Електоральна сесологія та електоральні збочення
02/20/2002 | Максим’як
ПРЕДСКАЗАМУС
Немного о терминах.
Как-то не по душе эти "филы" и "фобы" в разговорах о политике. "Сторонники" и "противники" будет точнее. Используя филофобскую терминологию, Вы фактически играете на руку своим оппонентам, у которых аргументы типа: "За что вы не любите Ющенко/Украину/национализм/etc?" среди ключевых. Где начинается любовь, там заканчивается здравый смысл, что их (оппонентов) вполне устраивает.
Теперь по сути. Я бы не пытался спорить с теми, кого ошибочно именуют национал-демократами. Во-первых, они уже проиграли партноменклатуре, лет этак 10 тому назад, когда между "шашечки или ехать" выбрали "шашечки". В результате мы получили внешние атрибуты независимости и полное внутреннее рабство. Рабство это основано не на отсутствии патриотизма, как пытаются нас убедить национал-демократы, а на крмининализации общества. От бабки, торгующей возле метро семечками без патента, и заканчивая всей верхушкой власти, можно сажать любого. И он не спросит "За что?". Спросит: "На сколько?", потому, что ответ на первый вопрос знает сам.
В криминальном обществе правят те, кто может сажать. И чем круче он может сажать, тем больше его власть. С этой точки зрения власть президента абсолютна, т.к. он может посадить любого, а его посадить не может никто. Недоступными для посадки оказываются только 450 избранников, за которых и идет сейчас борьба.
Властям нужны такие избранники, которые не выйдут из повиновения несмотря на 4-летний "оберiг" в виде депутатского мандата. Кто это? Во-первых те, кто и есть власть. Т.е. блок заедистов. Во-вторых те, кому есть что терять помимо личной свободы. Наиболее яркий пример - СДПУ(о). Внутри каждого группы возможны вариации ("прэдательство", нечаянная смелость и т.п.), но погоду они не делают и не сделают.
Кто властям не нужен в парламенте? Им однозначно не нужны те, кому нечего терять (или уже все потеряли, как Тимошенко, или ничего не имели, как Мороз). Даже если бы они кинулись уверять всех в полной своей неопозиционности и лояльности, они не нужны властям, имеющие свободу выбора. Это непозволительно для раба, даже если он временный вольноотпущенник-парламентарий.
Приведенные критерии являются единственными, определяющими мое отношение к людям, идущим в парламент. Первая группа, что с ней ни делай, будет укреплять преступное общество, это ее среда обитания. Вторая - будет с ней бороться, т.к. власть своей открытой ненавистью не оставила выбора. Или победа, или "чемодан, Борисполь, эмиграция". Умышленно не аппелирую к нравственным критериям не потому, что в них не верю, а потому, что жизненные реалии работают вернее, чем идеалы.
Теперь проще перейти к оценке Ющенко и его сторонников на Майдане. Сам по себе Ющенко может быть хорош или плох, но он только один голос в ВР. Посмотрим на команду, идущую с его именем, как флагом, в вольноотпущенники. К какой категории они относятся? Думаю, любой, если не кривить душой, не отнесет "Нашу Украину" во вторую группу. Поэтому сторонники Ющенко на Майдане и ведут себя так неадекватно - они не могут опираться на здравый смысл. Этот заявляет, что все наши беды идут с Востока Украины, если б его не было, был бы рай. Другой просто открыто паясничает, наивно полагая, что за его эскападами не заметно отсутствие аргументов. Третий придумывает деление живущих здесь людей на "хахлов" и "украинцев", обвиняя первых во всех неудачах. Наиболее искренние говорят, что команда Ющенко не подарок, но другой нам не дано. И все дружно уповают на идеалы.
Для "идеалистов" есть простое упражнение. Немедленно бросить все и идти агитировать за Ющенко на площадях, обжаловать в суд действия властей, короче повести недельку-другую активную политическую жизнь. Как только власти это заметят и продемонстритуют свое внимание, запомнить полученные ощущения и понять наконец-то, чего будут бояться "Нашеукраинцы". Если не по отношению к ним, то к близким, к их бизнесу, вообще всему, что им дорого. А некоторые и бояться не будут, они и так согласны на правила игры криминального общества.
"Профессиональных украинцев" сказанное не касается. Им ни в чем не нужно убеждаться, все убеждения сформировались так давно, что уже закаменели и дадут трещину не раньше присоединения Украины к России. Поскольку этого не будет никогда, результаты выборов будут этих ребят неизменно устраивать, а речи Ющенко о "маленьком украинце" вызывать слезы умиления, что и является конечной целью их политической деятельности.
Если коротко резюмировать, то предлагается простой подход. Что во вред преступному обществу, то во благо нам, тем самым "маленьким украинцам". Поэтому я "тимошенкофил", если угодно. И наоборот, защита интересов преступного общества мне во вред и поэтому я "ющенкофоб". Не только из-за своей радикальной гетеросексуальности.
МАКСИМ’ЯК
1. Визвольна націонал-демократична складова не могла перемогти посткомуністичну, бо була меншою. Це просто, як 1 кГ не здатен переважити 2 кГ. ( чому вона не стала більшою – трата часу пояснювати).
2. Саме за атрибути української держави оця НД складова і була готова горло перегристи будь-кому, ось тому посткомуністична складова поступилася, бо влада їй залишалася. (Я вважаю, що це найбільше досягнення тих років, оскільки за ці атрибути багато було готових воювати і кров пролити).
3. Якщо влада залишилася за посткомуністичною складовою, то і очевидно продовжилося рабство, що було попередніх 70 років, але появилися відносні свободи, які дозволяють еволюційно йти до свободи духа, або як прийнято говорити громадянського суспільства.
