02/25/2002 | Чучхе

Вчора провів цілий день в ЦНБ, заради цікавости оглянув, що в каталогах цієї бібліотеки є за твори наших вождів.

У Кучми доробок м"яко кажучи поганенький - всього п"ять назв, і то одна з них, це "Вибрані промови" (вибиранням займався Литвин і чомусь плівки Мельниченка туди не потрапили). Писати він почав з 1994 року, видавши працю "Вірю в український народ". Пік креативної творчости Л.Д. приходиться на 1999 рік, коли він пише працю "О самом главном" і (увага!) в складі авторського колективу випускає у видавництві Дніпропетровського держуніверситету підручник "Твердотопливниє ракєтниє двігатєлі". Бачите, таки знаходить поміж державними справами дещицю часу для вагомого внеску в прикладну науку - космобудування. Чи не через цей підручник зірвалась програма "морський старт"? Не знаю. На мій погляд, до наукових розвідок Кучма звернувся, через те, що всі навколо співробітники його адміністрації мають докторські ступені (Горбулін - член-кореспондент) а він - має те що має... Думаю, Кучма збирається як-небудь написати дисертацію. Про дисертації мова піде нижче.

Цікавий також розділ "Твори про життя та діяльність Кучми". Тут можна знайти багато дечого, зокрема працю Горбуліна "Земні шляхи та зоряні дороги".

5 праць - багато чи мало? Думаю мало, у порівнянні з його попередником Кравчуком Л.М, що за недовгі роки президентства видав 9 книг, і близько 10 за союзних часів, поки ще не дозрів, як державник та переконаний с-демократ. Ось дейкі з назв його фундаментальних творів "Оплата праці і матеріальне стимулювання" (1972), "Управлєніє качєством лєкціонной пропаганди" (1984) і (БЕСТСЕЛЕР!) "Ідейно-виховна робота на селі в сучасних умовах: з досвіду парторганізацій України" (Політвидав України, 1980). Просто дивно, чому маючи такого спеціаліста в царині агітації СДПУ(0) ще й тратить якісь гроші на політтехнологів з Москви????

Перший, хто випустив багатотомник своїх праць - це Марчук. Його виступи є в трьох чималих томах: перший - 325, другий-462, третій - 565 сторінок. Є ще в нього праця з дикою назвою "Украіна: новая парадігма прогрєсса" (3 сторінки бібліографії) і книга - "Мораль і політика" (!!!!!!!!). Правда, можливо, він має на увазі не мораль людську взагалі, а ту мораль, якою завершуються байки. Наприклад, мораль знайомства України з Марчуком: "шановні українці, не довіряйте на виборах відставним генералам КДБ, бо вони суть вовки в овечих шкірах" (хай стилістично поправить цитату п.Голубь. А от іще про сексотів КДБ:

Медведчук - людина писуча: тільки за 2000 рік - чотири назви праць. Зростає його авторитет в наукових колах. Не менше, ніж у пана Литвака (це я повертаюсь до докторських дисертацій). У доктора юридичних наук Литвака різниця між дисертаціями - 5 років: кандидатська 1997-го докторська 2002 (глобальна тема "Державний контроль за злочинністю"). Але що це у порівнянні з Медведчуком, у якого кандидатська тих самих правничих наук виходить у 1996-му, а докторська - у 1997-му!!!!!!! Це на мій погляд своєрідний рекорд. Може когось зацікавить тема докторської? Будь ласка: "Сучасна українська національна ідея (знаток, знаток, бля - Ч) і актуальні питання державотворення. На цьому тлі зовсім убого виглядає Дм. Табачник, доктор історичнихнаук, що захищався на тему "історія політичних репресій 30-х 40-х та початку 50-х років".


Думаю, що вибори внесуть щось нове в доробок наших любих керманичів. Пошуки продовжуються.