь анекдот. Будем далі їсти польське.
Стосовно рушійної сили економіки, то споживач ніколи не дійде до придбання високотехнологічних товарів, якщо зарплату витратить на їжу. Тому там такі сильні дотації, щоб затрати на продукт харчування становили не більше 10 відсотків від оплати праці середнього робітника. Ціну, може тримати тільки перевиробництво, оце і дотується. Попри це, за цей рік в Європі ціни на м”ясо зросли на 18 відсотків, а на овочі на 12 відсотків, а олія, завдяки нашому миту – на 15 відсотків і все, що із нею пов”язано. Тому Ющенко мав зернову програму і вона є для нас все. Думаю має більшу вагу ніж випуск нового літака.
2001.06.17 | Shooter
Re: Корекції
>По-третє: затягування до останнього з візами для нас в Чехії і Польщі пов”язано із збитками для цих країн від такого введення.
Вірно щодо збитків, невірно щодо Чехії. Із сусідів України - кандидатів до ЕУ візу не ввели Польща, Румінія і Угорщина (остання, доречі, вже ввела візу для Молдови, Білорусі і Росії).
Беріть до уваги також, що в Україні живе прибл. 10 млн росіян, а в Росії - 5-6 млн. українців. Віза сьогодні між Україною і Росією - лишній мененгіт і жодного ефекту.
>Стосовно абсолютного росту пенсій, цін та нормалізації економіки, думаю, що ви не будете заперечувати, що все залежить від продуктивності праці, яка в свою чергу залежить від продуктивності засобів виробництва і тут жодні реформи не поможуть, тобто не існує інших регуляторних нормалізаторних шляхів!
Ви про дешо інше, ніж я. . Сьогодні стійкість гривні є більш вигідна (для 95-98 % населення), чим невигідна (для експортерів).
>Із своїми “нормальними” товарами, ми вже давно на світовому ринку.
Уточню. Необхідний прихід в Україну західного "технологічного" інвестора. З наступним експортом з України згаданої "нормальної" технологічної продукції на багаті ринки. Зброя на сьогодні (завжди) не є мейнстрімом в економіці. І не може забезпечити "успішну економіку".
Щодо с/г - Ви все правильно пояснили. В України шанси вийти на перенасичений ринок с/г продукції Європи - нульові. Теж Вам не хочу розказувати, що, наприклад, Україна вирошує мінімум високоякісного зерна, а сама його імпортує. Тому для України би спочатку вирішити проблеми із насиченням внутрішнього с/г ринку. Там ще ой як багацько роботи.
Щодо літаків і ракет - це одні з небагатьох "технологічних" видів сьогоднішньої української продукції, якими вона може (і мусить) конкурувати в світі. На с/г ринок можна "прийти" завжди. Після "вступання" з ринку ракет/літаків камбек є майже нереальним.
2001.06.17 | Максим'як
Re: Корекції
Якщо із Польшею все ясно, то Чехія зазнає збитків від зменшення конкуренції на ринку робочої сили. Крім азіатів, які переважно через ту саму Україну і попадають в Чехію, вона практично не має де брати дешеву робочу силу. Той дрібний виробник, який один раз попробував дешеву робочу силу, вже не може обійтися без неї. В Німеччині за офіційними даними на сьогодні працює 1 млн.чорноробочих і загроза тюрми і банкротства для роботодавця ніяк не впливає.Відносно віз, то я буду стояти на свому – це ключовий момент, на який Європа звертає увагу після дотримання принципів вільного ринку. Росіян ніколи менше не буде, принаймі в «обозрімом» майбутньому, отже, це не може бути причиною. Облік і контроль (віза) – це порядок. Росія - бездонна бочка причеплена до України. А ефект буде дуже швидко.
Стосовно, монетаризму, то мабуть жодна країна так ідеально його не проводить, як Ющенко і його школа. В питанні стабільності, яку він приносить, мови не має. Тут я згідний. Але це не може тривати безконечно. Будуть відкати, тому потрібно негайно прив’язуватися до евро.
