До всіх РАБІВ ЙОГО ВЕЛИЧНОСТІ ПРЕЗИДЕНТА !
08/10/2001 | Остап
Останні скиглення рабів і холуїв його величності президента змусили мене знову сісти за клавіатуру і мишку.
Пів-року тому, теоретично було доведено непотрібність посади президента в Україні.
Запеклі диспути були на форумі Гонгадзе і на Майдані.
З переконливими аргументами виступали пан Ілля, я, інші демократично-налаштовані дописувачі.
Ніхто так і не зміг довести, для чого йому особисто, його друзям, його району, місту, Україні президент.
Якесь белькотіння щодо "гаранта" конституції не витримує жодної критики.
Парламентська республіка є самодостатньою, врівноваженою системою, де нема місця паразитичним гілкам влади типу президентської.
Ще пів-року тому ми попереджали, що з такою слабкою теоретичною базою опозиції нічого не світить.
У опозиції немає нового бачення державоустрою України, всі розмови точаться тільки навколо персоналій.
Ніяк не можуть новітні раби вийти з зачарованого кола, що нав"язав у 91 році Україні президент.
Фактично відтворена система ЦК КПУ у вигляді адміністрації президента.
Але раби немов осліпли, не бачать, що за авторитарна, диктаторська система влади створена в Україні.
Тут я бачу пояснення таке - або раби дійсно не доросли до розуміння демократії, або є таємний інтерес, бажання добратись до корита.
Щирим і свідомим пропоную вичавлювати по краплині з себе раба!
Пів-року тому, теоретично було доведено непотрібність посади президента в Україні.
Запеклі диспути були на форумі Гонгадзе і на Майдані.
З переконливими аргументами виступали пан Ілля, я, інші демократично-налаштовані дописувачі.
Ніхто так і не зміг довести, для чого йому особисто, його друзям, його району, місту, Україні президент.
Якесь белькотіння щодо "гаранта" конституції не витримує жодної критики.
Парламентська республіка є самодостатньою, врівноваженою системою, де нема місця паразитичним гілкам влади типу президентської.
Ще пів-року тому ми попереджали, що з такою слабкою теоретичною базою опозиції нічого не світить.
У опозиції немає нового бачення державоустрою України, всі розмови точаться тільки навколо персоналій.
Ніяк не можуть новітні раби вийти з зачарованого кола, що нав"язав у 91 році Україні президент.
Фактично відтворена система ЦК КПУ у вигляді адміністрації президента.
Але раби немов осліпли, не бачать, що за авторитарна, диктаторська система влади створена в Україні.
Тут я бачу пояснення таке - або раби дійсно не доросли до розуміння демократії, або є таємний інтерес, бажання добратись до корита.
Щирим і свідомим пропоную вичавлювати по краплині з себе раба!
Відповіді
2001.08.10 | Лікар Няний
Паціент скорше живий ніж мертвий?
Пане, ви ж померли. Яким чином з могили вибралися? Чи здали вже кров на вампіра та зомбі? Який результат аналізу?2001.08.10 | Чучхе
Для колориту запропоную ще іранську модель
Вона полягає в тому, що президент править країною, як і належить але, щоб він не узурпував влади, силові структури передані у відання духовного лідера (однак той не має права втручатися в повноваження президента). Як наслідок - Іран чи не найбільш демократична держава в регіоні.На Україні, де нема визнаного духовного лідера обов"язки аятолли Хаменеї міг би виконувати, наприклад, Плющ.
А взагалі я вважаю, що президентська влада дійсно не потрібна.
2001.08.10 | Остап
Браво Чучхе! Хто ще насмілиться вичавити з себе Раба його величності президента?
Чучхе писав(ла):>
> А взагалі я вважаю, що президентська влада дійсно не потрібна.
Браво Чучхе!
Хто ще насмілиться вичавити з себе Раба його величності президента?
А може слово президент пішло від слова презерватив?
Чи навпаки?
Ніхто не замислювався?
ПМ.
Доречі, Чучхе, що скажете про державоустрій Канади, Англії, Австралії ?
2001.08.10 | Чучхе
"Харошеє слово і кошке пріятно" (російське прислів"я)
Остап писав(ла):> Доречі, Чучхе, що скажете про державоустрій Канади, Англії, Австралії ?
А ще про устрій Німеччини, Ізраїлю, Японії, Туреччини.
Дійсно, сильна влада не потрібна. Це якісь сталінські пережитки. Демократизм держави, принаймні одна з його головних ознак, це здатність народу переобрати свого керівника. В Італії певний час пам"ятаю мінялися прем"єри по два щороку. Нічого страшного. А от в Албанії була неймовірно сильна президентська влада, ще й на протязі півстоліття. Сумні наслідки відомі всим.
2001.08.10 | Майдан
Про ампутацію органу який мішає танцювати...
Не думаю що це поліпшить якість українського державного танцю.Потім виявиться що слід позбутися посади Премєр-Міністра чи Голови Верховної ради, якій почнуть себе вести себе так само як зараз Кучма. І я не бачу нічого окрім Верховного чи Конституційного Суду, який зможе цьому завадити. Але так само Конституційний Суд може поставити у рамки закону і президента.
До речі Остап, Ви у цій новій майданівській реінкарнації ким будете -ющофобом чи ющофілом?
2001.08.10 | Остап
Мова йде про Апендицит Президенства (АП) на тілі України
Майдан писав(ла):Про ампутацію органу який мішає танцювати...Не перебільшуйте значення перзидентства для українського державного танцю.
Доречніше порівняння президентства з апендицитом, або з паразитом на тілі .
> Не думаю що це поліпшить якість українського державного танцю.
>
Ще й як поліпшить!
А яка економія державних коштів!
Скільки там у бюджеті 2002 закладено коштів на утримання Апендициту Президентства (АП) ?
> Потім виявиться що слід позбутися посади Премєр-Міністра чи Голови Верховної ради, якій почнуть себе вести себе так само як зараз Кучма.
А це вже нелогічно! І Ви самі це знаєте....
Хоч і пишете дитячі аргументи....
Голова ВР переобирається досить просто.
Крім того, треба суттєво зменшити його повноваження до рівня спікерства.
А прем"єр тим більше буде під контролем!
Однопартійців, преси. опозиції.
Парламентська республіка - самодостатня врівносажена система.
Три гілки влади (законодавча, виконавча, судова) - три опори демократії.
Чотири опори - одна опора в повітрі (президентська).
Ліквідація четвертої опори не впливає на стабільність.
>І я не бачу нічого окрім Верховного чи Конституційного Суду, який зможе цьому завадити. Але так само Конституційний Суд може поставити у рамки закону і президента.
