Мельниченко подав заяву до Євросуду
04/29/2002 | Майдан-ІНФОРМ
Сергій Головатий стверджує, що він достеменно знає, що ця заява оформлена, підписана та відправлена Мельниченком до Європейського суду з прав людини.
Центральна виборча комісія 26 січня 2002 року відмовила в реєстрації Миколі Мельниченку кандидатом у народні депутати України у багатомандатному загальнодержавному виборчому округу за списком СПУ.
Соцпартія оскаржила рішення ЦВК у Верховному Суді, але 8 лютого 2002 р. Верховний Суд України ухвалив залишити без задоволення скаргу СПУ.
У березня СПУ подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене рішення ВСУ.
18 квітня адвокати СПУ повідомили, що Верховний Суд України повернув зазначену касаційну скаргу СПУ без жодних пояснень.
Водночас 18 квітня прес-служба ВСУ повідомила, що Верховний Суд розглянув усі скарги СПУ щодо відмови ЦВК зареєструвати Мельниченка кандидатом у народні депутати. У ВСУ підкреслили, що всі скарги, які надходили від СПУ, розглянуті і усі відповіді надані.
Центральна виборча комісія 26 січня 2002 року відмовила в реєстрації Миколі Мельниченку кандидатом у народні депутати України у багатомандатному загальнодержавному виборчому округу за списком СПУ.
Соцпартія оскаржила рішення ЦВК у Верховному Суді, але 8 лютого 2002 р. Верховний Суд України ухвалив залишити без задоволення скаргу СПУ.
У березня СПУ подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначене рішення ВСУ.
18 квітня адвокати СПУ повідомили, що Верховний Суд України повернув зазначену касаційну скаргу СПУ без жодних пояснень.
Водночас 18 квітня прес-служба ВСУ повідомила, що Верховний Суд розглянув усі скарги СПУ щодо відмови ЦВК зареєструвати Мельниченка кандидатом у народні депутати. У ВСУ підкреслили, що всі скарги, які надходили від СПУ, розглянуті і усі відповіді надані.
Відповіді
2002.04.29 | Л.К.
Re: Довідка.
Як співається у пісні "Думайте сами, решайте сами...."Україна зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, підписала міжнародну Конвенцію про захист прав та основних свобод людини. Конвенція набрала чинності 17 вересня 1997 року, після її ратифікації Верховною Вадою 17 липня 1997 року.
За цей час до Європейського Суду надійшло біля 8 000 заяв від громадян України.
Представлено до розгляду на прийнятність аж 14 (!) заяв.
З них визнано прийнятними аж 7 заяв. Шість з них стосуються умов утримання в”язнів і одна – заборгованості по виплаті пенсії по інвалідності. Ще по трьом заявам, які теж стосувалися виплати державної заборгованості було досягнуто мирне врегулювання. Ще три заяви були вилучені з реєстру по причині врегулювання питань на рівні національного захисту. Одну заяву, яка стосувалася права на вільні вибори визнано не прийнятною.
Це дані станом на 2001 рік. Новішої статистики поки немає.
За весь час в Євросуді не розглянуто жодної резонансної, політично мотивованої справи від України.
Представником України в Євросуді є суддя Володимир Буткевич, призначений президентом України Кучмою. В 2001 році термін його перебування на посаді продовжено ще на 6 років. Юридичним секретарем української секції в Євросуді є Дмитро Супрун.
Про митарства українців в Євросуді можна прочитати тут:
http://www.zerkalo-nedeli.com/ie/razdel/388/1850/
.
2002.04.29 | Shooter
Re: Довідка.
Л.К. писав(ла):> За цей час до Європейського Суду надійшло біля 8 000 заяв від громадян України.
> Представлено до розгляду на прийнятність аж 14 (!) заяв.
Воно то так, але перед розглядом у Євросуді справа має "пройти" всю українську судову ієрархії, ВС інклудед.
Навряд чи згаданих 8 000 там побувало.
Мельниченко ж має високі шанси на те, щоб його справа була прийнята до розгляду.
2002.04.29 | Л.К.
Re: Довідка.
Отут собака і порилася.Shooter писав(ла):
> Воно то так, але перед розглядом у Євросуді справа має "пройти" всю українську судову ієрархії, ВС інклудед.
>
> Навряд чи згаданих 8 000 там побувало.
>
Величезну кількість заяв в Євросуді навіть не гегіструють, бо громадяни просрочили шести місячний термін подачі заяви.
Статтею 35 Конвенції визначено, що звертатися до Євросуду можна тільки використавши всі національні засоби правового захисту.
В Україні довго не було чіткого розуміння цього положення. Люди проходили першу судову інстанцію, скажімо районний суд і, програвши його зверталися до Стразбурга. Це було зарано, але не смертельно. Там просили заяву повторити після проходження вищої судової інстанції в Україні.
Гірша справа, і це шалено розповсюджена помилка, коли люди вже пройшовши Верховний Суд ще подавали скаргу у порядку нагляду Голові Верховного Суду і чекали відповіді, якої могло не бути місяцями, а то і роками. Коли ж вони всеж отримували відповідь і йшли з нею до Стразбурга їм казали : "Вибачте, ви спізнилися".
Я пам"ятаю, що ще в 2000 році юристи сперечалися де саме вичерпується національний правовий захист рішенням колегії Верховного Суду, чи Пленумом Верховного або відповіддю Голови Верховного на скаргу у порядку нагляду.
Мінюст із тлумаченнями не поспішав. А нашо. Чим довше існуватиме плутанина, тим менше заяв трапить до Євросуду. І це спрацювало. Тому ми і маємо з 8000 поданих трохи більше 900 зарегістрованих і тільки 14 визнано прийнятними.
Та це в минулому.
Зараз звертатися до Євросуду можна після рішення апеляційної інстацнії.
Я собі уявляю який вал заяв з України піде зараз.
> Мельниченко ж має високі шанси на те, щоб його справа була прийнята до розгляду.
>
Так,і на мою думку Мельниченко має високі шанси. Одного того, що Верховний Суд залишив скаргу без розгляду є достатнім, щоб констатувати порушення ст.13 Конвенції - право на ефективний засіб правового захисту в суді.
Сподіваюся, що і Головатий не стоятиме осторонь і не спостерігатиме, як Юуткевич буде "закопувати" справу Мельниченка в стосах паперу.
Як би там не було але справа буде довгою.
Навіть після проведеної в 1998 році реорганізації роботи Євросуду згідно Протоколу №11, справи розглядаються від 2 до 5 років. Це не 8 як раніше, та все ж досить довго.