МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

КГБ

07/02/2001 | Чучхе
Скажіть, а хтось може мені розповісти детально, як поляки та різні там угорці розправилися зі своїми органами держбезпеки та ще й так, що ті здалися без бою? Тільки так подетальніше, в хронологічному порядку.

Відповіді

  • 2001.07.03 | Сергій Кабуд

    це дуже цікаво. Я гадаю пан Мартинюк знаю більше нас про це.

    Здоровий глузд підказує–
    гебісти з східної європи потікали як не до західних країн то до Росії.

    Було їх меньше ніж в ссср, бо працювало тамм багато руських гебістів.

    Архіви оприлюднені.

    Заборона займатися політикою.

    Совєтський режим там тримався не так довго і жертв було меньше ніж в нас.
    А значитиь і ненависті меньше.

    З іншого боку в нас знищено і повиїзжало більшість тих хто могли б активно вимагати люстрації.

    Але і в них не все нормально. В поляків якось не пройшло достатньо судів. А тепер населення голосує за лівих і це гальмує процесс.
    В Чехії теж багато перешкод цьому процесові, як я пом'ятаю з передач Свободи.

    Єдина країна де більш меньш все зробили то є німеччина. З розумілих причин.
    Німці то звжди порядок був.
    От в них треба повчитися.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.07.03 | Чучхе

      Я наголошую: мені хотілося б детальніше

      Ну ось собі уявіть. Навколо оксамитова революція, я захожу в офіс КГБ-СБУ і так по простому, наче в метро прошу посунутися, кажу першому ж полковнику, який мені попадеться: "ну, ти типу, тепер підв"язуй зі своїми привілеями, таємними хазами і стеженням за мною. Ти тепер підеш на кілька років до буцегарні і ми тобі заборонимо взагалі займатися державною діяльністю, викладанням у школах і навіть підмітанням муніціпальних дворів. Крім того, позбавимо тебе нагород і пенсії" І він мені відповідає: "ОК. Заради демократії згоден, товаришу. Дзержинський і не таке терпів". І йде. Навіть не знищує архіви, за які його ж будуть судити (в СРСР, думаю, мало втекло. Вже кінчався Горбачов, шеф КГБ передав американському посольству схеми його підслуховування, і тільки чеських спецслужбовців цій країні не вистачало). Це при тому, що штат всих цих КДБішних служб ого-го з усіма стукачами, контрольованими цеховиками, з усякою обслугою. Щось не віриться, що вони так тихо зійшли, як то передає "Свобода". Мабуть, що всеж-таки були якісь домовленості між старою владою і новою, якісь гарантії спокою для тих, хто не замішаний у явному криміналі. Так от цікаво, які?

      І ще одне мене дуже цікавить: де набрали новий штат цих спецслужб, якщо старий весь вичистили? Чи його набирали не з допомогою "американських експертів-добровольців"? Якщо так, то просто змінили шило на мило КГБ на ЦРУ. Така люстрація на фіг не потрібна.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2001.07.03 | Сергій Кабуд

        Панове, може хто знає подробиці???

        Одне зауважу– новий штат служб беспеки у країнах східної Європи мабуть чисельно разів в 30 меньший.
      • 2001.07.03 | Майдан

        Напевно цікавим є приклад Латвії

        Вся тамтешня спецслуба створена молодими хлопцями з Народного Фронту Латвії. Ім лише зараз, та й то не всім, перевалило за 30 років.. Залучення колишніх спеців з КДБ заборонено законом. Дозволено як виняток лише декому викладати у спецшколі.

        За це Латвію дуже не люблять в СНДівщині.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2001.07.03 | Сергій Кабуд

          Aga! латиши молодці!

          А в інших країнах як було?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2001.07.04 | Чучхе

            В інших країнах? Де як

            Я не проти заборони співробітникам спецслужб займати державні посади, але проти проведення знаку рівності в тезі люстрація = добробут.

