Чому партії досі не об’єдналися? Для чого в Україні президент?
01/23/2002 | Максим’як
«Чому партії досі не об’єдналися? Для чого в Україні президент?» О.Максим’як
Чому партії раніше не об’єдналися? На це питання краще дати відповідь, спочатку розібравшись як і чому утворилося так багато партій.
Чисельність створюваних партій є ознакою всіх країн, що відійшли від комуністичної орієнтації. Український політикум характеризується більш потворнішим дробленням, тобто чисельність партій в 2-3 рази перевищує таку ж чисельність на початкових етапах формування демократичної політичної системи в країнах Східної Європи, оскільки, до створення партій були причетні не тільки політичні та фінансові лідери, але і спецслужби різного походження.
Кількість партій виникає природнім шляхом, оскільки відсутня конкуренція у створюваній новій політичній системі і до основних ознак політичноих напрямків націоналізм (не окремої нації, а держави), християнство, соціалізм, комунізм, лібералізм, демократизм, консерватизм, екологія та їх комбінацій добавляються ще територіальні, кланові, національні (окремої нації), професійні, утопічні (технократичні, історичні, науково-фантастичні), етнічні напрямки.
Українська політична система досягла насичення і подальше утворення нових партій не має жодного змісту. Ідея створити партію може приходити до голови кожному політику чи грошовитій людині, але зараз втілення цієї ідеї під силу тим, хто має достатньо фінанасів для цієї цілі. Оскільки створення партії пов’язано з фінансами, а якщо вони є, то набагато вигідніше вкласти гроші в існуючу партію, в її готову інфраструктуру.
Так і відбувається тепер – окремі партій, які мають дуже вузьке електоральне поле, то виринають на поверхню перед виборами, то після них знову пропадають з поля зору. Їх проблема полягає в тому, що хоч і партія знайшла гроші (гроші знайшли партію), але не знайдена електоральна ніша, виборець. Тому, гроші в першу чергу йдуть на формування електорального поля. Таку розкіш можуть собі дозволити тільки дуже грошовиті політичні сили. Оскільки, електоральне поле в загальній масі має певну інерційність мислення (пасивно сприймається інформація), то мета зрозуміла – гроші вкладаються, щоб нашкодити іншому електоральному полю – віддягнути від нього якусь сотню тисяч голосів і створити для себе песпективу на майбутнє, або допомогти іншій дружній політичній силі.
Електоральні маси вибирають партію десь за тими самими ознаками, що і хлопець наречену. Загальні ознаки – порядність, чесність, культура, розум, а основне – готовність вірно служити. Решту ознак не піддаються жодному поясненнню, але переважно вони залежать від рівня суспільної свідомості і, сформованої на цьому рівні, суспільної моралі. Якщо мораль “нареченої” дозволяє високо піднімати спідницю заради самореклами, то це ще не означає, що є достатньо багато “хлопців” із адекватними моральними принципами і готових пов’язати своє майбутнє з такою (хоч певний відсоток завжди
знайдеться).
Початково, політична система у новоствореній державі Україна виглядала подібно до системи практикованої серед золошукачів: кожен вибрав та виборов свою ділянку і почав рити, а на жилу потрапило із сотні тільки п’ять ділянок, а решту, щоб не вмерти, наймаються копачами чи створюють кооперативи для спільної обробки більш бідніших ділянок.
Аналогічно і наша політична система починає гуртуватися наколо тих, хто дає право вижити. Виходячи з цього ми можемо знайти відповідь на інше питання: “А для чого в Україні президент?” Але це - пізніше, спочатку трохи про аналогії -
В стилі westerner
Очевидно, що сьогодні президент виконує роль шерифа, а по-нашому, роль режиму. Очевидно також, що від ролі шерифа залежить, як не все, то дуже і дуже багато, бо посада така в нього. Але і від його морального обличчя залежить теж не менше, як і на дикому Заході, він може бути the Good, the Bad and the Ugly. В цій ситуації, коли не кожному золота жила підвалила, без шерифа, ну, ніяк не можна. Почнеться стрілянина і поки не перможе хитріший, а отже і сильніший, нема чого сподіватися на порядок – ділянку ніяк із собою не потягнеш. Проте, стілянина повинна мати місце, раз це дикий Захід, але не повинна переходити у війну.
Виходячи із сюжетів вестерна, бачимо, що нашого шерифа підкуповували, споювали, втягували в різні фінанасові махінації і він на те піддавався, правда йому все видавалося, що це він такий хитрющий і бувалець, порохом обкурений. Але насправді все, що він розумів з навколишніх обставин, то це - “тільки, щоб не було війни”. Програма попереднього шерифа “маємо те, що маємо” поширила серед поселенців певний неспокій і виглядало все не дуже стабільно в поселенні. Програма нового шерифа ”тільки, щоб не було війни” створює образ мужньої і вольової особи, насправді він був просто the Bad і мир забезпечував іншою програмою “тягніть і робіть, що хочете, тільки сильно не стріляйте”. Виглядає, що другим шерифом він повністю випадково став, а реальну владу мала певна коаліція сил, яка усунула першого і поставила його, щоб могти гребти лопатою з чужої золотої жили.
Чого тільки на дикому Заході не буває.
Ну, одного разу, шериф протверезів, почухався в те місце, де би мав чуб бути, з’їв галушку і зрозумів: “Хватить, я вже навчився і хочу бути самостійним! Тепер я буду справжнім президентом”. Упав йому в око Laky Luсk, який працював при місцевій філії “ІMF“ – рахунки були в порядку та грошей не крав, хоч інші крали. (Особливо, коли сам щось вкрав, то так хочеться з чесними справу мати). Далі все за сценарієм – на шерифа почали наїжджати колишні спільники і крісло під ним захиталося, бо колишні компаньони почали підбурювати ковбоїв, які позбулися корів та золотошукачів, які позбулися ділянок. Шерифу почали будувати шибенецю і грозити мотузкою. Тоді наш шериф кинувся за допомогою до шерифа із сусіднього поселення золотошукачів і при його підтримці зумів в себе навести порядок. Хоч і такий, як би годилося в нього не вийшов – але ліпше поганий мир, ніж сильна війна.
Happy end звичайно повинен бути, бо що ж то за westerner! Бандюків в останній сутичці розтрілює Laky Luсk, інших він в’яже оберемками та ладує у в’язниці, шериф тяжко кається, відчіпляє звізду і тулить її Laky Luсk, а сам їде в монастир на Форос. А Laky Luсk із Mary (Ketrine, Julia) наплодили багато опецькуватих діток. Усі щасливі.
Добре, так “для чого в Україні президент?”