>
Ефективніше не морочити собі голову з "вставлянням в рамки президента"
Нема посади президента - не треба нікого " вставляти"
> До речі Остап, Ви у цій новій майданівській реінкарнації ким будете -ющофобом чи ющофілом?
Персоналії - то ПУСТЕ....
Я буду ДЕМОКРАТОМ !
Всі на сайт DEMOKRATIYA.ORG !
2001.08.14 | ilia25
Пане Мартинюк, давайте конкретно
Мартинюк писав(ла):> Потім виявиться що слід позбутися посади Премєр-Міністра чи Голови Верховної ради, якій почнуть себе вести себе так само як зараз Кучма. І я не бачу нічого окрім Верховного чи Конституційного Суду, який зможе цьому завадити. Але так само Конституційний Суд може поставити у рамки закону і президента.
Що по вашому треба зробити, щоб президент припинив за допомогою СБУ, МВД та податкової підвішувати суддів за яйця? Може так прямо в Конституції і написати: Окремим особам, що займають посаду Президента, суворо забороняється підвішувати... ну і так далі?
В чому справа, чому цілий Верховний Суд не може дати ради злочинцю, що замовив журналіста, брав хабарі та перемагав на виборах за допомогою Прокуратури?
2001.08.15 | Остап
Freedom House : одна з причин нестійкості демократії - сильна президентська влада
http://www.freedomhouse.org/pdf_docs/research/nitransit/2001/30_ukraine.pdf..... Переважна більшість посад радянських країн (за винятком прибалтійських держав) стали президентськими республіками, де основні повноваження належать главі виконавчої влади. Саме цей фактор менш за все сприяє успішній демократизації суспільства. У той же час у жодній із країн ЦСЄ немає подібної концентрації влади в одних руках – ні де-юре, ні де-факто.
....У багатьох посаду радянських країнах створення олігархічних кланів, які контролюють економічну систему, є могутнім негативним фактором впливу на розвиток політичних партій, громадських об'єднань і мас-медіа. Новоявлені багатії практично ніколи не підтримують громадянські рухи чи політичні партії, що намагаються змінити укорінені у владних структурах традиції
2001.08.19 | Деструктивний Елемент
Наша мета не демократія, а економічний поступ. Було: Freedom House : одна з причин нестійкості демократії - сильна президентська влада
Остап писав(ла):> http://www.freedomhouse.org/pdf_docs/research/nitransit/2001/30_ukraine.pdf.
>
> .... Переважна більшість посад радянських країн (за винятком прибалтійських держав) стали президентськими республіками, де основні повноваження належать главі виконавчої влади. Саме цей фактор менш за все сприяє успішній демократизації суспільства. У той же час у жодній із країн ЦСЄ немає подібної концентрації влади в одних руках – ні де-юре, ні де-факто.
Може в Польщі, Чехії, Румунії, Болгарії (про Угорщину не пригадую) президента не обирають прямим голосуванням? А якщо так, то вони президентські, або президентсько-парламентські, парламентськими їх не назвеш. І чи є в ЦСЄ зв'язок між економічною успішністю і формою правління? Словаччина - парламентська і найменш успішна. А майже диктаторська Хорватія одна з найуспішніших.
Отой Фрідом Хаус весь час намагається довести кореляцію між демократією і економічним розвитком, але чіткої залежності не складається. Якщо брати в середньому по світі (як в середньому по лікарні). то так - демократія дещо краща, а якщо брати по країнам 2-го і 3-го світу то найуспішніші майже диктаторські - Східна і Південо-Східна Азія.
Ми повинні мати на увазі головну мету - суспільний розвиток, який вимірюється економічними показниками плюс параметрами якості життя. Якщо ж запитати у людей пріоритетність - особиста заможність чи особисті свободи і демократія, виберуть швидше перше. Подолання кризи, реформи і національні програми розвитку ліпше вдається виконувати сильній центральній владі у випадку, коли вона користується довірою нації.
2001.08.11 | Деструктивний Елемент
Гетьман замість Президента
Остап писав(ла):> Останні скиглення рабів і холуїв його величності президента змусили мене знову сісти за клавіатуру і мишку.
> Пів-року тому, теоретично було доведено непотрібність посади президента в Україні.
Так само переконливо доводилось запровадження посади Гетьмана.
> Запеклі диспути були на форумі Гонгадзе і на Майдані.
> З переконливими аргументами виступали пан Ілля, я, інші демократично-налаштовані дописувачі.
> Ніхто так і не зміг довести, для чого йому особисто, його друзям, його району, місту, Україні президент.
Президент - той хто представляє державу. Посада така існує в парламентського типу державах. Якби ж Кучма лише "представляв" і нікуди більше не втручався все було б набагато краще.
Україні не так потрібна законодавча влада, як сильна виконавча. Тобто функції президента об'єднані з прем'єрськими. Плюс військове і духовне керівництво. Плюс опертя на традицію, у підсумку маємо Гетьмана.
Парламентська держава має на увазі, що всі громадяни і всі структури законослухняні, добре взаємокоординовані і дієві. Закон ухвалили і далі все само якось працює.
Україні все ще потрібен Провідник, силовий механізм виконавчої дії і узгодження. А громадянам ще необхідно дорости до взаєморозуміння, перетворитись на націю, сформувати громадянську свідомість. Якщо на Заході держава це "стейт" - стан, нерухомість, власність, в нас держава - в прямому розумінні те що удержує разом. Ця суть все ще має бути виражена в політичній формі правління.
> Якесь белькотіння щодо "гаранта" конституції не витримує жодної критики.
> Парламентська республіка є самодостатньою, врівноваженою системою, де нема місця паразитичним гілкам влади типу президентської.
Отже американська президентська система несамодостатня, неврівноважена і має паразитичну президентську гілку?
Паразитичне президентство є лише в Україні, бо конкурує з виконавчою владою прем'єра. Також неврівноваженою є система у Франції і її дійсно не слід брати за зразок.
> Ще пів-року тому ми попереджали, що з такою слабкою теоретичною базою опозиції нічого не світить.
> У опозиції немає нового бачення державоустрою України, всі розмови точаться тільки навколо персоналій.
> Ніяк не можуть новітні раби вийти з зачарованого кола, що нав"язав у 91 році Україні президент.
Раби не раби, але завдячуючи президентським іграм і розвалився СССР. Спочатку захотів бути президентом Горбачов. Йому у противагу пішов на президентство Єльцин і оголосив суверенітет Росії. З'явився суверенітет Росії, Україна і собі ухвалила Декларацію про державний суверенітет.
Хочете бути послідовними демократами? Саме йде тема регіонів. Дайте ще більше волі регіонам, хай податками і бюджетами самі займаються. Перетворіть Україну на федерацію земель і створіть у землях парламенти. І так далі, аж поки від країни нічого не залишиться.