            От в Грузії та Вірменії теж є така заборона. На рівень життя в країнах вона ніяк не вплинула. Можете заперечити, що там іде війна. Але в мирній Румунії ситуація така сама...
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2001.07.04 | Мартинюк

              Закон про люстрацію в Чехії.

              Там все дуже гарно і логічно розписано. Ефект від нього очевидний. Також цей закон не є тотально дискримінаційний - він навіть не забороняє стукачам вибиратися. Він просто встановлює обовязковість оприлюднення в пресі секретного досьє про такого, при чому лише у випадку балотування його на якусь виборну посаду.

              Можливо той закон називається трохи інакше.
              Текст його і обговорення здається повинно бути в біліотеці "Майдану", в архіві, або принаймі у старому форумі.
              Можливо його підібрав Остап у свою "Демократію.орг.уа". А можливо і ні - він здається трохи симпатизує міцним і твердим органам.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2001.07.04 | Фідель

                Re: Закон про люстрацію

                Мета будь-якої люстрації - запобігти впливу третіх держав, кримінальних угруповань як в середині країни так і ззовні на прийняття державницьких рішень, протидія корупційній та іншій антидержавній діяльності. Тобто люстрація у м"ягкому варіанті (а варіант скажімо прибалтійських країн та Чехії це більш жосткий) передбачає протидію саме цим загрозам національної безпеки. Базується вона на принціпі "вразливості еліти". Перш за все розробляється конкретний закон про люстрацію, який дає конкретний список можливих "вразливостей". Перш за все люстрацію,після зміни керіництва, проходять спецслужби, на базі яких створюються відповідні підрозділи, які й мають цим займатися. Потім складається список запитань і кожний держслужбовець, який має справу до прийняття державних рішень, має пройти процедуру люстрації. Власне процедура зовсім не означає автоматичне його зняття з посади. Людина відповідає на питання анкети, можливо здійснюється перевірка через детектор, а люстраційні структури перевіряють викладені дані. Потім виноситься вирок - можеш займати такий рівень або ні, чи через який термін можеш тощо. Результати дослідження не оголошуються для широкого загалу. В разі, якщо людина не погоджується з висновками, вона може звернутися до суду (він має бути закритим, або на бажання позивачя публічним) і суд приймає вже остаточне рішення.
                Це, звичайно, стосується лише тих справ, в яких немає чистого криміналу. Тут ніяка люстрація не потрібна.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2001.07.04 | Фідель

                  Re: Закон про люстрацію

                  Перепрошую, забув додати, що за статистикою десь 40% особового складу спецслужб Угорщини займаються саме цією діяльністю.
                  Той самий закон повинен використовуватися до самої верхівки держави.
            • 2001.07.04 | Мартинюк

              Щодо Грузії та Вірменії.

              Це ще раз підтверджує що гебісти не є причиною всього пострадянського бардаку і здиднів. Причина полягає в посткомуністичній номенклатурі. В Грузії править колишній генсек Шеварнадзе, а отже при владі і вся колишня грузинська партійна пірамідка. Щось схоже зараз є і у Вірменії.

              КГБ завжди було на короткому повідку у партії. Інакше в СРСР правило б КГБ а не КПРС, а сама партія займалася б лише суботниками і посівними кампаніями. Якщо в руках КПРС були важелі , якими трималися в жорстких рамках такі монстри як КГБ і ГРУ, то можна лише собі догадуватися що ж то таке КПРС насправді.

              В розпорядження УРП після серпневого путчу попало цілий ряд даних, які безперечно свідчили - Компартія провадила свою власну "розвідувально-оперативну" роботу навіть на рівні райкомів, не кажучи вже про рівні вищі ( аж до рівня міжнародного). При цьому не виникає ніяких сумнів щодо професійного рівня цієї розвідувальної та провокаційної діяльності.

              Тому боротьба з КДБ без боротьби з розгалуженим корінням комуністичної номенклатури є лише супільно-політичним еквівалентом онанізму -"дітей" ( результатів) з того не буде. Єдине що - велика ілюзія великої діяльності. Кому ця ілюзія потрібна - ясно і без слів.