4. Відсутність патріотизму до новоутвореної держави в космополітичній посткомуністичній складовій привело до криміналізації суспільства, утворення симбіозу червоний-каґебіст-вор, який установив диктат над суспільством. Факт незаперечний, що багато, в т.ч. Тимошенко, Порошенко, були в тій складові, а сьогодні вийшли з неї, очевидно зрозумівши хибність напрямку. Але збоку т.з. націонал-демократів знайти бізнесмена, хоча б рівня Порошенка дуже важко і це не тому, що в тій складовій відсутні люди розумні, а тому, що понянття патріот – вор є абсурдним (взагалі, першим таким став Лазаренко, але він спочатку вор, а потім партіотом став: більше прикладів, щоб без гумору в мене немає).
5. Про першу і другу групу, про тих, хто буде боротися з кримінальним режимом і тих, хто стане його опорою. У Вас є очевидне грубе перекручення ролі «Нашої України» і особисто Ющенка. Я не маю бажання розказувати що робив уряд Ющенка і як і де його зараз всі колеги по уряду. Не хочете того бачити, то можна тільки назвати « електоральним сексуальним збоченням» в стилі Вашого допису.
6. Про тих кому немає що втрачати, то я помістив нижче свій допис підготовлений для іншої теми, але там розповідається, як утворилися ті, яким втрачати нічого.
7. Тепер стосовно майданівців, які є прихильниками Ющенка. Крім поділу Шутера на хахлів та українців, я не пригадую інших пропагованих поділів, про які Ви пишете. Але йдеться про громадянську зрілість в такому поділі, а не за вірою, мовою, ідеологією. Приводьте конкретні приклади. Наразі я чую це від Вас та інших неприхильників Ющенка.
8. Спеціально тут виставляю постійно інформацію, щоб було добре видно, як Ющенко є бажаний для кримінального режиму і як він буде укріпляти злочинне суспільство, (а як це все може закінчитися для нього - не варто говорити) хіба тим, що для полювання на Ющенка та «нашоукраїнців» створяться нові злочинні групи.
9. Очевидно, що Ваш допис «електоральна сексологія» є щирим, хоч для мене є прикрим, в розумінні перекручень, проте це є краще ніж людина завідомо і свідомо перекручує правду.
10. І останнє, про ідеалістів. Думаю, що серед тих, що підтримують Ющенка є значно більше прагматиків, оскільки він не спирається на жодну ідеологію, а в недавному опитуванні ідеологію націоналізму тільки підтримують 11%, а комунізму ще 18%, але провиборні опитування показують навпаки. Чорнопеерні зомбування зробили ті негативи в несприйнятті Ющенка, бо створено ними «Месію», «Націоналіста». «Бандерівця» і т.п., що в багатьох викликає відразу, але має є бути власний розум. Чомусь росіянам муляє очі Стецько, а Порошенко з Алєксєєвим – ні. (Бідні націоналісти геть всліпли, небачачи поряд Ющенка російських шовіністів?). Саме масовий спалах прихильності до Ющенка пов’язаний з його працею в уряді, а не тому, що він націоналіст. Я допомагаю багатьом фінансово, але ніколи моя допомога не викличе такої радості в старих, як виплата пенсій, та тричі протягом року підняття їх мінімального рівня. Чому я, достатньо забеспечена людина не повинен розділяти їх радості? Особисто я до Ющенка ставлюся теж прагматично, як особи, яка готує грунт в країні для моєї ідеології, яку можна було б назвати націоналізм українського народу, або національно зріле громадянське суспільство.
" Ще раз підкреслюю, що на Ющенка покрадено виконання двох поточних завдань: почати процес об’єднання суспільства та продовжити розбудову ним же закладених цивілізованих основ економіки держави. І жодних більше."
Кому цього мало, чи хоче більше, крутіше, радикальніше, по-ірландському, по-чегеварському, “санчопанчодонкіхотському” - має на то право.
ДОДАТОК:
Стосовно послідовної опозиції Мороза і Тимошенко.
1. Щонайменше 5-6 років Мороз був конкретною владою по силі рівній Кравчуку, Кучмі президентам. Це були найтяжчі часи для України.
2. Саме з початку 1999 року Кучма зробив Мороза опозиціонером разом із комуністами Сімонєнка, бо йому надоїло, що він нічим не може управляти і ділити без неврівноваженої поведінки комуністичної більшості у Верховній Раді. Ну і олігархам теж не хотілося свої дії погоджувати. Перед виборами Кучма-2 Мороз і Кучма остаточно розійшлись, оскільки комуністи з відпочкованими соціалістами Мороза стали ворогом номер один в передвиборній боротьбі Кучми.
3. Післі виборів Кучма організовує переворот у Верховній Раді і усуває Мороза, Ткаченка і Сімонєнка від влади. Саме з цього моменту Кучма зробив Мороза опозиціонером, яким він є і нині.
4. До виборів Кучми-2 жовтня 1999 року пані Тимошенко вважалася олігархом на рівні Лазаренка, Суркіса, Волкова і т.п., звичайно, як всі вони, їх непримеренним конкурентом.
5. Пані Тимошенко, в уряді Ющенка наводячи порядок в енергетиці виявилася крайньою перед бандюками та їх папою Кучмою. Хоч, так як нині Ющенко, до останнього не чіпала Кучму, а навпаки публічно і персонально зверталася недноразово до Кучми за підтримкою в протистоянні з Потебеньками та Суркісом.
6. Весь час, після Кучма-2 фракція «Батьківщина» входила до більшості у Верховній Раді. Тобто Мороз перебував у опозиції до пані Тимошенко.
7. Недивлячись на персональне переслідування Тимошенко, її фракція продовжувала діяти в парламентській більшості. З початку 2001 року ця фракція поступово відходить в опозицію, а усунення уряду Ющенка в березні-квітня остаточно завершило опозиційну орієнтацію фракції «Батьківщина».
Висновки:
Опозиціонером пан Мороз і його Соцпартай стали з жовтня 1999 року, маючи трохи більше, ніж півтора десятка депутатів, завдяки Кучмі.
Опозиціонером пані Тимошенко і її фракція «Батьківщина» стали з початку 2001 року, маючи трохи більше ніж два десятки депутатів, теж завдяки Кучмі.
Я вітаю справді і Тимошенко і Мороза, що вони стали опозиціонерами з яскраво виразними національними ознаками. Хоч незгідний із політологами Тимошенко, як вони слабо і односторонньо діють чи орієнтують її блок. Саме вона повинна була поділити нішу «жінок» на цих виборах, а не йти вбік левколук’янівсько-окарівської національної орієнтації.
Відповіді
2002.02.20 | Roller
Не глубоко заблуждаетесь.
Максим’як писав(ла):Саме вона повинна була поділити нішу «жінок» на цих виборах, а не йти вбік левколук’янівсько-окарівської національної орієнтації.
Куму должна, Вам?
Тимошенко не шла вбік левколук’янівсько-окарівської національної орієнтації. Это к ней пришли и остались самые стойкие.
Ваша попытка обозначить уровень Тимошенко "хорошей женщиной" не оригинальна. Это уже делал Мороз, Медведчук, Кравчук.
Пытаются ей привесить и противоположный ярлык "мужик в юбке", железная леди, обычно это делают те, у кого у самого не хватает духу.
Ваш уровень оценки Тимошенко оставляет желать лучшего. Вопреки Вашим словам Тимошенко на форуме майдан находит больше приверженцев, чем Ющенко. Нажмите кнопку голосовалки и убедитесь в этом сами. После Вашего постинга их количество прибавится Это убеждает меня в том, что вы в чем-то заблуждаетесь, не глубоко заблуждаетесь.
2002.02.20 | Максим’як
Re: Не мені, а собі, бо там легко Тимошенко віднайшла б
тих кілька відсотків, що їй для впевненості пройти до ВР бракує.Я їй тільки бажаю успіхів. Принаймі, сидячи в Києві вона має шанс перебалакати з усіма туристами, як Олбрайт чи Солана.
2002.02.20 | Roller
Ющенко ей поможет своими голосами, он обещал (-)
2002.02.20 | Предсказамус
Да, поговорим об извращениях.
Ничего, что я без этих художенственных извр... украшений? Привык по старинке...Максим'як писав(ла):
> 1. Визвольна націонал-демократична складова не могла перемогти посткомуністичну, бо була меншою. Це просто, як 1 кГ не здатен переважити 2 кГ. ( чому вона не стала більшою - трата часу пояснювати).
> 2. Саме за атрибути української держави оця НД складова і була готова горло перегристи будь-кому, ось тому посткомуністична складова поступилася, бо влада їй залишалася. (Я вважаю, що це найбільше досягнення тих років, оскільки за ці атрибути багато було готових воювати і кров пролити).
Как я понял, это Вы в такой доступной форме изложили мое утверждение, что национал-демократы выбрали шашечки вместо ехать? Так я согласен, но если только отбросить рассуждения о килограммах. Мы ж не на базаре, а в политике. В политике же, как известно, меряют совсем по-другому. Я не любитель альтернативной истории, но все могло быть совсем иначе. В 1991 мне приходилось видеть лица партийцев. Они мечтали не о власти, а о том, чтоб не оказаться на фонарях. Ничего другого они не хотели. Но тут подвернулись национал-демократы, для которых шашечки были превыше всего, подставили плечо "национал-коммунистам" (был такой доброжелательный термин), быстро сместили центр тяжести с вопроса о власти на символику и язык и все. "Маємо те, що маємо", как сказал очень довольный "националкоммунистический" лидер.
> 3. Якщо влада залишилася за посткомуністичною складовою, то і очевидно продовжилося рабство, що було попередніх 70 років, але появилися відносні свободи, які дозволяють еволюційно йти до свободи духа, або як прийнято говорити громадянського суспільства.
Издеваетесь, да? "Вас не выпустили зи барака, зато покрасили его в желто-синий цвет и поставили телевизор с УТ-1". Какая эволюция может быть в бараке? Что до "свободы духа", то она не зависит ни от кого, кроме самого носителя этого духа. Если человек свободен - он будет свободен и в тюрьме. А если он раб (в том числе "шашечек"), то будь он хоть премьер-министр, обязательно найдет себе барак, потому что там регулярно кормят и водят гулять.
> 4. Відсутність патріотизму до новоутвореної держави в космополітичній посткомуністичній складовій привело до криміналізації суспільства, утворення симбіозу червоний-каґебіст-вор, який установив диктат над суспільством. Факт незаперечний, що багато, в т.ч. Тимошенко, Порошенко, були в тій складові, а сьогодні вийшли з неї, очевидно зрозумівши хибність напрямку. Але збоку т.з. націонал-демократів знайти бізнесмена, хоча б рівня Порошенка дуже важко і це не тому, що в тій складовій відсутні люди розумні, а тому, що понянття патріот – вор є абсурдним (взагалі, першим таким став Лазаренко, але він спочатку вор, а потім партіотом став: більше прикладів, щоб без гумору в мене немає).
Если оставить в покое Ваши возвышенности о непорочности патриотов и трезво посмотреть на ситуацию, то видно невооруженным глазом следующее: крупные состояния в период неразберихи сумели заполучить те, кто был у власти и те, кто был к ним близок (включая Тимошенко, чтоб сделать Вам приятное).
А те, кого Вы считаете патриотами, у власти не были. Их к тому времени уже отодвинули от кормила за ненадобностью. Можно теперь хвалить импотента за отсутвие порочащих связей, хотя разумнее признать, что был бы и рад, но...
> 5. Про першу і другу групу, про тих, хто буде боротися з кримінальним режимом і тих, хто стане його опорою. У Вас є очевидне грубе перекручення ролі "Нашої України" і особисто Ющенка. Я не маю бажання розказувати що робив уряд Ющенка і як і де його зараз всі колеги по уряду. Не хочете того бачити, то можна тільки назвати "електоральним сексуальним збоченням" в стилі Вашого допису.
