Останнє попередження українським владоможцям
02/18/2002 | Максим’як
Останнє попередження українським владоможцям
Богдана Костюк
Київ, 18 лютого 2002 - Візит в Україну “залізної леді” американської зовнішньої політики – Мадлен Олбрайт на чолі делегації Національного демократичного інституту США і у Києві, і у Вашингтоні вважають своєрідним “останнім попередженням” українським владоможцям напередодні парламентських виборів. Рішучість і безкомпромісність Мадлен Олбрайт стали їй у пригоді під час зустрічей у Києві і з чільними керівниками держави, і з лідерами політичних партій та блоків.
Мадлен Олбрайт у Києві нагадувала тайфун, який сколихнув політичний істеблішмент української держави і зруйнував остаточно імідж України як держави, що проголосила своїм кредо демократичний розвиток. Зустрічі “залізної леді” з Вашингтона з президентом Леонідом Кучмою, прем’єром Анатолієм Кінахом, міністром закордонних справ Анатолієм Зленком, головою Центрвиборчкому Михайлом Рябцем і з лідерами політичних партій засвідчили: міжнародній спільноті уривається терпець спостерігати за тим, як українська влада знищує паростки демократії у державі і як набирається сили автократія.
Звідси – і залізні нотки у голосі пані Олбрайт, і суворі рекомендації, які, за підсумками свого візиту до України підготували для офіційного Києва американські оглядачі. За словами Мадлен Олбрайт, ці рекомендації спрямовані на те, щоб допомогти владі зупинити негативні тенденції, які відбуваються протягом виборчих перегонів.
Мадлен Олбрайт, зокрема, зазначила:
“Рекомендації спрямовані на те, щоб надалі уникнути брутальних методів ведення виборчої кампанії, відкрити громадянам та усім без винятку кандидатам інформаційний простір, зупинити цькування журналістів і, у підсумку, повернути довіру українських громадян до влади”.
Адже, на думку членів делегації НДІ, самого лише виборчого законодавства недостатньо, влада повинна продемонструвати політичну волю для створення прозорого законодавчого середовища. Нині цього не спостерігається, Мадлен Олбрайт довелося озвучити суворий висновок своїх колег:
“На цей момент незрозуміло, чи стануть вибори 31-го березня рішучим кроком до демократичних перетворень в Україні. Ми спостерігаємо прогрес у створенні законодавчої виборчої бази, але нас непокоять методи застосування законодавства на практиці”.
Пані Олбрайт зазначила, що у Києві та регіонах американські спостерігачі помітили чимало порушень – від зловживання окремими політиками службовим становищем до використання державних коштів, від незбалансованого залучення мас-медіа – до залякування журналістів та активістів опозиційних політичних партій.
Звичайно ж, офіційний Київ може звинуватити Мадлен Олбрайт у втручанні у внутрішні справи України, але, за словами пані Олбрайт, її діяльність і на посаді Держсекретаря США, і як голови НДІ дозволяє вважати її “приятелькою України”. А друзі поганого не порадять.
Джерело:
2002-02-18
www.radiosvoboda.org
Богдана Костюк
Київ, 18 лютого 2002 - Візит в Україну “залізної леді” американської зовнішньої політики – Мадлен Олбрайт на чолі делегації Національного демократичного інституту США і у Києві, і у Вашингтоні вважають своєрідним “останнім попередженням” українським владоможцям напередодні парламентських виборів. Рішучість і безкомпромісність Мадлен Олбрайт стали їй у пригоді під час зустрічей у Києві і з чільними керівниками держави, і з лідерами політичних партій та блоків.