              Суть КДБ - в дисципліні і виконанні вказівок - якщо СБУ зараз знущається з унсовців, значить надійшло таке розпорядження "зверху" - саме таке і ніяке інше. КДБ не "придавило" жодного дисидента без чіткої команди відповідних відділів обкомів та ЦК.

              Боротися з КДБ і нехтувати тим що суспільство не пронизане метастазами номенклатури КПРС, означає уподоблюватися то тієї нерозумної і нещасної собаки, яка кусає палицю, якою її бють замість того щоб вчепитися зубами в руку того хто тримає цю палицю, а ще краще в його горло...

              Не в останню чергу заради ілюзії "боротьби за демократію" час від часу влаштовують уллюкання на Марчука. Йому як з гуски вода, зате маса народу починає виглядати "демократами" та "борцями за права".

              Успіх чеського варіанту полягав не в тому що було "люстровано" чеські спецслужби, а в тому що було "зненрухомлено" голову гідри - Компартію Чехословаччини.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2001.07.05 | Чучхе

                Згоден з усим, крім Шеварднадзе

                Мартинюк писав(ла):
                посткомуністичній номенклатурі. В Грузії править колишній генсек Шеварнадзе, а отже при владі і вся колишня грузинська партійна пірамідка. Щось схоже зараз є і у Вірменії.
                >

                Якщо продовжувати думку, то можемо говорити про партійну пірамідку і загниваючу владу посткомуністичної номенклатури в Чехії, Польщі та Литві - ними теж керують колишні компартійні вожді.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2001.07.05 | Мартинюк

                  В Литві - так, в Чехїї та Польщі по іншому

                  В Литві воно так і є - хоча там краще ніж у нас , але набагато гірше аніж у Латвії та Естонії. Там зруйнували місцеві філії КПРС, в Литві це неможливо, тому литовска компартія стала під національні знамена.

                  Щодо Польщі і Чехії в обох країнах був період коли комуністів до влади і близько не допускали.
                  В Чехії наприклад протягом 5 років комуніст-апаратники не мав права не тільки бути обраним, але навіть займати якісь посади на підприємствах державної власності. Бавилися бізнесом...

                  Про те що там якийсь комініст зараз командує вперше чую - наскільки не помилюся там президентом надалі є колишній дисидент Чеслав Гавел.

                  У Польщі дійсно зараз при владі колишній комуняка та атеїст Кваснєвський. Але він з командою прийшли в систему грунтовно очищену від залишків комуністичного цинізму і змушений грати за "чужими" правилами. Як на мене польських комуністів повернув до влади Захід, аби уговкати амбіції Валенси ( не хотів ПДВ вводити і збирався разом з Україною ( ядерною) якийсь центральноєвропейський блок створювати.
                  Ну та й хто крім колишніх комуняк заставить гонорових поляків кудись "інтегруватися" вчити та перелаштовуватисебе на чужий але прогресивний манір?
              • 2001.07.05 | Сергій Кабуд

                Тому очистити суспільство треба від всіх апаратчиків починаючи з другого секретара райкому і вище

                Але гестапо хоч і по вказівці, але закони порушувало і теж маю бути прочищене.

                Якщо логіку відповідальності начальства продовжити то вийде що винене один лише лєнін, а іншим він давав накази.

                Винні всі що скоювали злочини.

                В дійсності мається на увазі якихось максимум 20 тисяч осіб. Імена відомі.
                Ну ще додадутся під час розслідування різні медведчуки яких теж очікує паля.

                Ми навіть зараз можимо почати укладати списки підозрюваних у державних злочинах проти України і людства а також вбивствах, нападах, незаконих арештах, утримуванні в неволі, тортурах, і т.д.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2001.07.06 | Мартинюк

                  Про очищення суспільства...

                  Виглядає все таки що найкращою моделлю очищення суспільства від тоталітарних метатстаз є досвід денацифікації Німеччини.
                  Є ще досвід Чехії, який однак нам уже нам вже у повному варіанті не підходить , тому що втрачено момент початку перетвореннь - заражена кров проникла в нові "реформовані" структури суспільства.

