Юрій Шухевич: "Особливу роль в боротьбі з опозицією відіграв Віктор Ющенко.Вона значно мірою була пасивною, але вона була"
09/05/2001 | Спостерігач
Читайте його статтю "Поразка опозиції" в останньому "ПіКові".
|
|
Архіви Форумів Майдану
Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".
Відповіді
2001.09.05 | Augusto
О,і Балтійський тут!
Нескорений!Але "була вона"! Мрійник! Вона і є!
2001.09.05 | Shooter
чиста психологія
Слабкий фізично юнак (опозиція) для разборок з "дорослими дядями" (Кучма + бандюки) вирішила сполягтись на Ющенка (тата). І розповідав всім той юнак: "От прийде тато, він вам всім писки наб'є"...Проте "тато" не був рідним - не вступився за пасинка. І давай юнак пресувати "вітчима"...
2001.09.05 | Ростислав
скорше підсвідомість
Shooter писав(ла):> Слабкий фізично юнак (опозиція) для разборок з "дорослими дядями" (Кучма + бандюки) вирішила сполягтись на Ющенка (тата). І розповідав всім той юнак: "От прийде тато, він вам всім писки наб'є"...
>
> Проте "тато" не був рідним - не вступився за пасинка. І давай юнак пресувати "вітчима"
і "дорослих дядьків", бо вітчим нічим виявляється від них не відрізняється. та ще й підступно переманює друзів і родину юнака на бік "дорослих дядьків".
але то таке - лише натяк, що инколи все ж таки краще жувати, ніж гратись в психологію :-)
але головне, що шухевич досить скептично ставиться і до опозиції. чи може він теж за бандюків, га, Шутеру? :-)
2001.09.05 | Augusto
Відсотки, отримані в минyлому не дають гарантії на майбутнє!
Ще один спадковий герой прорізається. Його покаянка була відсканована на інтернеті, де він "відкидав манівці буржуазного націоналізму", любить давати інтерв'ю в "Бздень", характер нікому не відомий, може і нордичний, створював разом з КГБ УНСО.2001.09.05 | Мартинюк
Юрій Шухевич майже нічого не бачить...
Тобто він не може читати, дивитися телевізор, той же Інтернет, лише може слухати.Оскільки він, як син останнього чільного керівника УПА, є і буде беззаперечним авторитетом для багатьох людей, то автоматично він є обєктом інформаційного пресингу з боку тих які знають і вміють такий пресинг проводити.
Врешті технологія такого пресингу була освоєна в часі операції по знищенню його батька - як пишеться в недавно опублікованих у Москві мемуарах - аби заставити Шухевича -старшого появитися у заданому районі працювала група з 20 осіб ( в тому числі кількох психологів) які майже рік закидали в потенційне оточення Шухевича відповідні плітки та дезінформацію.
Для цього навіть не потрібно мати людей в найближчому оточенні ( а в оточенні Юрія Шухевича такі люди є), достаттньо просто адресно обробляти відповідне середовище. В даному випадку можемо спотерігати завчений ющофобний рефлекс, який успішно імплементовано в радикально-опозиційне середовище Львова.
Щось подібне намагаються нагіпнотизувати (хто свідомо, хто несвідом) і на нашому форумі, однак тут загалом публіка не слабкохарактерна і гіпноз не дуже вдається. Однак аргументи відробляються і потім застосовуються для полірування мізків "пролетаріату та трудового селянства"
До честі сліпого Шухевича, з яким я особисто знайомий, мушу сказати що він постійно вислизає з навязаної йому інформаційної удавки і контора постійно змушена починати все по новому.
Яка мета цієї, безсумнівно проваджуваної, кампанії психобробітку ? Очевидно що влада вже не може суттєво зіпсути імідж Ющенка, всю увагу акцентує на недопущенні союзу між Ющенком і діяльною опозицією, зосередженою у ФНП та УбК.
Вигладає що якась подібна лажа готується до річниці Гонгадзе. Міліцію настроюють на побиття демонстрантів( бо ось у Генуї били...) , а Ющенка скоріше всього будуть гвалтувати на на якесь неонозначне висловлювання. Просто висмикнуть з годинного інтервю половину якоїсь фрази і розтиражують всіма ожливими засобами ( в тому числі і усної пропаганди).
Ех славні більшовицькі агітатори 1917 року - до якого дрібязку ви докотилися !
Тиха українська ніч. Легко дихається в нічному інтернеті... Та лише скажіть слово "Ющенко" і Ви почуєте як по навколишніх Інтернет-хащах наростаючою лавиною покотися гучне брехання ющофобів.
2001.09.05 | Ростислав
Re: Юрій Шухевич майже нічого не бачить...
Мартинюк писав(ла):> Вигладає що якась подібна лажа готується до річниці Гонгадзе. Міліцію настроюють на побиття демонстрантів( бо ось у Генуї били...) , а Ющенка скоріше всього будуть гвалтувати на на якесь неонозначне висловлювання. Просто висмикнуть з годинного інтервю половину якоїсь фрази і розтиражують всіма ожливими засобами ( в тому числі і усної пропаганди).
Просте питання: чому з його інтерв'ю легко висмикнути щось антиопозиційне, і неможливо - проопозиційне чи антитоталітарне (про антикучмівське мовчу - бо почую завчене, що тоді він вибори не виграє, бідолашний). Наприклад про те, що міліція не повинна бити людей на демонстрації. Чи те, що студентів не повинні хапати лише тому, що вони розмовляють українською. І ще багато загальних, неантикучмівських речей він міг би сказати. Але чуємо лише про неконструктивність опозиції. Певно бандюки дійсно конструктивніші.
2001.09.05 | Майдан
Чому не можна...
Можна скільки завгодно - ось навіть про те що "слід відігнати свиней від яблуні"2001.09.05 | Ростислав
"щось проопозиційне або антитоталітарне"
Майдан писав(ла):> Можна скільки завгодно - ось навіть про те що "слід відігнати свиней від яблуні"
"Хіба то олігархи? Це ж пиявки". Знаєте хто сказав? Л.Д.Кучма
Ще раз кажу - "щось проопозиційне чи антитоталітарне ". Тобто пов'язане з демократією (державним ладом), а не економікою.
2001.09.05 | Augusto
Треба було б цю всю стару гвардію, хто пройшов КГБ-табори, нагородити орденами, пенсію дати та викинути кудись.
Бо якщо ніхто не знає хто там хто (а те що були зрадники та стукачі, не треба мабуть доводити? чомусь того не чути...) то вони можуть більше наробити шкоди, ніж від них зиску. Як варіянт гасла хіппі :"не вірте нікому, кому за тридцять". Бо дивлюсь влада кидає свої фігури: ось Конєв пішов, Шухевич дж. пішов, хто там на черзі? Чи Q-чмісти рефлексивно це роблять, або просто ціну збивають? Ось і Ростислав правильно сказав: нема турботи більшої, ніж опозиція та Ющенко?2001.09.05 | Бєлочка
Тиха українська ніч. Легко дихається в нічному інтернеті...
Боже милий, який текст! Що там той Шухевич та все інше! На цей проклятий сайт мало сенс ходити хоча б за цією фразоюМартинюк писав(ла):
> Тиха українська ніч. Легко дихається в нічному інтернеті... Та лише скажіть слово "Ющенко" і Ви почуєте як по навколишніх Інтернет-хащах наростаючою лавиною покотися гучне брехання ющофобів.
Не знаю про що це все, але як красиво сказано!
2001.09.05 | ilia25
Ющенкофобів не існує
Бувають лише тверезо мислячи люди, та дурні. Останні, не маючи чим відповісти на критику Ющенка, можуть тільки розвішувати ними самими вигаданий діагноз.2001.09.05 | Фарбований Лис
Скромність, розум і краса - єдині мої недоліки.
Тобто, хто зі мною не погоджується, той і є дурень.2001.09.06 | ilia25
Re: Скромність, розум і краса - єдині мої недоліки.
Фарбований Лис писав(ла):> Тобто, хто зі мною не погоджується, той і є дурень.
Ні, тільки ті, яким за нестачею аргументів доводиться займатись розвішуванням ярликів "ющофоба".
2001.09.05 | Спостерігач
Скорочений текст
http://www.pic.com.ua/achas/c9.htmПоразка опозиції
Колишній політв'язень про неспроможність "дисидентства" 2001-го
Юрій ШУХЕВИЧ
Можливо вже сьогодні, озираючись назад, дати оцінку подіям кінця 2000-го - початку 2001рр. Касетний скандал, наметове містечко, події 9-го березня сьогодні виглядають зовсім інакше, ніж тоді, коли вони відбувалися. Може, не так події, як їхні наслідки
Касетний скандал породив утворення Комітету захисту Конституції "За Україну без Кучми". Комітет об`єднав спочатку близько 20-ти політичних і громадських організацій, кількість яких пізніше подвоїлась. Метою названого Комітету (УБК - Україна без Кучми) було шляхом масових акцій усунення від влади Президента. Попри намагання офіційної влади дискредитувати діяльність УБК, організатори його керувались щирими намірами покінчити з режимом сваволі, злочинів, політичних убивств.
Але у поважних спостерігачів вже тоді виникла думка: "А після Кучми - хто і що?" Справді, УБК не давав відповіді на ці запитання. Всі ми розуміли, що після усунення Кучми прем`єр-міністр мав би перебрати на себе президентські повноваження і, згідно з Конституцією, провести вибори протягом найближчого півроку. Цим прем`єром (запам`ятаймо!) був тоді Віктор Ющенко.
Враховуючи те, що Ющенко був популярною людиною через погашення боргів перед населенням, підвищення зарплатні, пенсій і т. ін., а також через те, що його піддавали постійній критиці як Президент, так і олігархи, він, у разі висунення своєї кандидатури, був би автоматично обраний новим Президентом України. Власне, цього й боялися олігархи: Віктор Ющенко є прихильником Заходу, прихильником реформ західного типу, людиною певною мірою залежною від світового валютного фонду, й українцем у повному розумінні цього слова. Це все лякало як олігархів, так і російську партію в Україні.
Ющенкові протистояли так звані олігархічні партії на чолі із соціал-демократичною партією (об`єднаною). Зрозуміло, що реформи, які проводив би Ющенко як Президент, зовсім не влаштовували б ані олігархів, ані прихильників проросійського курсу. Тому одним із завдань цих кіл було усунення В.Ющенка з поста прем`єра до того, якби був усунений Кучма. Вони хотіли бачити прем`єром свою людину, а не Ющенка.
Коли був утворений "Форум національного порятунку", громадськість сподівалася, що він стає своєрідним парламентом опозиції, чимось на зразок Української Головної Визвольної Ради у 40-х роках. Але сподівання громадськості виявилися марними, форум став зібранням особистостей і тільки особистостей, які змагалися у красномовстві, але не дали людям ані програми майбутніх перетворень, ані ясного бачення того, що нас очікує. Може, власне, у цьому і криється причина поразки опозиційного руху - люди не бачили перспективи і тому не вийшли масово на вулиці міст і сіл, щоб змінити існуючий режим.
До того ж, опозиція не відзначалася рішучістю, що дало можливість владі оговтатися і перейти в контрнаступ. Уже відразу після 9 березня, були побиті студенти з громадського комітету "За правду", які проводили свій форум у Києві, і не брали жодної участі у масовій демонстрації. Били їх лише за те, що вони розмовляли українською. Народ не обурився, а організована опозиція поволеньки здала хлопців з УНСО. Влада зрозуміла: дозволити собі можна все, бо надто серйозного опору не буде. Народ також зрозумів, що коли він піде з опозицією і влада почне репресії, то підтримки з боку опозиції люди можуть не отримати. Опозиція зрадила найактивніших своїх членів. То нехай не дивується, що народ "зрадив" політиканів і не вийшов на вулиці.
Все залишилось по-старому. Після вбивства Гонгадзе були інші вбивства журналістів. Вони також залишились нерозкритими. До публікацій Мельниченка вже звикли, і вони перестали справляти враження. Підкупність, зловживання тривало. Одним словом, нічого не змінилося. Правда, Президент поволі здав Деркача, здав Кравченка, але відстояв Потебенька. Хоча й тут була розіграна комедія: Потебенько подав заяву на відставку, а Президент її не прийняв. Бо справді, де ще знайдеш серед колишніх совєтських прокурорів такого відданого, як Потебенько.
Серед опозиції з`явилась і так звана "Громадська позиція", але вона вмерла, не встигши народитися.
Поважнішим був громадський комітет опору "За правду". Появився він на світ, як протест молоді проти несправедливості і всього неподобства, яке творилося в Україні. Але що значить "За правду"? Одна правда в Кучми, інша у Лесі Гонгадзе, а правда олігархів не має нічого спільного з правдою бідноти, яка змушена шукати кращої долі на далекій чужині. Тому "За правду" - поняття досить невизначене і цим пробували скористатися і влада, і деякі наші політики. Комітет, по суті, розколовся на дві частини: київську і львівську, так і не зумівши посісти належне йому місце в лавах опозиції.
Особливу роль відіграла так звана "Правиця"... Влада, на чолі з Президентом, швидко зрозуміла: щоби знищити опозицію, її треба спочатку розділити на складові частини. В надрах Адміністрації Президента виникає ідея "Правиці". Сама назва свідчить про те, що вона мала на меті "згуртувати" праві сили опозиції для того, щоб роз`єднати їх з опозиційною "лівицею": Мороз страшив Кучму найбільше, і тому завдання полягало в тому, щоб його ізолювати. Мусимо сказати, - це вдалося. Опозиціонери самі допомогли в тому Адміністрації Президента. Замість того, щоб зміцнювати єдиний фронт лівих і правих, перетворюючи його на широкий національний фронт опору, вони піддалися на ідею об`єднання правих сил опозиції з такими ж правими, але президентськими силами. Маємо на увазі два Рухи, ПРП та КУН. Сюди ж ще можна віднести таку сумновідому організацію, СНПУ, яка відзначилася у провокаціях 9 березня в Києві.
Права частина опозиції наївно сподівалася, що вона зможе через "Правицю" перетягнути на свій бік вищезгадані пропрезидентські сили. Результати виявилися зворотними: пропрезидентські сили нав`язали опозиції ідею виборів і тим самим перетягнули на свій бік, поділили й ослабили опозицію. Особливу роль у боротьбі з опозицією відіграв Віктор Ющенко. Вона значною мірою була пасивною, але вона була.
Ми вже згадували про те, яким був популярним Ющенко у часи свого прем'єрства. Але з виникненням касетного скандалу його все більше піддають критиці як Президент, так і олігархічні партії. Опозиція ж сподівається, що, власне, Ющенко повинен заявити про свою опозицію, тобто визначитися, на чиєму він боці. Цього не стається. А коли арештовують Юлію Тимошенко, то виявляється, що Ющенко втрачає той стрижень, який тримав його, і він стає все більше невиразним. Попри це, хмари над ним згущуються, і частина опозиції, особливо прихильники "Правиці", бачать головною метою не боротьбу з режимом Кучми, не усунення його з поста Президента, а захист Ющенка. Вони організовують масові віча, демонстрації на підтримку прем`єра, коли Верховна Рада висловлює недовіру Ющенкові. Тим самим опозиція зазнає поразки: вона не змогла втримати Ющенка на посту прем`єра й, одночасно, відійшла від своєї первинної мети - усунення режиму Кучми. Хтось дуже влучно сказав: "Народ ішов, як танк, на Кучму. Кучма ж використав Ющенка, як протитанковий рів". Подібна доля спіткала й ідею референдуму. Він потонув в галасі передвиборних баталій.
Сьогодні опозиція ледь животіє.
Українське суспільство вступило у фазу чергових виборів до Верховної Ради. Але це вже інша тема.
Скорочена версія, повна - на сторінках журналу
2001.09.05 | Мартинюк
В цілому стаття цілком нормальна.
Ющенку там дісталося навіть менше аніж опозиції.А ось Спостерігач висмикнувши "пів фрази" у заголово суттєво спорив загальний тон і спрямованість цієї статті.