Поздравляю Вас соврамши. О роли Ющенко я не говорил вообще. Кроме того, что у Ющенко в ВР, как и у всех депутатов, будет один личный голос, что есть констатация факта. Ведь Вы же полностью меня процитировали, не поленились мышкой водить, могли заодно и перечесть...
> 6. Про тих кому немає що втрачати, то я помістив нижче свій допис підготовлений для іншої теми, але там розповідається, як утворилися ті, яким втрачати нічого.
Почитаем, обсудим...
> 7. Тепер стосовно майданівців, які є прихильниками Ющенка. Крім поділу Шутера на хахлів та українців, я не пригадую інших пропагованих поділів, про які Ви пишете. Але йдеться про громадянську зрілість в такому поділі, а не за вірою, мовою, ідеологією. Приводьте конкретні приклади. Наразі я чую це від Вас та інших неприхильників Ющенка.
Предлагаю Вам самостоятельно изыскть постинги Andrija о Восточной Украине, Фарбованого Лиса о ней же, вспомнить свой этнологический подход к украинской олиграхии... Не ищите мне работу, как будет подобное встречаться - тут же буду постить копию специально для Вас, а рыться в архивах для доказывания очевидного - увольте.
> 8. Спеціально тут виставляю постійно інформацію, щоб було добре видно, як Ющенко є бажаний для кримінального режиму і як він буде укріпляти злочинне суспільство, (а як це все може закінчитися для нього - не варто говорити) хіба тим, що для полювання на Ющенка та "нашоукраїнців" створяться нові злочинні групи.
Давайте только мух отдельно, котлеты отдельно. Есть Ющенко, к которому у меня претензий нет. Именно лично к нему. Есть его блок, отличающийся от Ноевого ковчега тем, что нечистых заметно больше, чем чистых. Есть недовольство власти излишней самостоятельностью этих нечистых, которое она выражает как умеет. Зачем делать из этого такие страшные выводы о "преступных группах"? Договорятся, подпишут в крайнем случае какое-нибудь открытое письмо и все уляжется. Чай не в первый раз.
> 9. Очевидно, що Ваш допис "електоральна сексологія" є щирим, хоч для мене є прикрим, в розумінні перекручень, проте це є краще ніж людина завідомо і свідомо перекручує правду.
Спасибо
[Апологию Ющенко skip, он хороший человек, я ж не спорю]
> Ще раз підкреслюю, що на Ющенка покрадено виконання двох поточних завдань: почати процес об'єднання суспільства та продовжити розбудову ним же закладених цивілізованих основ економіки держави. І жодних більше.
Все-таки Вы напрасно отождествляете Ющенко с блоком его имени. У них imho задачи совершенно разные. А от этого отождествления и происходит непонимание.
P.S. На ту часть Вашего постинга, которую Вы посвятили Тимошенко и Морозу отвечу позже. И так вышло слишком объемно.
2002.02.20 | Максим’як
Re:А який шанс має простий надніпрянець вникнути?Набагато менший
>>Да, поговорим об извращениях.> 1. Визвольна націонал-демократична складова не могла перемогти посткомуністичну, бо була меншою. Це просто, як 1 кГ не здатен переважити 2 кГ. ( чому вона не стала більшою - трата часу пояснювати).
> 2. Саме за атрибути української держави оця НД складова і була готова горло перегристи будь-кому, ось тому посткомуністична складова поступилася, бо влада їй залишалася. (Я вважаю, що це найбільше досягнення тих років, оскільки за ці атрибути багато було готових воювати і кров пролити).
>>Как я понял, это Вы в такой доступной форме изложили мое утверждение, что национал-демократы выбрали шашечки вместо ехать? Так я согласен, но если только отбросить рассуждения о килограммах. Мы ж не на базаре, а в политике. В политике же, как известно, меряют совсем по-другому. Я не любитель альтернативной истории, но все могло быть совсем иначе. В 1991 мне приходилось видеть лица партийцев. Они мечтали не о власти, а о том, чтоб не оказаться на фонарях. Ничего другого они не хотели. Но тут подвернулись национал-демократы, для которых шашечки были превыше всего, подставили плечо "национал-коммунистам" (был такой доброжелательный термин), быстро сместили центр тяжести с вопроса о власти на символику и язык и все. "Маємо те, що маємо", как сказал очень довольный "националкоммунистический" лидер.
Ви бачили, як тряслися комуняки і я бачив. Але я бачив багато іншого. Рівень рабської свідомості населення прищеплений комуністичною пропагандою і стахом перед постійним знищенням. В селах Чернівецької області закривали всі двері і вікна коли бачили мою машину із львівськими номерами, а голова сільради на десятий стук відкривав двері і дивлячись в землю, щось невиразно бурмотів, що їм заборонили спілкуватия і їдьте хлопці геть із села, щоб ми через вас не страждали, чи потім до Сибіру не вивезли. В Хмельницькій області людей, як вітром здувало при словах незалежність чи геть комуністів. Я й був тоді і на Донбасі і на півдні – взагалі ніхто там нічого не чув і не знає.
Прикро, що Ви не можете без байок. Ніколи націоналісти не готували розвалу Союзу, не було такої сили, було бажання скинути ненависний комуністичний режим, але жодної спланованої дії. А Союз розвалили Горбачов, Шушкевич, Єдьцин і Кравчук. Яке має відношення до мене Кравчук, який був російським комуністом, потім став українським президентом, а тепер почесний президент не кажу кого, бо то не для теми, якщо завтра прийдуть мусульмани чи німці, то і в них для нього місце знайдеться. Яке має відношення Кравчук до національно-демократичного руху? Всі націонал-демократи голосували проти нього, але Чорновіл таки програв йому 10%. Хто виноватий? Націонал-демократи, чи наявність глибоко вкоріненої рабської психології. Коли приймали атрибути, то я кидав все і їхав під Верховну Раду, а кияни навіть уваги не звертали, ясно що не всі, але який це був відсоток, такий самий, як весною цього року проти Кучми. Чому досі та рабська психологія в суспільстві. Хто мав звільнити від рабства свій народ? Мороз, Гуренко, Потебенько, Кравчук, Кучма, Деркач???
Коли б Чорновіл став президентом чи Народна Рада мала більшість і не Мороз командував би там, то можна було б сказати, що націонал-демократи щось продеребанили, як каже Спостерігач. Суть вся полягає в тому, що якщо ще сьогодні за комуністичну ідеологію є 15%, а за націонал-демократичну тільки 11% населення, то що можна було сказати в 91 році?!
Рaно чи пізно націоналісти прийдуть в країні до влади, але очевидно, що не з Ющенком, йому ще далеко і далеко, але тоді й питатимете, що вони зробили, чи чого не зробили.
> 3. Якщо влада залишилася за посткомуністичною складовою, то і очевидно продовжилося рабство, що було попередніх 70 років, але появилися відносні свободи, які дозволяють еволюційно йти до свободи духа, або як прийнято говорити громадянського суспільства.
>>Издеваетесь, да? "Вас не выпустили зи барака, зато покрасили его в желто-синий цвет и поставили телевизор с УТ-1". Какая эволюция может быть в бараке? Что до "свободы духа", то она не зависит ни от кого, кроме самого носителя этого духа. Если человек свободен - он будет свободен и в тюрьме. А если он раб (в том числе "шашечек"), то будь он хоть премьер-министр, обязательно найдет себе барак, потому что там регулярно кормят и водят гулять.
............................не маю що сказати.................. .
> 4. Відсутність патріотизму до новоутвореної держави в космополітичній посткомуністичній складовій привело до криміналізації суспільства, утворення симбіозу червоний-каґебіст-вор, який установив диктат над суспільством. Факт незаперечний, що багато, в т.ч. Тимошенко, Порошенко, були в тій складові, а сьогодні вийшли з неї, очевидно зрозумівши хибність напрямку. Але збоку т.з. націонал-демократів знайти бізнесмена, хоча б рівня Порошенка дуже важко і це не тому, що в тій складовій відсутні люди розумні, а тому, що понянття патріот – вор є абсурдним (взагалі, першим таким став Лазаренко, але він спочатку вор, а потім партіотом став: більше прикладів, щоб без гумору в мене немає).
>>Если оставить в покое Ваши возвышенности о непорочности патриотов и трезво посмотреть на ситуацию, то видно невооруженным глазом следующее: крупные состояния в период неразберихи сумели заполучить те, кто был у власти и те, кто был к ним близок (включая Тимошенко, чтоб сделать Вам приятное).
>>А те, кого Вы считаете патриотами, у власти не были. Их к тому времени уже отодвинули от кормила за ненадобностью. Можно теперь хвалить импотента за отсутвие порочащих связей, хотя разумнее признать, что был бы и рад, но...
I have no more to say.
> 5. Про першу і другу групу, про тих, хто буде боротися з кримінальним режимом і тих, хто стане його опорою. У Вас є очевидне грубе перекручення ролі "Нашої України" і особисто Ющенка. Я не маю бажання розказувати що робив уряд Ющенка і як і де його зараз всі колеги по уряду. Не хочете того бачити, то можна тільки назвати "електоральним сексуальним збоченням" в стилі Вашого допису.
>>Поздравляю Вас соврамши. О роли Ющенко я не говорил вообще. Кроме того, что у Ющенко в ВР, как и у всех депутатов, будет один личный голос, что есть констатация факта. Ведь Вы же полностью меня процитировали, не поленились мышкой водить, могли заодно и перечесть...
I have no more to say.
> 6. Про тих кому немає що втрачати, то я помістив нижче свій допис підготовлений для іншої теми, але там розповідається, як утворилися ті, яким втрачати нічого.
>>Почитаем, обсудим...
> 7. Тепер стосовно майданівців, які є прихильниками Ющенка. Крім поділу Шутера на хахлів та українців, я не пригадую інших пропагованих поділів, про які Ви пишете. Але йдеться про громадянську зрілість в такому поділі, а не за вірою, мовою, ідеологією. Приводьте конкретні приклади. Наразі я чую це від Вас та інших неприхильників Ющенка.
>>Предлагаю Вам самостоятельно изыскть постинги Andrija о Восточной Украине, Фарбованого Лиса о ней же, вспомнить свой этнологический подход к украинской олиграхии... Не ищите мне работу, как будет подобное встречаться - тут же буду постить копию специально для Вас, а рыться в архивах для доказывания очевидного - увольте.
Яке має відношення мій допис про етнічні клани до поділів у суспільстві? Це про злочинність. Сьогодні про клани не тільки вже такі як Азаров щебечуть, а й нормально для світової преси, а етнічність всі знають тільки є первні правила публічного висловлювання, тоді як на Майдані вони є практично відсутні. .
> 8. Спеціально тут виставляю постійно інформацію, щоб було добре видно, як Ющенко є бажаний для кримінального режиму і як він буде укріпляти злочинне суспільство, (а як це все може закінчитися для нього - не варто говорити) хіба тим, що для полювання на Ющенка та "нашоукраїнців" створяться нові злочинні групи.
>>Давайте только мух отдельно, котлеты отдельно. Есть Ющенко, к которому у меня претензий нет. Именно лично к нему. Есть его блок, отличающийся от Ноевого ковчега тем, что нечистых заметно больше, чем чистых. Есть недовольство власти излишней самостоятельностью этих нечистых, которое она выражает как умеет. Зачем делать из этого такие страшные выводы о "преступных группах"? Договорятся, подпишут в крайнем случае какое-нибудь открытое письмо и все уляжется. Чай не в первый раз.