                  Дещо ближчий нам досвід Естонії та Латвії - антисуспільне посткомуністичне коріння було викорчоване з огляду на конкретні акти протистояння і абсолютно конкретні антинаціональні ( антинародні) дії .

                  Абстрактна і розмита ідея суду на злочинами комунізму в Україні може перетворитися в щось путяще, зрозуміле і конкретне, якщо вказати конкретні причини та злочини щодо яких слід вести розслідування, виявляти і притягувати до відповідальності винних.

                  Інакше надалі продовжуватимется інерція, за якою в Украні домінуватимуть сили, ідеї, та клани, створені колись давно, фактично для винищення українського народу.

                  Я абсолютно переконаний , що для зламання волі українського народу до опору, паралізування його імпульсу до розвику, комуністична номенклатура, починаючи з осені 1992 використовує ту саму технологію "голодної удавки", яка використовувалася нею в часі революції, громадянської війни, голодоморів 1933 і 1946 років.

                  Том у українське суспільство просто не зможе рухатися вперед не розібравшись у тому що немов приковане ланцюгом до ноги каторжника чавунне ядро, волочеться за ним з того страшногого минулого.

                  Українська держава надалі робить вигляд що у 1933 і 1946 роках в Україні нічого не сталося, не було масових винищеннь українців як в самій Україні, так за її межами ( наприклад на Кубані).

                  Про важливість цього і про небезпеку яку відчуває номенклатура стосовно справи голодоморів свідчить факт того що практично одним із першим політичних вбивств в в незалежній ( номенклатурній) Україні стала смерть влітку 1992 року голови товариства "Голодомор" Володимира Маняка внаслідок "атокатастрофи" та наступного "доліковування" в не відомо звідки виниклій "санітарній" машині. Через два чи три місяці так само драматично "померла" його дружина Коваленко, яка взяла на себе справу чоловіка - їй стало погано просто на засіданні оркомітету (міжнародного) по відзначенню 60-ї роковини Голодомору 1933 року і вона так само як чоловік "померла" у машині швидкої "допомоги". Українські "писателі" які в основному складали цей комітет "правильно понялі політику партії", принишкли і практично спустили все це святкування на тормозах.

                  Однак здається 60-річчя Голодомору все таки "відсвяткувала" номенклатура - декрети та постанови новоспеченого прем'єра Кучми дивовижно синхронно повторювали розпорядження і постанови Сталіна, московського та та українського ЦК . Тих хто цікавиться раджу подивитися відповідну літературу - така снхронність та схожість об"єктивно існує.

                  Характериним були наприклад такі речі - листопад -грудень 1992 року - повна ліквідація всіх пільг та економічних підвалин для українського друку, ліквідація Фонду українського кіно, податковий удар по самоокупності преси, ліквідація пільг для освіти, науки та пенсійного забезпечення.
                  У цей же час 60 років тому - осінь 1932 року були випущені розпорядження про обмеження вживання української мови у діловодстві, ліквідацію українських шкіл на Кубані та Північному Кавказі, про "припинення українізації" та інші.

                  Кінець грудня 1992- "колективізація" промислових підприємств - декрет Кучми про передання цих підприємств з рук Фонду Держмайна, як було згідно Закону прийнятому ВР України, і передача їх в розпорядженням Кабміну , однак із забороною цьому Кабміну "вмішуватися у справи підприємств".
                  Аналогія 1932 року звичайно всім відома.

                  Перелом 1992-1993 року - Кучма фактично вводить внутрішню блокаду експорту товарів з України - одним указом заборонено експортувати будь що ліквідне з України, другим указом ( декретом) призначає головного експортера для цього всього в особі фірми , головою якої став не хто інший , як вже знайомий нам пан Волков.

                  І фінальм акордом було запущено, задуману ще навесні 1992 року "боротьбу з надмірним споживанням і доходами населення".

