04/06/2002 | Максим’як

Чорний колір "червоної троянди"

Вахтанг Кіпіані, для УП, 5.04.2002, 15:44




Передвиборне вбивство лідера об'єднаних соціал-демократів Прикарпаття Миколи Шкрібляка залишається і, напевно, ще довго луною супроводжуватиме згадку про фініш найбруднішої політичної кампанії останніх десяти років. Президентські вибори 99-го – теракт у Кривому Розі, легкі поранення та контузія в народних депутатів від ПСПУ, відірвані руки-ноги і пожиттєва інвалідність у їхніх виборців. Тепер замовили конкретну людину. Чому Шкрібляк?

Об'єктивка

Біографію та про посадові обов'язки, виконувані небіжчиком, можна прочитати на офіційному сайті Івано-Франківської облдержадміністрації та в довіднику "Хто є хто в Україні".

Микола Шкрібляк народився 9 листопада 1959 року в селі Зелене Верховинського району Івано-Франківської області. Навчався в Яворівській восьмирічній школі. З 1977 по 1982 рік вчився в Львівському сільськогосподарському інституті. Після закінчення інституту працював інженером-будівельником у колгоспі ім. Леніна, Косівський район. Два роки (1984-1985 рр.) працював у комсомолі – другим секретарем Косівського райкому, заввідділом обкому ЛКСМУ. У вересні 1985 року працював на посаді головного інженера-будівельника колгоспу ім. Шевченка. З 1990 по 1996 роки – голова правління кооперативу (виробничо-будівельної фірми) "Промінь". У жовтні 1996 року був обраний віце-президентом ЗАТ "Регіональне агентство економічного розвитку". З червня по грудень 1997 року – начальник Головного управління зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі облдержадміністрації. У грудні 1997 року призначений заступником голови облдержадміністрації.

Відповідно до своїх службових обов'язків керував діяльністю головного управління зовнішніх економічних зв"язків, торгівлі, побутового обслуговування населення, туризму і курортів. Координував діяльність підприємств енергетики, нафтогазового комплексу, ВАТ "Прикарпаттяобленерго", УМГ "Прикарпаттрансгаз", ВАТ "Івано-Франківськгаз", Бурштинської ТЕС, центру стандартизації, метрології та сертифікації, ЗАТ "Облпаливо", обласного захисту прав споживачів, обласного управління Ощадного банку України, комерційних банків, інноваційного фонду, ВАТ "Торговий дім "Галичина", обласного управління з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Перший секретар Івано-Франківської обласної організації СДПУ(о) – з травня 1999 р., член Політбюро партії – з 17 червня 2000 р. За інформацією офіційного сайту есдеків в області сформовані та зареєстровані 5 міськкомів партії, а кількість осередків сягнула 389. Партійна "Наша газета+" в січні 2002 р. писала, що обласна організація СДПУ(О) налічує 5766 членів партії. Найпотужнішими парторганізаціями є Верховинська районна – понад тисячу членів, та Івано-Франківська міська, в якій на обліку перебувають 900 "лицарів червоної троянди".

Голова Опікунської ради футбольного клубу "Прикарпаття". Дружина Ольга Миколаївна – бухгалтер, ВХО "Гуцульщина", син Назарій (1982 р.н.). Захоплення – гірські лижі.

Версія без фактів

Як і в випадку зі смертю В'ячеслава Чорновола говорити про те, що слідство досліджуватиме якісь версії – пусте. Бо спостерігаємо таку практику: у перший же день правоохоронні чини публічно оголошують про одну "пріоритетну" причину скоєння злочину, відтак їхні підлеглі починають рити землю, щоб довести правильність висновків своїх шефів. Які, варто зазначити, не грунтуються на жодному факті, а є лише "умозаключением". І якщо екс-міністр Юрій Кравченко відразу заявив, що смерть лідера Руху наступила через банальну автотранспортну аварію, то прокурор Івано-Франківщини Юрій Юрченко пішов далі і зробив політичну заяву:

"Вбивство кандидата в народні депутати по Надвірнянському виборчому округу № 90 є замовним і пов'язано з передвиборчою боротьбою. Інших версій немає. Це політичне вбивство".

Як повідомила програма "Подробности" (канал "Інтер"), кримінальну справу за фактом смерті Шкрібляка було порушено за статтею "терористичний акт". Прикметно, що Миколу Васильовича вбили в парадному власного будинку, що розташований по вулиці... Чорновола.

Керівники небіжчика теж миттєво побачили в людській трагедії велику політику. Глава обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк заявив, що поскільки Микола Васильович останнім часом займався виключно питаннями розвитку туризму, злочин проти нього носить "відверто політичний характер". Це не зовсім так, але про бізнес і гроші – нижче.

Колега Шкрібляка по роботі, заступник голови ОДА Богдан Томенчук заявив, що "...іде потужна атака на українську державу і об'єктом цієї атаки є влада".

Івано-Франківський обком СДПУ(О) вже в обід 30 березня, через півдня після розстрілу, виніс свій вердикт: "Це вбивство не є випадковим і має виключно політичне підгрунтя. Загальновідомим і безсумнівним є той факт, що Микола Васильович був об'єктом нападок і погроз з боку основних конкурентів. В теперішніх виборчих перегонах беруть участь окремі люди, для яких влада - понад усе, люди, які заради здобуття депутатського мандату не гребують нічим. Це змушує нас всіх ще раз серйозно замислитись над тим, кому ми готові віддати свої голоси, хто має моральне право представляти наш край у парламенті. Будьмо пильні й розсудливі, зуміймо розпізнати тих, кому було вигідне це підступне вбивство".

Лідер СДПУ (о) Віктор Медведчук, був обережніший: "...Я хочу ще раз наголосити, що ми зробимо все необхiдне, щоб допомогти правоохоронним органам, щоб знайти вбивцю, знайти замовникiв вбивства нашого товариша". Як бачите, заслужений юрист України і досвідчений політик не вказує ні потенційних замовників, ні навіть політичні середовища, яким була вигідна загибель Шкрібляка.

Було зроблено все, щоб дезорієнтувати виборців. Анонімні "міжнародні спостерігачі" у "спеціальній заяві" (де вона? хто її бачив? хто підписав?) відзначили, що "злочин скерований не тільки проти кандидата СДПУ (о), але й проти демократичного шляху розвитку України. Деякі політичні сили, що рвуться до влади, готові на злочин заради досягнення своєї мети".

Не посоромилась засвітитись неподалік місця трагедії Партія зелених. Ті ж соціал-демократичні "Подробности" поширили її заяву про те, що ПЗУ не має "жодних сумнівів", що вбивство віце-губернатора було скоєно через "політичні мотиви". І навіть конкретизувала, натяком на вибори, що "жодна мета, а тим більше – боротьба за політичну владу, не може бути виправданням загибелі людини".

Ну, і, нарешті, в хорі гієн не могла не подати свій голос "заєда". Постріли в Шкрібляка назвали "страшним злочином проти демократії, проти прав і свобод людини, який співпав у часі із роздмухуванням істерії на Івано-Франківщині щодо легалізації дій дивізії СС "Галичина". Завдано болючого морального удару по майбутній парламентській більшості, яку блок "За Єдину Україну!", Соціал-демократична партія України (об'єднана), інші реформаторські сили планують створити у Верховній Раді нового скликання... Ми вважаємо, що вбивство є політичним".

Доречно сказати, що ні тоді, ні сьогодні, через тиждень після трагедії, немає жодного факту, який би давав підстави наполягати саме на цій версії. Ілюстрацією непрофесійності і безпорадності івано-франківських ментів стало повідомлення УНІАН від 3 квітня: прикарпатські правоохоронці звернулись до жителів краю з проханням допомогти розкрити вбивство. До чого тут народ? Опитайте чільних есдеків, пана Вишиванюка, зелених, "єдунів" – і справа готова!

Тут доречно нагадати про те як окремі доброзичливці намагались скерувати слідство в справі вбивства Вадима Гетьмана у протилежний бік. Першим, кого публічно звинуватили в можливій причетності до замаху, став його суперник по виборчій кампанії на Черкащині заступник голови Держкомінформу Михайло Онофрійчук. Тоді у пресі раптом з'явились підготовлені публікації, які мали свідчити про "безпрецедентно брутальні" вибори. Мовляв, Онофрійчук ні перед чим не зупинявся...

Наразі вже точно відомо, що відомого фінансиста замовив Павло Лазаренко. Коли стане відомо, хто бажав смерті Миколи Шкрібляка?

