Іван Плющ як потенційна жертва боротьби з парламентом
01/17/2002 | Спостерігач
Іван Плющ як потенційна жертва боротьби з парламентом
[16.01.2002 15:23]
photo.unian.net
Верховній Раді запропоновано на період виборів самоусунутись з політичної арени, припинивши власну діяльність. Активність у схилянні парламенту до суїциду проявляється шалена. Але зрозуміло, що парламент не зробить цього власними руками. Залишається один шлях - обезголовити парламент і почати вибори нового спікера. Параліч законодавчого органу таким шляхом буде забезпечено...
14 січня спікер І.Плющ, заперечивши можливість припинення роботи парламенту напередодні виборів і зневажливо поставившись до ініціатив блоку «ЗаєдУ», фактично поставив на порядок денний питання про власне усунення з посади.
Нагадаємо, що перед цим, 12 січня, з`їзд блоку «За єдину Україну» проголосував звернення до парламенту про припинення пленарних засідань в разі неможливості подальшої конструктивної роботи. Напередодні ту ж ідею висунув прем`єр А.Кінах, обурений відхиленням закону про лазерні диски. А ще трохи раніше про необхідність самороспуску парламенту заявив об`єднаний есдек Л.Кравчук, обурений розгядом у ВР питання про закордонні рахунки його сина, створенням різноманітних слідчих комісій та не зовсім, на його думку, моральною поведінкою спікера І.Плюща по відношенню до відставки В.Медведчука ( за версією з плівок Понамарчука).
Але ці підстави для припинення роботи ВР, як неважко здогадатись, насправді не є реальною причиною. Реальних причин може бути дві. По-перше, потреба президента в поверненні ВР до імплементації результатів референдуму, що дасть надію Президенту на третій термін. Парламент у його нинішньому складі аж ніяк не може гарантувати цю імплементацію, а, отже, може поховати останні надії Президента на третій термін повноважень. По-друге, це загроза ухвалення парламентом закону про імпічмент президента, про що вже нагадував лідер КПУ П.Симоненко. Сьогодні ця загроза виглядає досить реалістично, якщо виходити з потреби самих комуністів напередодні виборів діяти в антипрезидентському руслі, і врахувати той факт, що в парламенті цей антикучмістський напрямок цілком можуть підтримати і праві, і навіть деякі центристи типу «Яблука»і «Єдності». Після голосування 10 січня з приводу постанови комісії О.Жира це особливо очевидно.
Отже, виникає реальна потреба припинити в будь-який спосіб работу теперішнього складу ВР, - не дивлячись на майже повну відсутність правових шляхів для цього. Зокрема, те, що проголосував з’їзд «ЗаєдУ», себто добровільне призупинення проведення пленарних засідань діючої ВР, є порушенням Конституції, яка вказує на сесійний спосіб роботи Верховної Ради, а також регламентує початок наступної, 9-ї сесії, на початку лютого. Пленарні засідання регулюються регламентом, і відмінити їх не може без голосування ВР саме лише керівництво парламенту, хоч формально воно й належить до блоку-ініціатора. 14 січня спікер продемонстрував повне ігнорування такого бажання. Ну, а вже голосування ВР за саморозпуск або припинення роботи взагалі навряд чи відбудеться: зокрема, проти цього вже виступив В.Ющенко, чиї фракції, відповідно, в даному питанні скоріше солідаризуватимуться з лівими та центристською опозицією, ніж із заєдистами та соціал-демократами.
Залишається один шлях - змістити голову парламенту і розпочати процедуру виборів нового голови. За умов виборчої кампанії параліч парламенту завядки цьому буде гарантовано. Отут стає в пригоді суб`єктивна думка Л.Кравчука про недостойне поводження спікера Плюща під час усунення Медведчука. І якщо проголосувати за припинення роботи ВР погодиться мало хто з депутатів, включно з комуністами, то, навпаки, проголосувати особисто проти Плюща комуністи, мабуть, погодяться залюбки – разом із СДПУ(о) та фракціями «ЗаєдУ». Приводом для цього, як стало відомо з натяків П.Симоненка, вистачить. Хоч би закон про мови, який І.Плющ не хоче ставити до порядку денного до виборів, питання про позбавлення депутатського мандату П.Лазаренка...А далі все елементарно: криза парламентського керівництва, навіть спікеріада – це формально залишає ВР при роботі, але не дозволяє схвалити жодного справжнього рішення. Проблема, врешті, полягає лише в тім, хто би погодився зініціювати збір підписів проти Плюща. Наразі про це вголос ніхто не каже. Але і про антимедведчуківські ініціативи ніхто не казав...
Крім того, парламентська криза напередодні виборів – це, окрім вирішення конкретних проблем теперішньої влади, ще й загальна подальша компрометація парламенту як органу державної влади. І, тим самим, зайвий аргумент на користь президентської влади. Тож, за потреби, скориставшись тезою про парламент як джерело дестабілізації, можна вживати будь-яких заходів для наведення «ладу»...
