04/02/2002 | ilia25

Звісно, результати голосування стали приємним сюрпризом -- схоже, що фальсифікація була доволі обмеженою. Але жорстока правда в тому, що ці вибори було програно задовго до відкриття виборчих дільниць.

В принципі це стало зрозуміло вже після відставки Ющенка, та його відмови, невдовзі згодом, відкрито стати в опозицію до Кучми. А саме, стало зрозуміло, що назва "кучмістан" залишиться за цією країною щонайменше до 2004-го року.

Розкол опозиції, чи, точніше, її неспроможність створити єдиний фронт на захист демократії зруйнували шанси зробити передвиборчу кампанію чесною та прозорою. Поодинці, ані та частина опозиції, що на неї пропагандисти з Банкової наліпили ярлик "радикальної", ані та, що стадом подалася за "мессією", не дістала достатньої підтримки в народі, щоб ефективно опиратись зухвалим діям влади.

В результаті, створення антикучмістської більшості є вкрай малоймовірним -- не кажучи вже про 300 голосів, що необхідні для долання президентського вето та змін до Конституції. Найперспективнішим сценарієм, як і раніше, залишається створення ситуативної конституційної більшості на підтримку парламентської республіки. Теоретично, за це можуть проголосувати і опозиція, і комуністи, і есдеки, і НУ, і, навіть, частина ЗаЄди. Але така ж "теоретична" можливість існувала і раніше.

Тому в даних умовах здобудком стане навіть повторний провал нових спроб імплементації референдуму. В решті решт, без реальної загрози своїй владі Кучма й надалі буде мати можливість працювати над подальшим знищенням демократії. А що до 2004-го, то в нього буде ще час подумати, як не припуститись знову тих прикрих, та зовсім не таких необхідних помилок, що їх було детально описано в цій статті:
http://maidan.org.ua/n/arch/1017282429