анекдот прочитаний на УП
07/24/2001 | zinc
анекдот від Лілі Буджурової:
Вороні Бог послав шматочок сиру. Сидить вона, затиснувши його в дзьобі, на дереві, а тут Лисиця з підступним питанням: "Вороно, ти як, за Україну без Кучми? Так чи ні?". Мовчить Ворона. Лисиця їй: "Ти, Вороно, визначайся, поки не пізно - так чи ні?". Перелякалася Ворона і каркнула: "Ні". Сир випав з дзьоба. Лисиця – розумниця [ за сир і ]втекла. Думала-думала пташка, чому вона така дурна, і надумала: "Господи, якби я каркнула "Так", хіба щось би змінилося ?"
Мораль від мене:
поменше треба каркати, та ще й дорікати іншим за те, що вони не каркають в унісон.
[ здогадайтесь камінь в чий город ]
Вороні Бог послав шматочок сиру. Сидить вона, затиснувши його в дзьобі, на дереві, а тут Лисиця з підступним питанням: "Вороно, ти як, за Україну без Кучми? Так чи ні?". Мовчить Ворона. Лисиця їй: "Ти, Вороно, визначайся, поки не пізно - так чи ні?". Перелякалася Ворона і каркнула: "Ні". Сир випав з дзьоба. Лисиця – розумниця [ за сир і ]втекла. Думала-думала пташка, чому вона така дурна, і надумала: "Господи, якби я каркнула "Так", хіба щось би змінилося ?"
Мораль від мене:
поменше треба каркати, та ще й дорікати іншим за те, що вони не каркають в унісон.
[ здогадайтесь камінь в чий город ]