Про СВФ, приватизацію та вплив США на вибори
02/21/2002 | Ernst Zahrava
Cтосовно скандалу з Гарвардським Інститутом для Міжнародного Розвитку (HIID), його розпуску, судового процесу з його 120 млн долларов США, відповідачі пов'язані з гарвардським Університетом та кланом Чубайса тощо.
www.infoukes.com
Один з гравців що буде свідчити у судовій справі є поточним президентом гарвардського Університету, Ларі Саммерс. Він є також колишін головою Скарбниці США у Клінтоновські адміністрації, під час роботи комісії Гора-Черномирдіна, під час роботи комісії Гора-Кучми, та під час їхньої зовнішньої політики "шокової терапії" та "ринкових реформ' для Східної Європи у пост-СРСР.
Згідно з Joseph Stiglitz (нещодавній лауріат Нобелевської Премії з економіки, колишній Головний Економіст Світового Банку, та колишній Голова Ради Президента з Економічних питань), США таки впливають ("виправляють') вибори у країнах колишнього СРСР таких як Росія. Вони роблять це через підтримку олігархів та через свою Державну Скарбницю та свій контроль в СВФ та у Світовому Банку.
Україна є жертвою IMF/Світового Банку політики та одержувач їхньої обробки - "третесвітізації'. З виборами в Україні, що вже не за горами, наступна стаття про «виправлення» вибів, приватизацію (тобто "варварізацію"), та IMF-овські Чотири Крок до Прокляття" (з котрих нинішня Аргентина є у СВФ-івській Фазі Бунту) можуть бути цікава.
Згідно інформації у статті про національних лідерів, що приватизують електричні компанії, Кучма приватизував шість державних електричних компаній сереж покупців яких був «міжнародний зацікавлений» покупець, що представляв собою кримінальне підприємство, яке зараз є предметом судового розгляду і США. Його назва Enron.
Щодо неодноразової неспроможності СВФ - реформ та постійної СВФ відповіді, що вимагає продовження тої самої політики, стаття дає гарну метафору:
"Це наче як у середньовіччі" уаже один з посвячених, "Коли пацієнт вмер вони кажуть, бачте, він зупинив кровотечу надто рано, він все ще мав кров у собі." (Пом»ятаємо,що в середньовіччі лікували кровопусканням Е.З.)
Залишається дивуватися скільки економічної крові ще лишилося в Україні для "фінансовий сатаністських вампирів"?
Stefan* Lemieszewski*
P. S. Stiglitz* був звільнений зі Світового Банку* за те, що розбалакався.
San Francisco Bay Area Independent Media Center
http://sf.indymedia.org/news/2002/02/115110.php
World Bank Insider Speaks Out
by Greg Palast February 1 2002, Fri, 3:45pm
Observer, London
Wednesday, October 10, 2001
Joe* Stiglitz*: лауріат Нобелевської Премії з економіки
Автор Greg* Palast
Звинувачення колишнього Головного Економіста Світового Банку є ...- у тому числі як IMF та Скарбниця США підправляли російські вибори.
"Це прирекає людей до смерті," сказав мені колишній апаратчик. Це виглядало, як сцена з Le Carre. Блискучий старий агент приходить з холоду, іде до нас, та у годинах debriefing, опорожняє свою пам'ять від жаху здійсненого в ім'я політичної ідеології, яка, як він зараз розуміє, виявилася гнилою.
Та тут переді мною був далеко більший улов ніж використаний розвідником Холодної Війни. Joseph Stiglitz був Головний Економістом Світового Банку. Великою мірою, новий світовий економічний порядок був втіленням його теорії.
Я "debriefed" Stigltiz понад кілька днів, у Кембріджському Університеті, у лондонському готелі та, нарешті, у Вашінгтоні, у квітні 2001, під час великого confab Світового Банку та Світового Валютного Фонду. Але замість головуввати на зібранні міністрів та центральних банкірів, Stiglitz був виставлений за сині кордони поліції, так само, як черниці, що носили великий дерев'яний хрест, болівійські лідери профспілок, батьки жертв СНІД та інші анти-глобалісти. Людина, що була «центром», тепер була «поза-».
У 1999 Світовому Банку звільнив Stiglitz. Йому не було уготовано тихої пенсії; Секретар Скарбниці США Ларрі Саммерс, як мені сказали, зажадав публічного байкоту для Stiglitz, що виразив свою першу м'яку ще незгоду з глобалізаторським стилем Світового Банку.
Тут у Вашінгтоні ми завершили останні кілька годин виняткового інтерв'ю для The Observer та BBC TV's Newsnight про реальну, часто приховану, діяльність СВФ, Світового Банку, та власника 51% банку - Скарбниці США.
І тут, з джерел unnamable (не Stiglitz), ми отримали стоси документів позначених: "конфіденційно" "обмежений доступ" та "не може бути оприлюднено без Уповноваження Світового Банку".
Stiglitz допоміг перекласти один з них з бюрократичного стилю, «Стратегію Допомоги Країнам." Є Стратегія Допомоги для кожної бідної нації, виробленої, як каже Світовий Банк, після ретельного дослідження у кожній країні. Але згідно з посвяченим Stiglitz, дослідження Персоналу Банку складаються з близької інспекції 5-зіркових готеліів даної нації. Це завершується зустрічею з Банковським персоналом деяких невдах-міністрів, що просять фінансів, яким вручеється реструктурізаційний договір, вже написаний заздалегідь, для добровільного підпису (я маю набір таких).
Економіка кожної нації індивідуально проаналізована, тоді, каже Stiglitz, Банк вручає міністру кожної нації ту саму чотири-крокову програму.
Перший Крок: - Приватизація – котра, як каже Stiglitz, може більш вірно називатися, Варварізацією. Місцеві лідери викаристовують вимоги Світоввого Банку не так для розпродажу державної промисловості, каже він, як для приглушення місцевої критики, коли вони щасливо громять свої державні компанії по постачанню електрики та води. "Ви б бачили їхні вилуплені очі" коли йдеться про перспективу 10% комісійних покладених до швейцарських банківських рахунків, що складають кілька мільярдів відстебнутих від збутової ціни національного майна.
І уряд США знав про це, звинувачує Stiglitz, принаймні у випадку найбільш великої варварізації із всіх – розпродажу Росії у 1995. Погляд Скарбниці США є тим, що все це було добре тому що ми хотіли переобрання Єльціна. Ми не дбаємо, що це підкупленне обрання. Ми хочемо,що ці гроші (очевідно, виручені з приватизації ЕЗ) пішли на компанію Єльціна".
Stiglitz не є пліткарем,що любить капатися у чужій брудній белізні. Він був у середині гри, членом кабінету Біла Клінтона, Головою Ради Президента з економічних питань.
Найбільш підлим для Stiglitz є те, що США- підтримували олігархів, які обдерали індустріальне майно Росії, з тим ефектом, що різні корупційні схеми зрізали національний продукт майже у половину, що викликає депресію та виснаження*.
Після прихватизації, другий крок «один розмірчик-на-всіх рятівного плану» СВФ/Світовий Банку для вашої економіки є Лібералізація Риноку Капіталів. У теорії, дерегуляція цього ринку дозволяє інвестиційному капіталу текти «у» та «з» країни. Нажаль, як, скажімо, у Індонезії та Бразилії, гроші просто текли «з» та «з». Stiglitz називає це обігом "Гарячих Грошів". Готівка входить «у» для спекуляцій у нерухомомості та валюті, тоді тікає «з» при першому подиху неспокою. Національні резерви можуть осушитися за дні, години. Та коли це стається, щоб спокусити спекулянтів повернути в країну вкрадені у нації капітали, СВФ вимагає у цих націй піднімти процентні ставки до 30%, 50% та 80%.
Результат* був передбачуваним," сказав* Stiglitz про прилів Гарячих Грошей у Азії та Латинській Америці. Вищі процентні ставки знищили майнові цінності, здичавіли індустріальне виробництво та осушили національні скарбниці.
В цей момент, СВФ тягне напівживу націю до Кроку Три: Риночні Ціни, фантастичний термін для підвищення цін продовольство, воду та газ. Це призводить, передбачувано, до Кроку-Три-з-половиною: якій Stiglitz називає, СВФ- бунт.
СВФ- бунт болісно передбачуваний. Коли нація, "вибита із седла, [СВФ] користається моментом та видушує останній фунт крові з неї. Вони підігрівають ситуацію доки, нарешті, казан вибухає," так як коли СВФ ліквідував продовольственні та паливні субсидії для бідних у Індонезії у 1998. Індонезія вибухнула в бунтах, але є інші приклади болівійські бунти через ціни на воду торік та цього лютого, бунти у Еквадорі через підвищення цін на газ, нав'язаних Світовим Банком. Ви могли б мати враження, що бунт вже вписаний в план.
І це справді так. Що Stiglitz не знав так це те, що будучи у США, BBC та Observer отримали кілька документів з Світового Банку, позначених цими набридливими попередженнями: "конфіденційно," "обмежено," "не підлягає розкриттю." Гайда звернемося до: «Тимчасової Стратегії Допомоги Країнам» для Еквадору, у ньому Банк кілька разів стверджує - з холодною точністю - що вони очікували, що їхні плани спричиняться до іскри, "соціальних заворушень,", якщо використоовувати їхній бюрократичний термін для нації у вогні.
Це не єдивним. Таємний рапорт відмічає що план зробити долар США еквадорською валютою кидав 51% населення нижче лінії бідності. План «Допомоги» Світового Банку просто закликає таки зустріти громадянські заворушення та страждати з, "політичною рішучістю" - та все ж таки вищіми цінами.
СВФ- бунти (під бунтами я маю на увазі і миролюбні демонстрації, що розгоняються кулями, танками та слезотоочивим газом) спричиняються до нової панічної втечі капіталу та урядового банкрутства. Цей економічний підпал має ту яскраву сторону,що іноземні корпораціі можуть тоді забрати залишки майна, такі як розпорошені гірницькі концесії або порти, за бросові ціни.
Stiglitz відмічає, що СВФ та Світовий Банк не є безсердечним прибічником ринкової економіки. В той же час СВФ зупинив індонезійське субсідіювання закупівль продовольства, "коли банки хочуть когось підтримати, втручання (у ринок) вітається." СВФ виклянчяв десятки мільярдів доларів, щоб врятувати індонезійських фінансистів та, за одне, і США та банки в яких вони позичали.
