про право іноземців купувати польську землю
03/04/2002 | Максим’як
Остаточне рішення польського уряду в справі найбільш складного питання в переговорах з ЄС – питання про право іноземців купувати польську землю
Ганна Стеців "Radio Svoboda"
Варшава, 4 березня 2002 - З попередніх оцінок можна передбачити, що Євросоюз погодиться на польську пропозицію, яка була узгоджена з комісаром для справ розширення Євросоюзу Гюнтером Фергойгеном.
Отже, іноземець, який орендує землю в Польщі і використовує її для рільництва ,може викупити ґрунти після того , як мине сім років на півночі і заході Польщі з дня підписання угоди про оренду, і відповідно , - три роки на сході і півдні Польщі. При цьому є одна умова – іноземець повинен ці сім чи три роки легально і постійно проживати у Польщі і самостійно господарювати на землі. Поляки відмовилися від своєї попередньої вимоги про те, що час перехідного періоду , тих три чи сім років ,мав би рахуватися від дня вступу Польщі в Євросоюз. Компроміс, якого вдалося досягти у розмовах представників польського уряду з комісаром для справ розширення Євросоюзу Гюнтером Фергойгеном , розв’язав найбільш складну проблему переговорного процесу між Польщею та ЄС. Як повідомили офіційні польські чинники, майже всі країни п’ятнадцятки (сумніви висловила лише Голландія) в основному погоджуються з таким вирішенням питання.
Зрештою, компроміс лише затвердив на папері те, що вже добрий десяток літ практикується в житті. На північно-західних землях Польщі деякі німецькі фермери господарюють вже від дев’яностого року. Вони або самі орендували польську землю або на початках робили це через підставних осіб, або створювали польсько-німецькі спільні підприємства. Не обійшлося при цьому, треба сказати, і без намагань спекулювати дешевою польською землею, яка прилягає фактично до земель німецьких. Різниця в ціні – величезна. Скажімо, ще два роки тому гектар польської землі на північному заході – територіях
, які колись входили до Німеччини , а після другої світової війни перейшли в польські кордони, можна було купити за дві тисячі злотих. Це близько п’ятсот доларів. Нині гектар ґрунту у цьому регіоні коштує п’ять тисяч злотих. У порівнянні з німецькими цінами – це теж дуже дешево. Наприклад, ціна гектара рільничої землі в Баварії коштує 70 тисяч німецьких марок, на старі ,так би мовити гроші, бо тепер треба вже лічити в євро. Від 30-ти до 100 тисяч марок коштує гектар нині в більшості регіонах Німеччини, а тут – поряд – такі дешеві і непогані ґрунти. Отож , у західних і північно-західних воєводствах Польщі німецькі фермери вже давно ( років десять тому) міцно пустили коріння. Тепер вони зможуть викупити землі, на яких господарюють достатньо тривалий час. Багато землі орендують на північному заході Польщі також датчани, шведи. Але найбільше - німців. Німці орендують не лише приватні ґрунти польських господарів, а й землі, що колись належали до пегеерів, - це щось на зразок радгоспів. Коли пегеери в Польщі були розформовані, села почали занепадати. І тут прийшов німецький фермер. Деякі німці намагалися брати в оренду землю, яка до війни належала їхнім батькам чи дідам. Тепер тих теренів не впізнати – німці справді – добрі господарі. І північно-західні регіони Польщі дуже відрізняються від східних і південних. Там, на західних землях, уже видно значно вищий рівень життя, села задбані, люди багатші. Загалом поляк, який наймається на працю до німця, який орендує польську землю , заробляє в місяць в середньому півтора тисячі злотих .Не можна сказати, що нема серед польських селян страху, що вони можуть в майбутньому стати лише найманою силою на колись їхній землі. Такий страх існує і окремі політичні середовища його підігрівають. Але на практиці все більше польських селян віддає свою землю в оренду з правом викупу для іноземців. При цьому турбуються в основному лише про ціну.
Ганна Стеців "Radio Svoboda"
Варшава, 4 березня 2002 - З попередніх оцінок можна передбачити, що Євросоюз погодиться на польську пропозицію, яка була узгоджена з комісаром для справ розширення Євросоюзу Гюнтером Фергойгеном.
Отже, іноземець, який орендує землю в Польщі і використовує її для рільництва ,може викупити ґрунти після того , як мине сім років на півночі і заході Польщі з дня підписання угоди про оренду, і відповідно , - три роки на сході і півдні Польщі. При цьому є одна умова – іноземець повинен ці сім чи три роки легально і постійно проживати у Польщі і самостійно господарювати на землі. Поляки відмовилися від своєї попередньої вимоги про те, що час перехідного періоду , тих три чи сім років ,мав би рахуватися від дня вступу Польщі в Євросоюз. Компроміс, якого вдалося досягти у розмовах представників польського уряду з комісаром для справ розширення Євросоюзу Гюнтером Фергойгеном , розв’язав найбільш складну проблему переговорного процесу між Польщею та ЄС. Як повідомили офіційні польські чинники, майже всі країни п’ятнадцятки (сумніви висловила лише Голландія) в основному погоджуються з таким вирішенням питання.
