МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

“Конструктивіст” Ющенко та опозиціонерка Тимошенко

02/13/2002 | Майдан-ІНФОРМ
Лiдер "Нашої України" Вiктор Ющенко на зустрічі з мешканцями Ніжина Чернігівської області, де він агітував за Степана Плюща, заявив, що не співробітничатиме з блоком Юлії Тимошенко з принципових причин. Принципові причини у його розумінні полягають в тому, що блок Тимошенко є “опозиційним”, а його - “конструктивним”. Наша мета, зазначає Віктор Ющенко, - зібрати ті демократичні сили, які можуть підтримати конструктивну програму “невойовничу, неопозиційну і нерадикальну”. “Я впевнений, - продовжує далі лідер “конструктивістів”, - що такий сил у десятки разів більше, і залишити їх без нагляду і без теми об’єднання було б по-громадянському не чесно” , - повідомляє Інтерфакс-Україна.

Разом з тим, Віктор Ющенко (ну, хоч на цьому спасибі – М.-І.) розуміє, чому Тимошенко формує опозиційний блок. ". "Цей блок на виборах поточного року переможе i збере своїх прихильникiв", - сказав він, додавши, що, "можливо, їх (прихильникiв) не так i багато".

Зауважимо, що принциповими відмінностями можна б було вважати ідеологічні розбіжності на майбутню долю Україну, скажімо між Ющенко та комуністами. Чиє є такі відмінності між Ющенко та Тимошенко окрім стилів та форм боротьби у досягненні мети? Яким чином, блок Ющенко навіть вигравши вибори і навіть сформувавши більшість і навіть сформувавши уряд, зможуть навести лад в Україні без реальних змін у владній еліті у тому числі і на середній ланці, яка є, по суті, найголовнішою? Шляхом конструктивізму?

Відповіді

  • 2002.02.13 | Roller

    "Жираф большой, ему видней".


    В сегоняшнем выступлении по УТ_1 Ю.Тимошенко рекомендовала избирателям не равнодушным к судьбе Украины ограничить свой выбор тремя блоками. Левый-Мороз, вместо Симоненко. Правоцентристкий-Ющенко. и блок Юли Тимошенко.

    Как видим у Тимошенко хватило ума и такта не делать упор на разногласия в подходах с блоком Ющенко.Что нельза сказать о В.Ю.
    Он агитирует за Плюща. "Жираф большой, ему видней".
  • 2002.02.13 | технолог

    Чого хоче жінка - того хоче бог

    Коли вже в нашій країні жінки перестануть бути чоловіками, а чоловіки врешті стануть тим, ким вони мають бути?
    Невже казати правду мають тільки дві жінки на всю країну?
    Коли ми вже перестанемо вилизувати жопу всім, хто хоч трохи вищій за нас за їхньою, а не нашою ієрархією?
    Ось що каже жінка (без коментарів):

    Заколебатая страна
    (пессимизм)

    Таьяна КОРОБОВА



    Жил один еврей, так он сказал,
    что все проходит… (оптимизм)

    Ну, наконец-то: такой конкретной недели, такого ежедневного праздника для гурманов давно не было. Тут тебе война белого нарцисса с алой розой. А тут тебе получивший долгожданный портфельчик главы Госинформкомитета бывший социалист Чиж заявляет, что он — “оппозиционный политик”, не понимая, что он —та самая кака, которую гарант (так он думает) наклал Морозу в кашу. А тут выпорхнул Рабинович, идейный вождь то ли блока “Радуга”, то ли братства “Голубые ели” (может, и пили), и попер на “1+1”, но тамошний главный — Роднянский заявил, что не хочет на одном гектаре с Рабиновичем сидеть даже с обратным процессом. А тут еще вдруг гарант появился — да уже не пожеванный, а натянутый и где-то наливной. А Литвин, наконец, визуально обнародовал, что он так долго прятал под демонстративным пластырем на лбу: ну и ничего страшного — не дырка ж в голове. Так, маленькая дырочка. До суда, дай Бог, заживет. Главное ж, послушался “Граней” — сразу снял пиаровскую наклейку, молодец.

    Вот видите, в стране не только безбрежная свобода прессы — а и действенность свободного слова. Только успела сказать, что Кучма после зимних Карпат выглядит так, будто не отдыхал, а дамбой в Закарпатье работал — он тут же исчез на пару неделек и, как предполагает “Украинская правда”, сделал пластическую операцию. Что-то там ему подтянули, что-то куда-то впрыснули, и он, силиконовый — не, силикон это не туда… ну, значит, гелевый… короче, биомасса какая-то — уже не курага, а просто персик. Ну, может, консервированный немножко, самую малость, местами. Но нынешнего урожая. А щечки — как у матрешки. Или у Оксаны Марченко. Свеженькие, в смысле. Эту свежесть надо теперь беречь особым режимом. Ситуации типа “до того упился, что мордой в салат не попал” — исключены. Что, разумеется, благотворно скажется на общем состоянии.

    Ути-пути! И куда ж мы, такие красивые, готовимся? Ну, в Сибирь по приглашению Черномырдина — это правильно: пора к суровым условиям привыкать, надо закаляться. Вон и Юля маленькая мерзла и свидетельствовала: наши пенитенциарные заведения отапливаются слабо… Хотя если без привилегий, и в камере на 10 душ сидит полста — так, вроде, и топить не надо. Но тогда свеженькие щечки — большая, я думаю, проблема, значительно отягощающий положение фактор… Вот с Рабиновичем, многолетним сидельцем, гарант мог бы эту тему подробно обсудить, наверное, но тому некогда, он “1+1” разоблачает…

    Ну ладно, это еще не завтра, разберемся. Хотя, конечно, думать надо — уже оглашены (и это, на самом деле, главное событие) результаты экспертизы фрагментов аудиопленки майора Мельниченко, касающихся “дела Гонгадзе”.

    В отличие от предыдущих попыток скорее замутить истину, нежели получить квалифицированный ответ относительно аутентичности записей, нынешняя экспертиза, при организации которой парламентская следственная комиссия Александра Жира учла и выполнила все рекомендации специалистов ФБР, не имеет двояких толкований, и эксперт Брюс Кениг, четверть века работавший ведущим специалистом ФБР по анализу аудиоматериалов, дает однозначный ответ: пленки Мельниченко подлинные. А это значит, с полным основанием Кучма подозревается в убийстве Гии Гонгадзе по соучастию.

    Прав оказался майор Мельниченко, прав оказался Александр Мороз, права оказалась оппозиция, пытавшаяся всколыхнуть страну в прошлом году к очищению, на протест против преступной власти и до сих пор пытающаяся доказать: у Украины Кучмы будущего нет. Украина, которая промолчит (а ведь промолчит!) и сейчас — обречена точно.

    Но фокус в делах такого рода в том, что они не имеют срока давности. Ну, избежал гарант суда вчера, избежит сегодня, и, закладывая судьбу Украины на кон за собственную страх-отсрочку, спрыгнет завтра. А потом наступит послезавтра — и все равно кто-нибудь когда-нибудь возьмет его за зад. Вот станет в Украине народа больше, чем населения — и придется отвечать.

    Но пока Президент обозначил нам задачу: вступить в Евросоюз. В 2011 году. Интересно, где он сам в это время предполагает быть? Уже на воле? Алё, я говорю не на покое, а на воле! Почувствуйте разницу. А Украина, простите, еще будет сама по себе или к этому времени ею российская земля прирастет? Ладно, все-таки в Европу — так в Европу. Ну дык — каждый день к высоким стандартам приближаемся. У кого-то там скандал вокруг НТВ, потом ТВ-6 почило под фанфары — мы тут как тут: буза вокруг “1+1”. Правда, там полгода страна о власти, демократии и свободе слова говорила — а у нас нет предмета разговора, кроме Рабиновича. Но об этом потом.

    Наши нынешние выборы — ну чем ни пример европейской готовности номер раз!

    Вот пани Добрянски, зам. Госсекретаря США по глобальным вопросам, приезжала, сказала нашим правителям: надо вести себя хорошо, и мы верим, что вы будете вести себя хорошо, потому что вести себя плохо — нехорошо. Вы поняли? А как же! Окей, молодцы, мы верим, что вы усвоили правила цивилизованного поведения и ждем с нетерпением подтверждения наших надежд, отмечая “прогресс Украины в развитии демократии и рыночных отношений”.

    Еще пыль заокеанская не осела из-под копыт, гарант сел в телевизор и снова заявил: нас-де все учат, а я, мол, повторяю — нам надо жить своим умом. Что это такое — тут же в следующем телесюжете УТН дал понять “божий человек” гаранта — Литвин, в очередной раз объяснявший стране, что “За едУ” — партия власти, затем страна узнала, что “заедисты” стартуют в агитационной кампании сразу по всей стране в такое-то время. И еще электорат узнал, что административный блок власти намерен (именно к выборам) снизить цены на хлеб, масло и вареную колбасу на 25%. И что Президент это дело, разумеется, поддерживает. Ну, какой замечательный, подкупающий своей незатейливостью предвыборный “рынок” и какая славная, процветающая на госканале “демократия”!

    Ну, украинская верховная власть — она ж уверена, что у этих заокеанских демократов — давно повылазило, но все равно всеми силами пытается делом подтвердить, что в перечне основных нарушений избирательного законодательства, уже нынче переданных Александром Морозом госпоже Поле Добрянски — все чистая правда. А именно, со стороны исполнительной власти имеет место: принуждение к вступлению в партию; принудительный сбор средств на избирательную кампанию, а также другие факты нарушения прав и свобод граждан: невыполнение принципа равенства субъектов избирательного процесса; давление на оппозицию и СМИ; распространение анонимной и неправдивой информации; подкуп избирателей, бесплатное или по сниженным ценам предоставление товаров и услуг; использование служебного положения в поддержку той или иной политической силы.

    А, госпожа Пола и прочие Америки и Европы, как вам старт блока власти “За едУ”? Просто-таки фантастическая демонстрация равенства избирательных возможностей, когда национальный (?!) УТ-1 являл налогоплательщику за его же кровные эти региональные широкомасштабные торжества в честь пищеблока.

    Феерия! Правда, мэр Омельченко мог со стула свалиться, когда в репортаже из Симферополя увидел, как к “заедистам” Тигипко и крымскому премьеру Горбатову притулился поддержанный омелиным “Единством” мажоритарщик Анатолий Франчук. О, Романыч — он нос по ветру держит, он даже, говорят, свою супругу, бывшую кучмину сватью, недавно в президентскую семью на разведку откомандировывал — чувствительным женским обонянием воздух пощупать. А после этого “самопалом” (Тигипко местной прессе сообщил, что не понял, как это получилось) — явился, как “синьор из общества”, на презентацию “За едУ” и бочком-бочком покосолапил к ее лидерам, на таран — и в президиум, по центру. Ну, дедушка, ну, молодец! Такую “черную метку” нельзя не разглядеть даже нефокусирующимся взглядом бедного Омели!

    Но это попутная мелочь. А так — праздник на кухне власти удался.

    Вы ждите, ждите, Полы с Кондолизами — они скоро прибудут в ваше цивилизованное сообщество, готовьте бал в честь победившей украинской демократии.

    О, бал! “Посреди залы кружатся вальсирующие пары, ближе к стенам дамы флиртуют с кавалерами... Вдруг раздается страшный грохот. Слетает с петель парадная дверь, вваливается пьяный поручик Ржевский — в семейных трусах, подмышкой газета, сзади волочится привязанный к ноге ржавой цепью треснувший унитаз. Смолкает музыка, над залой повисает напряженная тишина. В этой тишине поручик ставит посреди залы унитаз, снимает трусы, садится и шумно оправляется. После чего встает, подтирается газетой, подтягивает исподнее, обводит залу веселым взглядом и спрашивает:

    — Надеюсь, дамы не будут возражать, если я закурю?”

    Поднесите огонечка, Америка с Европой! Вся ситуация — один к одному. “Как никто, я заинтересован, чтобы выборы прошли абсолютно честно”, — это Кучма. “Прикуривает”, ага?

    Но разве это все веселье? Вот лидер КПУ Петр Симоненко не хотел “дебаты” Ющенку на радио “Свобода”. И был настроен вполне миролюбиво и благовоспитанно. Но не “дебаты” Ющенку невозможно. То есть, можно ничего не делать, и все равно “отдебаты” его в полный кайф. Себе и наблюдателям. Для этого достаточно быть просто живым человеком с живой речью. Без разницы — какой: популистской, демагогической, очень грамотной и связной либо не очень — просто живой, человеческой. И эта фанера в полный рост проиграет просто потому, что фанера. С ней фотографироваться хорошо. Слушать — уши вянут. Я думаю, если бы американцы один раз пообщались бы с “мессией” без переводчика, они сразу перестали бы недоумевать, почему “писец” — это совсем не шапка.

    Я послушала, потом почитала, как беседовал Ющенко на дебатах, и попыталась представить, как же он дома общается? Вот спрашивает, допустим, у него жена: “Ты будешь обедать?” А он, если и там у него лексика, как на людях, не иначе, как говорит: “Если давать ответ кратко на поставленный вопрос, то в физиологической плоскости здесь, безусловно, идет речь о том, что у меня, как у украинца, в плоскости социальных стандартов есть определенное видение логики последовательности процессов эффективного пищеварительного обеспечения, исходя из моей искренности, профессионализма, приоритетов и акцентов в хозяйственной политике, что может быть ответом в плоскости этих физиологических изменений с учетом консолидации всех внутренних органов, которые могут эти изменения принять, чтобы стратегически получить большой пищеэнергетический рычаг, и мне, как украинцу и патриоту, хочется искренности в действиях при ключевом интересе, который находится в плоскости интересов Украины”.

    Иными словами, это, возможно, переводится, как “борщу — и в койку”. Нормальными словами он, может, так и сказал. Но почему публично так захероверчено у него выходит? Мне кажется, я поняла. Это, быть может, очередной комплекс очередного “сельского хлопчика”, которых, увы, так много на наших верхах. Больше всего на свете они боятся быть самими собой и сидеть на своем месте, и потому один всю жизнь крадет чужие мысли, слова и статьи (как Литвин), чтобы “остепениться”, повысить свой статус и казаться умным. А другой, как Марчук, бесконечно бежит за то ли красными, то ли атласными трусами, которые когда-то так поразили воображение нищего сельского первокурсника, вышедшего на спортивную беговую дорожку, что всю оставшуюся жизнь, начиная с внештатного стука в КГБ, он готов был сдавать всех и вся, только бы достичь и не потерять того уровня благополучия, комфорта и богатства, который олицетворяли и символизировали чужие трусы.

