Що я знайшов! Ось тепер не кажіть, що того нема, всі Росіяни добрі та інше...
06/29/2001 | Augusto
Хоча, звичайно, це маленька частина російськомовних Українців, але дуже галаслива та пришелепкувата, бо вони, як завжди, апелюють не до існуючої Росії, а до чогось ідеального, що не має зв'язку з життям...
http://www.br-sl.com/
Газета "Братья Славяне" - всеукраинский антибандеровский информационный центр - Луганск, Северодонецк, Донецк, Симферополь, Киев, Москва - рад приветствовать вас!
http://www.br-sl.com/
Газета "Братья Славяне" - всеукраинский антибандеровский информационный центр - Луганск, Северодонецк, Донецк, Симферополь, Киев, Москва - рад приветствовать вас!
Відповіді
2001.06.29 | Shooter
я знайшов!
Їй-богу, Ауґусто, замість того, щоб "відкривати " подібну еврику, Ви би краще Міллера слухали
Приємніше і корисніше
2001.06.29 | Augusto
Та не шукаю ж я такe по Інеті свідомо!
Мене треба носом встромити, щоб я таке читав! А мене ще тут Гура агітував про жахливих націоналістів (читай - українських), та бідолашних маленьких замучених, затравлених російськомовних!2001.06.29 | AST
Re: я знайшов!
А ви особисто Мюллєра слухаєте?2001.06.29 | Shooter
Re: я знайшов!
Міллера (Маркуса..їх кілька було) - вже перестав.Зараз слухаю українців.
Вас настільки цікавлять мої смаки?
2001.06.29 | НеДохтор
Re: STOP
Індуктивний метод для характеристики народу не підходить.Ніколи не можна сказати що ВСІ росіяни (чи українці, чи будь який народ) є добрі та інше...
ДУрні - це інша площина, котра перетинає всі національності. Будь-ласка не лементуйте.
2001.06.29 | Shooter
Re: STOP
Підтримую.
Проте...цікаве опитування на порівняно "ліберальному" сайті Нєзавісімой газєти
http://www.ng.ru.
Росіяни (більшість) все ще живуть ілюзіями вєлікойнєдєлімой/вєлікагамагучєга.
Робімо висновки.
2001.06.29 | Ihor
Бо якщо ідею "вєлікомагучєй" забрати, то залишиться пустота...
Вони хапаються за цю ідею як за рятівну соломинку. Навіть такі інтелектуали як Міхалков проповідують ідею монархії.Чим ще може жити громадянин Росії як не ідеєю "всемагучей"?
Росія хоч і належить до Європи, але ніколи не варилася в європейському соці. Тому досвід та цінності європейських націй, геть не зрозумілі пересічному громадянину(кріпаку) Росії.
Але я би також провів таку-собі паралель з Україною. Бо в Україні теж величезна кількість українців для яких саме важливе щоб Україна була незалежною, а все інше права людини, ... мають навіть не другорядне а якесь пекло-рядне значення.
2001.07.01 | Мартинюк
Чесно кажучи ніколи не бачив поганих народів.
Мені довелося багато наїздитися як по колишньму СРСРу так по цілому світу - ніде я не бачив "поганих" народів. Всяка "негативна" риса, якщо вона й навіть властива для більшості представників якогось народу обовязково компенсується чимось вельми позитивним в іншому аспекті. Можливо без цього цих народів і не було б на світі - ніякий народ не може накопичувати в собі негативну енергію без загрози самознищення...А антиукраїнізм є фактично одним із складових становлення сучасної російської нації ( "россиян").
Він нагнітається зверху - через державу, засоби масової інформації та деяких інтелігентів.
Без впливу цих чинників ставлення среднього росіянина ( не напівукраїнця чи якогось іншого "обрусевшего") як правило доброзичливо-зацікавлене. Завдяки неустанні обробці телебачення та газет до цього зараз домішується певна настороженість і трохи недовіри( "А газ то зачем своровали?").