Викристалізовується певна тактика. Є багато тих, хто втрачає у цій системі але один ясний «вигравач»: західні банки та Скарбниця США, що роблять великі долари на цій божевільній новій маслобойці міжнародного капіталу. Stiglitz розповів мені про його нещасливу зустріч, у бутність його головним економістом Світового Банку, з новим президентом Ефіопії обраним у перших національних демократичних виборах. Світовий Банк та СВФ наказав Ефіопії покласти гроші допомоги на рахунок у Скарбниці США, що виплачує жалюгідні 4%, в той час, як нація позичала у США долари під 12% щоб нагодувати населення. Новий президент попросив Stiglitz дозволити йому використовувати допомогові гроші для відбудовування нації. Але ні, здобич пішла прямо піж склепіння Скарбниці США у Вашінгтоні.
Тепер ми прибуваємо до Кроку Чотири, що СВФ та Світовий Банк звуть: "стратегія зменшення бідності: Вільний Ринок. Це є вільний ринок за правилами Світової Торгової Організації та Світового Банку, Stiglitz – посвячений, порівнює вільний ринок ВТО-стилю з Опіумними Війнами. "Вони теж були за відкриті ринки," каже він. Як у 19 віці, європейці та американці сьогодні зносять бар'єри на шляху свого збуту в Азії, латиноамериканській та Африці, в той же час, барикадуючи наші власні ринки проти продукції сільського господарства з Третього Світу.
В Опіумних Війнах, Захід використав воєнні блокади, щоб примусити відкрити ринки для їхньої незбалансованої торгівлі. Сьогодні, Світовий Банк може замовити фінансову блокаду або лише як ефективну, або як смертельну.
Stiglitz особливо схвильований стосовно ВТО угодою про права на інтелектуальну власність (УППІВ, більше у наступних главах). Саме тут, каже економіст, новий глобальний порядок "засуджує людей до смерті" нав'язуючи неможливі тарифи та вклади, що треба платити фармацевтичним компаніям за запатентовані ліки. "Вони не дбають" каже професор про корпорації та банки з якими він працював, "чи люди живуть, чи вмирають."
Між іншим, не будьте спантеличені сумішшю у цій дискусії СВФ, Світового Банку та ВТО. Вони взаємозамінні маски єдиної системи,що править ними. Вони зчипили себе разом тим, що неприємноназвано, "перемикачи." Щоб взяти позику Світового Банку для школи вмикає вимогу прийняти кожну умову - їх в середньому є 111 на націю виставлених Світовим Банком і СВФ. Фактично, сказав Stiglitz СВФ вимагає у націй визнати торгову політику більш карну ніж офіційні ВТО правила.
Stiglitz найбільш занепокоєний тим, що Плани Світового Банку, народжуємі таємно та є ведомі екстремістською ідеологією, ніколи не відкриваються для дискусії або заперечень. Хоча Захід штовхає до виборів у всіх країнах, що розвиваються, так звані Програми Зменшення Бідності "підривають демократію."
І вони не працюють. Продуктивність Чорної Африки під чуйним керівництвом СВФ з його структурною "допомогою' поїхала до дідька у мішок. Чи якась нація уникнула цієї долі? Так, каже Stiglitz, і вказує на Ботсвану. Їхня хитрість? "Вони сказали СВФ пакувати чемодани."
«Добре»- тоді сказав я - «Мистер тямущий хлопець, професор, як же ж могли б ви допомогти націям, що розвиваються? Stiglitz* запропонував радикальну земельну реформу, атаку у саме серце "латифундизму," на лихварський процент, що вимогається олігархією по всьому світі, типово 50% зерна орендаря. Тоді я був вимушений спитати професора: чому ж коли ви були провідним економістом Світового Банку, Банк не слідував вашим порадам?
"Якщо ви зачепите [володіння землею], це спричинила зміну в потугах еліт. Це не є на порядку денному." Очевидно, що не є.
Остаточно, що штовхнуло його поставити свою роботу на кон, була неспроможність банків та Скарбниці США змінити курс коли вони врешті зустрілися з кризами - невдачами та стражданнями спричиненими їхнім чотирікроковим монетаристським mambo. Кожний раз коли їхні вільно-ринкові поради провалювалися, СВФ просто жадав ще більше вільно-ринкової політики.
"Це деякою мірою подібно до Середніх Віків," розповідав мені посвячений, "Коли пацієнт вмер вони скажуть, це тому, що він зупинив кровотечу надто рано, він все-таки ще мав трохи крові в собі."
Я виніс з моїх бесід з професором, що розв”язанням світової бідності та кризи є простим: усуньте кровосмоктунів.
Перша версія вперше публікувалась як “IMF Чотири Кроки до Прокляття" у Observer (Лондон) у квітні та інша версія у The Big Issue - журналі, який бездомні лають на платформах у Лондонському Метро. The Big Issue надав рівний місце СВФ, чий " шеф-представник по зв”язках з пресою написав:
"... Я знаходжу це неможливим відповісти з огляду на глибину та ширину пліткарства та дезінформації у [Паластовій] доповіді."
Звичайно було тяжко для Шефа- Представника відповісти. Інформація (та документи) прийшла з нещастя внутрі його агентства та Світового Банку.
www.infoukes.com
Один з гравців що буде свідчити у судовій справі є поточним президентом гарвардського Університету, Ларі Саммерс. Він є також колишін головою Скарбниці США у Клінтоновські адміністрації, під час роботи комісії Гора-Черномирдіна, під час роботи комісії Гора-Кучми, та під час їхньої зовнішньої політики "шокової терапії" та "ринкових реформ' для Східної Європи у пост-СРСР.
Згідно з Joseph Stiglitz (нещодавній лауріат Нобелевської Премії з економіки, колишній Головний Економіст Світового Банку, та колишній Голова Ради Президента з Економічних питань), США таки впливають ("виправляють') вибори у країнах колишнього СРСР таких як Росія. Вони роблять це через підтримку олігархів та через свою Державну Скарбницю та свій контроль в СВФ та у Світовому Банку.
Україна є жертвою IMF/Світового Банку політики та одержувач їхньої обробки - "третесвітізації'. З виборами в Україні, що вже не за горами, наступна стаття про «виправлення» вибів, приватизацію (тобто "варварізацію"), та IMF-овські Чотири Крок до Прокляття" (з котрих нинішня Аргентина є у СВФ-івській Фазі Бунту) можуть бути цікава.
Згідно інформації у статті про національних лідерів, що приватизують електричні компанії, Кучма приватизував шість державних електричних компаній сереж покупців яких був «міжнародний зацікавлений» покупець, що представляв собою кримінальне підприємство, яке зараз є предметом судового розгляду і США. Його назва Enron.
Щодо неодноразової неспроможності СВФ - реформ та постійної СВФ відповіді, що вимагає продовження тої самої політики, стаття дає гарну метафору:
"Це наче як у середньовіччі" уаже один з посвячених, "Коли пацієнт вмер вони кажуть, бачте, він зупинив кровотечу надто рано, він все ще мав кров у собі." (Пом»ятаємо,що в середньовіччі лікували кровопусканням Е.З.)
Залишається дивуватися скільки економічної крові ще лишилося в Україні для "фінансовий сатаністських вампирів"?
Stefan* Lemieszewski*
P. S. Stiglitz* був звільнений зі Світового Банку* за те, що розбалакався.
San Francisco Bay Area Independent Media Center
http://sf.indymedia.org/news/2002/02/115110.php
World Bank Insider Speaks Out
by Greg Palast February 1 2002, Fri, 3:45pm
Observer, London
Wednesday, October 10, 2001
Joe* Stiglitz*: лауріат Нобелевської Премії з економіки
Автор Greg* Palast
Звинувачення колишнього Головного Економіста Світового Банку є ...- у тому числі як IMF та Скарбниця США підправляли російські вибори.
"Це прирекає людей до смерті," сказав мені колишній апаратчик. Це виглядало, як сцена з Le Carre. Блискучий старий агент приходить з холоду, іде до нас, та у годинах debriefing, опорожняє свою пам'ять від жаху здійсненого в ім'я політичної ідеології, яка, як він зараз розуміє, виявилася гнилою.
Та тут переді мною був далеко більший улов ніж використаний розвідником Холодної Війни. Joseph Stiglitz був Головний Економістом Світового Банку. Великою мірою, новий світовий економічний порядок був втіленням його теорії.
Я "debriefed" Stigltiz понад кілька днів, у Кембріджському Університеті, у лондонському готелі та, нарешті, у Вашінгтоні, у квітні 2001, під час великого confab Світового Банку та Світового Валютного Фонду. Але замість головуввати на зібранні міністрів та центральних банкірів, Stiglitz був виставлений за сині кордони поліції, так само, як черниці, що носили великий дерев'яний хрест, болівійські лідери профспілок, батьки жертв СНІД та інші анти-глобалісти. Людина, що була «центром», тепер була «поза-».
У 1999 Світовому Банку звільнив Stiglitz. Йому не було уготовано тихої пенсії; Секретар Скарбниці США Ларрі Саммерс, як мені сказали, зажадав публічного байкоту для Stiglitz, що виразив свою першу м'яку ще незгоду з глобалізаторським стилем Світового Банку.
Тут у Вашінгтоні ми завершили останні кілька годин виняткового інтерв'ю для The Observer та BBC TV's Newsnight про реальну, часто приховану, діяльність СВФ, Світового Банку, та власника 51% банку - Скарбниці США.
І тут, з джерел unnamable (не Stiglitz), ми отримали стоси документів позначених: "конфіденційно" "обмежений доступ" та "не може бути оприлюднено без Уповноваження Світового Банку".
Stiglitz допоміг перекласти один з них з бюрократичного стилю, «Стратегію Допомоги Країнам." Є Стратегія Допомоги для кожної бідної нації, виробленої, як каже Світовий Банк, після ретельного дослідження у кожній країні. Але згідно з посвяченим Stiglitz, дослідження Персоналу Банку складаються з близької інспекції 5-зіркових готеліів даної нації. Це завершується зустрічею з Банковським персоналом деяких невдах-міністрів, що просять фінансів, яким вручеється реструктурізаційний договір, вже написаний заздалегідь, для добровільного підпису (я маю набір таких).
Економіка кожної нації індивідуально проаналізована, тоді, каже Stiglitz, Банк вручає міністру кожної нації ту саму чотири-крокову програму.
