Відповіді

• 2002.03.05 | Roller

  Резолюція Сенату США (СУТТЄВО ВИПРАВЛЕНА ВЕРСІЯ!)

  Резолюція Сенату США по Україні: необхідні прозорі вибори
  (СУТТЄВО ВИПРАВЛЕНА ВЕРСІЯ!)
  
  www.ПРАВДА.com.ua, оновлено 16.02.2002, 13:30
  
  
  
  
  Шановні читачі! У даному матеріалі "Української правди", опублікованому на сайті 14 лютого, було допущено суттєву помилку при перекладі з англійської мови. Ми просимо Вас, шановні читачі, прийняти наші вибачення та користуватися виправленою версією перекладу проекту резолюції Сенату США.
  
  
  На розгляд Сенату США подано резолюцію про поточну ситуацію із виборчою кампанією в Україні, відносно якої американські сенатори ще мають проголосувати. Презентуючи її, сенатор Бен Кембелл зазначив, що цей документ є свідоцтвом зацікавленості США в демократичному розвитку України. Однак зараз країна є в критичній ситуації, адже тільки результати парламентських виборів дадуть відповідь на питання, буде Україна рухатися уперед або назад.
  
  У резолюції викладені основні моменти, що викликають занепокоєність США, такі як, наприклад, недосконалість виборчого законодавства, проблеми, що супроводжували попередні вибори, неоднозначна поведінка влади в розслідуванні вбивства Георгія Гонгадзе. Крім того, документ містить основні рекомендації Сенату щодо проведення нинішніх виборів: дотримання демократичних норм, допуск міжнародних спостерігачів, справедливе застосування нового законодавства.
  
  Цю резолюцію було представлено в Сенаті США 7 лютого сенаторами Беном Найтхорсом Кемпбеллом (Ben Nighthorse Campbell) від штату Колорадо, сенатором Кристофером Доддом (Christopher J.Dodd) від штату Коннектікут, сенатором Семом Браунбеком (Sam Brownback) від штату Канзас та сенатором Хілларі Клінтон (Hillary Clinton) від Нью-Йорка, яка приєдналася.
  
  Резолюція Сенату № 205:
  
  Наполягати на тому, щоб уряд України забезпечив демократичну, прозору і чесну виборчу кампанію, що передує парламентським виборам 31 березня 2002 року.
  
  Оскільки Україна знаходиться на критичній стадії розвитку демократичного суспільства, то парламентські вибори 31 березня 2002 року, треті парламентські вибори після набуття незалежності більше 10 років тому, зіграють важливу роль в демонстрації того, чи продовжує Україна йти шляхом демократизації або, як і раніше, переживає затримку свого демократичного розвитку;
  
  Оскільки влада України може довести свою відданість принципам демократії, провівши по-справжньому вільну і чесну виборчу кампанію, в якій у всіх кандидатів буде рівний доступ до новин в друкованих ЗМІ, на радіо, телебаченні та в інтернет-виданнях, а на національних телеканалах будуть проводитися дебати, що дозволить різним політичним партіям і блокам змагатися в однакових умовах, а виборцям - отримати об'єктивну інформацію про кандидатів;
  
  Оскільки хибний виборчий процес, який суперечить демократичним нормам Організації безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) в питанні проведення виборів, може потенційно послабити зусилля, що робляться Україною, аби інтегруватися до західних структур;
  
  Оскільки в останні роки корупція органів влади та переслідування ЗМІ викликали стурбованість з приводу намірів влади України йти шляхом демократії, дотримання прав людини та верховенства закону, поставивши під сумнів здатність цієї влади провести вільні і чесні вибори;
  
  Оскільки Україна після отримання незалежності в 1991 році, стала одним з найбільших реципієнтів допомоги США, призначеної для іноземних держав;
  
  Оскільки Україні виділено $154,000,000 в якості технічної допомоги згідно із законом 107-115 (у фінансовому 2002 році), що на $16,000,000 менше у порівнянні з попереднім фінансовим роком в зв'язку з занепокоєнням США постійними відстрочками у впровадженні нагальних реформ і нерозкритими вбивствами провідних дисидентів і журналістів;
  
  Оскільки закон 107-115 вимагає звіту Державного департаменту про успіхи української влади в розслідуванні і справедливому покаранні осіб, винних у вбивстві українських журналістів;
  
  Оскільки зникнення та вбивство журналіста Георгія Гонгадзе 16 вересня 2000 року як і раніше не розкрито;
  
  Оскільки президентські вибори в 1999 році, згідно з кінцевим звітом Комісії з демократії та прав людини ОБСЄ, були відзначені порушеннями українського закону про вибори і не відповідали великій кількості демократичних норм по проведенню виборів, включених до Копенгагенського протоколу ОБСЄ від 1990 року;
  
  Оскільки протягом президентської кампанії в 1999 році державні ЗМІ зайняли упереджену позицію, а ті співробітники ЗМІ, які не підтримували президента, зазнавали переслідувань з боку влади, а підтримка президента з боку державних структур та чиновників була повсюдною і систематичною;
  
  Оскільки закон про вибори народних депутатів, підписаний президентом Леонідом Кучмою 30 жовтня 2001 року, в звіті ОБСЄ від 26 листопада 2001 року хоч і був визначений, як такий, що поліпшує виборчий кодекс України та такий, що забезпечує механізми реалізації намірів України провести демократичні вибори, все ж упускає низку важливих моментів, насамперед, в ньому не прописана роль місцевих недержавних організацій в спостереженні за виборами;
  
  Оскільки згідно з міжнародними експертами з медіа, Закон про вибори двозначно визначає принципи проведення виборчої кампанії, і це може привести до судових санкцій проти українських ЗМІ;
  
  Оскільки український парламент 13 грудня 2001 відхилив проект закону про політичну рекламу і агітацію, який би обмежив свободу слова в період виборчої кампанії, віддавши дуже багато повноважень державним структурам, що спричинило б загрозу незалежним ЗМІ;
  
  Оскільки Держдепартамент виділив $4,700,000 для здійснення моніторинга та програм допомоги в проведенні парламентських виборів 2002 року;
  
  Оскільки процес підготовки до парламентських виборів 2002 періодично порушувався в період, що передував офіційному старту виборчої кампанії 1 січня 2002;
  
  Оскільки в щомісячних звітах за листопад і грудень 2001, підготовлених Комітетом виборців України, місцевою, незаангажованою, неурядовою організацією, заснованою в 1994 році, щоб спостерігати за проведенням національних виборчих кампаній і голосуванням в Україні, перераховуються п'ять основних типів порушень політичних прав та свобод протягом періоду, що передував виборчій кампанії, серед яких:
  
  1. Використання службового становища з метою підтримки конкретних політичних сил;
  2. Тиск влади на опозицію та незалежні ЗМІ;
  3. Поширення безкоштовної матеріальної допомоги та послуг, щоб вплинути на виборців;
  4. Примушення вступити в політичну партію і робити внески у виборчу кампанію;
  5. Поширення анонімної і компрометуючої інформації про політичних опонентів.
  
  У зв'язку з цим Сенат:
  
  1. Підтверджує міцні відносини між США і Україною, встановлені після отримання нею Незалежності більше 10 років тому, визнаючи, що Україна зможе стати повноцінним партнером західних інституцій лише тоді, коли вона повністю прийме демократичні принципи;
  
  2. Виcловлює підтримку народу України в його зусиллях зі встановлення демократії, верховенства закону і поваги до прав людини в Україні;
  
  3. Закликає владу України до безпристрасного втілення у життя нещодавно прийнятого виборчого закону, який включає такі положення:
  
  а. Прозорість процедури виборів;
  б. Залучення міжнародних спостерігачів;
  в. Представленність у виборчих комісіях різних партій;
  г. Рівний доступ до ЗМІ всіх учасників виборів;
  д. Апеляції до виборчих комісій і в судові системі; та
  е. Адміністративні покарання за порушення в ході виборів;
  
  4. Наполягає, щоб влада України дотримувалася норм демократичних виборів, як це вказано в Копенгагенському протоколі ОБСЄ 1990 року, щодо всього періоду виборчої кампанії і дня виборів, а також відреагували на пункти, викладені Комісією з прав людини ОБСЄ в кінцевому звіті щодо президентської кампанії 1999 року - таких як втручання держави в кампанію та тиск на медіа; та
  
  5. Закликає владу України дозволити здійснити спостереження за виборами з боку Комісії з прав людини, а також інших країн-членів ОБСЄ, приватних структур і організацій, місцевого та іноземного походження, дозволити повний доступ до всіх аспектів виборчого процесу, включаючи:
  
  1. Доступ до політичних подій, відкритих для відвідування, протягом виборчої кампанії;
  
  2. Доступ до процедури голосування та підрахунку голосів на виборчих дільницях, а також до засідань виборчих комісій в день виборів, включаючи процедуру оголошення результатів, відповідно до надходження;
  
  3. Доступ до оформлення результатів, внесення змін і розгляду скарг.
  
  
  
  NB. Про всі подробиці походу Ющенка та Медведчука на дискотеку, а Литвина – у народ, про змагання Януковича за мандат, про передвиборче шоу політичних двійників, про списки майбутніх депутатів, які скриваються за прізвищами Ющенко, Мороз і Тимошенко, про все це читайте у новому розділі "Української правди" ВИБОРИ 2002