01/17/2002 | Спостерігач

Журналіст міняє професію. На шпигуна?

Дмитро Лиховій, "Україна молода", 17.01.2002, 10:58




Якими б - хоч триста разів - правими не відчували себе представники Комісії з журналістської етики, але у вітчизняному інформаційному просторі є стіна, і від неї благі наміри відлітають, як горох.

Приміром, скільки б близькі до соціал-демократів ЗМІ не "відхрещували" своїх "хрещених батьків" від "касетного скандалу-2", однак використання його у своїх вузькопартійних цілях - саме як роздутого до неможливості "чорного піару" - займає левову частку часу телевізійних сюжетів з цього приводу на "1+1", "ТЕТі" й "Інтері", до 90 відсотків обсягу "тематичних" публікацій у "Киевских ведомостях" та іже з ними.

Намагання сховати "вуха", які стирчать, виглядає вже навіть кумедним і не потребує зайвих пояснень - усе й так зрозуміло. Читачам, можливо, було б цікавіше дізнатися, чому в тих самих "Киевских ведомостях" накладено табу на вживання абревіатури "КГБ". "Госбезопасность", "спецслужби СССР" – такі згадки проходять, а "КГБ" - ні.

Трохи з'ясування пікантних подробиць - і ми довідуємося, що один із "хрещених батьків" цієї газети будь-що намагається "відмазатися" від цієї немилозвучної і, слід визнати, компрометуючої в сенсі виборів-2002 та 2004 абревіатури. Знає кіт, чиє сало з'їв... А ви кажете - журналістська етика, щирість у політиці...

Утім, справжнє розуміння, хто є хто в нашій журналістиці і за якими законами вона живе, приходить тоді, коли дізнаємося про методи роботи партійної "Нашої газети +". У цьому есдеківському виданні, "накачаному" кадрово й фінансово special for вибори, журналісти виконують не лише властиву їм за фахом функцію "масових комунікаторів", і навіть не тільки бажану для есдеків місію "колективних агітаторів і пропагандистів", а й непомітну для стороннього ока роль секретних агентів невидимого політичного фронту.

Із заходів, куди посилають журналістів "НГ+", вони приносять, зокрема, й детальні звіти не для друку. Зміст: подія, учасники, кількість телекамер, аудиторія, мета, настрої, атмосфера (приміром, "у штабі БЮТі панував культ особистості Ю.Тимошенко"), чи згадували "нашу партію" і в якому контексті ("нашу партію не згадували, але з близьких до неї політиків обговорювали Є.Марчука")... Згадані вище цитати містив, скажімо, звіт такого собі "нашого газетяра з плюсом" Максима Х. (повне прізвище є в редакції).

Словом, навіщо наймати агентів 007, коли є свої - 006. Запитань відтак лишається мало. Одне з них - чому все це шоу "Моя професія" ніяк не згадає професію найдревнішу? І - хто б уже розстібав на душі верхні гудзики й божився, що от він є справді нелицемірним політиком...