Перший Крок: - Приватизація – котра, як каже Stiglitz, може більш вірно називатися, Варварізацією. Місцеві лідери викаристовують вимоги Світоввого Банку не так для розпродажу державної промисловості, каже він, як для приглушення місцевої критики, коли вони щасливо громять свої державні компанії по постачанню електрики та води. "Ви б бачили їхні вилуплені очі" коли йдеться про перспективу 10% комісійних покладених до швейцарських банківських рахунків, що складають кілька мільярдів відстебнутих від збутової ціни національного майна.
І уряд США знав про це, звинувачує Stiglitz, принаймні у випадку найбільш великої варварізації із всіх – розпродажу Росії у 1995. Погляд Скарбниці США є тим, що все це було добре тому що ми хотіли переобрання Єльціна. Ми не дбаємо, що це підкупленне обрання. Ми хочемо,що ці гроші (очевідно, виручені з приватизації ЕЗ) пішли на компанію Єльціна".
Stiglitz не є пліткарем,що любить капатися у чужій брудній белізні. Він був у середині гри, членом кабінету Біла Клінтона, Головою Ради Президента з економічних питань.
Найбільш підлим для Stiglitz є те, що США- підтримували олігархів, які обдерали індустріальне майно Росії, з тим ефектом, що різні корупційні схеми зрізали національний продукт майже у половину, що викликає депресію та виснаження*.
Після прихватизації, другий крок «один розмірчик-на-всіх рятівного плану» СВФ/Світовий Банку для вашої економіки є Лібералізація Риноку Капіталів. У теорії, дерегуляція цього ринку дозволяє інвестиційному капіталу текти «у» та «з» країни. Нажаль, як, скажімо, у Індонезії та Бразилії, гроші просто текли «з» та «з». Stiglitz називає це обігом "Гарячих Грошів". Готівка входить «у» для спекуляцій у нерухомомості та валюті, тоді тікає «з» при першому подиху неспокою. Національні резерви можуть осушитися за дні, години. Та коли це стається, щоб спокусити спекулянтів повернути в країну вкрадені у нації капітали, СВФ вимагає у цих націй піднімти процентні ставки до 30%, 50% та 80%.
Результат* був передбачуваним," сказав* Stiglitz про прилів Гарячих Грошей у Азії та Латинській Америці. Вищі процентні ставки знищили майнові цінності, здичавіли індустріальне виробництво та осушили національні скарбниці.
В цей момент, СВФ тягне напівживу націю до Кроку Три: Риночні Ціни, фантастичний термін для підвищення цін продовольство, воду та газ. Це призводить, передбачувано, до Кроку-Три-з-половиною: якій Stiglitz називає, СВФ- бунт.
СВФ- бунт болісно передбачуваний. Коли нація, "вибита із седла, [СВФ] користається моментом та видушує останній фунт крові з неї. Вони підігрівають ситуацію доки, нарешті, казан вибухає," так як коли СВФ ліквідував продовольственні та паливні субсидії для бідних у Індонезії у 1998. Індонезія вибухнула в бунтах, але є інші приклади болівійські бунти через ціни на воду торік та цього лютого, бунти у Еквадорі через підвищення цін на газ, нав'язаних Світовим Банком. Ви могли б мати враження, що бунт вже вписаний в план.
І це справді так. Що Stiglitz не знав так це те, що будучи у США, BBC та Observer отримали кілька документів з Світового Банку, позначених цими набридливими попередженнями: "конфіденційно," "обмежено," "не підлягає розкриттю." Гайда звернемося до: «Тимчасової Стратегії Допомоги Країнам» для Еквадору, у ньому Банк кілька разів стверджує - з холодною точністю - що вони очікували, що їхні плани спричиняться до іскри, "соціальних заворушень,", якщо використоовувати їхній бюрократичний термін для нації у вогні.
Це не єдивним. Таємний рапорт відмічає що план зробити долар США еквадорською валютою кидав 51% населення нижче лінії бідності. План «Допомоги» Світового Банку просто закликає таки зустріти громадянські заворушення та страждати з, "політичною рішучістю" - та все ж таки вищіми цінами.
СВФ- бунти (під бунтами я маю на увазі і миролюбні демонстрації, що розгоняються кулями, танками та слезотоочивим газом) спричиняються до нової панічної втечі капіталу та урядового банкрутства. Цей економічний підпал має ту яскраву сторону,що іноземні корпораціі можуть тоді забрати залишки майна, такі як розпорошені гірницькі концесії або порти, за бросові ціни.
Stiglitz відмічає, що СВФ та Світовий Банк не є безсердечним прибічником ринкової економіки. В той же час СВФ зупинив індонезійське субсідіювання закупівль продовольства, "коли банки хочуть когось підтримати, втручання (у ринок) вітається." СВФ виклянчяв десятки мільярдів доларів, щоб врятувати індонезійських фінансистів та, за одне, і США та банки в яких вони позичали.
Викристалізовується певна тактика. Є багато тих, хто втрачає у цій системі але один ясний «вигравач»: західні банки та Скарбниця США, що роблять великі долари на цій божевільній новій маслобойці міжнародного капіталу. Stiglitz розповів мені про його нещасливу зустріч, у бутність його головним економістом Світового Банку, з новим президентом Ефіопії обраним у перших національних демократичних виборах. Світовий Банк та СВФ наказав Ефіопії покласти гроші допомоги на рахунок у Скарбниці США, що виплачує жалюгідні 4%, в той час, як нація позичала у США долари під 12% щоб нагодувати населення. Новий президент попросив Stiglitz дозволити йому використовувати допомогові гроші для відбудовування нації. Але ні, здобич пішла прямо піж склепіння Скарбниці США у Вашінгтоні.
Тепер ми прибуваємо до Кроку Чотири, що СВФ та Світовий Банк звуть: "стратегія зменшення бідності: Вільний Ринок. Це є вільний ринок за правилами Світової Торгової Організації та Світового Банку, Stiglitz – посвячений, порівнює вільний ринок ВТО-стилю з Опіумними Війнами. "Вони теж були за відкриті ринки," каже він. Як у 19 віці, європейці та американці сьогодні зносять бар'єри на шляху свого збуту в Азії, латиноамериканській та Африці, в той же час, барикадуючи наші власні ринки проти продукції сільського господарства з Третього Світу.
В Опіумних Війнах, Захід використав воєнні блокади, щоб примусити відкрити ринки для їхньої незбалансованої торгівлі. Сьогодні, Світовий Банк може замовити фінансову блокаду або лише як ефективну, або як смертельну.
Stiglitz особливо схвильований стосовно ВТО угодою про права на інтелектуальну власність (УППІВ, більше у наступних главах). Саме тут, каже економіст, новий глобальний порядок "засуджує людей до смерті" нав'язуючи неможливі тарифи та вклади, що треба платити фармацевтичним компаніям за запатентовані ліки. "Вони не дбають" каже професор про корпорації та банки з якими він працював, "чи люди живуть, чи вмирають."
Між іншим, не будьте спантеличені сумішшю у цій дискусії СВФ, Світового Банку та ВТО. Вони взаємозамінні маски єдиної системи,що править ними. Вони зчипили себе разом тим, що неприємноназвано, "перемикачи." Щоб взяти позику Світового Банку для школи вмикає вимогу прийняти кожну умову - їх в середньому є 111 на націю виставлених Світовим Банком і СВФ. Фактично, сказав Stiglitz СВФ вимагає у націй визнати торгову політику більш карну ніж офіційні ВТО правила.
Stiglitz найбільш занепокоєний тим, що Плани Світового Банку, народжуємі таємно та є ведомі екстремістською ідеологією, ніколи не відкриваються для дискусії або заперечень. Хоча Захід штовхає до виборів у всіх країнах, що розвиваються, так звані Програми Зменшення Бідності "підривають демократію."
І вони не працюють. Продуктивність Чорної Африки під чуйним керівництвом СВФ з його структурною "допомогою' поїхала до дідька у мішок. Чи якась нація уникнула цієї долі? Так, каже Stiglitz, і вказує на Ботсвану. Їхня хитрість? "Вони сказали СВФ пакувати чемодани."
«Добре»- тоді сказав я - «Мистер тямущий хлопець, професор, як же ж могли б ви допомогти націям, що розвиваються? Stiglitz* запропонував радикальну земельну реформу, атаку у саме серце "латифундизму," на лихварський процент, що вимогається олігархією по всьому світі, типово 50% зерна орендаря. Тоді я був вимушений спитати професора: чому ж коли ви були провідним економістом Світового Банку, Банк не слідував вашим порадам?
"Якщо ви зачепите [володіння землею], це спричинила зміну в потугах еліт. Це не є на порядку денному." Очевидно, що не є.
Остаточно, що штовхнуло його поставити свою роботу на кон, була неспроможність банків та Скарбниці США змінити курс коли вони врешті зустрілися з кризами - невдачами та стражданнями спричиненими їхнім чотирікроковим монетаристським mambo. Кожний раз коли їхні вільно-ринкові поради провалювалися, СВФ просто жадав ще більше вільно-ринкової політики.
"Це деякою мірою подібно до Середніх Віків," розповідав мені посвячений, "Коли пацієнт вмер вони скажуть, це тому, що він зупинив кровотечу надто рано, він все-таки ще мав трохи крові в собі."
Я виніс з моїх бесід з професором, що розв”язанням світової бідності та кризи є простим: усуньте кровосмоктунів.
Перша версія вперше публікувалась як “IMF Чотири Кроки до Прокляття" у Observer (Лондон) у квітні та інша версія у The Big Issue - журналі, який бездомні лають на платформах у Лондонському Метро. The Big Issue надав рівний місце СВФ, чий " шеф-представник по зв”язках з пресою написав:
"... Я знаходжу це неможливим відповісти з огляду на глибину та ширину пліткарства та дезінформації у [Паластовій] доповіді."
Звичайно було тяжко для Шефа- Представника відповісти. Інформація (та документи) прийшла з нещастя внутрі його агентства та Світового Банку.
Відповіді
2002.02.21 | Andrij
Штіґліц подумав, "це кінець"
На мою думку, не дивлячись на вірність багатьох арґументів, пан Штіґліц нічого не каже про головну проблему усіх МВФ-івських паразок. Страшенний рівень корупції урядів країн-донорів. МВФ позичав гроші не тільки Арґентині, але й Південній Кореї. Власне, Україна вже була б стані дефолту та ситуації набагато гіршій за Арґентину, якби не анти-корупційний уряд Ющенка. Таким чином Україна стала майже світовим взірцем успішної політики МВФ -- швидке повернення кредитів, шалене економічне зростання (яке вже встигли розікрасти та знищити), т.і.2002.02.21 | Максим’як
Re: Штіґліц подумав, "це кінець"
До питання корумпованих урядів і кредитів, які спрямовуються з Світового Банку та Міжнародного валютного фонду, маємо яскравий приклад України:Уряд Ющенка, завідомо некорумпований, не отримав жодного цента кредитів, рівно на період в 1 рік та 8 місяців, тоді як попередники набрали на до 10 млрд. дол. і уряд Кінаха теж почав отримувати. А от Ющенка конкретно – ні. Були видумані різні причини, зачіпки, аудити, ревізії іт.п. Отже, питання надання кредитів полягає в тому, що їх надають дуже неохоче туди де уряди є корумпованими.
Знову, як і з виборами, МВФ та СБ, як міжнародні фінансово-наглядові організації, виступають правовим оформленням корупції в бідних чи молодих, нестабільних країнах.
2002.02.21 | Andrij
Re: Штіґліц подумав, "це кінець"
Vy pomyliajetes'. MFV vydilyv Ukrajini 190 mln dolariv 22 hrudnia 2000 roku.2002.02.21 | Максим’як
Re: Саме так, захопився. а потім у вересні 2001 (-)
2002.02.21 | Andrij
?
Probachte, ne zovsim zrozumiv. Vy kazaly, shcho Jushchenku ne daly zhodnoho kredytu, ale kredyt buv. Do rechi, majzhe stil'ky sh jak u 2001 roci.Bil'sh toho, vasha teorija pro davannia kredytiv vykliuchno korupcioneram je khybnoju u svitli neshchodavnoji vidmovy nadaty cherhovyj kredyt uriadu Kinkha. Duzhe vachlyvo sliduvaty faktam, a ne buduvaty teoriji na pomylkovykh vrazhenniakh.
Z povahoju
2002.02.22 | Максим’як
Re: Саме так, кредит був в грудні 2000 року.
Це я підтвердив, здається, однозначно. Проте програма ж була перервана, а раніше ніхто таких жорстких умов не ставив. Наступний транш був у вересні 2001 року.Я не будую жодних теорій саме на цьому випадку, ми вже тут дуже багато говорили на цю тему і не хочеться повторювати знову всі аргументи і нюанси.
Однозначно, що політика МВФ є тенеденційною стосовно країн і справа не тільки в корумпованих урядах.
2002.02.22 | Andrij
Re: Саме так, кредит був в грудні 2000 року.
Максим’як писав(ла):> Я не будую жодних теорій саме на цьому випадку, ми вже тут дуже багато говорили на цю тему і не хочеться повторювати знову всі аргументи і нюанси.
Tak, ale dejaki hipotezy shchodo MVF vy vysuvaly.
>
> Однозначно, що політика МВФ є тенеденційною стосовно країн і справа не тільки в корумпованих урядах.
Ja ne dumaju, shcho MVF je jakojus' nadto efektyvnoju orhanizacijeju. V MVF isnuje bahato biurokratiji, tomu vony chasto robliat' pomylkovi rishennia. Ale kil'kist' tykh pomylok nabahato mensha, nizh kil'kist' pomylok tijeji zh Argentyny.
Hadaju, shcho pochynajuchy z 1998-99 rokiv tema korupcijnosti Ukrajiny nareshti stala vidoma shyrokomu zahalu, otzhe polityky krajin-donoriv MVF pochaly zadavaty pytannia MVF-ivs'kym biurokratam. Otzhe, pochalysia zatrymky z vyplatoju pozyk, shcho my bachymo navit' zaraz.
2002.02.22 | Ernst Zahrava
Саме політика Фонду і породжує корупцію
". "Ви б бачили їхні вилуплені очі" коли йдеться про перспективу 10% комісійних, покладених до швейцарських банківських рахунків, від кількох мільярдів зі збутової ціни національного майна.»Саме приватизація і є причиною корупції та й всіх інших невдач.
А в Кореї тому мабуть і було удача, що там не було приватизації.
Крім того про які успіхи ви говорите? Корея діяла саме навперекор всім рекомендаціям СВФ. Прямо протилежним чином!
Ви говорите про бюрократію в СВФ і його складнощі, але ж один з керівників цієї організації поясним вам, що всі вислузовуються, кожний конкретний випадок ретельно вивчається і ... всім дають ті самі Чотирі Кроки.
Як ви не розумієте що Фонд є у полоні Ідеї, не менше ніж були у полоні ідеї більшовіки. Хай рухне увесь світ, а ми свою дорогоцінну ідею проведемо!
І у нас підтявкувачив предосить, що з виглядом шамана вже десять років повторюють: Вільний Ринок та Приватизація і все чекають на небувалі результати. (Адже уже і забули, що все це починалося, щоб ПОЛІПШИТИ ту сітуацію, що була у 1991-му, а краще сказати у 1989-му. А тепер після тих 10-річних заклинаній той рівень - просто далекеє небо.
2002.02.22 | Andrij
А що, чудова ідея для українських крадіїв
Тільки подумайте. Це не ВОНИ розікрали, знищили, затоптали, а... МВФ. Красиво.>". "Ви б бачили їхні вилуплені очі" коли йдеться про перспективу 10% комісійних, покладених до швейцарських банківських рахунків, від кількох мільярдів зі збутової ціни національного майна.»
Про які 10% говорите? Спитайте у того ж Суркіса, скільки він відсотків вижимає з наших голодранців. Але він вам не скаже, напевно.
>Саме приватизація і є причиною корупції та й всіх інших невдач.
Га? Тобто, згідно вам, нехай би й далі були колгоспи та державні підприємства з директорами-крадіями? Мо' пятілєткі знов запровадити? Ви хоч розумієте, що це не МВФ винниий, а місцеві бандюги? А Україну вони б запродали прекрасно й без МВФ. Тільки під більші відсотки.
2002.02.22 | Ernst Zahrava
Приватизація - чудова ідея для українських крадіїв
Директори не крали. Принаймні ті крадіжки не є крадіжками у порівнянні з тим, що почалося під час приватизації. Врешті директори керують як державними так і народними (та й навіть приватними, якщо вони велики) підприємствами. Отже, якщо директори є крадіями за означеннями, тоді, якщо слідувати вам, не крадіями є лише власники малого бізнесу.Але ж на ньому далеко не поїхдеш.
2002.02.22 | Andrij
Re: Приватизація - чудова ідея для українських крадіїв?
Sprobujte kohos' perekonaty v Ukrajini, shcho pryvatni pidpryjemstva, jakshcho vony *dijsno* pryvatni, a ne vkradeni, praciujut' hirshe nizh derzhavni.Teza pro zaboronu pryvatnoji vlasnosti jak protydiju kradijstvu je prynajmni najivnoju. Protydija kradijstvu musiat' buty zakony, sudy, ta vykonavcha vlada.
2002.02.22 | Augusto
Приватизація не панацея.
Приватизація залізниці в Англії обернулася дуже погано, в Голандії приватизацію залізниці довелося завертати - ставити знов під контроль держави. Не дивуйтеся, але є на Заході досить багато і державних підприємств. Але справа не в тому, справа в тому, що після 1991 року (розпад СССР) на Заході ідея "ринок понад усе" набрала рис якоїсь тоталітарної ідеології, навіть багато партій взагалі-то не дуже фанатично ринко-понад-усе зорієнтованих почали дрейфовати з шаманами нео-лібералізму, трохи все це було схоже на епоху інтернетовських бульбашок. Потім повний крах шаманізму в був. СССР (я наводив тут вже погляди бувшої співробітниці Світового Банку) та і неприємний досвід відсутності чудес ефективності власних приватизованих підприємств підштовхнули Захід уважно передивитися погляди на "панацею" вільного ринка в власному домі: коли це має сенс, коли не має сенсу і т.п. Україна знов таки випадає з цієї хвилі, бо, вибачте, мені неприємно, але Україна дуже відстала в державотворенні та теоретичних питаннях функціонування держави, ще більше, враження складається таке, що десять років це нікого і не цікавило, але знов таки, мені все це теж дуже неприємно.П.М. Я коли маю на увазі Захід, взагалі маю на увазі Європу, мені вона ближча.
2002.02.22 | юрко
Re: ні, не панацея, але й не хвороба
це стара суперечка приватизовувати - не приватизовувати. В Англії перед Татчер було дуже багато державних підприємств, дуже сильні профспілки і глибокий застій в економіці. Вона приватизувала багато, зламала хребта профспілкам і чомусь економіка зрушилася. Прихильники ринкової економіки вважають, що саме тому і зрушилася. Противники кажуть, що зв'язку немає, хоча й визнають, що приватне набагато ефективніше, ніж державне. Це при всіх інших відповідних і рівних умовах. Але виглядає, що саме ці умови і є визначальні. Вони і визначають все решта.Тому аргументи п. Заграви, що от при совку було краще, бо не так крали, не має ніякого сенсу. Хто жив достатньо при тому совку, добре знає чого та повністю державна економіка була варта. І крадіжки при сучасній українській приватизації не є тому, що є властині самій приватизації, а тому, що всі інші умови, включаючи людей, які приймають участь у приватизації, роблять з тої приватизації фарс.
2002.02.22 | Augusto
Дай Боже Україні трохи англійського "застою".
Якось воно звучить, немовби колись в Англії був комунізм, а Тетчер зробила революцію, розігнала профспілки і зробила всім добре. І зараз в Англії є держпідприємства і профспілки, а консерватори (партія М.Тетчер) з тріском програли на виборах.Ви добре розумєте де опинилася Україна завдяки "приватизації"? Де приріст економики, висока ефективність, нові робочі місця? Чому взагалі славити "приватизацію" якою вона була? Покі я бачу шалений зріст злиднів та високу ефективність корупції, ось і все, чим повернулася "приватизація" для більшості українців. Не переоцінювайте коливання лейбор-торі, чи соціал-демократ/ліберал в Європі, і ті і ті є відповідальними людьми, що вище ідеології ставлять мету - добробут суспільства (звучить трохи ідеально, але це головна ідея), просто досягнення добробуту суспільства йде різними шляхами.
2002.02.22 | юрко
Re: Дай Боже Україні трохи англійського "застою".
