02/07/2002 | andre

Плівки Мельниченка справжні або Хто і коли сяде на нари?

Петро Лютий, Вашингтон, 7.02.2002, 16:39




Експертиза плівок Мельниченка, яку так чекали одні та яких так боялися інші, завершена. Провідний експерт США підтвердив, що записи розмов Кучми зі своїми помічниками відносно Георгія Гонгадзе є справжніми і монтажу не зазнавали. За законами США і практично всіх країн Європи ця експертиза може використовуватися у суді як доказ. На порядок денний руба стало питання: хто і коли сяде на нари? Для цього Україні довелося пройти довгий шлях.

Про необхідність проведення професійної експертизи записів Мельниченка говорилося давно і багато. Як відомо, до останнього часу було два висновки - Міжнародного інституту преси у Відні і американській детективній компанії "Кролл". Перший виявився недостатньо вичерпним, другий нагадував дитячий лепетання, до того ж оплачений грошима з найближчого оточення "гаранта".

У зв'язку з цим 26 березня 2001 року в листі за номером 06-46132 тогочасний голова тимчасової комісії Верховної Ради з розслідування справи Гонгадзе Олександр Лавринович через посла США в Україні Паскуаля звернувся за допомогою до ФБР. Бюро відповіло буквально за два тижня, підкресливши, що для експертного аналізу плівок Мельниченка абсолютно необхідна дві речі - роз'яснення самого Мельниченка про те, як були зроблені його записи, а також устаткування і периферійні пристрої, які він використовувалися.

Як відомо, Міжнародний інститут преси, а тим більше "Кролл", не володіли ні тим, ні іншим. Таким чином, виходячи з професійних критеріїв ФБР, висновку цих організацій про плівки Мельниченка експертними не є.

ФБР також відповіло, що для проведення вказаної експертизи доведеться вдатися до можливостей приватного сектора. Як варіант був рекомендований експерт Брюс Кеніг.

Послужний список цього експерта вражає. Ось лише деякі сторінки його професійної біографії.

25 років роботи у ФБР, з них 20 років як провідний фахівець з аналізу аудіо- і відеоматеріалів. Провів експертне дослідження більше 13,000 аудіо- і відеозаписів у ході 4,900 розслідувань ФБР. Виступав як експерт у 320 судових засіданнях в США і Європі. У всіх випадках його експертні висновки були визнані правильними.

Серед найбільш відомих справ, у яких Кеніг виступав як експерт, фігурують плівки Річарда Ніксона, що зіграли фатальну роль у час "Уотергейта", акустичні аспекти справ по вбивству президента Кеннеді і замаху на президента Рейгана, карну справу проти одного з міністрів Білла Клінтона, а також плівки, що поклали початок скандалу з Монікою Левинські.

Кеніг виступав як експерт перед Карним Трибуналом ООН з колишньої Югославії. У цей час він працює за контрактом як консультант ФБР і притягується для найбільш складних і відповідальних справ.

Кеніг є автором більше 25 публікацій з питань аналізу звукозаписів, а також членом ряду американських і міжнародних організацій, що об'єднують експертів в цій області.

Зрозуміло, що з таким послужним списком критики і скептики відпочивають. Експертиза Кеніга є на сьогоднішній день єдиною, яка включає аналіз детального свідчення Мельниченка, а також оригінального обладнання, що застосовувалося ним для запису розмов у кабінеті Кучми. Більш того як сказав мені Кеніг, якби українська сторона офіційно звернулася до ФБР з проханням провести експертний аналіз плівок Мельниченка, то цю роботу виконував би саме він і його команда. З його слів, висновки по плівках Мельниченка були самими однозначними і категоричними, які тільки можуть бути по цифрових записах.

Висновок по плівках Мельниченка свідчить, що проаналізовані епізоди "є суцільними записами, в яких немає ніяких ознак зміни або редагування звукової інформації". "Потік мовлення ... свідчить про те, що ніякі уривки фраз або речень не були зведені разом за допомогою окремих звуків, слів або коротких фраз".

Кеніг упевнений, що записи Мельниченка монтажу не зазнавали і готовий довести свою правоту у суді будь-якої юрисдикції та інстанції. Враховуючи досвід і авторитет експерта, є серйозні основи розраховувати, що його докази будуть переконливими для суддів і, якщо знадобиться, присяжних засідателів.

