04/29/2002 | (Макс)

Новини (29 квітня 2002)
======

Як Валерій Меладзе тернополян обдурив

І порадив впроваджувати національні ідеї не яйцем, а лопатою

Доволі приємний чоловік — отой Валерій Меладзе, милий, інтелігентний.
От тільки виспівує він чомусь з року в рік у нашому гостинному місті
одні і ті ж пісні. В принципі, нічого крамольного в цьому немає —
сентиментальна до співака тернопільська публіка без проблем смакує вже
тричі пережований нею продукт.
Але для чого тоді на афішах писати, що Меладзе приїде з новою
програмою, навіщо людям мізки пудрити? Написали б краще: “Вчетверте в
Тернополі — Валерій Меладзе! З тими ж піснями, що вам сподобались поза-
і минулого року. Плюс чотири нові творіння для тих, хто вимагає
більшого”. Тоді це було б по-чесному і ніхто б на Меладзе не ображався.
А так лиш довіру до співака підірвали. Милого, інтелігентного.

Валерій зізнався, що вчетверте їхати до Тернополя було ризиковано, але
він наважився. Наступного року пообіцяв взяти паузу, “щоб не діставати
глядача”. Відразу аж сумно за тернополян стало — вони ж не горді. І
вп’яте би із задоволенням весь старий репертуар переслухали, можна
навіть і під “фанеру”. А тепер ось доведеться одну весну без Меладзе
зустрічати. Єдина розрада — рано чи пізно він до нас таки приїде. Ось і
поцікавився у Валерія:

— Чи є надія, що з наступним приїздом до Тернополя у вашій програмі
нових пісень буде більше, ніж старих?

— Одного разу я пішов на концерт свого улюбленого співака Брайана Фері.
Але він привіз практично всі нові пісні і його виступ мені видався
неповноцінним. Формуючи свою програму, я й так чимало хороших пісень
відкинув і шкодую за цим. Але специфіка нашого шоу-бізнесу вимагає
щороку продукувати нові пісні. Тому вже влітку я планую випустити новий
альбом, який ляже в основу нової програми.

— Чому цього року на концерті не прозвучало жодної пісні українською
мовою?

— Я знаю пісні українською, але подумав, що якось, що… А хіба минулого
року я не співав жодної пісні українською?

— Співали, але обіцяли, що цього року їх буде вже, як мінімум, дві.

— Обманув, винен. Бачите, всі іноді обманюють.

— Нещодавно у Тернополі проект вашого брата Костянтина Меладзе — гурт
“ВІА Гра” — обкидали яйцями за те, що вони співають російською мовою. Чи
чули ви про цей трафунок і якою була ваша реакція?

— Я вважаю, що це негідно — жбурляти яйцями у красивих дівчат. Мені
здається, вони душею і серцем — українки. І хоча “ВІА Гра” співає
російською мовою, у Росії всі знають, що це українська група.
Гастролюючи в Москві, співачки демонструють, що в Україні є хороша
музика, є якийсь розвиток.

Я розумію основи націоналізму, розумію людей, які відстоюють і
пропагують національні ідеї. Але з іншого боку… Коли я покладав квіти
біля пам’ятника Т.Шевченку у Львові, там мітингувало багато патріотів.
Потім я зайшов у музей С.Крушельницької, і працівники поскаржилися, що
вони не отримують зарплати, не мають коштів для догляду фондів, що у
музеї протікає дах. Після побаченого я залишив музею частину свого
гонорару. Відповідно потрібно боротися і за чистоту української мови. Я
сам готовий прославляти Україну, але потрібно на ділі це робити. Ніж
верещати під пам’ятником, пішли б краще дах полагодили. Та ж ситуація в
Тернополі. Минулого року після концерту я повіз квіти до пам’ятника
Т.Шевченку. І побачив, що це найнеосвітлюваніше місце у місті. Ми
присвічували собі ліхтариком та запальничками, щоб дійти до пам’ятника.
Краще б ті люди, що яйця кидали, взяли лопати в руки, вирили траншеї,
проклали кабелі й освітили пам’ятник. Бо досі пам’ятаю, що кіоски та
магазини тоді були о!
світлені, а біля пам’ятника — темно.

І не подвиг — кинути яйцем в дівчину. Не цим повинні займатися люди,
які люблять свою країну. Я, наприклад, чудово розумію українську мову і
щиро люблю українську землю. Навіть одружився з уродженкою України, хоча
родичі переконували, що супутницею мого життя повинна бути грузинка. Так
ось, ми з нею чимало речей розуміємо по-різному, але, проживши разом
багато років, навчилися знаходити спільну мову. Тобто, якщо прагнути
злагоди, її можна досягти і без використання яєць.

Тернопільська газета