Інша річ різноманітні російсько-українські гібриди. Об'єктивна необхідність якось "визначатися" приводить до того що вони часто стають надзвичайно заклятими ненависниками однії із полин свого походження. Все це часом сприймається як якийсь екстремальний український чи російський націоналізм .
Однак це напевно все таки предмет не політики а психоаналізу. До речі публіка , яка підтримує згаданий "антибандерівський" схоже і є потенційними пацієтами для психотерапевтів, але аж ніяк ніяк не прикладами "росіян" для якихось далекосяжних висновків.
2001.06.29 | Dmytro
До питання про слов'янство. Тези. Було: Що я знайшов! Ось тепер не кажіть, що того нема, всі Росіяни добрі та інше...
Augusto писав(ла):> Хоча, звичайно, це маленька частина російськомовних Українців, але дуже галаслива та пришелепкувата, бо вони, як завжди, апелюють не до існуючої Росії, а до чогось ідеального, що не має зв'язку з життям...
>
> http://www.br-sl.com/
>
> Газета "Братья Славяне" - всеукраинский антибандеровский информационный центр - Луганск, Северодонецк, Донецк, Симферополь, Киев, Москва - рад приветствовать вас!
1. Слов'яни є вигнанцями з Центральної Європи. (Може тому їх туди весь час підсвідомо тягне? В Європу, в Європу, а чому - пояснення слабкі, якщо є також "рабські" - там культурно, тепло, заможно, гарний дах.) Зона їх первісного розселення між Лабою (Ельбою) та Віслою. Одні пішли на південь аж до Балкан, інші попід Балтикою на схід-північ, частина опинилася на українській Волині, Поліссі.
2. Слов'яни порівняно з іншими народами і племенами, окрім угро-фінських і балтських, яких вони самі тіснили, не були войовничими, пасіонарними, зорганізованими. Для інших народів вони були джерелом поповнення рабів-слуг і засобом работоргівлі. В мовах оточуючих народів поняття раб/слуга засновано на корені "слов'янин": Slave, Sklave, Esclavo, Сакаліба (арабське). Німецьке висловлювання часів нацизму - "говоримо слов'яни - чуємо раби".
3. Українці є лише частково слов'янами, основний корінь пов'язаний з іншими народами-пращурами. Антами, скіфами, трипільцями, тощо. Ідеологічно ми маємо акцентувати на арійський корінь, а не пізніший слов'янський. Існує припущення, що як таких етнічно-споріднених слов'ян не існувало, а було об'єднання на основі релігії під назвою Славлення, як зараз Християнство і говорять про християнський суперетнос. Оті північні лісові слов'яни можливо інші етнічно. Легенди засвідчують спільний корінь східних "слов'ян" з Києвом - Кий, Щек (Чех, чехи), Хорив (хорвати), а вони діти Ора. Де тут слов'янський корінь?
4. Слов'янська ідея в Московію та Російську імперію просувалася іззовні. Пригноблені європейські слов'яни або хотіли використати Росію як союзника, або як поляки бажали звільнитись самі, пробудивши підмосковських слов'ян. В декабристів-масонів вже були якісь тези на основі слов'янства. Слов'янську ідею в Росії можна визначити як українсько-масонську ідею. Ця ідея не спрацювала, далі Москва сама вкрала собі цю ідею, для українців слов'янська ідея закінчилась десь у 1860 році.
5. Московська слов'янська ідея суто імперська. Слов'янами вважаються лише православні (а не на підставі близькості мов і міфологій) і ті, що визнають Москву як відповідний ідеологічно-керуючий центр. Якщо ж подивитись докладніше, в Росії є щонайменше проявів слов'янства за даними етнографії, культури, історії. Головне щоб всі "слов'янські ріки зливались в русском морі". Ось ще один вираз генетичного кровопивства Москви.