Зрештою, компроміс лише затвердив на папері те, що вже добрий десяток літ практикується в житті. На північно-західних землях Польщі деякі німецькі фермери господарюють вже від дев’яностого року. Вони або самі орендували польську землю або на початках робили це через підставних осіб, або створювали польсько-німецькі спільні підприємства. Не обійшлося при цьому, треба сказати, і без намагань спекулювати дешевою польською землею, яка прилягає фактично до земель німецьких. Різниця в ціні – величезна. Скажімо, ще два роки тому гектар польської землі на північному заході – територіях
, які колись входили до Німеччини , а після другої світової війни перейшли в польські кордони, можна було купити за дві тисячі злотих. Це близько п’ятсот доларів. Нині гектар ґрунту у цьому регіоні коштує п’ять тисяч злотих. У порівнянні з німецькими цінами – це теж дуже дешево. Наприклад, ціна гектара рільничої землі в Баварії коштує 70 тисяч німецьких марок, на старі ,так би мовити гроші, бо тепер треба вже лічити в євро. Від 30-ти до 100 тисяч марок коштує гектар нині в більшості регіонах Німеччини, а тут – поряд – такі дешеві і непогані ґрунти. Отож , у західних і північно-західних воєводствах Польщі німецькі фермери вже давно ( років десять тому) міцно пустили коріння. Тепер вони зможуть викупити землі, на яких господарюють достатньо тривалий час. Багато землі орендують на північному заході Польщі також датчани, шведи. Але найбільше - німців. Німці орендують не лише приватні ґрунти польських господарів, а й землі, що колись належали до пегеерів, - це щось на зразок радгоспів. Коли пегеери в Польщі були розформовані, села почали занепадати. І тут прийшов німецький фермер. Деякі німці намагалися брати в оренду землю, яка до війни належала їхнім батькам чи дідам. Тепер тих теренів не впізнати – німці справді – добрі господарі. І північно-західні регіони Польщі дуже відрізняються від східних і південних. Там, на західних землях, уже видно значно вищий рівень життя, села задбані, люди багатші. Загалом поляк, який наймається на працю до німця, який орендує польську землю , заробляє в місяць в середньому півтора тисячі злотих .Не можна сказати, що нема серед польських селян страху, що вони можуть в майбутньому стати лише найманою силою на колись їхній землі. Такий страх існує і окремі політичні середовища його підігрівають. Але на практиці все більше польських селян віддає свою землю в оренду з правом викупу для іноземців. При цьому турбуються в основному лише про ціну.
Відповіді
2002.03.04 | юрко
Re: про право іноземців купувати польську землю
ну, то чи це не підтверджує думку, що земля в приватній власності того, хто знає, що з нею робити може покращити життя не лише працюючих, але й підняти загально добробут регіону? Причому помітьте, власність хоча і іноземна (німців), але всі закони, що регулюють діяльність фармерів, польські, а не німецькі. І німець ту землю не забере собі назад до Німеччини. Принаймі, як кажуть росіяни, в обозрімом будущем.2002.03.05 | Максим’як
Re: Кожному фрукту своя пора.
В Польщі дуже мало було тих пегеерів, може 10-20%, а решта все було приватне. Після Ярузельского, в другій половині 80-х, люди з міст їхали в села і самовільно займали ділянки на колишніх колгоспних полях. До 2-х гектарів, спочатку їх пробували карати за це, але якось все врегулювали, що фактично, хто хотів, проявив трохи наполегливості, то землю мав. В Східній Німеччині є достатньо такої самої землі, яку можна взагалі без всяких умовностей брати, особливо вздовж польського кордону, там живуть лужицькі серби, попали вони в НДР і всюди були колгоспи. Через чотири місяці, після падіння стіни я був у тих краях, в нас ще колгоспи стояли, а там видно вже кілька років чекали на воз’єднання, техніка покинута де попало, корівники порозвалювані, бур’ян та сміття. Тепер набагато краще, але дуже багато пустуючих ділянок. Проте німці рухаються на схід, до війни 1/3 нинішньої Польщі була німецькою, тому врахована особливість: хочеш мати свою батьківську землю, то мусиш жити і обробляти цю землю сам. Переважно це фрюрентнер, люди, що скорше йдуть на пенсію – в 50 років, наприклад, щоб мати час пожити для власного задоволення. Такі самі вже є і на Львівщині та в Чернівецькій області.Які проблеми? Я би таке саме і в Україні запровадив: хоче Медведчук землі, хай йде сам обробляє і живе на селі. Земля потребує господара. Але Ви не про це думаєте з Медведчуком, то вам прийдеться років зо 5 мінімум почекати.
Хотіли би сти пане Юрку фермером чи просто на землі працювати, то я би Вам поміг. На Стрийщині вже не легко землю знайти, але ще в Херсонщині чи в Одеській області міг би Вам допомогти взяти землю на обробіток.
