Промисловий ріст виробництва тихенько вмер
02/09/2002 | Andrij
Маємо майже той самий рівень виробництва, що й в січні минулого року. В порівнянні з 19% зростанням у січні 2001, це є чудовим доказом ефективності уряду оліґархів. Маємо дякувати СДПУ(0), Комуністам, та Трудовій Україні.
07.02.2002 03:00 pm
КИЇВ (Українськi Новини) - У січні промислове виробництво зросло на 1,6% у порівнянні з січнем 2001 року, повідомив помічник віце-прем'єра Василя Рогового Сергій Самойленко.
Як повідомляло агентство, у грудні 2001 року промислове виробництво зросло на 1,8% у порівнянні з груднем 2000 року.
У січні 2001 року в порівнянні з січнем 2000 року промислове виробництво зросло на 19,5%.
За 2001 рік промислове виробництво зросло на 14,2%, за 2000 рік - на 12,9%.
07.02.2002 03:00 pm
КИЇВ (Українськi Новини) - У січні промислове виробництво зросло на 1,6% у порівнянні з січнем 2001 року, повідомив помічник віце-прем'єра Василя Рогового Сергій Самойленко.
Як повідомляло агентство, у грудні 2001 року промислове виробництво зросло на 1,8% у порівнянні з груднем 2000 року.
У січні 2001 року в порівнянні з січнем 2000 року промислове виробництво зросло на 19,5%.
За 2001 рік промислове виробництво зросло на 14,2%, за 2000 рік - на 12,9%.
Відповіді
2002.02.09 | vujko
Re: Промисловий р?ст виробництва тихенько вмер
висновок - украiнська економiка реагуe iз затримкою коло пiв-року (травень - листопад) на якiсть премeра i рiвень крадiжокв економiцi. Вибори в березнi, отже треба дожити до вересня
2002.02.10 | Ігор, pp.com.ua
У якій мірі економіка залежить від керівників держави?
Все ж таки економіка приватна. Вона може залежати від законодавчого забезпечення. Але від прем'єра?2002.02.10 | Остап
Всі ВІРЯТЬ, що економіка залежала від Ющенка (-)
2002.02.10 | Максим’як
Re: Цікаво, хто гроші рахує у Вашій сім"ї ? (-)
2002.02.10 | Остап
Я безпартійний. (-)
2002.02.10 | sg
Думаю, економіка зілежала від команди і створеної ситуації (-)
2002.02.10 | Андрій
Re: У якій мірі економіка залежить від керівників держави?
Ігор, pp.com.ua писав(ла):> Все ж таки економіка приватна. Вона може залежати від законодавчого забезпечення. Але від прем'єра?
хі-хі, Пан ідеаліст? :)
2002.02.10 | Andrij
Елементарно, Ватсон!
Ігор, pp.com.ua писав(ла):> Все ж таки економіка приватна. Вона може залежати від законодавчого забезпечення. Але від прем'єра?
Економіка не залежить від законів, тільки від їх виконання. Стабільні, прозорі, та неупередженні правила гри втілюються саме прем'єром та його урядом. Це створює умови для нових інвестицій та загальновигідного бізнесу. На жаль, за таких умов 400% прибутки деяких лідерів СДПУ(0) стаюють фізично неможливі.
2002.02.10 | Робін Гуд
Економіка перейшла в новий стан.
Пан підняв дуже важливе питання. Дуже важиво вчасно зрозуміти, де саме знаходиться "критичний фокус" суспільного розвитку. Спочатку він, природньо, знаходився більше в "чистій політиці", а зараз все більше пересувається в економіку. Раніше дуже сильно економіка залежала від політики, залежить вона і зараз, - але вже суттєво менше. А політика все більше залежить від економіки.Врешті-таки сталася структурна реорганізація ("живодерська", стихійна, випадкова - як баланс боротьби різних інтересів), причому, як в економіці загалом, так і в психології людей. Люди і підприємства стали покладатися перш за все на себе. Все, так чи інакше, прийшло в рух через елементарне бажання вижити. Економіка перейшла в новий стан, скажімо так : "квазіринковий".
2002.02.10 | Остап
О! Люди і підприємства стали покладатися перш за все на себе (-)
2002.02.10 | Englishman
Trohy skeptycyzmu ne zavazhatyme...
Nu ne treba tak kategorychno. Zvychajno, uryad Yuschenka zrobyv bagato pozytyvnogo, ale ob'ektyvnyj stan rechej takyj, schoa) vnutrishnij rynok Ukraijiny e slaborrozvynutym, a znachyt' dynamika rostu VVP znachnoju miroju zalezhyt' vid eksportu;
b)eksport e nedyvirsyvikovanym, e til'ky dekil'ka "commodytyzovanyh" sektoriv, popyt na produkciju jakyh e znachnoju miroju zkorrel'ovanym. Mynulogo roku buv znachnyj popyt na ukryjins'ki metaly ta naftohimiju za kordonom+ dopomig podatkovyj "eksperyment" v gornometalurgijnomu vyrobnyctvi; zaraz svitova ekonomichna recessija + antydempingovi spravy v Ameryci. Jak naslidok, eksport ta VVP znachno Ukrajiny zmen'shylysya.
Tobto, nynishnij spad skorishe pov'yazanyj zi strukturnymy problemamy, nizh zi zminoju kursu. Jakscho pro ce zabuty, to nynishnij 22 % spad promyslovogo vyrobnyctva v ekonomici Singapura tezh mozhna spysaty na ukrajins'kyh oligarhiv.
2002.02.10 | Andrij
Re: Trohy skeptycyzmu ne zavazhatyme...
Englishman писав(ла):> Nu ne treba tak kategorychno. Zvychajno, uryad Yuschenka zrobyv bagato pozytyvnogo, ale ob'ektyvnyj stan rechej takyj, scho
>
> a) vnutrishnij rynok Ukraijiny e slaborrozvynutym, a znachyt' dynamika rostu VVP znachnoju miroju zalezhyt' vid eksportu;
Для статистики, у 2000 році екпорт України складав коло 15 міл'ярдів доларів.
> b)eksport e nedyvirsyvikovanym,
Завдяки кому? Що зроблено для диверсифікації екпорту за час уряду Кінаха? Добре відомо, що зробив Ющенко. Варто згадати те ж саме Зерно-2001. Що сталося з тим зерном, теж доволі добре відомо.