                  Це проявилося у Декреті Кучми про обмеження фонду зарплати і замороження його на рівні 1990 року ( зверніть увагу - в чисельному вимірі, без врахування знецінення рубля і купона.). Підприємства та бізнесменів зобовязували не платити своїм робітникам більше папірців і нулів, а ніж вони платили у 1990 році. В разі переплати - в бюджет держави забиралася сума цієї "переплати". Однак це стало абсолютно абсурдним внаслід страхітливої інфляції ( до 100% у місяць) запущеної тим ж декретами Кучми. "Дозволеної" рівнем 1990 року суми місячної зарплати вже у березні 1993 року часто не вистачало навіть на булку хліба. Директори та бізнесмени з жахом зрозуміли - уряд Прем"єр-Міністра Кучми строго заборонив виплачувати заробітну плату в Україні!

                  Першими отямилися директори державні - вони таки й перестали платити цю зарплату, приватні ж підприємці почали винаходити способи обійти цю заборону і шукати способи аби платити заробітну плату нелегально

                  В ці ж дні вводиться податок на додану вартість з варварською ставкою у 30%. Всі українську товари таким чином стають автоматично на 30% дорожчими.
                  Поряд з ним вводяться ще податки на прибуток підприємств і врешті податок на прибутки громадян, яким обкладається все що уціло від попередніх декретів Премєр-Міністра.

                  Таким чином і було спричинено ту кризу, з якої Україна не може виборсатися і по сьогодні - промисловий приріст 2001 року це лише відносний зріст порівняно з рівнем минулого і позаминулого року. У порівнянні ж з 1992 - це лише нікчемні погойдування на дні глибокої економічної ями.

                  Самі тоді отримала реанімуючий імпульс вже маже похована Комуністична партія - внаслідок премєрської діяльності Кучми лозунг "При комуныстах было лучше" став надзвичайно актуальним і популярним.
                  Коли деякі народні депутати ( наприклад Лукяненко) пробували знову ставити питання голодоморів з них лише насміхалися - "Дивіться - у Вашій "незалежній" люди також он не мають що їсти.."

                  Декілька раз повторювалися спроби порушити через органи прокуратури різного рівня процедуру розслідування по фактах масового вбивства жителів України шляхом створення штучного голоду.
                  Однак на всіх рівнях з Прокуратири були отримані відмови.
                  Підстав для таких відмов абсолютно немає - такі речі підпадають під означення злочинів проти людства, а поблизу майже кожного населеного пункту Східної та центральної України занходяться відомі всім місця масових похованнь жертв голодоморів та розстрілів.

                  Місця таких похованнь навколо колишніх приміських сіл зараз увійшли в межі міста Києва. Теперішньому прокурору міста Києва пану Гайсинському можна завдячувати за чергову відмову відкрити таке розслідування. Прокуратура Києва в доволі цинічній формі відмовила у відкритті слідчої справи як по фактах масових похованнь жертв голодомору, так і по факту масових рострілів у Биківнянському лісі. А пан Гайсинський тим часом дуже зайнятий тим, що час від часу витягає на світ старі фальшивки, спрямовані проти Ющенка і Національного банку України.

                  Але Україна не може рухатися далі , допоки раз і назавжди не розвяже для себе і для всього світу пробму 1933 і 1946 років. Проблеми, які виникли перед Україною та українцями у 1993 році є тому наглядним підтвердженням.

                  Повторюю, напридатнішим для цього є досвід післявоєнної Німеччини. А цей досвід включає в себе і Нюрнберзький трибунал, і "денацифікацію", і цілу серію трибуналів та судів нижчого рівня.

                  Тому пропоную повторити цей досвід, тільки з врахуванням української "специфіки":

                  у відповідності з
                  Конституцією України та чинним законодавством добиватися наступного :

                  1. Засудження на державному рівні ( прийняття відповідного Закону) практики голодомору, геноциду,
                  етноциду і русифікації,в Україні, яка проводилася КПРС за часів СРСР і продовжується вже в
                  незалежній Україні під керівництвом колишньої номенклатури КПРС.