Мадлен Олбрайт у Києві нагадувала тайфун, який сколихнув політичний істеблішмент української держави і зруйнував остаточно імідж України як держави, що проголосила своїм кредо демократичний розвиток. Зустрічі “залізної леді” з Вашингтона з президентом Леонідом Кучмою, прем’єром Анатолієм Кінахом, міністром закордонних справ Анатолієм Зленком, головою Центрвиборчкому Михайлом Рябцем і з лідерами політичних партій засвідчили: міжнародній спільноті уривається терпець спостерігати за тим, як українська влада знищує паростки демократії у державі і як набирається сили автократія.
Звідси – і залізні нотки у голосі пані Олбрайт, і суворі рекомендації, які, за підсумками свого візиту до України підготували для офіційного Києва американські оглядачі. За словами Мадлен Олбрайт, ці рекомендації спрямовані на те, щоб допомогти владі зупинити негативні тенденції, які відбуваються протягом виборчих перегонів.
Мадлен Олбрайт, зокрема, зазначила:
“Рекомендації спрямовані на те, щоб надалі уникнути брутальних методів ведення виборчої кампанії, відкрити громадянам та усім без винятку кандидатам інформаційний простір, зупинити цькування журналістів і, у підсумку, повернути довіру українських громадян до влади”.
Адже, на думку членів делегації НДІ, самого лише виборчого законодавства недостатньо, влада повинна продемонструвати політичну волю для створення прозорого законодавчого середовища. Нині цього не спостерігається, Мадлен Олбрайт довелося озвучити суворий висновок своїх колег:
“На цей момент незрозуміло, чи стануть вибори 31-го березня рішучим кроком до демократичних перетворень в Україні. Ми спостерігаємо прогрес у створенні законодавчої виборчої бази, але нас непокоять методи застосування законодавства на практиці”.
Пані Олбрайт зазначила, що у Києві та регіонах американські спостерігачі помітили чимало порушень – від зловживання окремими політиками службовим становищем до використання державних коштів, від незбалансованого залучення мас-медіа – до залякування журналістів та активістів опозиційних політичних партій.
Звичайно ж, офіційний Київ може звинуватити Мадлен Олбрайт у втручанні у внутрішні справи України, але, за словами пані Олбрайт, її діяльність і на посаді Держсекретаря США, і як голови НДІ дозволяє вважати її “приятелькою України”. А друзі поганого не порадять.
Джерело:
2002-02-18
www.radiosvoboda.org
Відповіді
2002.02.18 | Горицвіт
Re: Останнє попередження українським владоможцям
На жаль, не останнє.Попередження і рекомендації - це добре, але не видно, які будуть наслідки.
Очевидно, багато що залежить від оцінки чесності виборів з боку української опозиції. Якщо всі основні блоки вИзнають результати виборів - то Захід теж автоматично визнає.
Питання: чи є якась межа порушень, після якої опозиція не повинна визнавати виборів?
2002.02.18 | zinc
Re: Останнє попередження українським владоможцям
схоже, що Світ занадто рано почав говорити з Україною як цивілізованим партнером, для наших тупих "керманичів" мова пряника і батога ой на скільки зрозуміліша. Якби у відповідь на кожне порушення тут, вони били по інтересам там, можливо Кучма скоріше почав би шукати спільної мови.2002.02.18 | Максим’як
Re: Поведінка США не є послідовною.
Принаймі, стосовно Кучми. Спочатку закрили очі на його переобрання і визнали вибори, потім референдум і тільки як загинув Гонгадзе почалася якась нерішуча політика про відсутність свобод.Скорше США вигідний такий недолугий президент України, з більш конкретним і рішучим, наприклад Ющенком, мали би купу проблем.
Тому "Нашу Україну" з Ющенком нагло непускатимуть вище 20 відсотків і жодні США не втрутяться, нащо їм клопоти з Ющенком, який наведе порядок в економіці і потисне західні ринки.
Переконаний, що як і у випадку з конфліктом "Радіо Свобода" та попередніми всіма ґейтами, жодних офіційних заяв збоку США про фальсифіковані результати виборів НЕ БУДЕ, а отже все це до "лямпочки".