    А третий, самый примитивный, это тип Голохвастова. Никчема, рвущийся наверх. Просто киношный Голохвастов — обаятельный прохиндей, а Ющенко — совсем иное прочтение роли. Суть одна: при внутренней недостаточности — казаться, а не быть. Отсюда — заумь. И весь он, Голохвастов, в этом:

    “Когда человек не такой, как вообще, к тому — один такой, а другой не такой, и ум у него не для танцевания, а для устройства себя, для развязки своего существования, для сведения обхождения… И когда такой человек, если он вчёный, подымется умом своим за тучи и там умом своим становится еще выше Лаврской колокольни, и когда он оттудова глянет вниз на людей, так они ему покажутся такие махонькие, махонькие, все равно, как мыши, пардон, как крисы. Потому, что это же — человек!!! А тот, который, он тоже человек — не вчёный… Но зачем же!? Это же ведь очень и очень. Да! Да! Но — нет!”

    Цирюльник или колхозный счетовод — не в этом суть, поверивший в свои заоблачные перспективы и, не особо разбираясь в средствах, пытающийся достичь цели. Но верят ему “маленькие украинцы” — бедные Серки, заждавшиеся дед да баба, да их несчастная истомившаяся балбеска.

    “Серчиха (глядя с восторгом и обожанием): Ну і розумний!

    Серко: Аж страшно…”

    Двадцать процентов Серков. Ментальность нации, однако. Электорат ее “надежды”…

    И скажи ты им хоть тысячу раз: “Люди! От него в правительстве вам польза была, потому, что его хребтом там работала вице-премьер Юлия Тимошенко, а больше никогда у него хребта не было и никогда не будет! Очнитесь, люди!” — не поможет. Серки — они любят, чтоб все по сценарию: облом — и “…А то шкварчала ваша папироска…”

    Ну, давайте дальше народу рассказывать, в чем наша беда: а Марат Гельман виноват, который искусством и своей художественной галереей в Киеве прикрылся, а сам на эсдеков денно и нощно пашет. Ото ж у них достижений — воз и маленькая тележка…

    Тут надысь про два цветочка речь была. В один день пан Чобит презентовал свою книжку про господина Медведчука, и Медведчук презентовал книжку — тоже про Медведчука. В первой — про то, что он очень плохой. Во второй — что он очень хороший. Одна называется “Нарцисс”. Другая — “Рыцарь алой розы”. И все. Чобит со своими разоблачениями, со всеми грязноватыми переборами — пацан. Лучше “Рыцаря алой розы” никто “лыцаря” не трахнул. Кстати, это вообще — куда? Ну “дни алой розы” по-благородному — это критический период “Олвейза” и “Тампакса”. А “Рыцарь” из этой цветочной серии — по какому критическому делу? Ну, тут просто иллюстрация к дифирамбам в честь В.В. на страницах подведомственной прессы: “Быть в форме — физической и умственной — для Медведчука не самоцель, а рабочее состояние”.

    Офигеть — не встать. Тут одна яркоцветущая “соціал-демократка — тобі подобається?” с обычной бессмысленной серьезностью на физиономии — розанчик! — проникновенно произнесла давеча в эфире УТН что-то типа “…не забудут своей альма-матерИ”. Ага, что-то филологически похожее зафиксировано в фольклорной истории. Две наши связистки входят с передовыми частями в Берлин и читают на поверженном рейхстаге: “Мин нет!” Одна другой говорит: “Стоило все-таки пол-Европы пропахать, чтоб узнать, наконец, как ЭТО пишется”.

    Да. А российский Гельман — классный мужик, умница, который смеется над всеми: и над “своими”, которые ему в рот заглядывают, и над чужими, которые пытаются его за что-то ухватить, но потешно соскальзывают. И он искренне удивляется дебильности украинской ситуации и от души ее пользует, и всем желающим показывает — а фиг вам, я сам скажу, что у вас на языке вертится: ну да, вот они — две беды: жид — раз, москаль — два, ну и?.. Где еще ваши козыри? Что еще у вас, ребята, в рюкзачках? Ничего? Ну и чмок-чмок, чмок-чмок. А не нравится — никто не заставлял, сами присосались: “Гельман, Гельману, Гельмана…” И, что характерно, голос Рабиновича в этой теме упорно звучит… Инородное, вроде того, Гельман тело в наших родных пенатах.

    Ну-у, вот вам свое, “братское”, тоже периодически партнерское со стороны эсдеков — Мишка Леонтьев. Он конченный был еще в далекие поры 1994 года, накануне первых выборов Кучмы, активно шевелясь в российско-мешковских крымских кругах, когда знающие Леонтьева москвичи делились знаниями коротко и ясно: интенсивным верчением пальца у лба.

    И если сегодня это лицо главного российского телеканала, которому Шевченковский суд присудил извиниться в эфире перед незаслуженно опороченной женой Ющенко, публично отвечает: “Я срать хотел на решение Шевченковского суда!” и вообще, вроде того, клал я на вашу Украину — не надо обижаться. Надо понять — Леонтьев в компенсацию нанесенной обиды хочет отдать все, что у него есть. А поскольку весь он состоит исключительно из говна, то больше предложить ему нечего, он отдает самое дорогое — т.е., самого себя.

    И смешнее этого только угрюмая, набыченная, патриотично-кондовая отповедь духовно больному Леонтьеву в заявлении “Нашей Украины”: “Журналист Леонтьев отрицает нашу государственность, порочит ее суверенитет”. Требуем, мол, от МИДа объявить Леонтьева персоной нон-грата в Украине.

    Да не персона он, грязный мелкий провокушник! И пусть приезжает, не струсит, а Ющенко тогда ему в морду даст, защитит достоинство супруги и честь “нені”. А? Но в нем мужик умер еще до рождения, и этот “христианин” может только вторую щеку подставить, поэтому, конечно, лучше, если МИД огромного государства “в центре Европы” будет сам бодаться с каким-то ублюжонком российского политического дна — пока “надежда нации” будет рассказывать нам о “моральности” и показывать ручки в “белых перчатках”, ни слова не говоря при этом — как ему, “моральному”, жить теперь в стране, руководимой злодеем, будто клявшемся на Библии и Конституции, что к “делу Гонгадзе” он, гарант, непричастен, но таки пойманному экспертизой за преступный язык и преступную руку?

    А то — Леонтьев… Это ж надо: всей мощью украинской национал-демократии во главе с “мессией” и его ослом в одном лице встать на чашу весов против типично российского придурка Леонтьева — и оказаться легче желто-блакитной “кульки”, еще большим посмешищем. Чтобы не пускать цветные пузыри — не надо топить себя в выгребной яме. Это не эстетично.

    Впрочем, не до жиру — быть бы живу. Но это уже не о том. Это другая история: как “смешались в кучу кони, люди”, и в этом совокупляющемся клубке обязательно кто-то кусает конкретно свою задницу, не сразу это замечая, а кто-то и того хуже — хочет перевести стрелки и всех успокоить, но не может, с полным ртом не получается. Это история о скандале вокруг телеканала “1+1”, который вдруг был лишен хозяйственным судом (!?) лицензии, что теоретически означало скорое исчезновение его из эфира. Как телезритель, сразу говорю: я расценила бы это, как трагедию. И еще большей трагедией считала бы тот факт, что закрытие этого профессионального (без булды) канала не стало бы, увы, трагедией для народа, который, даже узнав, что им правят преступники, проморгался и дальше сопит потихоньку в две (помножить на столько-то миллионов) ноздри. Факт закрытия самого сильного “1+1”, свершившего когда-то прорыв в совково-кондово-шароварном украинском телепространстве, новостями и “Післямовой” Александра Ткаченко объявившего о начале новой телеэпохи новой Украины, свидетельствовало бы о необратимости конца. Ибо непротивление страны развязало бы властям руки окончательно. И, как свершившийся факт удавшегося акта устрашения, быстро выкосило бы во всех иных информационных окнах остатки дозированного “вольнодумства”, сделав весь украинский телеэфир “а-ля Лукашенко”.

    Пытаясь отделить мух от котлет, неужто мы не признаем: даже если действительно есть вопросы к документам “1+1” (а они все-таки есть), нельзя в очередной раз не замечать: в Украине право действует избирательно, оно работает преимущественно тогда, когда созревают “политические условия”. И значит, опять — политический заказ.

    Вопрос этих “условий” — и есть главная тема. Но она никому не нужна — и прежде всего самому “1+1”, поджавшему хвост перед Банковой, но спустившему всех собак на Рабиновича (плюс мэр Омельченко). Фи! Очень интересный сериал запущен на “1+1”, но почему только сейчас? Это уже не информирование-просвещение населения — это примитивная месть. Как и телефоны-адреса, выданные населению для “стука” на киевского голову. Которого, конечно, можно подвесить за любимые гарантом причиндалы на изуверски обезображенной площади Независимости — но почему никто не бил в колокола, когда Омельченко выгуливал на этой еще почти целой площади Кучму и в соавторстве с ним решал перспективные “геростратовы” задачи?

    А когда мне, зрителю “1+1”, покажут и расскажут, как хотел и пытался перекупить этот канал зять Пинчук, для чего и ездил встречаться с зарубежными партнерами “1+1”? Когда мы вам Кучму снимем, тогда вы нам все расскажите, да, бесстрашные вы наши? И про участие Литвина в сегодняшних событиях, и про двуликую позицию гаранта, также давно озабоченного устройством бизнеса — в том числе, телебизнеса — Пинчука, у которого ICTV по рейтингу рядом с “1+1” и не стояло. Что нужно еще объяснять, если пинчуковские новости — единственные, кто не “заметил” пресс-конференцию руководства “1+1” по поводу беспрецедентного лишения лицензии?

    Так что на полуправде не уцелеете вы, ребята. Вместе с СДПУ(о). Вопрос в сроках. И выход только один: пора кончать гаранта. Политически. Вместе со всей сворой.

    А эсдеков мне лично просто жаль. Такие “высокие отношения” вокруг них! Финансируемый Суркисом марчуковский “День” под руководством Ившиной работает, естественно, на СДПУ(о). А сама Ившина идет сотрудничать в телепрограмму на ICTV Пинчука, запасной аэродром строит рядом с северной “звездой”, странным другом семьи Дмитрием Киселевым. О, по поводу премьеры Ившиной мы из ее газеты узнали, какой это был фурор. И очень порадовались. Но Боже мой, что было бы, если бы в период президентской кампании Марчука кто-нибудь из “Дня” позволил себе такие собачьи рейды по чужим будкам, такую собачью свадьбу!.. А говорила я вам, чуки-геки: порода — она раз и навсегда.

    Ну, а теперь о погоде. Выяснены причины недавнего землетрясения в Турции: киевская пресс-полит-тусовка одновременно грохнула ржанием, прочитав в том же “Дне” откровения того же Дмитрия Киселева: “В отличие от мягкого, уступительно-ласкающего стиля поведения в жизни, в роли ведущей Лариса Ившина выглядела более энергичной, целеустремленной и менее куртуазной”. Ну, чего она там уступила и чего ласкала — это не наше, не царское дело. Ну, разве, генеральское. Но колебания почвы, по всему, будут продолжаться.
  • 2002.02.13 | технолог

    Чого хоче жінка - того хоче бог

    Коли вже в нашій країні жінки перестануть бути чоловіками, а чоловіки врешті стануть тим, ким вони мають бути?
    Невже казати правду мають тільки дві жінки на всю країну?
    Коли ми вже перестанемо вилизувати жопу всім, хто хоч трохи вищій за нас за їхньою, а не нашою ієрархією?
    Ось що каже жінка (без коментарів):

    Заколебатая страна
    (пессимизм)

    Таьяна КОРОБОВА



    Жил один еврей, так он сказал,
    что все проходит… (оптимизм)

    Ну, наконец-то: такой конкретной недели, такого ежедневного праздника для гурманов давно не было. Тут тебе война белого нарцисса с алой розой. А тут тебе получивший долгожданный портфельчик главы Госинформкомитета бывший социалист Чиж заявляет, что он — “оппозиционный политик”, не понимая, что он —та самая кака, которую гарант (так он думает) наклал Морозу в кашу. А тут выпорхнул Рабинович, идейный вождь то ли блока “Радуга”, то ли братства “Голубые ели” (может, и пили), и попер на “1+1”, но тамошний главный — Роднянский заявил, что не хочет на одном гектаре с Рабиновичем сидеть даже с обратным процессом. А тут еще вдруг гарант появился — да уже не пожеванный, а натянутый и где-то наливной. А Литвин, наконец, визуально обнародовал, что он так долго прятал под демонстративным пластырем на лбу: ну и ничего страшного — не дырка ж в голове. Так, маленькая дырочка. До суда, дай Бог, заживет. Главное ж, послушался “Граней” — сразу снял пиаровскую наклейку, молодец.

    Вот видите, в стране не только безбрежная свобода прессы — а и действенность свободного слова. Только успела сказать, что Кучма после зимних Карпат выглядит так, будто не отдыхал, а дамбой в Закарпатье работал — он тут же исчез на пару неделек и, как предполагает “Украинская правда”, сделал пластическую операцию. Что-то там ему подтянули, что-то куда-то впрыснули, и он, силиконовый — не, силикон это не туда… ну, значит, гелевый… короче, биомасса какая-то — уже не курага, а просто персик. Ну, может, консервированный немножко, самую малость, местами. Но нынешнего урожая. А щечки — как у матрешки. Или у Оксаны Марченко. Свеженькие, в смысле. Эту свежесть надо теперь беречь особым режимом. Ситуации типа “до того упился, что мордой в салат не попал” — исключены. Что, разумеется, благотворно скажется на общем состоянии.

    Ути-пути! И куда ж мы, такие красивые, готовимся? Ну, в Сибирь по приглашению Черномырдина — это правильно: пора к суровым условиям привыкать, надо закаляться. Вон и Юля маленькая мерзла и свидетельствовала: наши пенитенциарные заведения отапливаются слабо… Хотя если без привилегий, и в камере на 10 душ сидит полста — так, вроде, и топить не надо. Но тогда свеженькие щечки — большая, я думаю, проблема, значительно отягощающий положение фактор… Вот с Рабиновичем, многолетним сидельцем, гарант мог бы эту тему подробно обсудить, наверное, но тому некогда, он “1+1” разоблачает…

    Ну ладно, это еще не завтра, разберемся. Хотя, конечно, думать надо — уже оглашены (и это, на самом деле, главное событие) результаты экспертизы фрагментов аудиопленки майора Мельниченко, касающихся “дела Гонгадзе”.