6. Називатись росіянам слов'янами (отже рабами) властиво, оскільки накинута назва "русскіє" також означає підлеглий статус - належність до Русі як "власність" (українці визначали себе русами, русичами, русинами, за Велесовою книгою та іншими джерелами - руськолане, роксолани). Не говорять же про себе "польські", "українські" тощо. Лише євреї жартома, що вони "білоруські", "одеські", "українські". (Може за таким принципом спочатку місцеві угро-фіни і тюрки спочатку визначили себе як "вологодські", "рязанські", а потім - "русскіє"?) В цій русскості-слов'янстві москвинів відображено їх вічний рабський стан, рабів, що захотіли бути "старшими", "великоросами". "крутими".
2001.06.29 | Augusto
Чесно кажучи, це не той корень!
Бо слов'янин походить від "слово"- той що розмовляє, на відміну від "німець" - той що не вміє.2001.06.30 | НеДохтор
Re: Чесно кажучи, це не той корінь!
Augusto писав(ла):> Бо слов'янин походить від "слово"- той що розмовляє, на відміну від "німець" - той що не вміє.
Пане Августо, ви помиляєтесь.
Семантика інша. Слов’янин - це все-таки раб.
А німців називали німцями тільки у слов’ян (у всіх інших мовах італ. франц. англ. нім. і т.д. зовсім інший корінь) і походить від слова німий. Мова була незрозумілою і подібною до спроб німої людини що-небудь пояснити.
2001.07.01 | Мартинюк
Не треба соромитися предків...
Не треба соромитися предків...Що б ви там не почули про них. Не треба гнатися за модою і оголошувати своїми предками тих чи інших престижних ( в конкретний скороминущий момент) народів чи навіть напівміфічних осіб.
Залишки моди першої половини 20 століття полягають в тому щоб оголошувати себе "арійцями", 19 століття вимагає звати себе "троянцями" чи "етрусками" чи шукати ще чогось екзотично. Слава богу інками та майями не називаємо себе ( а вишивка ж однакова!).
Такі метання приводять до того що випускаються з уваги речі які лежать буквально під ногами - в загальновідомих творах античних істориків та географів, в середньовічних книгах сусідніх народів, врешті в тому що щоденно сотнями і тисячами викопується на українських городах та будівельних майданчиках і в найкращому випадку попадає дітям за іграшки. Та й врешті сам такий - коли буваю в селі у родичів , то до недавнього часу рубав дрова здоровенною бойовою сокирою з бронзи, яку ті знайшли, копаючи фундамент для сараю. Сокира надзвичайно замашна, "відцентрована", літала в руках неначе великий хижий птах... Кажуть що вона стала жертвою заготівельників кольорових металів.
Наприкінці 80-х років я цікавився матиматичними методами у суспільних науках і через те набрів у Ленінськів бібліотеці у Москві на підбірку матеріалів щодо використання таких методів.
Автори одного дослідження ( американці) проаналізували компютерну карту Європи на предмет причетності тих чи інших назв до тої чи іншої групи європейських мов. Компютер вибудував красиві трьохмірні графіки, які показували чиїх назв найбільше на тій чи іншій території.
Точніше це було зроблено для гідронімів - назв рік, озер, боліт та струмків. Їх з одного боку найменше перейменовували ті чи інші пришельці та завойовники, з друго вони як основні орієнитри для систем наведення крилатих ракет були на той час тотально заведені у память компютерів.
Найбільше співпадіння із тою чи іншою мовною групою означало що на тій території найдревніше і найдовше перебували предки народів, що в цю мовну групу входять. Або ще простіше що на цій території ця мовнв група і виникла.
Так ось компютер підтвердив загальноприйняті гіпотези про походження германців - Південна Скандинавія , теперішня Данія і прилеглі до неї частини Німеччини, кельтів - Теперішня Чехія і частково Баварія, та деяких інших мовних груп.
Самих авторів зацікавило набільш компактні і на їхню думку найбільш однозначні результати для словян - за даними компютера словяни виникли ( чи найдовше існували) у вузькій смузі вздовж північного боку Карпат - фактично вздовж долини верхньої течії Дністра.