> e til'ky dekil'ka "commodytyzovanyh" sektoriv, popyt na produkciju jakyh e znachnoju miroju zkorrel'ovanym. Mynulogo roku buv znachnyj popyt na ukryjins'ki metaly ta naftohimiju za kordonom+ dopomig podatkovyj "eksperyment" v gornometalurgijnomu vyrobnyctvi;
Чим він допоміг? Вкласти більше грошей до оффшорних зон? Доїльня української енергетики та стареньких металургійних заводів, звичайно, не дасть стабільного зростання. Забирання грошей у недиверсифікованої економіки України та давання їх нерентабельним підприємствам мало дати взнаки.
>zaraz svitova ekonomichna recessija + antydempingovi spravy v Ameryci.
Український метал вироблен за рахунок наших з вами грошей. Хтось мусить платити дійсну ціну за електроенергію та наповнювати бюджет своїми податками. Чудес не буває. На жаль, це вже зрозуміли в Америці.
> Jak naslidok, eksport ta VVP znachno Ukrajiny zmen'shylysya.
Згідно офіційних даних, поки що ні. Хоча, може ви й праві.
>
> Tobto, nynishnij spad skorishe pov'yazanyj zi strukturnymy problemamy, nizh zi zminoju kursu. Jakscho pro ce zabuty, to nynishnij 22 % spad promyslovogo vyrobnyctva v ekonomici Singapura tezh mozhna spysaty na ukrajins'kyh oligarhiv.
Для порівняння, з населенням менш ніж 5 міл'йонів, екпорт Сінґапуру складає коло 127 міл'ярдів доларів. За САМИХ несприятливих умов Україна могла би збільшувати своє досі мізерне виробництво на рівні минулого року. На жаль, для цього потрібен деякий рівень професіоналізму уряду.
2002.02.10 | Englishman
Re: Trohy skeptycyzmu ne zavazhatyme...
Andrij писав(ла):> Для статистики, у 2000 році екпорт України складав коло 15 міл'ярдів доларів.
Des' bilya 20-y (bez vrahuvannya povernennya borgiv tovaramy Gazptomu). Ce skladae 10-15 % vidsotkiv VVp (ne tak malo, jakscho vrahuvaty scho eksport syl'no kolyvaet'sya porivnynno z vnutrishnim rynkom).
> > b)eksport e nedyvirsyvikovanym,
>
> Завдяки кому? Що зроблено для диверсифікації екпорту за час уряду Кінаха? Добре відомо, що зробив Ющенко. Варто згадати те ж саме Зерно-2001. Що сталося з тим зерном, теж доволі добре відомо.
Ya uryad Kinaha ne zahyschaju. Prosto sprava v tomu, scho struktu ukrajins'kogo eksportu zminyty bude duzhe vazhko, na ce pide bagato rokiv.
> > e til'ky dekil'ka "commodytyzovanyh" sektoriv, popyt na produkciju jakyh e znachnoju miroju zkorrel'ovanym. Mynulogo roku buv znachnyj popyt na ukryjins'ki metaly ta naftohimiju za kordonom+ dopomig podatkovyj "eksperyment" v gornometalurgijnomu vyrobnyctvi;
>
> Чим він допоміг? Вкласти більше грошей до оффшорних зон? Доїльня української енергетики та стареньких металургійних заводів, звичайно, не дасть стабільного зростання. Забирання грошей у недиверсифікованої економіки України та давання їх нерентабельним підприємствам мало дати взнаки.
Ya ne obgovorjuju koryst'/shkidlyvist' togo eksperymentu z tochky zoru bjudzhetnoji korysti (ce zovsim inshe pytannya). Ya lyshe konstatuju fakt: vin dopomig metalurgam zmen'shyty vytraty, a znachyt' pidvyschyv rentabel'nist' vyrobnyctva i stymuljuvav eksport (bo vnutrishn'ogo popytu majzhe ne bulo). Zrostannya eksportu avtomatychno vede do zrostannya VVP. Tak scho cej eksperyment, hocha j ne zapochatkovanyj Juschenkom, buv odnym iz faktoriv makroekonomichnyh uspihiv jogo uryadu.
> >zaraz svitova ekonomichna recessija + antydempingovi spravy v Ameryci.
>
> Український метал вироблен за рахунок наших з вами грошей. Хтось мусить платити дійсну ціну за електроенергію та наповнювати бюджет своїми податками. Чудес не буває. На жаль, це вже зрозуміли в Америці.
Dyv. vysche. Do rechi, vy torkaetes' duzhe ser'joznogo pytannya (promyslovoji polityky derzhavy). Vona vykorystovuet'sya u vs'omu sviti, v tomu chysli i v Ameryci (zahyst vnutrishn'ogo rynku u nyh jde ne lyshe vid Ukrajiny, a majzhe vid vsih inshyh krajin - eksporteriv metalu). Ale ne budu zaglybljuvatysya v dyskusiju po c'omu pytannyu, vono je descho z inshoji sfery.
> > Jak naslidok, eksport ta VVP znachno Ukrajiny zmen'shylysya.
>
> Згідно офіційних даних, поки що ні. Хоча, може ви й праві.
Ja, zvychajno, ne virno napysav. Malosya na uvazi " rist eksportu ta VVP znachno zen'shylysya"
> > Tobto, nynishnij spad skorishe pov'yazanyj zi strukturnymy problemamy, nizh zi zminoju kursu. Jakscho pro ce zabuty, to nynishnij 22 % spad promyslovogo vyrobnyctva v ekonomici Singapura tezh mozhna spysaty na ukrajins'kyh oligarhiv.
>
> Для порівняння, з населенням менш ніж 5 міл'йонів, екпорт Сінґапуру складає коло 127 міл'ярдів доларів. За САМИХ несприятливих умов Україна могла би збільшувати своє досі мізерне виробництво на рівні минулого року. На жаль, для цього потрібен деякий рівень професіоналізму уряду.