                  2. Визнати ( на рівні Закону) український етнос, українську культуру і українську мову жертвами
                  геноциду і етноциду і передбачити систему компенсацій і програму фінансованих з бюджету заходів
                  щодо їх відтворення.
                  За приклад може служити впровадження івриту в Ізраїлі та відновлення єврейської спільноти в
                  Німеччині, яке проводилося за кошт німецького уряду.

                  3. Відкрити на рівні регіональних прокуратур розслідування по всіх відомих фактах масових репресій та
                  масового людовбивства, в тому числі шляхом доведення до голодної смерті, встановити прізвища
                  винних і посібників, а також прізвища всіх жертв і потерпілих. Генеральній прокуратурі ініціювати
                  розслідування щодо встановлення ступеня вини у цьому політичнних, громадських організацій,
                  державних установ України, громадян та установ іноземних держав.

                  4. Встановити (на рівні Закону) компенсацію постраждалим, їх сімям, установам та громадським
                  організаціям, які були знищені та переслідувані в перебігу репресій та етноциду. Передбачити, що
                  кошти для цього повинні надходити з бюджетів України , Росії та інших держав , які в тій чи іншій мірі
                  визнають себе правонаступниками СРСР, а також з конфіскації майна осіб, організацій, установ, щодо
                  яких в судовим чином встановлена причетність до здіснення цих злочинів.

                  5. Визнати недійсними всі пільги, нагороди, матеріальні заохочення та майно, отримане як за часів
                  СРСР так в незалежній Україні внаслідок участі в згадному вище геноциді, етноциді та репресіях проти
                  українського етносу, культури та мови. Встановити процедуру анулювання цих пільг та привілеїв,
                  вилучення та конфіскації нагород,коштів та майна а також прибутків та дивідендів від нього, які були
                  отримані внаслідок використання цих пільг та привілеїв, а також матеріальої винагороди за участь в
                  заходах по організації репресій, геноциду та етноциду проти українського етносу.

                  6. Визнати правомірними претензії КПУ на правонаступництво КПРС та її майно з одночасним
                  відкриттям слідчо-судової процедури щодо причетності КПРС (ВКП(б) ) до планування і скоєння
                  згаданих злочинів проти людства.

                  7. Все вищевказане поширити стосовно інших етнічних груп в Україні , які стали жертвами геноциду,
                  етноциду і масових репресій - кримських татарів, вірменів, греків, гагаузів, українських німців та інших.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2001.07.06 | Сергій Кабуд

                    А чому б не звернутися до міжнародного суду????

                    Якщо вже немає виходу почати кримінальне розслідування за умов цього режиму?

                    Всі заяви вже, як ви вірно вказали, написані, були спроби подати їх до прокуратури.

                    Так от тепер час подати до Міжнародних судів, які так полпюбляють розслідувати масові вбивства, геноциди і військові злочини.
                    _______________________________________________
                    Оце останнє повідомлення п.Мартинюка варто поставити на всі українські форуми які тільки є.
                    –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2001.07.06 | Мартинюк

                      Згода ...

                      Тільки виправлю текст.
                      Це займе кілька годин часу.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2001.07.07 | Сергій

                        Це конкретно!


                        Це майже готовий позов до Трибуналу у Гаазі.
                        За процедуру звернення можна дізнатися з будьякого правового сайта - шукайте на
                        www.zakon.ks.ua
                        Позов має бути від українського народу. Відповідач - те "старе корито",політична система, правоприємниця за кадровим та ідеологічним принципами - КПРС. Спочатку треба давати статтю без скорочення, а потім позов. Збір підписів під ним треба розпочати на декільких форумах!
                        Step by step.
                        Будьмо.
                        Сергій.SSB
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2001.07.08 | CГ

                          Re: Треба залучитися підтримкою колег Карли Дельпонте

                          ... бо вона ж вела Лазаренка, а зараз обвинувачувач у Міжнарожному трибуналі у Гаазі.

                          І для цього позову щоб був успішним треба гроші, тисяч 200 доларів. Їх знайти теоретично можна.
                  • 2001.07.07 | Сергій

                    Re: Про очищення суспільства...