Для цілісності і стабільності в Україні є небезпечно вводити передчасно винятково парламентську систему, оскільки:
1. партії зараз не несуть загальнодержавної суті, тобто не відображають інтереси широких електоральних мас
2. електоральні маси зорієнтовані ЗМІ на національність, релігію чи професійні, територіальні та інші ознаки, які немають нічого спільного із загальнодержавними цінностями та загальнолюдськими (наприклад: ліберали харківські, київські, донецькі, або словянський союз).
3. партій, що приходить у Верховну Раду є так багато, що неможливо сформувати з них стабільні і стійкі коаліції на тривалий час і конфлікти, спричинені зіткненням тих чи інших господарських інтересів, переростатимуть неминуче в конфлікти політичні.
Президентську владу можна замінити тільки тоді, коли:
1. Мінімум 60-70% голосів виборців всієї країни припадають на дві партії, або стійкі історичні блоки, а не ситуативні угрупування.
2. Електорат зрозуміє, що до влади повинні приходити партії, які відстоюють загальнодержавні і загальнолюдські цінності і віддавати голоси за ці партії, а саме:
a. гуманізм,
b. патріотизм,
c. соборність
d. соціальний захист
Тобто, розуміти, ці ознаки мають бути для всіх партій спільними, служити за базис, а вже на них повинна вибудовуватися вужча політична надбудова, як демократизм, лібералізм, консерватизм і т.д. (зараз в Україні тільки відбувається процес взаємного зближення – блокуються партії і зростає політична зрілість населення, розширюється його політичний світогляд).
3. Всі ЗМІ та журналісти перстануть бути контрольованими і легко схилятися до аморальних дій.
4. В країні буде прийнятий антимонопольний закон для телебачення, враховуючи їх попередню державну приналежність та з метою забеспечення мінімального доступу інших політичних сил (це ключове питання демократії в інформаційному середовищі). Чи прийняте будь-яке інше законодавство, яке встановлюватиме демократію в інформаційному середовищі.
5. Електоральна підтримка за регіонами України метиме тенденції пропорційного відображення в підтримці партії.
Ніхто не заперечує, що політичну систему в Україні потрібно вдосконалювати. Але потрібно проявити мудрість і витримку, своєчасність нововведень. Мало того, що ми хочимо – мусимо думати, щоб цілісне не руйнувалося, а вдосконалювалося, переходила на вищий рівень. Якщо парламент сильний і стабільний – там є сформована більшість, то він природньо буде переходити межу між законодавчою і господарською сферу, бо він матиме силу і бажання до влади, а отже буде прагнути, щоб здійснювалися конституційні зміни на його користь. Тому доцільно мати ще одну палату, яка в господарській сфері буде перешкоджати можливим партійним перекосам. Але губернатори повинні обов’язково обиратися прямим голосуванням, щоб не бути залежнимим від президента чи інших сил, до чого недавно закликав мер Києва Омельченко.
Та ідея, яку втілює Ющенко в “НУ” – створення єдиної партії після виборів, є сильна ще тим, що інші політичні сили, зокрема Литвин і його блок “За ЄдУ” змушені будуть наслідувати “НУ”, бо сильно втрачатимуть на чисто символічному об’єднанні і, як вже сказав Литвин, планується теж створення єдиної партії із складових їхнього нинішнього блоку. Також, після виборів стане зрозуміло, чи комуністи зможуть об’єднати навколо себе соціалістів різних віддтінків, чи залишаться тільки вузькоорієнтованими. Проте, в новому парламенті ці три сили, можна прогнозувати, матимуть в сфері впливу десь 60-70% всіх депутатів парламенту. Це є очевидний поступ на шляху до парламентської системи і до наступних виборів, якщо задум об’єднання партій запрацює, слід сподіватися відміни мажоритарних округів, та формування другої палати на засадах прямих виборів.
Найбільша загроза такого об’єднання існує для партійок та блочків незагальнодержавного характеру, що мають досить сильну фінансову потугу, але не мають великої прихильності серед населення. Сьогодні вони спрямовують всі свої зусилля на конкретні території, щоб добитися проходження в парламент, але прихід сильних партій в парламент недопустить їх там до влади, а отже і цікавість до них електорату, та прихильність фінансових чи адміністративних кіл може бути втрачена зовсім. Тому на цих етапах опір таких партій цим процесам буде найбільшим і дуже запеклим. Ще одним перешкоджаючим серйозним чинником для побудови досконалої парламентської системи може бути економічна нестабільність в країні, яка може також і штучно викликатися в такій слабкій ще економіці. Це питання не менш важливе, бо вже проявилися певні загрозливі тенденції для української економіки, але будемо сподіватися, що прихід весною нових людей до влади зможе ситуацію виправити.
P.S.
Дякую пану Остапу за поставлені питання, які я вивів у заголовок.
Чому партії раніше не об’єдналися? На це питання краще дати відповідь, спочатку розібравшись як і чому утворилося так багато партій.
Чисельність створюваних партій є ознакою всіх країн, що відійшли від комуністичної орієнтації. Український політикум характеризується більш потворнішим дробленням, тобто чисельність партій в 2-3 рази перевищує таку ж чисельність на початкових етапах формування демократичної політичної системи в країнах Східної Європи, оскільки, до створення партій були причетні не тільки політичні та фінансові лідери, але і спецслужби різного походження.
Кількість партій виникає природнім шляхом, оскільки відсутня конкуренція у створюваній новій політичній системі і до основних ознак політичноих напрямків націоналізм (не окремої нації, а держави), християнство, соціалізм, комунізм, лібералізм, демократизм, консерватизм, екологія та їх комбінацій добавляються ще територіальні, кланові, національні (окремої нації), професійні, утопічні (технократичні, історичні, науково-фантастичні), етнічні напрямки.
Українська політична система досягла насичення і подальше утворення нових партій не має жодного змісту. Ідея створити партію може приходити до голови кожному політику чи грошовитій людині, але зараз втілення цієї ідеї під силу тим, хто має достатньо фінанасів для цієї цілі. Оскільки створення партії пов’язано з фінансами, а якщо вони є, то набагато вигідніше вкласти гроші в існуючу партію, в її готову інфраструктуру.
Так і відбувається тепер – окремі партій, які мають дуже вузьке електоральне поле, то виринають на поверхню перед виборами, то після них знову пропадають з поля зору. Їх проблема полягає в тому, що хоч і партія знайшла гроші (гроші знайшли партію), але не знайдена електоральна ніша, виборець. Тому, гроші в першу чергу йдуть на формування електорального поля. Таку розкіш можуть собі дозволити тільки дуже грошовиті політичні сили. Оскільки, електоральне поле в загальній масі має певну інерційність мислення (пасивно сприймається інформація), то мета зрозуміла – гроші вкладаються, щоб нашкодити іншому електоральному полю – віддягнути від нього якусь сотню тисяч голосів і створити для себе песпективу на майбутнє, або допомогти іншій дружній політичній силі.