В Росії "государство" від "государя". Є государ - є і государство, нема - і країна розвалюється. Я розумію, що Україна більш однорідна і так просто не розвалиться. Але і в України є своя межа стійкості, особливо коли є збурення і клинці з-за кордону. Тож на сьогодні однозначно потрібна сильна президентська влада автократичного чи диктатного характеру.
2001.08.11 | ilia25
Re: Гетьман замість Президента
Деструктивний Елемент писав(ла):> Україні все ще потрібен Провідник, силовий механізм виконавчої дії і узгодження. А громадянам ще необхідно дорости до взаєморозуміння, перетворитись на націю, сформувати громадянську свідомість.
Я тобі скажу по секрету -- ти задовбаєшся чекати, доки Кучма в українців громадянську свідомість сформує. Для формування такої свідомості потрібна демократія, а за "автократичної та диктатної" влади можна лише рабів виховати.
Що й бачимо наочно.
2001.08.13 | Деструктивний Елемент
Говоримо Президент - розуміємо Кучма. Говоримо Гетьман - розуміємо Ющенко
ilia25 писав(ла):> Деструктивний Елемент писав(ла):
> > Україні все ще потрібен Провідник, силовий механізм виконавчої дії і узгодження. А громадянам ще необхідно дорости до взаєморозуміння, перетворитись на націю, сформувати громадянську свідомість.
>
> Я тобі скажу по секрету -- ти задовбаєшся чекати, доки Кучма в українців громадянську свідомість сформує. Для формування такої свідомості потрібна демократія, а за "автократичної та диктатної" влади можна лише рабів виховати.
Щось ви хлопці не теє... Самі починаєте загальнотеоретичні дискусії, а про свого Кучму ніяк забути не можете.
Для мене Кучма вже труп. Поки що політичний.
Не треба підміняти поняття. Їм про президента чи гетьмана, а вони знову про кучму. Кучма вже нічого не сформує. Він навіть прем'єра своїм указом зняти не міг - боявся. І референдум свій впровадити. Все що йому вдалось, так це втриматись на троні, але і це не його особиста заслуга.
Поглянемо на світові приклади. Франко, Піночет, Пак Чжон Хі / Чон Ду Хван / Ро Де У в своїх країнах "сформували" і "пробудили". Авторитарними були Рузвельт (3 терміни підряд! і лише смерть його зупинила), Де Голь. Прикладів як бачимо достатньо.
Мене особисто влаштовує в якості Гетьмана-Провідника Ющенко, Тимошенко, Омельченко і деякі інші фігури не так широко відомі. І нехай я після цього раб. Принаймні президента/гетьмана я буду обирати безпосередньо, а голову В.Ради чи Прем'єра обиратимуть депутати і партії, а це суттєве відчудження вищої особи від народу.
Український досвід показує, що за депутата чи партію люди не голосують відповідально. Вважають що все це забавки, досить легко купуються на обіцянки чи подачки. Вибір президента набагато виваженіший, претендентами цікавляться і вибір обмірковують.
2001.08.13 | ilia25
Вітю на царство?
Тебе послухати, то найкращий державний устрій -- то монархія. Ні серйозно, якщо цар добрий та порядний -- яким ви собі уявляєте Ющенка -- то нафіг вона взагалі та демократія? У монархії тільки одна проблема -- що в царі всяке мурло лізе, і набагато частіше, ніж хотілося б.Деструктивний Елемент писав(ла):
> Для мене Кучма вже труп. Поки що політичний.
Для тебе він може й труп. А для України -- одноосібний правитель. І одного твого бажання аж ніяк не вистачить, щоб він віддав владу Ющенку.
> Не треба підміняти поняття. Їм про президента чи гетьмана, а вони знову про кучму. Кучма вже нічого не сформує. Він навіть прем'єра своїм указом зняти не міг - боявся.
Не боявся -- просто так легше було.
> І референдум свій впровадити.
А от це -- виключно заслуга Мельниченка. Не було б його, в Україні вже була б узаконена диктатура.
> Все що йому вдалось, так це втриматись на троні, але і це не його особиста заслуга.
А чия? Світового хасидства?
> Поглянемо на світові приклади. Франко, Піночет, Пак Чжон Хі / Чон Ду Хван / Ро Де У в своїх країнах "сформували" і "пробудили". Авторитарними були Рузвельт (3 терміни підряд! і лише смерть його зупинила), Де Голь. Прикладів як бачимо достатньо.
Прикладів чого? Що демократія може пережити одного лідера з авторитарними замашками? Чи що демократію можна зпустити зверху? З цим ніхто і не сперечається.
> Принаймні президента/гетьмана я буду обирати безпосередньо, а голову В.Ради чи Прем'єра обиратимуть депутати і партії, а це суттєве відчудження вищої особи від народу.
Народ, у якого відсутні сильні демократичні традиції, до обрання голови виконвачої влади краще не допускати. Голосування за Кучму та на квітневому референдумі -- це тільки приклади з нової української історії.
> Український досвід показує, що за депутата чи партію люди не голосують відповідально. Вважають що все це забавки, досить легко купуються на обіцянки чи подачки.
Бо вони праві -- партії та, взагалі, депутати не мають реальної влади. Тому це все забавки. Якщо б перемога на парламентських виборах дозволяла партії отримати владу в країні, то будьте впевнені -- тоді і добрі партії з'явились би, і голосували б за них дуже виважено.
> Вибір президента набагато виваженіший, претендентами цікавляться і вибір обмірковують.
І що в результаті? Погано обмірковують. Це й доводить, що до сильної президентської влади Україна ще не доросла.
Я ще можу допустит, що сильна президентська влада дозволяє зробити демократію більш ефективною, але за однієї умови -- якщо Президент її не знищить. Головна задача України -- зберегти та зміцнити свою демократію. Лише коли цю першу мету буде досягнено, можна буде думати про те, як зробити державний устрій більш ефективним.
2001.08.15 | Остап
"Каталог" президентського гардеробу повинет стати "каталогом" гетьманського гардеробу ?
У Форосі Кучма позує художникам, п'є горілку й готується "сіяти огірочки". Гарант "зарисувався""ЗМІна", 13.08.2001, 17:09
версія для друку
До Дня Незалежності різних мужиків "пробиває" на різні звитяги. Один (Омельченко) намагається встигнути залатати мармуром розритий майдан Незалежності і розганяє над Києвом хмари, щоб не капав дощ на будівельників, які, попри бодун професійного свята, зводять "фаллос" із жінкою на вершині.
