«Гладіатори»: Омельченко проти Кінаха?
02/13/2002 | Максим’як
«Гладіатори»: Омельченко проти Кінаха? Можливі версії та прогнози
[12.02.2002 18:57]
Здається, пророцтво лідера блоку ДемПУ-Демсоюз Володимира Горбуліна про те, що «Україна буде «демократичною або безлюдною», почало здійснюватись. Судячи з подій навколо київського мера Омельченка, Банкова охоче підхопила тезу академіка-радикала і одразу ж використала людину саме з блоку Горбуліна, заступника київського голови Ігоря Шовкуна, для створення кризи влади в столиці. Хоча поки що, здається, не до кінця зрозуміло, що саме з того вийшло...
Взагалі законодавство не передбачає можливості повністю позбавити мера Києва Омельченка столичної влади: як народообраний міський голова він не може бути усунутий з цієї посади ані президентським указом, ані навіть рішенням Верховної Ради. Для позбавлення його, як кажуть опоненти, «зайвих», губернаторських повноважень, яких президент Кучма чомусь не помічав майже три роки, а потім раптом порівняв з повноваженнями інших голів регіональних влад, на це є, з одного боку, Закон про столицю і Конституція, з другого боку – Конституційний суд. Будь-які ж інші спроби під виборчу кампанію позбавити Омельченка повноважень – річ незаконна. В даному випадку, це лише створило б у Києві ситуацію двовладдя. Втім, можливо, саме таким і є намір авторів «сценарію», що почав реалізовуватись 11 лютого. Тоді цікаво, навіщо це робиться, а головне – ким.
Звісно, переконати Л.Кучму, що О.Омельченко користується надто великими повноваженнями, а головне – має надто великі амбіції, що сягають аж президентської посади – легко, а надто корисно: адже Президентові останнім часом важко логічно зорієнтуватись, звідки виходить загроза, коли вже в парламенті дискутується питання про імпічмент. Виходячи із цього, можна висунути версію, що зорганізований цілою низкою останніх подій (включно із конфліктом з телеканалом «1+1», з якого мер, треба надати йому належне, намагається гідно викрутитись) тиск на Омельченка є нічим іншим, як підказкою київському голові та його прибічникам: за імпічмент в разі чого не голосувати. Але, видається, для подібної простої вказівки обрано надто дражливі і складні форми, які можуть призвести зовсім до зворотнього результату, враховуючи характер пана Омельченка.
З іншого боку, в команді Президента прекрасно усвідомлюють, що проблема не в тому, хто хоче бути президентом, а в тім, як унебезпечити сам процес імпічменту. Перш за все, запорукою усунення загрози імпічмента є відсутність в країні або легітимного парламенту, що взагалі не міг би розглядати питання про долю президента (але цей епізод Президент вже програв), або легітимного глави уряду, який міг би в разі відсторонення Кучми від влади за Конституцією виконувати обов`язки президента. З цього постулату, напевне, виходить проект відпуски А.Кінаха на період виборів, яка мала б незворотню перспективу залишити в.о. прем`єра О.Дубину і на тривалий термін після виборів. З цього ж постулату виходить сам А.Кінах, коли в будь-який спосіб, спочатку – шляхом публічної підтримки президентської вертикалі влади, а потім - навіть ціною участі в сумнівних комбінаціях на кшталт відставки Омельченка, здобуває в Кучми можливість залишитись на посаді. Очевидно, Анатолій Кінах хоче (не менше, ніж свого часу В.Ющенко) дочекатись моменту, коли найвища влада сама впаде йому до рук. Але можна передбачити, що Президент не вірить жодним обіцянкам та клятвам на вірність пана Кінаха, як не вірить нічиїм обіцянкам та клятвам. Тому Кінах на усунення з посади приречений. А от використати його, як колись використано Ющенка для усунення Ю.Тимошенко з уряду – для президента можливо і логічно. Використати, аби наслідком дій прем`єра стала його власна поразка.