В самих Карпатах словян "не було", так само як не було їх і північніше - починаючи від Львова і майже до самої Москви рівномірно розподілені балтські гідроніми.
Цей вельми цікавий і малоприємний для гонору інших , більш знаменитих словянських народів, факт підтвердили і німецькі дослідники - вони вирахували приблизно ту саму територію , проводячи кластерний аналіз типів кераміки та інших археологічних знахідок з усієї Словянщини.
Особливо комічним це є стосовно новітніх москвофільних словян - для їхньої міфології "жидо-бандерці" є абсолютним антиподом словян, чимось на манір нечистої сили у святому словянському раю.
Тепер щодо назви - дійсно у більшості європейських мов слово "раб" повязане або навіть і походить від слова "словянин". Це можливо і свідчить про якийсь невеселий період в історії словян, але аж ніяк не свідчить що саме слово "словяни" походить від слова раб.
В історії словян є певні "темні" етапи співжиття з гуннами, аварами, булгарами, внаслідок чого вони якраз і появилися там де їх раніше ніхто не бачив.
2001.07.01 | Сергій Кабуд
Мене більш всього вразила телепередача про київських мамонтів.
Тут в америці я дивився документалку про хати з мамонтських бивнів що було роскопано у Київі.Від археологів ще я дізнався що ті мамонтники були по всій Україні знайдені.
Київські бл.15тис літньої давнини, а ще є якісь наче 30тис років тому.
Потім зараз можна з'ясувати через генетичний аналіз органічних залишків поховань чи були поховані якимись предками сучасних людей.
так було з"ясовано що нині живучий англієць походить від дядька, кістки якогог знайдено в печері в тому самому місті де живе англієць.
Прямий нащадок!!!!!
А кістакм 15тис літ!
Так що можемо не сумніватися що ті люди що будували ті фантастичні хати з бивнів були наші предки.
2001.07.01 | НеДохтор
Re: Не треба соромитися предків...
Мартинюк писав(ла):> Не треба соромитися предків...
Також вважаю цю тезу головнішою ніж пошук "арійських коренів".
Ви привели досить цікаве дослідження.
Хочу тільки додати, що назви народів на відміну від інших назв мають ще одну особливість. Є поняття самоназва. Тобто як народ сам себе називає.
Наприклад країну ми називаємо Китаєм, назва запозичена у народів Середньої Азії і спочатку відносилась до одного з народів на півночі Китаю. Пізніше цю назву перенесли на всю країну.
Самі китайці ніколи так себе не називали. Вони називають свою країну Чжун Го (Серединне Царство) або Чжун Хуа (Серединна Цвітуча).
Мені не соромно бути слов’янином, але показово, що саме за цю самоназву найбільше вхопилися росіяни-українці-білоруси. Таке враження справляють всіляки з’їзди та інші панслов’янські заходи і майже ніколи не чую такої самоназви від інших народів, котрих ми вважаємо також слов’янами.
2001.07.01 | Мартинюк
Історія з погляду здорового глузду...
Історія на жаль перестала бути наукою вже в другій половині 19 сторіччя. В цьому українцям рішуче не повезло, адже вони всерйоз зацікавилися власною історією саме в той час, коли ця історія перстала бути наукою а стала частиною політичних доктрин та політичних міфів. А це не сприяє пошуку фактів, причин та тенденцій, а лише до підтасовування цих фактів під готові схеми та пропагандистські сюжети. Від великомасштабного фальшування власної історії українців вберегла лише необхідність протистояти фальсифікування її з боку суссідів та недругів. Українці до цього часу навть не змогли осмислити ті загальновідомі античні та середньовічні джерела , які писали як про словян так і про Русь та пізнішу Україну.Інші народи , користуючись благотворним науковим духом першої половини 19 століття встигли це зробити виключно для власних потреб. Україна тоді нікого не цікавила...А читання Тацита, Йордана, Пріска дає поштовх надзвичайно цікавим ідеям та висновкам - європейці, та навіть поляки і росіяни просто не помічали цікавих нюансів які кидаються в очі кожному хто знає географію, природу, врешті навіть традиції та звичаї того місця яке описується даним древнім істориком і в якому відбувалися ті чи інші події .