    В отличие от предыдущих попыток скорее замутить истину, нежели получить квалифицированный ответ относительно аутентичности записей, нынешняя экспертиза, при организации которой парламентская следственная комиссия Александра Жира учла и выполнила все рекомендации специалистов ФБР, не имеет двояких толкований, и эксперт Брюс Кениг, четверть века работавший ведущим специалистом ФБР по анализу аудиоматериалов, дает однозначный ответ: пленки Мельниченко подлинные. А это значит, с полным основанием Кучма подозревается в убийстве Гии Гонгадзе по соучастию.

    Прав оказался майор Мельниченко, прав оказался Александр Мороз, права оказалась оппозиция, пытавшаяся всколыхнуть страну в прошлом году к очищению, на протест против преступной власти и до сих пор пытающаяся доказать: у Украины Кучмы будущего нет. Украина, которая промолчит (а ведь промолчит!) и сейчас — обречена точно.

    Но фокус в делах такого рода в том, что они не имеют срока давности. Ну, избежал гарант суда вчера, избежит сегодня, и, закладывая судьбу Украины на кон за собственную страх-отсрочку, спрыгнет завтра. А потом наступит послезавтра — и все равно кто-нибудь когда-нибудь возьмет его за зад. Вот станет в Украине народа больше, чем населения — и придется отвечать.

    Но пока Президент обозначил нам задачу: вступить в Евросоюз. В 2011 году. Интересно, где он сам в это время предполагает быть? Уже на воле? Алё, я говорю не на покое, а на воле! Почувствуйте разницу. А Украина, простите, еще будет сама по себе или к этому времени ею российская земля прирастет? Ладно, все-таки в Европу — так в Европу. Ну дык — каждый день к высоким стандартам приближаемся. У кого-то там скандал вокруг НТВ, потом ТВ-6 почило под фанфары — мы тут как тут: буза вокруг “1+1”. Правда, там полгода страна о власти, демократии и свободе слова говорила — а у нас нет предмета разговора, кроме Рабиновича. Но об этом потом.

    Наши нынешние выборы — ну чем ни пример европейской готовности номер раз!

    Вот пани Добрянски, зам. Госсекретаря США по глобальным вопросам, приезжала, сказала нашим правителям: надо вести себя хорошо, и мы верим, что вы будете вести себя хорошо, потому что вести себя плохо — нехорошо. Вы поняли? А как же! Окей, молодцы, мы верим, что вы усвоили правила цивилизованного поведения и ждем с нетерпением подтверждения наших надежд, отмечая “прогресс Украины в развитии демократии и рыночных отношений”.

    Еще пыль заокеанская не осела из-под копыт, гарант сел в телевизор и снова заявил: нас-де все учат, а я, мол, повторяю — нам надо жить своим умом. Что это такое — тут же в следующем телесюжете УТН дал понять “божий человек” гаранта — Литвин, в очередной раз объяснявший стране, что “За едУ” — партия власти, затем страна узнала, что “заедисты” стартуют в агитационной кампании сразу по всей стране в такое-то время. И еще электорат узнал, что административный блок власти намерен (именно к выборам) снизить цены на хлеб, масло и вареную колбасу на 25%. И что Президент это дело, разумеется, поддерживает. Ну, какой замечательный, подкупающий своей незатейливостью предвыборный “рынок” и какая славная, процветающая на госканале “демократия”!

    Ну, украинская верховная власть — она ж уверена, что у этих заокеанских демократов — давно повылазило, но все равно всеми силами пытается делом подтвердить, что в перечне основных нарушений избирательного законодательства, уже нынче переданных Александром Морозом госпоже Поле Добрянски — все чистая правда. А именно, со стороны исполнительной власти имеет место: принуждение к вступлению в партию; принудительный сбор средств на избирательную кампанию, а также другие факты нарушения прав и свобод граждан: невыполнение принципа равенства субъектов избирательного процесса; давление на оппозицию и СМИ; распространение анонимной и неправдивой информации; подкуп избирателей, бесплатное или по сниженным ценам предоставление товаров и услуг; использование служебного положения в поддержку той или иной политической силы.

    А, госпожа Пола и прочие Америки и Европы, как вам старт блока власти “За едУ”? Просто-таки фантастическая демонстрация равенства избирательных возможностей, когда национальный (?!) УТ-1 являл налогоплательщику за его же кровные эти региональные широкомасштабные торжества в честь пищеблока.

    Феерия! Правда, мэр Омельченко мог со стула свалиться, когда в репортаже из Симферополя увидел, как к “заедистам” Тигипко и крымскому премьеру Горбатову притулился поддержанный омелиным “Единством” мажоритарщик Анатолий Франчук. О, Романыч — он нос по ветру держит, он даже, говорят, свою супругу, бывшую кучмину сватью, недавно в президентскую семью на разведку откомандировывал — чувствительным женским обонянием воздух пощупать. А после этого “самопалом” (Тигипко местной прессе сообщил, что не понял, как это получилось) — явился, как “синьор из общества”, на презентацию “За едУ” и бочком-бочком покосолапил к ее лидерам, на таран — и в президиум, по центру. Ну, дедушка, ну, молодец! Такую “черную метку” нельзя не разглядеть даже нефокусирующимся взглядом бедного Омели!

    Но это попутная мелочь. А так — праздник на кухне власти удался.

    Вы ждите, ждите, Полы с Кондолизами — они скоро прибудут в ваше цивилизованное сообщество, готовьте бал в честь победившей украинской демократии.

    О, бал! “Посреди залы кружатся вальсирующие пары, ближе к стенам дамы флиртуют с кавалерами... Вдруг раздается страшный грохот. Слетает с петель парадная дверь, вваливается пьяный поручик Ржевский — в семейных трусах, подмышкой газета, сзади волочится привязанный к ноге ржавой цепью треснувший унитаз. Смолкает музыка, над залой повисает напряженная тишина. В этой тишине поручик ставит посреди залы унитаз, снимает трусы, садится и шумно оправляется. После чего встает, подтирается газетой, подтягивает исподнее, обводит залу веселым взглядом и спрашивает:

    — Надеюсь, дамы не будут возражать, если я закурю?”

    Поднесите огонечка, Америка с Европой! Вся ситуация — один к одному. “Как никто, я заинтересован, чтобы выборы прошли абсолютно честно”, — это Кучма. “Прикуривает”, ага?

    Но разве это все веселье? Вот лидер КПУ Петр Симоненко не хотел “дебаты” Ющенку на радио “Свобода”. И был настроен вполне миролюбиво и благовоспитанно. Но не “дебаты” Ющенку невозможно. То есть, можно ничего не делать, и все равно “отдебаты” его в полный кайф. Себе и наблюдателям. Для этого достаточно быть просто живым человеком с живой речью. Без разницы — какой: популистской, демагогической, очень грамотной и связной либо не очень — просто живой, человеческой. И эта фанера в полный рост проиграет просто потому, что фанера. С ней фотографироваться хорошо. Слушать — уши вянут. Я думаю, если бы американцы один раз пообщались бы с “мессией” без переводчика, они сразу перестали бы недоумевать, почему “писец” — это совсем не шапка.

    Я послушала, потом почитала, как беседовал Ющенко на дебатах, и попыталась представить, как же он дома общается? Вот спрашивает, допустим, у него жена: “Ты будешь обедать?” А он, если и там у него лексика, как на людях, не иначе, как говорит: “Если давать ответ кратко на поставленный вопрос, то в физиологической плоскости здесь, безусловно, идет речь о том, что у меня, как у украинца, в плоскости социальных стандартов есть определенное видение логики последовательности процессов эффективного пищеварительного обеспечения, исходя из моей искренности, профессионализма, приоритетов и акцентов в хозяйственной политике, что может быть ответом в плоскости этих физиологических изменений с учетом консолидации всех внутренних органов, которые могут эти изменения принять, чтобы стратегически получить большой пищеэнергетический рычаг, и мне, как украинцу и патриоту, хочется искренности в действиях при ключевом интересе, который находится в плоскости интересов Украины”.

    Иными словами, это, возможно, переводится, как “борщу — и в койку”. Нормальными словами он, может, так и сказал. Но почему публично так захероверчено у него выходит? Мне кажется, я поняла. Это, быть может, очередной комплекс очередного “сельского хлопчика”, которых, увы, так много на наших верхах. Больше всего на свете они боятся быть самими собой и сидеть на своем месте, и потому один всю жизнь крадет чужие мысли, слова и статьи (как Литвин), чтобы “остепениться”, повысить свой статус и казаться умным. А другой, как Марчук, бесконечно бежит за то ли красными, то ли атласными трусами, которые когда-то так поразили воображение нищего сельского первокурсника, вышедшего на спортивную беговую дорожку, что всю оставшуюся жизнь, начиная с внештатного стука в КГБ, он готов был сдавать всех и вся, только бы достичь и не потерять того уровня благополучия, комфорта и богатства, который олицетворяли и символизировали чужие трусы.

    А третий, самый примитивный, это тип Голохвастова. Никчема, рвущийся наверх. Просто киношный Голохвастов — обаятельный прохиндей, а Ющенко — совсем иное прочтение роли. Суть одна: при внутренней недостаточности — казаться, а не быть. Отсюда — заумь. И весь он, Голохвастов, в этом:

    “Когда человек не такой, как вообще, к тому — один такой, а другой не такой, и ум у него не для танцевания, а для устройства себя, для развязки своего существования, для сведения обхождения… И когда такой человек, если он вчёный, подымется умом своим за тучи и там умом своим становится еще выше Лаврской колокольни, и когда он оттудова глянет вниз на людей, так они ему покажутся такие махонькие, махонькие, все равно, как мыши, пардон, как крисы. Потому, что это же — человек!!! А тот, который, он тоже человек — не вчёный… Но зачем же!? Это же ведь очень и очень. Да! Да! Но — нет!”

    Цирюльник или колхозный счетовод — не в этом суть, поверивший в свои заоблачные перспективы и, не особо разбираясь в средствах, пытающийся достичь цели. Но верят ему “маленькие украинцы” — бедные Серки, заждавшиеся дед да баба, да их несчастная истомившаяся балбеска.

    “Серчиха (глядя с восторгом и обожанием): Ну і розумний!

    Серко: Аж страшно…”

    Двадцать процентов Серков. Ментальность нации, однако. Электорат ее “надежды”…

    И скажи ты им хоть тысячу раз: “Люди! От него в правительстве вам польза была, потому, что его хребтом там работала вице-премьер Юлия Тимошенко, а больше никогда у него хребта не было и никогда не будет! Очнитесь, люди!” — не поможет. Серки — они любят, чтоб все по сценарию: облом — и “…А то шкварчала ваша папироска…”

    Ну, давайте дальше народу рассказывать, в чем наша беда: а Марат Гельман виноват, который искусством и своей художественной галереей в Киеве прикрылся, а сам на эсдеков денно и нощно пашет. Ото ж у них достижений — воз и маленькая тележка…

    Тут надысь про два цветочка речь была. В один день пан Чобит презентовал свою книжку про господина Медведчука, и Медведчук презентовал книжку — тоже про Медведчука. В первой — про то, что он очень плохой. Во второй — что он очень хороший. Одна называется “Нарцисс”. Другая — “Рыцарь алой розы”. И все. Чобит со своими разоблачениями, со всеми грязноватыми переборами — пацан. Лучше “Рыцаря алой розы” никто “лыцаря” не трахнул. Кстати, это вообще — куда? Ну “дни алой розы” по-благородному — это критический период “Олвейза” и “Тампакса”. А “Рыцарь” из этой цветочной серии — по какому критическому делу? Ну, тут просто иллюстрация к дифирамбам в честь В.В. на страницах подведомственной прессы: “Быть в форме — физической и умственной — для Медведчука не самоцель, а рабочее состояние”.

    Офигеть — не встать. Тут одна яркоцветущая “соціал-демократка — тобі подобається?” с обычной бессмысленной серьезностью на физиономии — розанчик! — проникновенно произнесла давеча в эфире УТН что-то типа “…не забудут своей альма-матерИ”. Ага, что-то филологически похожее зафиксировано в фольклорной истории. Две наши связистки входят с передовыми частями в Берлин и читают на поверженном рейхстаге: “Мин нет!” Одна другой говорит: “Стоило все-таки пол-Европы пропахать, чтоб узнать, наконец, как ЭТО пишется”.

    Да. А российский Гельман — классный мужик, умница, который смеется над всеми: и над “своими”, которые ему в рот заглядывают, и над чужими, которые пытаются его за что-то ухватить, но потешно соскальзывают. И он искренне удивляется дебильности украинской ситуации и от души ее пользует, и всем желающим показывает — а фиг вам, я сам скажу, что у вас на языке вертится: ну да, вот они — две беды: жид — раз, москаль — два, ну и?.. Где еще ваши козыри? Что еще у вас, ребята, в рюкзачках? Ничего? Ну и чмок-чмок, чмок-чмок. А не нравится — никто не заставлял, сами присосались: “Гельман, Гельману, Гельмана…” И, что характерно, голос Рабиновича в этой теме упорно звучит… Инородное, вроде того, Гельман тело в наших родных пенатах.

    Ну-у, вот вам свое, “братское”, тоже периодически партнерское со стороны эсдеков — Мишка Леонтьев. Он конченный был еще в далекие поры 1994 года, накануне первых выборов Кучмы, активно шевелясь в российско-мешковских крымских кругах, когда знающие Леонтьева москвичи делились знаниями коротко и ясно: интенсивным верчением пальца у лба.

    И если сегодня это лицо главного российского телеканала, которому Шевченковский суд присудил извиниться в эфире перед незаслуженно опороченной женой Ющенко, публично отвечает: “Я срать хотел на решение Шевченковского суда!” и вообще, вроде того, клал я на вашу Украину — не надо обижаться. Надо понять — Леонтьев в компенсацию нанесенной обиды хочет отдать все, что у него есть. А поскольку весь он состоит исключительно из говна, то больше предложить ему нечего, он отдает самое дорогое — т.е., самого себя.

    И смешнее этого только угрюмая, набыченная, патриотично-кондовая отповедь духовно больному Леонтьеву в заявлении “Нашей Украины”: “Журналист Леонтьев отрицает нашу государственность, порочит ее суверенитет”. Требуем, мол, от МИДа объявить Леонтьева персоной нон-грата в Украине.

