МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Юлія Тимошенко: Я буду проти Ющенка, якщо у нього з'явиться президентський дух

07/20/2001 | Спостерігач
http://postup.brama.com/010719/109_7_1.html
Юлія Тимошенко: Я буду проти Ющенка, якщо у нього з'явиться президентський дух

ПРЯМА МОВА


– Пані Тимошенко, чим займеться ФНП після того, як ви його очолили?

– Цей блок об’єднав ті сили і тих людей, які багато років підряд не зрадили свою країну. Може, деякі з цих політиків не є загальновідомими, може, хтось із них не займає ортодоксальну нішу, але це люди, які всім своїм життям переконали у тому, що вони здатні стояти на позиціях народу й України. ФНП планує до 1 вересня повністю організувати всю систему проведення виборів, ми постараємося донести до людей реальну інформацію через ЗМІ. Ми надалі займаємося проведенням референдуму, ми дійшли до того ступеня державної піраміди, де вже треба приймати рішення через суд. Ми очікуємо рішення суду, після якого відразу почнемо збирати підписи по Україні.

– Ви сподіваєтеся, що до виборчого блоку ФНП увійдуть деякі інші політики, які на початку лютого брали участь у створенні ФНП, але наразі виступили проти його перетворення на виборчий блок?

– Ми відкриті для того, щоб об’єднуватися з політичними партіями, які мають споріднені погляди. Я впевнена, що ми будемо розширювати спектр партій, і навіть немає мови, що ми якось не помиримося у списку. Мета варта того, щоби постійно миритися.

– Антипрезидентську риторику на майбутніх виборах використовуватимуть і інші виборчі блоки. Чи вдасться вам уникнути конфронтації з ними?

– На цих виборах в основному будуть три сили. По-перше, це пропрезидентські партії, які разом можуть розраховувати на 25 % (“Трудова Україна”, “Регіони України”, Аграрна партія та деякі інші). З іншого боку – крайні ліві (комуністи, прогресивні соціалісти) – теж візьмуть 25%. Решта 50% залишається для трьох блоків, які на сьогодні вже сформувалися, – це блок Мороза, наш і блок Ющенка. Це наш спільний електорат. Але у нас вистачить здорового глузду, навіть якщо ми не підемо єдиною силою, не вести відверто конкурентної боротьби та не застосовувати “чорний” PR. Ми будемо домовлятися на округах, ми будемо домовлятися про співпрацю. Багато буде залежати від того, як формуватиме свій блок Віктор Ющенко. Якщо він включить до свого списку пропрезидентські партії, якщо він займатиме надто лояльну позицію щодо президента Кучми, то ФНП вважатиме це знищенням можливості України швидко пройти шлях до статусу цивілізованої держави.

– Минулого року ви особисто доклали максимум зусиль, аби створити певний міф про Ющенка. Чи зараз вам не шкода, що ви допомогли Вікторові Ющенку стати “Ющенком”, а він частково грає проти вас?

– По-перше, він не грає проти мене. Річ у тому, що довіра людей, яку має Ющенко, не належить тільки йому. Ця довіра формувалася дуже багатьма політичними силами й окремими політиками, які створювали цей рейтинг, цю довіру. Ми всі сподівалися і сподіваємося, що ця довіра буде використана найбільш ефективним для України чином. Я не шкодую ні про що. Я завжди, на мій погляд, вела достатньо гармонійну політику, і основне зараз – не зруйнувати ті можливості, які ми маємо. Однак якщо у Віктора Андрійовича немає планів об’єднати з нами свою політичну стратегію, разом вести політичну боротьбу, то для нас це буде сигналом, що ми і надалі повинні декларувати і пропонувати суспільству побачити правду та реальність.

– Ви вже неодноразово виступали з пропозицією референдуму, і зараз ця ідея знову виникла. Чи будете ви діяти послідовно, чи запропонуєте нову форму, наприклад – діяльність тіньового Кабінету Міністрів, а згодом розширите її, наприклад, до тіньових адміністрацій?

– Що стосується референдуму, я завжди була послідовною. У цій ситуації немає жодних особистих інтересів. Просто наш президент не став президентом за якимись духовними критеріями, за досягнутими результатах, за довірою. Тому референдум – це зрозумілий, дуже гармонійний для українця вихід, коли він може прийти до урни і продемонструвати свою думку. Це доведе справу до логічного завершення. Звичайно, що це нелегко зробити, бо спротив просто колосальний.