                    Український Народ на межі знищення!
                    Через права людини, конвенції про геноцид, через об'єднання
                    приватних позовів щодо репресування родин, майна, створення сучасних
                    умов життя,
                    що приводять до фізичного знищення людей - доказів чимало. Процес можна починати і кожен це може сам, бо слідчі з Харковських Академій вам доведуть... Так само як і потебеньковці і марчуківці... Процес треба починати вже зараз, приватними позовами створювати прецеденти. Читайте статті на БРАМІ ... Робіть конкретні кроки.
                    Step by Step...

                    WWW.ZAKON.KS.UA
                  • 2001.07.07 | Сергій

                    Re: Про очищення суспільства...


                    Згоден, але етнос, конфесії та таке інш. завжди
                    були сильним фактором дестабілізації суспільства і
                    тому завжди використовуються "спецами" задля напруження. Заради консолідації треба це враховувати, бо якщо ми прагнемо апелювати до Закону, повинні пам'ятати, що Закон поважають там де поважають особистість!
                    Тільки тоді Права людини будуть захищені Законом.

                    Будьмо.
  • 2001.07.03 | Dmytro

    Що нам робити з СБУ? Було: КГБ

    Чучхе писав(ла):
    > Скажіть, а хтось може мені розповісти детально, як поляки та різні там угорці розправилися зі своїми органами держбезпеки та ще й так, що ті здалися без бою? Тільки так подетальніше, в хронологічному порядку.

    Досвід є досвід. А проблема - що робити зі "своїми"? Сьогодні УП вмістила статтю про річницю сайту СБУ. Пішов глянути - а він російськомовний. Робіть висновки - "свої" вони чи "чужі".

    Найперший елементарний спосіб чистки (свій-чужий) - екзамен з української мови.

    Справи із загибеллю І.Білозора їм мало - там задіяні один синок представника силових структур, а інший безпосередньо якийсь "контррозвідник" - ще й на суді сичав - всіх вас хохлів перестріляю.

    Коли питання захисту мовного середовища перейде у площину безпеки тих хто не шанує української мови - тоді і подивимось, на їхню безпеку.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.07.07 | Сергій

      Re: Що нам робити з КГБ

      Саме з КГБ... 10 років - скільки часу на приховання та мімікрію, на закріплення своїх позицій та забалакування опозицій, розвал рухів, знищення лідерів, та цвіту громади. Що було робити?
      Для цього було потрібно зробити НБР, створення якого гальмує уся верхівка, так само як і правову реформу в Україні. Саме НБР мало розпочати всі слідчи кроки стосовно теми про очищення суспільства. Розкриття сучасних злочинів високопосадових осіб, іх правонаслідування минулим злочинам... Мала бути засуджена сама комуністична ідеологія, як антилюдська. Розуміючи це, ними пригальмована і тема про спецслідчих, спецпрокурора та таке інше. Замарила замість НБР якась перехідна, шлюзова модель рятування та приховування діяльності ціх панів. Починають створюватись "Потьомкінські опозиції", "критичні" ЗМІ - такі собі кишенькові осередки морального суспільного засуду типу АЙ-ЯЙ-ЯЙ!
      Вас хвилює мова СБУ сайту, а поглянте правову
      законодавчу базу Верховної Ради, наприклад у розділах конвенцій. Майже всі вони на російській мові. Але справа не тільки в цім. Хвилювати повинна не мова, а думки та дії що цією мовою висловлюють та чинять. Те що оточує нас останні 10 років не дає нам підстав вважати що СБУ, прокуратура, суди, міліція - всі, кому ми сплачуємо податки, вболівають за державну безпеку, за верховенство Закону, за гідне людини життя...
      І ми маємо право спитати іх про це. Маємо право притягнути громадським позовом до відповідальності. І за минуле теж! Чи не так, шановний гаранте Конституції України? Тому й блукаючи очі, невпевнена мова, незрозумілі дії. А навколо підлабузників та захисників честі та гідності... Тому й специфічні завдання до СБУ -
      захист не державних інтересів, а захист іміджу
      мундиру, режиму та його клерків. Ось таке БУ.

