Відповіді

• 2002.02.08 | Чучхе

  Отакий аналыз отримав по е-mail

  Розмова Олександра Омельченка та Віктора Ющенка
  
  1. Алло?
  
  2. Алло. Це помічник. Омельченка Олександра Олександровича.
  
  1. А, помічник… зараз…Хвилиночку.
  
  О. Віктор Андрiйович?
  
  Ю. Сан Сандрич, здоровенки були!
  
  О. Віктор Андрiйович, хіба можно так робити?
  
  Ю. Сан Сандрич, вони проголосували…Усе горазд… Ви про що?
  
  О. Я питаю вас, як ви могли таке зробити? Ви продали мене! Ви зрадник!
  
  Ю. Та хто вас купить? Ви власне про що?
  
  О. Сашко мого… Синку…
  
  Ю. Що Сашко?
  
  О. Ми ж домовлялися…Він тікі п’ятьдесят сьомий у вашему списку… Піставте третім… Ну, п’ ятім… Ну сьомим… Але ж не п’ятьдесят сьомим!
  
  Ю. Сьомим у п’ятому ряду (посміхається)
  
  О. Віктор Андрiйовичу! Побойтися бога!
  
  Ю. Олександр Санич! Так ну що ж я зроблю!
  
  О. Передайте својм – нехай мудаки переписують список! Чому ви ще не наказали?
  
  Ю. Бо пізно… По закону ніяк.
  
  О. Ех… Шкода… Адже я по ділу…
  
  Ю. По якому?
  
  О. Небiж у мене троюрідний … З Мелітополю… Меткий хлопець… Його б до вас у список… Хоч сто двадцять п’ятим… Невже ж пізно…
  
  Ю. Та так…
  
  О. Ну хоч у кінець…
  
  Ю. А що ж ви раніше?
  
  О. Раніше… Що раніше?
  
  Ю. Олександр Санич, це ж мобільний…
  
  О. Так і у мене…
  
  Ю. За вас мерія разраховується, а за мене хто?
  
  О. Вiдомо хто…
  
  Ю. Вибачте, Олександр Санич, але треба прощаватися. Привіт небожу
  
  О. Кахикання, неперебірливо.