Сто "стукачів" з ультраправоi партії.
01/25/2002 | Augusto
Як на мене, трохи подивитися за лаштунки інколи корисно, демократичні держави дають таку можливість, а недемократичні... ну що ж, нас це не стосується, "УНА до УНСО, УНСО до в'язниці, "стукачів" до Верховної Зради!" Також ще за часів СССР в українському русі ніколи не було "стукачів", а Марчук отримував свої нагороди за "успішне виконання ролі Діда Мороза в дитячих садках". Окей, казка берлинського лісу.
"Бюрократія робить помилку в справі проти НПД"
Заборони ультраправої партї НПД може не статися завдяки кардинальній помилці німецької бюрократії. опозиція вимагає тому відставки мінистра Внутрішних Справ Шілі (Schily).
Член проводу НПД Вольфганг Френц (Wolfgang Frenz), чиї радикальні виступи уряд використав як доказ проти НПД, виявився секретним агентом німецької держбезбеки. Конституційний суд в Карслсруе, який повинний прийняти рішення про заборону партії відклав свою сесію.
Судді хочуть розібратися з юридичними наслідками, бо на їх думку, навіть рішення прийняти справу про заборону до розгляду можна ставити під сумнів. Конституційний Суд також збирається перевірити інших свідків з НПД, бо за чутками там є ще шість тайняків.
Так рішучий крок проти ультраправих може обернутися на анекдот. Німецькі політики бачать заборону НПД (Німецької націонал-демократичної партії(Nationaldemokratische Partei Deutschland), як важливий етап в боротьбі проти ультраправого насильства.
Німецькій уряд, разом з обома палатами парламенту подав до Конституційного Суду в Карлсруе запит на заборону, разом з великою кількістю доказів. Але важлива частина доказів походить від Френца, який отримує зарплату в держбезпеці.
"Фау-манн"("V-mann"), часто є підкуплений екстреміст, що використовується держбезпекою для постійного контролю за ультраправою субкультурою. Лише між функціонерами НПД за повідомленнями обізнаних людей, є сотня таких тайняків. В Карсруе зараз розглядається питання cxоже на голандську ситуацію, коли поліція навмісно пропускала транспорт з наркотиками - чи може уряд стимулювати злочини, щоб перемогти злочинність? Чи уряд, випадково, не підюжував сам екстремістів, яких зараз хочуть забороняти?
Мінистр Шілі каже "ні". Френц ще в 1995 році був звільнений з "Фау-манн" посади за антисемітські ідеї. Його виступи в доказах є з 1998 року. Шілі сподівається, що судді в Карлсруе все ж відкриють процес.
Але в середу мінистр все ж мав признати, що його мінистерство зробило помилку: його співробітники випадково проінформували суддів в Карлсруе з приводу "справи Френц", але забули проінформувати власного мінистра. Шілі видав своїм співробітникам догану.
de Volkskrant © 2002
"Бюрократія робить помилку в справі проти НПД"
Заборони ультраправої партї НПД може не статися завдяки кардинальній помилці німецької бюрократії. опозиція вимагає тому відставки мінистра Внутрішних Справ Шілі (Schily).
Член проводу НПД Вольфганг Френц (Wolfgang Frenz), чиї радикальні виступи уряд використав як доказ проти НПД, виявився секретним агентом німецької держбезбеки. Конституційний суд в Карслсруе, який повинний прийняти рішення про заборону партії відклав свою сесію.
Судді хочуть розібратися з юридичними наслідками, бо на їх думку, навіть рішення прийняти справу про заборону до розгляду можна ставити під сумнів. Конституційний Суд також збирається перевірити інших свідків з НПД, бо за чутками там є ще шість тайняків.
Так рішучий крок проти ультраправих може обернутися на анекдот. Німецькі політики бачать заборону НПД (Німецької націонал-демократичної партії(Nationaldemokratische Partei Deutschland), як важливий етап в боротьбі проти ультраправого насильства.
Німецькій уряд, разом з обома палатами парламенту подав до Конституційного Суду в Карлсруе запит на заборону, разом з великою кількістю доказів. Але важлива частина доказів походить від Френца, який отримує зарплату в держбезпеці.
"Фау-манн"("V-mann"), часто є підкуплений екстреміст, що використовується держбезпекою для постійного контролю за ультраправою субкультурою. Лише між функціонерами НПД за повідомленнями обізнаних людей, є сотня таких тайняків. В Карсруе зараз розглядається питання cxоже на голандську ситуацію, коли поліція навмісно пропускала транспорт з наркотиками - чи може уряд стимулювати злочини, щоб перемогти злочинність? Чи уряд, випадково, не підюжував сам екстремістів, яких зараз хочуть забороняти?