Наприклад цікаві речі помітив один мій знайомий читаючи опис подорожі Пріска до імператора гуннів Атили - річки Тесанія і Тебузія не є рікою Тиса та її маловідомою притокою, як прийнято зараз вважати, а ріками Сан і Буг. Частинка "те" в цих словах є звичайніським артиклем на манір англійського "The" ( наприклад "The San" "The Boog"). Врешт нема необхідності шукати так далеко - це скоріше всього словянське слово "те" ( українське "це", російське "это" і так далі).
Я звернув на це увагу тому, що колись читав книгу польською мовою, надруковану у 18 столітті , де перебування столиці гуннів на Західному Бузі подавалося як загальновідомий і безсумний факт.Автор посилався на якісь літописи , яких уже зараз немає.Більше того це місто за книгою мало назву Волинь. От і причина загальновідомої гордості волинян із свого древнього походження...
Однак наукова історія все таки існує - вона або змушена обмежуватися малими тиражами суто науковихстатей і творів, або закодовуватися специфічним і малозрозумілим стороннім історико-архелогічним жаргоном - ну хто жозвилить розкопувати поселення черняхівської культури, якщо взанє що це культура готів ?
В цьому відношенні цікавим є ранній Омелян Пріцак - йому на деякий час вдалося наблизитися до тої безпосередності, чесності та зрозмілості яка була властива європейським історикам початку 19 століття.
Однак потім його затюкали - ну кому приємно дізнатися що міста Київської Русі спочатку виникали як факторії работорговців, абсолютно ідентичні до тих, які були у 18 сторіччі на Західному узбержжі Африки.
2001.07.02 | НеДохтор
Re: Історія з погляду здорового глузду...
Мартинюк писав:> В цьому відношенні цікавим є ранній Омелян Пріцак - йому на деякий час вдалося наблизитися до тої безпосередності, чесності та зрозмілості яка була властива європейським історикам початку 19 століття.
Добре нагадали.
Для тих, хто не боїться прийняти холодний душ, даю посилання
---------
З передмови до книги ’’Походження Русі’’
http://www.ukrhistory.narod.ru/pritsak-1.htm
Відкіль єсть пішла Русьская земля
http://www.ukrhistory.narod.ru/pritsak-2.htm
Спеціально для Пані витягнув одну цитату :-)
Половці
http://www.ukrhistory.narod.ru/pritsak-3.htm
-----------
Із біографії
-----------
Пріцак Омелян, нар. 1919, укр. і амер. історик, тюрколог; чл. НАНУ, іноземний чл. НТШ, з 1957-61 проф. Гамбурзького унів.; з 1964 проф. Гарвардського унів., перший завідувач кафедри історії України ім. Грушевського; ініціатор і перший дир. Гарвардського інституту укр. студій (1973-89); з 1990 дир. Інституту сходознавства НАНУ; праці з історії та історичної лінгвістики тюркських народів, історії України, зокр., Русі; Походження Русі.
--------
2001.07.02 | Isoлятор
Ще раз - про історію:
> Історія на жаль перестала бути наукою вже в другій половині 19 сторіччя...На жаль - значно раніше!
http://lib.ru/FOMENKOAT/
http://www.newchrono.ru
2001.07.02 | Dmytro
Політично-некоректна історія. Було: Не треба соромитися предків...
Мартинюк писав(ла):> Не треба соромитися предків...
>
> Що б ви там не почули про них. Не треба гнатися за модою і оголошувати своїми предками тих чи інших престижних ( в конкретний скороминущий момент) народів чи навіть напівміфічних осіб.