Другий (Кучма) – просто позує. У Форосі. Так, за повідомленням газети "Україна молода", один із найдорожчих російських художників Нікас Сафронов в шаленому темпі працює над портретом українського президента. Аякже, треба встигнути виконати високе замовлення до 24 серпня, адже саме до державного свята нашої республіки російський посол Віктор Черномирдін планує вручити картину оригіналу. Подарунок був би доречним і до 9 серпня — в день народження гаранта, але надто довго замовник (Чорномирдін) і виконавець (Сафронов) утрясали ідею. Встигнути б хоча б до 24-го.
29 липня в аеропорту Сімферополя художника зустріли люди з команди Кучми, поселили, привезли у Форос, де відпочивали по сусідству Кучма і Чорномирдін, і 31 серпня президент цілий день виступав у ролі натурника. "Коли я малював, робив ескізи, ми весь час розмовляли — про сім'ю, про дітей, про життя, благодійність, про різні банальності, розповідали анекдоти, — поділився враженнями із журналісткою "УМ" Валентиною Клименко Нікас Сафронов. — Кучма мені сподобався. Він лояльний, доступний. Це людина, на яку покладена дуже відповідальна місія - правити такою великою країною".
Знав би маляр, як "директор" Кучма править...
Сафронов не їздить в гості без подарунків, тож і цього разу він презентував своєму герою український пейзаж, намальований у 1978-79 роках, по настрою співзвучний Куїнджі — ніч, хата, українське літо. А щоб Леоніду Даниловичу веселіше позувалося й відпочивалося, до картини додалися дві пляшки фірмової горілки — "Нікас Сафронов" з 4 медалями та "Олексій Петренко", випущеної невеликою партією фірмою "Кристалл" до дня народження російського актора.
З "Петренком" вийшла така історія. Художник і актор здибалися в одному літаку. Дізнавшись, що Сафронов їде на аудієнцію до Кучми, Олексій Петренко просив передати свою фірмову оковиту і платівку, і з оказією закинув Леоніду Даниловичу ідею записати разом українську народну "Посіяла огірочки", яку колись вони вже виконували разом. Отже, у нашого гаранта накльовується ще один арт-проект. Горілочка під "огірочки".
Що ж до фейсу Кучми на картині, то, як повідомив Сафронов "УМ", майбутній портрет буде офіційним, розміром приблизно 60х80, на темному "бібліотечному" тлі, при костюмі і краватці — "як положено". А що позував Леонід Данилович у сорочці із коротким рукавом — ну так спека ж. Не біда, працівники апарату показали весь "каталог" президентського гардеробу, а далі для Нікаса — справа техніки. До речі, його ескізування перед Кучмою примусили увічнити "паркетного" фотографа з Укрінформу. Видно, курортне позерство патрона – значна подія і для нього самого, і для його почту, і для країни, якщо фото розповсюджуються державною інформагенцією.
Узагалі ж Кучма - вже дванадцятий президент у галереї Нікаса Сафронова. Тут Данилович пасе задніх. Художник на наступний рік запланував випуск календаря "Президенти пензля Нікаса Сафронова" - видно, наш Пахан прикрашатиме собою місяць грудень. А на осінь Нікас готуватиме персональну виставку в Києві.
Оскільки стратегію він вибрав правильну – магаричі першій особі тощо, презентація майбутньої виставки сумніву не підлягає.
2001.08.11 | Остап
Логіка, аж пре! Якщо не вдається скоординувати тригілкову модель влади, то давайте причепим ще четверту... Тоді координація, навіть теоретично, не буде можлива.
Деструктивний Елемент писав(ла):>
> Так само переконливо доводилось запровадження посади Гетьмана.
>
:-( Знову з Вас пре рабська психологія.
Ніяких НАДЛЮДЕЙ!
>
> Президент - той хто представляє державу. Посада така існує в парламентського типу державах. Якби ж Кучма лише "представляв" і нікуди більше не втручався все було б набагато краще.
>
Представляти інтереси ??? Та він говорити не вміє !!!
І що значить "представляє" ?
А ну розкажіть про процедуру "представляння держави" . Це бухати, чи що ?
Крім того, невже прем"єр на пару з спікером парламенту не може "представляти" державу, якщо вже зовсім припече?
> Україні не так потрібна законодавча влада, як сильна виконавча. Тобто функції президента об'єднані з прем'єрськими.
- А куди подінемо АП ?
> Плюс військове і духовне керівництво. Плюс опертя на традицію, у підсумку маємо Гетьмана.
>
Цікава аргументація, але де взяти таку людину (майже праведник святий)?
Та й ще при цьому щоб той праведник міг "бухати"-представляти Україну...
Знову ж таки, у Вас говорить РАБ, якого треба представляти. Самі себе представляйте!
> Парламентська держава має на увазі, що всі громадяни і всі структури законослухняні, добре взаємокоординовані і дієві. Закон ухвалили і далі все само якось працює.
Так-так.... Логіка, аж пре!
Якщо не вдається скоординувати тригілкову модель влади, то давайте причепим ще четверту...
Тоді координація, навіть теоретично, не буде можлива.
>Україні все ще потрібен Провідник, силовий механізм виконавчої дії і узгодження.
Та вже маємо "провідника" напівпровідників....
І зграю підлабузників біля провідника...-напівпровідників... І всі святі !
> А громадянам ще необхідно дорости до взаєморозуміння, перетворитись на націю, сформувати громадянську свідомість.
Громадяни вже давно доросли! І "забили" на таку владу і на такого "провідника". І кинулися світ за очі щастя шукати.
Провідник сам по собі, громадяни самі по собі.
> Якщо на Заході держава це "стейт" - стан, нерухомість, власність, в нас держава - в прямому розумінні те що удержує разом. Ця суть все ще має бути виражена в політичній формі правління.
Не треба демонізувати державу. Найвище -людина, а не держава.
> Якесь белькотіння щодо "гаранта" конституції не витримує жодної критики.
> Парламентська республіка є самодостатньою, врівноваженою системою, де нема місця паразитичним гілкам влади типу президентської.
>Отже американська президентська система несамодостатня, неврівноважена і має паразитичну президентську гілку?
Не отже!
Там три гілки влади. Система врівноважена.
>Паразитичне президентство є лише в Україні, бо конкурує з виконавчою владою прем'єра. Також неврівноваженою є система у Франції і її дійсно не слід брати за зразок.
Вихід - кастрація (за Мартинюком) рудимента - Апендиксу Президентства (АП)
> Ще пів-року тому ми попереджали, що з такою слабкою теоретичною базою опозиції нічого не світить.
> У опозиції немає нового бачення державоустрою України, всі розмови точаться тільки навколо персоналій.
> Ніяк не можуть новітні раби вийти з зачарованого кола, що нав"язав у 91 році Україні президент.
