Війна за вплив на Перший національний
04/29/2002 | Спостерігач
http://www.telekritika.kiev.ua/comments/?id=2804
Війна за вплив на Перший національний
У розпорядження “Телекритики” потрапив документ – звернення до депутатів Верховної Ради України від координаційної ради групи “За чесну журналістику”, що об’єднує працівників колишніх Українських телевізійних новин. (потім це звернення кимось з наших читачів було запущено на Форум “Телекритики”).
Автори звернення вважають, що “Національна телекомпанія України стала осередком масового гвалтування суспільної свідомості”. Вони також звинувачують Президента Національної телекомпанії України Ігора Сторожука, першого віце президента Сергія Білоуса, директора УТН Артема Петренка в тому, що вони “створили кадрову вакханалію”. У зверненні говориться, що нова команда займається вилученням з ефіру провідних журналістів – Бориса Гривачевського, Грети Цвік, Наталі Міщерської, а також матеріалів окремих “принципово чесних журналістів” – Любові Серги, Наталки Чангулі. Автори вважають, що метою таких дій нинішнього керівництва УТН є “знищення саме ураїнської школи журналістики, яка навіть за найтяжчого тиску (Лешик—Долганов – Сторожук ) проривалися до людей із словами правди”.
“Телекритика” попросила прокоментувати всі ці події безпосередньо "звинувачуваного” старою гвардією директора УТН Артема Петренка. Він сказав в інтерв’ю нашому кореспонденту, що чув про існування цього звернення, але не знайомий повністю із його текстом і вважає цей лист анонімкою. Більше того, Петренко переконаний, що автор звернення -- одна людина, яка “зайняла неконструктивну позицію”. Цей хтось -- журналіст УТН Борис Гривачевський. Петренко також сказав, що конфлікт із усіма іншими вищезгаданими працівниками йому особисто вдалося владнати, а Борис, навпаки, не бажає іти на контакт із керівництвом.
“Телекритика”, будути не упередженим виданням, подає бачення конфлікту самим директором УТН. Артем Петренко каже, що він завжди звик працювати за правилами ринку. “У мене конструктивний підхід: виграти повинні кращі. А якщо хтось не згоден із такою позицією, то він повинен піти”. Артем Петренко підкреслює, що й надалі буде йти на компроміс, шукати точки дотику, адже вважає, що конфлікт – це завжди програш. Зі свого боку, пан Петренко має пропозиції, з якими він ішов реформувати новини на державному каналі. Він переконаний у тому, що знає, як це зробити.
Директор УТН каже, що для нього особисто, як керівника УТН, важливим є не рейтинги новин, які, на його думку, важко підвищити за чотири місяці (нова команда приступила до виконання своїх обов’язків на початку січня – “Телекритика”), а зміна системи. “А це потребує часу й зусиль, а головне -- згуртованої команди,”—впевнений Петренко. Він також говорить про те, що його спільники, які прийшли разом із ним на УТН, зробили головні новини держави більш толерантними та виваженими. Багато експертів “Телекритики”, - підкреслює Артем, - відзначають також зміни у зовнішньому вигляді УТН – новий дизайн студії, оперативність, точність, що досягається завдяки скороченому хронометражу репортажів.
Основною перепоною для якісного реформування новин Артем Петренко вважає низькі зарплати в працівників державного ТБ, застарілу технічну базу та неврегульованість законодавчої бази. Очевидно, для вирішення цих проблем керівництво НТКУ, в особі її Президента Ігора Сторожука, настійливо добивається перепідпорядкування Національної телекомпанії Кабінету міністрів і йде на відкриту конфронтацію із Державним Комітетом з питань ТБ та РМ і інформаційної політики. (Чергові спроби не тільки фактично, а й юридично перепорядкувати Національну телекомпанію лише одній гілці влади – виконавчій – зараз, за даними “Телекритики”, увійшли в активну фазу звернень до Президента. Коментарі фахівців з цього приводу і коментарі безпосередньо керівництва НТКУ, якщо воно на них погодиться – читайте незабаром у “Телекритиці”).
Артем Петренко також розповів “Телекритиці” про деякі кроки свого реформаторського плану, який, очевидно, став формальним приводом для початку відкритого конфлікту між новою та старою командами УНТ. Петренко каже, що на даний момент він працює над більш досконалою системою архівації відеоматеріалів. Вона має на меті зберігати не змонтовані репортажі, а немонтоване відеоматеріали. Але, за словами Петренка, такі його кроки наражаються на спротив з боку деяких журналістів, які не бажають здавати касети.
