Хлібороби зібрали вдвічі більше зерна, а заробили на 2,3% більше
03/07/2002 | Andrij
Врожай-2001 – втрачені можливості
06.03.2002 // 18:21
Автор: Максим Сидоров
У 2001 році хлібороби України зібрали вдвічі більше зернових, аніж у попередній рік. А заробили лише на 2,3 відсотка більше. Чому? Спитайте про це в уряду Кінаха.
Кажуть, що врожай зернових у 1932 році в Україні був надзвичайно щедрим. Чим це закінчилось тепер знають навіть школярі. Історія має здатність до повторення...
2001 року Україна також отримала напрочуд щедрий врожай зернових. І знову не змогла ним розумно скористатися. З дивною впертістю повторюється одна й та сама історія, а саме – величезні потенційні можливості українського села впродовж десятиліть не можуть реалізуватися.
Десь на початку 2001-го авторові цієї статті довелося мати розмову з бізнесменом – “новим українцем”, який займався торгівлею металами. Як не дивно, він виявив надзвичайну зацікавленість та обізнаність у земельних питаннях. Людина, яка мала справді великі гроші з реалізації металобрухту, дуже переконано стверджувала, що найбільша перспектива в Україні – це її земля: мовляв, той, хто нею володітиме, контролюватиме всю Україну. Звісно, у ролі господарів він бачив не селян, а самого себе та собі подібних. Проте, за відверто цинічними словами мого співрозмовника, для цього необхідно зробити дві речі – щоб Віктора Ющенка звільнили з посади прем’єра, та аби селяни отримали поганий врожай. За такою логікою бідні селяни не конкурували б із воротилами бізнесу за право володіння землею і, до того ж, не мали б сильного захисника своїх інтересів у владних структурах.
За декілька місяців після згаданої розмови Ющенка зняли з посади прем’єр-міністра. Зі збідненням селянства ситуація склалась “гірше”. Внаслідок аграрної реформи, проведеної урядом Віктора Андрійовича, врожай зернових 2001 року виявився рекордним. Прем’єру вдалося побороти бартеризацію економіки, яка висмоктувала з села всі соки. В селі вперше за останні роки з’явилися живі гроші. А варто ще пригадати вдалу політику ціноутворення (ціна на зерно була піднята втричі), налагоджене кредитування підприємств аграрного сектору. Все це і стало основою майбутнього рекордного врожаю зернових 2001 року. Проте цей врожай мав одну досить суттєву ваду, а саме – його було зібрано вже не при уряді Віктора Ющенка.
В житті (а в українському особливо) часто буває так – робить один, а наслідками його роботи користується інший. Так сталось і цього разу – наслідки реформ у сільському господарстві виявилися вже після того, як у крісло Віктора Ющенка сів Анатолій Кінах.
Все, що сталось згодом, можна назвати тихим, повзучим і послідовним нищенням напрацювань попереднього уряду.
Розумна економічна політика Ющенка в агросекторі дала максимальний результат вже наступного року: було зібрано майже вдвічі більше зерна (41 млн. тонн), ніж у 2000-му. Безпомилковий Держкомстат оцінив загалом отриманий врожай 2001 року у рослинництві у вражаючу суму – 38 (!) млрд. грн. Проте, якби не одне „але”, а саме - невеличка примітка зроблена тим же таки абсолютно непохибним Держкомстатом. Згідно з цією приміткою, обсяги валової продукції за 2001 рік наведено у річному звіті в цінах 2000 року. Тобто саме стільки могли б отримати сільгоспвиробники, якби продовжувалася цінова політика уряду Віктора Ющенка. Проте ціни на зернові у 2001 році знизилися в середньому в 1,7 разів, у результаті чого прибутки сільгосподарських підприємств у 2001 році, попри значно вищий врожай, склали майже стільки ж, як і в попередньому році. Так, за офіційними даними, прибутки сільгосппідприємств у 2001 році від виробництва зерна склали 2,16 млрд. грн. проти 2,11 млрд. грн. у 2000 році. І це при тому, що урожай був удвічі більший!
06.03.2002 // 18:21
Автор: Максим Сидоров
У 2001 році хлібороби України зібрали вдвічі більше зернових, аніж у попередній рік. А заробили лише на 2,3 відсотка більше. Чому? Спитайте про це в уряду Кінаха.
Кажуть, що врожай зернових у 1932 році в Україні був надзвичайно щедрим. Чим це закінчилось тепер знають навіть школярі. Історія має здатність до повторення...
2001 року Україна також отримала напрочуд щедрий врожай зернових. І знову не змогла ним розумно скористатися. З дивною впертістю повторюється одна й та сама історія, а саме – величезні потенційні можливості українського села впродовж десятиліть не можуть реалізуватися.
Десь на початку 2001-го авторові цієї статті довелося мати розмову з бізнесменом – “новим українцем”, який займався торгівлею металами. Як не дивно, він виявив надзвичайну зацікавленість та обізнаність у земельних питаннях. Людина, яка мала справді великі гроші з реалізації металобрухту, дуже переконано стверджувала, що найбільша перспектива в Україні – це її земля: мовляв, той, хто нею володітиме, контролюватиме всю Україну. Звісно, у ролі господарів він бачив не селян, а самого себе та собі подібних. Проте, за відверто цинічними словами мого співрозмовника, для цього необхідно зробити дві речі – щоб Віктора Ющенка звільнили з посади прем’єра, та аби селяни отримали поганий врожай. За такою логікою бідні селяни не конкурували б із воротилами бізнесу за право володіння землею і, до того ж, не мали б сильного захисника своїх інтересів у владних структурах.
За декілька місяців після згаданої розмови Ющенка зняли з посади прем’єр-міністра. Зі збідненням селянства ситуація склалась “гірше”. Внаслідок аграрної реформи, проведеної урядом Віктора Андрійовича, врожай зернових 2001 року виявився рекордним. Прем’єру вдалося побороти бартеризацію економіки, яка висмоктувала з села всі соки. В селі вперше за останні роки з’явилися живі гроші. А варто ще пригадати вдалу політику ціноутворення (ціна на зерно була піднята втричі), налагоджене кредитування підприємств аграрного сектору. Все це і стало основою майбутнього рекордного врожаю зернових 2001 року. Проте цей врожай мав одну досить суттєву ваду, а саме – його було зібрано вже не при уряді Віктора Ющенка.
В житті (а в українському особливо) часто буває так – робить один, а наслідками його роботи користується інший. Так сталось і цього разу – наслідки реформ у сільському господарстві виявилися вже після того, як у крісло Віктора Ющенка сів Анатолій Кінах.
Все, що сталось згодом, можна назвати тихим, повзучим і послідовним нищенням напрацювань попереднього уряду.
Розумна економічна політика Ющенка в агросекторі дала максимальний результат вже наступного року: було зібрано майже вдвічі більше зерна (41 млн. тонн), ніж у 2000-му. Безпомилковий Держкомстат оцінив загалом отриманий врожай 2001 року у рослинництві у вражаючу суму – 38 (!) млрд. грн. Проте, якби не одне „але”, а саме - невеличка примітка зроблена тим же таки абсолютно непохибним Держкомстатом. Згідно з цією приміткою, обсяги валової продукції за 2001 рік наведено у річному звіті в цінах 2000 року. Тобто саме стільки могли б отримати сільгоспвиробники, якби продовжувалася цінова політика уряду Віктора Ющенка. Проте ціни на зернові у 2001 році знизилися в середньому в 1,7 разів, у результаті чого прибутки сільгосподарських підприємств у 2001 році, попри значно вищий врожай, склали майже стільки ж, як і в попередньому році. Так, за офіційними даними, прибутки сільгосппідприємств у 2001 році від виробництва зерна склали 2,16 млрд. грн. проти 2,11 млрд. грн. у 2000 році. І це при тому, що урожай був удвічі більший!