    Да не персона он, грязный мелкий провокушник! И пусть приезжает, не струсит, а Ющенко тогда ему в морду даст, защитит достоинство супруги и честь “нені”. А? Но в нем мужик умер еще до рождения, и этот “христианин” может только вторую щеку подставить, поэтому, конечно, лучше, если МИД огромного государства “в центре Европы” будет сам бодаться с каким-то ублюжонком российского политического дна — пока “надежда нации” будет рассказывать нам о “моральности” и показывать ручки в “белых перчатках”, ни слова не говоря при этом — как ему, “моральному”, жить теперь в стране, руководимой злодеем, будто клявшемся на Библии и Конституции, что к “делу Гонгадзе” он, гарант, непричастен, но таки пойманному экспертизой за преступный язык и преступную руку?

    А то — Леонтьев… Это ж надо: всей мощью украинской национал-демократии во главе с “мессией” и его ослом в одном лице встать на чашу весов против типично российского придурка Леонтьева — и оказаться легче желто-блакитной “кульки”, еще большим посмешищем. Чтобы не пускать цветные пузыри — не надо топить себя в выгребной яме. Это не эстетично.

    Впрочем, не до жиру — быть бы живу. Но это уже не о том. Это другая история: как “смешались в кучу кони, люди”, и в этом совокупляющемся клубке обязательно кто-то кусает конкретно свою задницу, не сразу это замечая, а кто-то и того хуже — хочет перевести стрелки и всех успокоить, но не может, с полным ртом не получается. Это история о скандале вокруг телеканала “1+1”, который вдруг был лишен хозяйственным судом (!?) лицензии, что теоретически означало скорое исчезновение его из эфира. Как телезритель, сразу говорю: я расценила бы это, как трагедию. И еще большей трагедией считала бы тот факт, что закрытие этого профессионального (без булды) канала не стало бы, увы, трагедией для народа, который, даже узнав, что им правят преступники, проморгался и дальше сопит потихоньку в две (помножить на столько-то миллионов) ноздри. Факт закрытия самого сильного “1+1”, свершившего когда-то прорыв в совково-кондово-шароварном украинском телепространстве, новостями и “Післямовой” Александра Ткаченко объявившего о начале новой телеэпохи новой Украины, свидетельствовало бы о необратимости конца. Ибо непротивление страны развязало бы властям руки окончательно. И, как свершившийся факт удавшегося акта устрашения, быстро выкосило бы во всех иных информационных окнах остатки дозированного “вольнодумства”, сделав весь украинский телеэфир “а-ля Лукашенко”.

    Пытаясь отделить мух от котлет, неужто мы не признаем: даже если действительно есть вопросы к документам “1+1” (а они все-таки есть), нельзя в очередной раз не замечать: в Украине право действует избирательно, оно работает преимущественно тогда, когда созревают “политические условия”. И значит, опять — политический заказ.

    Вопрос этих “условий” — и есть главная тема. Но она никому не нужна — и прежде всего самому “1+1”, поджавшему хвост перед Банковой, но спустившему всех собак на Рабиновича (плюс мэр Омельченко). Фи! Очень интересный сериал запущен на “1+1”, но почему только сейчас? Это уже не информирование-просвещение населения — это примитивная месть. Как и телефоны-адреса, выданные населению для “стука” на киевского голову. Которого, конечно, можно подвесить за любимые гарантом причиндалы на изуверски обезображенной площади Независимости — но почему никто не бил в колокола, когда Омельченко выгуливал на этой еще почти целой площади Кучму и в соавторстве с ним решал перспективные “геростратовы” задачи?

    А когда мне, зрителю “1+1”, покажут и расскажут, как хотел и пытался перекупить этот канал зять Пинчук, для чего и ездил встречаться с зарубежными партнерами “1+1”? Когда мы вам Кучму снимем, тогда вы нам все расскажите, да, бесстрашные вы наши? И про участие Литвина в сегодняшних событиях, и про двуликую позицию гаранта, также давно озабоченного устройством бизнеса — в том числе, телебизнеса — Пинчука, у которого ICTV по рейтингу рядом с “1+1” и не стояло. Что нужно еще объяснять, если пинчуковские новости — единственные, кто не “заметил” пресс-конференцию руководства “1+1” по поводу беспрецедентного лишения лицензии?

    Так что на полуправде не уцелеете вы, ребята. Вместе с СДПУ(о). Вопрос в сроках. И выход только один: пора кончать гаранта. Политически. Вместе со всей сворой.

    А эсдеков мне лично просто жаль. Такие “высокие отношения” вокруг них! Финансируемый Суркисом марчуковский “День” под руководством Ившиной работает, естественно, на СДПУ(о). А сама Ившина идет сотрудничать в телепрограмму на ICTV Пинчука, запасной аэродром строит рядом с северной “звездой”, странным другом семьи Дмитрием Киселевым. О, по поводу премьеры Ившиной мы из ее газеты узнали, какой это был фурор. И очень порадовались. Но Боже мой, что было бы, если бы в период президентской кампании Марчука кто-нибудь из “Дня” позволил себе такие собачьи рейды по чужим будкам, такую собачью свадьбу!.. А говорила я вам, чуки-геки: порода — она раз и навсегда.

    Ну, а теперь о погоде. Выяснены причины недавнего землетрясения в Турции: киевская пресс-полит-тусовка одновременно грохнула ржанием, прочитав в том же “Дне” откровения того же Дмитрия Киселева: “В отличие от мягкого, уступительно-ласкающего стиля поведения в жизни, в роли ведущей Лариса Ившина выглядела более энергичной, целеустремленной и менее куртуазной”. Ну, чего она там уступила и чего ласкала — это не наше, не царское дело. Ну, разве, генеральское. Но колебания почвы, по всему, будут продолжаться.
  • 2002.02.13 | sg

    Do rechi, duzhe mudro. Ale nam treba holosuvaty za BUTi. (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.02.14 | Roller

      Re: Вопрос , кто Куштуница Украины отпал, но стоит(-)

    • 2002.02.14 | Пані

      Проста формула голосування...

      .. колись тут була викладена незабутнім Кабудом. Не знаю чи то його ноу-хау, чи то Бетховен навіяв, але я вважаю ту формулу дуже розумною.

      Голосувати треба за найрадикальнішу з прийнятних тобі політичних сил.

      (Звичайно, крім випадків, коли тобі все байдуже, або все подобається.)

      Я не змінила свого рішення голосувати за БЮТі. І в принцині погоджуюся із Юліним закликом (який з"явився на майдані багато місяців тому) про три можливі напрямки голосування - БЮТі, СПУ, НУ. Бо, мабуть, є люди, для кого і НУ є найрадикальнішим вибором.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.02.14 | Рoман ShaRP

        Бравіссімо! (-)

      • 2002.02.14 | Фарбований Лис

        Дійсно проста...

        На минулих парламентських виборах найрадикальнішими в плані демократії були ПРП. Вони єдиніхто говорив про свободу особистості, відміну прописки і загальнолюдські цінності.
        Найрадикальнішими в національному плані були КУН. Найрадикальніші в цілуванні Росії теж були не то слони не то славянє.
        І що всі вони отримали????
        Чесне слово, Юля викликає чи не найбільше поваги з усіх хто вийшов на килим, але поки що вона не долає 4%(!!), що прикро.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.02.14 | ilia25

          Вона не долає 4% тому, що всі розмірковують як ви

          Якби ви всі не дивились, як інші голосують, а підтримували тих, кого вважаєте найкращим, то в Юлі не було б проблем з подоланням цього долбаного бар'єру.

          А втім, ви робите вибір не через відсотки. Ви не голосуєте за Юлю не тому, що боїтесь змарнувати свій голос, а тому, що вважаєте шанси Ющенка витягти цю країну кращими. А тут вже будь які раціональні аргументи безсилі.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.02.14 | Andrij

            Дуже сильно помиляєтесь, н.м.д.

            Кілька простих фактів про політику.

            Коли радикали отримують багато голосів, вони перестають бути радикалами. Згідно визначення. Якщо пан Фарбований Лис проголосує за БЮТ, БЮТ не отримає золоті 4%. БЮТ не є популярний серед загалу, особливо в східній Україні. Спитаєте чому, і це буде дуже хороше запитання. Я не знаю чому. Східна Україна жодного разу не голосувала більшістю за порядних та розумних патріотів України. Це є факт. Називайте це тупістю, еґоїзмом, блюзнірством, або недалекоглядністю, але більшість ненавидять Тимошенко, підозрюють Ющенка, та ігнорують Мороза.

            Тепер щодо особистого вибору. Мені неважко змінити свій голос з Ющенка на Тимошенко. Але мені не хочеться бути тим, кого американці зовуть suckers. Не хочеться мати свій голос перекресленим місцевою номенклатурою. Не хочеться сподіватись на вічне протистояння, але хочеться мати нормальну владу. Коли влада робить те що вона мусить робити за законом. Коли ти звертаєшся до державного робітника як до того, хто працює на тебе. Як показав короткий термін Ющенка, налагодити навіть елементарний порядок в Україні дуже просто. Треба мати бажання це робити. Я знаю, що НУ це зробить.

            Щодо голосування за радикалів. Більшої нісенітниці я не чув дуже давно. Як то сказав один розумник, кожне явище має просте пояснення. І воно невірне. Явище правильного та ефективного голосу на виборах пояснене дуже поетично, але невірно.
          • 2002.02.14 | Фарбований Лис

            Re: Вона не долає 4% тому, що всі розмірковують як ви

            Ні, не тому що всі так думають як я. Через те, що якась частина думає як я Юля недобирає якийсь процент, може навіть і контрольний, необхідний. Але оскільки неможливо синхронізувати думки всіх хто думає як я, неможлива змова тих, хто думає як я, і неможливий цей необхідний процент. Це ж неконтрольований процес!
            Шанси Ющенка витягнути країну вважаю кращими, бо 4% в парламенті точно не дають такого шансу. Проте, я чи найбільше поважаю Юлю в гонці, але рівень поваги не дорівнює рівню можливостей.

            Степан Хмара - стоматолог, але я не довірив би йому свої ікла.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.02.15 | Пані

              Чиста теорія про перемогу та поразку.

              Фарбований Лис писав(ла):

              > Степан Хмара - стоматолог, але я не довірив би йому свої ікла.

              Там він же не рекламує свій стоматкабінет! Мабуть не практикує взагалі сто років.

              Я не робила цього і не буду закликати когось змінити своє рішення голосувати таким чи іншим чином. Хоча б тому, що вважаю це марною витратою часу, принаймні щодо дописувачів форуму. Тут зібралися люди з дуже чітко зформованими поглядами та пріорітетами.

              Далі я перехожу до узагальнень, закликаю вас утриматися від особистостей і перейти на рівень абстрації.


              > Ні, не тому що всі так думають як я. Через те, що якась частина думає як я Юля недобирає якийсь процент, може навіть і контрольний, необхідний. Але оскільки неможливо синхронізувати думки всіх хто думає як я, неможлива змова тих, хто думає як я, і неможливий цей необхідний процент. Це ж неконтрольований процес!

              Мені давно вже кортіло обговорити саме цю тему. Про підтримку переможців, або непідримку непереможців. Мені дуже відома агрументація ваших однодумців у цьому питання, але я, хоч вбий, не можу її логічно сприйняти.

              Схема така. Є команди А і Б. Людина "вболіває" за команду А і бажає їй перемоги. Але чомусь (частіше за все через те, що його переконали треті особи - це важливо!) вважає, що команда А перемогти не може. А є команда Б, яка на думку людини (теж частіше через навіяну зовні інформацію) має більше шансів на перемогу.

              І людина замість йти на матч за участі команди А і морально підтримувати її на трибунах, що б однозначно збільшило шанси команди на перемогу, йде на матч за участю команди Б і допомагає їй.

              А оскільки справа болільника - колективна, то такий перехід найчастіше відбувається невеличкою компанією (родина, друзі, інші різновиди референтного кола).

              Саме цей механізм використовується кожен раз владою для обгрунтування того, що треба голосувати за адмінресурс, бо він переможе.

              І виходить, що застосовуючи такий перехід на сторону сильнішого, будь хто закріплює суспільний тренд до збереження статусу кво. Адмінресурс сильний завжди, тож переходимо на сторону сильного завжди.

              Ви розумієте до чого я?

              До того, що така психологія в принципі унеможливлює зміну влади демократичним шляхом! Більшість не може проголосувати за опозицію в жодному випадкові, бо вони ж слабші і мають менше шансів. Залишається тільки революційний шлях.

              Я підтримую команду А чи Б, бо вона "моя команда" - це нормально! Слаба чи сильна але моя (і будь який реальний спортивний болільник дотримується цього принципу). У політиці це дає теоретичну можливість перемоги будь якої команди.

              Але я підтримую команду бо вона має більше шансів - то просто якийсь виверт свідомості. Можливо то наслідок комуністичного минулого, чи "общинного" (рос.) устрою, імпортованого зі сходу (я стверджую, що "общинний" устрій не є природнім для будь якого нативного народу, що засіляв колись територію України). Але ж то не нормально! З цим же щось треба робити!!!
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.02.15 | ilia25

                Переймання відсотками -- то лише окремий випадок

                Мета маніпуляцій -- впевнити людину, що застосовувати моральні критерії для оцінки політиків не варто. А які саме інші критерії обере людина, то вже не так важливо, бо влада пропонує широкий асортимент різних партій, які задовольнять найрізноманітніші критерії. На будь-який смак. Окрім, звісно, моральних. Їх влада задовольнити в принципі нездатна, звідси й необхідність маніпуляцій.


                Пані писав(ла):
                > Але я підтримую команду бо вона має більше шансів - то просто якийсь виверт свідомості. Можливо то наслідок комуністичного минулого, чи "общинного" (рос.) устрою, імпортованого зі сходу (я стверджую, що "общинний" устрій не є природнім для будь якого нативного народу, що засіляв колись територію України). Але ж то не нормально! З цим же щось треба робити!!!

                Я б не заходив так далеко. "Виверт свідомості" починається тоді, коли людину вдається впевнити, що бабусини поясненя "що таке добре, що таке погано" застаріли, або в данії ситуації не прийнятні в наслідок своєї очевидної негнучкості. Врешті решт, хіба стара розумілась на тонкощах реалполітик?
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.02.15 | Остап

                  Переймання відсотками -- то лише Шутера випадок (-)

                • 2002.02.17 | Рoман ShaRP

                  П. Ілля -- бабусині поняття "що добре" таки правда застаріли (-)

              • 2002.02.15 | zinc

                Re: Чиста теорія про слова і реальність

                > До того, що така психологія в принципі унеможливлює зміну влади демократичним шляхом! Більшість не може проголосувати за опозицію в жодному випадкові, бо вони ж слабші і мають менше шансів. Залишається тільки революційний шлях.