Ja lyshe pro te, scho tendenciji spadu vyrobnyctva prysutni u vs'omu sviti, ne lyshe v Ukrajini. Krajiny z velykoju doleju eksportu v ekonomici strazhdajut' bil'she za derzhavy z bil'sh rozvynutym vnutrishnim rynkom (Kytaj mae potuzhnyj rist, hocha v nyh mozhut' buty problemy zi statystykoju).
2002.02.10 | Englishman
Moja pomylochka na moju koryst'...
Englishman писав(ла):> Andrij писав(ла):
> > Для статистики, у 2000 році екпорт України складав коло 15 міл'ярдів доларів.
>
>
> Des' bilya 20-y (bez vrahuvannya povernennya borgiv tovaramy Gazptomu). Ce skladae 10-15 % vidsotkiv VVp (ne tak malo, jakscho vrahuvaty scho eksport syl'no kolyvaet'sya porivnynno z vnutrishnim rynkom).
Ja pomylyvsya (bo podyvyvsya na statystyku NBU bez prererahuvannya eksportu u gryvni). Naspravdi, ukrajins'kyj eksport u 2000- roci sklav des' bilya 55% vid VVP. Tak scho no comment...
http://www.bank.gov.ua/Macro/pok.htm
2002.02.11 | Shooter
Re: Moja pomylochka na moju koryst'...
Englishman писав(ла):> Ja pomylyvsya (bo podyvyvsya na statystyku NBU bez prererahuvannya eksportu u gryvni). Naspravdi, ukrajins'kyj eksport u 2000- roci sklav des' bilya 55% vid VVP. Tak scho no comment...
>
> http://www.bank.gov.ua/Macro/pok.htm
Tak, z pamjati (kil'ka raziv zustrichav c'u cyfru) - ne 55, a 40 vidsotkiv.
Shcho tezh bahato, zvisno.
Prote Vy, mabut', dobre znajete ce "zakl'ate kolo": slaben'kyj vnutrishnij rynok - slabkyj rist. Zvernit' uvahu na azijs'kyx tyhriv: vsi vony, faktychno, rosly v prshij fazi same za raxunok eksportu (okrim, mozhlyvo, Pivdennpji Koreji - ale tam bula vijs'kova dyktatura, shcho min'aje "umovy rozvyrku" ekonomiky).
Dl'a "nevijs'kovoji" ekonomiky, shche j "next to EU" shl'ax "zrostann'a eksportu na bahati rynky - zrostann'a rivn'a zhytt'a-zrostann'a vnutrishn'oho rynku" je najpryrodnishym.
Insha rich (i tut ja zhoden z Vamy) - struktura ukrajins'koho eksportu i joho "ne-EUjnist'", kotra avtomatychno robyt' joho dorozhchym/deshevshym na 10-20% na jevropejs'komu rynku.
2002.02.11 | Englishman
Re: Moja pomylochka na moju koryst'...
Vse ce tak, ale zvernit' uvagu na te, scho umovy zminylysya: azijs'ki tygry maly nabogato bil'sh vil'nyj dostup do zahidnyh rynkiv, nizh Ukrajina, pry tomu scho jih derzhavy duzhe pidtrymuvaly dejyaki vyrobnychi sektory. Zaraz takyj sobi "infant industry protection" dlya Ukrajiny ne e real'nym: subsydiji ta podatkovi pil'gy avtomatychno pryvedut' do torgivel'nogo bar'eru na zahid.Ne zabuvajte pro te, scho nadorientacija na zovnishni rynky e ryzykovanoju strategieju.
2002.02.11 | Shooter
Zhoden
Englishman писав(ла):> Vse ce tak, ale zvernit' uvagu na te, scho umovy zminylysya: azijs'ki tygry maly nabogato bil'sh vil'nyj dostup do zahidnyh rynkiv, nizh Ukrajina, pry tomu scho jih derzhavy duzhe pidtrymuvaly dejyaki vyrobnychi sektory. Zaraz takyj sobi "infant industry protection" dlya Ukrajiny ne e real'nym: subsydiji ta podatkovi pil'gy avtomatychno pryvedut' do torgivel'nogo bar'eru na zahid.
Rez'ume: al'ternatyvy dl'a ruxu v Jevropu v Ukrajiny nemaje.
>
> Ne zabuvajte pro te, scho nadorientacija na zovnishni rynky e ryzykovanoju strategieju.
Vse ce tak..
2002.02.11 | Englishman
Reume: v Evropu treba jty z syl'nym vnutrishnim rynkom :o) (-)
Shooter писав(ла):> Englishman писав(ла):
> > Vse ce tak, ale zvernit' uvagu na te, scho umovy zminylysya: azijs'ki tygry maly nabogato bil'sh vil'nyj dostup do zahidnyh rynkiv, nizh Ukrajina, pry tomu scho jih derzhavy duzhe pidtrymuvaly dejyaki vyrobnychi sektory. Zaraz takyj sobi "infant industry protection" dlya Ukrajiny ne e real'nym: subsydiji ta podatkovi pil'gy avtomatychno pryvedut' do torgivel'nogo bar'eru na zahid.
>
> Rez'ume: al'ternatyvy dl'a ruxu v Jevropu v Ukrajiny nemaje.
>
> >
> > Ne zabuvajte pro te, scho nadorientacija na zovnishni rynky e ryzykovanoju strategieju.
>
> Vse ce tak..
2002.02.11 | Shooter
Shvydshe, rozvyvaty vnutrishnij rynok cherez vzajomopronyknenn'a
...z Jevropoju.Ne viryte meni
2002.02.11 | Englishman
Na zhal', ne vse prosto z tieju Evropoju...
Sil's'ske gospodarstvo nashe ne e konkurentnozdatnym u Evropi, a inshi galiuzi je vzagali tehnichno vidstalymy... Taka vzhe v nas struktura :-( Tak scho ja b prioritetom postavyv rozvytok vnutrishn'ogo rynku, zvychajno z pidtrymkoju (naskil'ky ce zaraz mozhlyvo) dejakyh eksportnyh galuzej. Neobov'jazkovo orientuvatysya til'ky na Evropu: napryklad, velykymy spozhyvachamy nashoji metalurgiji e krajiny pivdenno-shidnoji Aziji.2002.02.11 | Shooter
Vy sami sobi superechyte.
