Наше ідеологічне кредо
05/08/2002 | Макс Келлер
Наше ідеологічне кредо
© Макс Келлєр,
заступник редактора з ідеологічних питань
Даний нарис, а він, повірте буде дуже коротким, спробує визначити основні ідеологічні пріоритети, що ними керуються впорядники і видавці нашого інтернет — видання, тобто "Хронік міста", пріоритети, що повинні, з одного боку задекларувати основні параметри нашого світобачення, а з іншого — розвіяти підозри (якщо в когось такі виникали) в можливій причетності до шовінізму чи ксенофобії.
Ну, по - перше, повторюся, як нещодавно на форумі, цитуючи Сілверберга, що ми: "Є такими далекими від справжніх лівих, що могли би бути їхнім правим крилом, і такими далекими від справжніх правих, що могли би бути їхнім лівим крилом".
Все це, в жодному разі (Боже, упаси) не ставить нас в один ряд з центристами різних мастей, а тим більше, що з вітчизняними.
Для нас однаково неприйнятними є глобалізаційні процеси, передусім економічні, як, водночас і культурні. В даних відношеннях нам є достатньо близькими і антиглобалізаційна риторика груп типу "Робітничий спротив" (www.workres.kiev.ua), так і ідеї декосмополітизації українського суспільства (в першу чергу дерусифікації і деамериканізації вітчизняної культури), що перегукується з певними моментами в ідеології Молодіжного Націоналістичного конгресу (www.ukrnationalism.org).
Інші, переважно консервативні цінності, в основі котрих лежить священне "тріо": БОГ БАТЬКИ БАТЬКІВЩИНА ставить нас в один ряд з носіями традиціоналістичної свідомості з ВМГО "Орден Змієборця" (www.order.org.ua).
Ми беззаперечно і безапеляційно ставимо свої підписи під деклараціями про потребу самоорганізації робочого класу, і водночас ратуємо за легалізацію ветеранів ОУН - УПА і СС "Галиччина".
Нам не подобається східна і африканська міграція та представники сексуальних меншин.
Ми вважаємо неприпустимим легалізацію наркотичних речовин, типу "маріхуана" і засилля представників протестантських церков в Україні.
З нашої точки зору, єдиний український патріархат повернув би нам милість Божу і іскру його ласки землі України.
Недаремно Київ рахують "другим" Єрусалимом".
Повертаючись до суто ідеологічних моментів, спробуємо процитувати двох мислителів, чиє трактування навколишнього, очевидно, чи не найбільше надалося для нашого розуміння.
— „На-ці-о-на-лізм — це за-хист сво-го „Я” — ска-зав ко-лись Д.Ко-р-чин-сь-кий — роз-да-ю-чи (пе-ре-фраз) так зва-ні „пра-ва осо-би”, мо-в-ні, ре-лі-гій-ні ін-ші, ми тим са-мим зме-н-шу-є-мо об-сяг вла-с-них, адже пра-ва, ці фа-к-ти-ч-но он-то-ло-гі-ч-но іс-ну-ю-чі уні-вер-са-лі-ї не іс-ну-ють в яко-с-ті не-ви-мі-р-них- (всім ви-ста-чить)”.
— „По-ки в укра-ї-н-сь-ких мі-с-тах не з`яв-ить-ся вла-с-ти-во укра-ї-но-мо-в-не на-се-лен-ня і укра-ї-н-сь-ке пра-во-сла-в`я не отри-має ос-та-то-ч-ну окре-мі-ш-ність на всій те-ри-то-рії Укра-ї-ни — не мо-ж-на ка-за-ти про по-в-но-цін-не іс-ну-ван-ня, ви-ба-ч-те за та-в-то-ло-гію- (ав-тор), по-в-но-цін-ної укра-ї-н-сь-кої дер-жа-ви, на-ції, су-с-пі-ль-с-т-ва.” — А.- де Бе-ну-а.
Коротко і ясно.
Ідеолог українського євразійства Д.Корчинський і лідер європейських "нових правих" А. Де Бенуа, що в них все - таки спільного, спитаєте Ви?
В тому то й справа, що на рівні геополітики — практично нічого.
Інша реальність, зрештою наша власна полягає в тому, щоб сумістити несумісне, узгодити неможливе, поєднати непоєднуване.
Цей стиль, наший і не тільки зветься "ПОСТМОДЕРНИМ РАЦІОНАЛІЗМОМ", він і є стержнем нашої ідеології, пером нашої "суспільної комунікації".
Класичні ідеології вже віджили, комсомольці і унсовці є радше естетичними уподобаннями, ніж відповідаючими потребам часу ідеологіями.
Це не значить, як, можливо, подумав хтось — і нашим і вашим.
Ні, ні, і ще раз ні.
Ми вибираємо не між кольором прапора чи шевроном на плечі, не між ідеологічними нішами і святковими днями, а між, в першу чергу — РАЦІОНАЛІЗМОМ І ДОГМАТИЗМОМ, МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ, що, зрештою, визначається не подіями, а способом мислення і методами вирішення спірних питань.
Таким чином ми визначаємо ідеологічний формат нашого видання як такий, що по суті є виразником "нового правого" світогляду, а себе, відповідно, вважаємо представниками радикальної консервативної інтелігенції.