Американський слід

Першим про існування "руки ЦРУ" в резонансному вбивстві заговорив провідний есдек Віктор Медведчук. Як пише сдпуошний сайт "Обозреватель", за його словами у нього є підтвердження того, що М. Шкрібляку погрожували", причому "представники одного із шанованих посольств пропонували йому зняти свою кандидатуру". Згодом, зі слів губернатора Вишиванюка, стало ясно, що йдеться про політичного радника посольства США, який під час відвідин Прикарпаття нібито дуже настійливо цікавився виборами, і "ніщо інше його не цікавило".

"Подробности", навіть, не намагаючись приховати вуха політзамовлення, пишуть, що "вже після смерті з'явились повідомлення, що 12 березня на Миколу Шкрібляка вийшли представники одного з посольств і запропонували зняти кандидатуру. При цьому прозвучала фраза: ми думаємо, ти не будеш грати з долею...".

Відтак оприлюднюються нові, не менш сумнівні, "подробиці". Нібито за день до фатальних пострілів на вулиці Чорновола на обійстя до членів виборчої комісії приходили якісь люди й настійливо просили не чіпати Зварича. Причому, невідомі нібито говорили з акцентом, який не є характерний для мешканців гірського краю.

Що це означає? Це "акали" і "окали" росіяни? "Дзекали" білоруси? Гегекали діаспоряни зі Штатів чи Канади? Плутались у наголосах біженці зі штатів Джамму і Кашмір? Адже всі вони говорили б з акцентом, непритаманним тубільцям Покуття... Звісно, нам не повідомляють ні прізвищ, ні яких-небудь інших конкретних фактів. Ми чуємо лише безсилі і ниці слова, які навмисно заплутують і спотворюють обставини скоєння злочину, підставляють під удар рухівця Зварича.

Найімовірніше, що автори "американського сліду" явно "ми самі люді не мєстниє". Інакше б вони знали з української преси, що кілька років тому громадянин США, професор Нью-Йоркського університету Роман Зварич відмовився від американського паспорта. Після цього мав проблеми з отриманням візи для поїздки в приватних справах до Сполучених Штатів, де й досі живуть його літні батьки Михайло і Стефанія. Здається, останній такий випадок був вже тоді, коли Зварич був депутатом Верховної Ради.

Чесно кажучи, не віриться, щоб американці вибачили "відступнику" відмову від громадянства і, порушуючи всі дипломатичні норми, взялися обробляти морально нестійких гуцулів з числа членів виборчкому. А за компанію – ще й погрожували смертю заступнику глави облдержадміністрації в його службовому кабінеті.

Хазяїн адмінресурсу

Про Миколу Шкрібляка нині пишуть, що він був кандидатом номер один на перемогу в Надвірнянському окрузі. Ознайомлення з розкладом політичних сил і перебіг останньої кампанії переконує в іншому. Та й результати голосування 31 березня свідчать про інше. Понад 70 відсотків гуцулів віддали голоси блоку Ющенка, а за есдеків, навіть після вбивчої інформації про "теракт", – менше трьох відсотків...

Якщо він і міг рохраховувати на якийсь результат, так тільки за рахунок сумнозвісного "ресурсу". Благо доступ до фінансових потоків у спільного кандидата "заєди" та СДПУ (о) був майже необмежений. Причому, щоб опоненти не звинуватили в незаконному веденні передвиборчої агітації, робився наголос, що дарунки виборцям (дрова, комп'ютери, тисячі троянд, безкоштовні квитки на Різдвяні вистави тощо) йдуть не від кандидата в депутати, а від заступника глави облдержадміністрації. За дивним збігом обставин, в обох випадках його прізвище було Шкрібляк.

За віце-губернатора, порушуючи закон, приїздив агітувати міністр освіти і науки Василь Кремінь. Лояльні ЗМІ, описуючи візит агітатора до Коломиї та Косова, так передають дух його аншлагових зустрічей з людьми, яких організовано звозили послухати найосвіченішого з об'єднаних: "Турбувало присутніх і питання духовності української нації - чи раптом не знищать її соціал-демократи, якщо прийдуть до влади. В. Кремень розвіяв ці страхи". Всьо буде чотко! А ви там про якихось олігархів...