2002.03.05 | юрко
Re: Кожному фрукту своя пора.
>Які проблеми? Я би таке саме і в Україні запровадив: хоче Медведчук землі, хай йде сам обробляє і живе на селі. Земля потребує господара. Але Ви не про це думаєте з Медведчуком, то вам прийдеться років зо 5 мінімум почекати.>Хотіли би сти пане Юрку фермером чи просто на землі працювати, то я би Вам поміг. На Стрийщині вже не легко землю знайти, але ще в Херсонщині чи в Одеській області міг би Вам допомогти взяти землю на обробіток.
Ні, п. Максим'як, не х'тів би 'м, дякую. З мене ніякий фармер, навіть вазонок на вікні засох. Я вже краще робитиму те, що думаю, що знаю як - грати на фінансових ринках. А щодо землі, тому я й писав, що вона має бути у власності того, хто знає, що з нею робити. Іноземці до таких знавців також належать. Не лише українці.
Ви даремно порівнюєте моє думання до Медведчукового. Він професійний гебіст, як і Марчук, лише дрібніша тюлька. Що він справді думає і що я, лише кожен з нас і знає. Хоча з його попередньої діяльності Ви можете з достатньою правдоподібністю припускати, що в нього на думці. Мене ж Ви зовсім не знаєте.
2002.03.05 | Максим’як
Re: Кожному фрукту своя пора.
Перепрошую, може то не так прозвучало. В нас в Україні вже зрозуміли, є два табори. Один табір каже, щоб земля якнайшвидше ставала товаром міжнародного рівня - інший проти того, щоб була товаром, але з обмеженими правами куплі-продажу. Так от перших, є лідер Меедведчук, бо він головував у парламенті і з великим боєм (бійкою) провів цей "земельний кодекс" (тому я згадав його прізвище). В цьому, я можу помилятися, Ви є теж прихильник, щоб земля якнайшвидше стала товаром без жодних обмежень. Ми вже цю тему обговорювали.Стосовно фермерства, то я серйозно, якщо мати стартовий капітал для доброї техніки, насіння і розумітися на комерції, то за рік-два можна дуже багато досягти, а основне такі хлопці перетворюються в лідерів, через яких працюють всі інші фермери. Ну то організовуйте селянський банк - дуже потрібна річ.
То насправді виглядає, як совкове мислення збоку, що ми не хочемо так швидко цивілізуватися. Я знаю, як за безцінь все продавалося з України на початку 90-х - в 2-3 рази дешевше середньобіржових цін.
Була ще Ваша репліка про переведення боргу в держані папери внутрішньої позики. Мене ось таке питання цікавить, там закладаються відсотки гарантовані. Чи є таке в якійсь країні, щоб облігації продавалися під 10%, а ставка кредитування визначена центральним банком була нижчою?
Я про що кажу, Україна понавипускала облігацій під високі відсотки, гривня стабільна, а процентні ставки не опускаються нижче 20% (зараз точно не знаю, але завжди так було). От які наслідки можливі для економіки на Вашу думку? Для мене це виглядає сильним гальмом, бо в Україні стало неможливим короткотермінове кредитування при таких ставках.
2002.03.05 | юрко
Re: супер інвестиція
>Мене ось таке питання цікавить, там закладаються відсотки гарантовані. Чи є таке в якійсь країні, щоб облігації продавалися під 10%, а ставка кредитування визначена центральним банком була нижчою?>Я про що кажу, Україна понавипускала облігацій під високі відсотки, гривня стабільна, а процентні ставки не опускаються нижче 20% (зараз точно не знаю, але завжди так було). От які наслідки можливі для економіки на Вашу думку? Для мене це виглядає сильним гальмом, бо в Україні стало неможливим короткотермінове кредитування при таких ставках.
Ну, то чому звичайні українці не купують ті облігації, якщо вони платять чудові відсотки і в країні є низька інфляція? Це ж супер інвестиція.
Питання: під ставкою кредитування Ви розумієте облікові ставки? Нажаль, я не знайомий з українською термінологією. Тобто, як я розумію Ваше запитання, то Вас цікавить, чи в західних країнах існують на ринку облігації з 10% купоном, випущені раніше, але з того часу ценральний банк вже давно знизив облікові ставки (ставки кредитування) проте уряд і далі мусить виплачувати облігації з вищим купоном?
Якщо таке Ваше запитання, то це справді існує. І тих облігацій з різними купонами (тобто, різними процентами) і різним часом дозрівання(?) є багато. На ринку вони продаються за різною ціною. З більшим купоном дорожче, з меншим - дешевше. Як розраховується ціна - це окрема розмова, бо воно досить закручено.
Облігації мають поділ ринку на довготермінові облігації, які звуть бондовим ринком і короткотермінові, які звуть ринком грошей. Що і логічно, бо короткотермінові продають без купону, тому завжди зі знижкою. Тобто, уряд зичить, скажімо, на три місяці 100 дол., а Ви купуєте той борг за 97 дол. Тобто, заплатили 97 дол., а за три місяці уряд Вам повернув назад 100 дол.
