Що сталося в Ірпені після приїзду Ганне Северінсен?
03/04/2002 | Майдан-ІНФОРМ
Після від’їзду з міста Ірпеня доповідача Парламентської асамблеї Ради Європи Ганне Северінсен ввечері 2 березня в місті Ірпені Київської області біля штабу кандидата в народні депутати по 95-му Ірпінському та Києво-Святошинському виборчому округу, голови Київського обласного штабу блоку Віктора Ющенка “Наша Україна” Євгена Жовтяка невідомі серйозно пошкодили автомобіль “Жигулі”, на якому розвозилися агітаційні матеріали, а в ніч з 2 на 3 березня були вибиті двері в приміщенні окружної виборчої комісії, яка знаходиться... на другому поверсі інтуристівського готелю “Ірпінь”. З документації окружної комісії нічого не зникло, зловмисники прихопили з собою лише старий телефонний апарат.
Нагадаємо, що Ганне Северінсен прибула до Ірпеня 1 березня 2002 року в зв’язку з тим, що найбільше скарг до Центральної виборчої комісії надійшло саме з 95-го Ірпінського та Києво-Святошинського виборчого округу, причому ці скарги в основному стосувалися роботи окружної виборчої комісії, яка, на думку голови штабу Євгена Жовтяка Мирослави Свистович, взяла курс на зрив виборів, оскільки влада не в силах забезпечити перемогу свого кандидата через сильну протидію адміністративному ресурсу з боку місцевої опозиції.
М. Свистович вважає, що в Ірпені готується сценарій виборів мера у м. Василькові Київської області для того, щоб не допустити до Верховної Ради активного діяча антипрезидентської опозиції Євгена Жовтяка. Вона змалювала Г. Северинсен ймовірний сценарій влади, за яким вибори у 95-му округу не повинні відбутися в призначений термін, щоб потім сконцентрувати розпорошений нині по всій Україні адмінресурс на одному або кількох округах, де мають шанс перемогти нелюбі президенту Кучмі кандидати.
Ганне Северінсен виявила цілу низку порушень Закону України “Про вибори народних депутатів України”. Так, затвердивши 23 лютого склад дільничних комісій, окружна комісія і досі не оприлюднила їх склад у засобах масової інформації, хоча, згідно Закону, мала це зробити “не пізніш як на третій день з дня її утворення” (п. 13 ст. 21). Більше того, комісія не змогла пред’явити Ганне Северінсен навіть списки членів дільничних комісій, оскільки технічні працівники, які не є членами комісії не встигли й досі їх підготувати. Саме через подібні дії окружної комісії дільничні комісії також змушені порушувати виборче законодавство, оскільки не змогли зібратися “не пізніш як на третій робочий день” (п. 3 ст. 25) після їх утворення, а органи державної влади не змогли передати дільничним комісіям списки виборців “не пізніш як за 30 днів до дня виборів” (п. 2 ст. 30).
Ганне Северинсен також відзначила, що місцева влада не сприяє роботі окружної комісії, не забезпечує її необхідною технікою, а голова та більшість членів комісії відмовляються ставити це питання як перед органами влади, так і перед Центральною виборчою комісією на вимогу членів комісії від опозиції.
Окружна комісія так і не змогла показати Ганне Северінсен рішення про найняття на роботу технічних працівників, які не є членами комісії, а деякі з них працюють в Академії державної податкової служби України, Почесний ректор якої Петро Мельник є кандидатом в народні депутати по цьому округу від блоку “За єдину Україну”. Відсутність цих документів пояснюється тим, що рішення про найняття цих працівників приймалося не комісією, а одноосібно її головою і не було оформлено в письмовому вигляді.
Ганне Северінсен резюмувала, що, “якщо таке твориться поряд з Києвом, то що можна казати про далеку провінцію”.
Нагадаємо, що Ганне Северінсен прибула до Ірпеня 1 березня 2002 року в зв’язку з тим, що найбільше скарг до Центральної виборчої комісії надійшло саме з 95-го Ірпінського та Києво-Святошинського виборчого округу, причому ці скарги в основному стосувалися роботи окружної виборчої комісії, яка, на думку голови штабу Євгена Жовтяка Мирослави Свистович, взяла курс на зрив виборів, оскільки влада не в силах забезпечити перемогу свого кандидата через сильну протидію адміністративному ресурсу з боку місцевої опозиції.
М. Свистович вважає, що в Ірпені готується сценарій виборів мера у м. Василькові Київської області для того, щоб не допустити до Верховної Ради активного діяча антипрезидентської опозиції Євгена Жовтяка. Вона змалювала Г. Северинсен ймовірний сценарій влади, за яким вибори у 95-му округу не повинні відбутися в призначений термін, щоб потім сконцентрувати розпорошений нині по всій Україні адмінресурс на одному або кількох округах, де мають шанс перемогти нелюбі президенту Кучмі кандидати.
Ганне Северінсен виявила цілу низку порушень Закону України “Про вибори народних депутатів України”. Так, затвердивши 23 лютого склад дільничних комісій, окружна комісія і досі не оприлюднила їх склад у засобах масової інформації, хоча, згідно Закону, мала це зробити “не пізніш як на третій день з дня її утворення” (п. 13 ст. 21). Більше того, комісія не змогла пред’явити Ганне Северінсен навіть списки членів дільничних комісій, оскільки технічні працівники, які не є членами комісії не встигли й досі їх підготувати. Саме через подібні дії окружної комісії дільничні комісії також змушені порушувати виборче законодавство, оскільки не змогли зібратися “не пізніш як на третій робочий день” (п. 3 ст. 25) після їх утворення, а органи державної влади не змогли передати дільничним комісіям списки виборців “не пізніш як за 30 днів до дня виборів” (п. 2 ст. 30).
Ганне Северинсен також відзначила, що місцева влада не сприяє роботі окружної комісії, не забезпечує її необхідною технікою, а голова та більшість членів комісії відмовляються ставити це питання як перед органами влади, так і перед Центральною виборчою комісією на вимогу членів комісії від опозиції.
Окружна комісія так і не змогла показати Ганне Северінсен рішення про найняття на роботу технічних працівників, які не є членами комісії, а деякі з них працюють в Академії державної податкової служби України, Почесний ректор якої Петро Мельник є кандидатом в народні депутати по цьому округу від блоку “За єдину Україну”. Відсутність цих документів пояснюється тим, що рішення про найняття цих працівників приймалося не комісією, а одноосібно її головою і не було оформлено в письмовому вигляді.
Ганне Северінсен резюмувала, що, “якщо таке твориться поряд з Києвом, то що можна казати про далеку провінцію”.