Електоральні маси вибирають партію десь за тими самими ознаками, що і хлопець наречену. Загальні ознаки – порядність, чесність, культура, розум, а основне – готовність вірно служити. Решту ознак не піддаються жодному поясненнню, але переважно вони залежать від рівня суспільної свідомості і, сформованої на цьому рівні, суспільної моралі. Якщо мораль “нареченої” дозволяє високо піднімати спідницю заради самореклами, то це ще не означає, що є достатньо багато “хлопців” із адекватними моральними принципами і готових пов’язати своє майбутнє з такою (хоч певний відсоток завжди
знайдеться).
Початково, політична система у новоствореній державі Україна виглядала подібно до системи практикованої серед золошукачів: кожен вибрав та виборов свою ділянку і почав рити, а на жилу потрапило із сотні тільки п’ять ділянок, а решту, щоб не вмерти, наймаються копачами чи створюють кооперативи для спільної обробки більш бідніших ділянок.
Аналогічно і наша політична система починає гуртуватися наколо тих, хто дає право вижити. Виходячи з цього ми можемо знайти відповідь на інше питання: “А для чого в Україні президент?” Але це - пізніше, спочатку трохи про аналогії -
В стилі westerner
Очевидно, що сьогодні президент виконує роль шерифа, а по-нашому, роль режиму. Очевидно також, що від ролі шерифа залежить, як не все, то дуже і дуже багато, бо посада така в нього. Але і від його морального обличчя залежить теж не менше, як і на дикому Заході, він може бути the Good, the Bad and the Ugly. В цій ситуації, коли не кожному золота жила підвалила, без шерифа, ну, ніяк не можна. Почнеться стрілянина і поки не перможе хитріший, а отже і сильніший, нема чого сподіватися на порядок – ділянку ніяк із собою не потягнеш. Проте, стілянина повинна мати місце, раз це дикий Захід, але не повинна переходити у війну.
Виходячи із сюжетів вестерна, бачимо, що нашого шерифа підкуповували, споювали, втягували в різні фінанасові махінації і він на те піддавався, правда йому все видавалося, що це він такий хитрющий і бувалець, порохом обкурений. Але насправді все, що він розумів з навколишніх обставин, то це - “тільки, щоб не було війни”. Програма попереднього шерифа “маємо те, що маємо” поширила серед поселенців певний неспокій і виглядало все не дуже стабільно в поселенні. Програма нового шерифа ”тільки, щоб не було війни” створює образ мужньої і вольової особи, насправді він був просто the Bad і мир забезпечував іншою програмою “тягніть і робіть, що хочете, тільки сильно не стріляйте”. Виглядає, що другим шерифом він повністю випадково став, а реальну владу мала певна коаліція сил, яка усунула першого і поставила його, щоб могти гребти лопатою з чужої золотої жили.
Чого тільки на дикому Заході не буває.
Ну, одного разу, шериф протверезів, почухався в те місце, де би мав чуб бути, з’їв галушку і зрозумів: “Хватить, я вже навчився і хочу бути самостійним! Тепер я буду справжнім президентом”. Упав йому в око Laky Luсk, який працював при місцевій філії “ІMF“ – рахунки були в порядку та грошей не крав, хоч інші крали. (Особливо, коли сам щось вкрав, то так хочеться з чесними справу мати). Далі все за сценарієм – на шерифа почали наїжджати колишні спільники і крісло під ним захиталося, бо колишні компаньони почали підбурювати ковбоїв, які позбулися корів та золотошукачів, які позбулися ділянок. Шерифу почали будувати шибенецю і грозити мотузкою. Тоді наш шериф кинувся за допомогою до шерифа із сусіднього поселення золотошукачів і при його підтримці зумів в себе навести порядок. Хоч і такий, як би годилося в нього не вийшов – але ліпше поганий мир, ніж сильна війна.
Happy end звичайно повинен бути, бо що ж то за westerner! Бандюків в останній сутичці розтрілює Laky Luсk, інших він в’яже оберемками та ладує у в’язниці, шериф тяжко кається, відчіпляє звізду і тулить її Laky Luсk, а сам їде в монастир на Форос. А Laky Luсk із Mary (Ketrine, Julia) наплодили багато опецькуватих діток. Усі щасливі.
Добре, так “для чого в Україні президент?”
Для цілісності і стабільності в Україні є небезпечно вводити передчасно винятково парламентську систему, оскільки:
1. партії зараз не несуть загальнодержавної суті, тобто не відображають інтереси широких електоральних мас
2. електоральні маси зорієнтовані ЗМІ на національність, релігію чи професійні, територіальні та інші ознаки, які немають нічого спільного із загальнодержавними цінностями та загальнолюдськими (наприклад: ліберали харківські, київські, донецькі, або словянський союз).
3. партій, що приходить у Верховну Раду є так багато, що неможливо сформувати з них стабільні і стійкі коаліції на тривалий час і конфлікти, спричинені зіткненням тих чи інших господарських інтересів, переростатимуть неминуче в конфлікти політичні.
Президентську владу можна замінити тільки тоді, коли:
1. Мінімум 60-70% голосів виборців всієї країни припадають на дві партії, або стійкі історичні блоки, а не ситуативні угрупування.
2. Електорат зрозуміє, що до влади повинні приходити партії, які відстоюють загальнодержавні і загальнолюдські цінності і віддавати голоси за ці партії, а саме:
a. гуманізм,
b. патріотизм,
c. соборність
d. соціальний захист
Тобто, розуміти, ці ознаки мають бути для всіх партій спільними, служити за базис, а вже на них повинна вибудовуватися вужча політична надбудова, як демократизм, лібералізм, консерватизм і т.д. (зараз в Україні тільки відбувається процес взаємного зближення – блокуються партії і зростає політична зрілість населення, розширюється його політичний світогляд).
3. Всі ЗМІ та журналісти перстануть бути контрольованими і легко схилятися до аморальних дій.
4. В країні буде прийнятий антимонопольний закон для телебачення, враховуючи їх попередню державну приналежність та з метою забеспечення мінімального доступу інших політичних сил (це ключове питання демократії в інформаційному середовищі). Чи прийняте будь-яке інше законодавство, яке встановлюватиме демократію в інформаційному середовищі.
5. Електоральна підтримка за регіонами України метиме тенденції пропорційного відображення в підтримці партії.