> Sil's'ske gospodarstvo nashe ne e konkurentnozdatnym u Evropi,
To pytann'a. S/h Jevropy - vysoki ciny (doroha robocha syla), vysoki dotaciji. S/H Ukrajiny - vidsutnist' dotacij, prote desheva robocha syla! Zvychajno, z "cukrobur'akovoji" temy pora pomalen'ku zjizdhzhaty...a perexodyty na vyroshchuvann'a "organic"
>a inshi galiuzi je vzagali tehnichno vidstalymy... Taka vzhe v nas struktura :-( Tak scho ja b prioritetom postavyv rozvytok vnutrishn'ogo rynku, zvychajno z pidtrymkoju (naskil'ky ce zaraz mozhlyvo) dejakyh eksportnyh galuzej. Neobov'jazkovo orientuvatysya til'ky na Evropu: napryklad, velykymy spozhyvachamy nashoji metalurgiji e krajiny pivdenno-shidnoji Aziji.
Tobto, technichno vidstali haluzi povynni orientuvatys'a na Azijs'kyj rynok (tut ja z Vamy zhoden). Prote vse tem shcho zalyshylos' vysokotechnolohichne abo, jakshcho xochete, potencijno vysokotechnolohichne - prosto vymushene orientuvatys'a na Zaxidni rynky.
Bil'she toho - reshtky vysokotexnolohichnoho (navit' jakshcho "holyx specialistiv") prosto neobxidno "prodaty na Zaxid" shl'axom zaman'uvann'a JEvropejs'koho investora. Najprymityvnishyj "xid": normal'nyj avtoban do L'vova - a tam bulo 3 poshtovyx "elektronnyx" jashchyky + Elektron + Kineskop + Pol'aron + providne v ex-USSR konstruktors'ke bjuro z pobutovoji radioelektroniky...
Zhyvyj pryklad: v Stryju budujet's'a nimc'amy zavod po vyrobnyctvu elektroobladnann'a dl'a avtomobiliv. 80 mln marok investycij, ale holovne - vysokooplachuvana (jak dl'a Stryja) robota dl'a 5 000 l'udej.
Metalurhija i pervynna ximija - to "dl'a pidtrymky shtaniv". Reshtu bez zovnishn'oho investora "ne pidn'aty". Koly vin pryjde? Ta todi, koly vseredyni EU (navit' na jiji oklyc'ax) robocha syla podorozhchaje, a v Ukrajini bude normal'nyj rynok i normal'nyj politychnyj rezhym.
Odnym slovom, holosujte za NU! :)
2002.02.11 | Englishman
Ya ne superechu,
bo investoriv cikavlyat' v pershu chergu 2 rechi: syl'nyj vnutrishnij rynok (cju perevagu potencijno vzhe majut' krajiny postradyans'kogo bloku, bo skoro vvijdut' do EU), abo deshevi chy "hihgh value for money" vnutrishni resursy. Ukrajina, nazhal', ne mae pershogo, i z drugym sutuzhno, jakscho porivnjuvaty z inshymy konkurentamy.Schodo sil's'kogo gospodarstva, to Vy, mabut', znaete, chogo bojat'sya fermery zi shidnoji Evropy: nemynuchoji konkurenciji z zahidnymy vyrobnykamy. Navit' pry tomu, scho EU obicyae dotaciji na rivni 25% vid togo, scho otrymujut' jih zahidni kolegy, vony znajut' scho konkurenciji ne vytrymajut'. Scho vzhe kazaty pro vidstale u vsih vidnoshennyah ukrajins'ke sil's'ke gospodarstvo, jake do togo zh ne mae takogo vil'nogo dostupu do evropejs'kyh rynkiv (ne kazhuche vzhe pro otrymannya dotacij).
A vzagali, mushu zaznachyty scho na zhal' zaraz maemo duzhe bagato jak vnutrishnih, tak i zovnishnih neblagopryemnyh faktoriv (viddalennya Ukrajiny vid EU, nemozhlyvist' aktyvnoji promyslovoji polityky cherez avtomatychni torgivel'ni sankciji, duzhe pogana struktura nashoji ekonomiky, vidsutnist' normal'nyh politychnyh, juridychnyh ta ekonomichnyh instytucij) jaki ne dozvolyajut' spodivatysya na shvydkyj shlyah do ekonomichnogo zrostannya, jakyj buv mozhlyvyj v dejakyh krajinah pislya 2-ji svitovoji vijny...
2002.02.11 | Shooter
ne superechu
Englishman писав(ла):> ...ne dozvolyajut' spodivatysya na shvydkyj shlyah do ekonomichnogo zrostannya, jakyj buv mozhlyvyj v dejakyh krajinah pislya 2-ji svitovoji vijny...
Trochy nevdale porivn'a'nn'a: pisl'a 2-ji svitovoji rosla, nasampered, vazhka industrija i vnutrishni rynky. S'ohodni majemo orijentaciju na spozhyvacha i hlobalizaciju ekonomiky.
Tomu "xodinn'u Ukrajiny v Jevropu" al'ternatyva vidsutn'a. Abo boty chastynoju slabkoji "mizhjevropoazijs'koji" ekonomiky, bazovanoji na syrovoni i napivfabrykatax, abo xoch i bidnoju, ale chastynoju bahatoho i perspektyvnoho jevropejs'koho rynku.
2002.02.11 | Englishman
Re: ne superechu
Shooter писав(ла):> Englishman писав(ла):
> > ...ne dozvolyajut' spodivatysya na shvydkyj shlyah do ekonomichnogo zrostannya, jakyj buv mozhlyvyj v dejakyh krajinah pislya 2-ji svitovoji vijny...
>
> Trochy nevdale porivn'a'nn'a: pisl'a 2-ji svitovoji rosla, nasampered, vazhka industrija i vnutrishni rynky. S'ohodni majemo orijentaciju na spozhyvacha i hlobalizaciju ekonomiky.
Ya vse zh dumaju, scho porivnyannya vdale, bo uspih mnoju zgadanyh krajin (v t.ch Pivdennoji Koreji) bazuvavsya, des' z kincya 50-h, pochatku 60-h rokiv, v osnovnomu na eksporti (t.z. "manufactured exports). Vidkytist' zahidnyh rynkiv pojasnyuvalasya bagat'ma prychynamy (ne v ostannju chergu holodnoju vijnoju). Tak chy inakshe, zaraz dlya nas takyh umov nemae.