За допомогою цього референдуму можна перевірити всю нашу систему на демократію. Відбулося вже 150 зборів, і на сьогодні тільки 40 пакетів документів передано до ЦВК. Тобто вже на найнижчому рівні маємо повністю вражену авторитаризмом систему – тобто чиновники працюють не на людей, а на певні “команди”. І навіть у Львові, що мені дуже дивно, ми не отримали жодного пакета документів, що суперечить будь-яким нашим сподіванням. Адже Львів завжди був осередком любові до своєї рідної України.

Від сьогоднішньої ЦВК взагалі важко очікувати об’єктивних виборів. Ми навіть ініціювали питання недовіри Михайлові Рябцю. Ми зрозуміли, що від ЦВК дочекатися справедливості просто неможливо. Та ми все ж таки сподіваємося на перемогу.

– У вас певний час були, м’яко кажучи, напружені стосунки з донецьким регіоном. Ваші спроби реформувати вугільну галузь закінчилися вашою відставкою. Чи розраховуєте ви на підтримку ФНП владними елітами в регіонах?

– Мене звільнили через дві години після того, як уряд проголосував за реформу вугільної галузі. Тому Донецьк буде унікальним регіоном на виборах, це буде найгіршим зразком того, як не повинні проходити вибори в нормальній державі. Ми бачимо це уже зараз, коли стоїть питання референдуму – як своєрідна репетиція виборів. І якщо не виконати програму “За чесні вибори”(паралельне підраховування голосів, протоколів), то нічого не зміниться, це буде просто знущання над виборами.

– Як ви оцінюєте перспективи вашого блоку, зокрема на Західній Україні?

– Ми провели певні дослідження. Є декілька областей, де ми отримали друге місце – це, зокрема, Львів, Київ та ще кілька регіонів, які ми поки що не будемо розголошувати. Ми у Львові на другому місці після Руху, причому розрив між нами незначний.

– Які у вас відносини в націонал-демократичному середовищі? Вас насторожено сприймали у НРУ і доволі тепло – в УНР. Тепер Удовенко і Костенко нібито ідуть на зближення, тож, можливо, ваші відносини з Рухом Удовенка покращилися?

– У нас як були, так і залишаються дуже гарні відносини з Рухом Костенка. Там справді є якась критична більшість людей, які здатні мати позицію, здатні підтримувати ідеологію. Щодо НРУ, то в нас важко складаються відносини; останнього разу Удовенко заявив, що він так і не знає, олігархічна ми партія чи ні. Цікаво, що коли ми ініціювали відставку Віктора Медведчука з посади першого віце-спікера (сподіваюся, що ні в кого, і в Удовенка особисто, немає сумнівів у тому, що це за людина і яка там фракція, особливо враховуючи, що саме Медведчук був провідником ідеї зняття уряду Ющенка), то нам не вистачило кількох голосів, і саме НРУ не дав жодного голосу. Тому дуже цікаво, хто є реально олігархічною фракцією в парламенті? До речі, НРУ не голосував і за імпічмент президенту.

Більшість філософів стверджують, що послідовність – це непогано, але постійна незміна поглядів десь межує з тупістю. Дуже багато людей, і не тільки на Західній Україні, віддані Україні, але це не означає, що вони повинні підтримувати ту політичну силу, яка вже багато разів довела, що вона вже не та, це не колишній прапор усіх перетворень. Хтось так підтримує комуністів, хтось НРУ – але скільки можна наступати на одні й ті ж граблі? Ми робимо одну і ту ж помилку: голосуємо за свої стандартні уподобання – і кожного разу отримуємо такий парламент. Можливо, настав час щось переоцінити і змінити?

– Але ж зовсім недавно в пресі прозвучала інформація про вашу готовність приєднатися до блоку НРУ-ПРП-КУН...

– Я на з’їзді ФНП чітко заявила, що найбільшою перемогою України буде об’єднання трьох блоків, які сьогодні очолюю я, Ющенко і Мороз. Але якщо в блоці Ющенка з’явиться президентський дух, ми не погодимося на таке об’єднання. Тому що наша мета – не прийти до влади будь-якою ціною, а дотримуватися чесної, прозорої, зрозумілої для людей політики.