Ніхто не заперечує, що політичну систему в Україні потрібно вдосконалювати. Але потрібно проявити мудрість і витримку, своєчасність нововведень. Мало того, що ми хочимо – мусимо думати, щоб цілісне не руйнувалося, а вдосконалювалося, переходила на вищий рівень. Якщо парламент сильний і стабільний – там є сформована більшість, то він природньо буде переходити межу між законодавчою і господарською сферу, бо він матиме силу і бажання до влади, а отже буде прагнути, щоб здійснювалися конституційні зміни на його користь. Тому доцільно мати ще одну палату, яка в господарській сфері буде перешкоджати можливим партійним перекосам. Але губернатори повинні обов’язково обиратися прямим голосуванням, щоб не бути залежнимим від президента чи інших сил, до чого недавно закликав мер Києва Омельченко.
Та ідея, яку втілює Ющенко в “НУ” – створення єдиної партії після виборів, є сильна ще тим, що інші політичні сили, зокрема Литвин і його блок “За ЄдУ” змушені будуть наслідувати “НУ”, бо сильно втрачатимуть на чисто символічному об’єднанні і, як вже сказав Литвин, планується теж створення єдиної партії із складових їхнього нинішнього блоку. Також, після виборів стане зрозуміло, чи комуністи зможуть об’єднати навколо себе соціалістів різних віддтінків, чи залишаться тільки вузькоорієнтованими. Проте, в новому парламенті ці три сили, можна прогнозувати, матимуть в сфері впливу десь 60-70% всіх депутатів парламенту. Це є очевидний поступ на шляху до парламентської системи і до наступних виборів, якщо задум об’єднання партій запрацює, слід сподіватися відміни мажоритарних округів, та формування другої палати на засадах прямих виборів.
Найбільша загроза такого об’єднання існує для партійок та блочків незагальнодержавного характеру, що мають досить сильну фінансову потугу, але не мають великої прихильності серед населення. Сьогодні вони спрямовують всі свої зусилля на конкретні території, щоб добитися проходження в парламент, але прихід сильних партій в парламент недопустить їх там до влади, а отже і цікавість до них електорату, та прихильність фінансових чи адміністративних кіл може бути втрачена зовсім. Тому на цих етапах опір таких партій цим процесам буде найбільшим і дуже запеклим. Ще одним перешкоджаючим серйозним чинником для побудови досконалої парламентської системи може бути економічна нестабільність в країні, яка може також і штучно викликатися в такій слабкій ще економіці. Це питання не менш важливе, бо вже проявилися певні загрозливі тенденції для української економіки, але будемо сподіватися, що прихід весною нових людей до влади зможе ситуацію виправити.
P.S.
Дякую пану Остапу за поставлені питання, які я вивів у заголовок.
Відповіді
2002.01.24 | ilia25
Все поставлено з ніг на голову
Максим’як писав(ла):> В стилі westerner
> Happy end звичайно повинен бути, бо що ж то за westerner! Бандюків в останній сутичці розтрілює Laky Luсk, інших він в’яже оберемками та ладує у в’язниці, шериф тяжко кається, відчіпляє звізду і тулить її Laky Luсk, а сам їде в монастир на Форос. А Laky Luсk із Mary (Ketrine, Julia) наплодили багато опецькуватих діток. Усі щасливі.
Ця казка до дісності ніякого відношення не має. Ющенко-герой переможе орлігархів, за що вдячний Кучма зробить його Президентом? Та то навіть не казка -- то анекдот з категорії "колобок повесился".
Два принципових момента. По-перше країною керує Кучма. Вся інша коспірологія -- то плід чиєїсь хворобливої уяви. Саме Кучма натравлює Ющенка на олігархів, а олігархів на Ющенка та на інших олігархів. Але Кучма ніколи не дає жодній з строн добити іншу, бо саме ці чвари ставлять його в положення царя-арбітра, до якого всі біжуть за захистом, та від якого всі залежать. "Розділяй та володарюй", старе як світ.
Протистояння Ющенка та есдеків є прекрасним прикладом. Спочатку Кучма опустив есдеків, дозволивши Ющенку попити з них крові -- але тільки трошки. Потім дозволив есдекам відправити у відставку самого Ющенка -- але, знову ж таки, не на пасіку чи в СИЗО, а на вибори, врівноважувати тих самих есдеків. Тепер черга отримати по голові есдекам -- і Медведчука відправлено у відставку. Але два з трьох загальнодержавних телеканалів залишені есдекам, щоб вони мали можливість продовжувати мочити Ющенка, та знову пройти в ВР.
Отак холопи продовжують гамселити юшку один з одного, а Кучма стоіть над дракою та тримає поводки в руках.
По-друге -- Ющенко-герой бореться далеко не з усіма олігархами, а тільки з найслабшим кланом. Донецьких він чіпати боїится, а до Пінчука взагалі в гості на чай ходить.
І всіх їх -- Ющенка, ворожих, дружніх та нейтральних до нього олігархів поєднує беззаперечна вірність "папі". Що останньому і треба.
>
> Добре, так “для чого в Україні президент?”
>
> Для цілісності і стабільності в Україні є небезпечно вводити передчасно винятково парламентську систему, оскільки:
> 1. партії зараз не несуть загальнодержавної суті, тобто не відображають інтереси широких електоральних мас
> 2. електоральні маси зорієнтовані ЗМІ на національність, релігію чи професійні, територіальні та інші ознаки, які немають нічого спільного із загальнодержавними цінностями та загальнолюдськими (наприклад: ліберали харківські, київські, донецькі, або словянський союз).
> 3. партій, що приходить у Верховну Раду є так багато, що неможливо сформувати з них стабільні і стійкі коаліції на тривалий час і конфлікти, спричинені зіткненням тих чи інших господарських інтересів, переростатимуть неминуче в конфлікти політичні.
Тут все поставлено з ніг на голову. Насправді саме відсутність парламентської системи є причиною всіх перерахованих симптомів. Це, а також цілеспрямована робота Президента.
Справжніх партій не виникає, бо в них нема потреби. В демокартичних країнах партія є інструментом, який однодумці використовують, щоб отримати владу та втілити свої задуми в життя. А нинішня українська Конституція надає набагато простіші інструменти -- а саме, можливість творчо оперувати податковою, Прокуратурою, СБУ та іншими силовиками. Можливість, яка є наслідком концентрації практично диктаторських повноважень в руках однієї людини.
