Кумівство поміж української політичної еліти і вибори
01/17/2002 | Майдан-ІНФОРМ
Прага, 17 січня 2002 ― Якщо для українських оглядачів виборчий список блоку “Наша Україна” виявився несподіванкою, то західні оглядачі не висловлюють здивування присутністю в списку Ющенка, його рідного брата, брата Юрія Костенка, батька Петра Порошенка і сина мера Києва Олександра Омельченка. Таке явмще, як кумівство, переконані західні аналітики і соціологи, властиве усім пост-радянських країнах, але вони висловили жаль з приводу того, що навіть демократичні сили в Україні не можуть дистанціюватися від ганебних радянських звичаїв.
Заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на прибуткові посади, одним словом кумівство, або непотизм – явище не лише українського походження; ці проблеми існують і в Росії і навіть у Європі. Згадаємо, хто правив Росією під час 2-го терміну президентства Бориса Єльцина, та й нинішній склад Ради Фередації – родичі і наближені до родин Путіна і Єльцина. Непотизм популярний і у Європі: минулого року в Європейському Союзі розгорілися скандали навколо офіційних осіб Франції, Португалії, Іспанії та Італії, яких звинувачували у кумівстві – вони сприяли проштовхуванню своїх родичів на керівні посади в Єврокомісії та Європарламенті.
Але в Україні проблема кумівства набуває особливої гостроти із наближенням виборів. Аналітики говорять, що кумівство і клановість у політиці дісталися Україні у спадок з радянських часів. Суть цієї традиції полягає в організації політики й бізнесу таким чином, що довіряти можна лише найближчому оточенню і краще, якщо вони є твоїми родичами. Говорить експерт з питань української політики Торонтського Університету Тарас Кузьо: “Список “Нашої України” не є несподіванкою. Він показує, до якої міри ця практика є усталеною в Україні. Це демонструє, що навіть демократичні сили, такі як блок Ющенка, не захищені від кумівства. Присутність родичів лідерів блоку “Наша Україна” у виборчих списках очевидно не є ознакою того, що цей блок боротиметься з такими явищами, як кумівство чи клановість. Адже, упродовж останніх 10 років занепаду громадянського суспільства в Україні, українська політика ще більше скочувалася до рівня кумівства”.
Коментуючи присутність родичів у списках блоку “Наша Україна” більшість оглядачів погоджується з тим, що така практика – свідчення неймовірно низького рівня довіри у суспільстві і в політиці. Політики хочуть мати навколо себе відданих людей, вони настільки не довіряють стороннім особам, чи то з еліти, чи з народу, що змушені формувати свої списки лише із найближчого оточення – так вважає керівник відділу Росії та СНД Німецького Товариства зовнішньої політики Олександр Рар. Він прогнозує, що список “Нашої України” дасть привід комуністам атакувати демократів.
“Це явище властиве усім пост-радянським країнам і пов’язане воно із відсутністю громадянського суспільства на теренах СНД. Ми спостерігаємо, що і в Росії, і в Україні все більш популярними стають явища, які ще 5-6 років тому були властиві лише Узбекистану чи Казахстану, де родичі президентів з’являють у списках, стають депутатами, міністрами і навіть прем’єр-міністрами. На жаль, ця тенденція ще буде присутня і в прозахідно-орієнтованих країнах СНД, таких як Росія і Україна. Під час другого президентського терміну Єльцина, країною фактично правила його родина, відомо, що й донька Кучми бере активну участь у контролі над економічними структурами країни.”
В інтерв’ю Радіо Свобода, канадський аналітик Тарас Кузьо сказав, що він не буде здивований, коли довідається, що більшість в Україні не вважатиме присутність родичів у списках “Нашої України” великою проблемою. Професор соціології Центрально-Європейського Університету у Варшаві, відомий польський політолог Анджей Ріхард вважає, що треба, аби саме суспільство хотіло змін, не толерувало таких ганебних речей, як кумівство і тиснуло на політиків через засоби масової інформації. Різниця між Польщею і Україною – говорить він - у тому, що в Польщі бодай на рівні громадської свідомості завдяки незалежній пресі політики знають, що за ними пильно стежить громадськість і ретельно їх оцінює. “Цей болючий процес встановлення демократичних стандартів у Польщі вже розпочався і я вірю, що засоби масової інформації і громадськість в Україні матимуть вирішальну роль у боротьбі з такими негараздами, як кумівство. Це і буде моєю порадою українським колегам.”