                звучить як повна дурниця, бо світ не бракує протилежними прикладами. Просто ті, хто мають значно більший вплив на курс розвитку суспільства, повинні представляти значну (хоча б дуже помітну) частину того суспільства. Ну а тим же, хто поділяє непоширені точки зору, треба забути про демократію, зміну влади і всі інші порожненькі слова, а подивитись в очі в реальності. Якщо ти маєш погляди дуже відмінні від маси, то при будь-якій політичній системі і будь-якому керівництві ти будеш фактично сам за себе, весь час будеш боротися, доводити, виділятися.
                Ну а для тих, хто близький до маргинальності, але при цьому і не дуже готовий присвячувати своє життя доведенню своєї правоти, залишається лише роль вічно непочутого, вічно пригнобленого. вічно невдоволеного.
                Кожен вибирає сам чи йти за поміркованою масою, чи боротися за свої радикальні ідеї, чи перетворитися в буркуна, який швидко всім обридає і немає жодного авторитету ніде.
                Повертаючись до того, що я назвав дурницею, то суть демократії (в її найпростіших проявах) якраз і полягає в тому, що влада репрезентує значну частину суспільства, і зміна влади відбувається лише коли значна частина суспільства змінює погляди. Подивившись реалістично на нинішню Україну, розумна людина визнає, що час радикалів (точніше радикальних змін від тиску "знизу") об'єктивно не прийшов, а тому таким людям як Ви залишається 2 варіанти -- або визнати це і знайти прйнятну для себе частину маси, або сказати, що маса дурна і не розуміє, що робить, тому Ви для доведення в майбутньому своїх ідей і їх майбутньої потенціальної перемоги голосуєте за тих маргиналів, які цю ідею відстоюють. Все інше (звинувачення, палкі заклики, викриття, філософствування) -- ритуальні танці з бубном, які до реальності відношення не мають.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.02.15 | Пані

                  Re: Чиста теорія про слова і реальність

                  zinc писав(ла):
                  > > До того, що така психологія в принципі унеможливлює зміну влади демократичним шляхом! Більшість не може проголосувати за опозицію в жодному випадкові, бо вони ж слабші і мають менше шансів. Залишається тільки революційний шлях.
                  >
                  > звучить як повна дурниця, бо світ не бракує протилежними прикладами.

                  Ну і наприклад?

                  > Просто ті, хто мають значно більший вплив на курс розвитку суспільства, повинні представляти значну (хоча б дуже помітну) частину того суспільства. Ну а тим же, хто поділяє непоширені точки зору, треба забути про демократію, зміну влади і всі інші порожненькі слова, а подивитись в очі в реальності. Якщо ти маєш погляди дуже

                  Ви про диктатуру, а не демократію. Демократія маж досить важелів врахування точки зору меншості, включно із можливістю для меншості стати більшістю.

                  > відмінні від маси, то при будь-якій політичній системі і будь-якому
                  керівництві ти будеш фактично сам за себе, весь час будеш боротися, доводити, виділятися.

                  Ви забули додати - самостійно думати.

                  І що? В мене з цим ніколи проблем не було. Чим розвінутіше суспільство, тим більше таких людей. Я вже неодноразово приводила цифри з старих досліджень академіка Амосова, який вважав, що для нормального функціонування суспільства відсоток таких людей не повинен бути меншим 5%, а найбільше може становити 12%.

                  > Кожен вибирає сам чи йти за поміркованою масою, чи боротися за свої радикальні ідеї, чи перетворитися в буркуна, який швидко всім обридає і немає жодного авторитету ніде.

                  Погоджуюся. Кожен з нас робить свій вибір. Мені просто не дуже зрозуміло, чому люди, які можуть боротися за свої ідеї, цього не роблять.

                  > Повертаючись до того, що я назвав дурницею, то суть демократії (в її найпростіших проявах) якраз і полягає в тому, що влада репрезентує значну частину суспільства, і зміна влади відбувається лише коли значна частина суспільства змінює погляди. Подивившись реалістично

                  Все правильно. Але методика голосування за найсильнішого в принципі унеможливлює зміну влади. Ну змінило суспільство погляди, але ж влада найсильніша й досі! В неї багато шансів, от за неї і голосують.

                  В мене взагалі про погляди не йшлося, а тільки про вибір сильної чи слабої сторони. Ну про які погляди могло йтися, коли люди голосували за Кучму, бо він сильніший??? Погляди на ЩО???
              • 2002.02.15 | Фарбований Лис

                Re: Чиста теорія про перемогу та поразку.

                Буду коротко.
                Команд не дві, а шість:
                СДПУ
                КПУ
                Зає*у (із зкурвленими Жінками та зеленими...)
                СПУ
                НУ
                Б*юті.
                Я написав по мірі росту якості.
                Вболівання за команду не впливає на ваше життя поза стадіоном.
                Вибори не є вболіванням, вибори - делегування на творіння від вашого імені. Тут головне виграш, а не участь.
                Якщо ваша команда не попадає в парламент, то ви залишаєтесь тим від чийого імені ніхто не делегований. Є або немає. Третього немає.
                Тут знову повертаємось до півня за 100 баксів.
                Ідеальний вибір - компроміс між вподобаннями і оцінкою реального результату виборів.
                Якщо Юля пройде 4% то я може і пожалію, що не віддав їй свій голос. Якщо я проголосую за Юлю, а Юля не набере 4%, то я собі цього не пробачу до наступних виборів. Так само я жалію, що голосував за ПРП на минулих виборах, бо усвідомлюю, що з нас трьох що йшли на вибори один голос впав на халяву комуністам, другий - кучмарикам, а третій - декоративній опозиції.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.02.15 | Пані

                  Re: Чиста теорія про перемогу та поразку.

                  Фарбований Лис писав(ла):
                  > Буду коротко.

                  Я спочатку теж коротко відповім.

                  Згідно з опитуваннями НУ лідує. Будь який голос за аутсайдера додає їм голосів. Це ж чиста математика, що випливає за вашої попередньої логіки про ПРП.

                  > Команд не дві, а шість:
                  > СДПУ
                  > КПУ
                  > Зає*у (із зкурвленими Жінками та зеленими...)
                  > СПУ
                  > НУ
                  > Б*юті.
                  > Я написав по мірі росту якості.
                  > Вболівання за команду не впливає на ваше життя поза стадіоном.
                  > Вибори не є вболіванням, вибори - делегування на творіння від вашого імені. Тут головне виграш, а не участь.
                  > Якщо ваша команда не попадає в парламент, то ви залишаєтесь тим від чийого імені ніхто не делегований. Є або немає. Третього немає.

                  Тут є один нюанс. Я проголосувала за команду Б, я делегую їм свій голос. Вони ним користаються незадовільно для мене. В мене є всі підстави передбачати такий розвиток подій, бо вони ж для мене не "своя команда". І що далі? Це питання компромісу та конформізму.

                  Для мене важливо, що від мого імені ніхто не робить речей, які мені неприйнятні.

                  > Тут знову повертаємось до півня за 100 баксів.
                  > Ідеальний вибір - компроміс між вподобаннями і оцінкою реального результату виборів.

                  Тут йдеться більше про мінімалізацію збитків. Якщо вже виходити з розрахунку передбачіваних відсотків (а ви мені так і не відповіли про минулі прогнози щодо НДП та ПЗП), то голосувати треба так, щоб не допомогти найгіршим. Оскільки фаворитом є НУ, для мене команда Б, то будь яке моє голосування за аутсайдерів все одно додає їм.

                  > Якщо Юля пройде 4% то я може і пожалію, що не віддав їй свій голос. Якщо я проголосую за Юлю, а Юля не набере 4%, то я собі цього не пробачу до наступних виборів. Так само я жалію, що голосував за ПРП на минулих виборах, бо усвідомлюю, що з нас трьох що йшли на вибори один голос впав на халяву комуністам, другий - кучмарикам, а третій - декоративній опозиції.

                  А що був хтось іще, за кого б можна було проголосувати?
              • 2002.02.17 | Рoман ShaRP

                Пані, як добре, що Ви та Ваші слова в нас є : . - )) (-))

            • 2002.02.15 | ilia25

              Ющенківсікі 20% дадуть ще менший шанс аніж юліних 4%

              Фарбований Лис писав(ла):
              > Ні, не тому що всі так думають як я. Через те, що якась частина думає як я Юля недобирає якийсь процент, може навіть і контрольний, необхідний. Але оскільки неможливо синхронізувати думки всіх хто думає як я, неможлива змова тих, хто думає як я, і неможливий цей необхідний процент. Це ж неконтрольований процес!

              "Неконтрольованим" цей процес роблять ті, хто маніпулює вашою свідомістю. Наявність чітких моральних орієнтирів змушує людей мати спільну думку хоча б щодо очевидних речей. Наприклад, вони не будуть підтримувати політиків, що постійно їм брешуть чи вигороджують явних злочинців. Тоді ніяка "змова" не потрібна, спільність критеріїв визначає спільність вірного вибору.

              Метою ж маніпуляцій є заміна моральних (тобто однакових) критеріїв на розмаїття інших, вигідних владі. Вигідних тому, що їх можна підробити. Щоб ви звертали увагу на зелений колір, чи статеві ознаки. Щоб ви оцінювали не порядність політиків, а їх відсотки, щоб пробачали їм брехню та зради в надії на те, що на це все колись там спіймаються і ваші противники. Але, в решті решт, ви отримуєте лише те, що купуєте -- брудних політиків, та брудну політику.

              > Шанси Ющенка витягнути країну вважаю кращими, бо 4% в парламенті точно не дають такого шансу. Проте, я чи найбільше поважаю Юлю в гонці, але рівень поваги не дорівнює рівню можливостей.

              Ви ж розумієте, що то є надії на чудо. Бо реальних можливостей в Ющенка не більше, аніж їх є у Тимошенко, а бажання принести себе в жертву нема. Ви сподіваєтесь, що Ющенку вдастся чогось досягти не доводячи справу до протистояння з Кучмою, самими ласкавими розмовами. Чи що він колись з прозорого повітря отримає перевагу, яка дозволить йому мати це протистояння без ризику для себе. Але -- повторюю -- це надії на чудо.

              Кучма та кучманоїди хочуть, щоб ви вірили у чудо. Щоб ця віра змусила вас позбавляти шансу тих, хто хоче і може боротись. Що я можу ще сказати -- маніпуляції досягають мети, а Кучма знов перемагає.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.02.15 | Олександр

                Re: Ющенківсікі 20% дадуть ще менший шанс аніж юліних 4%

                ilia25 писав(ла):
                > "Неконтрольованим" цей процес роблять ті, хто маніпулює вашою свідомістю.
                Пане Ілля! Хто б писав про маніпуляцію свідомістю... Пам'ятаєте, як свого часу я Вам спокійно та логічно доводив, що Ющенко і Тимошенко не є ворогами. Доводив з належною повагою і до Ваших поглядів, і до пані Тимошенко. Не довів. Нарвався на на повне небажання розуміння...
                Цікаво, чому ?

                > Кучма та кучманоїди хочуть, щоб ви вірили у чудо.
                Дивно, що Ви, бачачи Кучму та кучманоїдів, все ж спрямовуєте свою агресію проти "НУ". Яка цілком може виступити проти Кучми. І не словами, а справами. І виступить, не сумнівайтеся. Що, вже "заїдь", СДПУ(о), "зелені" браконьєри та "ЖЗМ" зникли, і нам доводиться вибирати між добрим і ще кращим ? :)

                Щоб ця віра змусила вас позбавляти шансу тих, хто хоче і може боротись. Що я можу ще сказати -- маніпуляції досягають мети, а Кучма знов перемагає.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.02.17 | Andrij

                  Про марення сивої кобили

                  Нмд, тому, до кого ви звертаєтесь, абсолютно до лампади кінцевий результат. Я це зрозумів, коли прочитав одне його повідомлення, де він по-простому сказав, що краще б було якби замість Кучми переміг Симоненко.
        • 2002.02.14 | Roller

          Re: !0-ть контактов в день.

          Фарбований Лис писав(ла):

          > Чесне слово, Юля викликає чи не найбільше поваги з усіх хто вийшов на килим, але поки що вона не долає 4%(!!), що прикро.

          Раскажите об этом десяти человекам, которые стоят в районе одного квадратного метра вокруг Вас, и она получит десять голосов. Плюс Ваш одинадцатый. И попросите их сделать тоже самое. Об этом просила Юля лично Вас.

          Ющенко пройдет и так, а Юлю треба поддержать. Симоненко пройдет и так, а Мороза треба поддержать. Часть электората любит голосовать за победителей. Рни могли бы помочь Юле стать им.
          Если это Ваше убеждение, вы будите искренни и Вам поверят.Главное не молчать.

          Есть такой способ . Набрать в карман 10 тенесных шариков. Они будут мешать и оттопыривать карман. Так вот, пока вы не поговорите с одним человеком, шарик не вытаскивайте. Вам придется поговорить с десятью людми в день.

          А теперь возьмите ручку и карандаш и прикинбте. Не сможете ли Вы сами , один привести Юлю к победе, если Вам , конечно захочется, и Вашему примеру последуют.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.02.14 | Фарбований Лис

            Re: 10-ть контактов в день.

            Ви пропонуєте працю для перемоги Юлі, ніби без цього весь можливий ресурс не задіяний...
            Всі працюють на повну викладку. І якщо вам здається, що хтось недопрацьовую, це свідчить тільки про веші завищені вимоги.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.02.14 | Roller

              Вы меня убедили.

              Фарбований Лис писав(ла):
              > Ви пропонуєте працю для перемоги Юлі, ніби без цього весь можливий ресурс не задіяний...

              Это я не адресно Вам. Для любителей. ниже я видел вопрос "как голосовать". Конечно, ангитация это дело профессионалов.

              > Всі працюють на повну викладку. І якщо вам здається, що хтось недопрацьовую, це свідчить тільки про веші завищені вимоги.

              Если это выглядит так как вы говорите, значит перестарался.Я не имею ни права, ни мысли навязывать кому-либо что-либо, хотя бы потому, что я не плачу за это деньги.А это уже работа, она требует оплаты.
              Ваш упрек принимается.
        • 2002.02.14 | Пані

          Re: Дійсно проста...

          Фарбований Лис писав(ла):
          > На минулих парламентських виборах найрадикальнішими в плані демократії були ПРП. Вони єдиніхто говорив про свободу особистості, відміну прописки і загальнолюдські цінності.

          Я за них і голосувала.

          > Найрадикальнішими в національному плані були КУН. Найрадикальніші в цілуванні Росії теж були не то слони не то славянє.
          > І що всі вони отримали????

          Якщо не помиляюся отримали 3,8%. Зрештою ПРП спромоглося утворити фракцію. Я не шкодую, що голосувала за них за наслідками діяльності тої фракції за минулі роки.