– Ви не раз говорили, що в Україні сформувалася олігархічна система на зразок країн Південно-Східної Азії, Латинської Америки, Росії. Чи достатньо, на вашу думку, для розвалу такої системи застосування радикальних економічних реформ, чи потрібно змінювати повністю політичну систему України?

– Найперше, що необхідно робити, – це руйнувати наші інформаційні дисбаланси, робити реально незалежними наші ЗМІ через самоврядування журналістів та потужну фінансову підтримку з боку держави, НБУ, державних банків саме тих журналістських команд, які здатні незалежно подавати інформацію. Я переконана, що нині журналісти та ЗМІ не можуть бути залежними як від влади, так і від корпорацій. Це занадто різні інтереси. Тому найперша реформа – це реформа ЗМІ, для того, щоб доносити до людей об’єктивну інформацію, яка дасть можливість адекватно оцінити політичну систему, економічний стан, але це вже її наслідки.

Другою необхідною реформою повинна бути руйнація сьогоднішньої політичної системи. Поки що не існує ефективного розподілу влади. Влада настільки диспропорційно побудована, що вона просто не відповідає за те, що вона робить. З одного боку, вона не відповідає за свої вчинки, а з другого – ніхто не має повного та необхідного набору повноважень. Такий дисбаланс руйнує демократичне суспільство. Чим далі, тим більше ми позбуваємося того, що вже побудували за 10 років.

І аж третя, як наслідок, – це вже економічна реформа, бо іншим чином ми нічого не зробимо, не замкнемо цей ланцюжок реформ.

– Чим загрожує для України війна ПДВ з Росією? Кому це вигідно і чи не слід очікувати політичних, а відтак і валютних спекуляцій?

– Україна втрачає свої національні інтереси у співпраці з Росією. Президент України за те, що його приймають та сприймають у Росії, просто розраховується національною та економічною безпекою держави. А це катастрофа для України. Я не бачу жодної перешкоди для виходу України з-під опіки Росії. У нас є єдина залежність – енергетична, але вона дуже легко знімається. У Росії цим добре користуються, це добре видно з ПДВ на енергоресурси. Якби Україна справді дбала за свої національні інтереси, то в нас уже б не було залежності від РФ щодо ядерного палива та газу, бо лежить десяток проектів їх диверсифікації. Будівництво нафтогазових мереж – це справа 3-5 років, а у нас незалежність вже 10 років, і мені дуже шкода, що чиїсь амбіції стоять вище за державні інтереси.

– Що спонукало розпочати безкомпромісну, можна сказати – приречену для вас боротьбу в енергетичному секторі? Що, на вашу думку, залишилося недоробленим? Як розвиватиметься ситуація в цьому секторі за нового уряду?

– Мені особисто ця боротьба була не просто невигідною – вона була для мене і для моєї родини просто руйнівною. Але інший варіант – це робити те, що шкодить Україні. Я на це не могла піти, для мене інтереси України дуже важливі.

– Яким є ваше ставлення до об’єднання української та російської енергомереж?

– Побудова єдиної енергосистеми – це велика дурниця, яка у будь-якому трактуванні не вигідна нам. Це фактично віддача українських та наших закордонних ринків Росії. Ми ж можемо самі виробляти більше електроенергії, ніж нам потрібно.

– Якою є політика нового уряду, чи вдалося йому не звернути зі шляху, прокладеного В. Ющенком?

– Новий уряд уже не є інкогніто, на сьогодні він уже добре ідентифікований і робить перші кроки. Уже повністю зруйнована дуже важлива концепція реформування вугільної галузі. Той документ, що був прийнятий нашим урядом, повністю переглянутий, переграний. З нього забрано суть. Знищений оптовий ринок електроенергії, припинені аукціони з продажу газу і нафти. Тобто курс реформ повернуто в зовсім протилежний бік, і зовсім незабаром будуть зруйновані всі досягнення. Ми повертаємося назад і “по граблях”.

Розмовляли Кость БОНДАРЕНКО, Любов ВИТКОВИЧ, Київ – Львів

Відповіді

  • 2001.07.20 | Shooter

    Re: Юлія Тимошенко:

    >Тому що наша мета – не прийти до влади будь-якою (демократичною - вставка моя) ціною, а дотримуватися чесної, прозорої, зрозумілої для людей політики.