>Раби не раби, але завдячуючи президентським іграм і розвалився СССР. Спочатку захотів бути президентом Горбачов. Йому у противагу пішов на президентство Єльцин і оголосив суверенітет Росії. З'явився суверенітет Росії, Україна і собі ухвалила Декларацію про державний суверенітет.
Чудово! Але декларацію ухвалив парламент України. Без всяких президентів.
То вже потім з"явилась ця чортівня....
>Хочете бути послідовними демократами? Саме йде тема регіонів. Дайте ще більше волі регіонам, хай податками і бюджетами самі займаються. Перетворіть Україну на федерацію земель і створіть у землях парламенти. І так далі, аж поки від країни нічого не залишиться.
І як це Канада без мудрого президента ще не розвалилась? І навіть гордий народ, квебекуа, не вибрав собі президента?
Бо він, і на х*й, не потрібен, навіть теоретично.
Ніхто на нього не дасть ні цента...
>В Росії "государство" від "государя". Є государ - є і государство, нема - і країна розвалюється.
Чудовий приклад! Але ми не Росія. Ми Україна.
Що москалю в кайф, то українцю смерть.
Бажано брати приклад з ефективних демократій, а не з п"яної Росії.
> Тож на сьогодні однозначно потрібна сильна президентська влада автократичного чи диктатного характеру.
Не забудьте отримати право на нижнійц полиці в бараку для РАБІВ його диктаторської величності.
І місце біля корита з об"їдками з столу "провідника".
2001.08.11 | А курей будет
Администрация Президента будет разводить КОНЕЙ
http://for-ua.com/page.php?action=news&id=n010811173856Государственное управление делами получило в управление Дибровский конный завод №62 в Миргородском районе Полтавской области. Это определено распоряжением Кабинета министров Украины от 9 августа.
Как отмечается в документе, это решение принято по предложению Госуправления делами и Министерства аграрной политики, которое согласовано с Министерствами экономики и финансов, а также Фондом государственного имущества и Государственным комитетом статистики.
Как сообщалось ранее, в ходе последнего официального визита в Украину президент Туркменистана Сапармурат Ниязов подарил главе украинского государства Леониду Кучме скакуна.
ForUm
2001.08.13 | Деструктивний Елемент
Залізна логіка захисту президентської моделі. Було: Логіка, аж пре! Якщо не вдається скоординувати тригілкову модель влади, то давайте причепим ще четверту...
Остап писав(ла):> Деструктивний Елемент писав(ла):
> >
> > Так само переконливо доводилось запровадження посади Гетьмана.
> >
> :-( Знову з Вас пре рабська психологія.
Жодної психології, саме логіка. Коли згадується один із висновків обміну думками -
Остап писав(ла):
> Пів-року тому, теоретично було доведено непотрібність посади президента в Україні.
логічним буде згадати, що інша політична модель також має вагому аргументацію.
> Ніяких НАДЛЮДЕЙ!
А чому, ні? Розвиток ситуації завжди може піти в одному чи іншому напрямку, інколи вони рівноважно-вірогідні. Інколи сильна особистість може переламати ситуацію і направити політичний потік у вибраному напрямку.
Для прикладу - сьогодні в України 2 чи 3 вибори шляху. За правило називають 2 - Захід або Схід. Інколи називають ще третій напрям - свій особистий, самостійний - залишатися на місці і довколо себе формувати свою зону впливу. Ситуація достатньо рівноважна і саме Провідник (той хто веде за собою) може зробити остаточний вибір. Стосовно В.Ради - вона не може на чомусь одному твердо зупинитися, і наступний склад прогнозується приблизно той самий.
> > Президент - той хто представляє державу. Посада така існує в парламентського типу державах. Якби ж Кучма лише "представляв" і нікуди більше не втручався все було б набагато краще.
> Представляти інтереси ??? Та він говорити не вміє !!!
Я веду мову про роль президента взагалі в світі в президентській і в парламентській державі, а не конкретно про Кучму. І веду до того, що нам потрібен не так президент, якому делеговані представницькі функції, як сильний лідер, провідник, гетьман, той хто бере головні державні справи в свої руки, тягне і розвертає за собою країну.
> І що значить "представляє" ?
> А ну розкажіть про процедуру "представляння держави" . Це бухати, чи що ?
Розкажу...
В самому слові міститься суть - передня сторона, тобто обличчя. Обличчя, як ви розумієте не голова і не руки. Суть представлення.
Президент представляє державу в міжнародних стосунках. Вручає нагороди. Підписує документи і закони розроблені іншими державними структурами. Звертається до нації з приводу різних подій.
В моделі президентської республіки бере на себе більшість функцій голови виконавчої влади (прем'єра). Може визначати чи пропонувати стратегічний державний курс від себе чи адміністрації. Прикладом є ЗСА. Приклад президента-ініціативника - Р.Рейган.
Загалом президент може і бухати. Але не повинен ні на мить забувати, що він офіційна особа і є уособленням нації. І якщо в мемуарах з'являється, що п'яного Кучму виносили від Єльцина, то це скандал. І бухати, і виглядати треба вміти на професійному рівні.
> Крім того, невже прем"єр на пару з спікером парламенту не може "представляти" державу, якщо вже зовсім припече?
Тоді для трійці ще й судову гілку треба в компанію брати. Загалом в парламентській моделі основні представницькі функції виконує прем'єр, деякі президент (Німеччина, Ізраїль), або король/імператор (Англія, Іспанія, Нідерланди, Японія).
> > Україні не так потрібна законодавча влада, як сильна виконавча. Тобто функції президента об'єднані з прем'єрськими.
>
> - А куди подінемо АП ?
Оскільки задаєте другорядне питання, можна зрозуміти, що президентська модель (президент - виконавча влада, прем'єр відсутній) заперечень не викликає.
АП буде сидіти в будинку АП і займатись адміністративними справами в межах будинку. Технічно-бюрократичний персонал, а не гілка влади. Такий самий як і в будь якому іншому міністерстві.
> > Плюс військове і духовне керівництво. Плюс опертя на традицію, у підсумку маємо Гетьмана.
> Цікава аргументація, але де взяти таку людину (майже праведник святий)?
А він вже є - Віктор Ющенко. Й інші познаходяться, якщо створити умови. Нинішня духовно-політична атмосфера виводить нагору ненайкращих.
> Та й ще при цьому щоб той праведник міг "бухати"-представляти Україну...
Поставте умоглядно поруч Ющенка (Тимошенко) і Путіна і подивіться на картинку. Далі мабуть не треба пояснювати.
> Знову ж таки, у Вас говорить РАБ, якого треба представляти. Самі себе представляйте!