          > Чесне слово, Юля викликає чи не найбільше поваги з усіх хто вийшов на килим, але поки що вона не долає 4%(!!), що прикро.

          А хто сказав? Ви пам"ятаєте соціологічні розклади перед минулими виборами? Багато справдилося?

          Вже не кажучи про те, що навіть у тому, що публікують, похибка становить біля 2-х відсотків, що коригує результат на діапазон від "не проходить" до "проходить". До речі теж саме і про Мороза.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.02.14 | zinc

            Re: нєфіг примазуватись :-)

            > > На минулих парламентських виборах найрадикальнішими в плані демократії були ПРП. Вони єдиніхто говорив про свободу особистості, відміну прописки і загальнолюдські цінності.
            >
            > Я за них і голосувала.
            ...
            > Якщо не помиляюся отримали 3,8%. Зрештою ПРП спромоглося утворити фракцію. Я не шкодую, що голосувала за них за наслідками діяльності тої фракції за минулі роки.
            >

            тобто пройшли вони все-таки не завдяки Вашому голосу та аналогічним в багатомандатному окрузі. А Ваш голос пішов в основному в копілку тих, хто заважав їм у діяльності.
          • 2002.02.14 | Фарбований Лис

            Re: Дійсно проста...

            Пані, я поважаю Ваш вибір ПРП в минулому.
            То були перші вибори за пропорцією і про результатати вибору за вподобаннями мало хто знав наперед.
            ПРП утворила фракцію не завдяки набору 3%+, а незважаючи на...
            Із своїх 3% як мінімум один вони віддали комуністам.... :((

            >
            > Якщо не помиляюся отримали 3,8%. Зрештою ПРП спромоглося утворити фракцію. Я не шкодую, що голосувала за них за наслідками діяльності тої фракції за минулі роки.
            Ви ж не допомогли своїм голосом створити фракцію! Вона була створена з мажоритарників.


            > А хто сказав? Ви пам"ятаєте соціологічні розклади перед минулими виборами? Багато справдилося?
            Так, я пам*ятаю розклади, і соціологічні розклади справдились, якщо не брати до уваги аматорські чи придворні дослідження.

            > Вже не кажучи про те, що навіть у тому, що публікують, похибка становить біля 2-х відсотків, що коригує результат на діапазон від "не проходить" до "проходить". До речі теж саме і про Мороза.
            А про що говорить похибка? Вона говорить про можливий результат. Дійсно, похибка може мати + чи -. Але крайні значення плюсів та мінусів малоймовірні, хоча можливі. Похибка дає діапазон. всього навсього.

            Стає питання кому довіряти. Проценти не так вже і відрізняються від агенції до агенції, але як мінімум є те, що на перше місце виходить НУ, друге - комуністи, третє - жінки, потім ті хто проти всіх, далі ідуть "зелені, заедисти, СДПУ", інші, порядку не пам*ятаю... Осльки процент має стелю в 100, та при відносності рейтингів можна гшоворити, що НУ має рейтинг в 7 разів більший від Юлі чи в 4 рази вищий від едаків, і я кщо НУ матиме 17-20%, то заедисти мають біля 5, а Бюті - 2.5-3.
            Про процент Юлі можна говорити, що він +-2%, але відношення процентів між блоками стале, тобто на одного прихильника Юлі припалдає 7 прихильників НУ, при Юлиних 5% Ющенко мав би 35....
            Я щиро бажаю Юлі попасти в парламент, я нікого не вмовляю змінити пріоритети з Юлі на Ющенка, але я зараз не вірю в те що вона прохідна. Якби вона змогла виступати по ТВ то ситуація кардинально змінилась би, але це якби якби якби...
            Аналогічна ситуація з Омельченком.
            З СПУ ситуація гірша, бо в лівій частині КПУ, а в протестній - та ж Юля. В СПУ на відміну від Юлі навіть резерву немає.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.02.15 | Пані

              Re: Дійсно проста...

              Фарбований Лис писав(ла):

              > > Якщо не помиляюся отримали 3,8%. Зрештою ПРП спромоглося утворити фракцію. Я не шкодую, що голосувала за них за наслідками діяльності тої фракції за минулі роки.
              > Ви ж не допомогли своїм голосом створити фракцію! Вона була створена з мажоритарників.

              Я знаю. І що з того? Я повинна жалкувати за своїм тодішнім вибором тільки тому, що я проголосувала не за переможця? Втім про це у відповіді на інший ваш постинг.

              >
              > > А хто сказав? Ви пам"ятаєте соціологічні розклади перед минулими виборами? Багато справдилося?
              > Так, я пам*ятаю розклади, і соціологічні розклади справдились, якщо не брати до уваги аматорські чи придворні дослідження.

              Хто може підживіть мою пам"ять. Якщо я правильно памятаю, то ніхто не вгадав і близько результати ПЗП (їм давали набагато менше) та НДП (їм давали набагато більше). Це так?
        • 2002.02.14 | Остап

          За Юлю! Ющенко і сам пройде. (-)

      • 2002.02.14 | Наливайко

        Все вірно, додам ще 3 (три)копійчини

        Голосувати за Юлю, агітувати:
        - кого можливо - за Юлю,
        - кого неможливо загітувати за Юлю - за Ющенка,
        - кого можливо лише за когось з лівих - за Мороза,
        - хто взагалі являє собою кліничний випадок - проголосувати за кого завгодно, крім Єди і примкнулих до неї озимих об'єднаних жінок нової зеленої генерації.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.02.14 | Пані

          Повністю погоджуюся (-)

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.02.14 | sg

            A може хтось зробить такий документ, "Як голосувати?" (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.02.14 | Roller

              Re: A може хтось,- сама Тимошенко-, "Як голосувати?" (-)

              Хорошим материалом на тему как голосовать, может быть 15-ти минутное выступление Юлии Тимошенко. В нем она обращается с просьбой, чтобы ее обращение Вы довели до тех, кто не знает как голосовать. Еще лучще прокрутить ее ролик.Я не вижу в тексте контактного телефона, думаю его можно узнать.


              Виступ Юлії Тимошенко в ефірі УТ-1

              Вам пропонується текстова розшифровка виступу Юлії Тимошенко на Першому Національному каналі, що відбувся 13 лютого 2002-го року. В деяких частинах свого виступу Юлія Володимірівна повторювала ту суть, але іншими словами, що прозвучала в ролику Блоку Юлїї Тимошенко, що демонструвався на Першому Національному 11 лютого 2002-го року. Але не зважаючи на ті 15 хвилин надані їй законом для виступу вистачило їй щоб розвіяти міф про нинішню владу і можновладців..

              Нікому з простих політиків не вигідно, щоб людина знала реальність. Та я не зовсім звичайний політик, тому хочу вперше розповісти Вам правду. Не знаю Ваших політичних уподобань, мені не відомо, кому з політиків Ви симпатизуєте, але за великим рахунком це не має значення, бо правда позапартійна. Я заплатила дуже високу ціну за те, щоб мати право казати правду і переконана, що до якої партії Ви б неналежали, правда завжди буде Вам корисна. Зараз, Ви можете багато що змінити. Ці декілька хвилин законного часу я вперше маю в прямому ефірі і кожна хвилина для мене безцінна. За цю мить, Ми з вами повинні зрозуміти, що відбувається з нами і як організувати націю для перемоги.

              Тепер головне. В Україні існує три великі неправди в які примусили повірити кожну людину. Перша неправда, що всі сьогоднішні негаразди - руйнація, жебракування, приниження, безробіття є закономірними явищами так званного перехідного періоду, і що ось вже прийде момент, коли все само собою владнається та збудується - це цинічна та жорстока неправда, в яку вірити смертельно небезпечно. Навпаки, правда в тому, що щодня наша Україна і кожен з нас примусово позбавляється певної частки національних багатсв - позбавляється в наслідок державних зрад, будь-якиз протизаконних домовленностей, залежності та продажності вищих посадових осіб України, а іноді, просто в наслідок відвертої безглуздості. Те що у нас відбирають вже ніхто і не заяких обставин не збирається нам повертати. Вчора, у нас відібрали гроші, потужні промислові підприємства та можливість якісно захищати рідні кордони. Сьогодні, забрали землю, транзитні можливості та інформаційний простір. Завтра, відберуть інтелект, та врешті решт, наші спустошені душі. Ми навіть не помітимо для себе, як з великої потужної нації перетворюємося у натовп беззахистних та принижених людей. Хіба це можна назвати гордим словом "Незалежність". Але ще є час зупинити цей безглуздий розвиток подій. І Ми зобов'язані цей час не втратити. Друга неправда в тому, що хтось зовні Україні допоможе стати на ноги., а Ми, невірні, затомувавши подих, чекаємо світлого елементу чергової допомоги. Вже досить в це вірити, де наша гідність та вдача. Невже Ми на стільки недолугі, що не розуміємо - крім нас самих нам ніхто не допоможе. Є тільки один шлях привести до влади національний інтелект поєднаний з любов'ю до своєї землі. Давайте знайдемо в собі сили це зробити.

              Третя неправда - це так званна загроза нестабільності вдержаві, або навіть громадських заворушень у випадку, якщо Кучма та його оточення програють вибори. Так, дійсно, пожвавлення буде, але воно буде схоже на народне святкування в честь визволень.0 Нестабільність і заворушення іншого готунку неможливі, бо чиновники всіх рівнів забудуть про Кучму зразу після підрахунку голосів і будуть думати виключно про себе. Тому згідно з досвідом цивілізованих країн, чим частіше законно змінюються владні команди, тим стабульніше та заможніше живе народ. Не бійтись таких змін - альтернатива існуючим посадовцям вже сформована і рік нашої роботи в Уряді це повністю довів. Вибори до Верховної Ради 31 березня дадуть відповідь на головне питання - або Ми прибираємо зневіру, боягузство і перемагаємо, або будемо полохливими кріпами і надалі. А тоді, хіба не байдуже, хто буде господарем - Кучма чи його гідний наступник, Росія чи інша потужна держава, свої стерв'ятники будуть панувати чи чюжі. Повірте, це дійсно буде вже несуттєво. А поки, мирний, законний, конституційний шлях змінити владу у Ваших руках. Ніхто Вам не зіпсує перемоги, крім Вас самих. Але ж я хочу дати Вам зараз чіткі знання, як перемогати, щоб Ви володіли ними краще, ніж будь-який політик. Я хочу щоб нація фахово об'єдналася для перемоги. Одже перше - всього до Верховної Ради обирається 450 народних депутатів. Ви будете мати два бюлетені. Один з них з переліком партій та блоків. Обираючи одну політичну силу в бюлетені, Ви приведите до Парламенту 225 народних обранців, половину від необхідної кількості. Леонід Кучма чудово знає свій реальний рейтинг довіри і тому Він не став називати політичний виборчий блок своїм ім'ям. Він створив десятки партій з гарними назвами, які мають намір привести до парламенту прокучмовські групи. Щоб не програти, Ми повинні знати всю цю вартію в обличчя. Ось їх перелік: "Соціал-демократична партія (о)", "За єдину Україну", "Жінки за майбутнє", "Нова генерація", "Партія зелених України", "Демократичний Союз" та багато багато інших. Я б хотіла запропонувати спрощенний рецепт, як фатально не помилитися, як розпізнати - не голосуйте за партії з красивими назвами, красивута нав'язливу телерекламу та красиві, але ж пусті назви. Це партії - сто відсотково партії влади. І взагалі, голосуйте не за партії, а за лідерів, яких Ви знаєте і яким Ви довіряєте. Друге - головна можновладна армія буде рватися до Верховної Ради, по так званним, можаретарним округам. Це другий бюлетень з вказаними прізвищами кандидатів і це ще 225 депутатів - друга половина. Цих кандидатів в депутати від влади Ви дуже легко впізнаєте - за них Вас будуть заохочувати та примушувати голосувати Ваші керівники. Ці кандидати будуть організовувати яскраві концерти, засипати округи коштами, дармовими ліками, їжею, речами, комп'ютерами, будувати потужні водопроводи. Рецепт, як з цим боротись дуже простий - беріть все, що вони дають, бо це робиться за рахунок бюджетних або тіньових коштів, воно і так вам належить. Але ж ніколи не голосуйте за цих кандидатів і за ці нікчемні подачки вони купують право грабувати вас і надалі, без перешкод руйнувати нашу країну, нівичети нашу долю. Тепер, коли Ви знаєте їх команду в повному складі не дайте себе обдурити, не продовайте свій голос. Проголосуйте за кандидата, що іде на вибори від тієї партії, у яку Ви вірите, проголосуйте саме за нього. Навіть якщо він виглядає скромно, не розкидається коштами і не проголошує гарних слів з трибуни. Він у Верховній раді посилить ту політичну команду, яку Ви обрали.

              Наступне. Сьогодні в Україні є тільки три політичні сили, які можуть стати реальною альтернативою кланово-кримінальному конгломерату. Перша сила лівого спрямування - це блок Олександра Мороза. Якшо Ви симпатизуєте лівим, то замість комуністів або Вітренко підтримайте краще блок Мороза. Друга сила правоцентристська, створена на базі Руховських партій - це Блок Віктора Ющенка, який поки що тримається від повного поглинання Кучмою. Третя політична сила - це блок, який очолюю я. Ці три політичні сили безумовно будуть в парламенті, але чим ширше вони будуть там представлені, тим швидше наступить перемога здорового глузду та справедливості.

              Четверте. Знайдіть в собі мудрість не вірити інформаційним програмам телебачення. Телебачення незалежне від влади і кріміналітету нема. П'яте і головне. Не залишайтесь осторонь, терміново долучайтеся до забезпечення перемоги. Є дві впевненні можливості працювати. Перша можливість - переконайте хоча б десяток людей навколо себе як голосувати і що робити. Друга можливісь - це стати спостерігачем на вашій виборчій дільниці. Не сподівайтесь на інше. Зробіть це саме найближчими днями. І всім Світом, вісм Народом не допустити фальсіфікації виборчой кампанії. Я впевнена, фальсіфікація на цей раз не пройде, ми достатньо для цього працюємо, але влада на це навіть не розраховує. Ось власне і все. Тепер Ви твердо знаєте правду. Знаєте що робити. І те, як складеться Ваше життя тепер залежить виключно від Вас. Моя мета, організувати націю для перемоги. Досвід роботи на посаді голови Бюджетного комітету Верхоаної Ради та Віце Прем'єр-Міністра в Уряді свідчить про те, що всього за три роки Україна може стати потужною заможною державою. Потрібно лише привести до влади відданих справі людей. Ми знаємо, що нас будуть знищувати в жахливому бруді та у відвертих наклепах, але це не має для нас значення. Нам не потрібні марнославні посади та дешева популярність. Нам не важливо вважатися переможцями чи першими. Ми не залежемо від штучного визнання, суб'єктивної поваги або улеслевих нагород. Ми не будемо лякливо озиартись, втрачати темп, неповернемо назад. Ми хочемо і можемо допомогти. Ми будемо це робити незалежно від того, де і в який момент будемо перебувати - будемо працювати в Парламенті чи в підпіллі, у владі чи в опозиції, в президентському палаці чи у в'язниці за переконання. Ми ті, хто віданні справі ідти до кінця. Терпіти залишилось не довго. Весна обов'язково прийде.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.02.15 | Пані

                Ви праві. Краще не скажеш.