Борис Гривачевський, ініціатор звернення до депутатів ВР від представників старої команди, каже, що керівництво УТН в примусовому порядку вимагає здачі відеоматеріалів через те, щоб ділитися ними з каналом ICTV, у якого менше можливості здобути матеріал. Гривачевський вважає, що такі дії спрямовані на те, щоб не допустити розповсюдження відеоматеріалів (шляхом заточення їх у архів), де Президент Леонід Кучма непривабливо виглядав. До того ж, у зверненні зазначається, що команда “Вуличного телебачення”, яка зараз має безпосеренє відношення до УТН, вимагала “ вилучати з ефіру все, що стосувалося кандидатів до ВР від так званого “чорного списку” і навіть рішень Конституційного та Верховного Суду України”.
Автори звернення просять, перш за все, підтримки у новообраних депутатів парламенту. Вони вимагають створення спеціальної комісії за участі незалежного прокурора та Ніни Карпачової, омбудсмена, яка б зайнялася розслідуванням стану справ на державному телебаченні. Значна частина працівників телекомпанії також веде мову про створення Громадської наглядової ради. До речі, наскільки нам відомо, не заперечує проти Громадської Ради і нинішнє керівництво НТКУ.
Пан Гривачевський також занепокоєний програмною політикою керівників Національної телекомпанії України, які запрошують до співпраці російських тележурналістів, що, на його думку, створює негативний імідж України. “Я вважаю, що у нас є багато хороших професіоналів, здатних не гірше, ніж Володимир Молчанов у своєму проекті “І до, і після…”, розповісти про найвидатніших людей сучасності,”—каже Гривачевський. Натомість керівництво НТКУ запрошує працювати таких ведучих, як Леонід Якубович, які відверто висміюють українців, вважає Гривачевський. “Від такої “Діканьки” сам Микола Гоголь не раз перекинувся в труні,”—каже Гривачевський. Він уважає, що українському ТБ катастрофічно не вистачає передач, які б виховували в телеглядача патріотичні почуття, і сподівається, що принаймні Дмитру Корчинському та Анатолію Борсюку ( “Подвійний доказ на каналі “1+1”) вдасться до кінця реалізувати проект, який, на думку Гривачевського, є професійно зробленою програмою патріотичного напрямку.
Втім, усі ці протистояння важко назвати лише конфліктом світогляду представників нової команди та старої гвардії. Чи конфліктом різних творчих концепцій.
Вочевидь, скоріше таким чином набуває публічного розголосу зміна менеджменту державного каналу, який, як неофіційно відомо багатьом, “приватизується” на УТ-1 то однією, то іншою політико-фінансовою групою. Перерозподіл впливу на НТКУ - від переважаючого есдеківського до переважаючого пінчуковського - зрозуміло, почався не сьогодні. Однією з гучних заявок на це була ще видача восени 2001-го ліцензії на часи мовлення на державному каналі приватній кампанії “ЕРА”, почесним президентом якого є “трудовик” Андрій Деркач.
Втім, для власне глядача не має особливого значення, з ким в черговий раз буде “ділитися” НТКУ приміщеннями, технічною базою, більш вагомими речами - тільки, зрозуміло, не боргами… Наприклад, зараз, за нашими відомостями, це відбувається в черговий раз і на користь приватного “Гравісу” теж…. Але не в тому тільки річ.
Головне – в тому, що таким чином, по-перше, так і залишаються не розібраними ті завали досить заплутаних фінансових схем і тіньової економіки НТКУ, на які вже не раз вказував не тільки неофіційний поголос, а й, наприклад, така поважна організація, як Рахункова палата.
А, по-друге, пам’ятається, ще в 2001-му керівництво країни запевнювало міжнародну та критичну вітчизняну громадскість у своєму наполегливому бажанні бачити в Україні Громадське мовлення. Зрозуміло, що зараз вже не йдеться ні про громадське мовлення, а ні про прозоре (прозоре, не тіньове) роздержавлення державних ЗМІ… Все відбувається з точністю до навпаки… Влада наша просто генетично не вміє вчитися, навіть на прикладі тих бумерангів, які вона вже отримала щодо своєї інформаційної політики на недавніх виборах у ВР. Одразу після першого туру президентських виборів почалася дуже активна боротьба за медіа під другий тур цих виборів. То ж головне зараз, мабуть, те, що буде відбуватися з парламентською більшістю?.. Які саме кроки вона зможе здійснити, аби чи “підставити плече” виконавчій владі, чи спробувати протидіяти намаганням пропрезидентських сил монополізувати повністю загальнонаціональний та регіональний ефір? Від цього дійсно буде залежати дуже багато.
