Суспільство остаточно поділилося на тих, хто не краде і на тих..
04/03/2002 | Максим’як
Суспільство остаточно поділилося на тих, хто не краде і на тих, хто краде та злодіям сприяє.
Причому, ті що крадуть і їм сприяють доказали, що головне на виборах підрахунок голосів.
Що найважливіше проситься витягнути з виборів: ПРОЦЕС ФАЛЬСИФІКАЦІЇ.
Процес фальсифікації є дуже цікавим з точки зору психології та тих механізмів, що стоять за ним.
1. Фальсифікація була масовою і якщо вона не пройшла десь так масово і виразно, то в двох-п’ятьох областях і першою є Івано-Франківська область, другою є Львівська область, третьою є Тернопільська і четвертою частково можна вважати Чернівецьку.
2. Фальсифікація була добре спланована і відлагоджена. Ідеологами фальсифікації була АП, але не Литвин, він постійно був якось відсторонений від того. Залишається відкритим питання – хто все ж таки провів її в життя. Адже потрібно було забеспечити цю процедуру фальсифікації тисячами людей.
3. Хто ж все таки займався фальсифікацією? Хто ці прості, звичайні особи на виборчих дільницях, що зробили півтора мільйона бюлетенів недійсними? Що їх спонукало до цього?
4. Скільки цих трударів невидимого фронту? Які подекуди за 100 баксів, а подекуди за дякую гальмують розвиток демократії в Україні. Що їм з того від режиму Кучми перепаде? Адже їх можуть за це й переслідувати, покарати, якщо почнуться судові розгляди.
Прошу вдуматися в поставлені питання, щоб зрозуміти наскільки значна частина суспільства ще є по своїй суті затурканою. Може й незначна частина, але саме від неї так багато залежало, від цих невидимих рабів режиму. Їхній вклад у втрату демократичної більшості в нинішньому парламенті є теж немалим.
Причому, ті що крадуть і їм сприяють доказали, що головне на виборах підрахунок голосів.
Що найважливіше проситься витягнути з виборів: ПРОЦЕС ФАЛЬСИФІКАЦІЇ.
Процес фальсифікації є дуже цікавим з точки зору психології та тих механізмів, що стоять за ним.
1. Фальсифікація була масовою і якщо вона не пройшла десь так масово і виразно, то в двох-п’ятьох областях і першою є Івано-Франківська область, другою є Львівська область, третьою є Тернопільська і четвертою частково можна вважати Чернівецьку.
2. Фальсифікація була добре спланована і відлагоджена. Ідеологами фальсифікації була АП, але не Литвин, він постійно був якось відсторонений від того. Залишається відкритим питання – хто все ж таки провів її в життя. Адже потрібно було забеспечити цю процедуру фальсифікації тисячами людей.
3. Хто ж все таки займався фальсифікацією? Хто ці прості, звичайні особи на виборчих дільницях, що зробили півтора мільйона бюлетенів недійсними? Що їх спонукало до цього?
4. Скільки цих трударів невидимого фронту? Які подекуди за 100 баксів, а подекуди за дякую гальмують розвиток демократії в Україні. Що їм з того від режиму Кучми перепаде? Адже їх можуть за це й переслідувати, покарати, якщо почнуться судові розгляди.
Прошу вдуматися в поставлені питання, щоб зрозуміти наскільки значна частина суспільства ще є по своїй суті затурканою. Може й незначна частина, але саме від неї так багато залежало, від цих невидимих рабів режиму. Їхній вклад у втрату демократичної більшості в нинішньому парламенті є теж немалим.