Існує також так званий zero-coupon bond, або strip bond. Тобто від звичайного бонду забрали всі купони і продають їх як окремий бонд. Звичайно, продають їх з дуже великою знижкою, навіть кілька десятків процентів і вони є з ризиком на рівні акцій, бо вартість їх постійно змінюється одночасно з щоденною зміною IBOR (міжбанковими щоденними ратами).
А щодо високих облікових ставок (чи це те саме, що процентні ставки?), то Ви маєте цілковиту рацію. Чим вони вищі, тим сильніше гальмують економіку. Це й логічно, бо означає, що за куплену позику треба більше заплатити. Адже облікові ставки і є ціною позичених грошей. Грінспен, як голова центрального банку США постійно використовував зміну в облікових ставках для пригальмування чи прискорення економіки. Бо ці облікові ставки впливають на короткотермінові позики у значній мірі.
Причому навіть така невелика зміна в ставці, як 0.25% вже впливала на економіку. Облікові ставки понад 6% вважаються в США вже високими. Це при низькій інфляції. Бо як інфляція є висока, то уряд не має іншого виходу, як дуже задерти облікові ставки, щоб якось підняти ціну на інфляційні гроші, тобто надати їм якусь вартість. Хоч добре знає, що це цілковито загальмує економіку, але боротьба з інфляцією є пріоритетом за рахунок зупиненого економічного розвитку. Свого часу, років 20 тому, в США була дуже висока інфляція і вони мусіли задерти ставки аж до 18%.
Мені важко зрозуміти, чому банк України далі підтримує таку високу ставку. Я не маю достатньо інформації. Переважно, високі ставки означають страх інфляції. Але в Україні інфляція є відносно низька. З іншого боку, високі ставки означають високий купон на короткотермінові облігації, тобто обіцянку більше Вам заплатити, як купите державний борг. Така обіцянка дається тоді, коли ситуація в країні є паршива і уряд відчайдушно потребує грошей, щоб сплачувати якийсь інший короткотерміновий борг, тому й обіцяє високий процент (пам'ятаєте кризу в Росії, коли короткотермінові позики обіцяли, здається, 130%, чи щось таке?). Тобто, є різні причини, чому можуть існувати високі ставки. Що відбувається в Україні - я не знаю.
2002.03.05 | Остап
http://www.bank.gov.ua/ (-)
2002.03.05 | Максим’як
Re: Тобто є такі випадки. Моя схема.
Ви знаєте правила випуску облігацій, який їх відсоток повинен бути стосовно доходів НБУ? Десь на рівні 10-20%. Минулого року НБУ вкупив всього 2 млрд. дол. Коли Ющ прийшов, то здається було 400 млн. дол. а облігацій зовнішніх позик було десь випущено в два заходи на 0,9 млрд. та 0,5 під 10 і 11%. Після реструктуризації стало 2.4 млрд. Зараз ціна їх підскочила на 30% в Європі. Крім того НБУ має сплачувати по позиках МВФ і СБ ще майже 8 млрд. На зовнішньому ринку українські облігації ніхто не купить, якщо відсоткова ставка буде меншою за 10%, а на внутрішньому це теж не приведе до добра. Тому найкращий шлях спробувати трошки підняти відсотки на вклади громадян в Ощадний банк, але при цьому не піднімати облікової ставки НБУ - це ставка рефінансування НБУ комерційних банків, тобто під який відсоток продаються державою кредитні ресурси. Там далі діють якісь регуляторні механізми, які ставлять в залежність від неї кредитні ставки комерційних банків.Очевидно, що банки можуть стогнати від втрати прибутків, але це треба добре рахувати, щоб все оптимально працювало, але зате внутрішнє інвестування населенням може суттєво зрости.
В 2001 році середня ставка комерцбанків була десь 30%!!! Тобто НБУ продавав кредитний ресурс десь за 18%-25%?? А населення вкладало десь під 7% приблизно.
Дохідність з облігацій внутрішньої позики на рівні 13-14%, а дерозити коло 10%.
Треба підвищити ставки на депозити і вклади від населення і тоді все буде добре. А найкраще не робити боргів.
2002.03.05 | юрко
Re: Тобто є такі випадки. Моя схема.
>Треба підвищити ставки на депозити і вклади від населення і тоді все буде добре.ну, але це ж визначає не центральний банк, а банк, в якому ті депозити робляться. Ну, то як Ви це можете присилувати?
Ті цифри, що Ви подали щодо рівня облікових ставок і в стосунку до зовнішнього боргу показують, що до певної міри центральний банк не має особливого простору для маневру. Тому, сподіватися, що бізнеси в найближчому майбутньому отримають дешевший кредит, напевно не можна.