2002.02.18 | Мартинюк
Виглядає що так і є
Одначе слід враховувати і певну неоднорідність і "багатовекторність" американської позиції.Громадськість зацікавленна у досягненні якогось поступу в сторону демократизації. Політики зацікавлені у демонструванні такого поступу.
Лобі тих чи інших промислових груп звичайно зацікавлене у у недопущення конкуренції.
Тому для України нема іншого виходу, аніж активно втручатися у цей процес і пробувати його оптимізувати згідно власних інтересів.
Тут потрібен ПіаР, контакти, десь пікетування, а десь довірливі розмови з сенаторами та конгресменами...
Нагіршою з можливих позицій, є позиція що проявляється у намаганні пояснювати все що діється диявольскими підступами імперіалізму, сіонізму чи чогось подібного, а що значить нічого суттєвого врешті не робитиметься.
2002.02.18 | Горицвіт
навпаки, є послідовною.
Зверніть увагу на ключову відмінність між названими фальсифікацією референдуму і президентських виборів і справою Гонгадзе:Масові протести в Україні
Як тільки опозиція активізується, то є кого підтримувати.
> Скорше США вигідний такий недолугий президент України, з більш конкретним і рішучим, наприклад Ющенком, мали би купу проблем.
Це сумнівне твердження. З нормальним керівником можна домовитися, йому можна довіряти, він має підтримку народу, а отже, домовленості стабільні.
> Тому "Нашу Україну" з Ющенком нагло непускатимуть вище 20 відсотків і жодні США не втрутяться, нащо їм клопоти з Ющенком, який наведе порядок в економіці і потисне західні ринки.
А як вони можуть втрутитися конкретно? Перш за все сам Ющенко повинен чітко проявити волю до перемоги. Включно з організацією масових акцій, при потребі.
2002.02.19 | Максим’як
Re: Йдеться про те, що США на офіційному рівні
Йдеться про те, що США на офіційному рівні (Буш, конгрес США)непротидіятимуть фальсифікації виборів і незаперечуватимуть їх результатів.Адже Бушу досить сказати кілька слів вголос, як наприклад: «Ми уважно будемо спостерігати за виборами в Україні ...» і цього вже достатньо, щоб Кучма розслабився і його команда «прить поумєріла».
Зараз Литвин наїжджає на соціологів, що проводять опитування, що вони свідомо занижують відсоток «заєдунів». Очевидно, що вже є готовий план фальсифікації результатів для «Заєдунів» на 9 -10%. І зрозуміло, коли опитування показують тільки менше 4%, а вибори дадуть 10%, то все буде надто прозоро для світу.
> Перш за все сам Ющенко повинен чітко проявити волю до перемоги.
Дай Бог, щоб ще хтось мав таку силу волі до перемоги, як Ющенко. Справа в тому, що відбувається не тільки виконання розпоряджень Кучми, Литвина, Кінаха та їх оточення, а подібно як тут, на Майдані, є достатньо людей, які непереносять Ющенка за виразне українство, так і реальному житті на півдні і сході конкретні особи активізують свою особисту неприязнь до Ющенка, використовуючи своє службове становище. І тут дуже просте питання, оскільки масові акції протесту проти кого, проти Кучми чи Литвина з Кінахом чи всіх разом? Це вже не до виборів буде.
Ющенку довіряє і готові за нього проголосувати біля 50%, але за “НУ” тільки 20%. Але серед решти тих 50% і 80% є багато людей, які готові принципово на будь-який протизаконний крок проти Ющенка і “НУ”, навіть неорганізований згори, самодіяльний, оскільки стовідсотково впевнені, що їх ніхто не покарає.
Все що можна хотіти від Ющенка (зокрема і мені), це дві справи, які він вміє добре робити:
1. Об’єднувати людей різної національності, ідеології, віри
2. Вести господарку країни ( не так, як Пустовойтенко і Кінах, цей взагалі приріст виробництва звів вже на нуль з 16% за пів року).