Тож очевидно, що коли «наїзд» на О.Омельченка завершиться провалом (а, нагадаймо, з посади обраного київського голови його усунути неможливо), - у столичного мера з`явиться закономірне бажання відповісти тому, хто його образив. Це може бути просто скарга до президента, а крім того – це буде передвиборче шоу, в якому, як неважко здогадатись, візьмуть участь і стратегічні союзники Омельченка – «Наша Україна». Тим більше, що В.Ющенко вже висловлювався за відставку Кінаха після виборів. «Крайнім» же виявиться саме Кінах, і не виключено, що коли президент Кучма, який спочатку ніби нічого не знав про намір Омельченка залишитись на посаді, повернеться до Києва, - то знайде винного саме в кабінеті глави уряду. Адже, скажімо, що взяти з Литвина: він же на «лікарняному»... А щодо прем`єра, то висновок гаранта може бути наступний: його – Кінаха - попереджали, щоб не використовував посаду для зловживання адмінресурсом, а він що зробив...
Отже, судячи з того, що Кінах наважився в акції з Омельченком по суті ризикувати собою, а Горбуліну довелось жертвувати своєю людиною, а відтак – видати на загальний розсуд мотиви своїх дій, а також враховуючи те, що в спробі столичного перевороту ці поважні та юридично підковані люди повелися поза елементарних юридичних норм, можна уявити, що питання імпічменту аж надто гаряче. Крім того, позиції Кінаха в зв`язку із потребою піти у відпустку були надто хиткими, і кувати залізо треба було негайно...
Можна висунути і ще одну, хоча й не дуже вірогідну версію. Зовсім не виключено, що певною мірою спровокував «столичний заколот» сам О.Омельченко своїми заявами про відпустку, аби вчасно викрити й знешкодити справжніх ворогів як власного спокою, так і спокою президента. Адже спроби «підставити» його в колотнечі з телеканалом «1+1», а перед цим – з «касетним скандалом»-2 давно вказували на те, що бій «гладіаторів» колись мусить завершитись чиєюсь поразкою. Очевидно і те, що вигравати в цьому бою має «третя сила», найвірогідніше в особі самого президента Кучми, але в годину «Х» – можливо, і Володимира Литвина...
Чи завершиться «столична криза» поразкою прем`єра А.Кінаха та альянсу СДПУ(о) з Демсоюзом – покаже повернення Л.Кучми з Росії. Адже проблема імпічменту на усуненні прем`єра не вичерпується. «Гладіатори» іноді самі очолюють повстання.
Окрім того, сама по собі спроба вчинення кризи влади безпосередньо в столиці є нічим іншим, як замахом на втягнення в виборчий процес силових структур. Досвід Криму та Одеси на минулих виборах це довів однозначно. Тому, чим би не завершився черговий з серії передвиборчих скандалів – далі буде...
Ірина ПОГОРЄЛОВА
UNIAN
[12.02.2002 18:57]
Здається, пророцтво лідера блоку ДемПУ-Демсоюз Володимира Горбуліна про те, що «Україна буде «демократичною або безлюдною», почало здійснюватись. Судячи з подій навколо київського мера Омельченка, Банкова охоче підхопила тезу академіка-радикала і одразу ж використала людину саме з блоку Горбуліна, заступника київського голови Ігоря Шовкуна, для створення кризи влади в столиці. Хоча поки що, здається, не до кінця зрозуміло, що саме з того вийшло...
Взагалі законодавство не передбачає можливості повністю позбавити мера Києва Омельченка столичної влади: як народообраний міський голова він не може бути усунутий з цієї посади ані президентським указом, ані навіть рішенням Верховної Ради. Для позбавлення його, як кажуть опоненти, «зайвих», губернаторських повноважень, яких президент Кучма чомусь не помічав майже три роки, а потім раптом порівняв з повноваженнями інших голів регіональних влад, на це є, з одного боку, Закон про столицю і Конституція, з другого боку – Конституційний суд. Будь-які ж інші спроби під виборчу кампанію позбавити Омельченка повноважень – річ незаконна. В даному випадку, це лише створило б у Києві ситуацію двовладдя. Втім, можливо, саме таким і є намір авторів «сценарію», що почав реалізовуватись 11 лютого. Тоді цікаво, навіщо це робиться, а головне – ким.
Звісно, переконати Л.Кучму, що О.Омельченко користується надто великими повноваженнями, а головне – має надто великі амбіції, що сягають аж президентської посади – легко, а надто корисно: адже Президентові останнім часом важко логічно зорієнтуватись, звідки виходить загроза, коли вже в парламенті дискутується питання про імпічмент. Виходячи із цього, можна висунути версію, що зорганізований цілою низкою останніх подій (включно із конфліктом з телеканалом «1+1», з якого мер, треба надати йому належне, намагається гідно викрутитись) тиск на Омельченка є нічим іншим, як підказкою київському голові та його прибічникам: за імпічмент в разі чого не голосувати. Але, видається, для подібної простої вказівки обрано надто дражливі і складні форми, які можуть призвести зовсім до зворотнього результату, враховуючи характер пана Омельченка.
З іншого боку, в команді Президента прекрасно усвідомлюють, що проблема не в тому, хто хоче бути президентом, а в тім, як унебезпечити сам процес імпічменту. Перш за все, запорукою усунення загрози імпічмента є відсутність в країні або легітимного парламенту, що взагалі не міг би розглядати питання про долю президента (але цей епізод Президент вже програв), або легітимного глави уряду, який міг би в разі відсторонення Кучми від влади за Конституцією виконувати обов`язки президента. З цього постулату, напевне, виходить проект відпуски А.Кінаха на період виборів, яка мала б незворотню перспективу залишити в.о. прем`єра О.Дубину і на тривалий термін після виборів. З цього ж постулату виходить сам А.Кінах, коли в будь-який спосіб, спочатку – шляхом публічної підтримки президентської вертикалі влади, а потім - навіть ціною участі в сумнівних комбінаціях на кшталт відставки Омельченка, здобуває в Кучми можливість залишитись на посаді. Очевидно, Анатолій Кінах хоче (не менше, ніж свого часу В.Ющенко) дочекатись моменту, коли найвища влада сама впаде йому до рук. Але можна передбачити, що Президент не вірить жодним обіцянкам та клятвам на вірність пана Кінаха, як не вірить нічиїм обіцянкам та клятвам. Тому Кінах на усунення з посади приречений. А от використати його, як колись використано Ющенка для усунення Ю.Тимошенко з уряду – для президента можливо і логічно. Використати, аби наслідком дій прем`єра стала його власна поразка.
Тож очевидно, що коли «наїзд» на О.Омельченка завершиться провалом (а, нагадаймо, з посади обраного київського голови його усунути неможливо), - у столичного мера з`явиться закономірне бажання відповісти тому, хто його образив. Це може бути просто скарга до президента, а крім того – це буде передвиборче шоу, в якому, як неважко здогадатись, візьмуть участь і стратегічні союзники Омельченка – «Наша Україна». Тим більше, що В.Ющенко вже висловлювався за відставку Кінаха після виборів. «Крайнім» же виявиться саме Кінах, і не виключено, що коли президент Кучма, який спочатку ніби нічого не знав про намір Омельченка залишитись на посаді, повернеться до Києва, - то знайде винного саме в кабінеті глави уряду. Адже, скажімо, що взяти з Литвина: він же на «лікарняному»... А щодо прем`єра, то висновок гаранта може бути наступний: його – Кінаха - попереджали, щоб не використовував посаду для зловживання адмінресурсом, а він що зробив...
Отже, судячи з того, що Кінах наважився в акції з Омельченком по суті ризикувати собою, а Горбуліну довелось жертвувати своєю людиною, а відтак – видати на загальний розсуд мотиви своїх дій, а також враховуючи те, що в спробі столичного перевороту ці поважні та юридично підковані люди повелися поза елементарних юридичних норм, можна уявити, що питання імпічменту аж надто гаряче. Крім того, позиції Кінаха в зв`язку із потребою піти у відпустку були надто хиткими, і кувати залізо треба було негайно...
Можна висунути і ще одну, хоча й не дуже вірогідну версію. Зовсім не виключено, що певною мірою спровокував «столичний заколот» сам О.Омельченко своїми заявами про відпустку, аби вчасно викрити й знешкодити справжніх ворогів як власного спокою, так і спокою президента. Адже спроби «підставити» його в колотнечі з телеканалом «1+1», а перед цим – з «касетним скандалом»-2 давно вказували на те, що бій «гладіаторів» колись мусить завершитись чиєюсь поразкою. Очевидно і те, що вигравати в цьому бою має «третя сила», найвірогідніше в особі самого президента Кучми, але в годину «Х» – можливо, і Володимира Литвина...
Чи завершиться «столична криза» поразкою прем`єра А.Кінаха та альянсу СДПУ(о) з Демсоюзом – покаже повернення Л.Кучми з Росії. Адже проблема імпічменту на усуненні прем`єра не вичерпується. «Гладіатори» іноді самі очолюють повстання.
Окрім того, сама по собі спроба вчинення кризи влади безпосередньо в столиці є нічим іншим, як замахом на втягнення в виборчий процес силових структур. Досвід Криму та Одеси на минулих виборах це довів однозначно. Тому, чим би не завершився черговий з серії передвиборчих скандалів – далі буде...
Ірина ПОГОРЄЛОВА
UNIAN
Відповіді
2002.02.13 | zinc
Re: «Гладіатори»: Омельченко проти Кінаха?
>... А от використати його [Кінаха - zinc], як колись використано Ющенка для усунення Ю.Тимошенко з уряду – для президента можливо і логічно.хтось може пояснити про що це ?
2002.02.13 | Roller
.Лучше МаксимЪяка этого никто не сделает
Лучше МаксимЪяка этого никто не сделает.
Кстати, Максимяк сообщает, что на Ющенко работают Питерские политтехнологи. Это как -то не вяжется с национально патриотическим имиджем Ющенко. Или русские лучше знают, как делать украинский имидж?
Вопросы задаю из чистого любопытства. Кстати, а кто на Украине самый, самый политтехнолог, уровня Павловского?
2002.02.13 | Shooter
Re: .Лучше МаксимЪяка этого никто не сделает
Roller писав(ла):> Вопросы задаю из чистого любопытства. Кстати, а кто на Украине самый, самый политтехнолог, уровня Павловского?
Na Ukrajini specyfika deshcho insha. Tomu "rosijs'koho gatunku" polittexnolohamy mozhna vvazhaty tozho zh Volkova chy Mudv'edchuka. Ale po vs'omu vyhl'adaje, shcho jix chas mynaje.
2002.02.13 | Максим’як
Re: Mr. RoLier на замітку:
1. Агенство гуманітарних технологій, директор Максим Карижський2. Інститут Політики, директор Микола Томенко
3. шеф-редактор журналу “Политическая мысль", Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України Володимир Полохало, був серед радників, чи в АП презика.
4. Радники презика Володимир Малінкович і Михайло Погребінський
Перші мають дуже близький стиль до московських, але з чіткими національними ознаками. 3 і 4 співпрацюють тісно з Глєбом і Ко.
Томенко, не працює в сфері грубого ПР, більш, як в аналітиці та прогнозі.
Команда Ющенка ставить за мету не продукування чорного ПР - це заборонено ним, а вирахувати і запобігти можливій атаці чорних ПР, для цього і найняті специ із Росії.
2002.02.13 | Roller
Понято, спасибо.(-)
2002.02.13 | Спостерігач
Re: Mr. RoLier брехня на замітку
Максим’як писав(ла):> 3. шеф-редактор журналу “Политическая мысль", Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України Володимир Полохало, був серед радників, чи в АП презика.
>
> 4. Радники презика Володимир Малінкович і Михайло Погребінський
>
>
> Перші мають дуже близький стиль до московських, але з чіткими національними ознаками. 3 і 4 співпрацюють тісно з Глєбом і Ко.
Полохало не "співпрацює тісно з Глєбом", це брехня.
(Хоча враховуючи той список "політтехнологів", що Ви навели, наводить на думку, що це швидше не брехня, а метод "пальцем в небо")
2002.02.13 | Максим’як
Re: Добре, образило ставлення до АГТ?
Чи може незаслужено обминув увагою "щоДень" чи ввв.бздком?Про Полохала, судужу по його синхрогізації думок із думками Глєба, більше мені не треба.
Той, хто вночі в скриньки розкидує "компромат" чи випускає двійник номера "СГ", не може бути зарахований до почесного рівня політтехнолога. Томенко є зразок, як ий має бути політтехнолог.