Навіть на нинішніх виборах в ВР виникає потреба не в партіях, а лише в передвиборчих блоках. Різниця? Партія об'єднує однодумців, що їх поєднує спільне бачення майбутнього України. А пердвиборчий блок -- це тимчасове утворення, за допомогою якого учасники намагаються пройти в парламент. А спільне бачення -- блок Ющенка прекрасно демонструє, що там можуть уживатись політики з протилежними поглядами, яких об'єднує лише намір використати ім'я "надіі нації".
Додайте сюди ще наполегливу працю АП і особисто громадянина Кучми по знищенню будь якой життєздатної партії в зародку (провокація розколів, двійники і т.п. -- на цю тему можна дисертації писати), і стане ясно, що за нинішніх умов виникнення партій, що "несуть загальнодержавну суть, тобто відображають інтереси широких електоральних мас" неможливе. Кучма не дасть цьому статись.
Твердження "Президент потрібен, доки не виникне сильних пратій" є нонсенсом. Насправді, вірним є "Партії не виникнуть, доки в нас буде президент з його теперішніми повноваженнями".
2002.01.24 | Остап
!!!!! Партії не виникнуть, доки в нас буде президент !
>Твердження "Президент потрібен, доки не виникне сильних пратій" є нонсенсом. Насправді, вірним є "Партії не виникнуть, доки в нас буде президент з його теперішніми повноваженнямиАбсолютно згоден.
Мало того, пропоную механізм - передача "надзвичайних" повноважень прем"єру і розпуск АП.
Це для тих, хто боїться вакуума влади в Україні.
2002.01.24 | Максим’як
Re: А зараз, в нас що, партій не має?
Ви задумались, що є Вами написано? Партії в нас є такі, які тільки й можуть бути в умовах зародження політичної системи, з президентом чи без.Здається, я вже і так надто просто і дохідливо написав. Більше нічим допомогти не можу.
2002.01.24 | ilia25
А що ви, взагалі, можете, окрім як казки розказувати?
Максим’як писав(ла):> Ви задумались, що є Вами написано? Партії в нас є такі, які тільки й можуть бути в умовах зародження політичної системи, з президентом чи без.
Якщо за 10 років в Україні не зародились потужні партії, а ті, що були (РУХ) розвалились (чи їх розвалили) -- то це сталось не тому, що "зародження політичної ситеми" має завжди тривати кілька десятиріч.
А тому, що в Україні вже склалась "політична система", що є антипартійною за своєю природою. І не просто антіпартійною, а, взагалі, антидемократичною.
>
> Здається, я вже і так надто просто і дохідливо написав. Більше нічим допомогти не можу.
Звісно не можете. Тому, що як би "дохідливо" ви не розказували свої казки, вони тільки тим і залишаться -- казками.
2002.01.24 | Мартинюк
Як ніколи погоджуюся з Іллею.
В ситуації коли абсолютно очвидно що переважна частина розколів інціювалася Адміністрацією Президента, а решта відбувалися з її відома і за її мовчазної згоди , монтувати якісь міфологічні схеми зовсім некоректно, якщо не гірше.Можливо Максимяк надіється що Кучма почне гратися у запропоновану ним гру, але це хлопяче сподівання - Кучма ненавидить і зневажає партії, про що він із завидною регулярністю дає зрозуміти народу України при найменшій нагоді.
Кучма - це стиль правління комуністичного парторга середньої руки - "всім керую і за ніщо не відповідаю". Нормальні партії для цього серйозна перешкода. Тому їх і дроблять до рівня придатного для "перетравлення".
2002.01.25 | Максим’як
Re: Як ніколи погоджуюся з Іллею - xлоп’яче розуміння ситуації.
Ви хочете сказати, що партії створеної на основі “НУ” після виборів не буде? Кучма не дозволить?За Вашою логікою треба спочатку змінити президента, а потім утворювати “НУ”. Хто його мінятиме? Та сотня хлопців, шістнадцять з яких сидить вже за гратами?
Про які нормальні партії Ви говорите? Про Рух, який є прозахідний і комуністів просхідних. Хочете, щоб стінка на стінку пішла, а треті з того користали, як це вже було 10 років.
Назвіть мені нормальну партію, під якою підпишеться вся Україна: то що – одна частина України над іншою диктатуру встановлюватиме? Якщо партія йде до влади і на сході та півдні не набирає хоча б 30% - вона цією владою не скористається, її забойкотують, вона зруйнує державу і доведе до зубожіння народ. І сьогодні немає жодних об"єктивних обставин для існування такої партії, яка би мала тих 30%. Я не відміняю антикучмізму, а тільки говорю, що є ще інше, не менш важливе, для суспільних позитивних змін. Я вже писав в "Опозиції", що без народу, ніхто згори сам доброго нічого не зробить.
Ті кучмівські флуктуації можна взагалі не розглядати на загальному тренді створення політичної системи в Україні від нуля. Кучма ніхто, хоче він чи ні процес об’єднання партій є неминучий. Якби не Кучма, то був би інший і діяв би так само, як він, тільки темп змін був би інший, при належному сприянні, а не створенні перешкод. Сьогодні Ви бачите тільки Кучмині перешкоди, а за ними тренду роздивитися – ні.
Кучма не може зупинити об’єднання партій, може хіба перешкоджати і далі, але зупинити – ні, в іншому випадку сила спрямована на об’єднання, повернеться проти нього. Він може розумом це не доганяти, але шкірою відчуває, що ситуація для нього вже не та, що була в 1999 році.
P.S.
Мені Кучма теж не подобається, але це мені не першкоджає логічно і об’єктивно дивитися на речі.
2002.01.25 | Остап
І на якій платформі об"єднаються різні партії ?
І на якій платформі об"єднаються різні партії ?Ті, що досі не об"єдналися.
Ті, що не об"єдналися навіть перед загрозою не пройти в парламент.
З якого дива вони об"єднаються після виборів?
ПМ.
Я не бачу ні однієї причини, по якій партії блока НУ будуть об"єднуватись!
2002.01.25 | IApple
Хіба платформа НУ чимось неприйнятна для якогось регіону України
Та що вас так хвилюють партії, що не об"єдналися навіть під загрозою непроходження в ВР. Неодноразово ж тут розповідалося, що багато з них насправді ніякої цінності, окрім відібрати голоси від конкурентів, не мають. Здохнуть по виборах - туди їм і дорога. Те ж саме різні маргінальні дрібні партійки - хіба вони будуть робити політичну погоду, навіть не маючи представництва в ВР?Справа не втому, щоб карликових партій зовсім не було. А в тому, щоб було 3-4 потужних! Зараз тільки одна - КПУ.
2002.01.25 | Максим’як
Re: ПЛАТФОРМА «НУ» - «УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЛІБЕРАЛІЗМ»
ПЛАТФОРМА «НУ» - «УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЛІБЕРАЛІЗМ»«НУ» проповідує сьогодні український християнський лібералізм. Виразним представником якого в Україні є Григорій Сковорода. Це погляди самого Ющенка, як йому вдасться прищепити їх решті учасників блоку при створенні нової партії – це складніше питання.
Так, як я є програматором Ющенка тут на Майдані, то хотів би його партію бачити саме такою. Принаймі мій попередній проект Махатма Ющенко він успішно втілює в життя.
Думаю, що другий проект «Український (національний) християнський лібералізм» буде теж втілений, але зараз наголошувати на цім Ющенко не може, бо це тільки відволікатиме увагу виборців та тих, що є зблоковані з ним.
2002.01.25 | ilia25
Лібералізм по українськи (і по християнськи)
"Сумський губернатор Щербань доповідає Кучмі про ситуацію в області та пропонує хабаря" (бесіда відбулася весною 2000)Щ.: —... Ну і відносно акціонерного товариства, Леонід Данилович. Тут я зараз торкнусь такої теми однієї — "Хімпром" наш сумський. Значить, це дуже інтересне підприємство, дуже. Воно єдине у нас, яке робить суперфосфат, не має такого ні в Росії, ні в Західному регіоні. Ну, воно єдине. Значить, воно буде приватизуватися, но так як воно буде приватизуватися тут, ми боїмося, що його просто розтягнуть і все. Є пропозиція така. Я ніколи не казав Вам за це, не знаю, може і не казати, може і треба казати мені. Но я все рівно вам вдячний повинен бути за роботу і так далі. Я хотів би щоб хтось приймав би в цьому участь із ваших — у цьому проекті. Я готов 25 % отдать, і одну акцію золоту ми отдамо, кому там скажете. І по кожному підприємству, яке інтересне, я все принесу і отдам, кому скажете. Хай дітям і онукам, це все рівно життя, Леонид Данилович. Ну, все рівно воно приватизується, але одно діло, коли його приватизують і розтягнуть просто, і друге, коли воно буде працювати.
К.: — Я Ющенко, Бондарю і вам написав, що приватизацію проводити за погодженням губернаторів. Отримав?
Щ.: — Не отримав. Я подивлюся.
К.: — Я це декілька днів тому назад.
Щ.: — Ми розмовляли з Лапіним (керівник "Сумихімпром" - Ред.). Ми його приватизуємо дуже умно, з інвестиціями туди, підприємство буде працювати, но шоб його просто не загубити.
К.: — Працюй.
Щ.: — Я теж листа дам. І тоді по Нафтопродукту — я теж акції, кому скажете дам...
Прослухати епізод 2.6: "Щербань доповідає Кучмі по Хімпрому" (бесіда відбулась 19 вересня)
…- Значить по Хімпрому. В п'ятницю у Єханурова засідає комісія, яка готує матеріали на кабмін для того, щоб прийняти остаточне рішення і передати Хімпром в управління області. Єдине тут, якщо нагода з Єхануровим буде, сказати йому, щоб це рішення було, ну там воной так підготовлене. А тоді ми все доведем так, як я і казав, все до ума доведем.
-Харашо…
2002.01.25 | Ernst Zahrava
Re: ПЛАТФОРМА «НУ» - «УКРАЇНСЬКИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЛІБЕРАЛІЗМ»
Що значить бути "програматором Ющенка тут на Майдані"?Все,що я у вас читав раніше, не довало підстав підозрювати в вас ліберала.
2002.01.25 | Максим’як
Re: А я і не є лібералом.
Програматор (жартома), в розумінні, що даю прогноз дій Ющенка, запрограмовую його. Насправді аналізую його дії та характер.Я прочитав уважно його програму і ті партії, які він об"єднав і дуже хотів, що вони об"єналися з ним, це рухи, ліберали і християни, ну і зробив такий висновок.
Я підтримую Ющенка оскільки він є порядний політик, чесний і відкритий, патріот України і намагається об"єднати посткомуністичне деморалізоване суспільство. На етапі об"єднання політична платформа Ющенка грає для мене ролі, бо це людина, яка закладає фундамент - із хаосу намагається навести порядок.
Чесно, то на свої погляди я знайшов дуже мало однодумців. То трохи віддаленіша перспектива.
2002.01.25 | ilia25
Це ви не бачите тренд, за яким Кучма нищить партії та демократію
Максим’як писав(ла):> Ви хочете сказати, що партії створеної на основі “НУ” після виборів не буде? Кучма не дозволить?
По-перше -- не дозволить, або дозволить в кастрованому вигляді. Власне й зараз НУ не є загальнодержавною партією, бо не має ніякої популярностя на сході та півдні.
А по-друге, НУ і без Кучми не має ніяких перспектив. Що спільного може об'єднати в одній партії Удовенка, Костенка, Стояна та Щербаня? Любов до України? -- не смішить. В них її не більше, аніж у Медведчука чи Кучми. Зараз їх об'єднує лише використання "бренду" Ющенка для попадання в ВР. Як тільки цю задачу буде виконано зникне єдина причина, що утримує "наших" разом.
Таким чином "велика та могутня" НУ -- то лише міф. А реальним залишається лише той самий тренд -- послідовне нищення Кучмою демократії взагалі, та партій, як її складової.
2002.01.25 | IApple
А чим можуть похвалитися Мороз чи Тимошенко в "об"єднуванні"?
Перевірте на когерентність свої потуги: "Кучма хоче зруйнувати, послабити всі партії... і для цього руками вірного слуги Ющенка організував блок з 10 партій-засновників + ще більше "послідовників" (які декларують об"єднання). Я вже не кажу про "Єдоків"...А супер опозиціонери, які так болюче відчувають потребу в широкому об"єднані всіх сил на боротьбу з режимом не спромоглися на ніщо більше, як залучити пару-трійку малочисельних партій.
Може вони запропонували програму, чи якісь бренд-ідеї, здатні об"єднати якісь партії? Та одна-єдина їхня ідея-фікс "зняти Кучму" виявилась неспроможна об"єднати не те що в одну партію, але й в один виборчий блок навіть їх між собою! То на цій "платформі" можливе тривале об"єднання?
2002.01.25 | ilia25
Ти дурак що таке питаєш? Навіщо їм об'єднуватись?
Батьківщина та СПУ -- то цілком самодостатні партії, кожна зі своєю ідеологією. Непопулярними їх робить тільки інформаційна блокада, влаштована опозиції.2002.01.25 | IApple
А по суті відповісти мізкиів не стало?
Якщо ні Мороз, ні Тимошенко не спромоглися між собою договоритися заради тої НАЙГОЛОВНІШОЇ за Ілюшиними мірками мети. Значить і для них та мета НЕ НАЙГОЛОВНІША. Тому покиньте пудрити людям мозки своїми вигадками.Тим більше дико ідіотсько виглядає критикувати НУ, бездоказово триндючи, що ніякого об"єднання в них не може вийти, хоч вони його й роблять.
Це ні в Мороза, ні в Тимошенко не вийшло в цьому плані ніц. Їх і критикуйте за бездарність в політиці та допомозі Кучмі руйнувати партії. Чи утримувати в "самодостатніх" 3-4% межах.
2002.01.25 | ilia25
Кретин, читай по буквам: ЇМ НЕ ТРЕБА ОБ'ЄДНУВАТИСЬ
З чого ти взяв, що для спільної боротьби обов'язково треба об'єднувати партії з різними ідеологіями? Якщо Ющенко у себе в НУ намагається схрестити бульдога з носорогом, то це ще не означає, що він щось тямить у політиці.2002.01.25 | IApple
Та я певен, що Кучмы то на руку, аби не об"эднувались
Не об"эднаються совковий бульдог Мороз з буржуйським носорогом Тимошенко. І не треба, на то вони й маргінали, щоб порізно гавкати, а не справжню політику робити.Ну а бульдоги-носороги НРУ, УНР, ПРП, КУН ... ну такі вже різні, що нема в них жодних спільностей. Неозброєним оком видно. Апріорі тупі, бо не бачать очевидних речей - коли разом були, то зо 20-25% голосів мали, роз"єднавшись мали жалюгідні відсотки.
- "Не об"єднаються і всьо тут! Просто з кайфу, аби дати Кучмі за ниточки посмикати".
Сховайте свою ідіотію подалі. Опозиція не об"єднується, бо то їй сто років не потрібно. А от Ющенка будемо критикувати, бо він "невдалий об"єднувач". Чи не тому, що не в канівських "об"єднувачів" не вчився?
2002.01.25 | Мартинюк
Можливо НУ вдастся об"єднатися.
Можливо НУ вдастся об"єднатисяАле це буде яскравою ознакою слабкості Кучми.
Навіть те що зараз Ющенко має змогу робити блок, а не тихесенько сидить у банку а то й взагалі урочисто не закопаний на Байковому кладовищі, є наслідком ослаблення кучмівського режиму, викликаного подіями зими і весни минулого року.
Ці події кардинально змінили супільні акценти і змінили розподіл сил в Україні.
Слабість Кучми полягає наприклад в тому що він не може так само надійно заткнути рот пресі як це він робив скажімо ще влітку 2000 року. Слабість його полягає у наявності потужних і популярних інтернет виданнь яким також не можна заткнути рота по простій причині - ця інформація все одно пройде через невловимий сайт Майдан якому просто неможливо заткнути рота.
Зараз Кучма намагається діяти іншими методами. Дійсно ці методи вже трохи ближчі до цивілізованих, хоча я знову не можу розділити Вашого розчулення - ці трохи цивілізованіші методи надалі використовуються для реалізації старих і абсолютно нецивілізованих цілей.
Ви, як всякий українець з мрією про появу якоїсь влади , яка хоч трішечки не буде антинародною ( і в тому числі антинаціональною), передчасно починаєте трактувати ці ознаки слабкості Кучми та його оточення як ознаки зміни його поглядів чи навіть зміни його “керівного стилю”. Це ілюзії, причому небезпечні, оскільки в їх основі приховується міфологема про те що 2000 року Кучма був ще кращий, а зараз він “зіпсутий касетним скандалом”.
З другого боку я ніколи не говорив що треба скидати Кучму чи ще щось таке подібне ( хоча процедура розслідування не завадила б).Я за те щоб українську владу підштовхувати до руху у цивілізованому напрямку. Сама вона, а особливо в теперішньому варіанті цього ніколи не зробить. Для цього потрібний повсякденний тиск на неї, в тому числі інформаційний, який чиниться через Інтернет і сайт “Майдан” зокрема.
Мені тут у Києві ближче до влади і я прекрасно знаю настрої Кучми та оточення : похерити будь яким способом ( в тому числі через своїх людей у списках суперників) результати виборів, імплементувати референдум імені вашого славетного земляка Х.Х. Болта, впровадити для президента повноваження а-ля Лукашенко і надалі панувати й грабувати, панувати й грабувати ......
2002.01.24 | Shooter
Re: Все поставлено з ніг на голову
ilia25 писав(ла):> По-друге -- Ющенко-герой бореться далеко не з усіма олігархами, а тільки з найслабшим кланом.
Ce shche pytann'a xto s'ohodni najslabshyj (najhroshovytishyj ne dorivn'uje avtomatychno najsyl'nishyj).
> Донецьких він чіпати боїится, а до Пінчука взагалі в гості на чай ходить.
2002.01.24 | Максим’як
Re: Є ще одне важливе питання реформування політсистеми
Це адміністративно-територіальна реформа, яка повинна усунути області, як центри управління і на їх місце мають бути створені в 5-10 більше (100 - 200) нових адмін-терит. утворень.Тоді друга палата могла би відображати дуже детально інтереси українського народу.
P.S.
Я ж про Ющенка жодного слова не писав.
2002.01.24 | Shooter
Re: Є ще одне важливе питання реформування політсистеми
Максим’як писав(ла):> Це адміністративно-територіальна реформа, яка повинна усунути області, як центри управління і на їх місце мають бути створені в 5-10 більше (100 - 200) нових адмін-терит. утворень.
>
Shvydshe, v 2-3 razy menshe.
+ samovr'aduvann'a na rivni "rajonu" i naselenoho punktu
2002.01.24 | Shooter
Troxy ne tak
Shooter писав(ла):> Максим’як писав(ла):
> > Це адміністративно-територіальна реформа, яка повинна усунути області, як центри управління і на їх місце мають бути створені в 5-10 більше (100 - 200) нових адмін-терит. утворень.
> >
> Shvydshe, v 2-3 razy menshe.
>
> + samovr'aduvann'a na rivni "rajonu" i naselenoho punktu
samovr'aduvann'a na rivni "velykoji oblasti" i naseleneho punktu
administracija tam zhe zh + na rivni "rajonu"
2002.01.24 | Максим’як
Re: Область, як юридична адмінсітративна одиниця
Повинна би бути розформована. Сьогодні обласні системи є гальмом для рівномірного розвитку територій. З іншого боку, друга палата не повинна бути громіздка і не повинна бути клубом, наприклад: 150 районів і їх представники вибрані прямим голосуванням.І самоврядування для найнижчих адм.-терит. поділів.