Ті, що ще бояться Ющенка за його українство і готові проголосувати за будь-кого – лише б не за нього, просто не задумуються над долею своєю, своїх батьків та майбутнім своїх дітей. Ющенка відсунуть вбік з їх допомогою, а через півроку вони в злиднях, інфляції та без праці будуть безтолку дерти горлянку на Кучму та режим. Тоді, як сьогодні дійсно є унікальна можливіть через вибори потіснити прорежимні сили.
2002.02.19 | Горицвіт
Захід буде дивитися, чи
Максим’як писав(ла):> Йдеться про те, що США на офіційному рівні (Буш, конгрес США)
> непротидіятимуть фальсифікації виборів і незаперечуватимуть їх результатів.Адже Бушу досить сказати кілька слів вголос, як наприклад: «Ми уважно будемо спостерігати за виборами в Україні ...» і цього вже достатньо, щоб Кучма розслабився і його команда «прить поумєріла».
Пару днів тому була заява Конгресу, де буквально сказано те, що ви пропонуєте.
>
> Зараз Литвин наїжджає на соціологів, що проводять опитування, що вони свідомо занижують відсоток «заєдунів». Очевидно, що вже є готовий план фальсифікації результатів для «Заєдунів» на 9 -10%. І зрозуміло, коли опитування показують тільки менше 4%, а вибори дадуть 10%, то все буде надто прозоро для світу.
Мені здається, що міжнародна реакція буде орієнтуватися на реакцію опозиції в Україні. Якщо опозиційні блоки визнають результати виборів, то і в світі теж визнають. А виглядає так, що поки що всі погоджуються з теперішніми правилами гри. Той же Ющенко - обурюється, але все одно грає в вільні вибори. Чи Тимошенко, - ще яскравіше - її не випускають за межі Києва, її ролики не приймають на жодному телеканалі, але вона все одно веде передвиборну кампанію. Тобто фактично погоджується, що визнає такий порядок і такі правила.
Тому і реакція світу буде відповідна: пройшли вільні вибори, ну, були окремі порушення, але в цілому Заєда чесно перемогла.
2002.02.19 | Roller
Re: навпаки, є послідовною.
Горицвіт писав(ла):>
> А як вони можуть втрутитися конкретно? Перш за все сам Ющенко повинен чітко проявити волю до перемоги. Включно з організацією масових акцій, при потребі.
Вот именно. Это нам хотят сказать, что Ющенко не племянник Олбрайт, как говорят в "Великих перегонах". Ну не племянник. Мы и так знаем, что не племянник. Ну, и что из этого следует? Дальше разговор зацикливается , конструктивизм-оппозиционность.И бег по кругу.
Ющенко не может расчитывать на поддержку запада, потому, что Вы сами сказали: " Перш за все сам Ющенко повинен чітко проявити волю до перемоги".
Тимошенко не расчитывает на поддержку.
На поддержку расчитывает Мороз, но ему не помогают, а могли бы.
А мы, и сами с усами.
2002.02.19 | юрко
Re: мені здається,
Ви переоцінюєте значення України для США. До подій у вересні, коли Росія сприймалася американцями, як потенційний супротивник, Україна ще відігравала певну роль, як можливий буфер.Але ситуація різко змінилася, Росія „записалась„ в друзі в боротьбі проти тероризму. Про зміну стратегічного американського мислення вже сказав Secretary of Defense Donald Rumsfeld. Отже, це означає байдужість до українських справ - Україна знову стає зоною інтересів Росії. Вже навіть те, що приїхала Олбрайт - член попередньої команди - говорить про маргінальне становище України в політиці США.
Звичайно, до наступного загострення стосунків з Росією. Тоді знову згадають, що Україна може стати важелем. Але, поки це станеться, пройдуть вибори, буде константовано, що були порушення, але вибори таки демократичні. Ну, і так далі...