Витрачати час на дискусії з дилетантами на сторінках газет Кеніг
02/19/2002 | Спостерігач
Чергове випробування правдою
Петро Лютий, Вашингтон, для УП, 19.02.2002, 12:41
Американська компанія BEK TEK завершила експертизу чергової порції записів Мельниченка. Цього разу раз мова йшла про епізод, в якому "гарант" зі спільниками обговорюють репресивні дії стосовно депутата Верховної Ради Олександра Єльяшкевича.
Висновок свідчить: "…На думку BEK TEK, а також на підставі вищезгаданого аналізу та інформації, викладеної у Лабораторному Звіті від 8 лютого 2002 року, вказаний відрізок зразка Q6 є суцільним, і монтажу не зазнавав".
Керівник експертизи Брюс Кеніг за контрактом є консультантом ФБР і зі своєю командою проводить для Бюро найбільш складні експертизи аудіо- і відеоматеріалів. За його плечами приблизно 14 тисяч експертиз, а також більше 300 виступів в якості експерта у різних судових інстанціях США і Європи, де його експертні висновки незмінно визнавалися правильними. Зараз він є експертом Карного Трибуналу ООН по колишній Югославії.
Як відомо, попередня експертиза Кеніга плівок Мельниченка, в яких мова йшла про Георгія Гонгадзе, викликала болючу критику з боку ряду підконтрольних режиму Кучми ЗМІ. Свої дві копійки у "розвінчання" Кеніга внесли і деякі особи без певного роду занять і з незрозумілою обізнаністю в області акустичних досліджень, які невідомо звідки взялася. Все це виглядало як "наш отлуп" американському експерту.
Мені вдалося зустрітися з Брюсом Кенігом, і насамперед я попросив його прокоментувати критичні висловлювання стосовно експертизи з боку ряду українських журналістів (українські експерти з акустики з цього приводу сидять тишком нишком).
Моє питання дещо здивувало експерта. Ретельно підбираючи слова, він попросив передати "критикам" в Україні, що акустика - це наука, і займатися нею повинні люди з відповідною освітою і досвідом практичної роботи. Кеніг упевнений, що плівки Мельниченка монтажу не зазнавали, і готовий довести це у судах будь-якої юрисдикції та інстанції, куди і запрошує своїх критиків. Витрачати час на дискусії з дилетантами на сторінках газет Кеніг не вважає за потрібне.
Щоб розставити всі крапки над "i", я показав висновок Кеніга цілому ряду відомих вашингтонських юристів. Мене цікавило, наскільки ця експертиза може використовуватися в американських судах як доказ, а також - наскільки вона авторитетна. І відповіли мені ось що.
Експертні висновки Брюса Кеніга про плівки Мельниченка складені точно і відповідно американському матеріальному і процесуальному праву. У них вивірена кожна літерочка і кожна кома. Вони можуть використовуватися як доказ у судах США, а також у судах практично всіх західноєвропейських держав. Досі жоден суд не піддав сумніву кваліфікацію експерта.
З численних бесід з представниками вашингтонського бомонду стало зрозуміло, що в уряді США, так званих "фабриках думок", а також впливових правозахисних організаціях практично ніхто не сумнівається, що плівки Мельниченка - справжні. Питання про їх автентичність більше не стоїть. Воно зняте. Єдине питання, яке постало зараз на порядку денному - що робити далі.
Як тільки стали відомі перші результати експертизи Кеніга, пан Баганець поспішив заявити, що генпрокуратуру України ця експертиза не хвилює. І правильно сказав. Ця експертиза робилася не для відомства Потебенька, оскільки воно саме більше нікого не цікавить. Минув той час, коли міжнародне співтовариство вмовляло українську владу вжити заходів для повного і прозорого розслідування вбивства Гонгадзе. У відповідь чулося тільке невиразне белькотання, і воно вже всім обридло.
Експертиза Кеніга зроблена за американськими стандартами і для американських судів. Контора Потебенька відтепер відпочиває.
За повідомленнями українських ЗМІ, голова Верховного Суду України Бойко висловив сумнів у тому, що українські чиновники можуть потрапити під юрисдикцію іноземних судів у зв'язку зі справою Гонгадзе. Я співчуваю високому судді - режим Кучми примушує навіть розумних людей лицемірити і говорити повні дурниці. Не вірю, що Віталій Бойко не знає азів права, яких вчать на першому курсі юрфаку, а саме: згідно українського права, міжнародні угоди і конвенції, підписані Україною, мають пріоритет над внутрішнім законодавством. Однією з таких конвенцій є Конвенція ООН проти тортур.
Станом на лютого 2000 року Конвенцію підписали 118 держав, у тому числі Україна. На підставі цієї Конвенції і у зв'язку зі справою Піночета у міжнародному праві з'явився прецедент сформульований британським судом. Як сказав лорд Браун-Уїлкинсон, головний суддя у справі Піночета, "мета конвенції полягала у тому, щоб впровадити принцип aut dedere aut punire - або ви самі караєте злочинця, або ви його видаєте іншим державам".
З цього принципу випливає, що українські чиновники, відносно яких будуть зібрані досить вагомі докази їх причетності до вбивства Георгія Гонгадзе, можуть бути віддані до суду у будь-якій з 118 країн-учасниць Конвенції проти тортур. І якщо хтось з цих чиновників сподівається, що Росія Путіна піде на порушення Конвенції, щоб сховати цих осіб від правосуддя, то, як написано, блажен той, хто вірує... Путін від своїх злочинців і корупціонерів позбувається повним ходом. Навіщо йому тягар ще й із сусідньої держави? Виникла унікальна міжнародно-правова система, коли на кожну хитру Кучму знайдеться прокурор з гвинтом.
І ще одна думка. Свого часу, перед поїздкою у США на інавгурацію Буша, кремлівський завгосп Бородін довго цікавився у своїх друзів, наскільки ця подорож небезпечна для його свободи. Друзі в один голос запевняли, що все буде окей, а розмови про карну справу у США проти Пал Палича - порожній звук. Доводили так палко, що Бородін повірив. Чим це закінчилося – всі добре знають.
Сьогодні звертає на себе увагу ось яка обставина. Західні ЗМІ і навіть інтернет-видання Гліба Павловського, якого аж ніяк не запідозриш у ворожому ставленні до Кучми, дружно схиляються до думки, що "гарант" з корєшами може реально загриміти під фанфари на нари. І тільки газети, підконтрольні олігархам та близькому оточенню "гаранта", гаряче запевняють президента, що всі підступи його ворогів закінчаться пшиком.
Чимось це нагадує троянського коня або друзів-провокаторів Бородіна, що відправили його в американську в'язницю. Один з олігархів вже давно підозрюється у президентських амбіціях, та й під час останніх поїздок у США він рвав на собі сорочку, доводячи американцям, що свій. Що ж стосується іншого, то шляхи оного невідомі навіть лукавому.
Петро Лютий, Вашингтон, для УП, 19.02.2002, 12:41
Американська компанія BEK TEK завершила експертизу чергової порції записів Мельниченка. Цього разу раз мова йшла про епізод, в якому "гарант" зі спільниками обговорюють репресивні дії стосовно депутата Верховної Ради Олександра Єльяшкевича.
Висновок свідчить: "…На думку BEK TEK, а також на підставі вищезгаданого аналізу та інформації, викладеної у Лабораторному Звіті від 8 лютого 2002 року, вказаний відрізок зразка Q6 є суцільним, і монтажу не зазнавав".
Керівник експертизи Брюс Кеніг за контрактом є консультантом ФБР і зі своєю командою проводить для Бюро найбільш складні експертизи аудіо- і відеоматеріалів. За його плечами приблизно 14 тисяч експертиз, а також більше 300 виступів в якості експерта у різних судових інстанціях США і Європи, де його експертні висновки незмінно визнавалися правильними. Зараз він є експертом Карного Трибуналу ООН по колишній Югославії.
Як відомо, попередня експертиза Кеніга плівок Мельниченка, в яких мова йшла про Георгія Гонгадзе, викликала болючу критику з боку ряду підконтрольних режиму Кучми ЗМІ. Свої дві копійки у "розвінчання" Кеніга внесли і деякі особи без певного роду занять і з незрозумілою обізнаністю в області акустичних досліджень, які невідомо звідки взялася. Все це виглядало як "наш отлуп" американському експерту.
Мені вдалося зустрітися з Брюсом Кенігом, і насамперед я попросив його прокоментувати критичні висловлювання стосовно експертизи з боку ряду українських журналістів (українські експерти з акустики з цього приводу сидять тишком нишком).
Моє питання дещо здивувало експерта. Ретельно підбираючи слова, він попросив передати "критикам" в Україні, що акустика - це наука, і займатися нею повинні люди з відповідною освітою і досвідом практичної роботи. Кеніг упевнений, що плівки Мельниченка монтажу не зазнавали, і готовий довести це у судах будь-якої юрисдикції та інстанції, куди і запрошує своїх критиків. Витрачати час на дискусії з дилетантами на сторінках газет Кеніг не вважає за потрібне.
Щоб розставити всі крапки над "i", я показав висновок Кеніга цілому ряду відомих вашингтонських юристів. Мене цікавило, наскільки ця експертиза може використовуватися в американських судах як доказ, а також - наскільки вона авторитетна. І відповіли мені ось що.
Експертні висновки Брюса Кеніга про плівки Мельниченка складені точно і відповідно американському матеріальному і процесуальному праву. У них вивірена кожна літерочка і кожна кома. Вони можуть використовуватися як доказ у судах США, а також у судах практично всіх західноєвропейських держав. Досі жоден суд не піддав сумніву кваліфікацію експерта.
З численних бесід з представниками вашингтонського бомонду стало зрозуміло, що в уряді США, так званих "фабриках думок", а також впливових правозахисних організаціях практично ніхто не сумнівається, що плівки Мельниченка - справжні. Питання про їх автентичність більше не стоїть. Воно зняте. Єдине питання, яке постало зараз на порядку денному - що робити далі.
Як тільки стали відомі перші результати експертизи Кеніга, пан Баганець поспішив заявити, що генпрокуратуру України ця експертиза не хвилює. І правильно сказав. Ця експертиза робилася не для відомства Потебенька, оскільки воно саме більше нікого не цікавить. Минув той час, коли міжнародне співтовариство вмовляло українську владу вжити заходів для повного і прозорого розслідування вбивства Гонгадзе. У відповідь чулося тільке невиразне белькотання, і воно вже всім обридло.
Експертиза Кеніга зроблена за американськими стандартами і для американських судів. Контора Потебенька відтепер відпочиває.
За повідомленнями українських ЗМІ, голова Верховного Суду України Бойко висловив сумнів у тому, що українські чиновники можуть потрапити під юрисдикцію іноземних судів у зв'язку зі справою Гонгадзе. Я співчуваю високому судді - режим Кучми примушує навіть розумних людей лицемірити і говорити повні дурниці. Не вірю, що Віталій Бойко не знає азів права, яких вчать на першому курсі юрфаку, а саме: згідно українського права, міжнародні угоди і конвенції, підписані Україною, мають пріоритет над внутрішнім законодавством. Однією з таких конвенцій є Конвенція ООН проти тортур.
Станом на лютого 2000 року Конвенцію підписали 118 держав, у тому числі Україна. На підставі цієї Конвенції і у зв'язку зі справою Піночета у міжнародному праві з'явився прецедент сформульований британським судом. Як сказав лорд Браун-Уїлкинсон, головний суддя у справі Піночета, "мета конвенції полягала у тому, щоб впровадити принцип aut dedere aut punire - або ви самі караєте злочинця, або ви його видаєте іншим державам".
З цього принципу випливає, що українські чиновники, відносно яких будуть зібрані досить вагомі докази їх причетності до вбивства Георгія Гонгадзе, можуть бути віддані до суду у будь-якій з 118 країн-учасниць Конвенції проти тортур. І якщо хтось з цих чиновників сподівається, що Росія Путіна піде на порушення Конвенції, щоб сховати цих осіб від правосуддя, то, як написано, блажен той, хто вірує... Путін від своїх злочинців і корупціонерів позбувається повним ходом. Навіщо йому тягар ще й із сусідньої держави? Виникла унікальна міжнародно-правова система, коли на кожну хитру Кучму знайдеться прокурор з гвинтом.
І ще одна думка. Свого часу, перед поїздкою у США на інавгурацію Буша, кремлівський завгосп Бородін довго цікавився у своїх друзів, наскільки ця подорож небезпечна для його свободи. Друзі в один голос запевняли, що все буде окей, а розмови про карну справу у США проти Пал Палича - порожній звук. Доводили так палко, що Бородін повірив. Чим це закінчилося – всі добре знають.
Сьогодні звертає на себе увагу ось яка обставина. Західні ЗМІ і навіть інтернет-видання Гліба Павловського, якого аж ніяк не запідозриш у ворожому ставленні до Кучми, дружно схиляються до думки, що "гарант" з корєшами може реально загриміти під фанфари на нари. І тільки газети, підконтрольні олігархам та близькому оточенню "гаранта", гаряче запевняють президента, що всі підступи його ворогів закінчаться пшиком.
Чимось це нагадує троянського коня або друзів-провокаторів Бородіна, що відправили його в американську в'язницю. Один з олігархів вже давно підозрюється у президентських амбіціях, та й під час останніх поїздок у США він рвав на собі сорочку, доводячи американцям, що свій. Що ж стосується іншого, то шляхи оного невідомі навіть лукавому.