http://www.radiosvoboda.org
Заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на прибуткові посади, одним словом кумівство, або непотизм – явище не лише українського походження; ці проблеми існують і в Росії і навіть у Європі. Згадаємо, хто правив Росією під час 2-го терміну президентства Бориса Єльцина, та й нинішній склад Ради Фередації – родичі і наближені до родин Путіна і Єльцина. Непотизм популярний і у Європі: минулого року в Європейському Союзі розгорілися скандали навколо офіційних осіб Франції, Португалії, Іспанії та Італії, яких звинувачували у кумівстві – вони сприяли проштовхуванню своїх родичів на керівні посади в Єврокомісії та Європарламенті.
Але в Україні проблема кумівства набуває особливої гостроти із наближенням виборів. Аналітики говорять, що кумівство і клановість у політиці дісталися Україні у спадок з радянських часів. Суть цієї традиції полягає в організації політики й бізнесу таким чином, що довіряти можна лише найближчому оточенню і краще, якщо вони є твоїми родичами. Говорить експерт з питань української політики Торонтського Університету Тарас Кузьо: “Список “Нашої України” не є несподіванкою. Він показує, до якої міри ця практика є усталеною в Україні. Це демонструє, що навіть демократичні сили, такі як блок Ющенка, не захищені від кумівства. Присутність родичів лідерів блоку “Наша Україна” у виборчих списках очевидно не є ознакою того, що цей блок боротиметься з такими явищами, як кумівство чи клановість. Адже, упродовж останніх 10 років занепаду громадянського суспільства в Україні, українська політика ще більше скочувалася до рівня кумівства”.
Коментуючи присутність родичів у списках блоку “Наша Україна” більшість оглядачів погоджується з тим, що така практика – свідчення неймовірно низького рівня довіри у суспільстві і в політиці. Політики хочуть мати навколо себе відданих людей, вони настільки не довіряють стороннім особам, чи то з еліти, чи з народу, що змушені формувати свої списки лише із найближчого оточення – так вважає керівник відділу Росії та СНД Німецького Товариства зовнішньої політики Олександр Рар. Він прогнозує, що список “Нашої України” дасть привід комуністам атакувати демократів.
“Це явище властиве усім пост-радянським країнам і пов’язане воно із відсутністю громадянського суспільства на теренах СНД. Ми спостерігаємо, що і в Росії, і в Україні все більш популярними стають явища, які ще 5-6 років тому були властиві лише Узбекистану чи Казахстану, де родичі президентів з’являють у списках, стають депутатами, міністрами і навіть прем’єр-міністрами. На жаль, ця тенденція ще буде присутня і в прозахідно-орієнтованих країнах СНД, таких як Росія і Україна. Під час другого президентського терміну Єльцина, країною фактично правила його родина, відомо, що й донька Кучми бере активну участь у контролі над економічними структурами країни.”
В інтерв’ю Радіо Свобода, канадський аналітик Тарас Кузьо сказав, що він не буде здивований, коли довідається, що більшість в Україні не вважатиме присутність родичів у списках “Нашої України” великою проблемою. Професор соціології Центрально-Європейського Університету у Варшаві, відомий польський політолог Анджей Ріхард вважає, що треба, аби саме суспільство хотіло змін, не толерувало таких ганебних речей, як кумівство і тиснуло на політиків через засоби масової інформації. Різниця між Польщею і Україною – говорить він - у тому, що в Польщі бодай на рівні громадської свідомості завдяки незалежній пресі політики знають, що за ними пильно стежить громадськість і ретельно їх оцінює. “Цей болючий процес встановлення демократичних стандартів у Польщі вже розпочався і я вірю, що засоби масової інформації і громадськість в Україні матимуть вирішальну роль у боротьбі з такими негараздами, як кумівство. Це і буде моєю порадою українським колегам.”
http://www.radiosvoboda.org