> Tomu "xodinn'u Ukrajiny v Jevropu" al'ternatyva vidsutn'a. Abo boty chastynoju slabkoji "mizhjevropoazijs'koji" ekonomiky, bazovanoji na syrovoni i napivfabrykatax, abo xoch i bidnoju, ale chastynoju bahatoho i perspektyvnoho jevropejs'koho rynku.
Jakscho my tam zmozhemo schos' prodavaty, zvychajno... Tut ne vse vid nas zalezhyt' (hocha dozhe bagato chogo).
2002.02.11 | юрко
Re: Vy sami sobi superechyte.
Ви зі Стрия, Шутере? Я колись там жив.2002.02.12 | Shooter
Re: Vy sami sobi superechyte.
юрко писав(ла):> Ви зі Стрия, Шутере? Я колись там жив.
Ni, ja kolys'a tam til'ky horivku pyv :)
2002.02.10 | Andrij
Про промислову політику держави
Englishman писав(ла):> Andrij писав(ла):
> > Український метал вироблен за рахунок наших з вами грошей. Хтось мусить платити дійсну ціну за електроенергію та наповнювати бюджет своїми податками. Чудес не буває. На жаль, це вже зрозуміли в Америці.
>
> Dyv. vysche. Do rechi, vy torkaetes' duzhe ser'joznogo pytannya (promyslovoji polityky derzhavy).
В даному випадку ні про яку промислову політику не може йти мови, оскільки будь-яка промислова політика передбачає відсутність крадіжок, прозоре опадаткування, та присутність чесної конкуренції. За умов, коли енергетика ледве тримається за рахунок величезних кредитів, а сталь роблять дідівськими засобами, ми матимо вже цього року економічну кризу. Міл'ярдні позики треба буде повертати, і повертати їх будуть з нашої спільної кишені. Але роль уряду в тому й полягала, щоби передбачати очевидні речі.
2002.02.10 | Englishman
Re: Про промислову політику держави
Prosto dlya informaciji, sutnist' togo "eksperymentu" polyagala v nadanni podatkovyh pil'g, a ne pozychok chy dotacij (v ostannjomu vypadku ne bulob vzagali nijakogo dostupu do rynkiv zahidnyh krajin). Do rechi, duzhe malo ukrajins'kyh metalovyrobnykiv pracjujut' na elektroenergiji, majzhe vse scho jim treba vony otrymujut' spaljujuchy koksujuche vugillya.2002.02.10 | LEN-2
Re: Про промислову пол?тику держави
I vse zh taky osnovnym maje buty vnutrishnij rynok, tomy vsi tsizlety i padinnja ekonomiky ne vyrishujut' golovnu problemu:
zbil'shennja rivnja zhyttja gromadjan. Dempinguvannja deshevym prokatom dlia krajiny z naselennjam v 50 mln. ne zrobyt pogody.
Tse tehnologija dlja krajin tret'ogo svitu. Zvychajno dlja jakogos'
Surkisa chy Pinchuka para mil'jardiv tse velyki groshi.
$50 dolariv na misjats' serednja zarplata - os' tsina vsim tsym tehnologijam.
2002.02.10 | Englishman
Zgoden (-)
2002.02.11 | Andrij
Re: Про промислову політику держави
Englishman писав(ла):> Prosto dlya informaciji, sutnist' togo "eksperymentu" polyagala v nadanni podatkovyh pil'g, a ne pozychok chy dotacij (v ostannjomu vypadku ne bulob vzagali nijakogo dostupu do rynkiv zahidnyh krajin). Do rechi, duzhe malo ukrajins'kyh metalovyrobnykiv pracjujut' na elektroenergiji, majzhe vse scho jim treba vony otrymujut' spaljujuchy koksujuche vugillya.
На жаль, я не бачив статистики з вживання електрики металургійними підприємставами України. Однак, знаю, що необхідні величезні обсяги навіть за самих примітивних технолоґічних умов. Прийміть до уваги не тільки самі сталеплавільні пічі, але й решту виробничого циклу. Також, наскільки я чув, Україна й досі не має вільного вугільного та газового ринків. Все це у підсумку дорівнює доволі значній державній дотації, а вірніше, передавання коштів з державного бюджету до приватних рахунків кількох осіб.
Але подивіться, що робить український уряд. Можна взяти за зразок те, що зробили з цьогорічним урожаєм зерна. Це був чудовий шанс тієї самої диверсифікації економіки. Кажуть, що ціни на зерно впали на 50% в порівнянні з минулим роком. В США під час депресії вони впали на 30%. Цього року ми матимо менше зерна, і це не дивлячись на підвищений попит на міжнародних ринках.
Іншим прикладом може бути мале підприємництво. Жодна галузь не в змозі дати стільки нових робочих місць, але жодна не є настільки чутливою до корупції. Стоїть питання, або ми матимо європейські бізнесові умови, або азіатський базар. Українські малі підприємці зараз більш схожі на середньовічних торгашів, котрі ховають свої прибутки від "благародного" прошарку. Звичайно, ніякий "юрист" Медведчук не буде захищати їх інтереси. Необхіден елементарний закон та порядок некорумпованої влади.
2002.02.11 | Мартинюк
Маю суттєві заперечення :..
Спад виробництва в Україні зафіксовано вже у грудні - тобто до введення американських санкцій.За моїми даними "ющенківський" підйом характеризувався окрім всього ще й підвищенням внутирішнього попиту на метал ( переважно для потреб будівництва)
Як би там не було спад разючий - з першого місця по приросту у всій Східній Європі на останнє.
Все таки це важко пояснити чимось іншим аніж відновленням доющенківського "мародерського" економічного курсу, властивого для для кучмо-дніпропетровської команди.
2002.02.10 | Максим’як
Re: Поліпшення споживчих настроїв населення майже припинилося
Час готуватися до загострення конкуренції „GK“ № 05, лютий 2002Поліпшення споживчих настроїв населення майже припинилося
Протягом IV кварталу минулого року індекс споживчих настроїв (ІСН) в Україні збільшився лише на 0,9 пункта й сягнув значення 94,9 (за можливих значень від 0 до 200). Таке зростання за квартал виявилося найменшим серед усіх попередніх замірів індексу, здійснюваних з вересня 2000 року. Такими є основні результати щоквартального дослідження споживчих настроїв в Україні, спільного проекту компанії GfK-USM і Міжнародного центру перспективних досліджень.
Українці прогнозують зростання інфляції
Нагадаємо, що за попередні п’ять кварталів цей показник збільшився аж на 44%. Висновок простий: споживчі настрої українців почали стабілізуватися одночасно з гальмуванням української економіки. Тобто свого часу різке поліпшення настроїв цілком логічно припало на період найбільшого економічного зростання. Цікаво також, що значення індексу поточного становища (ІПС) та індексу економічних очікувань (ІЕО) збільшилися пропоційно — на 0,9 пункта кожний. Тобто за останні три місяці минулого року поліпшення добробуту українців майже припинилося. Проблема в тому, що наприкінці року українці оцінюють своє поточне становище (добробут) традиційно краще — позаду відпустки, попереду свята i тринадцята зарплата. Подивіться (на дiаграмi) хоча б, як зростали індекси в четвертому кварталі позаминулого року!
Під час грудневого дослідження споживчих настроїв його автори також зробили ще один небезпечний висновок (у першу чергу для підприємців): в Україні зменшилася кількість громадян, які вважають, що наступний рік буде прийнятним для розвитку національної економіки. Індекс короткострокових очікувань розвитку економіки знизився в IV кварталі на 3,2 пункта — до 100,7. Така зміна означає, що нині кількість оптимістів щодо розвитку економіки країни в короткостроковій перспективі приблизно дорівнює кількості песимістів. Можливо, це передчуття виборів, можливо, так українців залякали погані новини зі світових ринків. Та головний висновок, який можуть зробити з цього підприємці, — громадяни обережніше прощаватимуться зі своїми грішми.
Щоправда, українські споживачі, як і раніше, виявили набагато більший оптимізм щодо розвитку економіки в довгостроковій перспективі — протягом найближчих п’яти років. Дослідження засвідчує, що з червня 2001 року переважна частина українців позитивно оцінює такі довгострокові перспективи. Ба більше, кількість оптимістів щоразу зростає, зокрема у грудні індекс довгострокових очікувань розвитку економіки зріс на 4,6 пункта — до 111,7.
Автори дослідження пов’язують обережніші оцінки громадян щодо розвитку економіки найближчим часом із погіршенням очікувань щодо динаміки споживчих цін. Зокрема індекс інфляційних очікувань (ІІО) протягом останніх трьох місяців збільшився на 2,1 пункта — до 169,6. Таке погіршення відбулося після тривалого періоду поліпшення цього показника протягом 2001 року. Висновок: банкам на якийсь період варто забути про зниження депозитних ставок, а економістам — простіше пояснювати зростання курсу готівкового долара на початку року.
Середній клас став песимістичнішим
Як зазначається в дослідженні, наприкінці минулого року вочевидь погіршилися інфляційні очікування споживачів із середніми доходами. Індекс інфляційних очікувань цієї групи збільшився на 7,6 пункта й сягнув значення 174,2. У ІV кварталі індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року, обчислений для групи споживачів із середніми доходами, зменшився на 8,1 пункта, тимчасом як відповідний індекс, визначений для груп споживачів з доходами, вищими за середні та нижчими за середні, збільшився.
Погіршилися і споживчі настрої громадян середнього віку (31—45 років). ІСН цієї вікової групи зменшився на 2,1 пункта й дорівнював 92,3, тобто був на 2,3 пункта меншим від загальнонаціонального показника. Ймовірно, громадяни середнього віку із середніми доходами найчутливіше зреагували на економічне сповільнення в країні, яке почалося наприкінці 2001 року й, за прогнозами, триватиме також 2002 року, такий висновок роблять експерти GfK-USM і МЦПД. Завважимо, що саме середній клас є найкращим покупцем для більшості українських підприємств, орієнтованих на споживчий ринок. Саме він формує основні прибутки та забезпечує зростання доходів. Тож не дивуйтеся, якщо найближчим часом ваші прибутки підуть донизу. Втім, ще можна убезпечити себе від такої неприємності, скажімо, переорієнтувавши частину свого бізнесу на іншу категорію споживачів.
Дмитро КОШОВИЙ
· Споживчі настрої українців стабілізувалися після різкого поліпшення із середини 2000 року
· Оптимістів щодо короткострокових перспектив української економіки поменшало, песимістів щодо інфляції — побільшало
Підприємцям варто готуватися до загострення боротьби за гаманці українців
2002.02.10 | Ігор, pp.com.ua
Чомусь закордонні фірми піднімають ціни...
Це я кажу як торговець. Після кризи, коли імпорт припинили купувати, вони дуже знизили валютні ціни, а зараз невпинно їх збільшують. Мабуть відчувають зростання купівельної спроможності чи вирішили працювати не на обертанні, а на більш рідких продажах, але за більшими цінами. Однак це знову дає шанс вітчизняному виробнику, якщо він зможе виробити якісну продукцію за більш низькими цінами.2002.02.11 | юрко
Re: запитання
Чи є в Україні відповідник американського Індексу ведучих економічних індикаторів (the Index of Leading Economic Indicators)?2002.02.12 | НеДохтор
Re: запитання
юрко писав(ла):> Чи є в Україні відповідник американського Індексу ведучих економічних індикаторів (the Index of Leading Economic Indicators)?
Не зовсім те про що питали, але можливо буде цікаво, а також там можете попросити відповісти на Ваше питання.
http://www.dragon-capital.com/
2002.02.12 | юрко
дякую. Цікава інформація (-)
2002.02.12 | Остап
Де домен - там і Батьківщина.........(.com, .net, .org) (-)
2002.02.12 | НеДохтор
Де мократія.орг (не забудьте вимкнути телевізор, монітор, ...(-)
2002.02.17 | Остап
Так і я про то. Домен має бути на UA ! (-)
2002.02.12 | Максим’як
Re: А тим часом Львівщина має в січні 55,6% зростання!!!
2002-02-11
У січні 2002 року на Львівщині зафіксовано зростання промислового виробництва на 55,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, —повідомив Михайло Гладій.За словами Михайла Гладія, зараз економічна ситуація в області є стабільною. Окрім того, у січні 2002 року вдалося збільшити на 14% обсяг товарообігу. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 30,2% зменшилася кількість безробітних.“Можна сказати, що нам вдалося зберегти темпи нарощення виробництва, які ми задекларували минулого року. Планується, що з 1 березня у Кам’янці-Бузькій розпочне роботу великий завод по виготовленню ДСП, з швейцарськими інвестиціями. Врешті-решт повинен запрацювати Львівський автобусний завод. Планується, що у лютому-березні з конвеєра зійде 400 автобусів. Що ж стосуються ситуації зі зборами акціонерів, коли більшість людей просто не потрапили на них, то я вважаю, що це вияв відсутності організаційних
P.S.
Зростанням обсягів промислового виробництва у 2001 році на 43 відсотки (а це найвищий показник в Україні) область справді може пишатися.
Незабаром на Львівщині почнеться реалізація ще одного великого проекту в галузі сільського господарства. Його здійснюватимуть англійські бізнес-структури. Він передбачає інвестування 30 млн. фунтів-стерлінгів.
2002.02.13 | Bratec1
Re: А тим часом Львівщина має в січні 55,6% зростання!!!
Шановний пане,зростання на 50% -це приблизно так, випустили 1 автобус, наступного року -2. Ось і все зростання. Я ще онукам своїм переказуватиму, як з одного КБ на львівщині повернувся до нас лист з приміткою "КБ зачинене, люди на заробітках". Може хоч зараз у Вас прокинеться бажання працювати на свою країну, а не шастати по заробітках до московського каганату. З найкращими побажаннями від киян.
2002.02.13 | Максим’як
Re: Ви напевно з гірських районів? Як там інтернет?
2002-01-17Станом на грудень 2001 року середня заробітна плата у Львівській області становить 297, 4 грн., - повідомила 16 Галина Хомиця. За словами Галини Хомиці, середній рівень заробітної плати у Львівській області постійно зростає: за 10 місяців 2001 року рівень заробітної плати зріс в середньому на 3,9 відсотка проти 4,4 відсотків за відповідний період у 2000 році. Галина Хомиця зазначила, що найнижчою досі залишається середня зарплата у сфері сільського господарства в гірських районах – 90 грн. Медіа Простір
2002-02-11
Обсяг інвестицій в основний капітал у 2001 році склав 545,9 млн. грн.(фактичні ціни), що на 25 % більш планового показника, - повідомив Іван Федів.У структурі інвестицій за джерелами фінансування у 2001 році 81,8 % складають інвестиції підприємств та організацій, 3,7 % - кошти місцевих бюджетів, 3,9 % - кошти державного бюджету, 0,8 % - кошти населення, 3,4 % - кошти іноземних інвесторів, 6,4 % - кредити банків. У галузі житлового будівництва, народну освіту, охорону здоров’я, культуру, транспорт і зв’язок інвестовано 98,98 млн. грн., що у 1,6 рази більше, ніж у 2000 році. Обсяг іноземних інвестицій у м. Львові станом на 1 січня 2002 року складав 140 млн. дол. США. Основними напрямками інвестування залишається торгівля, банківська система, харчова промисловість, зв’язок.
P.S.
Львівщина не багата на сталеплавильну чи видобувну промисловість. Але кілька років поспіль має десь 3 місце за інвестиціями по Україні. ЇЇ продукція орієнтована на зовнішній ринок і цілком конкурентноздатна. Тобто, на Львівщині відбулася докорінна переорієнтація промислового виробництва, тоді як на сході продовжувалося експлатувати готову совєтську промислову інфраструктуру. А ці показники і є конкретні цифри, які свідчать про те, що ця економічна політика почала працювати.
2002.02.13 | Фарбований Лис
Не погоджуюсь.
Структурних реформ в Львівській області було ще менше ніж на Сході чи в Центрі.Приватизації у Львівській області так і не сталось, все гальмувалось ще гірше ніж в Дніпропетровську.
Коли вели проектування нафтопрооводу Одеса-Броди, то Схід наносили на карту майже рік, бо там приходилось все узгоджувати з тисячами приватників чи орендаторів землі, а при переході на захід там були суцільні колгоспи і ніяких узгоджень не було потрібно...
2002.02.13 | Максим’як
Re: Не погоджуюсь.
Станом на 1 лютого 2002 року виготовлено 228,6 тис. державних актів на право приватної власності на землю замість сертифікатів, що становить 65,8 відсотка від потреби, - повідомив Михайло Лавейкін. За словами Михайла Лавейкіна, громадянами уже одержано 122,4 тис. державних актів. З них державні акти на земельні ділянки для індивідуального використання отримало понад 22 тис. осіб.Михайло Лавейкін зазначив, що на 1 квітня 2002 року у Львівській області планується повністю завершити роботи з виготовлення державних актів замість сертифікатів. Медіа Простір
2002-02-08
Мешканці сіл Великі Дідушичі та Братківці Стийського району одержали державні акти на право приватної власності на землю.7 лютого мешканці сіл Великі Дідушичі та Братківці Стийського району одержали державні акти на право приватної власності на землю з рук голови Державного комітету земельних ресурсів Анатолія Даниленка. У церемонії взяли участь голова Львівської ОДА Михайло Гладій та голова Стрийської райдержадміністрації Євген Кухар. «Видача державних актів – політичний крок, який підкреслює невідворотність процесу повернення землі справжнім господарям. Назад дороги немає», - наголосив Михайло Гладій. Михайло Гладій відзначив також, що Львівщина посідає одне з перших місць в Україні за кількістю виданих державних актів на право приватної власності на землю, проте процес гальмують фінансові проблеми, у вирішенні яких має допомогти Держкомзем. На думку голови Стрийської райдержадміністрації Євген Кухара, наступним кроком після приватизації землі має стати забезпечення села технікою та ринковими структурами, що дозволить централізовано закуповувати і реалізовувати сільськогосподарську продукцію. Середній земельний пай на Львівщині становить 1,8 га, а в Стрийському районі 2 га. Виготовлення одного державного акта на право приватної власності на землю коштує близько 80 грн. Станом на 1 лютого на Львівщині було видано 65,8 % державних актів (228 тисяч).