>
> Залишки моди першої половини 20 століття полягають в тому щоб оголошувати себе "арійцями", 19 століття вимагає звати себе "троянцями" чи "етрусками" чи шукати ще чогось екзотично. Слава богу інками та майями не називаємо себе ( а вишивка ж однакова!).
В тому і справа що раніше було модно, а тепер не модно, і взагалі арієць – політично некоректно.
Ті хто соромляться - саме вони й замовчують непривабливі для себе факти. Поширена помилка - предками оголошується якийсь один корінь походження. В дійсності їх завжди декілька. Молодші, старші, потужніші чи слабкіші. Хто соромиться можна показати на такому прикладі. Виходить Історія України О.Субтельного, де про Трипілля лише у вступній частині-передмові. Наведено викопну фігурку з орнаментом на тілі, яке нагадує свастя. В другому виданні ця главка вже була вилученою. Чому? – Політично некоректна, бояться чогось, соромляться?
Є питання ідентифікації. Повністю на 100-відсотків ідентифікувавши себе зі слов'янами, ми відрубуємо інші корені. Людина досліджуючи свій родовід, заглиблюючись все далі і далі, в кожному розгалудженні вирішує питання ідентифікації, або простежує ті гілки, які помітніші (потужніші, престижніші) і ведуть найглибше. Так само й нація. В родоводі можуть існувати правила - лише по батьківській лінії, в родоводі нації - ширший вибір для ідентифікації. В реальності часто досліджуються не всі гілки одразу з погляду синтезу, дослідники, любителі, ідеологи-міфотворці розбиваються на прихильників тої або іншої і ведуть запеклі суперечки.
Одним з первісних коренів я вважаю середземноморський в образі Трипільців. Ймовірно вони прийшли в Придунав'я-Причорномор’я з Малої Азії. Споріднені з Пелазгами-Лелегами (або самі виступали під цією назвою), Етрусками.
Арійський корінь пов'язаний зі степовиками - скіфами, сарматами, можливо гунами. Арійською територією є саме Азія а не Європа - Причорномор'я - Прикаспій - Іран (від Аріан) - Афганістан – Пакистан - Північна Індія. Візерунки і міфологія наші споріднені з і іранськими. Перше зображення вишиванки - фігурка скіфа (скіфи - іранці за мовою).
Існує ще тюрксько-алтайський корінь. (Хозари, Половці-Кіпчаки, тощо. Принаймні для мене очевидно, що Козак - Хозар - Казах від Ко-Сак = Син Сонця (світла, неба)). Тема непопулярна й мало розвинена. Омелян Пріцак (тюрколог) досліджував і просував висновки про тюркське походження – ним “патріоти” були дуже незадоволені.
Наявність різних коренів дає підстави для пояснення чому народ розщепляється на такі дві притилежні складові як “козаки” і “гречкосії” (“свинопаси”, “пасічники”) - чоловічу і жіночу лінії. В першій проявляється арійсько-туранська традиція (сідло мій трон – весь світ моя держава), суворість воїна, творчий характер, пошук нового, в другій – трипільсько-слов’янська – прив’язаність до землі, обережність, збереження традиції, гармонія, м’який, замріяний характер.
> Такі метання приводять до того що випускаються з уваги речі які лежать буквально під ногами - в загальновідомих творах античних істориків та географів, в середньовічних книгах сусідніх народів, врешті в тому що щоденно сотнями і тисячами викопується на українських городах та будівельних майданчиках і в найкращому випадку попадає дітям за іграшки. <
Не метушитися, а послідовно просуватися в розбудові Глобусу України. У кого слід повчитися - так це у євреїв. Мають свою державу й історію, але не забувають досліджувати й розбудовувати історію Хазарії, доводити, що трипільці - прасеміти, що Колумб був євреєм...
За минуле йде така собі віртуальна війна. Американці можуть цим нехтувати - лише слабким потрібна історія - проте не забувають порівнювати себе з Римською Імперією й виводити генетично звідти свою цивілізацію.