До речі, як ми вже говоримо про способи кредитування, то ось як це було вирішено щодо гіпотечних позик в США, щоб допомогти в час спаду еокономіки.
Ще з 1934 року, тобто, часу депресії в США було утворено напівдержавну фінансову інституцію, що мала на меті надавати дешевші позики для купівлі хат на вторинному ринку. Це була Fannie Mae. Також її послугами користувалися по війні, щоб надати можливість воякам, що повернулися з війни купити хату, без забезпечення і без початкового внеску. Пізніше її було розбито на дві корпорації неурядову Fannie Mae і урядову Ginnie Mac. Ідея була, що уряд ставав посередині між тим, хто зичить і боржником.
Бо в 70 роках в США висока інфляція створила несприятливі умови для позик - дуже високі процентні ставки і ніхто не хотів зичити. Тобто, ринок нерухомостей ледве дихав. То Ginnie Mac зробила кілька речей: по-перше випустила так звані mortgage backed (гіпотекою підтримані) цінні папери. Тобто, папери на основі гіпотечних позик. Вони вільно продавалися, як звичайні ації і були дуже успішні, бо мали менший ризик, бо всі знали, що за ними стоїть уряд. Таким чином отрималися від публіки потрібні для зменшення величини гіпотек гроші.
А з другого боку, Ginnie Mac мала бути гарантом позик. А фінансувалася дешевші гіпотеки з продажу згаданих mortgage backed цінних паперів. Тоді ж було утворено Freddie Mac, що стала служити вторинним ринком, тобто купувати звичайні гіпотеки, для тих, що хотіли надати гіпотеку тоді, коли країна була в поганому економічному стані. Ця корпорація також почала випускати свої mortgage backed цінні папери. Ці всі корпорації існують і дотепер і їх програми є дуже популярними.
2002.03.06 | Максим’як
Re:З дипозитами, то не так ніби просто, але й не складно.
Знову ж, Ощадний банк є державний, на депозитному ринку є конкуренція, НБУ встановлює для свого підлеглого мінімальну депозитну ставку 13% (до цього, наприклад була 10%). Тоді депозитні вклади природньо будуть текти тільки до Ощадного Банку, а він продаватиме кредитний ресурс НБУ, а НБУ вже продаватиме комерційним банкам. Ну і зрозуміло, що комерційному банку прийдеться заплатити 13,5%, щоб перетягувати депозити, або купляти кредитний ресурс по обліковій ставці в НБУ за 20%.
На певний час це дасть сильне залучення коштів, а потім потрібно буде знову якусь комінацію видумувати.
Стосовно неможливості дешевих кредитів, то я гадаю, що Україна через ті облігації серйозний собі хомут і на довго накинула і напевно заохотили наших комуняк до цього, вони ж тупі, як дерево, взяти ж цього Кінаха, нинішнього прем’єра.
І крадуть, якось молограмотно, подібно як би витягнув одну рейку з колії і щасливий. Колія стала і після нього вже грубуть кілометрами, а він радий тій рейці.
2002.03.08 | Максим’як
Re: Облікова ставка тепер буде 11,5%
Чергове зниження облікової ставки сприйнято неоднозначно Українські банкіри неоднозначно оцінюють зниження Національним банком України облікової ставки з 12,5% до 11,5% річних. Як передає «Інтерфакс-Україна», зокрема, начальник управління біржових і міжбанківських операцій банку «Мрія» Володимир Безрідний позитивно оцінює такий крок Нацбанку. На його думку, зниження облікової ставки приведе до зниження кредитних ставок на міжбанківському ресурсному ринку, оскільки «гривні на ринку повинно додатися». Тим часом заступник директора департаменту казначейства «Кредит Банк (Україна)» Юрій Малюк вважає, що зниження ставки не приведе до «моментального здешевлення кредитів». Він зазначив, що на собівартість кредитів впливає багато чинників, і розмір облікової ставки – лише один із них. Ю. Малюк вважає передчасним зниження облікової ставки, висловлюючись за те, що Нацбанку необхідно було б оцінити результати попереднього зниження (10 грудня 2001 року облікова ставка була знижена з 15% до 12,5%). Разом з тим банкір позитивно оцінює невеликий розмір зниження облікової ставки. На його думку, в іншому випадку через деякий час могла б виникнути ситуація, при якій Нацбанк змушений був би знову підвищити ставку, а «такі адміністративні коливання негативно впливають на ринок». Як повідомлялося, НБУ з 11 березня поточного року знизило облікову ставку до 11,5% річних в порівнянні з діючим значенням ставки 12,5% річних.2002.03.08 | Максим’як
Re: Про відсоткові ставки для села
....Однак невідомо, звідки на все це візьмуться гроші. Крім того, запроваджено обмеження компенсації ставок за кредитами сільгоспвиробникам — компенсуватимуть лише в тих випадках, коли розмір кредитної ставки не більше, ніж удвічі перевищує облікову ставку НБУ (виходить — не більше 25%). Обмеження запрацює вже з весни і, вочевидь, спричинить відчутне скорочення обсягів кредитування комерційними банками сільгосппідприємств і фермерів. Адже на сьогодні в середньому банки кредитують аграріїв за ставкою 30–35%. "Галицькі контракти" 2002-03-08
2002.03.08 | юрко
Re: Про відсоткові ставки для села
В західних країнах зниження облікової ставки сприймається абсолютно однозначно - дешевший кредит. Бо всі банки свої кредитні ставки базують на обліковій ставці, тобто практично на другий день після зниження облікової ставки банки знижують ціну своїх кредитів.І це зрозуміло, адже нацбанк їм пропонує дешевші гроші, отже вони і своїм клієнтам їх можуть запропонувати дешевшими і кожен банк це поспішиться робити, щоб отримати більше бізнесу від потенційних клієнтів. Причому банки дивляться один на одного і, як тільки один знизить ціну на свої гроші, то відразу й інші це роблять. Тобто це відбудеться моментально. Тому слова п. Малюка виглядають дещо підозріло. Хіба, що в Україні це інакше функціонує.