В таку Україну, відкриту на всі чотири сторони, технологічний інвестор не прийде ніколи. Я приведу такий психоприклад: якщо подвір’я без паркану і чужі свині там риють коли-хочуть і що-хочуть, то на те подвіря зверне увагу не «технологічний» інвестор, а міжнародний авантюрист (а назватися він може ким завгодно). В кращому випадку буде, як з цементом. Чесно признаюся, я собі сьогодні не уявляю жодної «нормальної» продукції, яка би втикалася в штепсель і могла би знайти в Європі ринок. А з виробництвом військової техніки я погоджуюся.
А пшеницю 4 класу Україна всі 9 років незалежності продавала. І 9 років ніхто не знав, яка в нас урожайність і який урожай. Бо хто це контролював, восени продавали приватно, а весною відкуповувала вже держава. Списання боргів і фючерси покажуть цього року реальну картину (+/- 10%). От буде сміху коли збір зернових перевищить 40 млн.т.
2001.06.18 | Englishman
Cikavo, a chomu vy ne zgaduete obmezhennya EU na import silskogospodars'koji produkciji cherez CAP? (-)
2001.06.18 | Максим"як
Re: CAP не є перешкодою.
Заборонено ввозити кетчуп і м"ясні та рибні консерви, та готові вироби із м"яса, якщо завод-виробник не є сертифікований системою ЕУ.Всі зернові ввозяться через придбання квот, для разових поставок до 10 тонн франкфуртських дозволів не потрібно.
Городнина має сезонні обмеження на ввіз, але можна консерви і пресерви завозити.
Справа не дозволах, справа в тому, щоб ваша продукція отримала схвалення в покупця на заході.
САР зрівноважує ціни, шляхом їхнього податку. Бо ще окремо є ПДВ і мито в кожній країні з ЕУ.
2001.06.18 | Сергій Кабуд
Я майже кожного дня вживаю українські продукти в Нюйорку
Нажаль не весь цей асортимент є в продажу постійно.Це–
олія в пластикових пляшках
томатний сік Чумак
мінеральна вода
гречана крупа
консервовані овочі– перці, помідори, ікра з баклажанів і таке інше
варення
згущене молоко
може ще щось, не пом'ятаю.
Російських продуктів значно більше і більший асортимент. Окрім свіжих овочей, фруктів, м'яса
та риби можна харчуватися виключно російськими продуктами.
Але це небеспечно, бо говірка потроху стає московською:)
2001.06.17 | ilia25
Это все читать просто смешно
Такое впечатление, что вы не знаете в какой стране вы живете, и кто этой страной руководит. Если забыли, то напоминаю -- страной руководит Президент Кучма. И пока это так, все эти детальные прожекты не стоят тех електронов, которые их высвечивают на экране.Ах да, я забыл, это называется "конструктивная оппозиция". Боремся не "за", а не "против", как учит нас великий Ющенко.
Ну-ну, пишите. Я бы сказал, что Кучма глядя на эти внешенполитические программы только посмеивается, но он, ясно дело никогда эту муть читать не будет. Он, в отличие от вас -- реалист.
Боже ведь все так просто. Кучме НУЖНО, чтобы оппозиция была безоглядно верна Ющенко. Тогдда вся оппозиция будет у Кучмы под контролем потому, что Ющенко Кучма уже давно контролирует.
2001.06.18 | АВ
Re: Это все читать просто ГРУСТНО!
Польша - лучший друг...(Помогут газ не воровать)...Ющенко - боец (за Бжезинского)...(Бжезинский - за Украину)...Эти нынешние украинцы - совсем не украинцы, вот националисты - настоящие украинцы, которым до этих украинцев вообще нет дела из-за занятости настоящими украинцами, т.е. собой...Лень мысли формулировать, так достали апологеты подмеченного Вами... Хм., даже не отсутствия реализма, а некоей активности "европиизма"...
А Вы не допускаете, что они просто работают на Кучму? И против прав народа?
2001.06.15 | Сергій Кабуд
Вчиться панове в Шутера. коротко і точно(–)