Коли українець бачить якісь культурно споріднені речі (видно з першого погляду спільну генетику), зі своєї обережності й небажання бути висміяним одразу говорить - це випадково, далеко, і взагалі не може бути. Правітчизну українців шукають лише в межах самої України, хоча багато етносів-народів-держав рухалися на тисячі а то й десятки тисяч кілометрів. (Китай побудував проти степовиків стіну, ті розвернулися і пішли на Європу.)
Триває виставка індіанських килимків - тю, так це наші гуцульські! Демонструє ансамбль з Бразилії танок-капоейру (існує й бойовий варіант - в стрибку з землі "знімається" вершник), тю, так це ж гопак! Побачивши такі речі - не проходити байдуже, не боятися робити гіпотези! Зафіксувати своє в гіпотезі і міфі, а потім досліджувати. Тур Хейердал по всьому світі шукає корені вікінгів та працивілізацій, практично перевіряє гіпотези. Що то за дядьки європейської зовнішності з бородами забальзамовані в похованнях Перу і таке інше.
Далі Мартинюк пише >>
Наприкінці 80-х років я цікавився математичними методами у суспільних науках і через те набрів у Ленінськів бібліотеці у Москві на підбірку матеріалів щодо використання таких методів.
Автори одного дослідження (американці) проаналізували комп’ютерну карту Європи на предмет причетності тих чи інших назв до тої чи іншої групи європейських мов. Комп’ютер вибудував красиві трьохмірні графіки, які показували чиїх назв найбільше на тій чи іншій території.
Точніше це було зроблено для гідронімів - назв рік, озер, боліт та струмків. Їх з одного боку найменше перейменовували ті чи інші пришельці та завойовники, з друго вони як основні орієнитри для систем наведення крилатих ракет були на той час тотально заведені у память компютерів.
Найбільше співпадіння із тою чи іншою мовною групою означало що на тій території найдревніше і найдовше перебували предки народів, що в цю мовну групу входять. Або ще простіше що на цій території ця мовнв група і виникла.
Так ось компютер підтвердив загальноприйняті гіпотези про походження германців - Південна Скандинавія , теперішня Данія і прилеглі до неї частини Німеччини, кельтів - Теперішня Чехія і частково Баварія, та деяких інших мовних груп.
Самих авторів зацікавило набільш компактні і на їхню думку найбільш однозначні результати для словян - за даними компютера словяни виникли ( чи найдовше існували) у вузькій смузі вздовж північного боку Карпат - фактично вздовж долини верхньої течії Дністра.
В самих Карпатах словян "не було", так само як не було їх і північніше - починаючи від Львова і майже до самої Москви рівномірно розподілені балтські гідроніми.
Цей вельми цікавий і малоприємний для гонору інших , більш знаменитих словянських народів, факт підтвердили і німецькі дослідники - вони вирахували приблизно ту саму територію , проводячи кластерний аналіз типів кераміки та інших археологічних знахідок з усієї Словянщини. <<
Загалом науковий метод полягає в тому, що висувається гіпотеза, а потім доводиться аналітично чи в експерименті. Інколи доводяться невірні гіпотези (чи не зовсім точні). Гіпотези породжує дослідник, а не комп'ютер. Запропонуйте іншу гіпотезу й інший ареал - й висновки будуть можливо ті ж - і тут слов'яни побували. Наприклад назви Київ, Кийов, Києвець поширені (дивись наприклад у Чехії – Кійов [~17o49o], північніше його – Вишков, західніше – Жидлоховіце, що наштовхує на аналогії з Київ-Вишгород-Житомир). А що взагалі значить Кий, Київ? В тюрків для Кий зберігається значення - Муж, Володар. Але звідси ще не буде однозначного висновку, що назва тюркського кореня. Або кажуть "майдан" - тюркське, то не треба нам “майданів” хай лишаються російські "площі". Потім виявляється, що майдани-айдани - то первісні святилища-жертовники аріїв, що "майдани" в значеннні “площа” існують в Індії.
Звертає увагу те, що коли дослідження назв виконують західні дослідники, до їхніх висновків ставляться з увагою і мало не сакралізують. Коли ж починаєш робити те саме - одразу ж тебе називають фальсифікатором, міфотворцем, політично некоректним і так далі. Отже елемент довіри, віри і політичної прийнятності в різного походження висновках є.
До 17 століття загальною модою був Схід. Всі тягнулися на схід як скажені. Поляки виводили себе із Сарматів. Потім Схід зупинився в розвиткові, подекуди попав у залежність, а Європа стрімко піднялася й стала зарозумілою. Європейці написали і переписали історію на своє євроцентричне бачення.
На основі фонетично-сематичних співпадінь взагалі далеко куди можна зайти. Беремо “Москва” – тлумачимо як Мос-Кава, Даугава – Дау-Кава (подвійна ріка, індоєвропейська назва Двіна). Яка первісна назва річни Харків, може Харукава? Тепер відзначимо, що в японській мові річка також “кава” (у власні назви японських річок “кава” входить рідко – хіба що “Сайгава”). Поясненням може бути гіпотеза про спільне слово у фінно-угрів та японців через спільний корінь їхніх прото-пращурів в районі Алтай-Байкал. (Останні колонізатори японських островів прийшли через Корею, в сутичках з місцевими мешканцями айнами все далі і далі відтісняли їх на північ. Сучасні корейці правітчизну шукають в Прибайкаллі.) Але “кава” можемо вивести і від часток Ко/Ка (син, маленький, народжений від, сонце) і Ва (вода), які схоже мають ще спільне доіндоєвропейське походження. Тоді Ка-Ва – мала вода, річечка, струмок.
Або беремо річку Полтава (раніше Лтава). У Львові була річечка Полтва (що зникла як Либідь у Києві). В Празі – Влтава. Ці збіги викликають певні роздуми.
>> Тепер щодо назви - дійсно у більшості європейських мов слово "раб" повязане або навіть і походить від слова "словянин". Це можливо і свідчить про якийсь невеселий період в історії словян, але аж ніяк не свідчить що саме слово "словяни" походить від слова раб. <<
А от візьміть і дослідіть, що від чого походить. Інколи деякі народи приймали назву яку їм дали інші. Наприклад від слова "дикий" - "барбар" походить назва "варвари", яка закріпилася за Берберами. І навпаки від самоназви Венеди-Вандали походить узагальнена назва руйнівника. Японці-ніппонці мають назву яку їм дали китайці, самоназва їх країни – Ямато. Монголи – названі китайцями Мен-Гу, назва має якесь непривабливе тлумачення. Існує припущення, що Гали, Анти, Гуни – не самоназви, а назви зафіксовані іншими. Гуни можливо від “уни” – “союзні”, об’єднання різноетнічних племен. В можливому етнонімі Рус/Рос Скіфів грекам чулося Rex – Царські Скіфи. Назва Слов'яни-Склавіни і слово "раб" споріднені, що безсумнівно, це засвідчує, що ці Склавіни (попередники Слов’ян) жили в контакті з племенами Європи, тобто десь в центральній Європі, але скоріше від Склавіни-Слов’яни утворилося “раби”. Як раби використовувались полонені. У римлян своїх, що завинили, вчинили бунт тощо було заборонено переводити в рабство, їх просто вбивали.
2001.07.02 | Чучхе
Не тре звертати увагу на маргіналів
Думаю, анонсована нам сторінка Братья-Славянє не загрожує територіальній цілісності України. Наклад її десь трохи більший за тисячу примірників, а на англійській сторінці вони ще й жебрають 200 доларів на випуск чергового числа. Це - "іздєржкі дємократіі", однак думаю "брати" так само можуть змінити територіальний устрій України, як згадувана тут Комуністична партія Канади - соціальну систему цієї країни.А щодо того, щоб поприкалуватися з доморощеної "русскості" ще дуже порекомендую сторінку http://drugkarpat.chat.ru/ )))))