2002.02.13 | Спостерігач
Розсмішило ;-)
З п'яти Вами названих троє - не політтехнологи, а більшість Ви навіть не згадали.Максим’як писав(ла):
> Чи може незаслужено обминув увагою "щоДень" чи ввв.бздком?
>
> Про Полохала, судужу по його синхрогізації думок із думками Глєба, більше мені не треба.
Було б цікаво почути що Ви маєте на увазі, з бодай одним прикладом.
> Той, хто вночі в скриньки розкидує "компромат" чи випускає двійник номера "СГ", не може бути зарахований до почесного рівня політтехнолога. Томенко є зразок, як ий має бути політтехнолог.
Зрозумійте, Томенко - не політтехнолог, а політолог. Ріжницю знаєте чи пояснити? ;-)
2002.02.13 | Максим’як
Re: Ріжницю послухаю, залюбки (-)
2002.02.13 | Спостерігач
От розкажете мені про синхронізацію думок Полохала і Глєба П.
і відразу дізнаєтесь про ріжницю поміж потітологом і політтехнологом...2002.02.14 | Максим’як
Re: Спробую я пояснити різницю між політологами, політтехнологам
Як у всякій справі є люди, що досягають високої професійності і завдяки їй авторитету та поваги в інших людей. Політолог, як музикант любить свою справу, є митцем і боїться фальшивих нот, чим більше фальші, тим нижча кваліфікація музиканта.
Та є люди, які пішли в музику, але недосягнули бажаних результатів, бо зайнялися не своєю справою. Як не стараються - кожна друга нота фальшива. Звичайно, фальш чомусь нікому не подобається.
Політтехнолог – це бездарний музикант, який щоб прожити, винаймається рипіти на якомусь інструменті в багатоквартирному будинку за стінкою квартири порядних людей. Головна мета – створити за стінкою максимум шумових, дисонансних звуків, щоб завдати психологічного дискомфорту порядній людині.
2002.02.13 | Максим’як
Re:Порозуміння aбо війна, в якій Кучма однозначно програє.
Взагалі якщо пригадати, то така лінія, в ЗМІ, проглядалася, що Ющенко здав Тимошенко. Ющенко подав Дубину на місце Тимошенко. Але це все лірика, авторка статті хоче підкреслити, що Кінах, як і Ющенко помимо їх волі використовується для усунення іншого посадовця, а потім і їх усовують. Як на мене, і Ви правильно зауважили, не є коректно, оскільки Кінах побіг усувати Омельченка з великим ентузіазмом, а на Ющенка кілька місяців давили і він так і не піддався, а усунув Тимошенко безпосередньо Кучма своїм указом.
Попри це стаття має розставлені правильо акценти:
1. Кучма став боятися Омельченка (не про фізичний страх мова)
2. щоб унебезпечити сам процес імпічменту вирішив перестрахуватися і Омелю назавжди усунути від влади
3. в чому йому помічників не бракуватиме, як і збоку “заєдистів”, “демсоюзівців”
Загальні інтонації цієї статті співпадають із моїми викладеними в сусідній темі в дописі “Авжеж, почалася інша арифметика.” Хотів би розвинути далі прогноз подій:
1. Стосовно “спдуовців”, то гадаю вони зачекають із ще із власним рішенням, оскільки переконаний можуть підтримати постанову про імпічмент Кучми. Вони будуть там де буде більшість.
2. В цій ситуації сильно знову зростає роль комуністів.
3. Омеля ніколи не буде опускати лапки до низу – він привчений перемагати.
4. Якщо вони з Кучмою непорозуміються, а як сказав Плющ, що Кучма наїхав на Омельченка не з великого розуму, то бути битві і в хід підуть всі засоби, зокрема і прокуратура з одного боку, а імпічмент з іншого.
5. Тим більше, в “Єдності” зростають сильно шанси, тепер уже антикучмізм отримує зовсім інші тони.
6. Якщо вони з Кучмою непорозуміються, то протистояння між ним і Кучмою з очевидним виходом на навколоінпічментські мотиви приведе до серйозного послаблення адмінресурсу.
7. Зрештою, Кучма міг би зтерпіти зростання на його очах Омельченка, але він не хоче, ще його враховувати, надто осамостійнившогося, бо його фракція в парламенті може суттєво перевищити фракцію “заєдистів”, які заледве будуть посилені “жінками” по виборах.