Але щодо економічного ефекту такого зниження, то це складніше питання. По-перше, справжній ефект зрушення економіки стається не раніше, ніж через пів року, а насправді й через 9 місяців. Це також логічно - навіть як з'являються гроші на руках, то забирає довший час зорганізувати нове виробництво.
Також, нова порція випущених урядом облігацій не буде така атрактивна, як попередня. Адже вона автоматично починає виплачувати менший процент тим, хто купує ці облігації. Щоб заохотити їх купувати, ці облігації мусять продаватися зі знижкою. Знижка означає, що менше надходить грошей до держави з продажу цих облігацій, що, ясно, не може викликати особливого захвату у чиновника держави. Може саме це турбувало п. Малюка.
Також дешевші гроші (не знецінені, а дешевші, бо банки їх фактично продають тим, хто зичить, тобто купує в банків) означає, що люди стануть більше купувати, а більше бажання покупців купити означає більше бажання продавців підняти ціну. Тобто, з часом утворюються інфляційні процеси. Тому, як тільки ціни почнуть підніматися, нацбанк змушений буде реагувати підвищенням ціни на кредити (подорожчанням грошей), тобто підняттям облікових ставок, що повинно б почати гальмувати економіку.
До певної міри п. Малюк має рацію, що недавня знижка в грудні минулого року повинна була взята до уваги. Але така поспішність може означати, що український уряд занепокоєний спадом в економіці і пробує її оживити зниженням ціни кредитів.
>Однак невідомо, звідки на все це візьмуться гроші.
Це цілком дурне запитання газети "Галицькі контракти". Адже, як відомо, банки утворюють гроші з нічого, тобто з повітря. На тому й полягає роль банків. Тому й встановлює центральний банк величину резервів банку, щоб цей процес тримати під контролем.
>Обмеження запрацює вже з весни і, вочевидь, спричинить відчутне скорочення обсягів кредитування комерційними банками сільгосппідприємств і фермерів.
Як виглядає з контексту, то обмеження спричинить скорочення не тому, що щось заборонить, а люди просто перестануть позичати, бо буде невигідно.
2002.03.08 | Максим’як
Re: Я ці два повідомлення привів, щоб побачити реальну
картину. Ті цифри, що я приводив раніще є, хай не зовсім точні, але близькі, проте зараз Ви маєте реальну картину фінансування села і що можна заробити. В Канаді 7% напевно максимум, а в Україні 30%. Зараз в Україні селянський банк – це золоте дно, тому МВФ і укрмафія знищили селянський банк «Україна», щоб створити комусь простір, або гальмувати процеси розвитку села.P.S.
Стосовно тих ниточок, за які Ви вхопилися, то вони не до теми і я їх обрізав. Там тема, що держава буде компенсувти самі відсотки кредитів, що їх бере село, але компенсуватиме тільки по тих кредитах, як не перевищують в два рази облікову ставку, тому буде вибір, чи давати кредит селянину під 23% чи під 30% підприємцю.
2002.03.05 | Фарбований Лис
Re: Кожному фрукту своя пора.
> Стосовно фермерства, то я серйозно, якщо мати стартовий капітал для доброї техніки, насіння і розумітися на комерції, то за рік-два можна дуже багато досягти, а основне такі хлопці перетворюються в лідерів, через яких працюють всі інші фермери. Ну то організовуйте селянський банк - дуже потрібна річ.
>
Ну, це абсолютно несерйозно з вашої сторони.
А якби цим майбутнім фермерам та замість стартового капіталу та по маленькому заводові, що випускатиме маленькі телевізори, маленькі літаки та маленькі автомобілі... То ці хлопці перетворились би в лідерів.. ну і так далі.
Вибачте, але ви якийсь поступ узалежнили від умов, які не мають шансу на здійснення.
Ні стартовий капітал ні трактор чи їх відсутність не є причиною розвитку чи занепаду в СГ.
Якщо ви не працювали в СГ, а працювали в міському бізнесі, то спрощено аналогія ваших тез буде такою, що якщо міському чоловікові дати стартовий капітал чи швейну машинку, то він почне шити штани.
Але штани не шиють ні через вівдсутність капіталу ні через відсутність швейної машинки.
2002.03.05 | Максим’як
Re: Ось, що я Вам скажу пане Фарбований Лис, не жартуйте
Підозріваю, що Ви не маєте спілкування із людьми, яким це потрібно. А друге, людей які Вам ще й довіряють. В бізнесі в Україні на селі в першу чергу стоїть добре ім’я, яке потрібно заробити, а потім все решту. (зрештою в місті тоже, але в місті сильна конкуренція чи опір середовища). Схеми отримання прибутку на селі простіші і надійніші. І завжди, приходять до проекту, який потребує фінансування. Цивілізованого фінансування.Будь-яке виробництво потрібно створювати на селі, максимум в селищах, а в місті хіба крамниці, та ходити в театр. Організовувати в місті виробництво, це головою бетонну стінку довбати.
2002.03.05 | юрко
Re: Ось, що я Вам скажу пане Фарбований Лис, не жартуйте
Наскільки знаю, то в Західній Україні було створено кілька кредитових спілок за взірцем українських канадських. То вони повинні були б виконувати свою роль фінансиста села. Адже і статут в них інший, ніж в банків. Чи мали вони якийсь успіх?2002.03.05 | Максим’як
Re: Комуняки по нинішній день не прийняли закону
В нас кредит надають під відсотки тільки банки. Тому вони діяли, як каси взаємодопомоги, а при інфляції, отже грошам капут. Одна ще діє. Ідея дуже хороша, але у ВР не пропускають2002.03.05 | Фарбований Лис
Re: Ось, що я Вам скажу пане Фарбований Лис, не жартуйте
Десь півтора року тому я був свідком спроб створення такої кредитівки.Вонор не спрацювало. На то було багато причин.
По перше, у людей нема вільних грошей.
Ті хто має не довірить.
Не довірить, бо нема спеціалістів для організації руху грошей.
Спеціалістів нема, бо законодавство наскільки складне, що таких спеціалістів завжди бракуватиме.
Закони не виконуються, бо якщо хтось візьме грорші і не повертатиме,Ю то нема механізму збуту його майна.
Була спроба робити таку кредитівку при церкві, навіть зібрали якісь гроші. Зараз пробують забрати ці гроші назад з банку "Україна". Я думаю, що наступна спроба буде через 10-20 років.
Ідея кредитівок не актульна, бо немає бізнес активності.
Люди можуть витратити 5000 гривень на проводи в армію, але не потратять 1000 гривень на започаткування вирощування шампіньйонів чи на пошиття капелюхів....
2002.03.05 | Фарбований Лис
Re: Ось, що я Вам скажу пане Фарбований Лис, не жартуйте
:)Ви жартуєте?
У мене є земля, вона приносить прибуток.
У мене є друзі, що мають БАГАТО землі.
У мене є родичі що мають куски землі чи клаптики...
Ну ніхто мені не пояснить краще ніж я сам собу що мені не вистачає для землі...
Я не хочу щоб зараз ця тема домінувала на форумі, бо форум не земельний.
Про ім*я. А що воно в місті має іншу вартість?
Один з прибуткових сфер в СГ - вирощування цукрового буряка. Схема проста як 5 копійок:
Посіяти буряк в оброблену землю, прополоти, підживити, зібрати врожай, продати цукровому заводу.
Тепер втисніть десь чесне ім*я.
Я тут про землю як про засіб виробництва, а не про садок, млинок та вулик.
Схеми отримання прприбутку на селі не є надійнішими, бо товар псується, сезонний, залежить від того, що в місті має назву форс-мажору - погода та стихія.
Навіть цього року коли зібраний великий врожай, прибутку було мало, а саме через надто лабільні ціни, що пішли вниз.
Я взагалі не розумію, звідки ви черпаєте свої думки про село?
2002.03.05 | Максим’як
Re: Думки черпаю, там де й Ви, з практичної діяльності.
Зокрема з Тернопільської області, південні райони. Але це тільки сказав, щоб Ви не думали, що хто на асфальті виріс, то не може мати справ на селі і не цікавитися всіма проблеми села. І не просто цікавитися.2002.03.05 | Остап
:-)) "Стартового капіталу" - повно. Бракує МІЗКІВ. Бракує ОСВІТИ
> Стосовно фермерства, то я серйозно, якщо мати стартовий капітал для доброї техніки, насіння і розумітися на комерції, то за рік-два можна дуже багато досягти, а основне такі хлопці перетворюються в лідерів, через яких працюють всі інші фермери.Ну сміх тай годі.
Нема в Україні проблем з капіталом!
Бракує МІЗКІВ.
Бракує ОСВІТИ.
Бракує вміння написати Бізнес-План
Бракує навичків фінансового планування.
Бракує навичків адміністрування без матюків.
"Стартового капіталу" - повно.
>Ну то організовуйте селянський банк - дуже потрібна річ.
Якби був потрібен, то давно вже би організувався ;-)))
2002.03.05 | Максим’як
Re: Остап, Ви це із стовпа оголошень переписали, КМБ? (-)
2002.03.05 | Остап
Чи не хочете пограти на українському ринку www.pfts.com ?
>Я вже краще робитиму те, що думаю, що знаю як - грати на фінансових ринках.Там є доступ через інтернет.
Український ринок помалий, не те що forex, швидкості інтернету достатньо.
Я би сам грав, але не маю клепки до гри :-))
2002.03.05 | юрко
Re: ні, не хочу
я якраз глянув туди. Ні, вони не мають доступу до системи торгів через інтернет. Вимагають спеціальної лінії, так що це dedicated access. Мало того, вони навіть не дають вільного доступу до архівів торгів, щоб можна було проаналізувати ринок. Це, що Ви маєте на увазі як доступ через інтернет, є лише їх послуги, як інтернет-провайдера. Тобто, поза торгами, вони вирішили трохи підзаробити і в інтернет-провайдерському бізнесі. До речі, колись тут була суперечка про впровадження Microsoft продуктів в Україну. Ну, то вони, для особистих workstations використовують Windows, тобто вже зробили свій вибір.Також помітив оголошення, що Івано-Франківська компанія ТТК, що, виглядає, є представником телекомунікаційної індустрії, випускає опціони на ринок. Як сказано в поясненні, метої випуску є "залучення коштів на розвиток місцевих телефонних мереж". Але чому опціони? Для цього існують акції. Опціони, якщо вони є відповідниками options, є деривативами з обмеженим терміном життя - лише 3 місяці. В принципі, як кожен дериватив, вони повинні бути застосовані для геджінгу, тобто захисту, від коливання ціни. І кожен опціон не існує сам по собі, а прив'язаний до конкретного іншого фінансового інструменту - акції компанії. То, як вони збираються "залучити кошти"? Адже опціони, на відміну від акцій, є zero-sum гра, стільки, скільки втрачає одна сторона, інша набуває. З акцій, в принципі, користають обидві сторони. Чи я щось не розумію?
Потім, я вже колись дивився, то зі всіх компаній, що є на ринку, можливо вартою уваги є лише Нафтогаз. Решта цілком непридатні ні до чого.
2002.03.05 | Максим’як
Re:Українська специфіка – у людей не має телефонів. Ги-ги (-)
2002.03.05 | юрко
Re:Українська специфіка – у людей не має телефонів. Ги-ги (-)
ну так, немає. Думаю, що українці мають більше мобільних телефонів, ніж канадці (моє припущення). А щодо лінії, яку вони вимагають, то нічого особливого тут немає. Багато канадських компаній також вимагають спеціальної лінії. Але вони ближче. Ну, то не буду я тягнути ту лінію з України на другий кінець світу, чи як?2002.03.06 | Максим’як
Re:Ви ж самі сказали, що не має акцій,
Ви ж самі сказали, що не має акцій, які би варто було купляти.То чому має український дядько їх брати, коли вуйко з Канади не хоче? Так от, з мобільними телефонами, то в нас є десь зо два мільйони, може вже більше, абонентів, але не дуже. А в більшості міст (мовчимо про села), населення ще з часів совєтів в чергах на дротяний телефон чекає. Отже, фірма десь урвала інвестицію і встановила станцію на тисячу номерів і той, хто не має телефона, купляє опціон, а йому через 3 чи 6 місяців роблять підключення, може навіть рівно на ту суму. Ось і весь опціон в українськім виконанні.
2002.03.06 | юрко
Re:казав і далі кажу.
а хто пропонував купувати українські акції в такому вигляді, як вони є представлені на ринку? На якій підставі маркет мейкери в Україні продають акції зі спредом у 80%? Вони що думають. що всі ідіоти? Якщо він хоче від мене купити акцію за центи, а продати тут же мені за долари, то хай він собі їх встромить замість клізми. Це ж чистісіньке шахрайство. Лише акції Нафтогазу на тепер мають маленький спред, тому вони й варті уваги, а крім того їх ціна відносно стійка. Я пропонував купувати американські акції, але це, як виглядає, зовсім непатріотично для українців. Ну, то нема ради. Може прийдуть кращі часи в Україну.2002.03.04 | Serhiy Hrysch
А У НАС ВИКУПЛЯТИ ІНОЗЕМЦІ МОЖУТЬ!! (-)
2002.03.08 | Максим’як
Re: про право іноземців купувати латишську землю
2002-03-05Сейм Литви схвалив сьогодні у першому читанні поправки до Конституції, які дозволяють іноземцям придбавати землі сільськогосподарського призначення Планується, що у червні законопроект буде затверджено остаточно. Лібералізація законів про землю – одна із передумов інтеграції балтійських країн до Європейського Союзу. RadioSvoboda