Видачу державних актів планується завершити до 1 квітня 2002 року. Медіа Простір
2002-01-12
Загальна вартість землі, що належить Львівській міській раді, становить близько 10 млрд. грн. Вартість землі у Львові є однією з найвищих в Україні. Скажімо, у центрі Львова квадратний метр землі коштує так само, як і в центрі Києва. Медіа Простір
2002-02-11
На сьогодні у Львівській області функціонує 714 агроформувань ринкового типу, - повідомив начальник управління земельних ресурсів Львівської ОДА Михайло Лавейкін. За інформацією Михайла Лавейкіна, з 714 агроформувань 318 – це товариства з обмеженою відповідальністю, 256 приватних агрофірм і 55 фермерських господарств. Медіа
2002.02.13 | Фарбований Лис
Re: Не погоджуюсь.
2002 рік, 10 років від дня незалежності...Ваші дані тільки доказують мою правоту. Я ж писав про проектування нафтопроводу, що проходило 5 років тому, коли львівські колгоспники ще відпроршувались у голови колгоспу поїхати заробити копійчину у якогось херсонського фермера....
2002.02.14 | юрко
Re: спроба аналізу
переглянув інформацію на сайті http://www.dragon-capital.com/ щодо українських компаній. Спробую зробити аналіз лише на основі цін, бо нічого взагалі не знаю про подані компанії.Отже, припускаю, що дані є правдивими. Можна аналізувати лише перші десять компаній починаючи від Центренерго і до Західенерго, бо вони мають графіки руху цін на фондовому ринку.
Порівняння цін bid (ціну, за яку на ринку готові купити) та ask (ціну, за яку продають) акцій показує, що існує дуже великий spread (різниця між bid та ask), і це означає дуже малу ліквідність. Лише одна компанія має малий спред, тобто достатню ліквідність - Укрнафта. Мала ліквідність означає, що важко купити, чи продати блок акцій без значної зміни ціни в несприятливу сторону.
В деяких випадках спред є таким великим, що втрачає будья-який сенс навіть купувати акції певної компанії. Наприклад, акції Харцизького трубопрокатного заводу мають неймовірно великий спред - маркет мейкери готові купити у Вас за 0.030 дол, а бажають продати Вам за 0.150 дол. Отже, купивши акцію Ви, моментально втрачаєте 20% вартості, яку заплатили. Низькою ціною, за якою маркет мейкер готовий купити у Вас акцію, він показує свою незацікавленість в ній. Тобто, компанія на його думку в паршивому стані.
Ще один показник зацікавленості ринку в Укрнафті, є показник free float, що означає ту частину випущених акцій, якими активно торгують, на відміну від тих, що інвестори тримають на довший період.
Аналіз графіку цін Укрнафти показує, що ціна акцій є відносно стабільною і на одному рівні. Правда, спостерігається поступовий невеликий спад в довшому періоді, але як короткотермінова гра на біржі, то акція цілком підходить для цього. Вона має невеликий spread – 3.65-3.85 тобто десь 5%.
Наступною компанією, акції якої можливо варто було б купити є Стирол, але вона має гірший хід ціни.
Всі компанії, пов'язані з трубопрокатною індустрією, є в дуже поганому стані. Вони, крім того, мають низький free float навіть тієї частини акцій, яка пропонується на фондовому ринку.
Також т.зв. utilities, тобто компанії, які пов'язані з виробітком і розповсюдженням електроенергії. Ціни тих компаній протягом кількох років показують лише спад, зі спорадичними сплесками вгору, які в принципі не змінюють неухильний рух вниз.
Цікавим є spread на акції Новомосковського трубопрокатного. Різниця є просто неймовірною, бо готові продати за майже 11 дол, а купити назад лише за 0.2 цента. Це означає, що маркетмейкер має цілу купу акцій, яких намагається позбутися, без найменшого наміру купити їх назад. Незацікавленість ринку в тих акціях є вражаючою. Нажаль, графіку ходу ціни цієї компанії немає на сайті, бо можна було б побачити чи ця компанія недавно з'явилася на ринку, чи щось сталося з нею.
2002.02.14 | Рюген
Невелика корекція
По акціях Харцизького заводу (якщо наведені дані вірні): покупець не втрачає 20%, а в нього залишається 20%.Взагалі ці котування акцій нагадують анекдот по Одесу, де на біржі впало 2 долари.
2002.02.14 | юрко
Re: чому залишається?
Покупцеві продають за 0.150 (ask) і тут же готові купити в нього за 0.030 (bid). Це так, як би Ви обмінювали гроші. Від вас візьмуть дешевше, а продадуть Вам завжди дорожче. Ваша втрата.2002.02.14 | ilia25
Залишається 20% тому, що він сходу втрачає 80% (-)
2002.02.14 | юрко
Re: а, так, справді, маєте рацію
0.03 від 0.15 дол. становить 20%, тобто різниця 80%. моя помилка.2002.02.17 | Andrij
Обсяг прямих іноземних інвестицій у 2001 році зменшився на 9%
15.02.2002 08:20 amКИЇВ (Reuters) - Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України в 2001 році склав 531,2 млн дол у порівнянні з 583,7 млн дол за 2000 рік, повідомив Державний комітет статистики.
За даними Держкомстату, торік інвестори вклали нового капіталу на суму 813,7 млн дол і за цей же період вивели з країни приблизно 267,4 млн дол раніше зроблених інвестицій.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку України за всі десять років незалежності країни, на 1 січня 2002 року склав 4,406 млрд дол у порівнянні з 3,865 млрд дол на 1 січня 2001 року і 3,248 млрд долл на 1 січня 2000 року. За даними Держкомстату, США, що вклали в цілому в Україну 730,9 млн дол, чи 16,6% всіх інвестицій, є найбільшим інвестором. Кіпр забезпечив 478,0 млн дол вкладень, чи 10,8% загального обсягу. Інвестори з Великобританії направили на Україну 420,4 млн дол, чи 9,5%. Самими популярними сферами інвестування капіталу є харчова і переробна промисловість - 795,9 млн дол (18,1%), оптова торгівля - 648,1 млн дол (14,7%), фінансова діяльність - 361,3 млн дол (8,2%).