Отже порозуміння з Омельченком, або війна, в якій Кучма однозначно програє.
2002.02.13 | Roller
Таков мой прогноз. Ничего не случится и в этот раз.
4. Якщо вони з Кучмою непорозуміються, а як сказав Плющ, що Кучма наїхав на Омельченка не з великого розуму, то бути битві і в хід підуть всі засоби, зокрема і прокуратура з одного боку, а імпічмент з іншого.СМИ по разному подали высказывание Плюща. Он не говорил, что Кучма наехал на Омельченко. Напротив, что указы президента треба выполнять, Последнюю точку поставит закон, (Кучма в соответствии с законами Плюща.)
Что касается импичмента, то и о нем вопрос замяли. Если я правильно понял, вопрос об импичменте подавался в списке, по словам другого Омельченко. Поэтому, пока до него дойдет время, пройдут выборы, и все начнется с начала.
Это же касается и вопросов Мельниченко-Жира. По моему оппозиция сильно преувеличила возможность отставки Кучмы.
Мой прогноз. Омельченко подожмет хвост и проглотит пилюлю. Распрощается с местом главы администрации и даже может потерять место Мера на предстоящих выборах.
Но, от власти отстранили не только его. Практически все окружение Кучмы. В ЗН. была хорошая статья с орбитами влияния. Отстранен Волков, Горбулин. Это не значит, что их не приблизят вновь, но на сегодня Кучма единственная фигура, которой не может противостоять никто.
Попробовал бы Плющ выразиться так о Кучме. Это опасно чреватостями. Он проглотил смерть своего водителя и охранника, его спокойно прослушивают и он говорит об это тоже спокойно.
Т.е. ЧМО наш рулевой. У него все рычаги власти. Все остальные, кроме Тимошенко, Мороза, Омельченко, возможно Кравчука под вопросом, ждут..
Они не способны выступить самостоятельно. Но, они будут давиться в очереди на импичмент, если увидят вдруг, реальную силу, которая может спихнуть Кучму и прибрать власть в свои руки. Если второго они боятся больше Кучмы, они пойдут против него.
Таков мой прогноз. Ничего не случится и в этот раз.
2002.02.13 | Максим’як
Re: То буде зле, коли ні...
Між впливом і посадою є велика різниця. Від посади ніхто не відмовляється, тим більше, коли її позбавляють у вигляді копняка.Мова не про вплив на Кучму, а на відсутність можливості Кучми впливати. Омеля, якщо здасться, то тільки в наручниках.
2002.02.13 | Roller
Re: якщо здасться, то тільки в наручниках.
Максим’як писав(ла):> Між впливом і посадою є велика різниця. Від посади ніхто не відмовляється, тим більше, коли її позбавляють у вигляді копняка.
>
> Мова не про вплив на Кучму, а на відсутність можливості Кучми впливати. Омеля, якщо здасться, то тільки в наручниках.
Похоже Вы ошибаетесь. Омеля уже сдался. Час назад как побитая собака в одиночестве он вышел с аэропорта. Но держится он хорошо. Он объяснил, как принято встречать президента. Поздороваться, поехать домой и ждать звонка. Так он и сделал.ВСе это показали по 1+1.
Выступление его блока еднисть в это время по УТ-1 зачитывала певица Мирошниченко. В конце она заспивала. Лучше бы рна пеле все пол часа.
Но есть и приятная новость. Блестящее выступление Юлии Тимошенко. Спокойное , вывереное , строгое. Его можно показавать в записи в качестве рекламного материала на блощадках блока. Что приятно, что она подтвердила наше мнение, Пани и мле о том, что народу треба ограничить выбор тремя блоками. Ющенко, Тимошенко, Мороз.
Так что, ВСЕ ИДЕТ ПО ПЛАНУ.
Похоже Омельченко подставили с отпусками в соответствии с общим генеральным планом Литвина. Литвин кстати сегодня встречался с Путиным. Показательно, что на передачи Киселева, он пытался "подкакать" и Ющенко, сказав что, тот просил ему организовать встречу в Москве. (Показал свой вес)
Юля так же просила убедить тех кто рядом,что я и делаю.
Brgds.