Ірина ПОГОРЄЛОВА
[16.01.2002 15:23]
photo.unian.net
Верховній Раді запропоновано на період виборів самоусунутись з політичної арени, припинивши власну діяльність. Активність у схилянні парламенту до суїциду проявляється шалена. Але зрозуміло, що парламент не зробить цього власними руками. Залишається один шлях - обезголовити парламент і почати вибори нового спікера. Параліч законодавчого органу таким шляхом буде забезпечено...
14 січня спікер І.Плющ, заперечивши можливість припинення роботи парламенту напередодні виборів і зневажливо поставившись до ініціатив блоку «ЗаєдУ», фактично поставив на порядок денний питання про власне усунення з посади.
Нагадаємо, що перед цим, 12 січня, з`їзд блоку «За єдину Україну» проголосував звернення до парламенту про припинення пленарних засідань в разі неможливості подальшої конструктивної роботи. Напередодні ту ж ідею висунув прем`єр А.Кінах, обурений відхиленням закону про лазерні диски. А ще трохи раніше про необхідність самороспуску парламенту заявив об`єднаний есдек Л.Кравчук, обурений розгядом у ВР питання про закордонні рахунки його сина, створенням різноманітних слідчих комісій та не зовсім, на його думку, моральною поведінкою спікера І.Плюща по відношенню до відставки В.Медведчука ( за версією з плівок Понамарчука).
Але ці підстави для припинення роботи ВР, як неважко здогадатись, насправді не є реальною причиною. Реальних причин може бути дві. По-перше, потреба президента в поверненні ВР до імплементації результатів референдуму, що дасть надію Президенту на третій термін. Парламент у його нинішньому складі аж ніяк не може гарантувати цю імплементацію, а, отже, може поховати останні надії Президента на третій термін повноважень. По-друге, це загроза ухвалення парламентом закону про імпічмент президента, про що вже нагадував лідер КПУ П.Симоненко. Сьогодні ця загроза виглядає досить реалістично, якщо виходити з потреби самих комуністів напередодні виборів діяти в антипрезидентському руслі, і врахувати той факт, що в парламенті цей антикучмістський напрямок цілком можуть підтримати і праві, і навіть деякі центристи типу «Яблука»і «Єдності». Після голосування 10 січня з приводу постанови комісії О.Жира це особливо очевидно.
Отже, виникає реальна потреба припинити в будь-який спосіб работу теперішнього складу ВР, - не дивлячись на майже повну відсутність правових шляхів для цього. Зокрема, те, що проголосував з’їзд «ЗаєдУ», себто добровільне призупинення проведення пленарних засідань діючої ВР, є порушенням Конституції, яка вказує на сесійний спосіб роботи Верховної Ради, а також регламентує початок наступної, 9-ї сесії, на початку лютого. Пленарні засідання регулюються регламентом, і відмінити їх не може без голосування ВР саме лише керівництво парламенту, хоч формально воно й належить до блоку-ініціатора. 14 січня спікер продемонстрував повне ігнорування такого бажання. Ну, а вже голосування ВР за саморозпуск або припинення роботи взагалі навряд чи відбудеться: зокрема, проти цього вже виступив В.Ющенко, чиї фракції, відповідно, в даному питанні скоріше солідаризуватимуться з лівими та центристською опозицією, ніж із заєдистами та соціал-демократами.
Залишається один шлях - змістити голову парламенту і розпочати процедуру виборів нового голови. За умов виборчої кампанії параліч парламенту завядки цьому буде гарантовано. Отут стає в пригоді суб`єктивна думка Л.Кравчука про недостойне поводження спікера Плюща під час усунення Медведчука. І якщо проголосувати за припинення роботи ВР погодиться мало хто з депутатів, включно з комуністами, то, навпаки, проголосувати особисто проти Плюща комуністи, мабуть, погодяться залюбки – разом із СДПУ(о) та фракціями «ЗаєдУ». Приводом для цього, як стало відомо з натяків П.Симоненка, вистачить. Хоч би закон про мови, який І.Плющ не хоче ставити до порядку денного до виборів, питання про позбавлення депутатського мандату П.Лазаренка...А далі все елементарно: криза парламентського керівництва, навіть спікеріада – це формально залишає ВР при роботі, але не дозволяє схвалити жодного справжнього рішення. Проблема, врешті, полягає лише в тім, хто би погодився зініціювати збір підписів проти Плюща. Наразі про це вголос ніхто не каже. Але і про антимедведчуківські ініціативи ніхто не казав...
Крім того, парламентська криза напередодні виборів – це, окрім вирішення конкретних проблем теперішньої влади, ще й загальна подальша компрометація парламенту як органу державної влади. І, тим самим, зайвий аргумент на користь президентської влади. Тож, за потреби, скориставшись тезою про парламент як джерело дестабілізації, можна вживати будь-яких заходів для наведення «ладу»...
Ірина ПОГОРЄЛОВА