                Я бачу, що цей текст вже поставили у статті, так що мені робити нічого. Крім того, щоб мабуть вибрати усі тексти з "інструкціями як" та викинути окремою темою на розробки, що я і зроблю.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.02.15 | Roller

                  Re: Ви праві. Краще не скажеш.

                  Пані писав(ла):
                  > Я бачу, що цей текст вже поставили у статті, так що мені робити нічого. Крім того, щоб мабуть вибрати усі тексти з "інструкціями як" та викинути окремою темою на розробки, що я і зроблю.

                  Поднятый вами вопрос обсуждался, но Вас я не видел.

                  § І ще про політичну націю (33) Пані ®. 07-02-2002 01:29
                  § Ага. (13) Roller . 07-02-2002 09:44
                  § Re: Спочатку про термінологію: що таке політична нація? (21) Максим’як . 08-02-2002 19:59
                  · що таке політична нація? (18) Mary . 08-02-2002 20:23
                  o Re: Якщо ми заліземо в ці дебрі, то ніколи не

                  Извините, если "перебил малину".
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2002.02.15 | Пані

                    Бачила. Приєднаюся

                    Мене не було, а потім голова була зайнята іншим. Здається найближчими днями мене тут буде більше. Дуже дякую, що підтримали та продовжили ту дискусію.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2002.02.15 | Roller

                      Re: Бачила. Приєднаюся

                      Пані писав(ла):
                      > Мене не було, а потім голова була зайнята іншим. Здається найближчими днями мене тут буде більше. Дуже дякую, що підтримали та продовжили ту дискусію.

                      Нема за що. Тим більш тема далеко не вичерпана.
        • 2002.02.14 | zinc

          Re: додам ще 3 (три) старих копійчини

          колись давно, майже рівно за рік до виборів, які будуть, розродилася моя свідомість такими придумками. НМОД вони і зараз актуальні, особливо, якщо їх ще доопрацювати.

          http://maidan.org.ua/n/arch/991193100


          agitation (англ.) -- агітація, збентеження, збудження, хвилювання, тривога


          Міні-агітки:

          НЕ ГОЛОСУЙ ЗА МОРОЗА/ЮЩЕНКА
          Якщо ти знаєш, що він збрехав або вкрав

          ГОЛОСУЙ ЗА СДПУ(о)
          Якщо ти думаєш, що Медведчук та Суркіс – чесні люди

          ГОЛОСУЙ ЗА “ТРУДОВУ УКРАЇНУ”
          Якщо Деркач, Тигіпко, Пінчук асоціюються в тебе з трудом

          ГОЛОСУЙ ЗА БУДЬ-ЯКУ “ДЕМОКРАТИЧНУ” АБО “НАРОДНУ” ПАРТІЮ
          Якщо тобі – все те золото, що блищить

          ГОЛОСУЙ ЗА КОМУНІСТІВ
          Якщо ти не хочеш знати скільки депутатів-комуністів є капіталістами.
          Якщо ти бачив їх в перших рядах борців з Кучмою
          Якшо ти не знаєш хто врятував Потебенька та “потопив” Ющенка

          “Хто не жалкує за СРСР – той не має серця, хто хоче його повернути – той не має голови”
          О. Мороз

          “МАЄМО ТЕ, ЩО МАЄМО” – Л. Кравчук
          а що залишось тобі ?

          НЕ ЙДИ НА ВИБОРИ
          Якщо в тебе і так все добре
          Якщо при владі ті, хто потрібно
          Якщо ти той один з дванядцати, хто за Кучму
          Якщо ти впевнений, що нічого не зміниться – з тобою точно не змінеться

          ГОЛОСУЙ ЗА ПАРТІЮ АЗАРОВА
          Якщо ти платиш податки, щоб тебе дурили за твої ж гроші
          Якщо ти хочеш, щоб твої діти стали павліками морозовими

          ПІДТРИМАЙ ТИХ, ХТО ПІДТРИМУЄ КУЧМУ
          Якщо ти хочеш, щоб твої діти матюкалися, брехали, та забирали в людей гроші

          СДПУ(о) ПЕРЕТВОРИТЬ КРАЇНУ
          На склад туалетів

          ГОЛОСУЙ ЗА СИЛЬНУ ВЛАДУ
          Яка відіб’є тобі печінки за власну думку і вб’є, якщо насмілишся говорити

          НЕ ЙДИ НА ВИБОРИ
          Якщо ти думаєш, що немає кращих за тих, хто зараз при владі

          ВЕРХОВНА РАДА – ГОВОРИЛЬНЯ
          Правда лише вона може законно усунути Кучму

          ТИ – БАРАН ???
          Чому ж тоді нас стрижуть як отару ?

          НЕ ВІРИШ НІКОМУ ?
          Може годі дивитись на світ очами олігархічних та кучмістських каналів ?

          ВИРІШИВ ЗА КОГО ГОЛОСУВАТИМЕШ ?
          А ти можеш його уявити в ролі слуги народу, а не поганяча ?

          КОМУ ВІРИТИ ? КОМУ НІ ?
          Вір собі, а не пропаганді.

          10 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
          а при владі все ті ж

          ВИБИРАЙ
          Не по назвах та прапорах, а по ділах

          ГОЛОСУЙ ЗА ПАРТІЮ ЗЕЛЕНИХ
          Якщо ти знаєш хоч про щось, чим вони допомогли екології
          Якшо ти думаєш, що для них це теж - колір Природи, а не грошей

          ХТО Ж ВСЕ-ТАКИ З’ЇВ НАШЕ САЛО ???
          Пілказка: москалі не при чому.

          ГОЛОСУЙ
          За людину з совістю
          За того, з кого твої діти могли б брати приклад
          Бо народ – це ти
      • 2002.02.14 | Shooter

        ...+ ideal'nyj rezul'tat

        Jul'a - 4.01%
        Moroz - 4,01%
        NU - jaknajbil'she

        Bo i Jul'a, i Moroz (jakshcho projdut' u VR) pryrecheni buty "chystoji vody trybunamy", kotri budut' ne v zmozi xoch jak-nebud' vplyvaty na xid podij.

        IMHO, Pani, povertajuchys' do tablychky v ZN. Z vidpovidej Juli vydno pevna tendencija: jiji cikavyt' post Kuchmy v tomu vyhl'adi, jakyj vin je s'ohodni. Navit' ne parlaments'ko-prezydents'ka respublika, de holovna vidpovidal'nist'za formuvann'a i diji vykonavchoji vlady pokladajet's'a na parlaments'ku bil'shist'.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.02.14 | Пані

          це вже щось

          Shooter писав(ла):
          > Jul'a - 4.01%
          > Moroz - 4,01%
          > NU - jaknajbil'she

          Нарешті ви згодні бачити Юлю і Мороза у парламенті.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.02.14 | Shooter

            :):

            A koly ce ja ne buv zhoden jix tam bachyty?

            Nahadaju Vam, shcho shche v travni-chervni mynuloho roku ja prohnozuvav 25% NU + 15% Juli i Morozu (razom).

            Shkoda, shcho ostanni iz zavdann'am ne spravylys'...;):

            IMHO, rezul'tat, jakyj ja navodyv - ideal'nyj. Shvydshe bude tak, shcho z dvox xtos' odyn projde v parlament. Shcho pozbavyt' Jushchenka joho 1-2%.

            P.S. Ja navit' vzhe zmyryvs'a z tym, shch Moroz vykorystovuje majors Kol'u i smert' Honhadze nasampered u svojix cil'ax. Jakshcho jomu to s'ohodni dopomozhe pro(jty)povzty v parlament - xaj vykorystovuje, my vzhe jakos' na pivtora mis'ac'a prymruzhym oko...
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.02.14 | Пані

              ну-ну

              Shooter писав(ла):

              > IMHO, rezul'tat, jakyj ja navodyv - ideal'nyj. Shvydshe bude tak, shcho z dvox xtos' odyn projde v parlament. Shcho pozbavyt' Jushchenka joho 1-2%.

              З мене гадалка ніяка, але насмілюся нагадати, що пройдуть обидва.

              Щодо мінус Ющенкові - то в вас щось не тоє. Люди, що вирішили голосувати за Юлю або Мороза за жодних обставин не проголосували б за Ющенка. Скоріше вже за клоин комуняк (зліва) або Яблуко, КОП чи інші праві формування.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2002.02.14 | Shooter

                Re: ну-ну

                Пані писав(ла):
                > Shooter писав(ла):
                >
                > > IMHO, rezul'tat, jakyj ja navodyv - ideal'nyj. Shvydshe bude tak, shcho z dvox xtos' odyn projde v parlament. Shcho pozbavyt' Jushchenka joho 1-2%.
                >
                > З мене гадалка ніяка, але насмілюся нагадати, що пройдуть обидва.

                Mozhlyvo. Tut by ja postavyv na Vas i na sebe 1:1 :):

                >
                > Щодо мінус Ющенкові - то в вас щось не тоє. Люди, що вирішили голосувати за Юлю або Мороза за жодних обставин не проголосували б за Ющенка. Скоріше вже за клоин комуняк (зліва) або Яблуко, КОП чи інші праві формування.

                Ne skazhit'. Ne vsi 3,99% :): by holosuvaly za Juschenka, ale chastyna (znachna u vypadku Juli) taky by holosuvala za n'oho.

                Nu ale to vzhe ne tak sutt'evo.

                P.S. Chesno kazhuchy, v mene je bazhann'a zaproponuvaty tut, na Maidani, prypynyty peredvybornu agitaciju za 2 tyzhdni do vyboriv - vyhl'adaje, shcho vsi vzhe znajut', za koho holosuvatymut'. I ci, za koho holosuvatymut', tak chy inakshe je "nashymy".
              • 2002.02.14 | Mary

                Дозвольте не погодитися

                > Щодо мінус Ющенкові - то в вас щось не тоє. Люди, що вирішили голосувати за Юлю або Мороза за жодних обставин не проголосували б за Ющенка. Скоріше вже за клоин комуняк (зліва) або Яблуко, КОП чи інші праві формування.

                А це чому? Тому що Ющенко не досить радикальний, а ті, хто голосуватимуть за Юлю і Мороза голосують за них за правилом допустимої радикальности? Я думаю, що більшість "нормальних" якраз і вибирають між трьома, досить серйозно розглядаючи всі три кандидатури. Я, наприклад, якщо взагалі голосуватиму, то проголосую за Ющенка, лише з тої причини, що ні Юлі, ні Морозу не довіряю. Але якби в радикальному крилі був хтось, хто би викликав в мене хоч би таку ж довіру в свою практичну порядність і вірність демократії як Ющенко, я би не вагаючись проголосувала за когось радикальнішого ніж Ющенко.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2002.02.15 | Рoман ShaRP

                  Re: Пані Мері та прихильникам Ющенка присвячується

                  Попереджали давно, жалко, я не вірив. Але тепер маю змогу наочно переконатися.

                  Зараз по моєму рідному Києву вже висять афігітельного розміру агітки Ющенка з чесним полум*яним поглядом, поряд з ними -- агітки "нашого" депутата, у минулому -- опозиціонера, а нині (з 99-го) СС Умєльченковсього прихвостня, голови міської організації ПРП, ще одної "підстилки".

                  Проти агітації НУ плакатики "за_є*у_нів" виглядають сирітськими.

                  Зблокувавшись з СС Умєльченком ВАЮ остаточно підтвердив "діагноз" :
                  Давно звонили звоники і було їх багато, і дзвеніли вони, як один "Ющенко -- то є ВЛАДА".

                  У мене є свої очі, і , най я не маю так само дуже великих причин багато довіряти Морозу чи Тимошенко, я БАЧУ, хто ВЖЕ ПОЧАВ використувати адмінресурс у Києві.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2002.02.15 | zinc

                    Re: тим у кого в сраці свербить

                    [маячня пропущена]

                    а тобі хотілося б щось скрізь так було:

                    Ющенка зняли

                    Наша Полтава, 14.02.2002, 17:24

                    Біг-борди лідера виборчого блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка чимось не подобаються керівництву Кременчуцького залізничного вокзалу.

                    Близько 16 години 13 лютого на розі вул. Першотравневої - Халамінюка біля залізничного вокзалу невідомі особи у робітничому одязі наполегливо, із захопленням зривали наклеєний вранці виборчий плакат лідера блоку "Наша Україна" Віктора Ющенка.

                    За наявною інформацією, вказівку зірвати плакат Ющенка роботяги отримали від керівництва Кременчуцького залізничного вокзалу. Це підтвердив і керівник міського рекламного агенства "Мобіс" Юрій Любченко. Його фірма займалася розклеюванням біг-бордів Віктора Ющенка в Кременчуці.

                    За словами Любченка, посадовець, який назвався директором вокзалу спочатку попрохав його зняти щойно наклеєний плакат. Коли Юрй Любченко відмовився це зробити, адміністрація вокзалу, схоже знайшла інших "виконавців бажань". У керівництві залізничного вокзалу цю інформацію відмовляються коментувати.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2002.02.15 | Рoман ShaRP

                      Re: тим, у кого свербить за чиєсь крісло.

                      Історія з реального життя.

                      Зустрічаються дві подруги, перша робить на заводі:
                      "Ой, де ж то наша зарплатня, вже стільки не бачили" ...
                      Друга: "А в нас!" , -- а працює вона в типографії, і на дворі -- вибори.

                      Ніщо не береться з нізвідки і не йде в нікуди. Передвиборча бриклама -- профукані на ентропію, словесний понос бюджетні гроші, в тому числі і зо сплаченого мною ПДВ.

                      Якого яка я маю любити цей цирк з розподілом "потфелів"?
                      І якого яка я маю любити провладного Ющенка?