На своєму місці я себе представляю у відповідних ситуаціях. Ваша порада - порада космополіта чи анархіста - навіщо мені держава чи якісь провідники, коли я сам неабищо? Але існує ще нація і я розглядаю загальні проблеми а не свої особисті. Не все соціальне є рабське. Не всі національні організми є дорослими і свідомими. Український ще остаточно не сформувався. Чи є психологія дітей рабською? Дивне питання, але якщо врахувати їхню залежність від батьків і опіку батьками як своєю власністю, відповідь може бути ствердною. В Україні історично існує традиція Гетьман - Батько, громадяни - Діти. Подібні стосунки ще називають патерналізмом і частіше характеризуються політологами негативно. Патерналізм наче би консервує громадянський інфантилізм. Але для мене питання так однозначно не вирішується. Я за збереження і відновлення традиції і лише після того за її поступову трансформацію.
>> Парламентська держава має на увазі, що всі громадяни і всі структури законослухняні, добре взаємокоординовані і дієві. Закон ухвалили і далі все само якось працює.
>Так-так.... Логіка, аж пре!
Якщо не вдається скоординувати тригілкову модель влади, то давайте причепим ще четверту...
Тоді координація, навіть теоретично, не буде можлива.
В своїх словах логіку бачу, а у вашому коментарі - ні. До чого тут четверта гілка і яка гілка?
Розтлумачую докладніше. В парламентській моделі пріоритетною є законодавча гілка, яка формує інші. І пріоритетом є влада закону. Силове поле закону, громадянсько-державної традиції проходить через свідомість громадян. В президентській пріоритетною є державна структура, яка задає поле виконання закону і рішень.
В умовах України яка система працюватиме? Рівень ментальної єдності і законослухняності самі знаєте який. Державна влада має задаватися структурою, а не законом. Демократія (парламентська) передбачає, що ініціатива походить від громадянства, яке є політично світомим, активним і розуміючим. В умовах України, громадянство переважно не розуміється в сутності політичних систем, не вибирає осмислено Захід чи Схід, не розуміється в лідерах, в більшості випадків не пам'ятає імені свого депутата і як голосував на останніх виборах. Тобто сама державна структура має тягнути громадян вперед і вгору. Бюрократія за визначенням погано, отже питання в Лідері. Поки не має у нації ідейного національного хребта, хребет цей задає структура - за 10-20-30 років існування в такій системі національний хребет поступово формується. (Національний хребет - термін Ортеги-і-Гассета, а реально його сформував Франко.)
>> А громадянам ще необхідно дорости до взаєморозуміння, перетворитись на націю, сформувати громадянську свідомість.
> Громадяни вже давно доросли! І "забили" на таку владу і на такого "провідника". І кинулися світ за очі щастя шукати.
Якщо доросли, де ж вияв тої дорослості? Організуватися, вийти і скинути... Все так просто.
> Провідник сам по собі, громадяни самі по собі.
Провідник - він не провідник (не веде нікуди, або веде в нікуди). Він скоріше Сусанін, що блукає болотами. Громадяни - не громадяни, а переважно атомізоване населення.
>> Якщо на Заході держава це "стейт" - стан, нерухомість, власність, в нас держава - в прямому розумінні те що удержує разом. Ця суть все ще має бути виражена в політичній формі правління.
> Не треба демонізувати державу. Найвище -людина, а не держава.
Я не демонізую. Скоріше сакралізую. Існує традиція, яка виражена навіть в самому слові. І нікуди від цього не подітися. Ближче до національного характеру буде оптимальнішим. Для західних моделей потрібна і "західна" людина.
>>> Якесь белькотіння щодо "гаранта" конституції не витримує жодної критики.
>>> Парламентська республіка є самодостатньою, врівноваженою системою, де нема місця паразитичним гілкам влади типу президентської.
>>Отже американська президентська система несамодостатня, неврівноважена і має паразитичну президентську гілку?
> Не отже! Там три гілки влади. Система врівноважена.
Врешті - і парламентська зрівноважена, і президенська також. Чим же президентська гірша? Як на мене, президентська зрівноважена краще - три гілки дійсно виростають незалежно. В парламентській моделі виконавча гілка росте з парламентської, отже не зовсім самостійна. Й обидві гілки ще пов'язані з певною партією/коаліцією.
Нам не потрібно принципово міняти державну модель, модифікувати її в межах президентської моделі простіше.
>>Хочете бути послідовними демократами? Саме йде тема регіонів. Дайте ще більше волі регіонам, хай податками і бюджетами самі займаються. Перетворіть Україну на федерацію земель і створіть у землях парламенти. І так далі, аж поки від країни нічого не залишиться.
> І як це Канада без мудрого президента ще не розвалилась? І навіть гордий народ, квебекуа, не вибрав собі президента?
Йде до того, що Канада розвалиться. Існують прогнози про виділення Квебеку, приєднання частини (чи решти) провінцій до ЗСА.
>> Тож на сьогодні однозначно потрібна сильна президентська влада автократичного чи диктатного характеру.
> Не забудьте отримати право на нижнійц полиці в бараку для РАБІВ його диктаторської величності. І місце біля корита з об"їдками з столу "провідника".
"У кожного своє Дао і свій шлях широкий" (В.Цибулько, поет, донедавна радник прем'єра В.Ющенка).
Свою роль і місце я бачу дещо інакше в суспільстві. Якщо демократія дозволяє усе, навіть колупатися на смітниках і просити милостиню під ногами у пішоходів в метро, завданням авторитарної влади я бачу обмеження саме таких прав і свобод з одночасним виділенням не таких вже і великих коштів для реабілітації обездолених.
В президентській моделі, вибудованій за національною традицією, президент він же гетьман, отже Батько. Громадяни - як Діти. Стосунки наче сімейні, в яких не місце жодному відчудженню.
2001.08.13 | Остап
Яка процедура "брання головних державних справ у свої руки" ? Особливо цікавить мене процедура "розвертання собою країни"...
Деструктивний Елемент писав(ла):> Остап писав(ла):
> > Ніяких НАДЛЮДЕЙ!
>
> А чому, ні? Розвиток ситуації завжди може піти в одному чи іншому напрямку, інколи вони рівноважно-вірогідні. Інколи сильна особистість може переламати ситуацію і направити політичний потік у вибраному напрямку.
>
Чому ви вирішили, що я народився на землі, щоб йти у напрямку, запропонованому, сильною особистістю?
А якщо я сам -сильна особистість?
> Для прикладу - сьогодні в України 2 чи 3 вибори шляху. За правило називають 2 - Захід або Схід. Інколи називають ще третій напрям - свій особистий, самостійний - залишатися на місці і довколо себе формувати свою зону впливу. Ситуація достатньо рівноважна і саме Провідник (той хто веде за собою) може зробити остаточний вибір.
А ніякого вибору між шляхами не треба! Це ще одна маячня. про вибір шляху....
Треба робити кроки для покращення життя людей. І все буде в порядку.
> Стосовно В.Ради - вона не може на чомусь одному твердо зупинитися, і наступний склад прогнозується приблизно той самий.
Зупинятись не треба. Зупинка -це застій....Для того, щоб ВР покращувала життя народу, її треба підштовхувати, весь час. Через партії, через пресу, через мітинги і демонстрації.
Критерій один - чи стало жити краще?
> > Президент - той хто представляє державу. Посада така існує в парламентського типу державах. Якби ж Кучма лише "представляв" і нікуди більше не втручався все було б набагато краще.
> Представляти інтереси ??? Та він говорити не вміє !!!
>Я веду мову про роль президента взагалі в світі в президентській і в парламентській державі, а не конкретно про Кучму. І веду до того, що нам потрібен не так президент, якому делеговані представницькі функції, як сильний лідер, провідник, гетьман, той хто бере головні державні справи в свої руки, тягне і розвертає за собою країну.
Це все слова.... Яка процедура "брання головних державних справ у свої руки" ?
Особливо цікавить мене процедура "розвертання собою країни"...
> І що значить "представляє" ?
> А ну розкажіть про процедуру "представляння держави" . Це бухати, чи що ?
>Розкажу...
>В самому слові міститься суть - передня сторона, тобто обличчя. Обличчя, як ви розумієте не голова і не руки. Суть представлення.
Обличчя? А мені подобається обличчя з вусами, як в мене, а в президента нема.... То як тут бути?
>Президент представляє державу в міжнародних стосунках. Вручає нагороди. Підписує документи і закони розроблені іншими державними структурами. Звертається до нації з приводу різних подій.
Чи не може прем"єр, з ціллю економії, представляти державу у міждержавних стосунках, як, наприклад, Тоні Блер, коли їздив до С.Петербурга на зустріч з Путіним ?
Вручає нагороди? Нагороди -це такі бляшанки на мотузочках, амулетики з первісного ладу?
Це дійсно переконливий аргумент! Як я зразу про це не подумав!
Так от для чого йому АП ! Там виробляють ті бляшанки...
Звертання до нації з різних подій - це серйозна державна справа! Без цього держава не дієздатна... І тут я вас підтримую.
>В моделі президентської республіки бере на себе більшість функцій голови виконавчої влади (прем'єра).
А не треба брати!! Прем"єр чудово справиться з функціями голови виконавчої влади.
Як то кажуть -обійдемся без сопливих!
> Може визначати чи пропонувати стратегічний державний курс від себе чи адміністрації.
??? Он як ? А хто уповноважив АП взагалі щось пропонувати? Яка легітимність всіх тих радників? Хто їх вибирав?
Інша справа - прем"єр, якого затвердила більшість у ВР, яка пройшла у парламент з програмою і яку буде виконувати прем"єр.
>Прикладом є ЗСА. Приклад президента-ініціативника - Р.Рейган.
Невдалий приклад. Рейган -член партії і голова виконавчої влади.
>Загалом президент може і бухати. Але не повинен ні на мить забувати, що він офіційна особа і є уособленням нації. І якщо в мемуарах з'являється, що п'яного Кучму виносили від Єльцина, то це скандал. І бухати, і виглядати треба вміти на професійному рівні.
Так-так... Оце так лице нації.... бухе....
Та ще й п"є за наш рахунок.... Непогано все обставив, всіх пошив у дурні...
> Крім того, невже прем"єр на пару з спікером парламенту не може "представляти" державу, якщо вже зовсім припече?
>Тоді для трійці ще й судову гілку треба в компанію брати. Загалом в парламентській моделі основні представницькі функції виконує прем'єр, деякі президент (Німеччина, Ізраїль), або король/імператор (Англія, Іспанія, Нідерланди, Японія).
І судову, якщо треба їхати на форум юстиції.
> > Україні не так потрібна законодавча влада, як сильна виконавча. Тобто функції президента об'єднані з прем'єрськими.
>
> - А куди подінемо АП ?
Оскільки задаєте другорядне питання, можна зрозуміти, що президентська модель (президент - виконавча влада, прем'єр відсутній) заперечень не викликає.
> Є заперечення. Бо в президентській моделі ми стаємо закладниками президента. якого важко усунути. От воно і "гуляє"
А в парламентській моделі прем"єра призначає більшість або коаліція в парламенті.
Не справився, загуляв - до побачення, опозиція пропонує свого прем"єра.
І так - хоч раз на місяць.
При такій системі ніяких феодальго0васальних відносин не буде, бо не буде "папи".
>АП буде сидіти в будинку АП і займатись адміністративними справами в межах будинку. Технічно-бюрократичний персонал, а не гілка влади. Такий самий як і в будь якому іншому міністерстві.
Міністерства потрібні, АП - Ні !! Це неефективне дувлювання і заважання.
> > Плюс військове і духовне керівництво. Плюс опертя на традицію, у підсумку маємо Гетьмана.
> Цікава аргументація, але де взяти таку людину (майже праведник святий)?
>А він вже є - Віктор Ющенко. Й інші познаходяться, якщо створити умови. Нинішня духовно-політична атмосфера виводить нагору ненайкращих.
А якщо Ющенко поїде за кордон викладати банківську справу, тоді що, кінець державі?
Він має право на викладацьку діяльність?
> Та й ще при цьому щоб той праведник міг "бухати"-представляти Україну...
>Поставте умоглядно поруч Ющенка (Тимошенко) і Путіна і подивіться на картинку. Далі мабуть не треба пояснювати.
На що ви натякаєте?...
> Знову ж таки, у Вас говорить РАБ, якого треба представляти. Самі себе представляйте!
>На своєму місці я себе представляю у відповідних ситуаціях. Ваша порада - порада космополіта чи анархіста - навіщо мені держава чи якісь провідники, коли я сам неабищо? Але існує ще нація і я розглядаю загальні проблеми а не свої особисті. Не все соціальне є рабське.
Держава дуже потрібна, але у формі парламентської республіки , а не диктатури з провідником.
>. В Україні історично існує традиція Гетьман - Батько, громадяни - Діти.
Не існує!!! Це у москалів є цар-божий помазаник і раби .
У нас такої традиції нема! І нетреба нам її.
>Подібні стосунки ще називають патерналізмом і частіше характеризуються політологами негативно. Патерналізм наче би консервує громадянський інфантилізм. Але для мене питання так однозначно не вирішується. Я за збереження і відновлення традиції і лише після того за її поступову трансформацію.
Відновлення такої традиції веде до диктатури!! Вам подобається диктатура?
>> Парламентська держава має на увазі, що всі громадяни і всі структури законослухняні, добре взаємокоординовані і дієві. Закон ухвалили і далі все само якось працює.
>Так-так.... Логіка, аж пре!
Якщо не вдається скоординувати тригілкову модель влади, то давайте причепим ще четверту...
Тоді координація, навіть теоретично, не буде можлива.
>В своїх словах логіку бачу, а у вашому коментарі - ні. До чого тут четверта гілка і яка гілка?
Розтлумачую докладніше. В парламентській моделі пріоритетною є законодавча гілка, яка формує інші. І пріоритетом є влада закону. Силове поле закону, громадянсько-державної традиції проходить через свідомість громадян. В президентській пріоритетною є державна структура, яка задає поле виконання закону і рішень.
Чудово, а до чого тут президент? Хай поле закону задає прем"єр.
>В умовах України яка система працюватиме? Рівень ментальної єдності і законослухняності самі знаєте який. Державна влада має задаватися структурою, а не законом. Демократія (парламентська) передбачає, що ініціатива походить від громадянства, яке є політично світомим, активним і розуміючим. В умовах України, громадянство переважно не розуміється в сутності політичних систем, не вибирає осмислено Захід чи Схід, не розуміється в лідерах, в більшості випадків не пам'ятає імені свого депутата і як голосував на останніх виборах. Тобто сама державна структура має тягнути громадян вперед і вгору. Бюрократія за визначенням погано, отже питання в Лідері. Поки не має у нації ідейного національного хребта, хребет цей задає структура - за 10-20-30 років існування в такій системі національний хребет поступово формується. (Національний хребет - термін Ортеги-і-Гассета, а реально його сформував Франко.)
Ви фактично, закликаєте президентську владу діяти незаконними методами, бо несвідомі громадяни закони не виконують.
Це ми вже маємо.
Треба позбутись цього!
>> А громадянам ще необхідно дорости до взаєморозуміння, перетворитись на націю, сформувати громадянську свідомість.
> Громадяни вже давно доросли! І "забили" на таку владу і на такого "провідника". І кинулися світ за очі щастя шукати.
>Якщо доросли, де ж вияв тої дорослості? Організуватися, вийти і скинути... Все так просто.
До організуватися ще не доросли. Їм забивають голову різними дурницями, про необхідність президента. наприклад. І вони чекають на доброго царя - Ющенка.
> Провідник сам по собі, громадяни самі по собі.
>Провідник - він не провідник (не веде нікуди, або веде в нікуди). Він скоріше Сусанін, що блукає болотами. Громадяни - не громадяни, а переважно атомізоване населення.
От тут згоден на 100%. Не треба ходити за різними Сусанінами.
>> Якщо на Заході держава це "стейт" - стан, нерухомість, власність, в нас держава - в прямому розумінні те що удержує разом. Ця суть все ще має бути виражена в політичній формі правління.
> Не треба демонізувати державу. Найвище -людина, а не держава.
>Я не демонізую. Скоріше сакралізую. Існує традиція, яка виражена навіть в самому слові. І нікуди від цього не подітися. Ближче до національного характеру буде оптимальнішим. Для західних моделей потрібна і "західна" людина.
Одна людина - то пусте (Маяковський). Учвіть собі, що майдан складався би з однієї людини...
Він би вже давно вмер...
>>> Якесь белькотіння щодо "гаранта" конституції не витримує жодної критики.
>>> Парламентська республіка є самодостатньою, врівноваженою системою, де нема місця паразитичним гілкам влади типу президентської.
>>Отже американська президентська система несамодостатня, неврівноважена і має паразитичну президентську гілку?
> Не отже! Там три гілки влади. Система врівноважена.
>Врешті - і парламентська зрівноважена, і президенська також. Чим же президентська гірша? Як на мене, президентська зрівноважена краще - три гілки дійсно виростають незалежно. В парламентській моделі виконавча гілка росте з парламентської, отже не зовсім самостійна. Й обидві гілки ще пов'язані з певною партією/коаліцією.
Як чудово ви все описали! Це те що треба!
Обидві гілки і повинні бути пов"язані з партією/коаліцією!
В цьому весь сенс! І виконавча і законодавча гілки виконують волю партії, що отримала підтримку виборців. Це ідеальна модель.
Яку волю виконує незалежний президент, тільки чорт знає....
Мабуть волю того, хто більше заплатить...
>Нам не потрібно принципово міняти державну модель, модифікувати її в межах президентської моделі простіше.
Модифікувати паразита неможливо!
Хіба що крові буде пити менше....
2001.08.17 | Что-то не помню
А как фамилия Президента Эстонии ?
А как фамилия Президента Эстонии ? Ведь Эстония добились наибольших успехов среди стран бывшего СССР. Даже стала мировым кредитором.2001.08.19 | Деструктивний Елемент
Процедура проста - ставиш країну "на вуха", а потім робиш з нею все що завгодно. Було: ...Особливо цікавить мене процедура "розвертання собою країни"...
Д.Е.>> Я веду мову про роль президента взагалі в світі в президентській і в парламентській державі, а не конкретно про Кучму. І веду до того, що нам потрібен не так президент, якому делеговані представницькі функції, як сильний лідер, провідник, гетьман, той хто бере головні державні справи в свої руки, тягне і розвертає за собою країну.Остап> Це все слова.... Яка процедура "брання головних державних справ у свої руки" ?
Особливо цікавить мене процедура "розвертання собою країни"...
Пояснювати з розкладанням на елементи й процеси буде нудно. Щось із того вже декілька разів тут писав, лінуюсь повторюватись.
Пропоную просто згадати відомі історичні приклади і роль в них першої особи держави.
1. Пілсудський
2. Перший президент Чехо-Словаччини (зараз забув прізвище)
3. Гітлер
4. Муссоліні
5. Франко
6. Рузвельт
7. Де Голь
8. Кенеді (спілкування з СССР, перші угоди з обмеження озброєнь, космічно-місячна программа, духовний вплив)
9. Піночет
10. Рейган
11. Горбачов
12. Єльцин
13. Фухіморі (президент Перу)
Прикладом того, що таке ідея і як вона опановує масами може бути така байка. Виходить такий собі поет Цибуля (Володимир Цибулько) на трибуну в Будинку Вчителя (тобто будинку Центральної Ради) і звертаючись до присутніх в залі "інвалідів творчості" розповідає байку про бочку Полуботка. На завтра новина виголошена парламенті, ще день - в центральних ЗМІ і вся країна "стоїть на вухах" і обговорює золоту бочку. Резонанс тоді був сильніший за минулорічний виступ Мороза з плівками Мельниченка. А хто такий Цибулько? Екс-радник екс-прем'єра. Ось звідки і панукраїнізм Ющенка...