Івано-Франківській журналіст Олесь Криштоф ("Політична Україна") писав: "Щодо технологій, які СДПУ (о) використовуватимуть у кампанії. Один із найдієвіших заходів – перебрати в управління виробничі об'єкти соціальної сфери, особливо нерентабельні. Можливо, головний соціал-демократ Івано-Франківщини мав на увазі міські водогони та теплоенергетичні фірми. На перші чинить регулярний тиск "Прикарпаттяобленерго", в управлінському персоналі якого чимало членів СДПУ(о). В деяких містах Івано-Франківщини (і не тільки) водоканали вже позбулися статусу муніципальних фірм і мають управлінців, яких визначило "обленерго". Щодо теплоенергетичних фірм, то вони загрузли в боргах за газ. І в розпал морозів постійно звучать погрози припинити постачання "блакитного" палива. ВАТ "Івано-Франківськгаз", діями якого курує Микола Шкрібляк, чинить регулярний тиск на теплоенергетиків міст області. Доволі часто скликаються прес-конференції, на яких саме теплоенергетичні фірми звинувачують у тому, що НАК "Нафтогаз" може припинити постачання газу".

Дійшло до того, що в листопаді 2001 р. директор державного підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" Богдан Чухній, відповідаючи на запитання української служби Deutsche Welle заявив, що навколо постачання газу в місто ведуться політичні ігри. Мовляв, гроші торговому дому "Газ України", перераховуються вчасно, але Шкрібляк та голова правління ВАТ "Івано-Франківськгаз" Олександр Турчак, мріючи про крісло мера обласного центра, "блокували досягнуті в Києві домовленості" щодо поставки газу на перші місяці опалювального сезону, навмисно викликали масове невдоволення мешканців Станіслава. Розрахунок був такий: якщо не буде гарячої води та тепла городяни ніколи не проголосують за підтримуваного "Нашою Україною" нинішнього мера Зиновія Шкутяка. Технологія не спрацювала, оскільки 31 березня Шкутяк благополучно переобраний ще на один чотирирічний термін.

Хлібне місце

Взагалі посада, яку посідав Шкрібляк, це манна небесна. Газ, нафта, курортний комплекс, акцизи тощо. За всім стоять величезні гроші і чиїсь ділові інтереси. В лютому 2002 р. на одному із засідань в Івано-Франківську заступник секретаря РНБО Сергій Тулуб назвав головним завданням очолюваної Шкрібляком обласної комісії з питань раціонального використання нафтогазових родовищ, провести перевірку "виконання суб'єктами господарювання тих умов, які передбачені у наданих їм ліцензіях". А це, зрозуміло, річ конфліктна, бо жодна з підприємницьких структур, які працюють над видобутком нафти і газу, очевидно, не прагне, щоб її прискіпливо контролювали.

Шкрібляк також очолював Раду з туризму Карпатського регіону. Робилися активні спроби залучити західні інвестиції, провели установчі збори Асоціації готелів і туристичних підприємств, в яку ввійшли представники чотирьох західноукраїнських областей.

Микола Шкрібляк був членом наглядової ради Надвірнянського НПЗ (ВАТ "Нафтохімік Прикапаття"), яка складається з представників приватних акціонерів – компанії "Альфа-Нафта", АБ "Приватбанк" та "Уотфорд Петролеум Україна".

За даними джерела "УП" в Івано-Франківську, при Шкріблякові в момент нападу була велика сума грошей (понад $30 тис. плюс кільканадцять тисяч гривень). Вбивця їх не взяв.

"Наперед українці, а потім соціал-демократи"

Ці слова належать одному з українських велетів Іванову Франкові, нині повністю "приватизованому" партійною пропагандою об'єднаних соціал-демократів.

Одним із найважливіших вислідів виборів 31 березня є те, що українці однозначно заявили: партія Медведчука-Суркіса не є виразником соціал-демократичної ідеології. За місяць до виборів 21% українців стверджували, що готові голосувати за соціал-демократичну ідеологію. За СДПУ(О) проголосували трохи більше 6%. І це нормально.

У виступі на останній партійній конференції Микола Шкрібляк наголосив, що для СДПУ(О) "українська національна ідея була і залишається головною". Читачеві судити наскільки реальні дії есдеків – у центрі та в регіонах – відповідають цим високим словам. Адже, як відомо, "не словом, а ділом".