Привіт (pozdrav) з Боснії!
01/28/2002 | Augusto
Стаття з сараєвської газети "Ослободження"(Sarajevo, Bosna i Hercogovina)
www.oslobodjenje.co.ba (можу помилитися в адресі на яку літеру, воно з паперового видання, але є і онлайн ІМХО)
Govore gradovi svijeta: Kijev
Ljepotan sa dnjeparskih obala.
Розмовляють міста світу: Київ
Красень з берегів Дніпра.
Як Тігріс є обов'язковим супутником Багдаду, а Ніл Каїра, або як Відень, Будапешт і Бєоград вічно розмовляють з Дунаєм, Париж з Сеною, а Лондон з Темзою, так і мене неможливо уявити без широких берегів Дніпра і могутньої течиї ріки, третьої за довжиною в Європі. Хоча тільки частину від своєї 2.285 км довжини подарував Дніпро мені, але цього вистачило, щоби це ушляхетнило мої набережні, парки та романтичні бульвари.
Перший раз мене згадали в 826 році, але з того часу зберіг я лише незначні спогади.
Спогадам з 11 століття Фортуна більше посміхнулася: з того часу стоять Золоті Ворота, які в часи Київської Русі служили парадним вьїздом, також стоїть дивна зграда Соіфіївського собору, чиї позолочені бані блищать сьогодня як і давнього 1057 року, коли ця досконала краса була створена.
Поруч з божим місцем знаходиться площа, де стоїть статуя вершника, чий кінь став на дибки. То є пам'ятник поставлений на спогад військоводі і державнику Богдану Хмельницькому.
Мої мешканці дуже гордяться головною вулицею - Хрещатиком, де будинки, з патиною часу, нагадують віденьські, а дивні бульвари купаються в кронах каштанів, які є одним з моїх символів.
Прикрашають мене і чисельні театри та музеї, інші знаменитості, але то все йде на одну сторону, а Дніпро з широкими берегами - на іншій.
Я, як вічна відкрита книга під небесним сводом, де на перших сторінках - парки, величні будівлі, але також і ритм повсякденного життя... Інші сторінки призначені Дніпрові.
Якщо іноземець cxоче подивитися на два моїх берега, тоді йому краще почати з високого старого центра (Володимірська горка), звідки такий чудовий круговид на Дніпро та Труханів острів і стрункий міст, що нагадує арфу, який веде на Дарницю, одне з моїх нових передмість.
З цього місця блакитний Дніпро зачаровує серце, як довгий сивий шлях, що в'ється між берегами і веде до Чорного моря.
Якщо хто і має якись забобони відносно мене, вигляд Дніпра oпере то як водою. Така є сила у старого Дніпра, який все дарує мені, як і я йому.
www.oslobodjenje.co.ba (можу помилитися в адресі на яку літеру, воно з паперового видання, але є і онлайн ІМХО)
Govore gradovi svijeta: Kijev
Ljepotan sa dnjeparskih obala.
Розмовляють міста світу: Київ
Красень з берегів Дніпра.
Як Тігріс є обов'язковим супутником Багдаду, а Ніл Каїра, або як Відень, Будапешт і Бєоград вічно розмовляють з Дунаєм, Париж з Сеною, а Лондон з Темзою, так і мене неможливо уявити без широких берегів Дніпра і могутньої течиї ріки, третьої за довжиною в Європі. Хоча тільки частину від своєї 2.285 км довжини подарував Дніпро мені, але цього вистачило, щоби це ушляхетнило мої набережні, парки та романтичні бульвари.
Перший раз мене згадали в 826 році, але з того часу зберіг я лише незначні спогади.
Спогадам з 11 століття Фортуна більше посміхнулася: з того часу стоять Золоті Ворота, які в часи Київської Русі служили парадним вьїздом, також стоїть дивна зграда Соіфіївського собору, чиї позолочені бані блищать сьогодня як і давнього 1057 року, коли ця досконала краса була створена.
Поруч з божим місцем знаходиться площа, де стоїть статуя вершника, чий кінь став на дибки. То є пам'ятник поставлений на спогад військоводі і державнику Богдану Хмельницькому.
Мої мешканці дуже гордяться головною вулицею - Хрещатиком, де будинки, з патиною часу, нагадують віденьські, а дивні бульвари купаються в кронах каштанів, які є одним з моїх символів.
Прикрашають мене і чисельні театри та музеї, інші знаменитості, але то все йде на одну сторону, а Дніпро з широкими берегами - на іншій.
Я, як вічна відкрита книга під небесним сводом, де на перших сторінках - парки, величні будівлі, але також і ритм повсякденного життя... Інші сторінки призначені Дніпрові.
Якщо іноземець cxоче подивитися на два моїх берега, тоді йому краще почати з високого старого центра (Володимірська горка), звідки такий чудовий круговид на Дніпро та Труханів острів і стрункий міст, що нагадує арфу, який веде на Дарницю, одне з моїх нових передмість.
З цього місця блакитний Дніпро зачаровує серце, як довгий сивий шлях, що в'ється між берегами і веде до Чорного моря.
Якщо хто і має якись забобони відносно мене, вигляд Дніпра oпере то як водою. Така є сила у старого Дніпра, який все дарує мені, як і я йому.