                      (За мене можете не турбуватися, я на цих виборах вже підзаробив, і без плакатів).
                  • 2002.02.15 | Олександр

                    Re: Пані Мері та прихильникам Ющенка присвячується

                    Рoман ShaRP писав(ла):
                    > Зблокувавшись з СС Умєльченком ВАЮ остаточно підтвердив "діагноз"
                    Який ? Вміння знаходити собі сильних союзників ? Мені б такий "діагноз"... :)
                    :
                    > "Ющенко -- то є ВЛАДА".
                    Ваші слова - та Богу у вуха. :) Вам не подобається Омельченко ? Добре, назвіть тоді іншого _реального_ мера Києва...
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2002.02.17 | Рoман ShaRP

                      Про іншого реального ...

                      добре, назвіть "іншого реального" президента України.

                      То, що там кучма, а там Умєльченко -- не є свідоцтвом того, що вони найкраще підходять до своїх посад.

                      Аж ніяк.

                      Швидше, свідчать про то , що в зоні UA свободи вибору ДУЖЕ МАЛО.
                • 2002.02.15 | Andrij

                  Радикально!

                  Mary писав(ла):
                  > Але якби в радикальному крилі був хтось, хто би викликав в мене хоч би таку ж довіру в свою практичну порядність і вірність демократії як Ющенко, я би не вагаючись проголосувала за когось радикальнішого ніж Ющенко.

                  До цього місця все було прозоро та точно. Але такі у нас люди. Люблять показати ориґінальність думок. Ну хто ж мене поважатеме, якщо я нерадикалом назвуся? Кому це потрібно, дві чи три партії, та щоб всі за Україну? Нам треба принаймні десять. Ті, що "за владу", щоб казали "За єдину/багату/законну/красиву/... Україну". Уявляю собі, "Голосуйте За Єдину Америку. Дайош Даб'я Буша!".

                  70% населення -- радикали. У підсумку маємо радикальну економіку, чиновників, міліцію, та навіть президента. Усі хитро дивляться на своє оточення та грають у віртуальний покер. Ось видам указ про звільнення голови Києва, що буде? Якщо щось не те, вдам дурня. Мов, не я це, це вони. Я в Сибір, а там зв'язок там поганий.
                • 2002.02.15 | Roller

                  Re: Дозвольте не погодитися

                  Mary писав(ла):
                  Але якби в радикальному крилі був хтось, хто би викликав в мене хоч би таку ж довіру в свою практичну порядність і вірність демократії як Ющенко, я би не вагаючись проголосувала за когось радикальнішого ніж Ющенко.

                  А чем Вам не нравится Юля? Меня ваше недоверие к ней настораживает.
                  Убедите меня, что Ющенко лучше.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.02.15 | Englishman

          Vy zhartuete?

          Shooter писав(ла):
          > Jul'a - 4.01%
          > Moroz - 4,01%
          > NU - jaknajbil'she

          Nevzhe Vy dumaete, scho vlada dozvolyt' projty Yuli i Morozu z takymy vidsotkamy? Dumaju, scho ni. Tomu nabyraty REAL'NO jim trema nabagato bil'she. Scho dlya c'ogo treba robyty? Pravyl'no, golosuvaty :-)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.02.15 | Shooter

            Ni, idealizuju :) (-)

  • 2002.02.14 | Рoман ShaRP

    Не просто конструктивізму, а й зі СТАБІЛЬНИМ розвитком (істор.)

    Усі капіталістичні формації після епохи дикого накопичення капіталу та неодноразового перерозподілу його та влади бажали "спочити" "легалізовано" -- тобто, робили вигляд, що вкрадене то не вкрадене, вішали масам на вуха оберемки локшини про "рівні права та можливості", "розвиток", "конструктивізм" [та яка ж може бути "опозиційність"!!!].

    Нічого дивного, що використовується "легалізатор" з "тіпа-чесним поглядом". От тільки з-за спини ідола все яскравіше та яскравіше проглядають "ба, знакомиє всє ліца".
  • 2002.02.15 | Englishman

    Os' de sovkovist' projavlyaet'sya.

    V usih normal'nyh demokratychnyh krajinah opozycija rozumiet'sya jak absoljutno neobhidna syla dla pidtramannya politychnoji rivnovagy. I til'ky u nas vona e majzhe lajkoju v leksykoni "pomirkovanyh".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.02.15 | ilia25

      Не у нас, а у Ющенка. І не совковість, а лицемірство.

      Englishman писав(ла):
      > V usih normal'nyh demokratychnyh krajinah opozycija rozumiet'sya jak absoljutno neobhidna syla dla pidtramannya politychnoji rivnovagy. I til'ky u nas vona e majzhe lajkoju v leksykoni "pomirkovanyh".

      Це вже далеко не перший раз, коли слово "опозиція" звучить у Ющенка як лайка. Власне початок ця традиція бере ще з заяви трьох. Після цього його клятви у вірності демократії виглядають як цинічна брехня. Що, доречі, теж вже давно перетворилась на традицію.
    • 2002.02.15 | Shooter

      Re: Os' de sovkovist' projavlyaet'sya.

      > V usih normal'nyh demokratychnyh krajinah opozycija rozumiet'sya jak absoljutno neobhidna syla dla pidtramannya politychnoji rivnovagy. I til'ky u nas vona e majzhe lajkoju v leksykoni "pomirkovanyh".

      :): "U vsix normal'nyx... "- i dali za tekstom. V postsovic'kyx sxidnojevropejs'kyx, na zhal', takoho ne sposterihajet's'a (krim Baltiji). Krim toho, v "usix normal'nyx..." inakshe orhanizovana systema vlady - tomu to v nyx i je "vlada i opozycija"

      U zhadanyx zhe zh "ne zovsim nomal'nyx" je dva shl'axy: abo buty "marginal'noju opozycijeju", bez zhodnyx vazheliv vplyvu na bud'-shcho;
      abo buty "konstruktyvnoju opozycijeju", kotra, stavshy (vysokojmovirno) vladoju v nedalekomu majbutn'omu, zabezpechyt' transformaciju politychnoji systemy "v normal'nu".

      IMHO, nahadaju, shcho jak minimum v odnoho z dvox lideriv "neprymyrymoji/marginal'noji" opozyciji (mova pro Jul'u) bazhann'a "vnormuvaty" politychnu arenu Ukrajiny ne sposterihajet's'a - chytaj "tablychku Dzerkala Tyzhdn'a".
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2002.02.15 | Englishman

        2 zauvazhennya:

        Ja rozumiju, scho Yuschenka vy zavzhdy zahyschaete, ale... Jakscho vin ne bude chute nijakoji krytyky vid svojih poryhyl'nykiv, vin bude chastishe pomylyatysya, chy ne tak (vse zh spodivajusya, scho vin schyro pomylyaet'sya, a ne je pidloju ljudynoju)

        Shooter писав(ла):
        > :): "U vsix normal'nyx... "- i dali za tekstom. V postsovic'kyx sxidnojevropejs'kyx, na zhal', takoho ne sposterihajet's'a (krim Baltiji). Krim toho, v "usix normal'nyx..." inakshe orhanizovana systema vlady - tomu to v nyx i je "vlada i opozycija"

        Ja pro postsovic'ki krajiny nixchogo ne kazav. J napysav pro konkretnyj vypadok projavu sovkizmu "prozahidnym" ukrajins'kym politykom Yuschenko. Bil'sh nichogo :-) Zdaet'sya, Yuschenko vzagali ne rozumije vazhlyvosti stanovlennya dejakyh politychnyh instytucij (jak-to opozyciji). Bils'se togo, vin v c'omu pidigrue Kuchmi i nomenklaturi. Cya filosofija u nas isnuje sche z Kravchukivs'kyh chasiv : scho ne gurtuet'sya navkolo presydenta, to nepatriotychno.

        > U zhadanyx zhe zh "ne zovsim nomal'nyx" je dva shl'axy: abo buty "marginal'noju opozycijeju", bez zhodnyx vazheliv vplyvu na bud'-shcho;
        > abo buty "konstruktyvnoju opozycijeju", kotra, stavshy (vysokojmovirno) vladoju v nedalekomu majbutn'omu, zabezpechyt' transformaciju politychnoji systemy "v normal'nu".
        >
        > IMHO, nahadaju, shcho jak minimum v odnoho z dvox lideriv "neprymyrymoji/marginal'noji" opozyciji (mova pro Jul'u) bazhann'a "vnormuvaty" politychnu arenu Ukrajiny ne sposterihajet's'a - chytaj "tablychku Dzerkala Tyzhdn'a".

        Sprava v tomu, schjo u zgadanij rozmovi Yuschenko protystavlyae terminy "konstruktyvizm" ta "opozycija". Vin ne zgadue terminu "konstruktyvna opozycijya". Bachyte, do chogo ja vedu ? :-)

        Ja vzhe ne zgaduju shkidlyvist' Yuschenkovs'koji nezgrabnoji rytoryky po vidnoshennyu do potencijnyh partneriv po vyborah. Ale pro ce vzhe napysno bulo vysche.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2002.02.15 | Shooter

          Re: 2 zauvazhennya:

          > Zdaet'sya, Yuschenko vzagali ne rozumije vazhlyvosti stanovlennya dejakyh politychnyh instytucij (jak-to opozyciji).

          :): Ne bud'te smishnym. Sama pryroda "normal'noji" prezydents'ko-parlaments'koji respubliky peredbachaje instytut "vlady" i "opozyciji". Tomu - znovu zh taky do tijeji samoji DzT tablychky. A ot "prezydents'ka" respublika, za jaku ratuje "neprymyryma" Jul'a - ce te samisin'ke, shcho s'ohodni, til'ky pomin'ani aktory. Jaki zh aktory - hl'an'te na pershyx 16 l'udej spysku BJUti, de til'ky 5 - ne z Bat'kivshchyny.

          > Sprava v tomu, schjo u zgadanij rozmovi Yuschenko protystavlyae terminy "konstruktyvizm" ta "opozycija". Vin ne zgadue terminu "konstruktyvna opozycijya". Bachyte, do chogo ja vedu ? :-)

          :): Ne bavtys'a v slova. A sudit' za dijamy, kotri je nastupni: formuvann'a potuzhnoji politychnoji syly, kotra boret's'a za vladu, i kotra abo bude vladoju, abo bude v opozyciji do vlady. Ale dl'a c'oho spochatku treba "okreslyty normal'nu vladu" (xochete - bil'shist' v parlamenti, kotra nese vidpovidal'nist' za diji jiji ur'adu)
          Krim toho, nahadaju Vam, shcho Jushchenko tezh tverdyv, shcho joho blok je opozycijeju do suchasnoji vlady i systemy (omynajuchy pry c'omu personifikaciji).

          > Ja vzhe ne zgaduju shkidlyvist' Yuschenkovs'koji nezgrabnoji rytoryky po vidnoshennyu do potencijnyh partneriv po vyborah. Ale pro ce vzhe napysno bulo vysche.

          :): I disjsno - ce zh Jushchenko nazyvav SPU reakcijnishoju za KPU.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2002.02.15 | Shooter

            + tut pochytajte

            http://www.pravda.com.ua/?20214-3-new

            Z kym spivprac'uje Jul'a.
          • 2002.02.15 | Englishman

            Julya e tezh produkt systemy, meni ne podobajet'sya

            jiji avtorytarnist'. Vony obydva ne rozumijut' vazhlyvosti formuvannya syl'nyh partij na ideologichnij osnovi, ne rozumijuchy pry c'omu scho ce potencijno vede do avtorytaryzmu. Ale same Yuschenka bagato ljudej vvazhajut' potencijnym "ryativnykom naciji", pry c'omu ne spryjmajuchy bud'-yakoji krytyky.

            Shooter писав(ла):
            > > Zdaet'sya, Yuschenko vzagali ne rozumije vazhlyvosti stanovlennya dejakyh politychnyh instytucij (jak-to opozyciji).
            >
            > :): Ne bud'te smishnym. Sama pryroda "normal'noji" prezydents'ko-parlaments'koji respubliky peredbachaje instytut "vlady" i "opozyciji". Tomu - znovu zh taky do tijeji samoji DzT tablychky. A ot "prezydents'ka" respublika, za jaku ratuje "neprymyryma" Jul'a - ce te samisin'ke, shcho s'ohodni, til'ky pomin'ani aktory. Jaki zh aktory - hl'an'te na pershyx 16 l'udej spysku BJUti, de til'ky 5 - ne z Bat'kivshchyny.
            >
            > > Sprava v tomu, schjo u zgadanij rozmovi Yuschenko protystavlyae terminy "konstruktyvizm" ta "opozycija". Vin ne zgadue terminu "konstruktyvna opozycijya". Bachyte, do chogo ja vedu ? :-)
            >
            > :): Ne bavtys'a v slova. A sudit' za dijamy, kotri je nastupni: formuvann'a potuzhnoji politychnoji syly, kotra boret's'a za vladu, i kotra abo bude vladoju, abo bude v opozyciji do vlady. Ale dl'a c'oho spochatku treba "okreslyty normal'nu vladu" (xochete - bil'shist' v parlamenti, kotra nese vidpovidal'nist' za diji jiji ur'adu)
            > Krim toho, nahadaju Vam, shcho Jushchenko tezh tverdyv, shcho joho blok je opozycijeju do suchasnoji vlady i systemy (omynajuchy pry c'omu personifikaciji).


            Diji, chesno kazhuchy, poky scho ne vrazhajut'... Hiba scho legendy hodyat'... :-)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.02.15 | Shooter

              produkty systemy

              Englishman писав(ла):

              Vsi my - jiji produkty. :): A jak vy znajete, "strybky" v rozvytku suspil'stva ridko zakinchujut's'a uspixom.

              > Diji, (Jushchenka) chesno kazhuchy, poky scho ne vrazhajut'... Hiba scho legendy hodyat'... :-)

              Ta choho ne vrazhajut'..NBU, PM i pid 20 % rejtyng NU - taky vrazhajuche :):
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2002.02.17 | andriy

              Дуже точне зауваження, до речі!

              Englishman писав(ла):
              > Julya e tezh produkt systemy, meni ne podobajet'syajiji avtorytarnist'. Vony obydva ne rozumijut' vazhlyvosti formuvannya syl'nyh partij na ideologichnij osnovi,

              О! Золоті слова!

              > ne rozumijuchy pry c'omu scho ce potencijno vede do avtorytaryzmu.

              А ось у цьому місці я б не квапився з висновками. Може і навпаки: розуміють, і це їх влаштовує.

              > Diji, chesno kazhuchy, poky scho ne vrazhajut'... Hiba scho legendy hodyat'... :-)

              Еге ж.
  • 2002.02.15 | валентинка

    Поцілунок у кучму

    /


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".