Дякуємо за увагу,
www.obukhiv-info.kiev.ua
© Макс Келлєр,
заступник редактора з ідеологічних питань
Даний нарис, а він, повірте буде дуже коротким, спробує визначити основні ідеологічні пріоритети, що ними керуються впорядники і видавці нашого інтернет — видання, тобто "Хронік міста", пріоритети, що повинні, з одного боку задекларувати основні параметри нашого світобачення, а з іншого — розвіяти підозри (якщо в когось такі виникали) в можливій причетності до шовінізму чи ксенофобії.
Ну, по - перше, повторюся, як нещодавно на форумі, цитуючи Сілверберга, що ми: "Є такими далекими від справжніх лівих, що могли би бути їхнім правим крилом, і такими далекими від справжніх правих, що могли би бути їхнім лівим крилом".
Все це, в жодному разі (Боже, упаси) не ставить нас в один ряд з центристами різних мастей, а тим більше, що з вітчизняними.
Для нас однаково неприйнятними є глобалізаційні процеси, передусім економічні, як, водночас і культурні. В даних відношеннях нам є достатньо близькими і антиглобалізаційна риторика груп типу "Робітничий спротив" (www.workres.kiev.ua), так і ідеї декосмополітизації українського суспільства (в першу чергу дерусифікації і деамериканізації вітчизняної культури), що перегукується з певними моментами в ідеології Молодіжного Націоналістичного конгресу (www.ukrnationalism.org).
Інші, переважно консервативні цінності, в основі котрих лежить священне "тріо": БОГ БАТЬКИ БАТЬКІВЩИНА ставить нас в один ряд з носіями традиціоналістичної свідомості з ВМГО "Орден Змієборця" (www.order.org.ua).
Ми беззаперечно і безапеляційно ставимо свої підписи під деклараціями про потребу самоорганізації робочого класу, і водночас ратуємо за легалізацію ветеранів ОУН - УПА і СС "Галиччина".
Нам не подобається східна і африканська міграція та представники сексуальних меншин.
Ми вважаємо неприпустимим легалізацію наркотичних речовин, типу "маріхуана" і засилля представників протестантських церков в Україні.
З нашої точки зору, єдиний український патріархат повернув би нам милість Божу і іскру його ласки землі України.
Недаремно Київ рахують "другим" Єрусалимом".
Повертаючись до суто ідеологічних моментів, спробуємо процитувати двох мислителів, чиє трактування навколишнього, очевидно, чи не найбільше надалося для нашого розуміння.
— „На-ці-о-на-лізм — це за-хист сво-го „Я” — ска-зав ко-лись Д.Ко-р-чин-сь-кий — роз-да-ю-чи (пе-ре-фраз) так зва-ні „пра-ва осо-би”, мо-в-ні, ре-лі-гій-ні ін-ші, ми тим са-мим зме-н-шу-є-мо об-сяг вла-с-них, адже пра-ва, ці фа-к-ти-ч-но он-то-ло-гі-ч-но іс-ну-ю-чі уні-вер-са-лі-ї не іс-ну-ють в яко-с-ті не-ви-мі-р-них- (всім ви-ста-чить)”.
— „По-ки в укра-ї-н-сь-ких мі-с-тах не з`яв-ить-ся вла-с-ти-во укра-ї-но-мо-в-не на-се-лен-ня і укра-ї-н-сь-ке пра-во-сла-в`я не отри-має ос-та-то-ч-ну окре-мі-ш-ність на всій те-ри-то-рії Укра-ї-ни — не мо-ж-на ка-за-ти про по-в-но-цін-не іс-ну-ван-ня, ви-ба-ч-те за та-в-то-ло-гію- (ав-тор), по-в-но-цін-ної укра-ї-н-сь-кої дер-жа-ви, на-ції, су-с-пі-ль-с-т-ва.” — А.- де Бе-ну-а.
Коротко і ясно.
Ідеолог українського євразійства Д.Корчинський і лідер європейських "нових правих" А. Де Бенуа, що в них все - таки спільного, спитаєте Ви?
В тому то й справа, що на рівні геополітики — практично нічого.
Інша реальність, зрештою наша власна полягає в тому, щоб сумістити несумісне, узгодити неможливе, поєднати непоєднуване.
Цей стиль, наший і не тільки зветься "ПОСТМОДЕРНИМ РАЦІОНАЛІЗМОМ", він і є стержнем нашої ідеології, пером нашої "суспільної комунікації".
Класичні ідеології вже віджили, комсомольці і унсовці є радше естетичними уподобаннями, ніж відповідаючими потребам часу ідеологіями.
Це не значить, як, можливо, подумав хтось — і нашим і вашим.
Ні, ні, і ще раз ні.
Ми вибираємо не між кольором прапора чи шевроном на плечі, не між ідеологічними нішами і святковими днями, а між, в першу чергу — РАЦІОНАЛІЗМОМ І ДОГМАТИЗМОМ, МИНУЛИМ І МАЙБУТНІМ, що, зрештою, визначається не подіями, а способом мислення і методами вирішення спірних питань.
Таким чином ми визначаємо ідеологічний формат нашого видання як такий, що по суті є виразником "нового правого" світогляду, а себе, відповідно, вважаємо представниками радикальної консервативної інтелігенції.
Дякуємо за увагу,
www.obukhiv-info.kiev.ua