>Ви добре розумєте де опинилася Україна завдяки "приватизації"?А чому Ви думаєте, що це наслідок приватизації? А якщо б приватизації не було, то все було б набагато краще? Ну, то совок не мав приватизації, а ставало щораз гірше і гірше. Може ви не жили так довго при совковському щастю, тому вважаєте, що зараз є гірше, ніж колись.
Комунізму в Англії, як ми його знаємо, не було. Але привид свєтлого будущєго сильно імпонував не лише англійцям. І застій, який вимагав того, щоб підтримувати існуючі соціальні послуги, то, в деяких випадках, на один зароблений фунт треба було заплатити фунт десять податку, не міг довго тривати. Може тому зараз і є реакція на ті експерименти з комунізмом і тому є сильне відхилення в сторону ринкових стосунків.
Шалену корупцію я добре знаю з часів совка. Я ніколи не був громадянином України, бо виїхав ще за совка, але для мене гіршої корупції, ніж тоді, не могло бути. Думаю, що такою ж вона і залишилася дотепер. І ні утворення нової держави, ні приватизація, ні інші глобальні зміни нічого спільного не мають з тим, чи людина, в силу звичаєвих стосунків з ближніми своїми, дає хабаря, чи не дає.
2002.02.22 | Augusto
А ось звідки це розчулення!
юрко писав(ла):> Шалену корупцію я добре знаю з часів совка. Я ніколи не був громадянином України, бо виїхав ще за совка, але для мене гіршої корупції, ніж тоді, не могло бути. Думаю, що такою ж вона і залишилася дотепер.
Юрко, Ви не бачили живої веселої корупції взагалі.
2002.02.22 | юрко
Re: А ось звідки це розчулення!
п. Augusto, не будьте тим годовалим піонєром Васєй, що поймал шпійона. Ну, вирахували, що не жив в сучасній Україні, ну і що? Ви шо, справді думаєте, що могли щось залагодити в совку не давши в лапу? Просто було ускладнення в процесі, що треба було знайти рекомендуючу людину, через яку виходили на кого треба. Тепер такої перешкоди, мабуть, вже немає.2002.02.22 | Augusto
Різниця є.
В СССР можна було прожити без давання в лапу, в Україні неможна. В СССР було що давати, в Україні вимагають з дуже бідних того, чого вже і нема. Це не означає, що СССР був життєздатним, був би життєздатним, був би живий, дійсно, сучасні проблеми народилися в СССР, але зараз вони квітуууууть.2002.02.22 | юрко
Re: переконали
але Ви не пов'язуєте зріст корупції з приватизацією?2002.02.23 | Ernst Zahrava
Re: переконали
юрко писав(ла):> але Ви не пов'язуєте зріст корупції з приватизацією?
Як же не пов"язувати? Одне діло коли десятку чи сотню під столом сують, інша справа коли заводиком розраховуються.
Відчуваєте різницю?
2002.02.23 | Ernst Zahrava
Re: ні, не панацея, але й не хвороба
Якщо ви маєте докази, що приватні підприємства працюють краще,то,будь ласка надішліть їх мені. Я таких так і не знайшов.Я вже вам писав, що здебільшого звинувачення стосуються того, як держава їми порядкувала. Нажаль держава в руках соціал-демократів більше дбала про добробут трудящих, за рахунок тих самих підприємств. Бо соціал-демократичні підприємства не могли сваритися з профспілками. Ну і крім того, партія трудящих не могла підвищувати ціни, коли приватні підприємства це робили. І вони,будуючи зразкові підприємства, що на відміну від приватних, мусили бути справедливими, не могли платити директорам ті гроші, що платили "капіталісти".
Ну і наслідок закономірний.
А взагалі, для величезних корпорацій все залежить від кваліфікації менеджменту, а не від форми власності, яка "у ділі" є не більш ніж абстракцією.
2002.02.22 | Andrij
Avtomobil' ne rozkish
Zvynuvachuvaty pryvatnu vlasnist' tak samo bezhluzdo, jak zvynuvachuvaty avtomobil' v tomu shcho vin nebezpechnishyj za khodinnia pishky.2002.02.23 | Ernst Zahrava
Re: Avtomobil' ne rozkish
А може ще треба подивитися на її доцільність?1)Якщо на Заході компанії усі дев"яності роки шаленними темпами об"єднувалися, то нащо нам своої роз"єднувати? Можу це дорога в минуле?
2)Якщо вона породжує шаленну спокусу і призводить олігархів до влади, то може вона не потрібна взагалі? Може є інші шляхи?
А вони таки є.
Цей шлях нічим не підтвердив сввоє право на існування. Як написав пан Августо, не бачу розкоші і розквітнувших садів. (Це я так у вільному стилі передав його думку).
2002.02.22 | юрко
Re: Приватизація - чудова ідея для українських крадіїв
>Директори не крали. Принаймні ті крадіжки не є крадіжками у порівнянні з тим, що почалося під час приватизації.І чому Ви утотожнюєте приватизацію з крадіжкою. Це так, як би Ви звинувачували незачинені двері в тому, що злодії обікрали хату. То, хто винен, по-вашому? Двері, чи злодії? Чи як мало за совка крав, то з тим якось можна було жити, а вже як тепер більше, то - ні-ні? Чудовий науковий висновок - державне є добре, бо не дає багато красти. Браво.
2002.02.22 | Andrij
Re: Приватизація - чудова ідея для українських крадіїв
юрко писав(ла):> І чому Ви утотожнюєте приватизацію з крадіжкою. Це так, як би Ви звинувачували незачинені двері в тому, що злодії обікрали хату.
V danomu vypadku zynuvachujet'sia navit' ne vidchyneni dveri, a zlamanyj zamok. Chudova logika.
2002.02.23 | Ernst Zahrava
Re: Приватизація - чудова ідея для українських крадіїв
Звинувачується те, що робиться без потреби і є нездоланною спокусою. Причому у всьому світі. Навіть тепер, якщо трапляються чини приватизації (як скажімо з нещодавним приватизуванням електровиробника у США) за цим тягнеться довгий шлейф судових розбирательств. Навіть у такий потужній країні,зі старими ринковими традіціями, як США.Невже ж це не було прогназовано для України?
2002.02.22 | Максим’як
Re:Пане Юрко, ну Ви ж несерйозно, нащо плутати грішне із правед
Пане Юрко, ну Ви ж несерйозно, нащо плутати грішне із праведним.Приватизація створює умови для крадіжок. Коли не має, що красти, то не буде злодія – нема банку і ніхто його не грабане. А як тільки банк навпроти носа, то навіть той хто ніколи про це не думав, зразу почне будувати плани. Це просто і Ви це добре розумієте, що чесності в цьому процесі неможливо добитися ніяк в суспільстві де 70 років управляли покидьки. Ну, добре, ми всі злодії, бо ми не можемо інакшими бути. Що Ви від нас хочете, порекомендуйте чесними бути, чи пожуріть нас трохи.
Чи Ви вважаєте, що раз ми невиправні злодії, то так нам і треба, хай грабують всі кому не ліньки, чи як!
Давайте серйозно, Ви прекрасно знаєте, що все там вгорі правильно написано. Ми вже з Вами все це обговорили, а це ще підтвердження нобелянта. Я Вам зараз приведу перелік десятки вимог, які виставлені ось зараз МВФ, щоб Україні отримати черговий транш. Хіба це нормально, коли Ви хочете кредит взяти в банку, а Вам кажуть що крім застави, ще треба в квартиранти взяти працівника банку, звільнитися з роботи іт.п. А кому такий кредит потрібен? Ага, Ви не хочете нашого кредиту, ну то ми вас на базар ні магазин не пустимо, живіть собі із свої присадибної ділянки і ведіть натуральне господартво. Правильно, згоджуєтеся, бо як жити з натурального господарства - не середні віки ж.
Так, ми посткомуністичні українці інваліди, на одній нозі. І той хто десь там на заході вже виходився і на двох, то має три варіанти:
- не звернути на інваліда жодної уваги, хай собі раду сам дає
- допомогти ходити, поки сам не стане той інвалід на ноги
- або скопати і витрусити все з кишень
Який варіант пане Юрко Ви вибираєте?
2002.02.22 | Augusto
Я б не дав і копійки.
Бо немає сенсу: все як в унітаз викидається, а потім ще і огризаються. Люди тільки бідніють,а в хамів "їбала" (це цитата!) стають все ситіші.А відносно МВФ, вони читають папeри - а Q-чмісти папeри пишуть на "відмінно" (СССРівська школа), я коли читав опис України на основі Q-чмістських папeрів, майже плакав від їхньої ефективності: безробіття немає, середня зарплата висока, бюрократ дубоголовий читає і бачить "сукцесс сторі". Ющенко чесно подавав опис і отримував дулю, бо виглядало, що якраз при ньому Україна пішла в піке.
2002.02.23 | Ernst Zahrava
Прямо в точку!
державне є добре, бо не дає багато красти. Браво.2002.02.22 | ilia25
Що, діду, знову язик проковтнули з переляку?
Максим’як писав(ла):> Я не будую жодних теорій саме на цьому випадку, ми вже тут дуже багато говорили на цю тему і не хочеться повторювати знову всі аргументи і нюанси.
>
> Однозначно, що політика МВФ є тенеденційною стосовно країн і справа не тільки в корумпованих урядах.
А пояснити, в чому ще справа -- трусимось? Чи МВФ -- то вже не інструмет "світового уряду"? Чи то не частина плану деяких етносів, що має на меті подальше гнобленя українців?
Чесно кажучи, мені завжди цікаво спостерігати за вашою агнією, коли ви намагаєтесь в чомусь переконати опонента, боячись при цьому викласти прямо свої думки.
2002.02.22 | Augusto
Це що спроба потягнути за язик?
Чи спроба інсценіровати старий анекдот про папугу і мента?А може Максим'як перевиховався? Подивився на мутних типів, що хвилею, зкоординовано тупо тягнуть на всі опозиційні форуми російськомовні антисемитський мотлох, та вирішив не гратися більше?
2002.02.22 | ilia25
Точно так
Augusto писав(ла):> А може Максим'як перевиховався? Подивився на мутних типів, що хвилею, зкоординовано тупо тягнуть на всі опозиційні форуми російськомовні антисемитський мотлох, та вирішив не гратися більше?
Не вірю, і ніколи не повірю. Це його звична манера -- писати натяками -- але всі ці натяки мають ту ж саму спрямованість, що й завжди.
2002.02.22 | Максим’як
Re: п.Августо, є до мене конкретні питання? (-)
2002.02.22 | Augusto
Це ж не "трубою по голові"?:))
Ви, сподіваюся, не вважаєте інфантильно, що завжди в бідах України винні сторонні люди, а якщо немає сторонніх, то відбулася інвазія "баді снетчеров" з космосу?2002.02.21 | Максим’як
Re: Українське, неконсолідоване суспільство чудове середовище
для втілення різних проектів. Практично все інформаційне середовище є під контролем олігархів та режиму. Паралельно можна використовувати методи залякування суспільства через кримінальні та державні спецслужби, поширювати завідомо спотворену інформацію. Винайм журналіста коштує дуже дешево, а його залякування чи побиття, схоже, можна за вартість пляшки горілки організувати.Стаття може тільки побічно стосується українських виборів, але тут є те, що ми вже обговорювали на Майдані, що будь-які міжнародні комісари нічого не вдіють проти фальсифікації виборів, більше того і Олбрайт і Солана і посли вагомих країн тільки забезпечать правове оформлення для світу сфальсифікованих виборів.
Розкрутка тайпгейту перед виборами несе зміст прямої інформаційної агресії на українське суспільство, здійснює величезний тиск на самого Кучму, який під тиском гейту чи імпічменту прикладе всі зусилля, щоб привести олігархію до влади. На кого розрахована розкрутка ґейту, на молодих хлопців та десяток журналістів? Хіба незрозуміло, що ні Медведчук, ні Азаров, ні Симоненко, Радченко чи Смірнов і т.д. не підтримають жодних дій проти Кучми. Навпаки, це змушує Кучму звернутися за підтримкою до олігархів і командувати гігантською фальсифікацією виборів. Очевидно, що наслідком такої фальсифікації буде те, що НІ МОРОЗ НІ ТИМОШЕНКО не попадуть у Верховну Раду!!! Бо ж за чий рахунок наберуться ті 14% заєдунів, очевидно не олігархічних блоків та «НУ», яка ну мінімум, але 17% набере.
За всією логікою тайпгейт найкраще можна було би розкручувати в новому парламенті, тобто всього на місяць пізніше. Але очевидно, попри свідому зацікавленість в такій формі пропаганди своїх виборчих, блоків є ще більш складніші механізми. Оскільки виникають не тільки позитивні. Але й негативні сторони розкрутки гейту. Раніше «єдуни» набирали спокійно своїх 4% за рахунок армії, міліції, зеків та інших службовців, тепер Кучма не буде ризикувати, коли йому загрожує імпічмент, він забезпечить 12-14% і ніхто в світі навіть не пікне і що тоді Мороз буде робити та Юлія – палатки натягувати?
P.S.
Дякую пане Заграво за те що вивісили цю статтю
2002.02.22 | юрко
Re: Про СВФ, приватизацію та вплив США на вибори
>Коли не має, що красти, то не буде злодія – нема банку і ніхто його не грабане.пане Максим'як, це ж кредо гвалтівника - вона ж сама винна, що тут передімною викручувалася. Так само, як колись один грабіжник банку на запитання, чому він грабує банки, відповів - це дуже просто, бо там є гроші. Можна далі продовжити думку - він тому й сидить, бо ті гроші взяв.
Ви - не злодії. І не пробуйте себе прирівняти до того, хто краде. Якби ви були з ними, то не товклися б тут, на Майдані. Ви далі пробуєте переконати мене, що я зверхньо відношуся до українців, бо вважаю, що вони злодії, Вас включаючи. Ніде такого я не сказав і не дав нічим зрозуміти, що так думаю.
Я не хотів встрягати в ту суперечку з п. Загравою, але коли людина викладає певні факти послідовно зі своєю генеральною лінією, що каже, що совок був кращий, ніж тепер в Україні і звинувачує в тому не відсутність контролюючого громадського механізму за приватизацією, а саму приватизацію, то це називається підтасовкою фактів.
Хлопці вже Вам пояснили, чому, на їхню думку, МВФ змінив політику надавання кредитів і мені це виглядає набагато логічнішим, ніж вишуковування всесвітньої змови проти бідних країн. Зверніть увагу, як МВФ не захищаю, бо вважаю, що вони наробили повно помилок і про це я писав вже тут. Але також вважаю, що помилки і зла воля є цілком різні речі. Тому діяльність МВФ і діяльність панів від приватизації в Україні не ставлю на ту саму дошку. Бо з допису п. Заграви вийде - а, ну то не лише ми крадемо, але й всі решта. Тільки чомусь та решта не виглядає країнами постсовка.
До речі, а яким чином Ющенко отримував кредити від них? Може зумів переконати, що його уряд не буде їх розкрадати?
2002.02.23 | Максим’як
Re: Пане Юрко полеміка із паном Загравою була вже дуже давно.
І я знаю добре, що він говорить. Те, що він вивісив, то плюс-мінус відображає наші погляди, але перш ніж ми їх менш-більш узгодили з ним пройшов може більше, ніж тиждень. Для мене не є так цікаво все знову обговорювати, тим більше, що я вже приблизно знаю, що він може сказати.Основна теза його досліджень полягає в тому, що Україна на цьому етапі неспроможна здіснювати правильну економічну політику. З одного боку тому, що посткомуністичні, а з другого боку, що міжнародні фінансові організації не панькаються. Тому Україна повинна припинити приватизацію статегічних підприємств. А зупинитися на приватизації дрібної та середньої промисловості і її розвитку, модернізації і т.д. На ній виховати покоління українського власника і тоді вирішувати треба чи не треба приватизація обленерго та інших галузей. За зразок він бере економічну політику сучасного Китаю. Взагалі питання приватизації стратегічних галузей залишити для майбутніх поколінь і нехай вони вирішують. (То так вузько, бо за тим всім ще стоїть політична платформа, ідеологія, співпраця із ТНК, організація ефективного функціонування державних підприємств і т.д.) Одним словом тільки зачипи тему і знов на тиждень-два обговорення.
Що можна заперечити цьому? Якщо маєте власні ідеї, які можна розвинути в якусь форму і будувати на тому економічну модель України, то приємно буде послухати. Але все має бути чесно, бо з того нічого не вийде, коли виясняти, хто більший злодій українці чи емвефіці. Треба теж враховувати психологію одних і наміри інших, тут чиста теоретична економічна модель не вийде.
Стосовно Ющенка, то він отримав тільки один транш від МВФ, (здається) на 190 млн і повернув їм 104 млн (здається) за аудитом, оскільки оцінки експертів на вартість національних цінностей (скіфське золото і т.п.), які були в заставі, виявилися завищеними, а за методикою оцінки МВФ мали бути нижчими. Ющенко за час урядування уникнув дефолту, реструктуризував всі борги і зменшив їх більше, ніж на 2 млрд.дол.
Р.S.
Як не дивно, а в Україні державні підприємства є прибуткові, зокрема Укртелеком, який дав десь 300-400 млн. прибутку в 2001 і його планують продавати в 2002. Ну не бл...ство. Тому правий Заграва, коли закликає не до вибіркової приватизації, не до визначень значимості, а до мораторію на будь-яку приватизацію таких об’єктів. Пошук однодумців і тиск на парламент і т.п. Тим в Україні ніхто не займається.
2002.02.23 | Andrij
Re: Пане Юрко полеміка із паном Загравою була вже дуже давно.
Максим’як писав(ла):> Як не дивно, а в Україні державні підприємства є прибуткові, зокрема Укртелеком, який дав десь 300-400 млн. прибутку в 2001 і його планують продавати в 2002. Ну не бл...ство.
Vy ne zadumuvalys' chomu dzvinok z Ukrajiny do Ameryky koshtuje v 6-7 raziv dorozhche nizh z Ameryky do Ukrajiny? Jak vy ce nazvete? Komu potribna taka "prybutkovist'", koly vsia Ukrajina stohne vid bozhevil'nykh cin na telefon, nestachu linij, ATS, dostupu do internetu. O ce dijsno te, shcho vy skazaly pro pryvatyzaciju.
2002.02.23 | Максим’як
Re: Ага, може ціни стануть нижчими? Як на електроенергію.
За законами природи бізнесу, хай держава краще стимулює розвиток конкуруючих фірм, як це робиться. А не позбавляє себе дохідного підприємства.2002.02.23 | Andrij
стануть
Максим’як писав(ла):> За законами природи бізнесу, хай держава краще стимулює розвиток конкуруючих фірм, як це робиться. А не позбавляє себе дохідного підприємства.
Shanovnyj pane Maksym'jak,
Ciny na elekroenehiju nyzhchymy ne stanut', pozajak treba des' kupuvaty pal'ne. A vono dorohe.
Ciny na telefon stanut' nyzhchymy jak til'ky vy rosdilete Ukrtelekom na dribni pryvatni kompaniji. Vlasne, v Ukrajini vzhe prodavaly deshevi telefonni kartky dlia dzvinkiv za kordon cherez internet. Shcho stalosia z tymy kartkamy, ha?
Zahalom, Ukrajini zaraz treba vvesty zhorstki obmezhennia na telefonnu platniu, jak ce robliat' v usikh krajinakh z monopol'nymy haluziamy. Hyzuvatys' "prybutkovistiu" monopoliji, ce vse odno shcho hyzuvatys' obkradanniam vlasnykh hromadian.
2002.02.23 | Ernst Zahrava
Пане Андрію не опускайтеся до хуторянства
Усі девв"яності роки - це роки небувалої хвилі мегаоб"єднань західних фірм. Зокрема, чи не в першу чергу,об"єднуються саме Телекоми і стають просто гігантськими компаніями. А ви в цій час пропонуєте наш дошленький телеком розбити на ще більш дошленькі. Яка ж якість сервісу буде?Сенс, як і зазначив пан Максім"як у тому, щоб забезпечити конкуренцію.Але не треба при цьому цти у протилежному до всісвітнього напрямку, тобто розпорошуватися.
Просто треба пустити ці закордонні гіганти і дати їм конкурувати з Укртелекомом. Ось тоді і ціни будуть і якість.
Але поступово це робити, бо інакше вони той Укртелеком розчавлять і не помітять,що гріх скоїли.