Зі слів експерта, ідентифікації голосів, які звучать на плівках Мельниченка, ніякої проблеми не представляє. Виявляється, зовсім не важливо, що Кучма, Литвин, Кравченко, Деркач і інші "не пізнають" свої голоси. Набагато важливіше, що їх упізнають тисячі громадян України. У свій час Річард Ніксон також довго "не впізнавав" свій голос на плівках у ході Уотергейта. Проте, зрештою довелося піти у відставку, інакше загрожувала в'язниця.

Висновок Кеніга стосується передусім епізодів, в яких "гарант" і співтовариш обговорюють, що робити з Георгієм Гонгадзе. Потрібно підкреслити, що експертиза цифрових звукозаписів, подібних плівкам Мельниченка, є наукою, якою повинні займатися відповідні фахівці. Дана експертиза знімає питання про автентичність плівок Мельниченка. Подобається комусь це чи ні, але відтепер це факт: записи колишнього майора держохорони є справжніми. Тепер потрібно думати, що з ними робити.

Час, який минув після того пам'ятного дня, коли Олександр Мороз оприлюднив деякі записи Мельниченка у Верховній Раді, показав багато чого. З висоти сьогоднішнього дня практично немає сумнівів, що можливість торжества справедливості в Україні, як окремо взятій державі, у осяжному майбутньому проблематична. Опозиція продемонструвала разючу відсутність професіоналізму, а іноді здорового глузду. Народ черговий раз проявив незбагненну терпимість.

Мабуть, тільки цим можна пояснити той факт, що злочинний, та до того ж і інтелектуально обділений режим, все ще тримається у влади. Спостерігаючи цю сумну картину, багато хто з патріотів України у відчаї опустили руки.

На щастя, нові часи несуть нові можливості. Глобалізм у світовій економіці і політиці привів до появи глобалістських тенденцій і у світовому правопорядку, у тому числі в області прав людини. За останні декілька років до світової юридичної практики міцно ввійшло поняття універсальної юрисдикції. Згідно з цією доктриною, деякі види злочинів проти людини можуть спричинити карне покарання за кордоном, незалежно від території, на якій був скоєний злочин, а також не вважаючи на офіційне положення злочинців.

До злочинів, що підпадають під універсальну юрисдикцію, відносяться тортури, вбивства, геноцид, злочини проти людства і військові злочини. Вони перетворилися на екстериторіальні злочини, і навіть якщо вони скоєні, наприклад, в Україні або в Чілі, під суд за них можна потрапити у США, Іспанії, Великобританії і цілому ряді інших країн.

Колишній чілійський диктатор Піночет, нацистські злочинці Адольф Ейхман і Джон Демьянюк, кат Руанди Вінсент Нтезімана, чадський диктатор Хіссейн Хабре і цілий ряд інших одіозних особистостей на своїй шкурі відчули віяння нових тенденцій у міжнародному карному праві. У ці дні з ними особисто знайомиться колишній президент Югославії Мілошевич.

Аналогічна перспектива тепер чекає і найодіозніших "авторитетів" режиму Кучми. Справа Георгія Гонгадзе має для цього всі основи, і експертне підтвердження автентичності записів Мельниченка є найважливішим етапом відповідного юридичного процесу.

Найгрубіша помилка команди Кучми полягає тому, що її представники, здається, повірили у власну недоторканість (мовою "гаранта" це називається "обарзєлі"). Їм здається, що варто приватизувати прокуратуру і МВС країни, привласнити засоби масової інформації і поставити під контроль грошові потоки - і справа зроблена. Проте напевне вони газет зарубіжних не читають, але ним, здається, незнано, що в наші дні відплата може наздогнати у будь-якій іншій країні, варто тільки висунути ніс за межі української території.

Найближчим часом вони пересвідчаться у тому, якою небезпечною була ця помилка. З завершенням експертизи плівок Мельниченка юридичний процес нарешті пішов. Тепер вже не так важливо, яким буде розклад сил у Верховній Раді наступного скликання. Не важливо навіть, коли Кучма залишить свою посаду і хто стане його наступником. Доля одіозних представників режиму буде вирішуватися в іноземних судах.

Настав час йти до церкви, ставити свічки і замолювати гріхи.