> 9. Очевидно, що Ваш допис "електоральна сексологія" є щирим, хоч для мене є прикрим, в розумінні перекручень, проте це є краще ніж людина завідомо і свідомо перекручує правду.
>>Спасибо [Апологию Ющенко skip, он хороший человек, я ж не спорю]
> Ще раз підкреслюю, що на Ющенка покрадено виконання двох поточних завдань: почати процес об'єднання суспільства та продовжити розбудову ним же закладених цивілізованих основ економіки держави. І жодних більше.
>>Все-таки Вы напрасно отождествляете Ющенко с блоком его имени. У них imho задачи совершенно разные. А от этого отождествления и происходит непонимание.
Нікого нецікавлять їхні задачі, бо без Ющенка їм кінець, доля принаймі основних партій, їх майно і прихильники є вже в руках Ющенка..
2002.02.21 | Предсказамус
Кто играет в хоккей?
Была такая песенка, кто играет в хоккей и кто не играет, помните?А еще давайте вспомним ГКЧП, Борю Ельцина на танке, народ у ихнего Белого дома. На чьей стороне была сила? Как вел себя народ? Тем не менее, ГКЧП не стало потому, что была воля горстки людей и молчаливое сочувствие остальных. Нырнем глубже. Коммунисты в 1917. Мелкая скандальная группа международных авантюристов и местных идиотов. Против все еще живого Российского государства.
Обращаю внимание - это был не положительный пример, а иллюстрация. Я не люблю наших северных соседей. И у них все в результате вышло хреново. Но ответ на Ваш вопрос о том, что может сделать один килограмм против двух они дали четкий. Все может. Если хочет. И если не циклитеся на чем-то, кроме власти. Сначала ехать, потом шашечки. Это ведь просто и понятно, кажется, даже Литвину. Но не нашим борцам. Им сначала шашечки, а потом хоть не рассветай. Логика петуха имени Шутера.
Кажется я понял, чем отличаются наши с Вами национализмы. Последовательностью задач. И все бы ничего, но с Вашей последовательностью уже который раз не получается. Потому, что в моей последовательности сговора с комми быть не могло, первой стояла власть. А в Вашей - вполне (был сговор, не спорьте, торг, это - вам, это - нам, вам - власть, нам - атрибуты). Вы не боитесь, что теперь опять договорятся? И национал-демократов опять кинут. Потому, что грех не кинуть, сами же просятся... Такое Вам мое предсказание.
2002.02.21 | технолог
Максимя'че - F= ma (-)
2002.02.21 | Roller
Красиво излагаешь, и добавить нечего (-)
2002.02.21 | Максим’як
Re: Погляд в майбутнє, зовсім відверто і серйозно.
Отже, я зрозумів в яких оцінках минулого сьогодення та майбутнього ми розходимося. Чи справді в постановці задачі і послідовності розв’язку? Але йдем далі, воно і є так, що кожен раз не виходить в цій послідовності задач чогось суттєвого досягнути і зараз успіхами Ющенка чи на його горбі заїдуть люди, в яких я і сам би ноги витирав. Чому тоді я послідовно і наполегливо підтримую Ющенка, завідомо знаючи, що є дуже велика ймовірність, що його успіхами можуть скористатися зовсім інші ворожі нам сили?Спочатку узагальню минуле, як воно мені уявляється, Заодно, раз Ви назвалися Предсказамусом, поглянемо в майбутнє, розкрию (нема ради) кілька свої “пророцтв”.
Ше раз про минуле
Для мене націонал-демократичний рух, як масове, народне явище закінчився з референдумом 1 грудня 1991 року. Свою роль він виконав, привів Україну до незалежності і на тому видохся. Далі він формально жив завдяки одному лідеру Чоноволу та спецслужбам, які постійно ці, вже політично сформовані сили під назвою націоналдемократії, використовували для оформлення кримінальної посткомуністичної влади. Саме на цьому рівні і відбувалося все протистояння Чорновіла і керованої спеслужбами верхівки навколо нього. Далі розвиток подій відомий – вбивство лідера і повне розпорошення і підпорядкування того, що ніколи би неназвав націонал-демократичними силами. (Знаєте, мене ображає, що людину із 40-літнім партійним стажем називають націоналістом, як це робить Кость Боднаренко і багато це повторює).
Основний механізм утримання влади
Основне, що сьогодні відомо – це механізм, як сили, які декларуються, як борці проти посткомуністичної бандократії, беруться під контроль. Для цього ми маємо приклад діяльності Чорновола. В цій схемі трагічна загибель лідера (нєзгібаємого) є неминучою, бо він є господар, одноосібний власник сил. Тобто, цими силами можна управляти тільки йому, або без нього (але тоді сили перестають бути силою).
Розгянемо деякі варіанти дезорганізації ющесил після виборів.
Перше, що можна впевнено сказати, що Ющенку до виборів жодна фізична розправа не загрожує, надто великий рівень довіри населення (біля 50%) і це може привести до неконтрольованих процесів у країні.
Основна мета Ющенка це створення сильної партії, не портфель голови уряду, а саме створення сильної партії. (Очевидно, коли блок матиме 50%+1 то зовсім інакше йтиме мова про створення партії, уряду і т.д., але реально ми бачимо тільки ~ 25%, а не 50%.)
Тому, першою ознакою дезорганізації ющесил після виборів буде небажання Рухів формувати єдину партію, вони це не заперечуватимуть, але розказуватимуть, що на цей процес треба кілька років і т.д. (Інші партії не є так важливі, бо не мають партійної інфраструктури, а без неї важко вирулити на президентські вибори). Очевидно, що Ющенко намагатиметься зробити переворот в цих партіях.
Далі, за аналогією, цілком можливий замах на його життя за рік перед виборами, тобто, в кінці 2003 року, щоб розпорошити ющесили і підпорядкувати їх бандократії.
Чому шанси Ющенка на виживання я вважаю вищими, ніж в Чорновола:
1. Він спирається на дуже широку коаліцію сил, тоді як Чоновіл винятково на західняків.
2. Він не є імпульсивним за складом характеру, контролює себе і намагається уникати конфліктів
3. Він не сидів в тюрмі все життя, а діяв у середовищі бандократії, і повинен знати всі її слабі та сильні сторони.
4. Він знає, що ворогом номер один для бандократії є тільки він і тому повинен вижити, щоб рухати задуми.
Чому ставка на Ющенка, а не на Тимошенко?
Якщо Тимошенко б загинула трагічно кілька тижнів тому, то після неї нічого не залишається, зовсім нічого. Ющенко ж має шанс прожити до кінця 2003 року, активно впливаючи через свої 25% на суспільство, як інтегратор, отже він за цей час може багато зробити для об’єднання суспільства. Маючи великий шанс стати президентом, як політик, він не відчуватиме фінансових проблем, може мати під контролем кілька газет і телеканали. Якщо його задум вдасться і він виживе, то до виборів він приведе українське суспільство з набагато вищим рівнем консолідації по лінії схід-захід. Крім того, я переконаний, що біля нього (він не такий амбіційний, як Чорноновіл) чи навколо нього сформується зовсім нова генерація, яка зможе продовжити чи підтримувати його далі.
Способи боротьби
Суть бандократії полягає в тому, що вона зосереджено спрямовує держав в сторону колумбійського розвитку. Суть лідера-патріота полягає в тому, що він повинен захопити кермо цього корабля і скерувати його в сторону європейського розвитку. Є інший варіант – це силою відібрати владу від бандократії. Але в розділеній Україні на схід-захід завжди буде варіант непрогнозованої підмоги. Тому, щоб розв’язувати задачі силового усунення посткомуністичної бандократії спочатку потрібно об’єднати українське суспільство. Більшість протестних груп, які викликають в нас захоплення своєю героїчною позицією, контролюються спецслужбами, як засіб випуску пари в перегрітому суспільстві, а коли вони стають неконтрольовані – лідерів знищують, або ізолюють.
Можливість союзу з режимом
Чи можна допустити, що Ющенко готовий йти на об’єднання чи союз із бандократією, заради виживання і заради загальносуспільної мети? Так, Ющенко готовий, але бандократія вже ніколи не повторить своїх помилок, щоб поставити над собою власного гнобителя. Це може зробити тільки Кучма, але це буде не раніше, ніж Ющенко переживе 2003 рік, далі Ющенко вже диктуватиме свої умови. Звичайно, треба ще і щоб Кучма так довго прожив.
Вибори 2002 протиставлять двох лідерів Ющенка і Медведчука
Весь вплив на владу в Україні в 2002 році здійснюватиметься через ці дві особи. Схоже, що Кучму черговий раз обмотують плівками, щоб саме Медведчуку попала влада, хоча би в парламенті. Ще недавно, зовсім відсунутий від корита Медведчук, раптом отримує запрошення від Кучми на створення спільної коаліції після виборів, якраз під супровід розкручуваного чергового раунду тайпґейту, який так само раптово затихне, коли хтось та щось отримає після виборів. Сам факт виключення Ющенка і «НУ» Кучмою із списку потенційної влади є дуже красномовний і сигнал для всієї бандократії, яка завагалася: «З Ющенком нам неподорозі». Хіба Ющенко дав привід, ні – міцно почала здавлювати горло Кучми мельченківська тасьма.
Я надто багато сказав, хоч не планував. При відносній стабільності в світі, подіїв Україні розвиватимуться саме таким шляхом. Можу ще добавити, що шляхи Господні є несповідувані, тобто, є таке поняття, як форс-мажорні умови: смерть улюбленого слона раджі, оголошення хрестового походу через Україну в Азію, чума ХХІ ст., нова сила ста-арих друзів, і т.п. та звичайнісінький амарґедон.
2002.02.22 | Предсказамус
Попытка ответной откровенности
Если оставить в стороне внутренние движущие силы (я не сторонник версии "Мельниченко=Медведчук") оценка ситуации вокруг Ющенко у нас практически совпадает, как это ни удивительно.А вот с дальнейшим развитием - проблемы. Они заключаются в задачах, стоящих перед новым парламентом.
Во-первых, имплементация результатов референдума и проталкивание третьего президентского срока. Если Ющенко согласится (он по первому пункту согласие уже высказыал), к 2004 году станет отыгранной картой: фактически поддерживающие его оппозиционеры разъедутся по Ленинским местам (тюрьмам и ссылкам) ввиду утраты неприкосновенности, народ убедится в его неспособности решить их проблемы (а как их решишь при бесправном парламенте?), ореол мученика-отставника развеется, его заменит клеймо лидера пропрезиденской фракции.
Во-вторых, уже наметившиеся очертания международной изоляции Украины станут реальностью, в которой прозападный Ющенко в парламенте будет "ставленником мирового империализма". Т.е. придется либо "менять ориентацию", либо оказаться образцово-показательным мальчиком для битья у долгановоподобных. Блокировать пророссийские решения будет сложно, сможет ли Ющенко, поддержит ли его команда? В любом случае авторитета не добавится.
Даже если СПУ и БЮТи пройдут в парламент, ситуацию с противовесом может обеспечить только стратегическое блокирование этих блоков с той 1/3 "стаи" Ющенко, которая готова защищать интересы страны, рискуя своими интересами. Но готов ли сам Ющенко? Если да - его ждут не самые легкие два года. Если нет - см. выше.
2002.02.22 | Максим’як
Re: Деякі крапки над «І»
>Если оставить в стороне внутренние движущие силы (я не сторонник версии "Мельниченко=Медведчук") оценка ситуации вокруг Ющенко у нас практически совпадает, как это ни удивительно.Виглядає, що мушу зробити уточнення стосовно Медведчука і Мельниченка. Я не висовував такої версії і вона нереальна. Йдеться про систему впливу одних подій на інших. Якщо цілком можливо було допустити, що Мельниченко спочатку був сам собою, то за півроку думаю знайшлося багато бажаючих взяти під контроль такого хлопця, з таким скарбом. І нікуди він не дінеться. Для нього справді найбільший захист – це жити в Україні, як депутат. А не десь там, коли до нього можна приставити наглядача. Хто-хто, але він сам працівник спецслужб і не мені розказувати. Чому Медведчук висовується? Бо він відносно “правильний”, формально-правильний, продав вже всі свої акції, бізнесом не займався, відсунувся в тінь від нього Суркіс. Медведчука штовхають і просувають і він того сам бажає – зайняти місце Кучми.
>А вот с дальнейшим развитием - проблемы. Они заключаются в задачах, стоящих перед новым парламентом.
>Во-первых, имплементация результатов референдума и проталкивание третьего президентского срока. Если Ющенко согласится (он по первому пункту согласие уже высказыал), к 2004 году станет отыгранной картой: фактически поддерживающие его оппозиционеры разъедутся по Ленинским местам (тюрьмам и ссылкам) ввиду утраты неприкосновенности, народ убедится в его неспособности решить их проблемы (а как их решишь при бесправном парламенте?), ореол мученика-отставника развеется, его заменит клеймо лидера пропрезиденской фракции.
Ющенко і Кучма можуть зійтися не раніше кінця 2003 року, якщо доживуть до того часу. Імплементація рехверендуму дуже хитра штука, такий самий важіль впливу на Кучму, як і тайпґейт. Але досить внести маленьку поправочку, що друга палата має бути виборна прямим голосуванням і те, що хоче Кучма з неї отримати може мати для нього від’ємний результат. А самого законодавства ще ніхто не розробляв навіть і скільки на його розробку піде років, залежатиме, який поділ влади буде у Верховній Раді та інших факторів.
>Во-вторых, уже наметившиеся очертания международной изоляции Украины станут реальностью, в которой прозападный Ющенко в парламенте будет "ставленником мирового империализма". Т.е. придется либо "менять ориентацию", либо оказаться образцово-показательным мальчиком для битья у долгановоподобных. Блокировать пророссийские решения будет сложно, сможет ли Ющенко, поддержит ли его команда? В любом случае авторитета не добавится.
Хіба Ющенко блокував принципово проросійські рішення? Все дуже просто і я пояснював це на НПЗ, бізнес керується вигодою, а не амбіціями. Те саме прозахідний чи ні. І не був він ще ніколи хлопцем для биття, не маю таких прикладів. ( А якщо Ви про заяву трьох чи «батька-сина», то я на 90% переконаний, що це перше і друге його ідея з друзями, а не Кучми. Ставка з обох сторін була дуже велика. Утримайся Ющенко на посаді голови уряду до сьогодні, ми би вже забули, хто такий Кінах, Пустовойтенко та інші).
>Даже если СПУ и БЮТи пройдут в парламент, ситуацию с противовесом может обеспечить только стратегическое блокирование этих блоков с той 1/3 "стаи" Ющенко, которая готова защищать интересы страны, рискуя своими интересами. Но готов ли сам Ющенко? Если да - его ждут не самые легкие два года. Если нет - см. выше.
Саме Порошенко сказав, що з Тимошенко «НУ» буде співпрацювати в парламенті! Ну і Ющенко це говорив. Я не бачу зараз жодних шансів для Ющенка бути при владі, тільки, як в опозиції до неї. Шанс, що вибори будуть несфальсифіковані і «НУ» набере 25-27%, а «БЮТ» просто пройде 4% бар’єр мені видається, як 1:50. Одна із причин – це активізація Кучми під тиском тайпґейту, а він вміє впливати на своїх підлеглих в регіонах. Ще не забулося, як він позвільняв всіх тих, де він не добрав на виборах. Тому губернатори включать всі репресивні сили, щоб виконати і перевиконати спущені рознарядки.
Але рік 2002 для Ющенка буде дуже успішний.
2002.02.23 | Предсказамус
Re: Деякі крапки над «І»
Что нас сильнее всего отичает друг от друга - это уровень оптимизма ;)Максим’як писав(ла):
> Але рік 2002 для Ющенка буде дуже успішний.
Я не только об этой фразе, конечно. И имплементация может быть пробита через парламент, как Земельный Кодекс, безо всяких разработок, и на популярность Ющенко могут не посмотреть, если совсем уж мешать будет...
Но я очень бы хотел, чтобы Вы были правы. Хотя, скажу честно, надежд мало.
2002.02.23 | АВ
Ого!
Согласен на 100%. И если к ним ещё что-либо возможно добавить, то добавлю соображения о статистике.Так вот статистика гласит, что на официальных телеканалалах Ющенко упоминается чаще Кучмы. В любимой кучминой ипостаси страдальца, например - в лице человека, на всю страну убедившегося в засилье "заедистов" на местах и использовании админресурса. Самое интересное, что индекс цитируемости Ющенко прокучмовскими СМИ "как бы без админресурса" действительно обходит Кучму и вряд-ли уступает Медведчуку. Вот такой у нас предстоит гарант гаранта Конституции...
А что качается Ющенколюбов - так мне вдруг показалась уместной старая пословица, которую возможно перефразировать на современный манер, как:
"Ласкове Билля двох Монік виграє"...
2002.02.23 | Максим’як
Re: АВ, Ви займалися програмуванням?
Ви справді це щиро написали? Чи порєзвіться на майданчику охота в ролі Білля? А якщо після цитати йде негативний коментар, чи зміст перепояснюється?2002.02.24 | АВ
Прошу прощения, "Ого" адресовано г.Предсказамусу. (-)
.