Ольга Гасюк, студентка Інституту журналістики
Війна за вплив на Перший національний
У розпорядження “Телекритики” потрапив документ – звернення до депутатів Верховної Ради України від координаційної ради групи “За чесну журналістику”, що об’єднує працівників колишніх Українських телевізійних новин. (потім це звернення кимось з наших читачів було запущено на Форум “Телекритики”).
Автори звернення вважають, що “Національна телекомпанія України стала осередком масового гвалтування суспільної свідомості”. Вони також звинувачують Президента Національної телекомпанії України Ігора Сторожука, першого віце президента Сергія Білоуса, директора УТН Артема Петренка в тому, що вони “створили кадрову вакханалію”. У зверненні говориться, що нова команда займається вилученням з ефіру провідних журналістів – Бориса Гривачевського, Грети Цвік, Наталі Міщерської, а також матеріалів окремих “принципово чесних журналістів” – Любові Серги, Наталки Чангулі. Автори вважають, що метою таких дій нинішнього керівництва УТН є “знищення саме ураїнської школи журналістики, яка навіть за найтяжчого тиску (Лешик—Долганов – Сторожук ) проривалися до людей із словами правди”.
“Телекритика” попросила прокоментувати всі ці події безпосередньо "звинувачуваного” старою гвардією директора УТН Артема Петренка. Він сказав в інтерв’ю нашому кореспонденту, що чув про існування цього звернення, але не знайомий повністю із його текстом і вважає цей лист анонімкою. Більше того, Петренко переконаний, що автор звернення -- одна людина, яка “зайняла неконструктивну позицію”. Цей хтось -- журналіст УТН Борис Гривачевський. Петренко також сказав, що конфлікт із усіма іншими вищезгаданими працівниками йому особисто вдалося владнати, а Борис, навпаки, не бажає іти на контакт із керівництвом.
“Телекритика”, будути не упередженим виданням, подає бачення конфлікту самим директором УТН. Артем Петренко каже, що він завжди звик працювати за правилами ринку. “У мене конструктивний підхід: виграти повинні кращі. А якщо хтось не згоден із такою позицією, то він повинен піти”. Артем Петренко підкреслює, що й надалі буде йти на компроміс, шукати точки дотику, адже вважає, що конфлікт – це завжди програш. Зі свого боку, пан Петренко має пропозиції, з якими він ішов реформувати новини на державному каналі. Він переконаний у тому, що знає, як це зробити.
Директор УТН каже, що для нього особисто, як керівника УТН, важливим є не рейтинги новин, які, на його думку, важко підвищити за чотири місяці (нова команда приступила до виконання своїх обов’язків на початку січня – “Телекритика”), а зміна системи. “А це потребує часу й зусиль, а головне -- згуртованої команди,”—впевнений Петренко. Він також говорить про те, що його спільники, які прийшли разом із ним на УТН, зробили головні новини держави більш толерантними та виваженими. Багато експертів “Телекритики”, - підкреслює Артем, - відзначають також зміни у зовнішньому вигляді УТН – новий дизайн студії, оперативність, точність, що досягається завдяки скороченому хронометражу репортажів.
Основною перепоною для якісного реформування новин Артем Петренко вважає низькі зарплати в працівників державного ТБ, застарілу технічну базу та неврегульованість законодавчої бази. Очевидно, для вирішення цих проблем керівництво НТКУ, в особі її Президента Ігора Сторожука, настійливо добивається перепідпорядкування Національної телекомпанії Кабінету міністрів і йде на відкриту конфронтацію із Державним Комітетом з питань ТБ та РМ і інформаційної політики. (Чергові спроби не тільки фактично, а й юридично перепорядкувати Національну телекомпанію лише одній гілці влади – виконавчій – зараз, за даними “Телекритики”, увійшли в активну фазу звернень до Президента. Коментарі фахівців з цього приводу і коментарі безпосередньо керівництва НТКУ, якщо воно на них погодиться – читайте незабаром у “Телекритиці”).
Артем Петренко також розповів “Телекритиці” про деякі кроки свого реформаторського плану, який, очевидно, став формальним приводом для початку відкритого конфлікту між новою та старою командами УНТ. Петренко каже, що на даний момент він працює над більш досконалою системою архівації відеоматеріалів. Вона має на меті зберігати не змонтовані репортажі, а немонтоване відеоматеріали. Але, за словами Петренка, такі його кроки наражаються на спротив з боку деяких журналістів, які не бажають здавати касети.
Борис Гривачевський, ініціатор звернення до депутатів ВР від представників старої команди, каже, що керівництво УТН в примусовому порядку вимагає здачі відеоматеріалів через те, щоб ділитися ними з каналом ICTV, у якого менше можливості здобути матеріал. Гривачевський вважає, що такі дії спрямовані на те, щоб не допустити розповсюдження відеоматеріалів (шляхом заточення їх у архів), де Президент Леонід Кучма непривабливо виглядав. До того ж, у зверненні зазначається, що команда “Вуличного телебачення”, яка зараз має безпосеренє відношення до УТН, вимагала “ вилучати з ефіру все, що стосувалося кандидатів до ВР від так званого “чорного списку” і навіть рішень Конституційного та Верховного Суду України”.
Автори звернення просять, перш за все, підтримки у новообраних депутатів парламенту. Вони вимагають створення спеціальної комісії за участі незалежного прокурора та Ніни Карпачової, омбудсмена, яка б зайнялася розслідуванням стану справ на державному телебаченні. Значна частина працівників телекомпанії також веде мову про створення Громадської наглядової ради. До речі, наскільки нам відомо, не заперечує проти Громадської Ради і нинішнє керівництво НТКУ.
Пан Гривачевський також занепокоєний програмною політикою керівників Національної телекомпанії України, які запрошують до співпраці російських тележурналістів, що, на його думку, створює негативний імідж України. “Я вважаю, що у нас є багато хороших професіоналів, здатних не гірше, ніж Володимир Молчанов у своєму проекті “І до, і після…”, розповісти про найвидатніших людей сучасності,”—каже Гривачевський. Натомість керівництво НТКУ запрошує працювати таких ведучих, як Леонід Якубович, які відверто висміюють українців, вважає Гривачевський. “Від такої “Діканьки” сам Микола Гоголь не раз перекинувся в труні,”—каже Гривачевський. Він уважає, що українському ТБ катастрофічно не вистачає передач, які б виховували в телеглядача патріотичні почуття, і сподівається, що принаймні Дмитру Корчинському та Анатолію Борсюку ( “Подвійний доказ на каналі “1+1”) вдасться до кінця реалізувати проект, який, на думку Гривачевського, є професійно зробленою програмою патріотичного напрямку.
Втім, усі ці протистояння важко назвати лише конфліктом світогляду представників нової команди та старої гвардії. Чи конфліктом різних творчих концепцій.
Вочевидь, скоріше таким чином набуває публічного розголосу зміна менеджменту державного каналу, який, як неофіційно відомо багатьом, “приватизується” на УТ-1 то однією, то іншою політико-фінансовою групою. Перерозподіл впливу на НТКУ - від переважаючого есдеківського до переважаючого пінчуковського - зрозуміло, почався не сьогодні. Однією з гучних заявок на це була ще видача восени 2001-го ліцензії на часи мовлення на державному каналі приватній кампанії “ЕРА”, почесним президентом якого є “трудовик” Андрій Деркач.
Втім, для власне глядача не має особливого значення, з ким в черговий раз буде “ділитися” НТКУ приміщеннями, технічною базою, більш вагомими речами - тільки, зрозуміло, не боргами… Наприклад, зараз, за нашими відомостями, це відбувається в черговий раз і на користь приватного “Гравісу” теж…. Але не в тому тільки річ.
Головне – в тому, що таким чином, по-перше, так і залишаються не розібраними ті завали досить заплутаних фінансових схем і тіньової економіки НТКУ, на які вже не раз вказував не тільки неофіційний поголос, а й, наприклад, така поважна організація, як Рахункова палата.
А, по-друге, пам’ятається, ще в 2001-му керівництво країни запевнювало міжнародну та критичну вітчизняну громадскість у своєму наполегливому бажанні бачити в Україні Громадське мовлення. Зрозуміло, що зараз вже не йдеться ні про громадське мовлення, а ні про прозоре (прозоре, не тіньове) роздержавлення державних ЗМІ… Все відбувається з точністю до навпаки… Влада наша просто генетично не вміє вчитися, навіть на прикладі тих бумерангів, які вона вже отримала щодо своєї інформаційної політики на недавніх виборах у ВР. Одразу після першого туру президентських виборів почалася дуже активна боротьба за медіа під другий тур цих виборів. То ж головне зараз, мабуть, те, що буде відбуватися з парламентською більшістю?.. Які саме кроки вона зможе здійснити, аби чи “підставити плече” виконавчій владі, чи спробувати протидіяти намаганням пропрезидентських сил монополізувати повністю загальнонаціональний та регіональний ефір? Від цього дійсно буде залежати дуже багато.
Ольга Гасюк, студентка Інституту журналістики