2002.02.23 | Andrij
Re: Пане Андрію не опускайтеся до хуторянства
Ernst Zahrava писав(ла):> Усі девв"яності роки - це роки небувалої хвилі мегаоб"єднань західних фірм. Зокрема, чи не в першу чергу,об"єднуються саме Телекоми і стають просто гігантськими компаніями.
I shcho? Krashche stalo? Ciny na telefon zrostajut', servis staje *hirshe*. Radzhu vam zgadaty chysleni sudovi pozyvy na US West (kotra zaraz chomus' Qwest) za strashenni zatrymky v servisi.
>А ви в цій час пропонуєте наш дошленький телеком розбити на ще більш дошленькі. Яка ж якість сервісу буде?
Tobto vam do vpodoby platyty bozhevil'ni ciny? Ce vasha sprava.
> Сенс, як і зазначив пан Максім"як у тому, щоб забезпечити конкуренцію.Але не треба при цьому цти у протилежному до всісвітнього напрямку, тобто розпорошуватися.
Jak vy "pidvyshchyte konkurenciju", koly v Ukrajini ODYN telekom, kotryj shche j sudyt'sia z usima kompanijamy, hto korystujet'sia jikhnimy linijamy? Jakym chynom 1 khv. z Shtativ koshtuje $0.30, a 1 khv. z Ukrajiny $2.30? Ha?
> Просто треба пустити ці закордонні гіганти і дати їм конкурувати з Укртелекомом. Ось тоді і ціни будуть і якість.
Zgoden.
> Але поступово це робити, бо інакше вони той Укртелеком розчавлять і не помітять,що гріх скоїли.
Ni, robyty treba nehajno. Ale z dotrymanniam zakoniv. Inakshe khtos' kohos' rozchavyt' tak chy inakshe. Skorish za vse nas vsikh.
2002.02.23 | Ernst Zahrava
Re: Пане Андрію не опускайтеся до хуторянства
> > Просто треба пустити ці закордонні гіганти і дати їм конкурувати з Укртелекомом. Ось тоді і ціни будуть і якість.>
> Zgoden.
>
Якщо ви з уим згодні, то всі ваші попередні заперечення мабуть були викликані тим, що ви заперечували не дочитавши.
> > Але поступово це робити, бо інакше вони той Укртелеком розчавлять і не помітять,що гріх скоїли.
>
> Ni, robyty treba nehajno. Ale z dotrymanniam zakoniv. Inakshe khtos' kohos' rozchavyt' tak chy inakshe. Skorish za vse nas vsikh.
Якщо негайно, то з"їдять. Це просто не розумно. Розумні нації так не поступають.
2002.02.23 | Andrij
Здоровий глузд -- запорука здорової економіки
Ernst Zahrava писав(ла):> > > Просто треба пустити ці закордонні гіганти і дати їм конкурувати з Укртелекомом. Ось тоді і ціни будуть і якість.
> >
> > Zgoden.
> >
> Якщо ви з уим згодні, то всі ваші попередні заперечення мабуть були викликані тим, що ви заперечували не дочитавши.
Я просто не розумію навіщо ви хочете вирішувати кого пускати, а кого не пускати на український ринок телекомунікаційних послуг. Згідно вам, ми мусимо не пускати ніякі українські компанії крім єдиного та неподільного Укртелекому, але пускати "солідні" західні. Чому? Кому від цього пускання-непускання буде краще? Мені? Вам? Якимось українським чиновникам?
> > > Але поступово це робити, бо інакше вони той Укртелеком розчавлять і не помітять,що гріх скоїли.
> >
> > Ni, robyty treba nehajno. Ale z dotrymanniam zakoniv. Inakshe khtos' kohos' rozchavyt' tak chy inakshe. Skorish za vse nas vsikh.
> Якщо негайно, то з"їдять. Це просто не розумно. Розумні нації так не поступають.
Цікавий аргумент. Давайте не будемо вирощувати багато зерна. Бо для цього нам треба демонополізувати українські с/г ринки, порти, залізниці, т.і. Бо не зробивши цього це зерно прийдеться їсти в основному самим. Отже, ми, як РОЗУМНА НАЦІЯ, мусимо сидіти обідраними та без копійки та чекати поки нас продадуть за пару міл'ярдів всілякі суркіси та медведчуки. Непробивний аргумент, пане Заграва. Але невірний.
Тепер щодо "з'їдять". Якщо в Україні дійсно діятиме анти-монопольне законодавство, то нехай їдять. Хоч десять разів. Україна від цього тільки виграватиме. Але, звичайно, для цього потрібен нормальний уряд та парламент. Німецькі ігри в один великий та могутній Дойчтелеком нас не повинні збивати з пантелику. У нас існують гарні приклади здорової конкуренції. Візьміть хоча б той же ринок пива. Уявіть, якби в нас було єдине "прибуткове" УкрПиво. Тоді у нас був би великий вибір з двох сортів цього напою -- "пиво є" та "пива нема".
2002.02.25 | Ernst Zahrava
Про сучасний здоровий глузд
Ви самі себе збиваєте з пантелику. Кращу якість і ціни може справді дати конкуренція. Тут ви маєте рацію. Але далі збій.Ваша подальша логіка була була бездоганою десь на початку 1930-х років. Тоді кожна країна являла собою достатньою мірою самодостатню економіку. Тому щоб, скажімо створити конкуренцію в СРСР тих років, треба було і справді розривати внутрішні монополії на конкуруючи шматки
Але зараз ця логіка застаріла.
У світі, що глобалізується це не тільки не корисно, але й шкідливо. Тепер все вирішується гігантами. І ви можете бачити, що гіганти в кожній країні не лише не дробяться, а навпаки об"єднуються з гігнтами з інших країн.
Що буде якщо слідувати вашим порадам? В Україні виникне ринок, але коли прийдуть закордонні міжнародні гіганти телекоми, то Укртелеком гарантовано буде з"їдений. Отже ми, якьи свідомо віддаємо його наз"їдання закаржонним не українським силам. Чому це може бути нам вигідним?
Тепер інший підхід: Укртелеком не лише не дробиться, а навпаки, наша держава ще докладає зусиль зробити йогоще сильнішим. Тепер, коли приходять закардонні гіганти, то укртелеком складає їм гідну КОНКУРЕНЦІЮ. Конкуренція підвищує якість і знижує ціни, тобто те, що ви хотіли. Лише Україна при цьому залишається зі своїм телекомом.
Подумайте, що "ігри" Німеччини, насправді не є іграми, а є мудрою політикою. При чому, це стосужться не лише Німеччини, а й Японії і багатьох інших країн.
Тепер друге. Мала компанія ніколи не забезпечить тої якості, що велика. Подумайте. Треба прокладати лінії зв"язку, підтримувати комутаторні станції, мати добрий (для вас же) сервіс тощо. Все це потребує солідних капіталовкладень.
Чи стане дрібна фірмачка тягнути лінії в віддалені райони? Та ще й надавати там сервіс не за більшу ціну ніж у місті? Подумайте - у місті на кожен квадратний километр тисячи передплатників і на всіх на них можно обійтися одним головним кабелем (чи лінією на стовбах) з відгалеженнями до кожного будинку. А в село треба ганти лінію по стовбах за десятки километрів для кількох десятків передплатників. Та ще й люди там бідніши, отже бажано їм і ціни менші назначити.
Якщо на те пішло, то цим навіть гіганти не хочуть займатися. Але держава їх примушує (яких би дурниць не співали Україні неоліберали). Але ж вона може примусити це зробити велику компанію, а маленьку навіть і примусити не можливо, бо та просто не може.
А згадайте ще, що комунікації - це СТРАТЕГІЧНИЙ ресурс кожної нації. Чи можно це все так просто взяти та й по космополітному віддати закордонним гігантам- хай їдять хоч подавляться. Ні не подавляться. А нас подавлять.
Коли слідуєте ідеї, то зупиніться на хвилину і подивіться на неї збоку.
2002.02.25 | Andrij
Не зовсім сучасний, та не зовсім здоровий, на жаль
Ernst Zahrava писав(ла):> Ваша подальша логіка була була бездоганою десь на початку 1930-х років.
Це жарт? Чи може ви зовсім нічого не чули про найсуворіше анти-монопольне законодавство тієї ж Америки?
> У світі, що глобалізується це не тільки не корисно, але й шкідливо. Тепер все вирішується гігантами. І ви можете бачити, що гіганти в кожній країні не лише не дробяться, а навпаки об"єднуються з гігнтами з інших країн.
Але це ніколи не робиться з порушеннями анти-монопольного законодавства. Ви не згодні?
> Що буде якщо слідувати вашим порадам? В Україні виникне ринок, але коли прийдуть закордонні міжнародні гіганти телекоми, то Укртелеком гарантовано буде з"їдений.
Припустимо, що ви праві. В чому тут трагедія? Знов таки, за умови існування кількох конкурентів.
>Отже ми, якьи свідомо віддаємо його наз"їдання закаржонним не українським силам. Чому це може бути нам вигідним?
Ви хочете платити божевільні ціни рідному українськону цуркісу? На здоров'я, але при чому тут ті хто хоче мати телефон вже сьогодні, а не чекати на нього ще десять років? Ви зигнорували моє попореднє запитання про передплачені телефонні картки. Чому мені забороняють платити в 10 разів дешевше за той самий дзвінок за кордон? Чому я мушу погоджуватись на відкрите грабіжництво українських "бізнесменів" з Укртелекому?
> Тепер інший підхід: Укртелеком не лише не дробиться, а навпаки, наша держава ще докладає зусиль зробити йогоще сильнішим. Тепер, коли приходять закардонні гіганти, то укртелеком складає їм гідну КОНКУРЕНЦІЮ. Конкуренція підвищує якість і знижує ціни, тобто те, що ви хотіли. Лише Україна при цьому залишається зі своїм телекомом.
І де гарантія, що цей могутній Укртелеком не з'їдять, а радше просто продадуть за мізерний хабар? Ви мабуть захочете "захистити" його якумось законом. У підсумку, ми не матемо ані дешевих телефонів, ані інтернету, ані мобілок, анічогісоньки.
> Подумайте, що "ігри" Німеччини, насправді не є іграми, а є мудрою політикою. При чому, це стосужться не лише Німеччини, а й Японії і багатьох інших країн.
Телефонні послуги в біднішій Німеччині коштують в кілька разів дорожче ніж в Америці. В чому тут мудріша політика? Знов таки, це до того, що в Німеччині нема нашої корупції.