      Будьмо.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2001.07.09 | Dmytro

        Агентура впливу. Було: Що нам робити з КГБ

        Сергій писав(ла):
        > Саме з КГБ... 10 років - скільки часу на приховання та мімікрію, на закріплення своїх позицій та забалакування опозицій, розвал рухів, знищення лідерів, та цвіту громади. Що було робити?
        > Для цього було потрібно зробити НБР, створення якого гальмує уся верхівка, так само як і правову реформу в Україні. Саме НБР мало розпочати всі слідчи кроки стосовно теми про очищення суспільства. Розкриття сучасних злочинів високопосадових осіб, іх правонаслідування минулим злочинам... Мала бути засуджена сама комуністична ідеологія, як антилюдська. Розуміючи це, ними пригальмована і тема про спецслідчих, спецпрокурора та таке інше. Замарила замість НБР якась перехідна, шлюзова модель рятування та приховування діяльності ціх панів. Починають створюватись "Потьомкінські опозиції", "критичні" ЗМІ - такі собі кишенькові осередки морального суспільного засуду типу АЙ-ЯЙ-ЯЙ!
        > Вас хвилює мова СБУ сайту, а поглянте правову
        > законодавчу базу Верховної Ради, наприклад у розділах конвенцій. Майж....

        Отже з обмовками ви таки визнаєте, що фактор мови як показник спрямованості важливий. Якийсь час можна було погоджуватися з тим станом - як людина патріот і робить державну справу хай як може висловлюється - але минуло вже 10 (Десять) років. Слід ставити крапку.

        В отих КГБ-СБУ є поняття "агент впливу". Так от сайт СБУ та інші і є прикладом того, що цю роль вони взяли на себе. Діяльність їх спрямована на консервування колоніального маломоскальського стану.

        Тепер російська така ж "рівноправна". Настільки "рівноправніша", що вже звичайних українців за "мову" вважають екстремістами, націоналістами, нарешті фашистами і завжди знаходиться "п'яний Білозір", який все і розпочав, а його лише "па-чєлавечєскі прасілі нє шумєть".

        Крапку маємо поставити. Смерть московським окупантам! І хай їх захищає СБУ.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2001.07.10 | Сергій

          Re: Агентура впливу. Було: Що нам робити з КГБ

          ...російська така ж "рівноправна". Настільки "рівноправніша", що вже звичайних українців за
          "мову" вважають екстремістами, націоналістами, нарешті фашистами і завжди знаходиться "п'яний
          Білозір", який все і розпочав, а його лише "па-чєлавечєскі прасілі нє шумєть".

          Крапку маємо поставити. Смерть московським окупантам! І хай їх захищає СБУ.
          Носієм української мови є український Народ.
          Народ, який населяє цю країну, який виробляє національний продукт, народжує дітей, захищає свої кордони та державні інтереси... Носієм мови є Народ. Його знищували у Гітлеровських та Сталінських таборах, голодоморами та колективізацією, його примушували шукати порятунку
          в далекій Аргентині та Канаді... Цей Народ і зараз
          тікає на гумових човнах та пішки... Цей Народ і зараз фізично знищується тими умовами життя, що
          створює режим Кучмістів. Цей Народ знищували і знищують незважаючи на мову,якою він спілкується.
          То ви пропонуєте замість того, щоб об'єднатися проти "Старого корита" ще створити сварки щодо конфесій, оселедців, етносу, мови. Мова буде жити коли буде жити Народ. Народ - носій мови. Щодо старих "затримавшихся" на своїх посадах функціонерах що як та п'ята колона шкодять Україні
          тут треба діяти згідно Закону (Конституція - Закон прямої дії). Також треба впроваджувати досвід Чехії - колишні комфункціонери повинні бути відлучені від будь якого керівництва.
          НЕ оцінюйте ЛЮДЕЙ ЗА МОВНОЮ ОЗНАКОЮ! Суспільство очикує консолідуючої національної ідеї, що на покарання злочинців ніякого відношення не має.


          Будьмо.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua