МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Методика відбілювання режиму. Варіант перший, не останній

02/20/2002 | Спостерігач
http://www.pravda.com.ua/?20220-3-new
Методика відбілювання режиму. Варіант перший, не останній
Петро Лютий, Вашингтон, 20.02.2002, 15:38

День, який так спокійно почався, раптово отримав несподіване продовження. У вівторок, приблизно о 14:30 я відвідав компанію BEK TEK, яка розташована неподалік Вашингтона, і яка проводить експертизу плівок Мельниченка. Памела, дружина експерта Брюса Кеніга, зустріла мене і була дуже засмучена.

За її словами, вранці їй подзвонив такий собі "Сергій з Канади", який розповів ось що.

У четвер, 19 лютого, інтернет-газета "Українська Правда" опублікувала статтю Петра Лютого, в якій цей самий Лютий поливає брудом Брюса Кеніга й обмовляє його експертизу і професійну репутацію. "Сергій", за його словами, здогадувався, що Брюс Кеніг українською не читає, а тому вирішив донести йому "правду".

На підтвердження своєї розповіді Памела передала мені докладну стенограму своєї розмови з "Сергієм", яку вона, як досвідчена секретарка веде на всіх важливих бесідах. Вона також попросила "Сергія", щоб він детально виклав своє повідомлення електронною поштою. Пройшло вже декілька годин, а від нього нічого немає.

Чи варто пояснювати, що розповідь Памели Кеніг ввела мене у стан, близький до сказу - мене, звинуватили у брехні і наклепі. Таке у журналістському середовищі США і Канади не прощається (щодо України не знаю).

Памела з цікавістю стежила за моєю реакцією. Я швидко набрав на комп'ютері інтернет-адресу "Української Правди" і показав свою статтю під заголовком "Чергове випробування правдою", на яку посилався "Сергій" (добре, що УП перекладає свої матеріали англійською). Ось та "брехня", яку, згідно невідомому "Сергію", я вилив на невинну голову Брюса Кеніга на сторінках УП:

Керівник експертизи Брюс Кеніг за контрактом є консультантом ФБР і зі своєю командою проводить для Бюро найбільш складні експертизи аудіо- і відеоматеріалів. За його плечами приблизно 14 тисяч експертиз, а також більше 300 виступів в якості експерта у різних судових інстанціях США і Європи, де його експертні висновки незмінно визнавалися правильними. Зараз він є експертом Карного Трибуналу ООН по колишній Югославії.

Як відомо, попередня експертиза Кеніга плівок Мельниченка, в яких мова йшла про Георгія Гонгадзе, викликала болючу критику з боку ряду підконтрольних режиму Кучми ЗМІ. Свої дві копійки у "розвінчання" Кеніга вставили і деякі особи без певного роду занять і з незрозумілою обізнаністю в області акустичних досліджень, які невідомо звідки взялася. Все це виглядало як "наш отлуп" американському експерту.

Мені вдалося зустрітися з Брюсом Кенігом, і насамперед я попросив його прокоментувати критичні висловлювання стосовно експертизи з боку ряду українських журналістів (українські експерти з акустики з цього приводу сидять тишком нишком).

Моє питання дещо здивувало експерта. Ретельно підбираючи слова, він попросив передати "критикам" в Україні, що акустика - це наука, і займатися нею повинні люди з відповідною освітою і досвідом практичної роботи. Кеніг упевнений, що плівки Мельниченка монтажу не зазнавали, і готовий довести це у судах будь-якої юрисдикції та інстанції, куди і запрошує своїх критиків. Витрачати час на дискусії з дилетантами на сторінках газет Кеніг не вважає за потрібне.

Уважно прочитавши статтю, Памела здивовано подивилася на мене: "Але де тут брехня і наклеп? Тут же все правильно". Взявши у неї телефон "Сергія" і стенограму його бесіди, я пообіцяв розібратися у цій справі.

Тут потрібно пояснити дві речі. У США і Канаді існує певний журналістський етикет. Згідно етикету, жодному американському або канадському журналісту навіть у голову не прийде нашептати комусь на вушко, що інший журналіст звів наклеп. Це не тільки етичне, але і глибоко юридичне питання. У Канаді існує британська система права, за якою наклеп карається досить швидко і суворо. У зв'язку з цим вчинок "Сергія з Канади" мене просто спантеличив.

Зваживши всі можливі варіанти, я вирішив, що це або зелений "щелкопер", який тільки робить тільки перші кроки у журналістиці і не знає існуючих правил, або ж вбогий провокатор-самогубця, якому все одно нема чого втрачати.

Як довели подальші події, в обох випадках я помилився.

Подзвонивши "Сергієві" до Канади, я представився: "З вами говорить Петро Лютий". На тому кінці лінії хтось похлинувся і попросив передзвонити хвилин за п'ять. Я передзвонив. Цього разу "Сергій" був зібраний і готовий до бесіди. Це виявився ні хто інший, як Сергій Кичигін, редактор українського "Еженедельник 2000".

Не відкладаючи справу у довгий ящик, я зачитав йому стенограму його розмови з Памелою Кеніг, яку вона мені передала. При цьому я процитував наступне звинувачення, яке, згідно зі стенограмою, Сергій висунув на мою адресу: у статті, опублікованій в "Українській Правді", Петро Лютий "обмовляв експертизу Брюса Кеніга і його професійну підготовку".

Моє питання пану Кичигіну було простим і коротким: "Ви це говорили Памелі Кеніг?" Як виявилося, мій співрозмовник навіть не зрозумів, що її звуть Памела, але щодо змісту розмови був гранично конкретний. З його слів, він ніколи і нікому не говорив нічого поганого про Петра Лютого. Йому і в голову не прийшло б звинувачувати мене у брехні. Він особисто абсолютно впевнений у правдивості моїх статей. У офісі BEK TEK його невірно зрозуміли у зв'язку із сильним шумом на телефонній лінії.

Залишаю на суд читача, наскільки таке пояснення гідне головного редактора відомого тижневика. Але дати пану Кичигіну шанс я все ж погодився: він урочисто пообіцяв, що негайно подзвонить Памелі Кеніг і вибачиться за "непорозуміння, яке виникло".

Прочекавши до восьмої вечори, я подзвонив Брюсу Кенігу. Жодних дзвінків або електронних повідомлень від Сергія Кичигіна у BEK TEK більше не надходило. Памела Кеніг ще раз рішуче підтвердила, що Кичигін сказав їй саме те, що вона зафіксувала у стенограмі.

Що можна сказати з цього приводу? Якби Кичигін подзвонив у BEK TEK, я б забув про інцидент. Він цього не зробив. Тобто він збрехав. У зв'язку з цим ні у мене, ні у представників BEK TEK не залишилося жодних сумнівів, що він брехав і "до того": Памелі Кеніг про "наклепника" Лютого, і мені. Лютому, про те, що все це - результат шумів у телефонній трубці. Якщо ти один раз збрехав, хто тобі повірить?

Професійна репутація у Північній Америці коштує дуже дорого. І я збираюся захистити свою репутацію через суд. Тож нехай "Еженедельник 2000" готується.

Той, хто прагне знань, може без великих зусиль з'ясувати, хто стоїть за цим виданням. Я читав статті Сергія Кичигіна і віддаю належне його інтелекту. Важко повірити, що він сам, за своєю ініціативою, став би вдаватися до так грубих методів. Це методи не професіонала, а наляканого дядька з найближчого оточення "гаранта". Кичигіну дали команду, він відповів "Есть!" Тепер ми з'ясуємо, хто таку команду давав.

Крім наклепу, вчорашній пірует Кичигіна має ще одну юридичну кваліфікацію. Останні події навколо компанії BEK TEK свідчать про те, що режим Кучми намагається вчинити тиск на Брюса Кеніга, експерта, який підтвердив автентичність плівок Мельниченка. Грати в Америці у таку гру можуть тільки божевільні. Це явна ознака того, що правлячий режим наляканий.

Це вони у Києві можуть надувати щоки неначе нічого не трапилося, а експертиза Кеніга - "всього лише ще один папірець". Тут, у США, після виходу першої експертизи з епізодів про Гонгадзе, телефон BEK TEK не змовкає протягом доби. За словами Брюса Кеніга, ні з чим подібним він не зустрічався навіть тоді, коли аналізував плівки відомої справи Моніки Левінські.

У зв'язку з цим, щоб зняти всі питання про можливість інтерв'ю Брюса Кеніга українським ЗМІ, я можу від його імені повідомити наступне.

Брюс Кеніг - експерт, а не піарщик. Експертизу плівок Мельниченка він робить не для пропагандистського галасу, а для суду. Він упевнений, що досліджені ним плівки монтажу не зазнавали, і готовий обговорювати всі питання, пов'язані з його експертизою, у суді. Чому у суді? Та тому що у суді, на відміну від ЗМІ, розмова буде мати професійний характер, і у ній будуть брати участь тільки професіонали. За його переконанням, тільки професійний підхід до цієї справи дозволить народу України нарешті дізнатися правду.

Переводячи цей пасаж на звичну для Банківської мову, виходить так: пургу гнати більше не вдасться, а за базар комусь відповісти доведеться.

Окреме звернення до підконтрольних режиму ЗМІ. Не обривайте телефони BEK TEK з проханнями про інтерв'ю. Їх не буде. Повторюю ще раз: не буде. Якщо з'являться "ділові пропозиції", прохання звертатися до приймальні ФБР. Там чекають.

PS. Тільки відправив я цю статтю у Київ, як отримав від Брюса Кеніга повідомлення, яке йому все ж послав Сергій Кичигін. Цей документ вартий того, щоб його процитувати.

Dear Mrs. Koenig,
> I would like to sincerely apologize to you if you have misunderstood
> me. I have just spoken with Mr. Luty and we have worked out this
problem. English is my second language and what seems right in
>Ukrainian sometimes is wrong in English. Thus, I would like to
> explain what I meant.
>Mr. Luty has not damaged the reputation of your husband in his
> articles.
>However, the internet newspaper that has published his articles and
>some other internet news sources and regular newspapers indubitably
>use the name of your husband and the conclusion of his analysis of the Melnichenko tapes for their own purpose. Some of them create an
>allusion that company BEK TEK supports all allegations against Mr.
> Kuchma (some of them very serious) and try to use the reputation of
> BEK TEK as а base for any and all accusations against Mr. President.
> I believe, that analysis of such expertise should be used in court and
> n'ot be the propagandistic tools in politics. And because the name of
> your husband and his company is being used in such а way I allowed
> myself to say to you that his reputation is being misused.
> Once more, I would like to offer my sincere apology for the
> misunderstanding..
> To this letter I attach two letters for Mr. Koenig and а couple of
> articles supporting my view of this situation.
> Sincerely yours,
> S. Kichigin
> Editor-in-chief and publisher
> West Vancouver B.C.. .
> Canada
> skichigin@shaw.ca

(Шановна місіс Кеніг,

Я прошу Вас прийняти мої щирі вибачення, якщо Ви мене неправильно зрозуміли. Я щойно поговорив з паном Лютим, і ми з ним розібралися у цьому питанні. Англійська - моя друга мова, і те, що звучить правильно українською, неправильне англійською. Тому я хотів би пояснити, що я мав на увазі.

Пан Лютий не завдав збитку репутації Вашого чоловіка у своїх статтях. Однак, інтернет-газета, яка опублікувала його статті, і деякі інші новинні інтернет-ресурси, а також звичайні газети безперечно використовують ім'я Вашого чоловіка і результати його аналізу плівок Мельниченка у своїх власних цілях. Деякі з них створюють ілюзію, що компанія BEK TEK підтримує всі звинувачення на адресу Кучми (деякі з них дуже серйозні), і намагаються використати репутацію BEK TEK як основу для всіх і кожного конкретного звинувачення на адресу президента.

Впевнений, що аналіз такої експертизи повинен використовуватися у суді, а не як інструмент пропаганди у політиці. І оскільки ім'я Вашого чоловіка і його компанії використовується таким чином, то я дозволив собі сказати Вам, що тут мають місце зловживання його репутацією.

Ще раз, прошу прийняти Вас мої щирі вибачення за це непорозуміння.

До цього листа додаю два листи, адресованих пану Кенігу і декілька статей, які підтверджують мій погляд на цю ситуацію.

Щиро Ваш, С.Кичигін
Головний редактор і видавець
Західний Ванкувер, Британська Колумбія, Канада)

Сподіваюся, процитувавши цей лист, я знімаю питання про те, чи знає мене Брюс Кеніг. І все було б нормально, і заспокоївся б я на цьому. Але! Я з дитинства не люблю лицемірства.

Довелося направити пану Кичигіну відповідь. Наводжу практично повністю, щоб уникнути можливих непорозумінь

Mr. Kichigin,

Bruce Koenig just forwarded me your email. Unfortunately, it's late. I have been waiting until 8:00 PM and then wrote my story on this incident. I'd like to give you а credit. Unlike other reps of Kuchma's regime, you have brains and you know how to use them. Reading you message to Bruce Koenig I nearly cried imagining poor President of Ukraine besieged by hostile and omnipotent opposition mass media, which is waging а propaganda war against him, poor and innocent sheep. Yet, it will not work with me.

I know that the bulk of mass media in Ukraine is controlled by the president and his men, that the opposition cannot get access to the TV during the electoral campaign, that tax police is used against those who are not good enough to the regime. And I know pretty well how the President used all might of the government machine to cover up Gongadze case. In other words, I know Ukraine too well to understand that you, as an intelligent person, deliberately try to mislead Mr. Koenig. And until I am in Washington D.C., "this kind of poor Kuchma" campaign will not work here.

I spoke with Bruce Koenig just an hour ago. His position is this: no interviews to mass media. All questions will be answered in court. With this I return your attachments back. Please do not bother Mr. Koenig anymore, to the extend when it will amount to а legal issue.
Best regards, Peter Lutiy

(Пане Кичигін,

Брюс Кеніг щойно переслав мені Ваш email. На жаль, вже пізно. Я чекав до 8:00 вечора, а потім написав свою версію цього інциденту.

Але я хотів би віддати Вам належне. На відміну від інших прибічників режиму Кучми, у Вас є мізки, і ви вмієте ними користуватися. Читаючи Ваше послання Брюсу Кенігу, я ледь не розридався, уявляючи бідного президента України, якого допікають злісні і здатні на все опозиційні ЗМІ, які ведуть пропагандистську війну проти нього - бідної невинної овечки. Але зі мною цей номер не пройде.

Я знаю, що основна маса українських ЗМІ контролюються президентом і його людьми, що під час виборчої кампанії опозиція не може отримати доступ до ТВ, що податкову поліцію використовують проти неугодних режиму. І я чудово знаю, що президент використав всю потужність урядової машини, щоб прикрити справу Гонгадзе. Іншими словами, я дуже добре знаю Україну, щоб розуміти, що Ви, як розумна людина, свідомо намагаєтеся збити пана Кеніга з пантелику. І поки я у Вашингтоні, кампанія "бідний Кучма" тут не пройде.

Годину тому я розмовляв з Брюсом Кенігом. Його позиція така: жодних інтерв'ю мас-медіа. На всі питання він відповість у суді. З цим я повертаю Ваші додатки назад. Будь ласка, більше не турбуйте пана Кеніга, поки це не стане предметом судового розгляду.

З найкращими побажаннями, Петро Лютий.)

На закінчення спеціально і ще раз для підконтрольних режиму Кучми ЗМІ: жодного інтерв'ю експерта плівок Мельниченка для вас не буде. Приходьте у суд. Там про все дізнаєтеся. Ви вірно служите корупційному режимові. Ви забрехалися так само, як і він, і вам ніхто не вірить (тих, хто вагається, прошу ознайомитися з опитуваннями населення).

Ви думаєте, що все продається і купується. Зараз ви дізнаєтеся, що це не так. Є такі країни і люди, з якими такі штучки не проходять.

Маю честь, Петро Лютий

Відповіді

  • 2002.02.20 | Augusto

    Я був першим, але маленьких не ображаю.

    Свій пост з текстом статті стер, залишив тільки коментар.

    20-02-2002 18:20, Augusto
    Шматочок України в Канаді. Знай наших!

    Версія до друку // Відповісти // Редагувати // Стерти // переглядів: 8 // URL: http://maidan.org.ua/n/free/1014222014

    Як кажуть мурлюканці - гімно аж в вентилятор б'є (shit hits the fan) Ну хто ще скаже що Q-чмісти "афігенно розумні" та все "прораховують на багато ходів вперед"?!

    http://www.pravda.com.ua/?20220-3-new
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.02.20 | Пані

      Я скажу

      Augusto писав(ла):

      > Ну хто ще скаже що Q-чмісти "афігенно розумні" та все "прораховують на багато ходів вперед"?!

      Не те, щоб афігенно розумні, але прораховують на багато ходів уперед, що на рідній материковій Україні не знайдеться на них ніякого П.Лютого, який не тільки перевірить інформацію, але і опублікує результати своїх перевірок.

      Бо навіть інтернет видання в нас не дуже страждають на грунтовні спростування.
  • 2002.02.22 | Jcnfg

    Відповідь Кичігіна

    http://www.news2000.com.ua/redaktor.php?id=55Брюс Кениг:

    Я проинструктирован комментариев не давать


    В статье «Пусть ответит полковник Жир» в прошлом номере «2000» я обратил внимание читателей на то, что между документом о результатах работы американской компании «Бек Тек», опубликованном в «УП» как «Полный текст выводов по исследованию пленок Мельниченко, проведенного экспертами ФБР», и презентацией их в эфире радио «Свобода» и на пресс-конференции А. Жира есть существенные различия, которые вызвали у меня ряд вопросов. Их я и задал депутату А. Жиру.

    Александр Жир обещал дать нам письменный ответ, но пока мы его не получили.

    Потому я решил обратиться к первоисточнику - в американскую компанию «Бек Тек» непосредственно к Брюсу Кенигу.

    В телефонном разговоре г. Кениг был очень любезен, но твердо и сразу сказал, что никому ни на какие вопросы относительно экспертизы отвечать не будет.

    На мой вопрос, чем вызвана такая позиция пояснил, что так его проинструктировал клиент, которым является комиссия Парламента Украины (речь идет о комиссии, возглавляемой А. Жиром). И добавил, что нарушение обещания данного клиенту является также нарушением американского законодательства.

    Я спросил : нельзя ли в таком случае получить английский текст заключения экспертизы, поскольку в украинской прессе опубликован пока только перевод на украинский и русский.

    И на этот вопрос г. Кениг ответил, что английским текстом распоряжается также клиент.

    Я сказал, что мы хотим познакомить нашего читателя подробнее с компанией мистера Кенига и с ним лично. Но такой информации в Интернете нам найти не удалось. Не мог бы он помочь нам?

    И вновь г. Кениг сослался на полученный инструктаж и переадресовал меня к комиссии, которой он передал свой послужной список.

    У меня были и другие вопросы. Но отмечу лишь, что и далее его позиция была непоколебимой. Инструктаж, полученный от клиента, он выполнил безукоризненно.

    Но вопросы по-прежнему остаются. Теперь уже к комиссии, возглавляемой А. Жиром:

    Уполномочила ли комиссия А. Жира инструктировать подобным образом американского эксперта? Если следует так тщательно оберегать результаты «Выводов», то почему они появились в «УП» и в студии радио «Свобода» еще до возвращения Жира из Вашингтона в Киев, еще до ознакомления с ними членов комиссии в парламенте? Почему «Выводы» появились именно в «УП», а не в официальном органе Верховной Рады «Голосе Украины»?

    Но на следующее после разговора с Кенигом утро я увидел, что он все- таки дает комментарии, касающиеся экспертизы. Все в той же «УП» в материале П. Лютого из Вашингтона я, в частности, прочел:

    « Мне удалось встретиться с Брюсом Кенигом, и первым делом я попросил его прокомментировать критические высказывания о его экспертизе со стороны ряда украинских журналистов (украинские эксперты по акустике хранят по этому поводу гробовое молчание).

    Мой вопрос вызвал у эксперта легкое недоумение. Тщательно подбирая слова, он попросил передать "критикам" на Украине, что акустика – это наука, и заниматься оной должны люди с соответствующим бразованием и опытом практической работы. ... Тратить время на дискуссии с дилетантами на страницах газет Кениг не считает нужным».

    Замечу сразу, что публикаций о некомпетентности Кенига в украинских СМИ я не встречал. Журналисты, в том числе и наше издание, обратили внимание на существенное разночтение в содержании опубликованных «Выводов» и в том, как они подаются некоторыми политиками и СМИ. Никаких сомнений в компетентности Кенига нет и мне было не понятно, почему автор материала говорит о каких-то несуществующих сомнениях в адрес эксперта.

    У меня возник и другой естественный вопрос: как же так? Или г. Брюс все-таки дает комментарии - конкретно «УП», и почему он сделал для нее исключение? Было ли предусмотрено это исключение в полученном американским экспертом инструктаже? Или «УП» просто ссылается на несуществующий разговор? С этим вопросом я вновь позвонил в офис Брюса Кенига. Трубку взяла его жена Памела.

    Узнав, что речь пойдет снова об экспертизе пленок Мельниченко она сказала, что ее муж никаких интервью СМИ не дает.

    Я сообщил, что как раз об этом я и хотел спросить мистера Кенига, поскольку сегодня утром прочел в «УП» выше процитированный текст.

    Памела очень удивилась, дважды повторила, что ее муж комментариев не дает, попросила меня по буквам продиктовать имя журналиста «УП».

    Я, в свою очередь, сказал ей, что по моему мнению, высокая репутация ее мужа и выводы экспертизы используются некоторыми СМИ и политиками в пропагандистских целях, что является неблаговидным делом.

    Я поблагодарил г-жу Кениг за любезность. Мы обменялись координатами.

    Вскоре раздался неожиданный звонок: у телефона был П. Лютый. Мой номер ему могли дать, вероятно, Кениги. Вопрос о исключении для «УП» снялся с повестки. Журналист начал с упреков: по его мнению, я дезинформировал г-жу Кениг, сообщив ей, что он подрывает репутацию ее мужа.

    Я предположил, что это было просто недопонимание, и пересказал наш разговор с Памелой, пообещав разъяснить жене г. Кенига недоразумение. Поскольку в телефонном разговоре вновь могло возникнуть какое-либо недопонимание, я направил ей электронное письмо.

    Беседа с П. Лютым была продолжительной и интересной, по крайней мере, для меня. Одной деталью ее я хочу поделиться с читателями: Петр заметил, что г. Кениг обескуражен той напористостью, которую проявляют представители Украины. Даже когда он занимался «Моникагейтом», ему было легче.

    P.S. На этом я предполагал закончить свою колонку, но в очередной публикации г. Лютого в «УП» я неожиданно для себя встретил иную интерпретацию событий. Не считаю необходимым подробно останавливаться на этом, замечу лишь, что начиная со слов «В четверг 19 февраля ( по календарю - четверг 21 февраля - С.К.)...» и далее статья изобилует тем, что я готов назвать пока, мягко говоря, неточностями и некорректностями. Надеюсь, что автор и редакция «УП» найдут возможность исправить их и принести свои извинения.

    И все же, не смотря на эти неприятные моменты, я удовлетворен тем, что после публикации нашей газеты, бесед с участниками событий в среду СМИ получили наконец английский вариант заключения компании «Бек Тек». Есть о чем поговорить.


    Сергей КИЧИГИН
  • 2002.02.22 | Предсказамус

    Практический совет

    Господину Кичигину достаточно послать на известный ему мейл Кенига ссылку на английский вариант статьи Лютого. Немедленно станет ясно, кто должен извиняться.
  • 2002.02.22 | ОГО !

    Кучма принял главного редактора газеты «2000» Сергея Кичигина

    Леонид Кучма: главное – у людей появилась вера


    Накануне Нового года Президент Леонид Кучма принял главного редактора газеты «2000» Сергея Кичигина и в ходе состоявшейся беседы ответил на его вопросы и поздравил читателей еженедельника с наступающими праздниками.

    Ответы Президента на некоторые вопросы мы предлагаем вниманию наших читателей.

    Сергей Кичигин: – Леонид Данилович, завершается очень сложный для Украины в политическом плане год. Он начался политическим противостоянием власти и оппозиции, чуть было не переросшим в государственный переворот и открытое насилие. А завершаем год вновь поляризацией общества накануне предстоящих выборов. Поэтому мой первый вопрос не может быть иным: итак, итоги года; какое у вас было самое большое политическое разочарование? И какой самый большой успех?

    Леонид Кучма: – Об успехах президента всегда сложно говорить. А разочарование?.. С каким нам трудом далось большинство в парламенте. И потом это большинство было уничтожено одним мановением руки. Руки тех, кто больше всего говорит о державності, демократии. Уничтожено теми людьми, которые понимают, что если нет структурированности парламента, если нет поддержки правительства, то говорить о стабильном развитии государства очень трудно. Опыт свидетельствует, что довольно- таки часто мы всю нашу энергию отправляем в свисток.

    Но радость все-таки есть: Украина по темпам развития экономики была первой в СНГ. У нас люди на 10 млрд. гривен больше получили зарплаты. Но главная радость у меня (на мой взгляд, может, я и ошибаюсь) – что появляется у людей вера. Появляется вера на селе. То, что нам удалось начало земельной реформы, – это тоже радость.

    Потому что когда я инициировал, то мне обещали тюрьму. И Мороз везде говорил, что, мол, вы получили землю по указу Президента, а судить мы вас всех и Президента будем по закону. Я ведь давал себе отчет – а если неудача? Тогда единственный человек в стране был бы виноват – Президент, и больше никто. Мне бы плечо никто не подставил.

    С.К. – Неужели так уж и никто?

    Л.К.– Никто. Имею в виду тех, кто мог бы реально подставить плечо, помочь. Я знаю, конечно, что сегодня в стране уже много сторонников такой реформы.

    С.К.– Леонид Данилович, перемены действительно колоссальные – земельная реформа идет, рост экономики налицо. Так что действительно можно согласиться – есть чему радоваться. Но атаки на вас постоянно продолжаются. Мне кажется, что в современном мире нет другого президента, который бы подвергался такому целенаправленному и очень сильному давлению. Каковы, на ваш взгляд, причины этого? Причины такого давления носят внутриукраинский характер, или вы усматриваете здесь некий, скажем так, глобальный замысел?

    Л.К.– Причина всему – стратегическое положение Украины. С одной стороны – интересы российские, с другой – интересы Запада. Причем, когда интересы Западной Европы расходятся с интересами Америки, которая по-своему видит все процессы, возникают еще более сложные коллизии. Вот все вокруг этого и вращается. Да и в России разные интересы: есть интересы коммунистов, а есть интересы другой России. В силу всех этих и многих других причин – мы на таком перепутье, перекрестке!..

    Вот смотрите: когда в Кремле заявляют, что чуть ли не в НАТО вступают, то Россия молчит. А когда Украина едва заикнется о чем-то подобном – в России кричат: мол, как это так! Какое она, Украина, имеет право вступать в НАТО! То есть всем вокруг все можно, а любой шаг Украины рассматривают будто под мощным микроскопом. С таким же пристрастием следит за всем и внутренняя оппозиция. Хотя, впрочем, я не вижу у нас нормальной оппозиции, цивилизованной.

    С.К.– Леонид Данилович, на днях разразился большой политический скандал по поводу обвинения Евгения Марчука в причастности к торговле оружием. Марчук обратился к вам с просьбой помочь. Мне кажется это несколько странным -– ведь не может же Президент вникать в каждое подобное дело, быть арбитром всего и вся. Очевидно, следовало бы для начала обратиться в гражданский суд. Или такой способ действия – прямая апелляция к вам – правилен?

    Л.К.– Я не знаю, с иском на кого следовало бы обращаться в суд – на газету, наверное, которая об этом написала. Но для себя подобный путь я отбрасываю, потому что мне самому пришлось бы бесконечно обращаться в суды – столько меня пытаются унизить, оскорбить. Но ведь многие прекрасно понимают, что все это – мифы, а реальность совсем другая. Если бы те, кто на меня нападает, имели бы возможность ухватиться за реальность – ситуация была бы совсем иная, они бы себя совсем по-другому вели, а так у них только домыслы.

    А что касается вашего, Сергей Александрович, вопроса, то прокуратура уже открыла уголовное дело в связи с заявлением прокуратуры Италии.

    С.К.– У Президента, что же получается – самая уязвимая позиция: к нему за защитой и помощью могут обратиться, а ему обращаться не к кому?

    Л.К.– Положение обязывает. Ну, а в ответ на обращение Марчука на Совете Нацбезопасности я дал поручение Генпрокуратуре, службе безопасности, Министерству обороны изучить дело. Ведь оно вышло за пределы сугубо украинской проблемы.

    С.К.– Какую новую Верховную Раду вы бы хотели видеть в результате выборов? Работа с каким составом нашего парламента была бы наиболее конструктивной?

    Л.К.– Мне не хотелось бы видеть Верховную Раду в таком качественном составе, в каковом она представлена сейчас. У меня не может быть уважения к таким депутатам, которые по четырнадцать раз переходили из фракции во фракцию. Не хочу говорить вслух о том, что за этим может стоять. Но, безусловно, очевидно, что о морали в таком случае речь не идет, что с такими нравственными принципами многие в депутатском корпусе не способны работать на страну. Надеюсь, что, возможно, в новом парламенте удастся хоть какие-то преграды поставить «перетягиванию» депутатов.

    С.К.– А с чем еще в работе нынешней Верховной Рады вы не можете согласиться?

    Л.К.– Скажите, разве это правильно, чтобы мэр Киева создавал свою фракцию! За три месяца до выборов! А завтра что? Губернаторы Донецка или Львова станут формировать свои фракции? В такой политике тоже морали нет. Когда говорят, что, мол, надо защищать интересы Киева – так уже от Киева надо страну защищать! Имею в виду то, что Киев сегодня находится в тепличных условиях: все, кто работает в Украине, деньги держат в Киеве. Отсюда – соответствующие отчисления в бюджет.

    И киевляне должны понимать, что на столицу работает все государство. А меценатом за счет других, конечно, легче быть, чем оказаться в положении регионов.

    С.К.– Леонид Данилович, а согласны ли вы с нашей критикой в ваш адрес относительно нецелесообразности защиты вами СДПУ(о) от обвинений в причастности этой партии к «кассетному скандалу»? Ведь своим выступлением вы дали импульс – вновь вернуться к этой непростой теме. Вас умышленно втягивают в ненужную полемику. Многие же рассуждают так: раз наверху об этом говорят, значит, и нам пора на местах этот вопрос вновь обсуждать.

    Л.К.– Мне хотелось каким-то образом восстановить справедливость в отношении социал-демократов.

    С.К.– Сочувствуете им?

    Л.К.– Да. У нас же как – когда видят, что кто-то слабее, тут же начинают бить.

    С.К.– Они что, слабеют?

    Л.К.– Нет, я бы так не сказал. Но попытка наброситься стаей, растерзать, жажда крови – налицо. Все ж за углами ходят довольные, что сняли Медведчука. А что от этого получил парламент, никого из них уже не интересует.

    Вот что еще хочу заметить. Ваш американский коллега, когда брал у меня интервью, спросил: господин Президент, а почему вы, кроме одного разговора о Гонгадзе на первой пленке, ничего далее о нем не говорили (речь шла о пресловутых кассетах. – С.К.). А я ему ответил, что разговоры о Гонгадзе у меня были каждый день – я ежедневно нажимал на своем аппарате связи кнопку или службы безопасности, или милиции, или Генпрокурора и говорил: все бросьте на раскрытие преступления, все силы – давайте разберемся с этим вопросом. Ну, эти-то слова должны быть на пленке! Но их же нет!

    С.К.– Это и есть монтаж. Вырезается ненужное. И операция продолжается.

    Впрочем, хватит о проблемах – канун же Нового года все-таки.

    Часть президентской работы – это разъезды, перелеты. Вы любите путешествовать или устаете? Куда вы поедете на Новый год?

    Л.К.– Я с удовольствием езжу в регионы – там воздух свежеее, там легче дышать (Смеется). На Печерских холмах, в этом самом треугольнике – парламент, правительство, администрация – душно, чести – помните это старинное выражение? – нет.

    С.К.– Какую страну вы хотели бы посетить, где вы как Президент не были?

    Л.К.– Моя мечта всегда была – Индия и Китай. В Индии еще не был, может, в следующем году побываю.

    С.К.– Знаете ли вы кого-нибудь лично, кто живет на прожиточный минимум, или депутата, который живет только на депутатскую зарплату?

    Л.К.– Я такого парламентария не знаю. Думаю, такого и нет. А подавляющее большинство людей живет на прожиточный минимум. Но попробуйте-ка подойти к парламенту особенно в тот день, когда съезжается большинство депутатов – невозможно, все вокруг престижными машинами забито. Но вопрос не в этом. Я, допустим, готов принципиально поставить вопрос – в десять раз увеличить зарплату этих депутатов, но только убрать все льготы. Может, тогда и начнется нормальный рабочий процесс. Неприкосновенность оставить – при исполнении депутатских полномочий, а льготы убрать. Ведь такого нет ни в одной стране мира. Наши же парламентарии после депутатства могут, не работая, получать свою зарплату. Я понимаю, если речь идет о пенсионере, а у нас же сколько депутатов здоровых ходит не работающих – еще первого созыва! И потом, ни один парламент не должен принимать законов о льготах для себя – только для будущих парламентов. А они же принимают законы только для себя и для тех, кто вчера был.

    Или другой пример: в первом законе о депутатах было написано: служебное жилье. Сейчас же служебного жилья как такового, по сути, нет – получают квартиры и остаются здесь, в Киеве – так что скоро мы Киев будем иметь сплошь депутатский.

    С.К.– Вам задают очень много вопросов – сотни. А есть ли такой, которого вы ждете, а вам его никак не зададут?

    Л.К.– (Смеется). Ой, нет. Я в последнее время привык отвечать на любые вопросы, причем в большинстве они самые неожиданные. Я думаю, что у журналистов всегда в запасе есть вопрос, который они держат так, на всякий случай.

    С.К.– Вы газеты регулярно читаете?

    Л.К.– Практически нет. Во-первых, у меня действительно времени мало. Хотя я, безусловно, читаю интересные политические статьи, что в украинской прессе большая редкость. С сожалением вынужден заметить, что, на мой взгляд, в Украине почти нет серьезных политических обозревателей. Ничего же из того, что большинство из них пророчит, не происходит. Более того – чаще всего все происходит с точностью до наоборот.

    С.К.– Как вы к Новому году готовитесь?

    Л.К.– Я собираюсь ехать в Ивано-Франковскую область – буду там отдыхать.

    С.К. – К друзьям, родным?

    Л.К.– Нет, но друзья туда ко мне приедут.

    С.К.– Леонид Данилович, а что бы вы хотели пожелать нашим читателям?

    Л.К. (пишет и зачитывает вслух) – «Я хочу поздоровити насамперед колектив газети, яка має своє неповторне обличчя, з Новим роком.

    Всім читачам – щастя, здоров”я, благополуччя, миру в 2002 році.

    Хай Вам щастить. Леонід Кучма».


    Сергей Кичигин


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2021. Сайт розповсюджується згідно GNU Free Documentation License.
Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua