"Американська загроза" для української державності
03/30/2002 | Augusto
Ніна Михайлів, Бостон, для УП, 30.03.2002, 16:21
Сьогодні вже ніхто у цьому не сумнівається. Як мало хто вірить й у те, що вибори до Верховної Ради України будуть проведені чесно, а їх результати точно відображатимуть істинну волю виборців. Українська влада стільки разів доводила світовій спільноті свою неспроможність жити й діяти за нормами демократичного суспільства, що, зрештою, спонукала Сенат США прийняти окрему резолюцію на рахунок проведення чесної й прозорої виборчої кампанії в Україні.
Президент Всесвітнього Конгресу Українців Аскольд Лозинський на резолюцію образився, і навіть попросив сенатора США Бена Кемпбела відкликати свою підтримку резолюції, за що отримав особисту подяку від президента України. Але не всі в імміграції поділяють думку пана Лозинського. Для багатьох українців є образливим не прийняття резолюції Сенату, а усвідомлення того, що Україною править скорумпована, цинічна, безвідповідальна влада, яка змушує сотні тисяч українців тікати з рідного краю у пошуках заробітку, яка ввела в закон попрання закону, яка клянеться на Біблії у чесних намірах та вчинках, і тут же віддає накази про усунення "неугодних".
Президент країни, який вважає свій народ "немножечко с придурью", який від підлеглих йому людей вимагає дотримуватись його, президента волі, а не власної совісті й закону, - такий керівник держави не може викликати добрих почуттів. Але відсутність внутрішньої культури й порядності була б особистою справою "вообще-то ракетчика", як сам себе називає президент України, якби це не загрожувало іншим. Виявляється, моральні орієнтири влади мають безпосередній вплив на внутрішню й зовнішню політику держави.
Аби не допустити до влади в Україні демократично настроєних політиків, влада та її ставленики йдуть на все - на шантаж, підкуп, погрози. А однією з найдієвіших форм затуркування населення виявляється, як завжди, "наближення американської загрози".
Поділитися своїми думками про "американську загрозу" й відповісти на кілька запитань відносно парламентських виборів в Україні я попросила Любомира Гайду, заступника директора Українського Наукового Інституту Гарвардського Університету
Доктор Любомир Гайда: "Американська загроза" для української державності - це чистий абсурд
Любомир Гайда Скидаються на насмішку закиди російського посла в Україні Чорномирдіна про втручання Америки й Європи у внутрішні процеси в Україні. Адже жодний представник іноземної держави не робить такого втручання у внутрішню політику України, як пан Чорномирдін. Більше того, голова адміністрації президента Росії Волошин дозволив собі такі речі говорити, які навіть важко уявити в міжнародній дипломатії, на зразок того, з ким Росія буде співпрацювати та кого вона хотіла би бачити в українському Парламенті.
Наскільки я знаю, так зване "втручання" Америки та Європи у внутрішні процеси в Україні зводяться до того, щоб вибори в Україні були прозорі, це стосується процесу виборів, а не результатів. Що, до речі, не суперечить міжнародним угодам, підписаним, в тому числі, й Україною.
Але мені здається, що в Україні просто йде боротьба між двома світоглядами: прозахідним, проєвропейським і проросійським. Не випадково ж вперше президент Росії прийняв представника української партії, який не є членом уряду, а саме Петра Симоненка.
Є й інші аспекти: Православна Церква Московського патріархату співробітничає з Комуністичною партією, і саме комуністи виступають сьогодні захисниками віруючих православної церкви. Це цікаво. І ще одна "випадковість": саме зараз Україною подорожує чудотворна ікона святого царя Миколи ІІ-го. Українська православна церква Московського патріархату пропонує Україні, з одного боку, - комуністів, з іншого - російського царя. Так що говорити про втручання у внутрішні справи України можна лише з боку Росії, а не Америки чи Європи.
Які політичні сили, на ваш погляд, мають реальні шанси перемогти на виборах до Верховної Ради України?
Любомир Гайда Це великою мірою залежить від того, наскільки чесно й прозоро пройдуть самі вибори, наскільки можна буде поставити обмеження фальсифікації результатів голосування. Те, що спроби фальсифікацій будуть, це незаперечно, причому, очевидно, на користь олігархічних, провладних партій.
Слідкуючи за результатами соціологічних опитувань (хоча вони дуже різняться в залежності від замовника), я можу прогнозувати найбільший відсоток - до 25% блокові Віктора Ющенка, думаю, що й у Тимошенко будуть кращі результати, ніж сподіваються.
Ваша особиста думка щодо цих політиків?
Любомир Гайда Я вважаю, що Юлія Тимошенко як політичний лідер є абсолютно самодостатньою, сформованою фігурою у цьому парламенті. Мої особисті симпатії - до блоку "Наша Україна", хоча там є й сили кон'юнктурного характеру. Віктор Ющенко, все-таки, позитивна людина в українській політиці, хоча й трохи слабкого характеру, йому часами не вистачає самовпевненості й рішучості. Тому мати в парламенті таку силу, як блок Юлії Тимошенко, який матиме ті якості, яких бракує Ющенкові, - це допоможе власне національно-демократичним силам провести прогресивну програму в парламенті.
Чи не найбільше питання зараз полягає у тому, якими будуть результати голосування по мажоритарних округах. Це важко конкретно передбачити, хоча більшість аналітиків вважають, що там переважатимуть провладні кандидати. Як це все укладеться потім, я маю на увазі формування більшості й проблеми, які з того випливають, - це ще велика загадка. Я думаю, що якоїсь природної більшості не буде. Ні провладні партії, ні блоки Ющенка, Тимошенко, ще якихось партій чи блоків демократичного напрямку не матимуть арифметичної більшості, як казав колись Микита Хрущов. Не матимуть більшості й комуністи. Очевидно, будуть вище згадані три основних напрямки в українському парламенті.
Як ви оцінюєте заяву президента Всесвітнього Конгресу Українців Аскольда Лозинського щодо резолюції Сенату Сполучених Штатів Америки про парламентські вибори в Україні?
Любомир Гайда Особисто мені його заява не подобається. Не треба автоматично ставати на захист процесів та актів, які не є захистимі. Я думаю, що резолюція була скерована на те, щоб допомогти провести більш чесні, більш прозорі вибори в Украіні. Члени діаспори демократичних країн, які знають й цінують демократичні принципи, хотіли б, щоб вони прийнялися і в Україні. Тому критикувати Америку за те, що вона підтримує демократичні процеси в Україні, це є прямо невідповідно.
З іншого боку, я розумію, що в українській діаспорі є почування, що Сполучені Штати Америки звертають увагу на Україну лише тоді, коли треба щось скритикувати, скартати чи щось такого. Це, очевидно, сумно, що Америка тільки тоді цікавиться Україною, коли є загроза чи небезпека. У цьому плані можна зрозуміти пана Лозинського. Втім, він вибрав незручну справу, за що й отримав подяку від президента України.
Україні зараз важко, але я вірю, що держава рано чи пізно прийде до позитивних змін. Воля до кращого життя й просто здоровий глузд мають перемогти.
Саме так вважає Любомир Гайда, експерт з США