01/24/2002 | Майдан-ІНФОРМ

Вступивши під час зимово-весняних акцій протесту 2000-2001 рр. до Громадянського комітету захисту Конституції “За Україну без Кучми!”, частина членів Всеукраїнської партії трудящих після спаду протестних акцій і проголошення лідером партії Леонідом Вернигорою наміру йти на вибори у блоці з Соціалістичною партією України, передумала бути в опозиції і, заручившись підтримкою номенклатурного профспілкового лідера Олександра Стояна, здійснила партійний розкол, мотивуючи це тим, що їм більше подобається блок “Наша Україна”.

Однак, як виявилось, насправді підтримувати Віктора Ющенка ці “трудящі” теж не збиралися. Коли прийшов час визначатися, ВПТ вирішила йти на вибори самостійно. Цей крок міг би здивувати, оскільки навряд чи хтось повірить, що нікому невідома партія здатна пройти чотиривідсотковий бар’єр. Все стає зрозумілим, коли подивишся на першу п’ятірку “трудящих”: голова Святошинського районної органiзацiї партiї Олександр Мороз, керiвник профспiлок Луганської областi Владислав Мельников, перший заступник голови партiї Геннадiй Бондаренко, глава Одеського обласної органiзацiї партiї Вiктор Казунiтi, журналiст телеканалу УТ-1 Валерiй Лапiкура.

Не важко здогадатися, що завданням цієї партії є відтягування голосів від соціалістів, про що й свідчить висунення на перше місце у списку повного тезки лідера СПУ. І також не важко здогадатись, від кого виходить це завдання. А найсмішніше, що правий “до мозку кісток” кучмівський пахолок Лапікура вирішив поповнити лави лівої партії. Ну що ж, якщо партія, тобто, Адміністрація президента, скаже “Треба!”, то...

Найприкріше у всій цій історії, що фактично керує зрадниками перший заступник голови партiї Геннадiй Бондаренко, який весь час представляв партію у Комітеті “За Україну без Кучми!”

Все-таки є користь від виборів: заслані козачки проявляються.