Мінистр Шілі каже "ні". Френц ще в 1995 році був звільнений з "Фау-манн" посади за антисемітські ідеї. Його виступи в доказах є з 1998 року. Шілі сподівається, що судді в Карлсруе все ж відкриють процес.
Але в середу мінистр все ж мав признати, що його мінистерство зробило помилку: його співробітники випадково проінформували суддів в Карлсруе з приводу "справи Френц", але забули проінформувати власного мінистра. Шілі видав своїм співробітникам догану.
de Volkskrant © 2002
Відповіді
2002.01.25 | Мартинюк
Українська молодь на різницькому столі.
Українська молодь на різницькому столі.Це стара політтехнологія - оформлення певних невигідних політичних тенденцій у завідомо безперспективну ідеологічну форму, з наступним ( чи одночасним) впровадження до керівництва своїх людей і подальше керування процесом з більш менш яскраво вираженим клоунадним ефектом.
В Україні ця технологія проявляється у настирливих спробах підщепити фашизм в ту політичну нішу яку природньо займає націоналізм чи просто підмінити цей націоналізм якимось бридотними формами словесного епатажу ( на фоні абсолютної бездіяності).
Технологія дуже проста - витіснити радикальні і діяльні по суті організації та політичні течії і замінити їх словесно-радикальним тусовками абсолютно бездіяльним і повністю нездатним до реальної боротьби за владу ( наприклад участі у виборах).
Майже енциклопедичним прикладом може бути пара "Студентське Братство" - СНПУ у Львові . Реальна політична сила якою було СБ на початку 90 років була ефективною ослаблена конкуруючими націонал-екгібіціоністським структурами , як і врешті оформилися в СНПУ партію яка не приховує свої націонал-соціалістичні ( в сенсі довоєнної Німеччини) сентименти. Рештки СБ перетворилися у кишеньковий комсомол для "РіПки"
Подібна ситуація у свій час сталася із СНУМ - Спілкою незалежної української молоді, організації яка у певний період перевищувала за своїм впливом і можливостями РУХ, розпалася на групки які змагалися між собою у кого довше "національне начало".
Спостерігав колись (1990?) цей процес на з’їзді СНУМу в Івано-Франківську - спочатку виліз якийсь "голубо-подібний" красень з Донецька у вишитій сорочці ( на жаль такі сорочки, майже як уніформу крім патріотів носять ще й стукачі) і повністю перемкнув мізки юним ентузіастам , повідомивши що потужна(???) українська організація у Добасі потребує не жалюгідних листівок а вагон справжніх шмайсерів, які слід негайно відкопати з галицьких запасів.
Дівоча частина залу від того пережила багатократний і всеосяжний оргазм, а парубоча , пригнічена тягарем комплексу меншевартості похмуро перла на трибуну аби сказати ще щось крутіше, але вже нічого не могла.
Виступи Корчинського та теперішнього СДПУ(о)шника Вітовича ( перед тим як стати депутатом від УНА-УНСО - секретаря комсомолу у Львові)лише відшліфували ефект - ні про які оргструктури, комп’ютери, видання та розрахункові рахунки вже мови йти не могло, тільки лишень про шмайсери...
Коли я спробував через місяць віднайти вишиваного голубочка за телефонним номером, який я отримав на зїзді, то почув що "він за кордоном і повернеться через пару років". Нагадую що в той час (1989-90роки) поїздка ( навчання) за кордоном була способом оплати роботи стукачів і провокаторів.
Як на мене "робота з молоддю" курується із за кордону - Галичина ( СНПУ) виглядає європейським ( німецьким) "проектом", в той час як Схід знаходиться у віданні Росії.У Львові соціал-націоналістичним хлопчиками “завідує” цілком дорослий дядечко з бездоганними європейським манерами, на прізвище Кокодиняк, з шикарною позасезонною аристократичною “середземноморською” засмагою. Подейкують що СНПУ деякий час діставала ( можливо і дістає зараз) матеріальну допомогу з Німеччини аж до майна колишньої армії НДР включно.
Звісно всі ці речі є рисковані і небезпечні. В певний момент "керовані" структури можуть вийти з під контролю і зашкодити інтересам своїх "господарів" . Це як розведення бультер’єрів - часом вони загризають і своїх годувальників.
"Бультер’єрів" можуть наприклад переманити інші годувальники, вони можуть здичавіти іти і перейти на власні хліби.
Як приклад можна навести Адольфа Гітлера, котрий починав звичайним стукачем у мюнхенських пивних чи чеченських "отаманів" Басаєва ( ГРУ СРСР) і Хоттаба ( Унів. ім. Лумумби у Москві,КДБ - акції на Близькому Сході)
2002.01.25 | Спостерігач
Маленьке зауваження щодо СНУМ
СНУМ - це Спілка української НАЦІОНАЛІСТИЧНОЇ молоді, а не НЕЗАЛЕЖНОЇ.2002.01.26 | Майдан
Спочатку було "незалежної"
Слово "націоналістичної" появилося вже пізніше, фактично в процесі деградації СНУМу. Деградації, тому що разом із зміною назви появився стиль "героїчної бездіяльності", "висопринципових заяв" про "неучасть", "неприйнятя", "бойкот виборів" і таке подібне.Націоналізм як чоловічі достойності не потрубють називання і реклами - вони або є , або їх нема. Якщо хтось вперто рекламує свої чоловічі "успіхи", це значить що у нього з цим якісь проблеми .
2002.01.26 | Лисий
Згоден.
Але перше слід відстояти право називатися Націоналістом, а не обзиватися цим словом. Ідіотизм в тому й полягає, що саме слово вимагає реабілытації. Саме поняття не пройшло своєю єволюції: розвитку - зрілості - занепаду в Україна, як це сталося в демократичних державах. Тож ці розмови потрібні. До речі, про аналогію з чоловічими силами, безсилля іноді (і то часто!!!!) лікують за допомогою порнофільмів та листівок. В смислі націоналізму наша нація може розглядатися, як імпотент. Тож, можливо, такі розмови і спрацюють.2002.01.26 | Augusto
Niks Deutsland. КГБ!
Ці всі европейські дядьки - золотий фонд старого доброго КГБ, не майте ілюзій, і в Львові, і в Донецьку "всьо тєжє на манєжє".Але я брешу, мабуть, все ж Марчук нагороди отримував за роль Діда Мороза!
2002.01.26 | Jcnfg
Про "шмайсери" - це справжня насолода ! (-)
2002.01.28 | Augusto
Друга серія. Що ж дозволено стукачеві?
Фау-манн Френц вкладав свої срібляки в касу НПД.Вольфганг Френц, в шістедесяти роки один з засновувачів право-радикальної НПД, зраджував своїх товаришів на протязі 34 років. За інформацію, що він надавав, німецька держбезпека платила йому від 600 до 800 марок на місяць.
Студенти роблять це часто і за 150 марок. "Треба зауважити, що за невероятно маленькі гроші можна купити дуже багато людей",- каже пенсіонер, що працював на Verfassungsschutz, внутрішню німецьку держбезпеку, яка і вербувала стукачів. Багато кому з них подвійне життя дає відчуття власної значущості.
Держбезпека дуже широко використовує "Фау-манн" (від Vertrauensmann, довірена особа). В субкультуру неонацистів важко потрапити, якщо держава хоче знати, що ж там коїться, потрібні шпигуни. Розмова з стукачем дає часто більше інформації ніж аналіз вебсаітів, чи прослухування телефону.
Тому Verfassungsschutz підтримує мережу, з шпигунськими псевдами, який позаздрили б і Штазі. Але робота з інформантами приносить і проблеми: держава ж не може ініцювати праворадикальні виступи.
Чи може неонаці, який отримує гроші від держбезпеки, використовувати нацистське привітання та малювати свастики? (Два кримінальних злочина в Німеччині А.Г.)
Може, пояснив голова Verfassungsschutz в 2001 році, бо інформант не повинний привертати до себе увагу. Ультраправі кола постійно шукають зрадників (або не там, або не тих
Але інформант ніколи не має права приймати участь в актах насильства проти іноземців, це записано в контракті. Також він не може мати "визначальний вплив на дії обьєкта контролю" (не може підюжувати А.Г.). Інакше він стає "abgeschaltet" (вигнаний).
І все ж держбезпека погано тримає свою "Фау-зграю" в руках: один з інформантів спробував втопиту іммігранта з Нігерії, другий підпалив піццерію. В Тюрінгені виявилося, що стукач "Отто" є одним з підюжувачів ультраправих.
НПД звинувачує держбезпеку в тому, що стукачі Verfassungsschutz'a роблять партію більш агресивною, з метою заборони. Держава, як агент-провокатор, немовби перебільшення, але така можливість насторожила Конституційний суд в Карлсруе. <...>
Стукач Френц не відчуває себе зрадником. Він надавав держбезпеці відкриту інформацію, каже Френц, а гроші він здавав як добровільний внесок в касу НПД.
de Volkskrant © 2002