    Ось-ось... Сильно вже мабуть Юлі тюрма не сподобалась - на ціле життя запам'ятала. Тай 7-8% в парламенті - якраз можна собі якийсь "свічний заводик" "вибити".

    ІМНО, "чесно і прозоро" би було, якби Юля в своєму інтерв'ю порівнювала свій (ФНП, мабуть слід вважати) рейтинг не з "Рухом", а хоча би з НРУ+УНР+ПРП+КУН. Цікаве би вийшло порівняння.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2001.07.20 | SG

      Шутер

      Шутер, не кажіть великих дурниць.... Ми хіба не вртатили свій бізнес, а потім роботу віце-прем"єра після успішної роботи, і ми хіба не боролися на великому полі олігархії за українські інтереси... Ваш випад з тюрмою взагалі дивний, бо вас хіба в америці не затримують часто. А свічних заводиків у америці і так повно.

      Щодо цілей, так читайте, ось:

      "– Ви не раз говорили, що в Україні сформувалася олігархічна система на зразок країн Південно-Східної Азії, Латинської Америки, Росії. Чи достатньо, на вашу думку, для розвалу такої системи застосування радикальних економічних реформ, чи потрібно змінювати повністю політичну систему України?

      – Найперше, що необхідно робити, – це руйнувати наші інформаційні дисбаланси, робити реально незалежними наші ЗМІ через самоврядування журналістів та потужну фінансову підтримку з боку держави, НБУ, державних банків саме тих журналістських команд, які здатні незалежно подавати інформацію. Я переконана, що нині журналісти та ЗМІ не можуть бути залежними як від влади, так і від корпорацій. Це занадто різні інтереси. Тому найперша реформа – це реформа ЗМІ, для того, щоб доносити до людей об’єктивну інформацію, яка дасть можливість адекватно оцінити політичну систему, економічний стан, але це вже її наслідки.

      Другою необхідною реформою повинна бути руйнація сьогоднішньої політичної системи. Поки що не існує ефективного розподілу влади. Влада настільки диспропорційно побудована, що вона просто не відповідає за те, що вона робить. З одного боку, вона не відповідає за свої вчинки, а з другого – ніхто не має повного та необхідного набору повноважень. Такий дисбаланс руйнує демократичне суспільство. Чим далі, тим більше ми позбуваємося того, що вже побудували за 10 років.

      І аж третя, як наслідок, – це вже економічна реформа, бо іншим чином ми нічого не зробимо, не замкнемо цей ланцюжок реформ. "
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2001.07.20 | Shooter

        Cлова, слова...


        IMHO, я не проти неї "ввабщє" - хай робить свою справу і "бере" "своїх" 7-9 %.

        Був би Паша в Україні - хто зна, мo' і він би затесався серед "радикальних борців з режимом".

        Заводик персонально Юлі непотрібен. Але, скажімо, в Батьківщині (в обидвох сенсах :): )достатньо подібних мрійників. Та й "доніям" би зайва копійка не завадила.

        Тобто я за: нехай "чесно і прозоро" руйнує режим, для виникнення якого не так вже і давно добряче "напрацювалась".
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2001.07.20 | Фарбований Лис

          Re: Cлова, слова...

          А що вам далась зараз Юля?
          Може і напрацювалась..., але невже ви жовтенятком не були?
          Ну Слава Богу, що Юля зараз проти системи, а не за.
          І нерви їм псує гарно і іншим нормалдьним людям не заважає...
          А як вам приклад Матвієнка? Та він же був головним комсоргом УРСРе. Потім НДП очолював. Не дурний хлопець, відносно чесний, і добре, що він зараз не з ними, а з нами.
          А теза Юлі про доцільність мати три блоки - Ющенка, її і Мороза повністю співпадає з вашою точкою зору (і з моєю).
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2001.07.20 | Shooter

            :)

            Маленька відмінність - я був чесним жовтеням :): :):

            Я вже колись писав, що провідні політики і ФНП (крім УРП і УКРП), і СПУ до значної міри були творцями сьогоднішньої Системи. То ж тепер нехай добряче попотіють на "лупанні тої скали". Оскільки "дитя" в них вийшло..."обло, огромно, озорно, стозєвно і лайяй" (чомусь Долбанов пригадався)...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua