01/16/2002 | Дмитро Лиховій

на виборче поле виходить така собі Тамара Прошкуратова - обіцяна жінка. Віктор Володимирович вирішив-таки не зізнаватися в коханні телеведучій, чия професія дуже схожа на найдревнішу, ще й за допомогою місця у прохідній частині виборчого списку. Досить тій красуні пари "лимонів" у Швейцарії (так, є й така інформація). Під час з'їзду СДПУ(о) по ліву руку від шефа сиділа скромна вчителька з Черкащини, котра, за її ж словами, лише отримала від есдеків пропозицію балотуватися в депутати, але зовсім не сподівалася на друге (!) місце в списку. Що це справді так - свідчать її руки, які помітно тремтіли. Зрештою, як і голос. Хто ж стане депутаткою з місця, яке в списку СД-98 посідав Євген Марчук?
Крім того, що в пані Прошкуратової не надто милозвучне прізвище (це не "Марченко" і навіть не "Гошовська"), і зовні виглядає вона не так виграшно, елементарний пошук у Мережі видає в ній чимало визначень на кшталт "учитель-новатор із Черкащини", котра отримала з рук Леоніда Кучми звання Герой України і відповідний орден в один захід із майором Вихрем, військовим льотчиком Юрієм Тишковим тощо. В її активі, приміром, - книжечка з вихідними даними: "Прошкуратова Т. С.
Стежинка. Рідне слово. 3(2) клас.— К.: Просвіта, 1998.— 176 с.
Інтегрований посібник з граматики, народознавства, природознавства для учнів 3(2) класів. Рекомендовано Міністерством освіти України, лист №797 від 20.08.96." Але ж, зауважить доскіпливий читач, не за "Стежинку", ціна якої 5,70 грн., пані Тамару поставили в партійний список вище її безпосереднього шефа - міністра освіти Василя Кременя. Яка ж така стежинка насправді привела новаторку Прошкуратову до табору однієї з найодіозніших політичних сил У(о)? І на це запитання дає відповідь наш не заборонений поки Інтернет.
Ось що пише з цього приводу черкаська газета "Антена" (журналіст - Ліза Бродська) в номері, який описував не такий давній візит до області Анатолія Кінаха: "Ще одну радість оголосив прем’єр-міністр на черкаській землі. «Ми раді, — каже, — що Черкащина має першого Героя України саме в освітній галузі. Це — Тамара Прошкуратова з Драбова...» (...) Варто згадати проведені на Черкащині збіговиська на захист гаранта Конституції, та роль, яку виконувала у цих заходах гр-нка Прошкуратова, і все стає зрозумілим. Там, де на площу «стада зганяли», які нібито Кучму від опозиційних елементів захищали, пані Тамара була у перших рядах, та не де-небудь, а на трибуні. Перша біля мікрофону, з папірцем у кулаці, вона на різні боки вихваляла Леоніда Даниловича та його діяння під час «касетного скандалу», закликала об’єднатися навколо гаранту, без якого «сонце не встане». Можливо, пані Прошкуратова — й непоганий педагог. Але те, що вона — одна з небагатьох, хто, не соромлячись, ризикнув публічно виправдовувати Леоніда Кучму у той час, як всі слухали плівки Мельниченка і вуха в’яли, — факт безперечний. Отже, Тамару Прошкуратову оцінили і дали їй звання Героя України". Кінець цитати.
Таким ось макаром - за допомогою однієї Прошкуратової - наші есдеки вбивають одразу стадо зайців: і жінка в "головці" списку, і героїня, і пропрезидентський напрям, і інтелігентка, і активістка, і новаторка, і регіони представлено (навіть село), і "наша відповідь Мельниченку" з його членством у Соцпартії.
Ще одне: таким чином ще й заперечується відома на Черкащині народна приказка - "дурний, як з Драбова". А Оксана Марченко також не образиться.

@ special for Maidan