2002.01.24 | Shooter
Re: Область, як юридична адмінсітративна одиниця
Максим’як писав(ла):> Повинна би бути розформована. Сьогодні обласні системи є гальмом для рівномірного розвитку територій. З іншого боку, друга палата не повинна бути громіздка і не повинна бути клубом, наприклад: 150 районів і їх представники вибрані прямим голосуванням.
>
> І самоврядування для найнижчих адм.-терит. поділів.
Ta ni.
Samovr'aduvann'a - dl'a naselenoh punktu (vijt) i dl'a vidnosno samostijnoho ekonomichnoho (a, mozhlyvo, j "istorychno-popul'acijnoho") terytorial'no-administratyvnoho velykoho utvorenn'a (skazhimo, Volyn', Halychyna, Poliss'a).
V "rajoni" - lyshe chynovnyky.
(dyv. dosvid vse tijeji zh Jevropy. + svizhi pryklady podibmyx reform vse tam zhe zh)
2002.01.24 | ilia25
Re: Все поставлено з ніг на голову
Shooter писав(ла):> > Донецьких він чіпати боїится, а до Пінчука взагалі в гості на чай ходить.
>
>
А це нам розповів Ющенко в інтервью УП. Хоча пріоритет, звісно, за Коробовою.
2002.01.24 | Остап
!! Прошу внести в бібліотеку. (-)
2002.01.24 | Остап
!! (Поправка) Прошу внести в бібліотеку, як роздуми по темі(-)
2002.01.24 | Ernst Zahrava
Re: Чому партії досі не об’єдналися? Для чого в Україні президент?
Мені сподобалася думка про те, що одна палата мусить бути обраною по партійних списках, а інша по територіальних. (якщо я правильно зрозумів). В такому випадку ця друга палата навіть може бути обраною по станах (класах, професійних групах населення). А якщо вже експерементувати - то може мати три палати?Єдине, що не виглядає переконливо, оці два пункти:
3. Всі ЗМІ та журналісти перстануть бути контрольованими і легко схилятися до аморальних дій.
4. В країні буде прийнятий антимонопольний закон для телебачення, враховуючи їх попередню державну приналежність та з метою забеспечення мінімального доступу інших політичних сил (це ключове питання демократії в інформаційному середовищі). Чи прийняте будь-яке інше законодавство, яке встановлюватиме демократію в інформаційному середовищі.
Насправді приватні ЗМІ завжди залежатимуть від якихось сил. Або вони є прямими представниками якоїсь сили, або орієнтуються на якись сили. (Що робити, їсти хочеться, і іноді їсти добре).
Тому насправді лише державні ЗМІ, що підзвітні ВР можуть забезпечити неупередженність. Ви можете заперечити, що не демократична держава буде використовувати їх на свою користь, але не демократична держава може і приватні ЗМІ примусити запрацювати на свою користь. Отже немає ніякої переваги.
(Це звичайно не заперечує потребу приватних ЗМІ, як альтернативи і як конкурента у якості подачи матеріалу).
2002.01.24 | Максим’як
Re: Ви мали би бути знайомі із територ.-адмін. проектами.
Це є теж важливий момент, позбутися областей і концетрації капіталу та виробництва і дати шанс рівномірного розвитку всіх територій і ефективного використання їх потенціалу та ресурсів, йдучи шляхом територіально-адміністративної реформи.Не знаю п.Заграво, що Ви конкретно маєте на думці, стосовно професійних палат. Думка абсолютно для мене нова. Професія -це поняття дуже динамічне, недавно ми мали програмістів, шахтарів, а через рік вже їх професії стануть малочисельними. Маємо сотні професій, що вже з інтернетом пов”язані (програмування, торгівля, публікації, біржі, проекти і т.д.) Якщо така палата можлива, то це новина в суспільних відносинах, мусить ця структура бути дуже динамічна, бо не буде шахтар відстоювати інтереси автомобільної галузі, а шахта часто гальмо розвитку інших напрямків.
Що я маю в п.3 про журналістів – це встановлення більш жостких кодексів честі і заборон на професію у випадку їх порушення.
П.4. власне є продовженням п.3, але він також не має постійної дії, мова стосується того періоду “коли?” ми будемо формувати нормальну парламентську політичну систему (тобто, ЗАРАЗ). Саме на період, коли 90% державних каналів приватизовано, і ми знаємо як (але це вже факт), то маємо звичаний монополізм в інформаційній сфері. Плюралізм відсутній зовсім. Ми не можемо збудувати демократичну політичну систему, коли відсутній демократизм в інформаційному просторі і нам потрібно ці деформації в інформаційному просторі виправляти ВЖЕ. Маємо яскраві приклади, коли лідери партій чи блоків, яких, згідно опитувань, підтримує понад 5% виборців, можуть заледве раз на місяць з каналу телебачення звернутися до своїх виборців на кілька хвилин, тоді як противники щодня піддають їх критиці з цих каналів.
Якщо підприємець з нуля би створив свою власну телесистему, то це його справа, що там проповідувати, але зараз в нас приватизація Тбканалів фактично створила монополію.
Далі, те що Ви кажете все правильно про приватну залежність працівників ЗМІ.
2002.01.25 | Ernst Zahrava
Ви мали би бути знайомі із становою організацією
Я бачив вас на Аратті й читав ваші вістки про кшатріїв тут на майдані.Втім то пусте.Головне, що в головному ми на диво зходимося. Тисну руки.
Лише одне зауваження.Територіальна реформа не здатна вирішити проблеми концентрації і виробництва, бо вони позатеріторіальні просто об"єднують підприємства на різних територіях).
Якраз саме у цьому і проблема.
2002.01.25 | Максим’як
Re: Ви мали би бути знайомі із становою організацією
Мої найкращі Вам вітання. Я буваю і на Аратті і тут. Це два різні напрямки – проекти і реальна політика. Реальна політика є еволюцйною. Проект, чи власне його втілення в політиці, є революційним. Станова організація справді є якісним стрибком чи фазовим переходом, тобто революцією. Це задача трохи дальшого часу. Проектами займатимусь після виборів і на Аратті також.А в найближчі півроку чи рік очевидно в Україні буде формуватися друга палата в парламенті. Утворення цієї палати я пов’язую із територіальною реформою, розукрупнення областей, щоб в ній в першу чергу було якісне представництво інтересів. Зараз обласна влада більш акцентує увагу на макроцілях, а бюджетні кошти на 90% застрягають в обласному центрі. Оскільки, нам ще йти довго, то варто би цю систему територіального поділу придуману тоталітарним режимом усунути. І для цього є добра нагода.