> Тепер друге. Мала компанія ніколи не забезпечить тої якості, що велика. Подумайте. Треба прокладати лінії зв"язку, підтримувати комутаторні станції, мати добрий (для вас же) сервіс тощо. Все це потребує солідних капіталовкладень.
Це питання прекрасно вирішується за рахунок податків а також інших приватних компаній. Ви думаєте, це тільки Baby Bells, хто прокладає кабелі за свої власні кошти? Існує ціла державна політика та безліч компаній, котрі будують ці лінії на конкурсній основі. Замість гатити державні гроші в вугільну галузь, Україна прекрасно могла би будувати сучасну інфраструктуру. Але для цього потрібен більш складний підхід, ніж нищення конкурентів Укртелекому з надією продати його за пару міл'ярдів гривень.
> А згадайте ще, що комунікації - це СТРАТЕГІЧНИЙ ресурс кожної нації. Чи можно це все так просто взяти та й по космополітному віддати закордонним гігантам- хай їдять хоч подавляться. Ні не подавляться. А нас подавлять.
Це точнісінько і є та сама комуністична психологія, за рахунок якої ми маємо збанкрутілі, розкрадені державні підприємства, міл'йони злидарів, та купку обіжравшихся манкуртів-олігархів. Якщо ВАС подавлять, то не звинувачуйте "закордонні гіганти", звинувачуйте власні уряд, парламент, суди. Бо інакше зачавлять так чи інакше.
2002.02.25 | Ernst Zahrava
прохаю вас не працюйте на їхні інтереси
Ваша проблема в тому, що не бачите системи. Ви на кожний пункт відповідаєте окремо, а вони прауюють разом, і відповідати треба на сукупність всіх пунктів.Знову повторюю, що зниження цін і підвищення якості забезпечується за рахунок конкуренції і її треба забезпечити.
Чому я написав, що вваша логіка була правильна у 30-х роках? Ваша відповідь там завсім не доречна. Малося на увазі, що в 30-х роках гравці на просторі кожної держави були здебільшого національні. І тоді вірним був один підхід, а тепер вже гравці великою мірою прихлдять з закордону. Тепер для забезпечення конкуренціїзовсім не треба розбивати свооїх монополістів,для цього легче дозволіти прихід чужих компаній з-за кордону і таким чиноом скласти конкуренцію цьому самому монополісту.
Велика ж компанія само собою здатна надати кращий сервіс, особливо вв такий галузі як телекомунікації. Чому телекомунікаційні компанії лише зростають і ніде не дробляться? Саме через великау капіталоміскість цього сервісу.
А згадані вами карткові компанії - просто поліпи на великих компаніях. Вони самі не прокладають лінії, не тримають комутаторні станції,не друкують величезних телефонних довідників врешті решт. Самі по собі, якщо взяти і поразкалувати велики компанії,сервіс не забезпечать. Вони просто користують з інфраструктури створеної гігантами.
До речі, мені моїзнайомі з України дзвонять по картках, так що з ними в Україні все гаразд.
Свої стратегічні ресурси ніхто не здає. Ні та сама Німеччина ні хто іншій. Я вже наводив приклад США і з навалою японських компаній. Уряд США поступив мудро- дозволив конкуренцію з-за кордону,але поступово,щоб зберегти свої компанії. Чисті неоліберали можуть бути незадоволені і критикувати. Але на щастя для США їх очолюють не завсім неоліберальні уряди. Зараз,не дивлячись на вільноринкову риторіку, США не дозволябить ввіз металлу з України, Англії, Канади та також інших країн. Чого варті ці заборони на ввіз канадійської деревени та води та інше.
Пропоганда ідеологіїдля відсталих, то одне. А реальний захист своїх інтересів то інше. І прохаю вас не працюйте на їхні інтереси.
2002.02.26 | Andrij
Прохаю вас, не кажіть дурниць
Ernst Zahrava писав(ла):> Ваша проблема в тому, що не бачите системи. Ви на кожний пункт відповідаєте окремо, а вони прауюють разом, і відповідати треба на сукупність всіх пунктів.
На жаль, я люблю логічні дискусії. Логіка "всього зразу" не є загальноприйнятною.
> Знову повторюю, що зниження цін і підвищення якості забезпечується за рахунок конкуренції і її треба забезпечити.
Добре, ви хоч це визнаєте.
> Чому я написав, що вваша логіка була правильна у 30-х роках? Ваша відповідь там завсім не доречна. Малося на увазі, що в 30-х роках гравці на просторі кожної держави були здебільшого національні. І тоді вірним був один підхід, а тепер вже гравці великою мірою прихлдять з закордону. Тепер для забезпечення конкуренціїзовсім не треба розбивати свооїх монополістів,для цього легче дозволіти прихід чужих компаній з-за кордону і таким чиноом скласти конкуренцію цьому самому монополісту.
Бачу, що дуже мало чули про анти-монопольне законодавство. Воно успішно діє НЕЗАЛЕЖНО від походження компаній. Уся решта гра слів не витримує критики та вже кілька разів тут спростовувалась. Захист національних інтересів полягає в захисті споживача а також принципів рівних можливостей у бізнесі. Можна захищати свій національний бізнес, але не шляхом заборони вітчизняної конкуренції.
2002.02.27 | Ernst Zahrava
Re: Прохаю вас, не кажіть дурниць
> Бачу, що дуже мало чули про анти-монопольне законодавство. Воно успішно діє НЕЗАЛЕЖНО від походження компаній. Уся решта гра слів не витримує критики та вже кілька разів тут спростовувалась. Захист національних інтересів полягає в захисті споживача а також принципів рівних можливостей у бізнесі. Можна захищати свій національний бізнес, але не шляхом заборони вітчизняної конкуренції.
Важкозрозуміти з чим ви сперечаєтеся. У вас так гордо написано "Можна захищати свій національний бізнес, але не шляхом заборони вітчизняної конкуренції." І це після того, як я кожному дописі сьверджую, що наше спасіння у тому, щоб впустити ТНК до нас і створити конкуренцію. Таке враження, що у вас є аргумент і ви його виставляєте без урахування того, що пише співбесідник.
Те що ви пишете є чистесеньким неолібералізмом, але навіть провідник неолібералізму США не грають за ціми законами. Вони захищають свої інтереси як я вже тут вказував. Поки вони це роблять, те ж саме мусимо робити і ми, а не слідувати, як хочете ви, чистій теорії. Комунізм теж прийшов до нас з Заходу, але ми так запопадливо слідували його догмам, що здивували сам Захід. Тепер ви хочете зробити теж саме знову.
Моя про позиція, якщо вам вдасться переконати США відмовитися від протекції своєї сталелітейної промисловості і відкрити шлях металу з України, Британії та Канади, а також переконаєте їх, для створення кращої конкуренції роздробити всі свої монстри (лише 500 найбільших компаній, більше не треба), то тоді ви переконаєте мене, що й Україні треба діяти у цьому ж напрямку.
2002.02.23 | Ernst Zahrava
Re: Про СВФ, приватизацію та вплив США на вибори
Бо з допису п. Заграви вийде - а, ну то не лише ми крадемо, але й всі решта. Тільки чомусь та решта не виглядає країнами постсовка.
>
Кожен виглядає по своєму. Але ні Латинська Америка,де СФВ багато попрацював, ні Єгипет, що вважається найбільшим його умпіхом краще за совок не виглядають у всіх відношеннях.
Країни Азії виглядають. І саме тому, що не слухали і не слухають СВФ.
2002.02.25 | юрко
Re: Про СВФ, приватизацію та вплив США на вибори
ви далі пробуєте переконати всіх, що економічні проблеми країн є наслідком діяльності зовнішніх ворожих сил, зокрема Монетарного фонду. При цьому Ви чомусь апріорі відкидаєте думку, що сам уряд власної країни не спричиняється до розвалу.Ваш приклад Єгипту, до речі, цілком заперечує Вашу тезу. Бо Єгипет є другим, після Ізраїлю, реципієнтом американської допомоги. І ця допомога є лише трохи менша, ніж щорічна допомога Ізраїлю. Тобто, свої біля 2 мільярдів на рік вони отримують і примудряються їх розікрасти. В той сам час Ізраїль, хоч і збудований на американських грошах, є непорівняно розвиненішою країною. Отже, справа не чужому дядечкові, який і так дає гроші, а у власних мерзотниках.
2002.02.26 | Ernst Zahrava
Про Ізраїль,Єгмпіт, МВФ та розумні уряди
По-перше, ви безумовно маєте рацію коли пишете за власний уряд кожної країни. Що він сам винний. Це так. Наш уряд міг би менше слухати МВФ і ми б ще мали б тоді шанси у майбутньому. А так слухається - і ми шансів на маємо. Так що ця теза про відповідальність власного уряду є неспростовною.Далі. За змови нічого не писав, але якщо ви вже зачепили це питання топишу так: Сам фонд і люди, що там працюють можуть працювати щиро, але вони ведомі неоліберальною ідеєю і вважають, що вона всім допоможе, хоча навіть і прикладів успішних в своїй діяльності навести не можуть. Це так само як більшовіки, 73 роки вели своєю дорогою і щоб ви не сказали, вони заперечували, що часу ще мало,що все ще попереду. Те ж саме і з цими. Як ви прочитали, сам чи не головний ідеолог цієї організації сказав так "Це деякою мірою подібно до Середніх Віків", - розповідав мені втаємничений. "Коли пацієнт вмер, вони скажуть, що це тому, що він зупинив кровотечу надто рано, він все-таки ще мав трохи крові в собі."
Але це по-перше. По-друге 51% процент у цьому фонді належить США. Так що не треба всесвітньоїзмови, він робить те,що треба лише одному суб"єкту - США. А їм вигідно щоб інші бездумно приймали неоліберальний курс. Хоча самі США впроваджують його досить таки обмежено і ообережно і там де їм вигідно, не більше. (Бо мають розумний уряд).
Стосовно ж Ізраїлю та Єгипту, то зверніть увагу,що на сьогоднішній день Ізраїль є набагато соціалістичнішою країною ніж Україна і Єгипет. Гадаю ви не станете це заперечувати.
Отже ми можемо константувати,що порадами МВФ там не користуються,що очевидно і є запорукою їхнього доброго здравія. А ось Єгипту після МВФ-ських порад вже і міліарди не допомогають.Ну а платять їх,ви ж розумієте, для того, щоб зберегти дружбу Єгипта і Ізраїлю, так що це позаекономічна площина в данному випадку.